Original subtitles

У попередніх серіях…

Це мій брат Террі.

-Рада знайомству. -Привіт.

Він звільнився,

бо не витягував. Ти в це не віриш?

Террі постійно змінює роботу. Робить те, що любить, але любов минає.

І він шукає нову іграшку.

Я ж казав, що знайду, чим зайнятися.

-Не діставай, брате. -Я дбаю про тебе.

Як і має робити старший брат.

-Добрий ранок. -Сержанте…

Я вшосте поспіль ночуватиму тут.

Ми ж намагаємося зробити дитину.

-Кохаю тебе. -І я тебе.

Генеральне прибирання?

Привіт, тату. Перебираю наші з тобою речі.

А тут чимало пам'ятного,

якщо плануєш з'їжджати.

Ого.

Колись ти змусив мене її прочитати.

О, так. Болдвін.

Він умів розповісти про життя темношкірого в цій країні.

Мені було десь 14 чи 15.

Ця книга вплинула на мене.

Я був надто злий на тебе,

щоб визнати, але таки вплинула.

То скажи. Як тобі квартира в Сикоморі?

-У Сикоморі? -Так, ота з басейном і джакузі.

Не знаю. Я не дуже люблю плавати.

А ота на 53-й?

Звідти можна пішки дійти сюди.

І район ще знайомий.

Слухай, я справді планую з'їхати від тебе.

-Але не квап стариганя, добре? -Добре.

Вибач. Покладу Болдвіна у твою коробку.

Залиш собі.

Так.

-Привіт. -Привіт.

-Як справи, брате? -Як життя?

-Як хвилі вранці? -Офігезно, чуваче.

Найкращі за місяць.

-Скоро шторм. -Справді?

А ти коли приєднаєшся? У мене є дошка з твоїм ім'ям.

Коли акули мігрують на південь.

Забагато «Тижня акул».

А вам замало.

Ми щодня бачимо жахіття,

а ти хвилюєшся через маленьких акулок?

Люблю контролювати ризики.

Гострозубі істоти, які плавають швидше за тебе,

і вважають тебе перекусом? Ні, дякую.

Гаразд, що сталося?

Що він зробив?

Ні, добре. Я негайно приїду. Дякую.

-Що таке? -Дзвонив мій друг.

Із центрального. Мого брата Террі заарештували.

-За що? -Не знаю, але їду туди.

-З'ясую, що цього разу. -Ми перекажемо Гондо.

Дякую.

Господи.

Командире Гіксе, що привело вас на цей край міста?

А ти як думаєш? Твоя кава.

-Було кілька зустрічей. -Американо?

-Не забув. -Так.

-Дякую, друже. -Роберте!

Лише погляньте.

Ентоні, його честь Мартін Вокер.

-Як справи? -Добре.

-А ти піднабрав. -А ти полисів.

Ентоні, дай вгадаю, потрійний американо?

Ні, пане суддя, простий.

-Що? -Нині обмежую себе.

Радий за тебе. А майже рік як кинув палити.

Та невже? Меґґі постаралася?

Поставила ультиматум.

Вона або цигарки. А цигарки лазанью не приготують.

Це точно. Ого.

-Давно ми не бачилися. -Так.

-Ага. -А в тебе ще є ключки?

Так, припадають пилом у кабінеті.

Діставай. Можемо зіграти на вихідних, побазікати.

-Я можу в неділю. -Чудово.

Слухай, я вже бігтиму, обідаю з Меґґі.

-Передавай їй вітання. -Передам.

Бувай, старий.

-Радий зустрічі, друже. -Навзаєм.

-Бережи себе. -І ви, пане суддя.

-До неділі, друже. -Так, чекатиму.

З вас три п'ятдесят.

Решти не треба.

До речі, як твоя донька?

Чудово. Постійно співає.

Так.

Моя Моллі була такою ж.

Ми віддали її в театр, їй утіха, нам — перерва.

-Спрацювало? -Ні.

Мюзикл «Коти» досі терпіти не можу.

-Що це було? -Будь тут.

Поліція, командир Гікс.

Я нарахував три постріли на парковці…

Мартіне!

Мартіне!

Будь тут… Будь зі мною, Марті.

Ми тобі допоможемо. Офіцере, швидку, негайно!

-Будь з ним! -Так, сер.

Це командир Гікс…

Стрілянина біля Окружного суду.

Підозрюваний міг утекти на червоному «мустангу»,

прямує на північ по Сепулведі.

-Карний відділ забирає справу? -Боюся, що так.

Суддя Вокер не вижив. Тепер це вбивство.

Мер і шеф поліції хочуть відповіді на вчора.

Мартін був серйозною людиною, 30 років у суді.

Кажуть, ви розмовляли з ним перед тим.

Він не згадував, що на нього

полюють, чи погрожують?

Ні, нічого такого. Ми просто теревенили.

Планували гольф на вихідних.

Ви повідомили про авто, червоний «мустанг». Якого року?

Не знаю. Щось старіше, може, початок 90-х?

-Номер? -Неповний. Три, Пітер, Чарлі.

А стрільця ви бачили?

Так, він був у худі й кепці.

А колір шкіри?

Вибачте, детективе, я не бачив його, не зупинив.

Я на секунду спізнився в усьому.

Приїхали, щойно дізналися. Ви як?

Я в порядку.

Просто… Суддя був моїм другом.

Барб і його дружина Меґґі були близькі.

Колись ми часто відпочивали разом.

-Мої співчуття. -Дякую.

Після смерті Барб

ми з Мартіном якось віддалилися.

-Прикро, він гарна людина. -Ми можемо допомогти?

Ні, я поговорю з його дружиною. Певно, вона спустошена.

Не можна, командире.

-Спершу з нею поговорить детектив. -Авжеж.

Я свідок, хай яка від цього користь.

Я у відділок, буду розкручувати справу.

-Якщо щось згадаєш… -Так, я знаю. Я в курсі.

Авжеж.

Агов, Барровзе.

Якщо ти не проти, спецзагін теж допоможе.

Звісно.

Допомога не завадить. Але все через мене.

Звісно. Я це ціную.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВІДДІЛОК ПОЛІЦІЇ ЛОС-АНДЖЕЛЕСА

Дякую, що витягнув.

Все поверну, от тільки штовхну кілька речей.

Злам і проникнення?

Це непорозуміння, я розберуся.

Тобі світить від трьох до п'яти.

-Я декому допомагав. -Кому?

Своїй дівчині, Ейпріл.

Її колишній ще той козел, аб'юзер.

Вона боялася його і…

І що?

Попросила заскочити до нього, забрати її речі.

-То ти таки вдерся до нього. -Ні, то її речі.

Вона дала мені список. Вона там жила.

Лише одяг і маленька фігурка, яку їй подарувала бабуся перед смертю.

Умієш же ти обирати дівчат.

-Починається. -Що?

Ти! Постійно мене засуджуєш.

Усі вважають тебе таким спокійним,

таким добрим, але не бачать, який ти зі мною.

Це подвійні стандарти.

То де ж твоя Ейпріл? Надто зайнята, щоб забрати тебе…

-Річ не в тім. -Внести заставу? Тоді в чому?

Міг би хоч раз мені повірити.

Подумати… Не знаю.

Що він хоч раз вчинив правильно.

Нехай це й трохи незаконно.

Трохи незаконно?

-У мене на роботі такого немає. -А ти тут до чого?

-Гаразд. -Усе про тебе.

А знаєш, наступного разу посидь за ґратами,

заведи друзів. Як тобі?

Саме тому я й не подзвонив тобі.

Що ми маємо?

Барровз надіслав записи з камер з парковки.

Тут видно, що Волкер іде до авто.

Потім озирається, наче його гукнули.

Але погляньте…

Він щось каже Вокеру і той відповідає.

Вони розмовляли.

-Незвичайний замах. -Так.

Останні рішення Вокера критикували.

Він переглядав колективний позов.

-Водозабезпечення міста. -Беннігтон?

Де підземні води з пестицидами? Він ним займався?

Так, усе місто лютує, рак, вроджені вади.

Просто чудово.

Тобто в кожного жителя міг бути мотив.

Знову стрілянина з тим «мустангом».

-Де? -Кулвер-сіті.

Але жертва, Браян Янґ, вижив.

Його забрали в Меморіал.

Може бути зв'язок з Беннігтононом.

Це лише початок. Діку, їдь туди.

Я попереджу Барровза.

Прийняв.

Барровзе. Стан жертви стабільний?

Так. Мусив натиснути, але нам дозволили поговорити з ним.

Палата 519.

Браян Янґ? Я детектив Барровз, це сержант Кей.

Кілька питань.

-Чоловік, який стріляв… -То не чоловік.

-То була жінка. -Жінка?

-Ви її впізнали? -Ні.

Вона була в худі з каптуром і кепці.

Я не роздивився.

Є ідеї, чому вона прийшла до вас? Вона щось казала?

Так. Сказала: «Ти зруйнував нам життя».

-Нам? -Так вона сказала.

Не знаю, до чого це.

Ще щось казала?

Може, і сказала б, але я побачив пістолет і кинувся бігти.

Вона стріляла в спину.

Пане Янґ, ви якось пов'язані з Беннінгтоном?

-З чим? -Це містечко.

Там добриво

потрапило в водозабір.

Ні, а це тут до чого?

Мабуть, ні до чого.

Ви соцпрацівник, так?

Двадцять років допомагаю людям.

Мабуть, карми не існує.

Нам потрібен доступ до ваших справ.

За ці роки я працював із сотнями дітей.

Так, почнемо з цього.

Хіба що маєте інші ідеї.

Ні… Хоча чекайте, є дещо.

Жінка, у неї був кулон.

Із літерою В.

Добре. Дякую.

-Бувай. -Привіт.

Привіт.

Як минуло з Янґом?

-Є корисні зачіпки? -Можливо.

Зв'язку з Беннінгтоном немає, але він сказав, що стріляла жінка.

Прикро, що замість подяки за 20 років служби

бідолага спіймав дві кулі.

Усе гаразд?

Так, дзвонив татів рієлтор.

Він не прийшов на показ квартир, про які я домовився.

І чому він зволікає?

Не знаю. Він був не проти. Принаймні так казав.

Я питаю, бо коли помер тато Енні, її мама не знала, що робити.

Врешті переїхала до брата Енні.

Можливо, він просто боїться бути сам.

Треба ще раз із ним поговорити.

Дякую, що прийшли, пані Вокер.

Знаю, вам зараз важко,

але важливо дати свідчення одразу.

Дякую.

Меґґі.

Бобе.

Мені так прикро.

Я казала, щоб не йшов на роботу.

Він прихворів, усю ніч не спав.

Він просто… не послухав мене, і тепер я така зла.

Усе гаразд. Злитися — нормально.

Мені сказали, ти був з ним.

Так.

Принаймні поруч був друг.

Шкода, що я не зробив більше. Можливо, я міг завадити, але спізнився.

Але якщо треба поміч,

або дівчаткам щось знадобиться, дай знати. Добре?

Я не знаю. Не знаю, як це пережити.

Як ти пережив утрату Барб?

Хотів би сказати, що є легкий шлях, але це не так.

Найбільше мені допомогла підтримка близьких друзів.

Як-от ви з Мартіном, тож я поруч.

Меґґі, хай що знадобиться, я поруч.

Просто знайди того, хто це зробив. Добре?

Добре.

Я намагаюся знайти зв'язок

між суддею Вокером і другою жертвою. Вокер колись працював у сімейному суді.

А Янґ соцпрацівник. Тож вони могли перетинатися.

Шукаєш спільні справи?

Так, але більшість про опіку над дітьми.

А це конфіденційна інформація.

Поки Барровз не дістане ордер, все марно.

Пробиваєш номер «мустанга»?

Так, але маємо лише три цифри,

тож це нешвидко. Як Террі?

Не дуже. Довелося вносити заставу.

Злам і проникнення.

Він здоровань, це точно не ненароком?

Це пояснило б злам, але не проникнення.

Каже, що допомагав дівчині забрати речі в колишнього.

Зайти в чужий дім. Про що він думав.

-Що робитимеш? -Не знаю.

Після розмови з ним, мені хочеться, щоб він бодай раз відповів за скоєне.

Але він твій брат.

Мама влаштовувала мені пекло, я шкодував щоразу,

коли їй допомагав. Але після її смерті я радий, що намагався.

Сім'я — це складно.

Може пригаси очікування трохи,

інакше щоразу розчаровуватимешся.

Я тебе почув.

Здається, є збіг.

Я пробивав «мустанги» за номером.

-Здається, знайшов. -Добре.

Зареєстрований на Мака Ґріффіта, звинувачення в побоях.

-Опір арешту. -Не розумію.

Чому саме він?

Рік тому розлучився.

Дружину звали Вірджинія Ешфілд.

Чекай, Браян Янґ сказав, що та жінка мала кулон з літерою В.

Саме так. Можливо, Вірджинія.

Добре. Молодець.

Діку, бери Гондо і їдьте до Ґріффіта.

-Глянемо, що він знає. -Ясно.

-Схоже, він удома. -Наче ціла банда.

Маку Ґріффіте, поліція.

Хочемо поговорити.

Пане Ґріффіте, ви тут?

Поліція, відчиніть двері!

Гондо, тікає на третю!

Прийняв.

-Чого такий поспіх, Маку? -Я нічого не зробив.

Може й так, а твоя колишня, Вірджинія?

-Вірджинія? -Так, де вона?

Хочемо поговорити.

Вірджинія померла.

У будинку чисто.

Слухайте, я втік, бо думав, що ви за мною,

через підробки «Карт'є».

Ні. Ми прийшли поговорити про Вірджинію.

Як вона померла?

Вона… наклала на себе руки.

Місяць тому.

Де ти був у цей час?

Їздив до брата в Солт-Лейк.

-Ми давно не спілкувалися. -Вона мала суїцидальні думки?

У Вірджинії була депресія.

Вона мала нелегке дитинство, росла в прийомній родині.

Розповідала небагато, але… Я бачив, що це її переслідує.

І ви розлучилися? Десь рік тому?

Коли ти в програмі, стосунки небажані, надто з іншою залежною людиною.

Але ми були закохані й дурні, і, знаєте, я хотів їй допомогти.

Виправити її.

Але, мабуть, Вірджинія

була з тих, кого виправити неможливо.

У вас є червоний «мустанг», так?

Він належав Вірджинії.

Вона любила ту тачку.

А що?

Ми вважаємо, що вона причетна до поточної справи.

Де авто зараз?

Її старша сестра Наомі забрала після похорону.

Я не зміг відмовити.

На цьому фото у Вірджинії кулон з літерою Н.

Так, означає Наомі.

Вони з дитинства носять кулони з ініціалами.

Знаєш, де знайти Наомі?

Ні, вибачте.

Фото Наомі Ешфілд показали Браяну Янґу.

Він упізнав її. Що нам відомо про цю жінку?

Тридцять років, десяток арештів,

непокора, бійки в барі, напади на копів. Любить випити і випустити пару.

-Що з адресою? -Нічого.

Чеки з роботи вона забирала особисто.

Можливо, жила в машині.

Отримали ордер на справи Наомі й Вірджинії.

Батька посадили за побиття матері.

Рішення ухвалював суддя Вокер.

-Передав дітей під опіку штату. -А мати?

Була наркоманкою, її відправили на лікування.

Це пояснює, чому Наомі вбила Вокера.

Він забрав їх від матері, кинув у систему.

Здогадайтеся, як звали їхнього соцпрацівника?

Браян Янґ.

Зі слів чоловіка Вірджинії, опіка була кошмаром. Для Наомі також.

Смерть Вірджинії стала останньою краплею, тепер Наомі вирішила помститися.

Усім, кого винуватить.

Прийомні батьки можуть бути цілями.

Бет і Ґреґорі Прайс.

Вони вже не беруть дітей.

Нині мешкають в Бейкерсфілді.

Повідомте місцевій поліції, нехай навідаються до них.

І роздайте фото Наомі патрулям.

Дякую, що прийшла, Ейпріл.

Твій брат багато розповідає про тебе.

Але я вже дала свідчення детективу.

Так, щодо цього. Усе тут.

Ти написала, що не знала про пограбування

помешкання пана Мак-Колі.

Це ж твої слова, так?

І оце твій підпис?

Так. А що?

За словами мого брата,

він зайшов до будинку твого колишнього на твоє прохання.

Ні, я ніколи про таке не попросила б.

Ні, він це зробив з власної волі.

Мені подобається твій брат, але він трохи неврівноважений.

Він дав мені список речей.

Сказав, що ти йому записала те,

що хотіла, щоб він забрав.

-Ні. -Але почерк.

Такий самий, а надто оця літера.

Не пригадую такого.

А ще фігурка, яку він узяв.

Так, дурничка, але пам'ятна для мене. Мені її бабуся подарувала перед смертю.

Ясно.

Слухай, я нечасто купую онлайн,

але пошукавши в eBay, я був вражений.

Оці дрібнички вартують до двадцяти штук.

Ого. Але я не для того її хотіла.

Вона пам'ятна.

-Так, померла бабуся. -Ага.

От тільки сталося якесь диво,

вона жива, мешкає в Форт-Лодердейлі.

А ще знати не знає нічого про фігурку.

Слухай, я впевнений, що твій колишній, Мак-Колі, це заслужив.

Але мій брат, Террі…

закоханий дурень.

І якщо він сяде за це, то й ти сядеш.

-Пам'ятай, що я сказав. -Агов!

Що…

Террі, охолонь, ми просто потеревенили.

Ти знущаєшся? Ейпріл, почекаєш надворі, поки я поговорю зі братиком?

-Звісно. -Дякую.

Що ти робиш?

Намагаюся витягнути тебе з халепи.

Дякую, що врятували, офіцере Луко.

Ця жінка ходяча біда.

Якщо ти цього не бачиш, ти дурень.

-Або прикидаєшся. -Годі!

Я втомився від того, що ти лізеш у моє життя.

-Щоб тобі стало легше. -Террі, я не…

Стули пельку! Просто заткнися.

Дай мені спокій.

Командире, Наомі Ешфілд має з десяток штрафів за паркування.

-За «мустанг»? -Ні, всі за фургон.

Паркування вночі на покинутій стоянці.

Вона може там жити.

Добре, скажи Гондо, нехай загін 20 виїжджає.

А я добуду ордер, поки ви туди їдете.

Модель така, як у Наомі.

«Мустанг» не видно, вона могла його покинути.

Але вона може бути тут.

Наомі Ешфілд!

Поліція, у нас є ордер.

Виходьте з піднятими руками! Кріс.

Поліція!

Чисто.

У фургоні чисто, Луко, на позиціях.

Добре, прийняв.

-Знайшов щось, Діконе? -Можливо.

Схоже, це речі Вірджинії.

Листи на її ім'я.

Її щоденник.

Не уявляю, як можна так жити.

Так ізольовано.

Після такого дитинства, не дивно, що вона хотіла втекти.

Але це наштовхує на думку про стількох самотніх людей.

Якщо пощастить знайти близьку людину…

Можливо, з ким тобі судилося бути…

Можна по-дурному її відштовхнути.

Просто кажу.

Це «мустанг».

Мабуть, це Наомі. Гондо, «мустанг» тут.

Хапайте її!

Уперед!

-Не загуби її, Тене! -Не планував.

Девід-22, ми її загубили.

Повірити не можу.

Їй нічого втрачати.

Щойно розмовляв з поліцією Бейкерсфілда.

Прийомних батьків Вірджинії й Наомі знайшли мертвими.

Убили щонайменше 18 годин тому.

Мабуть, це перші жертви Наомі.

Вона вже попрацювала, перш ніж дісталася до судді.

Питання в тому, хто наступний?

Щоденник Вірджинії опрацювали,

шукаючи потенційні цілі.

Шкільний бойфренд-зрадник. Директор, який її звільнив.

Ми розіслали патрулі до всіх,

хто міг насолити Наомі.

Сумніваюся щодо цього. Наомі знає, що часу обмаль.

Гадаю, вона пропустить розплату,

і перейде до фіналу.

І що ж це по-твоєму?

Це ноутбук Наомі.

Вона засипала агенції з всиновлення запитами,

шукала дитину.

Ще підліткою Вірджинія завагітніла.

Дитину віддали на всиновлення.

-Хто батько? -Прийомний тато, Ґреґорі Прайс.

Хворий сучий син.

Тоді ясно, чому Наомі вбила подружжя.

А тепер намагається знайти небогу.

Отримав зачіпку від приватного детектива.

Він упізнав Наомі з новин.

Каже, найняла його, щоб знайти прийомну родину дівчинки.

Річард і Джулія Міллер.

Живуть у Валенсії. Дівчинку звати Джеймі, їй 12.

І Наомі вже знає, де вона живе.

І має чималу фору.

Я дістану точну адресу в детектива.

Скину повідомленням. Їдьте.

На «чарджері» буде швидше.

Річарде Міллер.

Так, це я. Чим можу допомогти?

Я шукаю Джеймі.

Вибачте, ми знайомі?

Нащо вам моя донька?

Бо вона моя небога.

Добре, знаєте, вам краще піти.

Не знаю, чого ви хочете, але вам краще піти.

Я заберу її.

Командування Девіду-20, сусід повідомив

про постріли в будинку Міллерів. Висилаю підмогу і медиків.

Прийняв, майже на місці.

Нехай чекають нас за квартал від будинку.

-«Мустанг» Наомі. -Вона нас випередила.

Діконе, Стріте, зайдіть збоку. Решта зі мною.

-Луко, Тене, будинок. -Ясно.

Господи.

Пані, ми зі спецзагону поліції, допоможемо.

-Ви в порядку? -Так. Прошу, допоможіть йому.

-Живий, але втрачає кров. -У будинку чисто.

Прийняв, Девід-24 командуванню, медиків, швидко.

Що тут сталося?

Вона вистрілила в нього і забрала нашу доньку.

-Як давно поїхали? -Кілька хвилин тому.

Вона торочила щось про Орегон.

Її авто тут. Взяла чоловікове.

-Яке в нього авто? -«Кемрі», срібляста.

-Чоловік з вогнепальними. -Послухайте.

Ці люди про вас подбають, добре?

Добре. Дякую.

Їдьмо.

Девід-20 командуванню, Наомі викрала доньку Міллерів.

Вони в сріблястій «тойоті кемрі», їдуть на північ.

Прийняв, Гондо.

Ми відправимо вертоліт і повідомимо

Барровзу, нехай оголошує тривогу.

Мати вважає, що Наомі прямує на північ.

Ми розділимося і їхатимемо вперед.

Може, їх помітять з повітря.

Добре, виїжджаємо.

Не хвилюйся, все буде гаразд.

Ти така схожа на неї.

Ти викапана мама.

Просто відпустіть мене. Будь ласка.

Командування Девіду-20, вертоліт помітив авто підозрюваної

на північ від вас.

Прийняв. Діку, Луко, з'їжджаємо в п'ятий район.

Ти любиш коней?

У моєї тітки в Орегоні ферма.

Тобі там сподобається. Я знаю.

Їздитимемо верхи щодня, і я розповім тобі про твою маму.

Добре, тримайся. Ми трохи об'їдемо.

Он там, Гондо, вона повернула!

Девід-20 командуванню.

Підозрювана повернула праворуч на Каньйон-роуд. На схід.

Прийняв.

По той бік каньйону встановлять поліційний бар'єр.

Женіть її далі.

-Її заблокують. -Сподіваймося.

Вона не скидає швидкість.

Наомі!

В укриття!

Наомі, вийдіть з Джеймі з авто, перш ніж воно впаде.

Прошу, виходь!

Назад! Я застрелю кожного, хто підійде.

Допоможіть!

-Будь ласка! -Наомі!

Я попередила! Не підходьте!

Добре, ми не підійдемо.

Але ви маєте негайно вийти з авто.

Огорожа не витримає.

Сестрі було всього 15, коли той кнур її зґвалтував,

і вона завагітніла!

І змусив її думати, що це вона винна.

Вона все життя соромилася.

Це жахливо, але ти змусила його заплатити.

Ти про це подбала.

А тепер опусти пістолет і дозволь дістати вас з авто.

Ні.

Джеймі єдине, що лишилося від Вірджинії. Вона має бути зі мною.

Хто-небудь, прошу!

Наомі, послухай, я не знав Вірджинію,

але вона точно не бажала б смерті доньці.

Не допусти цього.

Подумай, чого зараз хотіла б Вірджинія.

Добре. Заберіть Джеймі.

Підходимо.

Ходімо. Ну ж бо.

Застрягло.

-Гаразд, ходімо. -Вона в нас.

Я забрав Джеймі.

Добре, тепер ти, Наомі.

Лізь на пасажирське.

Ну ж бо, Наомі, треба вибиратися.

Ні. Це я винна.

У смерті Вірджинії. Я мала зробити більше.

У нас обмаль часу. Упаде.

-Луко, діставай її. -Ми були сестрами.

Я мала ще щось зробити.

Ну ж бо, Наомі, не неси цей тягар.

Ви були сестрами, але ти не могла на це вплинути.

Ти любила її, хотіла для неї найкращого,

але часом це все, що ми можемо.

Дай руку, Наомі, ну ж бо.

Прошу. Не можна себе картати й далі.

Ну ж бо, не можна.

Час настав. Хапай мою руку.

Чисто.

-Гарна робота. -Справді?

Було близько.

Я знаю, ти говорив щиро. Ти молодець.

Річард Міллер пережив операцію.

Схоже, Джеймі знову матиме щасливу родину.

Радий це чути.

От тільки, якби й Вірджинія й Наомі її мали,

-нічого не було б. -Мабуть.

Ми не допомогли Вірджинії й Наомі,

але змогли допомогти Джеймі.

Вважатимемо це перемогою.

Так…

Командире, ще раз мої співчуття щодо друга.

Так. Дякую.

Меґґі.

Клер впустила мене. Сподіваюся, ти не проти.

-Я зрозумію, якщо ти хочеш бути сама. -Ні, прошу.

Я просто… подумав, ти захочеш знати.

Ми знайшли вбивцю Мартіна.

Вона була емоційно хворою.

Ви з Марті нічого не могли вдіяти.

Нічого.

Як ти?

Не знаю.

Почуваюся заціпенілою.

Знаєш, коли померла Барб, минали тижні, а я…

Я не плакав.

Я просто… Це дивно.

А потім якось я був у магазині, знаєш…

Купував заморожену піцу, бо вже остогидли

вологі запіканки сусідів.

То он що на мене чекає?

Сподіваюся, ні.

Аж раптом з динаміків залунала Rich Girl,

пісня гурту Hall and Oates.

Я перенісся в той бар у Плая-дель,

де в нас із Барб було друге побачення.

Так, я пам'ятаю.

Не найвишуканіше місце

для побачення, але що ж, це я.

Знаєш, такі дрібниці для Барб не важили.

Там ми вперше поцілувалися.

Того вечора в барі.

Rich Girl грала на фоні.

А тепер ось я, майже…

Господи, тридцять років по тому.

Стою біля морозильних камер у крамниці.

Дивлюся на заморожену піцу.

Мабуть, збоку я скидався на божевільного.

Бо до мене підійшов працівник, запитав, знаєш,

так дуже люб'язно:

«У вас усе добре?»

І все.

Я почав ридати, мов дитина.

Я вибіг звідти.

Просто… Накотилося нізвідки.

Тож…

Якщо треба поговорити,

або поплакати, або постояти біля морозильників з…

Я поруч. Я підтримаю.

Добре?

Дякую.

Дякую.

Меґґі.

Мені так прикро.

-Мені так прикро. -Дякую.

Привіт, тату. Я вдома.

Ти ж не забув про яєчні роли?

Звісно, ні. Ти відправив би мене за ними.

Слухай, я хочу поговорити.

Я говорив з Барбарою, рієлторкою.

Вона каже, ти не прийшов дивитися квартири.

Слухай, спершу я хочу тобі дещо сказати.

Останні кілька років разом були важливі для мене.

Дуже важливі.

І я не хочу, щоб ти почувався, наче я тебе виганяю.

Наче мені начхати.

Якщо ти житимеш деінде,

це не означає, що ти не зможеш приходити.

А надто, коли матимеш онуків.

Дозволь я тебе переб'ю.

Я не боюся переїжджати.

І я радий повернути тобі дім.

А рієлторку я уникав,

бо вже мав одне місце на думці.

Про що це ти? Яке?

Будинок твоєї мами.

Тож спершу я хотів обговорити все з нею.

Ми домовилися, що спробуємо. Я не знав, як ти до цього поставишся.

Ти плануєш кривдити маму?

Ніколи.

І я це знаю, тож жодних проблем.

-Ходімо їсти. -Добре.

Гаразд.

-Передай смажений рис. -Смажений рис.

О, так.

А я візьму яєчний рол. Бо за тобою не встигнеш.

-Через мій труп. -Гаразд, дивися.

Що ти робиш? Що ти…

Бачиш, у цьому й проблема. Завжди хочеш заграбастати роли.

Чекайте.

Привіт, заходь.

-Дякую. -Так.

Мені дзвонив адвокат.

Мені пом'якшили обвинувачення, лишили тільки проникнення.

Тож я відбувся штрафом.

Радий це чути.

Ти дзвонив прокурору?

-Хотів подякувати. -Усе добре, старий.

Просто не хотів бачити тебе в комбінезоні.

Помаранчевий тобі не личить.

Террі…

Вибач, що говорив з Ейпріл за твоєю спиною.

Дякую, що сказав це.

Знаєш, кумедно,

але я завжди цінував твою відвертість.

Те, який ти, в що віриш, що відстоюєш.

Так було ще з дитинства.

І це найбільше боліло.

Просто знати, що той, кого ти шануєш,

не поважає тебе.

Террі, я тебе поважаю.

Я поважаю тебе.

Ти один із найбільш…

цікавих…

і творчих людей, яких я знаю.

І ти сказав правду.

Хто я, щоб судити?

У мене життя теж не фонтан.

У сенсі я чоловік середнього віку,

живу з сусідом і пінбольним автоматом.

Так, знаєш…

Це називають життям мрії.

Але…

Я пишаюся тим, що я твій брат.

Це взаємно.

-Вибач. -Ні.

Я тебе люблю.

Гаразд, відпусти мене.

Гей.

Хочеш піти до О'Браяна? Пограти в дартс?

Так. Ні, я збирався…

Ми з Ейпріл їдемо на вихідні за місто.

Брате, вона біда ходяча.

Так, у найкращому розумінні.

Гаразд. Ще зустрінемося, брате.

-Я тебе люблю. -І я тебе люблю.

Переклад субтитрів: Ганна Литвиненко