Original subtitles

The House That Jack Built Unrated Directors Cut - Crime 2018 Ukrainian

Можна вас спитати?

Не можу обіцяти, що відповім.

Ось про це я й хотів спитати.

Чи можна говорити дорогою?

Просто хочу знати, які правила.

Скажімо так…

Мало хто за всю дорогу не промовив жодного слова.

Людей на шляху несподівано

охоплює дивна потреба вилити душу.

Небагато зі сказаного ними

представляє філософський інтерес,

швидше, бавить,

так що не думаю, що ти зможеш розповісти мені що-небудь,

чого ще не чув.

БУДИНОК, ЯКИЙ ПОБУДУВАВ ДЖЕК

ВИПАДОК ПЕРШИЙ

Моя розповідь буде поділена на

п'ять навмання вибраних випадків

за 12-річний період.

Я стою з домкратом у руках.

Ця хрень не працює.

У вас... можна позичити у вас домкрат?

Немає Вибачте.

– Ні? – Ні.

– Ні? – Ні.

Дивно, я думала, що домкрати є у всіх.

У мене немає.

Тоді, може, подивіться, що з моєю машиною?

Та мені й звідси видно, що з машиною.

Проблема в тому, що ваш домкрат зламано.

Ось.

І що накажете робити людині в моєму становищі?

Що ж, гадаю…

Я міг би заїхати в майстерню

Сонні і викликати звідти техдопомогу.

Це приблизно за п'ять миль звідси.

А що то за майстерня?

Це… це… Сонні – слюсар, причому хороший.

Слюсар...

Може, цей Сонні зможе і домкрат відремонтувати?

Вам краще обговорити це особисто.

Чи можу я вмовити вас відвезти мене до нього?

Будь ласка.

Здається, я зробила помилку.

Помилка?

Сівши з вами в одну машину.

Ви ж знаєте, матері зазвичай вчать, що

не можна сідати в машину до незнайомців.

Ну…

Я не знаю, чому вас навчала мати.

Ви можете виявитися серійним убивцею.

Вибачте, але ви на нього скидаєтеся.

Бажаєте, щоб я відвіз вас назад?

Ні, я можу за себе постояти.

Вибачте, вас зачепило те, що я

назвала вас серійним убивцею?

Ні.

Мене зовсім байдуже.

Можливо справа у фургоні.

Він схожий на ті, у яких возять

викрадених людей чи перевозять трупи.

Якби ви справді були серійним

вбивцею, то найпростіше вам було б

закопати мій труп між тими деревами.

Але пам'ятайте, що яма має бути глибиною не менше

шести футів, щоб лисиці не змогли розкопати.

І що мені робити?

Що мені робити, щоб уникнути такої долі?

Звичайно, найпростіше взяти цей

домкрат та обігріти вас їм по голові.

Такий удар матиме серйозні

наслідки, вам не здається?

Я не судмедексперт.

Дуже серйозні наслідки.

Не забудьте. Удачі з Сонні.

Я не надто нахабний, якщо попрошу вас відвезти мене назад?

Якщо Сонні все зробить так швидко, як ви сказали?

Упевнений, що Сонні не

важко підкинути вас назад...

Я ж вам казала, що не

люблю їздити із незнайомцями.

Я такий самий незнайомець, як і Сонні.

Ах, ну ми вже познайомилися.

Я поговорю з Сонні, зачекайте секунду.

Сонні.

Привіт, Джек.

Чим займаєшся?

Чинив трактор Міллера, але ця

дама виявилася вкрай наполегливою.

І не кажи.

Велика помилка.

Причина, через яку серійні вбивці вільно розгулюють країною –

те, що не можна відстежити

зв'язок між ними та їхніми жертвами.

Тому ви зробили велику помилку,

дозволивши Сонні побачити нас разом.

Знаєте...

чесно кажучи, в моєму

житті є справи важливіші,

чим метушня з цим лайном.

Ви ж сказали, що він чудовий слюсар.

Думаю, що ви відволікали Сонні

своєю проклятою балаканею.

Тож я поїхав, у мене зустріч.

Зустріч? Яка зустріч?

На мою думку, це не ваша собача справа.

Невже ви кинете мене тут?

Так, мабуть, саме так я і зроблю.

Впевнений, чи знайдеться інший серійний

вбивця, який відвезе вас назад до Сонні.

Якщо, звісно, ​​спершу не пришиє.

І мені ніяк не впросити вас відвезти мене назад?

В останній раз.

Ну будь ласка.

Знаєте, я беру назад свої слова про те,

що ви скидаєтеся на серійного вбивцю.

Ні-ні-ні, у вас не вистачить духу

на таке.

Ви занадто м'якотілий, щоб убити кого-небудь.

Боже, ти справді страшна

людина, раз ударив її домкратом.

Щиро кажучи, я чув про

незліченну кількість вбивств.

І, до речі, яке відношення ця

дивна людина має до всього цього?

Це Гленн Гульд, один із

найбільших піаністів нашого часу.

Він втілює мистецтво.

Виходить, розбите домкратом обличчя

явно нестерпної леді – витвір мистецтва?

Тож накажете це розуміти?

Шановний містере Верго, дайте мені можливість

пролити трохи більше світла на історію з домкратом.

У старих соборах найбільші витвори мистецтва найчастіше

приховані в темних кутах, де їх бачить лише Бог.

Вони відчувається присутність

самого Великого Архітектора.

Те саме можна сказати про вбивства.

Коли я говорю про собори, то маю на увазі,

насамперед, готичні, які всіх захоплюють.

Їхні елегантні, загострені арки прийшли на

зміну раннім і примітивнішим закругленим.

В інженерному мистецтві важлива насамперед статика.

Будівля повинна зберігати міцність,

незважаючи на різні сили, що впливають на неї.

Таким чином, гострокінцеві арки дали

можливість будувати вищі та світліші будівлі.

і, що ще важливіше, із меншою витратою матеріалів.

Я часто говорю, що матеріал вирішує все.

Іншими словами, він має свого роду

волю, дотримуючись якої можна досягти

найкращого результату.

Значить, матеріалом був домкрат, який

сам підстрибнув та вдарив леді в обличчя?

Мистецтво – це поєднання багатьох речей.

Дуже переконливо та незвичайно

серед купи поганих виправдань.

Але все це не представляє

жодного інтересу, якщо ви не інженер.

Я є інженер.

Моя мати вважала, що професія інженера

гарантує більшу фінансову стабільність,

але я завжди мріяв стати архітектором.

Якраз перед нагодою з леді та

домкратом, я купив ділянку для забудови.

А оскільки, завдяки солідній

спадщині, забудовником був я сам,

ніхто не міг завадити мені

самому спроектувати свій будинок.

Інженер або архітектор.

Я бачу тут пацієнта з ДКР, у самому розквіті.

Ordnungszwang Джек, якщо

використовувати це вдале німецьке слово.

Так, можливо, у цьому є частка істини.

У дитинстві я страждав від компульсії.

Я був просто схиблений на чистоті і не

виходив з кімнати, не навівши перед цим

ідеальну чистоту та порядок.

Стандарт, який важко було

підтримувати у морозильній камері.

У морозильній камері?

Морозильна камера на проспект-авеню.

Вивіска давним-давно була зламана,

так що ніхто насправді не знав точну назву вулиці.

Я купив купу піци разом із морозильною

камерою у колишнього власника.

Він запевняв, що угода дуже вигідна,

Але мені, звичайно, так і не вдалося їх продати.

Все це стало вище моїх сил.

Я лише раз скуштував цю срану піцу.

Піца, піца!

[говорить по-італійськи]

І ще там були двері до іншого приміщення,

які мені ніяк не вдавалося відчинити.

Довбаний невротик, який долає нав'язливими станами,

і той, хто плекає мрію про щось велике.

А як поліція?

Гадаю, вони почали тебе часто турбувати?

Ні, вважайте це удачею, якщо хочете.

Я спробував заховати її машину.

На жаль, її все одно

було видно з дороги.

Але сам того не знаючи, я

геніально вибрав місце для її машини.

Чи бачите, там по струмку проходить кордон штату.

А місцева поліція за визначенням

нічого не бачить за межами штату.

Це не їхня юрисдикція.

Тож поліцейські до мене не зверталися.

І, до речі, я навіть не знаю,

чи говорив їм про мене Сонні.

Ми з ним потім не раз бачилися,

але не згадували про це.

ВИПАДК ДРУГИЙ

Іду!

Здрасту.

Здрасту.

Хто ви?

Поліція.

Щось трапилося?

О, ні, ні, ні, на щастя, поки

нічого страшного не сталося.

Як я розумію, ви ходите за

покупками до супермаркету Carlson's?

А що? Там щось трапилося?

Ні, проте ми намагаємося робити

все, щоб запобігти будь-яким інцидентам

на околицях супермаркету Carlson's.

Можу… можу я увійти?

Хотілося б побачити поліцейський значок.

І мені теж.

На жаль, саме сьогодні

із цим невелика проблема.

Так що…

За виразом вашого обличчя я

бачу, що вам не по собі від того,

що я не маю поліцейського значка.

Правильно.

Так ось, я тут, щоб сказати

вам, що це дуже добре...

для всього поліцейського департаменту.

Я не намагаюся вас обдурити, правда.

Так, це дуже добре ще й

для мене особисто. Так.

Чи бачите, мій… мій значок…

Він, емм, зараз у майстерні.

Так, він знаходиться у майстерні.

Його... його полірують там, і...

наносять нові позначки.

Мене підвищили.

– Ясно. - Ось так.

Отже, ви тепер...

Хто ви тепер?

Яке у вас звання?

Ми не можемо це обговорювати.

Це стосується секретної інформації.

Можу лише натякнути, що це…

Значне…

Підвищення по службі.

– Так можу я… – Ні.

Без значка – ні.

Браво, браво, браво! Чудово.

Це саме та реакція, яку ми хотіли б бачити.

– Ваша відмова мене дуже втішила. – Так?

Звичайно, всі постійно говорять про безпеку,

але хіба хтось щось робить?

Ні - це найправильніша відповідь.

Так-так, це єдина правильна відповідь.

Звичайно, не можна пускати когось у свій будинок,

тільки тому, що він сказав: «О, я офіцер поліції».

Ні-ні, ви цього не зробите.

Ні.

Ви чекаєте, доки вам не покажуть доказу…

- Значок. - Так, значок.

– Ага. - Абсолютно вірно. Так…

25 РОКІВ БЕЗПЕЧНОЇ СЛУЖБИ ПІВНІЧНА ЗАЛІЗНИЦЯ

Можна задати вам…

Запитання особистого характеру?

Коли саме ви втратили…

Втратили свого чоловіка?

Минуло трохи більше півроку з

того часу, як мого чоловіка не стало.

Навіщо вам це потрібно?

Просто подумав про вашу…

Про вашу пенсію, так.

Впевнений, що простий дзвінок одному з моїх

колег в управлінні допоміг би досягти...

Відчутного збільшення до вашої пенсії.

Можу посперечатися, що я можу

подвоїти суму, яку ви зараз отримуєте.

Хвилинку.

Ви можете подвоїти мені пенсію

просто зателефонувавши комусь із поліції?

Вибачте…

Я вас трохи обдурив.

Насправді, якщо відверто,

я зовсім не поліцейський.

Що?

Я – страховий агент, леді!

Вся ця байка про значок, яку я вам розповів.

Нас змушує це робити

начальство на користь статистики

чи типу того.

- Привіт, Глен! - Привіт, Клер!

- Це мій друг Глен. - Так, добрий хлопець.

- Ви знаєте Гленна? - Так звісно.

Слухайте, то ви зацікавлені в тому,

щоб отримувати більше грошей?

Якщо ви можете подвоїти.

Це займе лише кілька хвилин вашого часу.

Так, гаразд, заходьте.

Прокляті двері заїдають.

Думаю, нічого страшного не станеться,

якщо ви вдвічі збільшите мою пенсію.

Прокляття.

Щось не так?

Це так принизливо.

Знаєте, доводиться стояти там,

біля входу на очах, знову і знову

опинятися у такій ситуації…

Я не знаю чому.

Слухайте, мені дуже шкода, я ж... Я просто...

Ви хоч уявляєте, як це принизливо?

Я постійно опиняюся у подібних ситуаціях.

Це не справедливо.

– Так. - Вважаєте, це справедливо?

– Ні. – Ні.

Чи принести вам чашку чаю?

Ні-ні-ні, не варто занепокоєння.

Блядь…

Бля… бля… бля…

Куди це ти намилилася?

О, ні… О, ні…

Ось.

Підкладемо це під голову.

Мені шкода.

Мені так шкода.

Що мені зробити, щоби все виправити?

Що мені зробити?

Як мені допомогти?

Що зробити, щоб вам стало краще?

– Скажіть? – Говорити…

– Не можете говорити? - …не можу. – Ясно.

Зачекайте секунду.

У мене тут є щось, думаю вам сподобається.

Ви любите пончики?

Ось так...

Ось ще.

Так, з ромашкою.

Вам стане легше.

Боже правий…

ДКР [обсесивно-компульсивний розлад]

Вбивця з ДКР.

Це мало не смішно, якби не

було так сумно для тебе, Джеку.

До того ж ще й маніакальна потяг до чистоти.

Чорт!

Будь ласка, вийдіть із машини, сер.

Чи не заперечуєте, якщо я огляну ваш фургон?

Я ж не злочинець, щоб вам відмовляти.

Добре. Відкрийте будь ласка.

Вибачте, сер, але в будинку на

цій вулиці щойно зламали замок.

Я хочу поставити вам пару запитань

можливо, ви щось бачили або чули.

Гленн сказав, що ви відвідали Клер.

Вибачте, ви щось говорили про злом?

– Ага. – Ну…

Ну, як не шкода, але я думаю, у

вас з'явилася серйозніша проблема.

Клер... Вона зникла.

Клер Міллер зникла?

Так, я тут уже дві години

сиджу в машині, чекаючи на неї.

Зрозуміло.

Чи бачите, я відвідував Клер, тому що її

померлий чоловік був моїм близьким другом.

Ми багато років пропрацювали

разом на залізниці, і я колекціонер.

Так, я збираю...

Збираю Trax.

- Trax? - Так, старі номери Trax.

Цей журнал випускала

залізниця, і Джері…

Я знаю, я точно знаю, що він теж їх

виписував і був таким же ентузіастом,

як і я.

Клер сказала мені, що

подивиться і спробує знайти

кілька старих номерів для мене.

Вона не запропонувала мені зайти.

Зрозуміло.

Краще перестрахуватися, коли приходить

такий дивний тип на кшталт мене, чи не так?

– Так. - Так Так…

Потім я кілька разів стукав, але вона не відповіла.

Зрозуміло.

Сер, прошу вас тут почекати.

Я схожу перевірю.

Клер, це Ед.

- Може, двері відчинені? – Що?

А можливо і ні.

Клер, ти вдома?

Клер?

- - Вона нагорі? - Ні, її там нема.

Може, вона пішла через задні двері?

Думаю, я це помітив би.

Все це дуже дивно.

Якщо хочете знати мою думку, то

тут потрібне ретельне розслідування.

Так я не хочу знати вашу думку.

Знаєте, маю сказати, я ще чув

як якийсь шум долинав... начебто з вітальні...

– Шум? - Так, якийсь галас.

Я, я, точно не знаю,

але було схоже, що там...

якась бійка.

Бійка?

Ні-ні-ні, зараз же покладіть це на місце.

Сер, такими речами займається поліція, не треба.

Добре Добре.

Сер, я маю попросити вас залишити будинок.

- Вибачте? - Негайно.

Гаразд.

Але знайте, я роблю це проти своєї волі.

Я вважаю, що мої спостереження

можуть бути корисними у розслідуванні.

Як громадянин, який сплачує податки, я чудово

обізнаний про свої конституційні права.

Що?

О... Офіцере, будь ласка, дайте мені закінчити.

Я лише намагаюся надати вам сприяння.

Даю вам хвилину, сер.

Я хотів би рекомендувати одну річ.

І я маю на це право.

Цю кімнату потрібно досконало перевірити!

Зі збільшувальним склом, якщо до вас не доходить.

- На вихід. – Доброго дня, офіцере.

На вихід, сер.

Слава дає людині владу,

Слава розв'язує йому руки,

Слава приводить туди, де одна порожнеча,

Слава, слава...

Якийсь надто наївний поліцейський

у твоїй історії.

У цьому вся суть?

Ні. Але зараз стане зрозумілим у чому суть.

Чекаю з нетерпінням.

Злива!

Він змив довгий слід, який я залишив за собою.

Ні, я не вважаю себе

глибоко віруючою людиною.

Це було б, зрозуміло, абсолютно

шалено, враховуючи нинішню ситуацію,

але мушу визнати…

Я сприйняв цю зливу, найсильнішу з

тих, що я бачив, як якесь благословення.

А вбивство, як свого роду визволення.

Я відчув, що мені волають вищі сили.

А насправді ти був просто

моторошним збоченим бісом.

Але ти сам розумів чи, точніше,

приймав цю частину твоєї особистості?

Усвідомлював, що ти – психопат?

ЕГОТИЗМ

ВУЛЬГАРНІСТЬ

ГРУБІСТЬ

Імпульсивність

Ну я ж не дурень. НАРЦІСИЗМ

ІНТЕЛЕКТ

Це досить дивно. ІРРАЦІЙНІСТЬ

Психопат ніколи не визнає МАНІПУЛЮВАННЯ

свій діагноз. ПЕРЕПАДИ НАСТРОЮ

Вербальна перевага

Але ж я визнав!

Наприклад, психопатам

властива відсутність емпатії.

Мені варто було зусиль зображати співчуття,

щоб не виділятися із загальної маси.

Посмішку!

Так Так Так Так…

Розчарований.

Дуже розчарований.

Слава – те, що тобі подобається у лімузинах,

Слава – те, що завтра може зникнути,

Слава, слава...

Комиші?

Я був вкрай чутливою дитиною.

і дуже боявся грати.

Наприклад, у хованки.

Коли треба було ховатися,

мені завжди в паніці тікав

у очереті, щоб сховатись там.

Я бачу тут щось більше, ніж злякану дитину.

Я бачу дитину з більш таємною метою.

Бажання помчати в очереті було можливістю втекти,

але також явним наведенням для переслідувача,

бо за тобою залишався слід зламаних очеретів.

Чи був у тобі цей елемент "прийди і

спіймай мене", коли ти був дитиною?

Чи, що важливіше, можливо

це властиво тобі як особистості?

Невже в тебе не було жодного розчарування

від того, що злива змила всі сліди

і тебе не могли зловити?

Я скоріше дивуюсь...

коли думаю про те, що я зробив у цьому житті

і про те, що все це залишилося безкарним.

Мені дуже подобалося, коли сільські

мужики косили траву своїми косами.

У ті часи говорили про дихання луки.

Усі працювали в єдиному ритмі,

зрізуючи траву на видиху, і робили вдих,

коли заносили косу.

Луг був наче живий

у моїй свідомості.

Коли я слухав їхнє дихання.

Перестань.

Припини.

Досить!

Досить!

Досвід навчив мене як душити

правильно і досить довго.

Браво, Джеку!

Ти безумовно розумний і жорстокий.

як і решта злочинців.

Справа в тому, що після ще кількох

вбивств коли ОКР поменшало мене турбувати,

я почав дедалі більше ризикувати.

На цей раз я залишився вкрай незадоволений

фотографіями і тому вирішив зробити нові.

Блядь. Блядь! Щоб тебе…

Чорт!

Мене вразило, наче грім серед ясного неба.

Блядь!

Я не міг утриматися від того,

щоб не збити цю літню леді.

Це зробило мій, і без того сміливий,

план повернення тіла на місце вбивства,

з метою зробити більш надихаючі

фото, набагато небезпечніше.

Тепер у мене було одне тіло, що стікає

кров'ю, та інше, в дивовижно застиглій позі.

Прокляття!

Слава, слава, слава, слава…

Не міг би ти уточнити, чому

літня леді мала померти?

Я не можу цього пояснити, але,

мабуть, можу порівняти зі спрагою крові,

яка опановує горностаєм у курнику.

ТІГР і ЯГНЯ.

Вам знайомі вірші

Блейка про ягня і тигра?

З Блейком я знайомий поверхово, так що,

боюся, тут знадобиться докладний лікнеп.

Бог створив обох: ягня та тигра.

Ягня - втілення невинності,

а тигр - втілення жорстокості.

І вони ідеально доповнюють одне одного.

Тигр кровожерливий, він

живе тим, що вбиває ягнят.

Але цим він і приваблює поета.

Ти тлумачиш Блейка, як диявол тлумачить Біблію.

Зрештою, бідне ягня не хотіло вмирати навіть

заради того, щоб стати частиною шедевра.

Ягня був удостоєний честі знайти безсмертя

в мистецтві, а мистецтво божественне.

Але повернемося до червоного фургона. Тепер він весь у крові.

Думаю, це дещо нерозважливо для

того, хто не хоче, щоб його знайшли.

Так, я думав про те саме, але в

мене не виходило взяти себе в руки,

до того ж, все йшло просто чудово.

Іноді найкращий спосіб сховатися – це не ховатися взагалі.

Але тепер, як я вже сказав, ДКР ослабло.

Так що я ризикував навмисне і не

змивав кров ні в спальні, ні в машині.

На цій стадії я сильно розкріпачився.

Виявилося, що літня леді, яка випадково потрапила під руку,

додала велику дозу іронії моїм постановочним фотографіям.

І я залишився дуже задоволеним результатом.

- Витонченість. [букв. - Софістикація]

Містер Витонченість? Ще б пак.

Твій нарцисизм не знає меж.

Я надіслав фотогафію до місцевої газети,

яка виділялася тим, що публікувала історії

про зниклих або вкрадених садових хвіртках.

А тому їй не завадила

б делікатніша історія.

Найдивовижнішим для мене, у моїй

роботі з фото, було не саме зображення,

а його негатив.

У десятирічному віці я виявив, що,

дивлячись на негатив, можна побачити

справжнє внутрішнє демонічне властивість світла.

Темне світло.

А як щодо каяття, Джеку?

Ті, з ким я маю справу, зазвичай починають каятися на повну силу.

Я ні в чому не покаюсь, як

би довго нам не довелося йти.

Але днями я задумався про щось.

Уявіть людину, що йде вулицею

вночі під світлом ліхтарів.

Прямо під ліхтарем, його тінь

набагато густіша, але при цьому менше.

Коли він починає рухатись, то

тінь перед ним починає рости.

Вона стає дедалі більше, але,

водночас, блідне, а тінь позаду нього,

що виникла від наступного ліхтаря,

стає все коротшим і коротшим,

поки не досягне максимальної щільності, коли

людина знову опиняється прямо під ліхтарем.

Скажімо так, людина, що стоїть

просто під першим ліхтарем - це я,

щойно вчинив вбивство.

Я почуваюся сильним та задоволеним.

Я починаю рухатися, і тінь переді мною

росте, як і моє задоволення, але, водночас,

підступає біль, представлений тут тінню позаду

мене, що виникає від наступного ліхтаря.

І коли я перебуваю в рівній віддаленості від обох ліхтарів,

біль настільки посилюється, що переважує задоволення.

І з кожним кроком уперед задоволення

блякне, а біль позаду мене посилюється.

Нарешті, біль ставати настільки

нестерпним, що я змушений діяти, тому,

коли наступний ліхтар виявиться прямо

в мене над головою, я знову вбиваю.

Я знаю, тобі хочеться бути особливим, Джеку, але якщо

подивитися правді в очі, цю ілюстрацію можна застосувати

до будь-якої байки про проблеми наркомана.

Алкоголік осушить пляшку, дійшовши до ліхтаря.

І так далі, і так далі.

А як щодо сім'ї?

СІМ'Я

Як я розумію, такий рід занять не

залишав місця для сім'ї у твоєму житті.

Ні. І що?

Можливо, попри все, роздуми

про це могли пробудити

хоча б проблиск людських почуттів.

Наприклад, щось подібне до того, що ті з нас,

хто не настільки розумний, могли б назвати тугою.

Туга? Бо в мене не було родини?

Ні, нічого такого не було.

Але концепція сім'ї стала натхненням

для одного з моїх найбільших творінь.

ВИПАД ТРЕТІЙ

Так, ваші кепки.

Ви повинні носити їх, не знімаючи.

- Дякуємо. - Правила безпеки.

Мам, а чи можна піднятися туди?

Звісно, ​​ми туди піднімемося.

Усміхнись, буркун, буде весело.

Мені так не здається.

Ми ж заради тебе заїхали в таку далечінь.

Я ж казав, що не хочу їхати.

Хочеш подивитись зброю?

Це гвинтівка, Джордже.

З гвинтівки можна потрапити в

ціль на відстані кількох сотень ярдів.

І вбивати великих тварин.

А ви вбивали великих тварин?

Так, убивав.

Але я не особливо цим пишаюся.

Якби я вбив якусь велику тварину,

я б пишався.

У цьому ми з тобою відрізняємось, Джорджі.

А це дробовик.

Його ще називають гладкоствольною зброєю.

Воно не таке точне, як гвинтівка,

але набагато ефективніше,

коли тварина близька і рухається.

Можеш помацати, якщо хочеш.

Можна, можливо?

Так.

А ми полюватимемо?

Ні.

Полювання дуже неприємна штука.

Раніше я трохи захоплювався цим, але перестав.

Чому?

Якщо чесно, я знаходжу полювання огидним.

Наприклад, якби я вирішив підстрелити кілька

ворон на тому дереві, то це називалося б

селекційним відстрілом. А простіше кажучи, це означає,

що ти особисто вирішуєш якою твариною ти дозволиш

жити у твоєму лісі.

Ворона, як видобуток, цінності не має,

але можна зробити відстріл, адже вони

становлять загрозу для тварин, яких хочеш розводити.

Селекційний відстріл - теж неприємний вираз.

Є у ньому присмак етнічної чистки.

Дуже хворий та збочений акт

полювання був ритуалізований

до тривожного рівня.

Взяти хоча б облаву,

коли ряд загонщиків

розлякує всю живність у лісі.

Не кажучи вже про парад трофеїв, який влаштовували,

в основному, в Європі, після завершення полювання,

як фінальна наруга, у якому кожному

виду тварин відведено традиційне місце.

Мам, ми хочемо піднятися на вежу.

Тс-с. Джордже, почекай.

Так, давай піднімемося.

Ну що, Джордже, хочеш постріляти?

Я прицілюсь…

А ти тисни на курок.

Вогонь!

Чудово!

Щоб завалити звіра такого розміру, потрібно

потрапити до життєво важливих органів,

які знаходяться тут у зоні легень.

Як бачиш, куля потрапила

сюди, у задню частину.

З такою раною звір може

пробігти досить велику відстань.

Тому, як правило, у хорошого мисливця

є швайс-дог - собака, навчена йти по кривавому сліду,

щоб ти міг вистежити тварину та закінчити справу.

Schweiss – це означає кривавий слід.

Вітаю, Джорджі, ти підстрелив тварину.

То ти знайшов собі сім'ю?

Так, я також хотів би розглядати це так.

Але з тваринами все набагато простіше.

Що ти маєш на увазі?

Тут важливий порядок.

Зазвичай лань йде першою, за нею

найбільше оленя, а найменше в хвості.

Відстрілювати оленів, як

правило, починають з останнього,

бо старші тварини

виживуть без наймолодшого,

а якщо ви спочатку застрелите

матір, а в оленят не потрапите,

то їм, швидше за все, не вдасться вижити.

Наслідуючи цей порядок, ви потім застрелите

старшого оленя, а мати в останню чергу.

Пригнись!

Стій, Джордже!

Джордже!

Моя сім'я рухалася у неправильному порядку.

А я завжди ставився до етичних

правил полювання з усією серйозністю.

Щодо цього я вважаю себе частково джентльменом.

Джентльмен, серйозно?

Хм.

Чи все ж таки Містером Витонченість?

Ні! Ні!

Ні!

У Джорджа, здається, немає особливого апетиту.

Може йому сподобається цей пиріг?

Знаєш, я в дитинстві ніколи не їв пирогів досхочу.

Чому б тобі не зробити, як я сказав...

І дати хлопчику шматочок пирога.

Я ніби зі стіною розмовляю.

Передбачалося, що пікнік буде приємним.

Це був гарний день.

Відмінний день.

У тебе є улюблене число?

Якесь?

Усі мають улюблене число.

Дванадцять.

Дванадцять.

Чудове число.

Щоправда, дуже гарне число.

Пікнік закінчено.

Ти можеш йти.

Я подбаю про дітей.

Один.

Два.

Три.

Чотири.

П'ять.

Шість.

Сім.

Вісім.

Дев'ять.

Десять.

Одинадцять.

Дванадцять.

Schweiss.

Точно.

Ти чекаєш від мене похвали чи овацій?

Знаєте, мене засмучує, що

ви такі категоричні, Верго.

Не дивіться на події, дивіться на твори.

На композицію трофеїв у цілому.

Ні. Ні ні ні!

Ти постійно намагаєшся мною маніпулювати.

А діти -

це найчутливіша тема з усіх.

Я теж чутливий, Верго.

Я не можу заснути, якщо на простирадлі є хоч найменша складка.

Полювання, зрештою, це метафора кохання.

Це твоя слабкість, Джеку.

Цими днями стільки всього сталося.

Можна сказати, що знаки на сонці та місяці спонукали

мене до створення чергового твору мистецтва,

пробудивши в мені агресію.

Спершу, затемнення.

Потім, виверження вулкану Сент-Хеленс,

яке я міг спостерігати зі своєї ділянки.

Саме тоді я зрозумів, що використання шлакоблоків

було великою-великою помилкою.

Я вирішив, що мені потрібний інший матеріал.

Божественний.

Кохання, Джек.

Кохання – це теж мистецтво.

Не кажучи вже про близькість.

Крижаний завжди вдихав останній видих своїх жертв.

Джеку!

Слава – це не розум, це полум'я,

Яке змінює тебе та зводить

З розуму, з розуму

Слава, слава

Подвійне вбивство містера витонченість. МІСТЕР ВИХОРОНІСТЬ ЗНОВУ ВБИВАЄ.

Верг?

Я тут, Джеку.

Мені щось недобре, Верго.

Якийсь кислий присмак у роті.

Підказати тобі дорогу до найближчого віскі-бару?

Ти почав відчувати смак кислоти.

Він з'являється на такій глибині.

Боюся, тобі доведеться до нього звикнути.

Я залишив Ворчуна в передбаннику.

доки не зникне

трупне задублення.

У мене були плани на маленького Ворчуна.

Що це означає?

Досвідчені таксидермісти вміють

робити опудала тварин живими,

змінивши висловлювання їх морд і пози,

щоб отримати невелику інсталяцію.

Я виявив, що якщо впораюся з трупним задубленням

і зроблю все до того, як заморозити труп,

то зможу змінити вираз його обличчя та позу

за допомогою сталевого дроту, шпильок, скотчу

тощо.

А після того, як він замерзне,

прибрати все це і вийде

цілком правдоподібна людина.

Буркун більше не був буркотливим.

Це те, чого ти домагався?

Цілком правдоподібна людина?

Відкинувши зайвий романтизм,

можна сказати, що це було свого роду

якесь прагнення любові?

У мене був роман.

ВИПАД ЧЕТВЕРТИЙ

Звідки взявся милиця, Джеку?

Ти ж не поранився, чи не так?

Дуже корисний прийом, якщо хочеш здаватися невинним.

Зазвичай, якщо ти з валізою та

милицею, люди кидаються допомагати тобі

і ти заштовхуєш їх у машину, погрожуючи зброєю.

Яке це стосується любові?

До неї в мене, правда, були сильні почуття.

Набагато сильніше, ніж належить психопату.

Посмішку.

Поговори зі мною.

Не можу.

Ненавиджу, коли ти так на мене дивишся.

Як я дивлюсь?

Гаразд.

Тепер ти можеш сказати, що в тебе на думці?

Я просто не знаю, де ти пропадаєш.

Ти збираєшся мене кинути?

Мені здається, що ти хочеш мене кинути.

Я не збираюся тебе кидати.

Я тут.

Ти відчуваєш?

Я тут, на другому кінці дроту.

Поклади трубку.

– Алло? - З ким я розмовляю?

Ти ж знаєш, з ким ти говориш.

Ти ж знаєш, що я тебе ніколи не кину.

Що ти на це скажеш?

Як гадаєш, ми заслужили право випити?

Звичайно.

Я скоро зайду на коктейль.

Я спустився в морг

Лазарета святого Джеймса…

Простуха?

Ти знаєш, що я ненавиджу, коли ти мене так називаєш.

Мене звуть Жаклін.

Жаклін?

Невже у старих містера і місіс

Простушок була така багата уява?

Жаклін... Готовий посперечатися,

вони побачили це в кросворді Нью-Йорк Таймс.

Для мене ти просто Простушка.

Гей, у тебе класні цицьки.

Чому ти завжди такий брутальний?

Що?

Хіба це брутально?

Мені здається, я не грубіював.

Ти розумієш, у чому різниця

між левами та тиграми?

Тигри смугасті.

Де вони живуть?

В Африці?

А в чому різниця між архітектором та інженером?

Архітектор малює вдома?

А інженер?

Теж малює вдома?

І в чому тоді різниця?

Інженер вигадує музику, а архітектор її грає,

якщо твій примітивний мозок може таке подужати.

Чому ти завжди такий брутальний?

Я не зовсім тупа.

Залежить від того, що ти розумієш під словом «зовсім».

Ми можемо поговорити про щось нормальне?

– Типу… – Типу чого?

Типу, чим ти зараз займаєшся?

Інформація про те, чим займаюся.

Простими словами, щоб Простушка

могла зрозуміти, мабуть, Простушка?

Так.

Я вбиваю.

Гаразд.

Я вбив 60 людей.

Я – серійний убивця, Простушка.

Ти дивний.

Я дивний?

Бо сказав, що вбив 61 особу?

Ти щойно сказав 60.

Якби ти не була тупа як пробка, тобі

був би знайомий термін «оновлення».

Якщо годину тому було 60, це

зовсім не означає, що за пару хвилин

не може просто стати 61.

Я не тупа як пробка.

Може, я не прочитала так багато книжок, як ти.

Кинь, Простушко.

Ти охуенно тупа.

А тепер чому б тобі не стати маленькою

милкою і не подати мені чарівний фломастер.

Можеш принести мені чарівний фломастер?

Червоний чи чорний.

Кожен підійде.

Пиздець ти дивний.

Вибачте.

– Офіцер. - Так.

Мій друг, типу, зовсім цокнувся.

Він сказав, що вбив 60 людей,

може, навіть 61-го.

Ви випивали?

Ну так.

Тоді перестаньте.

Все, що сказала ця жінка.

Щоправда.

Я вбив 60 людей!

60 людей!

Я – серійний убивця.

Будь ласка допоможіть.

До того ж, я страшенно поводився…

З цією жінкою…

Міс Жаклін.

Міс, будьте такі люб'язні, заберіть

вашого друга і відведіть його назад.

Я не можу заборонити

випивати, але раджу зупинитися.

Мені вже ніколи...

не загладити вину перед тобою.

Ти зможеш мене пробачити?

Так.

Я прощаю тебе.

Давай. Підемо додому.

Тобі потрібні ліки.

У мого знайомого є гарні пігулки.

Ти йдеш?

Я просто хотіла сходити по пігулки.

А мої ключі... у тебе?

Я не збираюся ковтати будь-які таблетки.

Знаєш, думаю, я заслуговую на щось краще.

Я залишу ключі у себе.

У тебе є безглузда

звичка тікати щоразу,

коли ми починаємо добре проводити час.

Правильно?

Ти ходиш без милиці.

І надвір ти виходив без нього.

Ти Містер Витонченість, так?

Якщо хочеш закричати…

Впевнений, настав час це зробити.

І це, на твою думку, крик?

Допоможіть! Допоможіть!

Допоможіть!

На допомогу!

У будівлі вбивця!

Це Містер Витонченість!

Допоможіть!

Допоможіть!

Ти чуєш?

Чуєш щось?

Хтось біжить на допомогу сходами?

У тебе повно сусідів.

Спробуєш крикнути у вікно?

Віддай мені ключі.

Віддай мені ключі.

Мені потрібні ключі.

Допоможіть!

Допоможіть!

На допомогу!

Будь ласка допоможіть!

Можливо я помиляюсь…

Але як я бачу…

Світло не запалилося в жодній

квартирі ні на сходовій клітці.

Знаєш чому?

Тому що в цьому проклятом місті...

У цій проклятій країні...

І у всьому це проклятом світі… ніхто не хоче допомогти!

Ти можеш кричати…

Хоч до Різдва, але

єдиною відповіддю буде

оглушлива тиша, яку ти чуєш зараз.

Ми можемо поговорити?

Є час говорити...

І час мовчати.

Відкрий рот.

Відкрий рот!

Так, Простушка.

О, вибачте, міс Жаклін.

Тепер настав час…

Вибрати ніж.

Тобі треба просто кивнути.

Ні?

Як на рахунок цього?

Цей тобі також не подобається?

Гаразд.

А як тобі цей?

Що ж…

Цікавий вибір, Простушка.

Знаєш…

Містера Витонченість дещо турбує.

І дуже сильно.

Можливо, це більше цікавить його.

…ніж тебе.

Але, відверто кажучи, він просто

виходить із себе, коли думає про це.

Чому завжди винні чоловіки?

Що б ти не робив, ти завжди будеш

таким собі винним мандрівником.

Навіть якщо й мухи не образив.

Мені стає сумно, коли я про це думаю.

Якщо тобі не пощастило.

І ти народився чоловіком.

Ти вже винен у тому, що народився.

Подумай, як це несправедливо.

Жінки завжди жертви, правда?

А чоловіки завжди злочинці.

Я вже сказав вам: це приватна власність.

Я хочу, щоб ви пішли.

Вся королівська кіннота, вся королівська

рать, не може Простушку назад зібрати.

Чому вони завжди такі дурні?

Хто дурний?

Усі жінки, яких ти вбивав, здаються мені напрочуд недалекими.

Я вбивав і чоловіків.

Але ти розповідаєш тільки про дурних жінок,

якщо ти не думаєш, що всі жінки дурні.

Ті історії, які я розповів, були обрані випадково, але…

Ти відчуваєш свою перевагу над жінками і хизуєшся цим?

Це тебе заводить, мабуть, Джеку?

Ні, ні, але з жінками простіше.

Не в тому плані, що вони слабші, з ними легко працювати.

Більш зговірливі.

Тобто їх легше вбивати?

Якщо завгодно.

Містер Витонченість вірить у цю теорію.

Отже, Містер Витонченість у нас теоретик?

Я помітив, що ви завжди пожвавлюєтеся, коли

розмова заходить про Містера Витонченість.

«Ага, Джек чує голоси,

які наказують йому зробити те й те.

Джек має бути психічно хворий».

Мені огидні діагнози, які можна описати словами.

Неправда, слова вносять ясність.

Вони оберігають нас, визначаючи

межі добра і зла, ними грунтується релігія.

Релігія губить людей, тому що ваш

Бог вчить заперечувати у собі тигра

і перетворює нас на натовп

рабів, яким соромно це визнати.

О, Джеку, тобі слід було б читати

правильні слова у своєму житті,

але ти не забажав.

Слава – те, що тобі подобається у лімузинах,

Слава – те, що завтра може зникнути.

Більшість трупів у моїй колекції

були заморожені відразу після смерті.

Але деякі з них, за збігом обставин,

досягли певної стадії розкладання,

перш ніж мені вдалося покласти їх у морозилку.

Скажіть, розкладання – це добро чи зло?

Більшість людей скаже, що це природний

розпад, який, зрештою, притаманний матерії,

яка є основою життя землі.

Отже, це, само по собі ні добро і ні

зло, і людину слід сприймати як живу,

якщо ви хочете описати якості цієї

людини і визначити її найвищу мету.

Але щодо цього у Містера

Витонченість зовсім інша думка.

Він цілком аргументовано стверджує, що

найвища мета досягається людиною не до смерті,

а після неї.

Ти спрощуєш всю людину до матерії, і таким

чином зникає життя, а разом з нею і мистецтво,

що ти так високо цінуєш.

Верг, ви старий жовчний ублюдок.

Ви вбиваєте мистецтво, підпорядковуючи життя

своєї моралі, від якої я хочу її звільнити,

оскільки мистецтво незмірно ширше,

чим ми будь-коли зможемо усвідомити.

Чи можу я проілюструвати?

Цього не уникнути, чи не так?

Я не особливо розуміюся на багатьох процесах,

які відбуваються при розкладанні мертвої людини,

але дещо знаю про десертні вина.

Щоб досягти найвищої солодощі та

вишуканості вина, природа надала нам

різноманітні методи.

Три найпоширеніші форми

розкладання це мороз.

…зневоднення…

І грибок із спокусливою, загадковою назвою

БЛАГОРОДНА ГНИЛЬ.

Перший метод використовується в

Німеччині під час виробництва Eiswein.

Він досить простий.

Зрілий виноград залишають на лозі так довго, що

він кілька ночей піддається впливу заморозків,

а потім уже віджимають.

Цей метод різко

збільшує вміст цукру у вині.

Це досить ризиковано, оскільки виноград повинен

мати певні якості, щоб витримати цей процес.

Крім того, достеменно не відомо,

чи досягнуть перші нічні заморозки.

очікуваного рівня тощо.

Другий метод називається Trockenbeeren.

Коли виноград залишають на лозі, поки

він не висохне і стане майже родзинками.

Останній метод, який, наприклад,

необхідний виробництва Сотерна,

це вид плісняви, через яку

виноград стає дуже щільним,

з вибуховим вмістом цукру.

Про всі три процеси можна сказати, що

саме розпад підносить живий виноград

до того, щоб той став частиною витвору мистецтва.

Так само можна розглядати процеси,

що починаються в людині після смерті.

Це твоя думка.

А я, як і раніше, стверджую, що без кохання немає мистецтва.

Це не обговорюється.

Все, що ти розповів про виноград

це лише природні методи розкладання.

Якщо розпад – це шлях до

порятунку, що ж сталося з твоїм домом?

Їй Богу, ти не зможеш переконати

мене, що намір знести свій перший дім

принесло хоч якесь задоволення.

Скажеш, що ти його збудував, щоб зруйнувати?

Ні, звичайно, це було не ідеально

і мені шкода, що це сталося

ще цілих тричі.

Я починав будувати, а потім мене долали сумніви.

Створити будинок, про

який я мріяв, було важко.

Матеріал поводився не так, як я хотів.

У будинках, які я проектував,

спочатку було щось банальне

якщо не сказати пересічного.

Чи не це мистецтво називають епігонством?

На більше твого великого таланту

не вистачило, художник усіх часів.

Коли ви писали, то хіба самі не планували

знищити свою найпопулярнішу працю?

"Енеїда" була написана на замовлення і в ній я

прославив правлячу владу та її ідеї настільки,

що це перестало бути мистецтвом.

Але якщо прославлення псує творіння...

Чому ж руйнація та знесення не

можуть навпаки створювати мистецтво?

Альберт Шпеєр сформулював «Теорію цінності

руїн», вивчаючи грецькі та римські руїни,

і конструював свої будівлі, використовуючи

як тендітні, так і міцні матеріали,

щоб колись, через тисячу років,

вони стали естетично ідеальними руїнами.

Які, на щастя, були зруйновані вщент

через кілька років після побудови.

"Гординя карається Немезидою"

якщо використовувати старомодний вираз.

Але художник має бути цинічним і не дбати про

благословення людей чи богів у своєму мистецтві.

Згадка про цінність руїн робить

це очевидним, а про інший предмет.

Цінності символів.

"Штука".

Без сумнівів, найпрекрасніший літак у світі, який

відрізняється, до того ж, моторошно витонченими деталями.

Впевнений, ви знаєте, про що я говорю.

Ні, їй-богу, ніколи цим не цікавився,

але не проти послухати.

"Штука" - це пікіруючий бомбардувальник.

Кажуть, пілоти навіть непритомніли

на коротку мить під час пікірування.

Але про деталі, будь ласка.

Фантастичні.

Незрівнянний.

Зверніть увагу на звук під час пікірування.

Видаючий звук.

Причина в поганій конструкції, як на мене.

Погана конструкція? Ну що ви.

Навпаки, це зроблено спеціально.

Сирени кріпилися до шасі літака і були

спеціально розроблені як психологічна зброя.

Ті, хто чув це в дії, ніколи не забудуть цей звук.

Від нього кров холоне у жилах.

Його називали «єрихонською трубою».

Садизм, але ти, мабуть,

вважаєш це шедевром.

Ні, не просто шедевром.

Символ.

Той чи ті, хто вигадав «Штуку»

з його функціями були творцями символу.

Що я хочу це сказати?

Світ, який не бажає

визнавати красу тліну,

також не бажає віддавати належне тим…

Ні, віддавати належне нам, що

створює справжні символи на цій планеті.

Нас вважають абсолютним злом.

Всі символи, які надавали і

завжди впливатимуть на цей світ,

для мене це екстравагантне мистецтво.

Шляхетна гнилизна.

Досить! Ти Антихрист!

Не пригадаю, щоб я колись супроводжував

така глибоко порочна людина, як ти, Джеку.

Оскільки ти, мабуть, плекаєш

мрії про масове винищення,

дозволь мені вставити невеликий

коментар про табір Бухенвальд,

який підкреслить, моє ставлення до мистецтва та любові.

Серед концентраційного табору стояло дерево.

І не просто старе дерево, а дуб,

і не якийсь там дуб, а той,

під яким сидів молодий Гете і під яким він

написав одні з найзначніших творів людства.

Гете.

Ось тут можна поговорити про

шедеври та цінність символів.

Уособлення гуманізму, гідності,

культури та чесноти за іронією долі

раптово виявилося

серед одного з найбільших

злочинів проти людяності всіх часів.

Дехто стверджує, що звірства, які ми здійснюємо

у наших фантазіях — Це ті внутрішні бажання,

які ми не можемо здійснити через контроль цивілізації.

І тому висловлюємо їх через мистецтво.

Я не згоден.

Я вважаю, що рай і пекло – одне й те саме.

Душа належить раю, а тіло – пеклі.

Душа - це розум, а тіло - всі ті небезпечні

речі, на кшталт мистецтва та символів.

І на завершення про раритети.

Мені завжди здавалося безглуздим,

коли я чув про улюблені трофеї

серійні вбивці.

Тримай, Джеку.

І все ж я піддався спокусі і не дозволив

другий грудей Простушки марно пропасти,

а обробив її та пошив.

Теж маленький символ.

Дякую, сер.

Випадок п'ятий

Ти хочеш здохнути?

Ні. — Тоді роби, що я говорю.

Роби, що говорю.

Розстебні.

Кинь ключі.

Повернися.

Одягай.

Одягай!

На коліна.

Ми замерзаємо.

Один уже знепритомнів.

Ми вмираємо від холоду.

Ми вмираємо.

Серйозно? "Ми замерзаємо".

Гадаю, панове, вас варто просвітити.

Під час Другої світової на Східному фронті у

німецьких солдатів були масштабні плани страт,

але через брак боєприпасів

вони ставили експерименти, пробуючи вбити кількох індивідуумів

однією-єдиною кулею.

І зараз, віддаючи данину їхній винахідливості…

Я збираюся провести свій невеликий експеримент.

Я використовую…

Кулю з суцільнометалевою

оболонкою, яка здатна

пройти через голову кожного із вас.

Таке не вдасться провернути,

використовуючи звичайні мисливські патрони.

Стійте-стійте-стійте, зачекайте, сер, сер.

Це непорозуміння, сер!

Я часто це чую. - Ні, сер.

Я про те, що ви помиляєтесь

щодо патронів, сер.

Це не суцільнометалева куля, сер.

Я – військовий, я знаю, що говорю, сер.

Блядь…

Ти правий. Це мисливський патрон.

Маркування на коробці не відповідає.

Прокляття!

Перепрошую, панове, але я

змушений ненадовго вас покинути.

Розумію, що ситуація така собі.

Але не вмирайте без мене, гаразд?

Я ніколи не кричав на тебе,

Ел, але зараз я на межі того.

Що, на твою думку, тут написано?

"Калібр 30-06".

30-06, вірно. - Так.

А ще тут написано «суцільнометалеву оболонку».

А всередині...

Чорт забирай, дай мені іншу

коробку, Ел, і цього разу переконайся,

що там справді суцільнометалеві кулі!

Це що, блядь, так складно, щоб

вміст коробки збігався з етикеткою?

Так… так, ти маєш рацію.

Етикетка не відповідає…

Вміст.

Абсолютно вірно. — Так, але…

Справа в тому, що я

не впевнений, що ця…

Коробка була куплена у нашому магазині.

Я завжди тут затарююсь.

Вже років 20.

Ходжу сюди практично кожні два тижні.

В чому річ, Ел?

Вибач, але мені потрібний чек.

Чек? - Так.

Немає в мене сраного чека!

Не пам'ятаю, щоби мені тут колись давали чек!

Я зараз страшенно поспішаю!

Продай мені іншу коробку.

Але цього разу переконайся,

що там суцільнометалеві кулі.

Добре, але можеш спершу показати документи?

Не займайся хернею, Ел.

Справа в тому, що закон зобов'язує мене.

Давай так.

Я ні в чому тебе не підозрюю.

Продай мені лише одну суцільнометалеву кулю.

Можна… можна дізнатися…

Чому… лише одну?

Це вже не твоя собача справа.

Так, ти маєш рацію. Вибач... — Ясно?

Я ходжу сюди саме тому, що ти не ставиш тупих запитань.

Вибач, Джеку. Я... Вибач.

Закрийся, Ел, йди додому, з'їж сендвіч.

Добре. — Ти зовсім, блядь, збожеволів.

Так пробач. Вибач.

Чи варто дивуватися,

Що я відкидаю тебе, Славо, слава…

Пішов ти, Ел!

Чи варто дивуватися, що з тобою жарти погані,

Слава, слава...

Слава притягує тебе, але я до неї байдужий

Слава гарантує тобі біль

Слава…

Слава…

Ел зовсім збожеволів.

Мені потрібен патрон із суцільнометалевою кулею.

Вчора поліція приїжджала

до Ела, а потім і до мене

з мигалками та сиреною.

Шукали тебе.

Все скінчено, Джеку.

Що закінчено?

Вони знають, що ти вчинив.

Гаразд, і що я зробив?

Пограбування.

Пограбування?

Хлопці, зберіться вже мізками.

Я нікого не грабував.

Це просто смішно.

Я дзвоню в поліцію, Джеку.

Давай сюди стовбур.

Я не ношу з собою зброю.

Це… це якась маячня.

Присядь сюди, Джеку.

Це С.П.

Мені потрібний Роб.

Ну коли зв'яжетесь, скажіть, щоб терміново приїхав сюди.

Я впіймав Джека.

Я навіть радий, що саме ти впіймав мене.

Можливо, ти не здогадуєшся.

Але я вважаю тебе своїм найкращим другом.

Може, тобі це мало що означає…

Але для мене це дуже важливо.

Приємно усвідомлювати, що тепер усе скінчено.

Хтось мав позбавити мене від цього

і завадити мені красти речі, які мені не належать.

І цією людиною став ти.

Пам'ятаєш, як ти вклав оленя,

якого я стежив чотири дні?

Він заблукав на мою територію.

Із цим ніхто й не сперечається.

Ти завжди чудово стріляв.

Може, перестанеш тримати мене на прицілі?

Це трохи прикро.

Я нікуди не подінусь.

Ти ж мене знаєш, С.П.

Так…

Я тебе знаю.

І ти ніколи не брехав мені.

Ні.

Я ще не втратив вправності, га?

Ти не добіг би до дверей.

Що я накоїв?

Ти взяв його, С.П.

Гаразд, далі я сам.

Тепер ми домовимось?

Це цільнометалева куля?

Так сер. Це...

Це суцільнометалева гвинтувальна куля.

Будь ласка…

Будь ласка, не треба, прошу.

Чудово. - Будь-ласка не треба!

Ні ні.

Чи не сфокусуватися.

Занадто близько.

Ідеально.

Джек.

Джек.

Хто ви такий?

Клич мене Верг.

Як ви сюди потрапили?

Що вам потрібно?

На мою думку, ти сам мене покликав.

Я з тобою вже давно, тільки ти мене не помічав.

Ви прийшли, щоб мене зупинити?

Я прийшов не для того, щоб тебе зупиняти.

У мене виникло одне питання.

Яке питання?

Що там із будівництвом твого будинку?

Хіба Джек не збирався збудувати будинок?

Так.

Я… я…

Намагався…

Але не надто просунувся.

Це поліція!

Виходьте із піднятими руками!

Як я бачу, буде важко добудувати той

будинок, але, може, вдасться звести інший?

Думай, Джеку, зрештою ти

інженер, і називаєш себе архітектором.

Кажуть, ти маєш цікаву

теорію про матеріал.

Ти стверджуєш, що він має власну волю.

Знайди матеріал, Джеку,

і змуси його працювати.

У тебе вийшов славний будиночок, Джеку.

Так цілком годиться.

Ти йдеш, Джеку?

ЕПІЛОГ: КАТАБАСИС [збіг у пекло]

Я тут… Джек.

Можна вас спитати?

Не можу обіцяти, що відповім.

Ось про це я й хотів спитати.

Чи можна говорити дорогою?

Просто хочу знати, які правила.

Скажімо так…

Мало хто за всю дорогу не промовив жодного слова.

Людей на шляху несподівано

охоплює дивна потреба вилити душу.

Небагато зі сказаного ними

представляє філософський інтерес,

швидше, бавить,

так що не думаю, що ти зможеш розповісти мені що-небудь,

чого ще не чув.

Ви чуєте це свербіння?

Так.

Не думаю, що ти хотів би

знати, звідки воно походить.

Я хочу знати все.

Протягом тисячоліть люди намагалися

з'ясувати, де знаходиться пекло.

Серед інших методів були

пошуки звуку, що видається їм.

Не варто уявляти собі крики і стогнання,

тому що крики болю стільки мільйонів

людей разом узятих

перетворюються на те, що ти зараз чуєш.

Сверблячка, інтенсивність якого

зростатиме в міру нашого наближення

до джерела страждань.

Верг?

Я тут, Джеку.

Мені щось недобре, Верго.

Якийсь кислий присмак у роті.

Підказати тобі дорогу до найближчого віскі-бару?

Це поля Елізіуму.

Нам туди вхід замовлено.

Ось наскільки глибоке глибоке пекло!

Але це не те місце, куди я тебе веду.

Як би неймовірно це не звучало,

воно на пару кіл вище.

Я привів тебе сюди як ласку.

Тому що твоя історія дала мені

трохи їжі для роздумів, і я вирішив,

що ти захочеш побачити все.

Коли надивишся, ми підемо далі.

Куди веде цей хід?

На тому боці.

Він веде геть з пекла та нагору.

Як бачиш, раніше тут був

міст, але це було ще до мене.

Хіба не можна піднятися і пролізти навколо?

Ось тут…

І потрапити на той бік?

Багато хто намагався, але я повинен сказати…

Ні в кого не вийшло.

Я не радив би, але

вибір виключно за тобою.

Я все ж таки ризикну.

Поки що, Джеку.

Поки що, Верг.

Провалюй, Джеку, і більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Що ти сказала?

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Бабуся, старенька, не будь до мене така жорстока,

Ти найжорстокіша бабуся на світі.

Але якщо ти так кажеш,

То я зберу свої речі та піду.

І правильно!

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Що ти сказала?

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

О, дитинко, о, дитинко, не роби так зі мною,

Тому що я незабаром знову стану на ноги.

Мені начхати, якщо навіть це станеться.

Від тебе все одно ніякого толку.

Ну, якщо ти так кажеш,

То я зберу свої речі та піду.

І правильно!

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

– Бастер? – Як ти мене назвала?

- Ти смішний! - Що?

Чому б тобі не зібрати своє барахло

– і не повернутися до Богалузи? – Так!

Мабуть, я так і зроблю, дитинко.

Мабуть, я звалю

та спробую знайти себе.

Знайти себе?

Роби що хочеш…

– …тільки провалюй! – Хто, я?

Саме! Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Що ти сказала?

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся

Що ти сказала?

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Що ти сказала?

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи.

Провалюй, Джеку,

І більше не повертайся.

– І більше не повертайся. – Дітко, прошу тебе!

І більше не повертайся.

Навіщо ти так зі мною?

І більше не повертайся.

Дитино, благаю!

І більше не повертайся.

І більше не повертайся.

Дитино, прошу тебе!

І більше не повертайся.

– Дітко, прошу тебе! – І більше не повертайся.

І більше не повертайся.

І більше не повертайся.

– І більше не повертайся. – Дітко, прошу тебе!

І більше не повертайся.

– Навіщо ти так зі мною? – І більше не повертайся.

– Дітко, прошу тебе! – І більше не повертайся.

І більше не повертайся.

О крихітко…

– І більше не повертайся. – Дітко, прошу тебе!

І більше не повертайся.

І більше не повертайся.