Original subtitles

(Transcribed by TurboScribe.ai. Go Unlimited to remove this message.) Тож ти знаєш, про що він думає?

Так.

І він знає, про що думаєш ти?

Так.

Хіба він не боїться сходу сонця?

Зовсім ні.

Чому ні?

Бо він думає, що ми втечемо раніше.

Він думає, що ми не зможемо перечекати.

І навіть якщо ми дочекаємося сходу сонця, до

того часу, ми замерзнемо, заболіємо, і...

Нас легше вбити.

Легше.

Так.

А про що він думає зараз?

Ну, зараз він розлючений.

Думав, що це буде 10-секундна робота.

Один, два, три, чотири, і готово.

Ніхто не знав, як воно насправді буде.

Але я все їм зіпсував.

І чим довше ми чекатимемо, тим більше він

буде злитися.

Хоч він і злитися, але про себе.

Він спокійний, урівноважений, зібраний.

Справжній снайпер холоднокровний, і він це розуміє.

Думає тільки про свою ціль.

Про мене і постріл.

Мішень і куля.

І більше в його думках нічого немає.

Це теж розслабляй.

Я знаю, що це звучить безгуздо, але це

так.

Тому що нічого не затьмарює твій розум.

Тільки робота.

Ніяких.

Ніяких турбот.

Лише постріл.

А потім...

Що?

Жертва мертва.

Вмить.

Ось так.

Як ти міг таке робити?

Ти просто забираєш життя.

Як?

Мені потрібна моя хвинтівка.

Вони йдуть!

В укриття!

Око за око.

Взяти його!

Взяти!

Пусти!

Взяти!

Опусти зброю!

Відпусти її!

Кинь зброю!

Кидай!

Не слухай.

Кидай!

Гаразд.

Все, все, все.

Гаразд.

Кидай зброю!

Я кладу, кладу.

Заспокойся, не чіпай її.

Хвинтівку теж!

Гаразд, давай заспокоїмося.

Добре.

Опускаю хвинтівку дуже повільно.

Не слухай його.

Гаразд.

Не роби дурниці.

Думаєш, що можеш мене просто підпалити?

Я здеру з тебе шкіру живцем!

Давай.

Давай.

Ти в порядку?

Так.

В порядку?

Так.

Дякую.

Що врятував мені життя?

Я ж казав тобі.

Ось чому я це роблю.

Щоб захистити людей.

Коли ти став солдатом?

Знаєш, коли ці два літаки влетіли у вежі,

впав Всесвітній торговий центр.

Це налякало мене до осрачки.

Ось чому я пішов в армію.

Я був ще дитиною.

18 років.

Нічого не знав.

Просто знав, що хочу щось робити.

Розумієш?

Тож я записався до армії.

Відбув чотири контракти.

Афганістан.

Ірак.

Виявилося, що я досить добре в цьому розбираюся.

Тож вони записали мене в цю приватну військову

структуру.

Зарплата була кращою, але нам доводилося багато чого

робити, про що ми не повинні були говорити.

У всякому разі, не публічно.

Так я познайомився з Кеном.

Спочатку відчував себе праведником.

Розумієш?

Відчуття, що ми прориваємося крізь цю бюрократичну тяганину

і робили те, що нам казали.

Те, що не вистачало волі у політиків протистояти

терору, змінювати ситуацію.

Було набагато простіше бачити речі в чорно-білих

тонах, як герої та лиходії.

Добро проти зла.

Чорні капелюхи, білі капелюхи.

Напевно, так це бачить той снайпер прямо зараз.

Він, напевно, думає, що робить правильні речі з

правильних причин.

Принаймні, я так звик це бачити.

А тепер?

Мені вже не 18.

І це набагато важче, коли під прицілом твій

власний зад.

Лілі мертва.

І я теж можу померти.

А моя дочка?

Хто забезпечить її, коли мене не стане?

У мене є гроші.

Я витягну тебе звідси.

Я вилезу вас обох з країни.

Нам кінець.

Ти сам так казав.

Ти ж знаєш, про що він думає.

І він знає кожен твій крок.

Ми тут у пастці.

Виходу немає.

Ні.

Є різниця.

Яка?

Я краще, ніж він.

Якщо я зможу дістатися до своєї винтівки, йому

кінець.

І Тамара це знає.

Мені просто треба дістати ту винтівку.

Дай мені руку.

Навіщо?

Ти і вбивця.

І той, хто рятує життя.

Ти хороший.

Долоні ніколи не брешуть.

Люди брешуть.

А Долоні ні.

Це моя дочка.

Мілена.

Адреса на звороті.

Покажеш їй це, якщо я помру.

Ні, ні, ні.

Ти не помреш.

Ти знайдеш її.

І допоможеш їй.

Гроші, школа, все.

Я витягну тебе звідси.

Забери її до себе.

Будь ласка.

Я витягну тебе звідси.

Не треба так говорити.

Просто довірся мені.

Я не солдат.

Ти солдат.

І моя дочка.

Вона не зможе вижити сама.

Розуміш?

Я допоможу дістати гвинтівку.

Ти обіцяєш допомогти Мілені.

Обіцяй.

Не словами.

А серцем перед Богом.

Зроби це реальним.

Обіцяю.

Перед Богом.

Що буду захищати її всім, що маю.

Але ти її ще побачиш.

Гаразд.

Ми виберемося з цього.

Давай, давай, швидше, швидше.

Ненавиджу снайперів.

Якби ти був справжнім чоловіком, ти б дивився

їм в очі, коли вбивав.

Я вбиваю.

За свою Мілену.

Ні!

Ні!

Мона.

Мона.

Мона.

Ой.

Навіщо ти це зробила?

Навіщо?

Я ж казав тобі тікати.

Я казав тобі тікати.

Моя Мілена.

Що?

Наглядай за нею.

Дай їй краще життя.

Ніж у мене.

Навчи її виживати.

Я не можу.

Повір мені.

Долоні ніколи не брешуть.

Ніколи.

Кена?

Господи, Кена, я думав ти помер.

Ні!

Стій!

Не рухай мене, чувача!

Не рухай мене, чувача!

Давай, брате, нам треба йти.

Я не можу поворохнутися.

Виродок пробив мені хребет.

Не рухай, чувача, не рухай.

Гаразд, гаразд.

Я не можу поворохнутися.

Гаразд, гаразд.

Я зрозумів.

Бляха!

Сука!

Глянь на себе, брате, ну що?

Зламали хребет, і вони все одно не дістали

тебе.

Ти довбаний жеребець.

Довбана рокзірка, так?

Нарешті ти помітив, друже.

Так?

Гаразд.

Мені шкода, що так вийшла з Монею.

Вона була хорошою жінкою.

Вона врятувала мені життя.

Так, я знаю.

Тепер у тебе є відповідь, чи не так?

Відповідь на що?

Чому хтось може віддати своє життя заради якоїсь

людини?

Щоб врятувати когось, кого вони люблять, так?

Так.

Знаєш що?

Я завжди знав, що ти впадеш за першу

повію, з якої ти проведеш ніч.

Тобі щастило, що ти калік, інакше я надербу

тобі зад.

Як боляче.

Візьми це.

Ні, ні, ми йдемо.

Йди без мене.

Я не залишу тебе тут.

Ти мене розумієш?

Я тебе тут, курва, не залишу!

Ліфт, вестибюр, сходи, все це буде кищити озброєними

мудаками.

Просто йди, бляха муха.

Тому ми будемо укріплювати наші позиції?

Ні.

Просто замовкни.

Ми обидва знаємо, що я вже мертвий.

Це марна трата часу.

Ось так.

Хороша новина в тому, що ти мав рацію

щодо цих простирадов.

Справжній шовк.

Що, знову Бейрут?

Ти знущаєшся з мене?

Ти б міг просто мати трохи віри.

Віри?

Ні.

Це не спрацює.

Ні.

Це Тамара.

Вона стоїть за цим.

Знаю, знаю.

Розумієш?

Ось чому я так розультився, коли ти сказав,

що ти підеш.

Я знав, що ця сучка щось затіє.

Відповідай.

Ей, Тамо.

Ти все ще приймаєш на роботу?

Схоже, вам потрібна нова команда.

Кен, ти все ще живий?

Ти гірший за Таргана.

Тебе важко вбити.

Але не неможливо.

Ти така тварина.

Ну що ж, вітаю вас, панове.

Це новий рівень.

Про що ти говориш, дідько?

Так, дідько.

Це повне лайно.

У мене є дозвіл зверху.

Ви двоє тепер, поза чергою вітаю.

Ти маєш негайно забиратися звідси.

Йди.

Краще б це було не те, про що

я думаю.

О, так це так.

Тікай, тікай!

Негайно!

Я відновлюються його вогонь!

Твою ж матері!

Нас, сука!

Ходімо порушитися!

Гаразд, безпілотник збитий.

Я подбав про це.

Кене?

Кене?

О, чорт.

О.

Гаразд, Кене.

Гаразд, Кене.

Тепер я в твоїх руках, брате.

Гаразд.

Пішли.

Погнали!

Так!

О, так!

Спрацювало, крикітко!

Спрацювало!

Бейрут, крикітко, так!

Ти довбана легенда!

Дрястя твоїй матері.

Окей.

Це було пиздато.

Дякую тобі, Боже.

Чорт.

Самуеля Картерлот.

Моє життя та подих.

Як ти?

О, я в порядку.

Не завдяки вам, Тамаро Люсі Райт.

Де ти?

Ти точно хочеш знати?

Так, я б хотів.

Я думаю, що це завдяки довбоєбам, які не

змогли мене прикінчити.

Час рухатися далі, Любий.

Я жива, Сем.

У мене є гарні навички, і я не

створюю проблем іншим.

Тож я знайду, чим зайнятися.

А ось ти?

Можна сказати, в певному сенсі, я знайшов свою

справжню релігію.

Ніколи б не повірила, що тобі сподобається Ісус.

Ні, не Ісус.

Хоча я не маю нічого проти Нього, але

ні.

Для мене це більше про карму в наші

дні.

Точніше, кармічну відплату.

Бачиш, я маю зробити світ кращим місцем для

наступного покоління, Тамаро.

Заново відкрив для себе віру.

Але ти все одно продовжуєш вбивати.

Та сама пісня на інший лад.

Ні, я більше ні на кого не працюю.

Тепер тільки я.

Справді?

Так, справді.

Мем, мені треба йти.

Вбивати є кого, але і снайперів зараз немає.

Якщо я і збираюся вбивати в ці дні,

це буде зблизька і особисто.

І робити я це буду, забруднюючи руки, дивитися

їм в очі.

Ти так це і не зрозуміла, чи не

так, Тамаро?

Ти так і не зрозумів, що справжнє мистецтво

ніколи не брудниться.

Подивимось, що ви будете відчувати, коли побачите мене

особисто.

О, Сем, завтра я буду вже працювати на

якогось мільярдера в Дубаї.

Ми з тобою ніяк не побачимося.

Це дуже розчаровує.

Що ж, звикай до цього.

Ти ходячий мрець і ти сам по собі.

Ні, я більше не один.

Ні, у мене тепер є обов'язки.

Але це не має значення.

Тамаро, ще дещо.

Ну, що ще?

Ви вірите в Бога?

Гарний жарт.

Ти ж знаєш, як кажуть.

Перевірте, а потім довіряйте.

Я ще далека від того, щоб це перевіряти.

Знаєш що, Тамаро?

Я можу бути ближче, ніж ти думаєш.

Це дуже нудно, Сем.

Прощавай.

Ходімо.

Все добре.

Пішли.