Original subtitles

У попередніх серіях…

Стій!

Маркосе, ти сидів. Допоможи знайти злочинця.

Я можу зняти обвинувачення.

Хочеш щоранку бачити копів?

Ми маємо працювати разом.

Хай ми й потиснули руки,

ми не команда.

Після Мексики

я чудово розумів, чого хочу.

Тебе.

-Я кохаю тебе. -І я тебе кохаю.

АВТОБУСНА ЗУПИНКА

Будь ласка…

МІСЬКИЙ АВТОБУС ПОСАДКОВИЙ МАЙДАНЧИК

Сідаєте?

Вибачте.

ПРОШУ, ДОПОМОЖІТЬ Я НУЖДЕННА

Дякую.

Я вас не розумію.

Не розмовляю іспанською.

Не…

Ми чекали цілу вічність у приймальні.

І я весь цей час тримала на руках маленьку Вінні.

Геть хвору.

-Скільки їй було? -П'ять.

Деніелу було три, але він поводився, мов дорослий.

Походжав туди-сюди, питав скільки ще нам чекати.

Когось мені це нагадує.

І ось нас нарешті кличуть в оглядову.

Щойно прийшов лікар, малий Деніел, той метр з кепкою…

Я був вищий, мамо.

Малий Деніел крикнув тому лікарю:

«Чому так довго? Хіба не знаєте, що моя сестра хвора?».

Ще геть малим мій син дбав про старшу сестру.

Становлення гарної людини.

Нішель, то як твій громадський центр?

Загалом чудово.

Відколи закінчили ремонт,

я вже не мушу хвилюватися про прорив труб чи плісняву.

І можу зосередитися на важливому, на дітях.

Деніел постійно розповідає як ти ладнаєш з дітьми.

-Буває. -Не применшуй, мила.

Не знаю, як ви, а я готовий їсти.

Нішель. А ти хочеш дітей?

Гаразд, мамо. Гадаю, ти трохи перепила вина.

Любий, не злися. Я просто запитую.

Ми ж дорослі люди.

Знаєш, після 35 це вже геріатрична вагітність.

-Я в курсі. -Ні-ні.

Моя подруга Мітсі народила природнім шляхом у 49 років.

Але у маляти ні дідусів, ні бабусь.

-Вони давно повмирали. -Хто хоче їсти?

Я розумію. Але ніщо не зрівняється з ароматом новонародженого малюка.

Я за цим сумую.

-А ти не хочеш це відчути? -Зміни тему, мамо.

Навіть не знаю. Нова автівка теж чудово пахне.

Нова автівка? Авжеж.

Тобі точно сподобається ця печеня.

Секретний рецепт родини Гаррельсонів.

Ох, дами.

Вибачте, робота.

П'ятдесятий на пограбуванні в Ларчмонті.

Патруль помітив озброєного чоловіка.

Коли вони прибули,

навіжений відкрив вогонь.

-Скільки заручників? -Помітили одного, чоловіка.

Схоже, власник.

Його затиснули біля каси.

-Вдерлися через парадний вхід? -Так.

А ми зайдемо ззаду.

Діконе, Тене, світлошумову.

Готово.

Девід-20, заходимо.

Чисто.

Хтось дерся через вікно.

Там ніхто не пролізе,

тож спроба була відчайдушна.

Девід-20, підходимо з півночі.

Чекайте.

Поліція, виходь з піднятими руками.

Ми на позиції.

Кидай зброю!

Тобі не втекти, ти оточений.

Повільно виходь!

Кидай зброю, на землю!

Руки вгору.

Девід-20, взяли підозрюваного, код чотири.

Девід-25, потрібна швидка для жертви з вогнепальним.

Усе буде добре.

У магазині був ще хтось, коли зайшов стрілець?

Дівчина, 19, може, 20 років.

Забігла сюди до смерті налякана.

Її забрали якраз перед приїздом поліції.

-Скільки всього підозрюваних? -Четверо. З ним.

-І… -І що?

Схоже, вони її знали.

Вони шукали саме її.

Питання чому.

Є ідеї, хто вона?

Ім'я досі невідоме.

Збігів немає, про зникнення ніхто не заявляв.

Власник сказав, нападники її знали.

-Це особисте. -Секс-торгівля?

Це одна з теорій.

Якщо так, то вона дуже важлива, інакше не здіймали б такий галас.

Що було нерозумно.

Хіба в них наказ прибрати її.

Вони стріляли, ледь не вбили цивільного,

а як приїхали копи,

покинули свого, щоб утекти з невідомою.

От тільки в неї мало часу.

Зв'яжіться з відділом суспільної моралі,

може, в них є зачіпки про торгівлю людьми в Ґардені.

Прийнято.

Підозрювані засвітилися?

Ні. Всередині лише одна камера,

обличчя викрадачів не видно.

Запис ззовні зернистий,

але в них новенький чорний «крайслер 300».

Але номери розмиті.

Затриманого звати Карлос Очоа.

І він мовчить.

Відданий комусь.

Як благородно. Є досьє?

Навіть штрафів немає.

Знаки банд?

Кілька тату, без назв,

але на фото помітили оце.

-Доволі грубе тавро. -RC.

Ініціали банди?

Можливо, але ми таких не знаємо.

Зв'яжіться з нарковідділом.

-Нехай пришлють когось. -Добре.

Гаразд, перегляньте записи з камер.

-Досі не знаємо хто вона? -Ні.

Говорила іспанською.

Власник не зрозумів.

Постійно повторювала «escóndeme».

Це означає «сховай мене».

Дивно просити про таке, а не подзвонити копам.

Хіба що вона нелегалка.

Без документів 911 не дзвонять, навіть за крайньої потреби.

Якщо так,

встановити особу чи знайти її буде складніше.

-Вирішила ризикнути й заскочити. -Добре.

Я маю кілька хвилин.

Перш ніж ти щось скажеш.

-Я знаю, мама була трохи… -Напористою?

Я сказав би надміру допитливою, але нехай.

Вона не зі зла.

Моя сестра Вінні не хоче дітей,

вона переїхала у Вегас, тож мама зосередилася на мені.

Нішель, ми не мусимо говорити про дітей.

-Зашвидко, розумію. -Гондо, прошу.

Я просто маю дещо сказати.

Твоя мама не образила мене.

Я зніяковіла,

бо не була до кінця відвертою з тобою.

Гаразд.

Три роки тому я задумалася про всиновлення.

Зв'язалася з агентством, заповнила купу форм.

Я знала, що шансів мало.

Незаміжня жінка з невеликою платнею

не дуже бажаний вибір для більшості біологічних матерів.

Але тиждень тому мені подзвонили.

Вагітна підлітка з Ріверсайда хоче віддати мені дитину.

Мені.

Тому…

Якщо ти справді цього хочеш, я дуже радий за тебе.

Але не впевнений, що це означає для…

Нас.

Знаю. Це не ідеальний час.

Я й не думала, що це колись станеться.

Тож і сама була шокована.

-Я лише хотіла бути відвертою. -Відвертою.

Ти могла розповісти раніше.

Коли ти маєш дати відповідь?

Я мушу відповісти агентству до завтра.

Ти чекаєш мого схвалення, чи вже все вирішила?

Я так давно цього хотіла.

Ще до нашого знайомства.

Але якщо я таки це зроблю, то хочу знати твою позицію.

І що буде з нами.

Може, поговоримо після моєї зміни?

-Звісно. Подзвони, як закінчиш. -Добре.

-Що в нас? -Зв'язалися з відділом моралі.

На наших підозрюваних немає даних

у Ґардені чи в Південній Затоці.

А це відкидає нас на початок.

-Нарковідділ відповів? -Детектив уже їде.

Добре. Сподіваймося, це дасть нам щось корисне.

Луко, ти зі мною.

Та щоб мене, Маркос.

-Нащо він прийшов? -Не сказав.

Питав про тебе.

Маркосе. Що сталося?

Я прийшов не до вас, тож спокійно можете йти собі.

З твоїм послужним списком?

Поки не дізнаюся, навіщо ти тут, матимеш двох копів за ціною одного.

Командире. Це ненадовго.

Кілька хвилин, добре?

Якщо ти наполягаєш, Луко.

Звісно.

Гаразд, кажи. Що відбувається?

Стрілянина в магазині на бульварі Ґардена?

-Так. -Зникла дівчина.

Я маю дещо для тебе.

Звідки знаєш про дівчину?

Та годі тобі. Хочеш погратися?

Моя подруга має що розказати.

Гаразд, веди її.

-Вона говоритиме тільки надворі. -Чому?

-Слухай, чого ти не кажеш? -Вона мені, наче рідна.

Потрібна допомога, без варіантів.

-Без цього справді ніяк? -Ніяк.

Твоя подруга так нервує,

може, присутність жінки допоможе.

Як скажеш.

Мамо Піна, це офіцери, Домінік Лука і…

Кріс Алонсо.

Вони допоможуть. Гаразд?

Кріс скорочено від Крістіна?

Так, але називайте мене Кріс.

Пані, тобто Мамо Піно.

Я покажу вам відео,

а ви скажете, чи впізнаєте цю жінку.

Це Дженні Морено.

Звідки ви її знаєте?

Вона недавно втекла з Гондураса, жила в мене.

-Десь зо три тижні. -Ви рідня?

Ні. Принаймні, не по крові.

Мої двері відчинені для жінок без документів, які тікають зі скрути.

Яка ситуація в Дженні?

Удома її викрала місцева банда,

її змусили перевозити наркотики.

Вона якось утекла,

і, слава Богу, дісталася сюди.

Їй 21 рік, а вже дев'яте життя.

Дженні згадувала назву банди, від якої втекла?

Ні.

Вона боялася, що це приведе їх до неї.

Гей, це детектив Ріос із нарковідділу.

-Сержант Гаррельсон. -Радий знайомству.

Схоже, ваша теорія про тавро Карлоса Очоа підтвердилася.

RC означає Ребельдес Централес.

Повстанці Центру.

Це нова вулична банда зі Сан-Педро-Сула в Гондурасі.

На нашому радарі з'явилися рік тому.

А це лідер банди, Іґнасіо Куевас.

Доволі юний, як на боса.

Не дайте себе обманути.

У жорстокості не поступається старшим.

Коли ви торік вперше засікли RC,

Куевас хотів закріпитися в Лос-Анджелесі?

Хотів і не зміг.

Його депортували за в'їзд з фальшивими документами.

Торгівля наркотиками?

Наркотики, зброя, люди. І не тільки.

Вони не перебірливі,

якщо це принесе легкі гроші.

Нульовий кодекс честі.

Зникла 21-однорічна Дженні Морено,

нелегалка з Гондураса.

Місцева банда змушувала її перевозити наркотики.

Детектив Ріос упізнав банду.

Ребельдес Централес.

Ініціали RC.

Банда нова, її очолює Іґнасіо Куевас.

Іґнасіо далеко зайшов, щоб знайти Дженні.

Мабуть, прагне помсти.

Утеча кур'єра,

сором для молодого лідера.

Це слабкість. Зайвий привід конкурентам.

Мабуть, він хоче повернути Дженні в Гондурас, як приклад.

Збереже репутацію, і залякає інших кур'єрів.

Тобто її скоро перевезуть через кордон.

Після вашого запиту, я перевірив усі в'їзди.

-Ані сліду, що Іґнасіо в'їхав у США. -Це не означає, що він не тут.

Тоді розшук. Знайдемо Іґнасіо, знайдемо Дженні.

Уже займаюся.

Я попитаю інформатора, він міг щось чути.

-Дякую, детективе. -Звісно.

Дженні жила в притулку в Ґардені.

Подруга сусіда Луки влаштувала його в себе вдома.

Добре. Бери Луку і їдьте туди.

Може, щось з'ясуєте.

Без помідорів, так?

Бачиш, я пам'ятаю…

Ну ж бо, їж.

Подай содову.

Смачно, еге ж?

Тепер, коли твій шлунок не порожній,

спробуємо ще раз.

Добре?

Де кокаїн, який ти вкрала в боса?

Я вже казала, що не брала його.

Як цікаво.

Бо я знаю, що ти казала, що не маєш родичів.

Але хіба це не твій кузен Марвін з дружиною, які живуть у Ель-Сальвадорі?

Який кузен Марвін тепер?

Скажи, де наркотики.

Не ускладнюй.

Бо обіцяю, ми ще раз навідаємося в Ель-Сальвадор.

Можна знайти?

Слухай, а в чому проблема?

Ви схожі на копів. Ось у чому.

Ці жінки не довіряють копам.

Не думав, що ви явитеся отак.

А я думав, ти скажеш, що ми прийшли допомогти.

Для них копи й допомога — непоєднувані поняття.

Ми спробуємо їх переконати.

Дженні вчора мала з кимось зустрітися?

Запитай, чи не згадувала Дженні імена.

А як щодо імен?

Вона згадувала якісь імена?

Знаю, вам це не подобається,

але ці офіцери прийшли допомогти.

Прошу. Мовчання тільки шкодить Дженні.

Я остання, хто її бачив.

Що сталося?

Ми мали зустрітися й сісти на автобус,

але я затрималася.

Вона, мабуть, чекала мене, коли…

Усе добре. Що вона сказала?

Той самий «крайслер», що був у крамниці.

Ану сховай ту штуку.

-Сховай. -Усі сховайтеся.

Не висовуйся і не шуміть.

Ну ж бо. Ходімо.

-Ходімо. -Добре.

Я прикрию збоку. Іди.

Поліція! Руки вгору! Кинь зброю!

-На коліна! -Повернися!

-Повернися! -Руки!

-Руки за спину! -Ані руш!

-Ані руш. -Кайданки.

Добре.

Гей!

Руки за спину.

Агов.

Не можу позбутися відчуття,

що ти щось замовчуєш.

Ребельдес Централес хочуть закріпитися в місті,

а це означає суперників для твоєї банди.

Що? Ти це серйозно?

Ти справді думаєш, що я причетний?

Ні. Але знаєш? Я не вважаю тебе дурнем.

Але зараз перспектива не дуже.

Перспектива, кажеш?

Ні, знаєш, ти маєш рацію.

Наша співпраця й справді не дуже.

І ніколи не буде.

Що тут сталося?

Ми не могли знати, що заявляться люди Іґнасіо.

Без вас було б ще гірше.

Шанси знайти Дженні Морено тануть з кожною годиною.

Вона в банди, нащо їхати сюди?

Інші жінки не пов'язані з ними.

Дженні – наркокур'єр.

Мабуть, вона забрала товар, коли втекла.

Це пояснює, чому вони приїхали.

Гадаєте Дженні зумисно вкрала наркотики боса?

Не знаю чи зумисно, але це можливо.

-Пані… -Мама Піна.

Гаразд. Мамо Піно.

У вас є підстави вважати,

що Дженні могла сховати тут щось їхнє?

Ви про наркотики?

-Ну, так. -Я в це не вірю.

Так чи ні, пані?

Я не обшукую цих жінок, і щоденних перевірок не влаштовую.

Але це ваш будинок. Ви маєте знати, що тут відбувається.

До того, як ці жінки прийшли до мене, їхнє тіло їм не належало.

-Не хочу ятрити цю травму. -І ми також.

Якщо знаєте, чого вони хотіли, або де воно,

обіцяю, усе, що ви скажете, не загрожуватиме вам чи іншим.

Пані Асоса. Ми хочемо допомогти.

Приховування інформації нашкодить Дженні.

То ви допоможете,

чи нам починати обшук?

Діконе, охолонь.

Ви не на нашому боці.

Робіть, що мусите, офіцере.

Перепрошую.

Вибачте за все це.

Як і ви, ми хочемо знайти Дженні.

Ми на одному боці.

Я дуже хотіла б вам вірити.

Знаю, складно вірити такій, як я.

Людині у формі.

Але, прошу, спробуйте.

Схоже, ця форма стала невіддільною частиною вас.

Спецзагін нікому не викаже адресу вашого притулку,

тим паче міграційній службі.

Дженні не перша, кого я втратила.

Мені прикро.

Мамо Піно,

те, що ви сказали про тіла цих жінок,

якщо не працюватимемо разом, це жахіття для Дженні повториться.

Чи стане ще гірше.

Це її ліжко.

-Можна? -Так.

Щось не так?

У неї був наплічник.

І він зник.

Вона брала його з собою?

Ні. Він був тут.

-З ким вона жила? -З Беллою.

І не думай тікати. Віддай наплічник.

Дженні не знала, що робити з цим, коли втекла.

Це не її провина.

Дай сюди. Я про все подбаю.

Обіцяю.

Хав'єра скоро допитуватимуть.

Чудово. Покличу Гондо.

Що з тобою?

Навіщо ти так з Мамою Піною?

-Я її допитував. -Ти її звинувачував.

-Кріс, охолонь. -Не лізь.

Мені прикро, але я виконував свою роботу.

Ми ставимо складні запитання свідкам і потенційним підозрюваним.

Підозрюваним? Гадаєш, вона щось приховує?

Це ти сказала, не я.

-Облишмо це, гаразд? -Ні. Я хочу почути від тебе.

Що саме? Ну ж бо, Кріс.

Визнаєш ти це, чи ні, від пані Асоси більше шкоди.

-Ніж допомоги. -Це як?

А якби вас з Лукою там не було?

Що тоді сталося б?

-Щонайліпше, вона активістка, щонайгірше… -Злочинниця?

Ти хоч знаєш, чим ця жінка щодень жертвує,

заради того, щоб жертви насильства мали шанс?

Ті жінки не мають законних підстав жити під її дахом, ясно?

Вони на пташиних правах.

Їх можуть депортувати. Відправити туди, звідки втекли.

Твоя правда. Треба вчиняти правильно,

пройти центр ув'язнення,

де над ними так само знущатимуться.

А років у 40 вони отримають посвідку на проживання.

Я не кажу, що закон досконалий, але це закон.

Закону не можна дотримуватися вибірково.

Мабуть, добре кидатися камінням

зі свого затишного куточка.

Годі.

Зараз мені начхати на вашу політику.

На кону життя молодої жінки, крапка.

Тож заспокойтеся, і визначте пріоритети.

Кріс, ти з Лукою.

Діконе, а ти зі мною на допит.

Кріс, чекай. Вийдемо подихати?

-Мені не потрібна лекція. -І не думав.

Прошу, не чіпай мене зараз, добре?

Мене трохи занесло. Вибач.

Є зачіпки по Іґнасіо?

Поки ні. Я ще раз зв'язався з міграційною службою. Нічого.

Воно й не дивно.

Ми знаємо про наркотики, які вкрала Дженні.

Ми знайшли їх раніше.

Вони вже в сховищі речових доказів.

Їх вистачить, щоб засадити тебе надовго.

Тутешня в'язниця?

Наче курорт.

Вони різні бувають.

Для такого, як ти, важливо, де сидіти.

Буде краще, або гірше.

Скажи, де твої дружки тримають Дженні Морено.

Зазвичай, на цій ноті ми пропонуємо імунітет.

Зазвичай.

Але в твоєму випадку, ти точно сядеш.

Проте, якщо допоможеш, і скажеш, де Дженні,

ми подбаємо, щоб ти опинився в гарному місці.

Вибачте. Нічого не знаю.

Дзвонив детектив Ріос.

Його інформатор повідомив,

що RC влаштовує зустріч, сьогодні, тут, у місті.

-З ким? -З Маркосом Ґусманом.

-А яким боком тут Маркос? -Не знаю.

Але він не сподобався мені ще з першої миті.

Я вже відправив Луку й Тена.

Сподіваюся, встигнемо його перехопити.

-Куди зібрався, Маркосе? -Гуляти.

Що в згортку й наплічнику?

Ви без ордера. А мені не до ігор.

Тож валіть звідси.

-Бачу зброю, Луко. -Поважна підстава для обшуку.

І з надійного джерела знаю, що в тебе зустріч з Іґнасіо.

То хто грається?

Ти не тямиш, що кажеш.

Луко, наркотики.

Знаєш, я думав, ти розумніший.

Тебе заарештовано.

Дурні, через вас її вб'ють.

Розвернися. Дай сюди руки.

Готовий сказати, де і коли зустріч з бандою?

Ану сядь.

Сядь.

Ти ж не дівчину рятував, так?

А наклав лапу на її наркотики.

Хай що я скажу, ви мені не повірите.

Перспектива, еге ж ?

Ми хочемо повернути Дженні.

-Думали, що й ти цього хочеш. -А що, по-вашому, я роблю?

Зустріч не для бізнесу.

Тоді для чого?

Коли все завертілося в Мами Піни,

я побачив Беллу з наплічником.

Я знайшов її й забрав товар.

-І не подумав нам сказати? -Думав.

Але знав, що ви граєте за правилами,

тому домовився про зустріч з бандою.

Чистий обмін, Дженні мені, наркотики їм.

Я завжди хотів повернути її,

хоч вам це й неважливо.

А з Іґнасіо я нізащо не вів би справи.

Його ставлення до жінок, дівчат,

та його в пустелі закопати треба.

Нехай я тобі вірю. Але це не твій бій.

Час ще є, але ви маєте відпустити мене.

Ти знаєш, цього не буде. Тому запитаю ще раз.

Коли і де буде зустріч?

Я пообіцяв Мамі Піні повернути Дженні до неї додому.

Якщо я не дотримаю слова…

Послухай,

колись і моя мама опинилася на самому дні.

Ще трохи і ми жили б у машині.

Мама Піна прийняла нас, без запитань.

Вона бачить хороше в людях.

Після стількох років, після всього, що я накоїв,

вона бачить хороше в мені.

Я не можу порушити обіцянку.

Ні. Нізащо.

Командире, це наш найліпший варіант.

Ви просите дозволити задіяти Маркоса для обміну?

Попри те, що він брехав нам в очі?

Я справді мушу пояснювати?

Сер, з Маркосом

люди Іґнасіо нічого не запідозрять.

Ми повернемо Дженні Морено, і візьмемо їх.

Маркос постійно буде під наглядом.

Він дивний тип. Забагато змінних.

-Я піду з ним. -Під прикриттям?

Мені це не вперше.

От тільки раніше

ми точно знали хто союзник, а хто ворог.

Командире, я розумію ваші побоювання.

Але я не бачу іншого способу

притиснути Ребельдес Централес.

Вони вже двічі вислизали, тепер пильнують ще більше.

Маркос наш єдиний шанс підібратися до них і врятувати дівчину.

І задарма він допомагати не стане?

Дозвольте здогадаюся. Ми знімемо обвинувачення.

Будь ласка.

Я повідомлю агентів, щоб не втручалися.

Дякую, командире.

Якщо ви облажаєтеся…

Я…

Не облажайтеся.

Загони чергують у радіусі півтора кілометра.

У суботу там багато людей,

тож дійте так, щоб цивільні не постраждали.

Люди Іґнасіо обрали людне місце.

Гадаю, хочуть, щоб усе пройшло чисто.

І все ж місцина тут непроста.

Забагато виходів, схованок.

Стежте за вулицею.

І за Алонсо.

Постійно пильнуйте дівчину.

Звісно, сер.

А вона готова зіграти подружку Ґусмана?

Самі погляньте.

Як на мене, готова.

Де зброя, Алонсо?

-У «Луї Віттон» -Це ж «Гуччі».

-У Бонні така сама. -Байдуже. Головне, щоб зброя влізла.

Маркоса обшукали?

Я оглянув авто і двічі обшукав його.

Він чистий.

Тоді добре. Усім приготуватися.

Прийнято, сер. Гаразд.

Кріс і Маркос їдуть разом. Тене, Стріте, з Лукою.

Діконе, ти зі мною. Повернімо Дженні.

-Дякую. -Завжди радий.

Девід-20. Усі на позиціях?

Девід-22, готовий до справи.

Девід-25, готовий.

-Девід-26, на позиції. -Прийнято.

Пильнуйте, ось-ось мають бути.

-Уже мали б прийти. -Прийдуть.

Девід-25, бачу Дженні.

Гондо, ти це бачиш?

Виходить, нікуди він не їхав.

Девід-20 командуванню. Бачу Іґнасіо Куеваса.

Командування.

-Без змін, дійте за планом. -Прийнято, командире.

Не чекав побачити ватажка.

Я знав, що ти мене впізнаєш.

А це твоя підмога?

Так, це моя дівчина.

Вона пригляне, щоб ми були спокійні.

А хватка в неї, мабуть, що треба.

-Стеж за язиком. -Вибач.

Це моє?

Дженні підійде до моєї дівчини, тоді отримаєш сумку.

Гаразд.

Але спершу я хочу дещо обговорити з тобою.

Девід-20, ще рано.

Тримати позиції.

А це що в біса таке?

Девід-20, тут міграційна.

Федеральні агенти, руки вгору!

Дійте!

Поліція, киньте зброю!

Ходу-ходу!

Уперед! Пригніться.

Девід-20 штабу,

-Стрілянина! -Униз!

-Тене, ліворуч. -Я обійду.

Код вісім.

Командування Девіду-20, прикрий їх.

Я перевірив базу.

Ані згадки, що міграційна займалася Куевасом.

Типове агентство, яке не ділиться інформацією.

-Так. -Дідько.

Руки за спину!

-Руки за спину! -Негайно!

Девід-22, один затриманий.

-Куди побігла Кріс? -Туди.

Кинь зброю.

Кинь пістолет, бо вона спіймає кулю.

Добре.

Ані руш!

Сховайся.

Руки так, щоб я бачив!

Вона з поліції, відбій.

Відбій.

Девід-20, один затриманий. Код чотири.

Агов. Ти в порядку?

Де вона? Де Дженні?

Приблизно о першій дня Куевас в'їхав у країну під чужим ім'ям.

Міграційна служба його засікла, але нікого не сповістила.

Тому це їхній промах. Не наш.

Зазвичай, я такого не схвалюю,

але добре, що Дженні відпустили.

Інакше мали б ще й проблеми з міністерством нацбезпеки.

-Як вона? -Невелика рана на руці.

-А так ціла. -Добре.

Куевас з дружками надовго сядуть за ґрати.

І все завдяки вам.

Гарна робота. А тепер геть з мого кабінету й додому.

Дякую.

Луко.

Так, сер.

Як Ґусман?

Кілька швів, але нічого страшного.

Скажи йому, що спецзагін цінує його допомогу.

Хай навіть спершу він заважав.

Добре. Я передам.

Як рука?

Як той чоловік?

З магазину? У нього стріляли.

З ним усе буде добре.

Моя Дженні!

Донечко. З тобою все гаразд?

Так?

Дженні!

Дякую, що підвіз.

І за те, що був таким терплячим.

Я завжди підтримаю тебе.

На звороті мій номер телефону.

Якщо знадобиться допомога, дзвоніть.

Добре. Дякую.

Піца й крильця, у мене, ввечері.

Я обіцяв Бонні взяти її улюблені тако.

-І подивитися телевізор. -Гарний план.

-Тіштеся, голубки. -Ага.

Агов.

Чого тобі ще треба? Я вже дав свідчення.

Нічого. Усе гаразд.

І я можу їхати.

Так, чекай.

Хай там як, а ти врятував ту дівчину.

Мама Піна це знає. Вона хороша жінка.

Дякую, що допоміг.

Агов.

Не думай, що я щоразу рятуватиму твою дупу.

А ти не думай, що не оштрафую за порушення.

Усиновлення?

І Нішель погодиться?

Я знаю, вона цього хоче.

А ти, синку? Чого хочеш ти?

Вирішувати їй.

Нішель і без чоловіка зможе гарно виховати дитину.

По собі знаю.

Але мені не завжди було легко самій.

Хай нині це непопулярна думка,

але приємно виховувати дитину разом з коханим чоловіком.

Нішель тебе кохає, Деніеле.

-А я кохаю її. Дуже. -Я знаю.

А ще я знаю, пробач, що кажу так,

ти красень, але ти не молодієш.

-Дякую, що нагадала, мамо. -Ні, я не про те.

Я просто не хочу, щоб ти проґавив батьківство, якщо ти цього хочеш.

Знаю, я буваю настирливою, не лише тому, що хочу онуків.

А не хочеш?

Хочу. Дуже.

Але я не тому дістаю тебе.

А тому, що ти і твоя сестра

найкоштовніша частина мого життя.

І я збрехала б, сказавши, що не бажаю тобі цього.

Я знаю.

Деніеле.

Деніеле, глянь на мене.

Ти будеш чудовим батьком.

Я не хочу повторювати татові помилки.

Ти давно довів, що став самодостатнім чоловіком.

Люблячим чоловіком.

-Часом я сумніваюся. -А я ні.

Трирічний Гондо в лікарні дбає про свою старшу сестру?

Тієї ночі я сказала собі, що мій син захисник.

Мій син чудовий.

Та годі про це, запроси свою стареньку на вечерю.

Ти не старенька. Ти завжди прекрасна.

-Привіт, Шеріс. -Привіт.

О, привіт, люба.

А знаєте, я сходжу носик припудрити.

-Гондо. -Нішель.

Дозволь я скажу першим.

Вибач, що одразу не підтримав сьогодні.

Я думав про себе, а це егоїстично.

Ти завжди про це мріяла,

і, люба, ти заслуговуєш, щоб усі твої мрії збулися.

Я дала згоду агентству.

Тоді ми розберемося з цим разом.

Що я пропустила?

Переклад субтитрів: Ганна Литвиненко