Original subtitles

Жила собі маленька дівчинка,

така ж, як і всі інші.

І, як більшість маленьких дівчат, вона любила збирати красиві речі.

Дивись, що у мене є.

Ділилася ними з друзями.

Привіт.

Я познайомлю тебе з друзями.

Влаштовувала чаювання

для найближчих друзів.

Ти знайома з моїм батьком? Він у мене сенатор.

А потім дещо сталося.

Вона зрозуміла, що увесь світ

не зводить з неї очей.

Наче вона зірка на цирковій арені.

Правильно. Вона стала підлітком.

Та і з цим вона впоралася.

Розквітла та примирилася сама з собою.

Ось вона.

-Привіт, тату. -Як ти?

Привіт, люба.

Як і всі підлітки, вона любила вечірки

і піцу.

-Смачного. -Дякую.

Але, як і багато її однолітків, вона мала думати про кожен свій крок.

-Прошу сюди. -Посміхніться.

Хіба можна з’являтись на людях у такому вигляді?

У жодному разі. Вона виглядала просто жахливо,

змученою й неохайною,

-наче її тримали у заручниках. -Мені цього не зрозуміти.

А ви що думаєте?

Який з виходів Саманти у світ був найгіршим?

-Саме цей. -Не можу не погодитись.

Невдалих образів було вдосталь.

Їй не завадила б консультація стиліста.

Та не дивлячись на все це,

вона зберегла цікавість

і вміння цінувати мудрість старших.

Скажу вам так.

Будучи довгий час політиком, ти багато чому вчишся ‐

наприклад, грати у покер.

Непогано, сенаторе Доунер.

Дякую за пораду.

Дуже скоро дівчинка виросла…

Добраніч.

-…поруч з люблячим батьком… -Добраніч, Сем.

…і матір’ю у самісінькому центрі світу,

старому доброму Білому домі.

Талісман вийшов.

З Сем щось не так.

Ти впевнена? Мабуть, через вибори.

Їй зараз важко.

Після виборів усе прийде до ладу.

Містере і місіс Латіф Мораті, президент,

перша леді, Саманта.

Вітаю. Приємно познайомитись.

Прошу сюди.

Прес-конференція о 9:00, о 9:15 звернення до морської піхоти.

О 10:00 ‐ ВПС.

Дорога займе десь п’ять годин, і ще 25 хвилин, щоб дістатись…

Досить, Ліз.

Уявімо, що завтра я поїду до коледжу.

Я візьму свої сумки, які сама спакувала.

Покладу їх у свою машину з маленьким холодильником,

у якому буде пиво і бутерброди.

Батьки сумуватимуть, бо їх єдина дитина виросла і їде.

Але я зроблю це.

Поїду з дому як нормальна, проста дівчина.

Але ти принцеса, і ти маєш одягати бальну сукню.

Гаразд, нічого не поробиш.

Добраніч, проста, нормальна дівчино.

І краще сховай пиво,

бо перш за все вони шукатимуть у холодильнику.

-Матиму на увазі. -Бувай.

Ти спустилась сходами і пройшла через хол, щоб потрапити сюди?

Зі східної сторони.

Ці ліфти їдуть так повільно.

Сходами набагато швидше.

Це і мій улюблений маршрут також.

Так і справді набагато швидше.

Знаєш, якщо ти хочеш цей торт, ти маєш за нього заплатити.

Це шантаж.

З цим треба щось робити, тату.

-Тільки не танці. -Саме танці.

-Готова? -Так.

Добре.

-Я маю дещо сказати. -Гаразд.

Стосовно завтра.

-Краще я поїду одна. -Чому?

Мені буде не по собі, якщо агенти будуть носити мої підручники.

Я просто кажу…

Я хочу бути як усі.

Сем…

Але ж ти не як усі.

Готова? Фінальне па.

Ось так. Молодець.

Тебе не питатимуть про політику. Тебе запитають про твої очікування.

-Запитають про надії та плани. -Не хвилюйся. Я впораюсь. Хтось бачив…

Ось. Поводься як і будь-яка інша американка.

Сьогодні вона їде до коледжу.

Сьогодні ви не перша леді, ви просто мама.

Хотіла б я бути просто мамою.

Сьогодні ви просто тато,

який проводжає свою доньку до коледжу.

Ви могли б реформувати систему освіти.

Зараз у Каліфорнії багато освітніх програм.

Це не урочиста промова. Йдеться про мою доньку.

Містере президент, що ви відчуваєте, відправляючи доньку так далеко?

Ну, я міг би запропонувати перевести уряд у Каліфорнію.

Саманто, ви будете сумувати за Вашингтоном? За чим ви не сумуватимете?

Це складне питання. Не скажу, за чим я сумуватиму найменше,

але знаю, за чим я буду сумувати найбільше.

За моїми друзями і моєю родиною.

Я дуже рада буду отримати цей досвід

і пожити як звичайна дівчина. Дякую.

Дякуємо. Щасливої дороги.

Бувайте, Сем!

-Це не те, про що я мріяла. -Ми знаємо, люба.

У наступному житті.

О Господи, тільки не це.

Треба виходити.

Привіт, Сем!

Знаєш, ти могла б навчатися у Джорджтауні.

Жила б удома, у комфорті.

Я не просто так обрала коледж за 5 000 кілометрів від дому.

-Як звати сусідку? -Міа Томпсон. Батьки ‐ Джанет і Кайл.

Обоє підтримують твою кандидатуру.

Я все чула.

Дивно. Вона вже мала бути тут.

Мамо, деякі люди

не живуть за графіком.

Як же вони живуть?

Мабуть, застрягла у заторі. Вона скоро буде.

Залишу їй краще ліжко, раз вона має жити зі мною.

-Ти перевірила план евакуації? -Навіщо?

Ми з батьком подумали, що, можливо, ти не була б проти

присутності агентів.

Хіба у мене є вибір?

-Сер. -Так.

-Люба. -Уже?

Боюсь, що нам уже час їхати.

Ну, ви ж президент і перша леді.

А вже потім мама і тато.

Ходімо. Я проведу вас.

Три, два, один.

Пам’ятай, що пральну машину краще завантажувати повністю.

І завжди ходи сходами.

-Не хвилюйся через дрібниці. -Не через дрібниці також не хвилюйся.

Твій батько буде тут через тиждень з передвиборчою кампанією.

-Як щось знадобиться, дзвони Ліз. -Все буде добре. Дякую.

Ти впораєшся.

Навіть не знаю, що сказати.

Скажи, що сумуватимеш, тату.

Після виборів ми зможемо трохи побути разом.

Цілу добу, 24 години.

Справді?

Обіцяю. Будь розумницею.

Привіт, Сем!

-Тримайтеся трохи далі. -Лише за однієї умови.

Коли ви будете розважатись, хоча сподіваюсь, до цього не дійде.

Краще вчіться.

Давай без подробиць, Боку.

Ділане, тебе це також стосується.

Ви могли б хоча б допомогти мені занести мої валізи.

Ці двоє з пушками, що стирчать біля дверей,

мають хоч якесь уявлення про манери?

-Ти, мабуть, Міа. -А ти точно не Лінда.

"Руда, Нью-Джерсі, грає на тромбоні".

-Сюрприз. Я Саманта Мак… -Я чудово знаю, хто ти.

Я дуже рада, що я тут. На нас чекає багато цікавого.

-Без образ, міс Маккензі… -Саманта.

-Саманта. Але у мене є план. -Чудово.

Я хочу навчатися і жити, як нормальна дівчина, гаразд?

-Як і я, Мія. -Зрозуміло.

Я йду до комітету з розселення.

Я гадала, що ти вмієш веселитися. Я розчарована.

-Ти мною маніпулюєш. -Так.

Це не спрацює.

Будь ласка, Мія, давай спробуємо.

Це все, про що я прошу.

Можливо, в цьому навіть є свої плюси.

Точно є.

У випадку національної небезпеки ти будеш під захистом.

-Вони можуть купити нам пива? -Навіть не мрійте.

Ми над цим попрацюємо.

Міа Томпсон, з королівської родини Арканзасу.

Не знала, що Арканзас ‐ це королівство.

Звісно. Мій тато ‐ король.

Хоча після мами у нього були й інші королеви.

Він король бургерів, працює у "Бургер Кінг".

Круто. Це Бок. За дверима Ділан. Вони захищатимуть нас.

Вони і за мною ходитимуть? Лисий навіть симпатичний.

Про це також можете забути.

Ага. Слухай, ти віддала мені краще ліжко,

ти мені подобаєшся.

Але попереджаю: не підлизуйся до мене,

бо я також цього не робитиму.

Міа, ти мені також подобаєшся.

Це наш перший день. Треба це відзначити.

Чому б тобі не перевдягтися? Підемо кудись, потусуємось.

Я нічого такого не планувала. Як гадаєш, я нормально виглядаю?

Звісно. Якщо ти збираєшся тусуватися з деканом.

Міс Маккензі обрала наш університет,

і ми вітаємо її у Редмонді.

Я впевнений, що ви ставитиметесь до неї як і до інших студентів.

Наостанок хочу додати, що цей вечір ‐ на честь міс Маккензі.

Звісно, вони підтримують політичний курс.

Звичайно, контроль над виконанням заходів

має принципове значення,

незалежно від того, як це вплине на результат.

Найбільш виграшна стратегія: одна людина ‐ один голос.

Система голосування ‐ ключовий фактор у системі прийняття рішень.

Внесення змін у план могло б стати імпульсом,

і багатьом про це відомо.

-Ти пропустила класну вечірку. -Мені шкода.

Я можу допомогти тобі набути класного досвіду,

але для цього тобі треба трохи погуляти, доки я буду отримувати вищу освіту.

-Можна мені хоч… -Приходь через пару…

Хвилин?

Годин.

Ми стежимо за розвитком подій…

Ви бачили, у чому приїхала Сем? Не хочу сказати нічого поганого,

але ж вона була вдягнена, як біженка…

Гарантовані результати…

Якщо у вас брудний унітаз…

Погляньте на це.

Вишивка на рукавах, вишивка на комірці,

застібка спереду.

Дуже красивий жакет. М’який, на підкладці.

Погляньте, яка тонка робота.

Жакет має підплічники і комірець-стійку.

Він чудово поєднується з нашою…

Тейлор з правого флангу.

Він перетинає відмітку у 45 ярдів.

Він завзято проривається вперед…

Саманта Макензі? Вітаємо.

Маємо честь запросити вас

на нашу щорічну вечірку біля басейна.

-Вхід за запрошенням. -Купальник обов’язковий.

Краще бікіні.

-Дякую, хлопці. -Сподіваємося побачити вас там.

Дякую.

В тебе є бікіні, Боку?

"Вони вже розказали все найкраще з того, що знали,

перелили знання в його жбан.

І жбан цей виявився неповний, розум його не наситився,

душа не вгамувалася,

серце не заспокоїлось".

Пані та панове, я готовий зробити все можливе,

щоб ваш розум наситився, а душа вгамувалася,

і щоб жбан ваш наповнився у цьому семестрі.

Тому я прошу вас перевести вашу увагу на мене.

Розумію, я не такий симпатичний, але давайте співпрацювати.

-Перепрошую, професоре. -Так.

Я тут не бачу нічого про той жбан.

-Тобто? -Нам роздали перелік книг для читання.

Та в жодній із них не згадується жбан.

Тому я сумніваюся, що ви здатні вгамувати мою душу.

Так, я вас розумію. Це слушна думка.

Дякую вам за те, що виявили таку зацікавленість.

"Він мав одну єдину мети ‐ втамувати спрагу…"

Перепрошую.

Пробачте.

Хочу подякувати за те, що ви врятували мене в аудиторії.

Нема за що.

Проте ви не схожі на людину, яку немає кому рятувати.

Я Саманта. Знаю, в житті я виглядаю інакше,

ніж на екрані. Я розумію це.

Я збирався сказати, що ви сама така, як на екрані.

Бувайте, Саманто.

-Рушаймо. -Непогано, міс Маккензі.

Чоловіки ‐ не сексуальні об’єкти, Мія.

-Він кльовий. -Привіт, Саманто.

Я також рада тебе бачити.

Привіт.

Якщо чесно, я ніколи ще не була чиїмось плюс один.

Це не в моєму стилі.

Дякую, що пішла зі мною.

Не можу повірити, скільки тут красунчиків.

Останнього разу, коли я була на такій вечірці, я ще не носила ліфчик.

Розслабся, Сем. Це просто вечірка.

Ти маєш рацію.

Це чудово.

Гадаю, я вписуюся.

Звісно.

А чи можна якось позбутися цих людей у чорному?

Гаразд. Я покажу тобі, що таке ефектна поява.

Слався, вождю Обраний народом

Слався, вождю Славімо його всі разом

Слався, вождю Якому ми вірні

Слався, вождю Народ твій за тебе

Слався, вождю Обраний народом

Слався, вождю Славімо його всі разом

Слався, вождю Якому ми вірні

Слався, вождю Народ твій за тебе

Не зважайте на мене.

Пістолет! У нього пістолет!

Я тримаю тебе, Сем.

-Все буде добре. -Везіть її у передвиборчий штаб.

Талісману нічого не загрожує.

-Це водяний пістолет. -Замовкни! Не рухайся!

Передвиборчий штаб президента Маккензі.

Перепрошую, але ці ідіоти не дали мені часу, щоб перевдягнутися.

-Схоже, їй там подобається. -Перепрошую, мені вже час.

Мені потрібно з ним поговорити.

Ти фантастична. Що відбувається?

Ліз, поруч зі мною забагато охорони.

Передвиборча кампанія ‐ це складний період.

Вдихни поглибше і дозволь мені все владнати.

Я подивлюсь, що можна зробити.

Містере президент, ваша донька просить зменшити кількість охоронців.

Вона дуже засмучена, сер.

Це може почекати?

-Ми запросимо пресу… -Зараз невдалий момент.

Добре. Скажи йому, що я кину коледж і стану стриптизеркою.

Я чула, їм добре платять.

-Сер? -Так, Ліз.

Вона наполягає. Я рекомендую залишити двох охоронців на зміні.

Нехай вони стежать за коридором.

Вона справді засмучена.

Гаразд, я швидко.

Ого.

Я теж хотів сьогодні вдягнути бікіні.

Тату, якщо ти хочеш, щоб у твоєї доньки були друзі,

ми маємо дещо змінити.

Зазвичай я не веду переговори з людьми у купальниках. Ходімо.

Охорона Челсі не заважала їй у Стенфорді.

-Вони носили шльопанці. -Сем, послухай мене.

Шльопанці і костюм ‐ вкрай невдале поєднання.

Зараз інші часи.

Ми живемо зовсім в іншому світі.

Я ж не сплю з хлопцями і не напиваюся, тату.

Ти і сам був колись молодим. Я хочу жити нормальним життям.

-Розважатися, відпочивати з друзями. -Ні.

Це виключено.

Забудь про це.

Саманто.

-Ти перемогла. -Що?

Повертайся у коледж. Він погодився. Охорону скоротять.

-Дякую. -Розважайся. Але в міру.

Вона заходить.

І їх залишилося двоє.

Нарешті.

Давай, штовхни мене. Вдар мене.

Я знаю, ти хочеш. Або ж можемо відсвяткувати.

Я намітила декілька варіантів…

Цікаво, що там відбувається?

Сем, це не вечірка.

Доки Маккензі літає туди-сюди на наші гроші,

Семюел дійсно щось робить.

Охорона здоров’я, освіта, нові робочі місця ‐ Семюел працює.

Маккензі ж забув про свої обов’язки,

він лише тринькає наші гроші.

Його потрібно прибрати з Білого дому.

Яка різниця?

Саманто Маккензі, ми раді вас бачити.

Пані та панове, гадаю, доньці президента є що сказати.

-Підіймайтеся до нас. -Іди, скажи щось.

Що скажеш, Саманто? Татуся тут немає.

Ми можемо почути твою думку, чи ти кажеш лиш те, що нашіптує тобі тато?

Ще одна Маккензі тікає від дебатів.

-Що це було? -Свобода слова.

Він має на це право.

Але ж це вулиця з двостороннім рухом. Чому ти змовчала?

-Гаразд. Хочеш знати, що я думаю? -Так.

Мій батько приділяє багато уваги внутрішній політиці.

-Я впевнена, що… -Ла-ла-ла, годі.

Тобі важко розслабитись, так?

Я знаю, що може тобі допомогти.

Що?

Боже мій!

Потрібно перевдягтись. Я не хочу зіпсувати одяг.

Від цього він стане тільки краще.

Давай, Сем!

-Зроби це, Сем! -Уперед!

Вона це зробила?

-Ти в нормі? -Так. А ти?

Так.

-Я Сем, пам’ятаєш? -Джеймс.

-Забирайтеся звідти! -Ходімо?

Лямбда Зета Фі!

Дивіться і вчіться!

Давай ще раз.

Джеймсе, зажди.

Стій, я наступна!

Пробач, Джеймсе. Вчора я дуже добре провела час.

Ні. Джеймсе, який твій профільний предмет?

-Привіт, Джеймсе. Джеймсе? -Сем, облиш.

Джеймсе?

Сем, я намагаюся спати.

-Алло? -Сайт New York Post.

О ні. Не можу повірити. New York Post. Пані та панове, Міа Томпсон.

Твій батько дав тобі палець, а ти відкусила руку.

Я знаю, я все розумію.

Послухай, Сем. Щоб більше цього не було.

Слухай, я все розумію,

але ж коли ще розважатися, як не у коледжі?

-Дай йому слухавку. -Ти збожеволіла? Він зайнятий.

Я просто скажу, що я його люблю.

-Це все дуже неприємно, але… -Продовжуй, я слухаю.

Привіт, тату.

Послухай, мені справді шкода.

Про що ти думала, Сем?

Я розумію.

Це Міа зі мною на фото.

Вона, мабуть, дуже…

-Засмучена. -Засмучена.

-Так. -Гаразд. Дай їй слухавку.

Містере президент, Міа Томпсон.

З усією повагою, ви дуже талановитий дипломат,

та все ж дозвольте дати вам одну пораду.

Пораду?

Знаєш що, Мія? Буду з тобою відвертим.

Що?

Я дуже радий, що моя донька живе

з такою розважливою дівчиною.

Знаєш, що в людині найголовніше? Характер.

В когось він є, в когось ні. В тебе є.

Справді? Дякую.

Ну, ви також з характером. Добре ви вирішили з Китаєм.

Так, на своїй справі ви знаєтесь.

Добре. Бувайте.

-Він молодець, згодна? -Так.

-Тепер ти не будеш такою суворою? -Ні.

Але мені він президент, а тобі ‐ тато.

-Не тоді, коли дзвонить з Білого дому. -Білий, сірий ‐ яка різниця?

Кожен батько рано чи пізно має відпустити донечку.

А кожна донька має вчитися жити окремо від тата.

Як ти до цього додумалася, Мія?

Голосуй проти Маккензі!

Голосуй проти Маккензі!

-Міс Маккензі, одне питання. -У кімнату.

Якої ви думки про протестувальників?

Міа.

Ти там? Мені потрібна твоя допомога.

Ти! А ну пішов звідси.

Свої питання зможете задати пізніше.

Ти.

-Це ж не твоя кімната. -Тепер моя.

-А куди подівся Стюарт? -Переїхав поверхом нижче.

Можеш спуститися до нього, якщо хочеш.

Шкода.

Схоже, тобі потрібно десь сховатися.

Боюся, що так.

Вони ж рано чи пізно підуть?

У мене є ідея. Ось.

Вдягни.

І це. Я зараз повернуся.

-Дати серветку? -Ні, все гаразд.

Ходімо зі мною.

Майку, пішли.

-Вона залишається? -Так. Сем, будь тут скільки хочеш.

Де вона?

-Жахливо, так? -Смак свободи.

Попереджаю, я їм дуже повільно.

-Мене завжди підганяють. -Так, розумію.

У нас буде вдосталь часу, щоб поспілкуватися.

Розкажи трохи про себе. Розкажи те, чого я не знаю.

Те, чого ти не знаєш.

Гаразд. Бразилія ‐ єдина країна, яку назвали на честь дерева.

Якщо купуєш там салат, краще вимити його з хлоркою.

Ось цей жолобок над губою називається фільтрум.

Очищувальна жертва ‐ це люструм.

В кожному штаті є місто під назвою Спрінгфілд.

Фрукти зріють на деревах, а овочі ‐ на кущах.

Якщо витягнеш руки ось так ‐ це буде твій зріст.

Від зап'ястка до ліктя ‐ це стопа.

-Твої вуха та ніс увесь час… -Ростуть.

Добре.

Всі ми любимо вихвалятися.

А ти й досі нічого не розповів про себе.

-Повір, нема про що розповідати. -Дозволь мені це вирішувати.

Дякую тобі за цей день.

Пробачте. Інакше мій чоловік мені не повірить.

Звісно.

Ваш хлопець теж може сфотографуватися.

Він не мій хлопець.

-Ви така красуня. -Дякую.

Я така рада, що ви виплуталися з тієї незручної ситуації.

У вас дуже красиві груди.

-Хочете, щоб я вас сфотографував? -Ні. Я сама.

Дуже мило. Дякую.

Можеш не розповідати про себе, якщо не хочеш.

Один дзвінок у ФБР чи ЦРУ ‐

і я знатиму твою групу крові,

матиму твої фото і фото твоїх колишніх.

То у моїх речах ти не знайшла нічого цікавого.

-Давай почнемо з профільного предмету. -Точні науки.

Які саме точні науки?

Статистична імовірність й оцінювання ризиків.

Важливо те, що цим займався мій батько

і його батько також, а тепер займаюся я.

-Саманто! -Вона там.

-Через вулицю! -Ходімо.

-Он вони. -Сем, заждіть.

Лише одне фото, Сем.

Гаразд. Хутчіш.

Обережно!

Саманто! Заждіть!

Агов!

Це вони?

-Давай ще раз. -Краще відпочинемо.

Гаразд. Ходімо.

Твоє обличчя.

Ні, все гаразд. У мене було таке ж обличчя,

коли я вперше проїхався на двоколісному велосипеді.

Для тебе все відбувається вперше.

Так і є.

Що вам запропонувати?

Гадаю, тобі варто спробувати.

-Дякую. -Смачного.

-Що ти робиш? -Шоколад потрібно змішати з попкорном.

Виходить смачнюча солодко-солона суміш.

Це дивно, але іноді варто порушувати правила.

Ніколи не знаєш, до чого це призведе.

Ну що, Маккензі, готова порушити правила?

Ну що?

Це огидно.

Мені подобається.

-Улюблена настільна гра. -Монополія.

-У мене покер. -Улюблений час?

Слухання у Конгресі. Венера чи Серена?

Обидві. Це складне питання. Улюблений десерт.

З меню вівторка. І я не повинна це казати,

але там, у Білому домі, моя подруга, Джоан, готує найніжніше суфле.

Хоча найкращі у світі млинці…

Улюблений жарт про мене.

Мабуть, тобі важко.

Не так вже й важко.

Ні, серйозно.

Я все розумію.

Іноді буває важкувато.

-Ти вмієш танцювати? -Не дуже.

А я вмію танцювати бугі.

Облиш.

Звідки мені знати, що це не на один раз?

Це ж навіть було не побачення.

Давай з’ясуємо.

"Джеймсе.

Вогнище.

П’ятниця, вечір.

Приходь.

Сем".

Один, два, три.

Лицарі!

Вперед, Редмонд!

Вперед, Редмонд! Лицарі!

Вперед, Редмонд!

Вперед, Редмонд!

Лицарі!

Давайте гуртом всі! Плескайте у долоні!

Давай, Ред!

Так, Ред!

Я знаю, що ти таке любиш, Ділане.

Коли до тебе хтось говорить,

не відповідати ‐ неввічливо.

Привіт, народ. Я розповім вам про те, що шлях до успіху…

Джеймса ще немає?

На що я розраховувала? Я йому нецікава.

-Йому було мене шкода. -Дай йому трохи часу.

Твій тато і ці двоє у костюмах…

Його можна зрозуміти.

…і все завдяки вам.

Від імені "Редмонд Найтс" я хочу подякувати вам.

Ми не могли б перемагати на полі

без вашої підтримки поза ним.

-Ти в нормі? -Гаразд. Мені подобається цей хлопець.

Нащо ж ти тоді цілувалася з іншими?

Коли мені подобається хлопець, я з ним не цілуюся.

Це довга історія. Ми разом вчилися у школі,

і я кохаю його з того самого часу.

Я запропонувала йому зустрітися сьогодні тут.

Ваш капітан, Джон Янг.

А також наш захисник, здоровань Бак Річ.

Привіт, Саманто.

Вітаю у Редмонді. Приємно познайомитись.

-Перепрошую. Завжди все для Сем. -Міа, зажди. Куди ти?

Я маю її наздогнати. Побачимось пізніше?

Міа, ти вже поговорила з нею?

-Ще ні. -Ти запрошувала її на нашу вечірку?

А ти згадай минулий раз.

Ми маємо честь їй віддати, чи як?

Не чіпай її речі. Тільки мені це дозволено.

Брате, у нас зараз вечірка у Першій кімнаті країні.

"Привіт, Міа. Яка вона? Ти бачила її голою?"

"Вишикуємось у чергу, щоб поцілувати її у зад".

Годі з мене цієї Саманти.

-У неї є хлопець? Вона кльова. -О так.

Це тебе не стосується.

Що відбувається, Мія?

А те, що нічого не виходить.

Це занадто для мене.

Це тому, що тобі не подобається бути у центрі уваги?

-Чи не бути у центрі уваги? -Перепрошую?

Все і завжди має бути для тебе.

А знаєш, ти права. Я така.

Але ж ти у центрі уваги від народження.

Зараз ти поводишся нерозумно.

Давай, може, вийдемо, заспокоїмось?

Ні, не хочу я нікуди виходити.

Тут і зараз. Давай все з’ясуємо.

Скажи те, що ти хочеш сказати, не читаючи з листочка.

Будь собою, хай яка ти.

І це каже дівчина, яка цілує усіх підряд,

крім того, хто їй справді небайдужий?

Я принаймні можу це визнати.

Люди використовують мене, щоб познайомитися з тобою.

Ти дозволяєш людям використовувати себе, навіть коли я не тут.

Ти сама робиш цей вибір.

Не треба звинувачувати у цьому свою сусідку.

І залиш моїх батьків у спокої.

Це погано.

Господи.

У такій позі спати не можна.

Шия потім болітиме.

Буде мені покарання.

Ось, бачиш? Я диявол.

Це точно.

Я сама не хотіла б дружити із собою, хай там скільки в мене охоронців.

Я маю визнати: моє життя ніколи не буде нормальним.

І що у цьому поганого?

Останнього разу наодинці з собою я була ще в утробі.

Ти не уявляєш, як це, коли твоє життя тобі не належить.

Ти ніколи не буваєш один, але у той же час ти дуже самотній.

Я так мріяла взяти ключі,

сісти у свою машину і поїхати до коледжу.

Ти, мабуть, вважаєш мене зіпсованим дівчиськом.

Гадаю, я розумію твої почуття.

Невже?

Одного разу, коли я переміг у вікторині,

я не міг вільно пересуватися, люди стежили за кожним моїм рухом.

Там були усі: преса, папараці, жінки. Боже, жінки, Сем.

Бюстгальтери, які залишали у моїй шафці,

покрили б потребу всієї країни.

Пробач за вчорашній вечір.

Нічого страшного.

Я все розумію. Не переймайся.

-Не все так просто. -Зрозуміло.

Більшість хлопців, з якими я гуляла, мали причарувати мого тата.

Порада для батьків:

щоб не дати дочці жити своїм життя,

ви маєте стати президентом.

А ти хочеш жити своїм життям?

Хочеш відпочити? Я можу це влаштувати.

Я лише перевдягнуся.

-Твої туфлі у мене. Ходімо. -Дякую.

Мій батько привозив мене у такі місця.

Він завжди казав, що світ ‐ небезпечне місце.

Ти маєш розраховувати лише на себе.

-Він, певно, тобою пишається. -Він ніколи у цьому не зізнався б.

Припустімо, він радіє тому,

що ти успішний, покладаєшся тільки на себе

і знаєш, що він тобою пишається.

Що тоді? Знаю, це складне питання.

Але тоді ти міг би робити те, чого хочеш насправді.

Ти вже про це думала, так?

Думаю щодня.

Перепрошую.

Треба це повторити. Як ти це робиш?

Що саме?

Коли я з тобою, я просто Саманта, а не перша донька.

-І це чудово. -Ти просто…

Ти також.

Гаразд, ходімо. Ти перша.

-Ти виграв. -Так, я переміг.

Дякую. Зазвичай мені піддаються.

Зі мною цей фокус не пройде.

Дякую.

Добре.

Навчиш мене?

Пробачте. Ще один раз.

-Красивий браслет. -Мені його подарував тато.

Після перемоги на попередніх виборах.

-Це мій талісман. -Круто. Поїхали.

ПЕРЕТВОРИ МОНЕТКУ НА…

Для твого браслета.

На честь початку твого самостійного життя.

Це моя кімната.

Так, я бачу.

Мені вона подобається.

Так, кімната простора.

Саме це я і сказала Мії.

-Мені було весело. -Мені теж.

Гаразд. Я…

Я вже піду.

-Добре. -Бувай.

Дякую тобі за вечір.

Добраніч, Саманто.

Добраніч.

Джеймсе.

Добраніч.

І тобі.

Знаю, ти сердишся, та я його поцілувала.

-Пробачте. -Ні, Сем. Залишся.

-Ти впевнена? -Так, ти впевнена?

Мені потрібно поговорити з сусідкою.

Ти маєш піти.

Знаю, зі мною непросто.

-Я жахлива сусідка. -Ходімо зі мною.

-Привіт. -Привіт.

Боже мій.

Не можу повірити. Це ти, ти у моїй кімнаті.

Сем, це наша сусідка,

Лінда. Вона з Нью-Джерсі,

грає на тромбоні. Я мала жити з нею.

Приємно познайомитися.

Не рухайтеся.

-Ого. -Точно, ого.

Лінда репетирує щодня по чотири години, у кімнаті.

-Так, чотири. -Хіба це не фантастика?

Так, куленепробивне скло було б доречним.

Навіть дуже.

Як справи, Ліз? Все гаразд?

Дякую. Дякую тобі.

-Міа, я хочу, щоб ти пішла зі мною. -Я знала, що ти передумаєш.

Як скажеш.

-Влаштуємо собі невеличкі канікули? -Що відбувається?

Сем?

Це викрадення.

Ділане.

Містер Мотормаут. Як справи?

-Він що, язика проковтнув? -Ходімо, Мія.

Будь ласка, ідіть за мною.

Не можу повірити, що я на борту президентського літака.

Ви стільки для мене зробили, і тепер я хочу зробити дещо для вас.

-А це хто? -Це Чарльз.

Можете до нього звертатися, він все зробить.

Зробить все, що я попрошу? Взагалі все?

Звісно.

Я можу бути дуже вередливою.

-Непогане екіпірування. -Перепрошую?

Я про комп’ютери.

-Ви можете хакнути будь-який комп’ютер? -Так.

Навіть можете допомогти мені збільшити ліміт на кредитці?

Марджорі також до наших послуг, якщо хочеш манікюр або педикюр.

Після приземлення підберемо тобі вбрання.

Джеймсе, тут є будь-яка гра, яку ти можеш собі уявити.

Це особиста колекція мого батька.

Можеш сісти.

Сподіваюсь, це не занадто.

Ні.

-Куди ми летимо? -Це сюрприз.

Все гаразд. Дякую.

-Я можу для вас щось зробити? -Краще просто не буває.

-Привіт, Віро. -Привіт.

Дякую, що згодилася допомогти.

Для мене це честь. Ходімо, дівчата.

-Одну хвилину, дами. -Джеймсе.

Я впевнена, тобі личитиме смокінг.

Саманто! Лише одно фото, Сем.

-Пробач, ми спізнилися. -Нічого страшного.

Сем, де ваш батько?

Від кого ваша сукня?

-Як щодо поцілунку? -Сем, всього на секунду!

-Я була права. -Лише кілька питань.

Яка краса.

-Міа і Джеймс. -Гаразд. Привіт, люба.

-Як справи? -Добре. Привіт, мамо.

Ти красуня. Я рада, що ти тут.

Містере президент, перша леді, Міа Томпсон.

-Пам’ятаєте мене? -Так, Мія.

Привіт.

-Міа, не хочеш сфотографуватися? -Дуже хочу.

-Дякую. -Тато.

Тату, це Джеймс Лемсон, мій…

Містере президент, для мене це честь.

-Радий знайомству, Джеймсе. -А це моя мама.

Місіс Маккензі, ви неймовірні.

Звіть мене Мелані.

Сер, Джон Армстронг тут.

-Так. перепрошую. -Сюди, будь ласка.

-Міа. Ти чудово виглядаєш. -Привіт. Дякую.

Ти сьогодні сидиш з дуже милими людьми.

Впливовими?

Сем,

нам потрібно поговорити.

Гаразд.

Господи. Яка ж вона гарна.

-Дай мені свою руку. -Що ти робиш?

-Танцюю. -Більше ніхто не танцює.

Яка прикрість.

-Я хочу танцювати. -Мені потрібно поговорити з тобою.

А мені потрібна твоя ліва рука.

-Нам не варто цього робити. -Чому ні?

Це вільна країна. Мені начхати, що скажуть люди.

Уся Національна гвардія

не завадить мені танцювати з тобою сьогодні.

Сьогодні я вирішую, що мені робити, і це прекрасно.

-Сем… -Не зараз

Гаразд. Як скажеш.

-Тепер покрути мене. -Сем…

Ми всі зібралися тут, щоб відпочити,

і якщо мені пощастить, я танцюватиму зі своєю чудовою дружиною.

-Що скажеш, Мел? -Удача на твоєму боці.

Насолоджуйтесь вечором.

Сем, справді є така країна, як Вануату?

Цей хлопець сказав, що він посол.

Ви така ж гарна, як моя рідна країна.

-Саманто, кілька питань. -Саманто.

Якої ви думки про внутрішню політику вашого батька? Як вона зачіпає вас?

Як це вплинуло на вашу освіту?

Адміністраціє мого батька приділяє багато уваги…

Він шахрай.

Що стосується скасування податку на освіту…

-Твій батько ‐ шахрай. -Він шахрай.

-Відчепися від неї. -А ти хто такий?

Ви спілкувалися з представниками різних професій?

-Надзвичайна ситуація. -Талісман у нас.

Сюди, за мною!

-А як же Міа? -З нею все буде добре.

Швидше!

Талісман біля виходу номер шість.

Ми доправимо її додому.

Талісман у безпеці.

-Ти в нормі? -Не починай.

Про це знали всі, окрім мене? Це таке приниження.

Ти знаєш, що кожного дня отримую

щонайменше десяток погроз у твій бік?

Як твій батько, я не зможу жити,

якщо щось станеться із тобою.

Як президент,

я не можу дозволити, щоб із тобою щось трапилося.

Що я мав робити, Сем? Який у мене був вибір?

У тебе був вибір бути зі мною чесним.

Ти міг не брехати мені як батько і як президент.

Боже.

Люба, я знаю, що ти вважала його своїм другом.

Якщо хочеш, можемо його замінити.

Але ж тоді він втратить роботу.

Ні, він більше не захищатиме нашу родину, але ні.

Його переведуть на іншу посаду.

Менш престижну посаду.

Він працює на мене.

У будь-якому випадку це престижно.

Ні, хай залишається.

Сподіваюсь, одного дня ти мене зрозумієш.

Зрозумію.

Але зараз я розчарована.

Здавалося, я нарешті знайшла того, хто бачить мене справжню.

Звідки ти знаєш, що його почуття не були щирими?

Він просто виконував свою роботу.

Маячня. Ти йому сподобалася.

Поводься так, наче нічого не сталося.

Або почни зустрічатися з кимось ще. От побачиш, він не встоїть.

-Це Саманта. Саманто! -Привіт, Сем.

-Сем. -Джеймсе.

Я хотів подякувати тобі. Я перетнув межу,

і ти дала мені другий шанс. Я дуже вдячний тобі за це.

Привіт, Сем.

Сем, мені шкода, що я збрехав тобі.

Всі ми брешемо, як Піноккіо.

СТУДЕНТСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР

Я прийшла підібрати засіб контрацепції.

-Міс Маккензі? -Так.

Я хотіла б отримати якомога більше зразків.

Насправді це не для мене.

Я хочу змусити того хлопця ревнувати.

-Серйозно. -Я розумію.

Я хочу, щоб він думав, що я живу яскравим життям.

Що в мене купа залицяльників.

Гаразд.

А ти вмієш танцювати?

Я, наприклад, танцюю бугі.

Гаразд.

Я починаю шкодувати про свій вибір.

Чого я хотіла домогтися? В цих чоботах неможливо ходити.

Ти заварила цю кашу, і ти доведеш справу до кінця.

-Агов, кралечки. -Ти маєш рацію.

Як життя?

До того ж у мене побачення.

-До речі, як його звуть? -Френк.

Я можу бути відвертою, Френку?

Я в захваті

від студентського життя.

-І від тебе я в захваті. -Дякую.

-Боку, це Лемсон. Вона п’яна. -Правда ж, він красень?

Ще б пак.

Вона ж неповнолітня. Це незаконно.

Спокійно, я про неї подбаю.

Ми вирушаємо.

Заціни.

О так.

Іди до татуся, люба.

Так, давай.

Я без тями у тебе закоханий.

Зроби щось. Це вже занадто.

Ми не маємо права втручатися.

Сем, спускайся. Це казна-що.

Так!

Сем, що ти робиш?

Сем, припини. Спускайся.

Тобі це подобається?

Відпусти мене, Джеймсе. Я не дитина.

Я можу йти сама.

Зараз не можеш. Дозволь тобі допомогти.

Як я можу тобі довіряти?

Ти брехав мені, закохав мене у себе. Як ти взагалі став агентом?

Слухай, зараз я просто виконую свою роботу.

І ти не полегшуєш мені завдання.

Он як?

Чому ти це робиш, Сем?

Ти не така.

Це я, Джеймсе. Я без тебе.

-Що це було? -Я просто побажав тобі доброї ночі.

-Для тебе це що, якась гра? -Ні.

-Ти більше не мусиш прикидатися. -Ти чудова дівчина.

Припини. Годі мені брехати.

Що я можу тобі дати? У мене нічого немає.

-Ти дочка президента. -Впродовж усього мого життя

люди всміхалися мені, сміялися з моїх жартів

і казали, яка особлива, яка я чудова,

яка гарна і розумна.

А тепер я не знаю, що з цього правда.

Можливо, вони також прикидалися.

Я не знаю.

А якби я була іншою?

Якби я була як всі інші, Джеймсе?

Що ти відчував би до мене?

Ти не розумієш. Все не так.

А якби було так?

Ти повинен сказати мені правду.

Забудь про імідж,

про політику, забудь…

Забудь усе, що ти про мене знаєш. Тут і зараз скажи мені,

якби все було по-іншому…

Якби все було по іншому,

я все одно пішов би за тобою.

Тому що я хочу цього,

а не тому, що це мій обов’язок.

Добраніч, Сем.

Вона ще спить.

САМАНТА ВЛАШТОВУЄ СТРИПТИЗ

Її тут немає.

Вітаю. Ви додзвонились у відеопрокат.

Якщо ви вже обрали фільм, залишайтесь, будь ласка, на лінії.

-Пробач за всі ці дзвінки. -Не хвилюйся.

А знаєш, ти доволі фотогенічна.

Мені б твої сідниці.

І Френкі ти сподобалася.

Ви помилились номером.

Привіт, Ліз.

Візьми слухавку.

Привіт.

Сем, твій батько дуже розчарований.

-Є щось іще, що нам варто знати? -Це був один вечір, Ліз.

Один дуже поганий вечір.

Мене цікавлять не твої вечори, а твій хлопець.

Про що ти говориш? Дай йому слухавку.

-Вона хоче поговорити з вами. -А я з нею ‐ ні.

-Цього разу вона перейшла межу. -Так, сер.

-Він не хоче з тобою говорити, Сем. -Він же там? Я його чую.

-На цьому все. Бувай. -У нього є кілька непоганих ідей.

Сем.

"ТАЄМНИЙ" РОМАН СЕМ

Джеймсе.

-Хто ви? -Я агент Драєр.

Агент Лемсон більше у вас не працює.

І що ж це означає?

Є бажаючі?

Нікого?

Зрештою, хто ж цей принц?

-Просто принц. -Продовжуйте.

Неважливо, наскільки він довіряв іншим і скільки віддавав.

Зрештою, принц є і завжди буде…

…просто принцом.

Він завжди буде не таким, як усі.

Учорашній стриптиз Саманти

кинув тінь на Білий дім.

Давайте послухаємо нашого кореспондента, Джефа.

Білий дім не прокоментував

учорашню пригоду Саманти Маккензі.

Також без коментарів залишився роман

між нею та агентом служби безпеки.

З Редмондського університету доповідає…

Що ти тут робиш?

Це я хотіла б запитати у тебе, Саманто. Що ти тут робиш?

Рейтинг твого батька впав на три пункти

після твоєї витівки.

Все так погано?

Ти мала подумати про наслідки.

Нас обрали взірцем.

Від нас очікують більшого.

Це життя, яке ми обрали.

Я нічого не обирала, мамо.

І мене також ніхто не обирав, пам’ятаєш?

Подобається тобі це чи ні,

але ти дочка президента Сполучених Штатів Америки.

Ти потрібна нам з батьком. Вся родина має триматися разом.

Ти хочеш, щоб я кинула коледж?

Коли Гардінг став президентом,

Флоренс Гардінг сказала: "Воррене, я здобула тобі перемогу.

Що ти робитимеш далі?"

Тож давай здобудемо твоєму батькові перемогу. Знову.

І подивимось, що він робитиме.

Це його час.

Ти просиш мене приєднатися до кампанії.

Я не прошу.

Добрий вечір, міс.

Саманта Маккензі заробляє кошти для свого батька,

по долару з кожного.

Так. Це цікава історія.

І найцікавіше те,

що той, хто зняв Саманту зі сцени,

агент служби безпеки, виявився її хлопцем.

Я вдячний таким трудящим людям, як ви, за вашу підтримку.

Дякую вам.

Маккензі!

Маккензі!

Ми зібралися тут, щоб призначити вам покарання.

Не дивлячись на бездоганний послужний список,

я не впевнений, що ви можете бути спеціальним агентом.

Я розумію.

Розкажіть, будь ласка, раді, чому ви гідні продовжувати?

Мій батько був агентом, мій дідусь був…

Зараз йдеться не про них, а про вас.

Якби не ваші батько й дідусь, у вас не було б і цієї можливості.

Ще дитиною

я мріяв про те, щоб залишити слід в історії, захищаючи інших.

Можливо, навіть самого президента.

І мені випала нагода захищати дуже особливу людину.

Що ви можете сказати на захист своїх дій?

Ви вчили мене передбачати непередбачуване, і я намагався.

Я намагався зберігати дистанцію, але…

Я захопився.

Надто сильно.

Якщо через свої почуття я втрачу роботу,

я готовий прийняти це.

Ми з вами знаємо, що помилки у вашій роботі

можуть коштувати комусь життя.

Мені шкода.

Але мені доведеться вас відсторонити.

Рекомендую вам почати шукати інші варіанти.

-його почуття гумору і харизма. -Ви підтверджуєте ці дані?

Ми маємо її підпис?

-Тому ми обрали це місце. -…Нью-Гемпшир…

Ми більше не у Нью-Гемпширі.

Людям цікаво почути про міжнародні ринки.

-Привіт. Як ти? -Нормально.

Точно?

Сем.

Ти нещаслива. Я це бачу.

Але якщо ти вже тут, то будь тут. Ставки дуже високі,

і я хочу, щоб ти поводилась як доросла.

Я розумію, що ставки високі, тату.

Я підтримувала вас із мамою усе своє життя.

Тому я повернулася додому.

Не треба казати мені, як важливо бути з тими, кого любиш.

Бо я тут.

Якщо хочеш, щоб я була дорослою, дозволь подорослішати.

Що відбувається з Сем?

Що таке?

Пам’ятаєш, в дитинстві

вона знайшла жабу, і ми не дозволили її залишити?

У неї був такий вираз обличчя…

-Вона була така мила. -Так.

В неї знову був такий вираз обличчя.

Мені вже час на сцену.

Вона знає, як поставити мене на місце.

-Справді? -Так, справді.

І що?

І…

-Не знаю, вона молодець. -Вже час, містере президент.

Готовий?

Пішли.

Наш президент зробить з країною те ж, що він зробив зі своєю родиною.

Тобто зганьбить її.

Нас критикують за внутрішню політику.

-Ми маємо її переглянути. -Зараз вже пізно щось змінювати.

-Нам не варто цим перейматися. -А ти що думаєш, Сем?

-У мене немає своєї думки. -Справді?

Ти впевнена?

Ну…

Я не знаю, що може бути важливішим за дім.

Пані та панове, президент Сполучених Штатів Америки.

Дякую.

-Містере президент. -Доброго вечора.

Подумав, ти захоче перекусити.

Я сам його спік.

Тату.

Гаразд. Може, і не сам.

Як справи?

-Тату? -Так.

Перевір, чи у Джеймса все гаразд.

Він хороший агент.

-Я спробую щось зробити. -Дякую.

Ти покохала його?

Мені подобалося бути поруч із ним.

І хоча він не робив нічого особливого,

я вперше в житті зрозуміла, хто я є.

Покохала?

Мабуть.

Так я і думав.

Обраний на другий термін президент Джон Маккензі.

Бережи, Боже, Америку.

Ми любимо тебе, Маку!

Нещодавно ця симпатична дівчина

нагадала мені, наскільки важливий дім.

Впродовж наступних чотирьох років

моя адміністрація знайде спосіб повернутися на цей курс.

Починаючи відсьогодні. Дякую.

Це твій час.

-Наступний танець твій, люба. -Гаразд.

Що ви тепер думаєте про політику вашого батька?

Я маю думати про власну політику.

-Гарна промова. -Дякую.

Тату?

Ти завжди вчив мене мати власну думку з будь-якого питання,

незважаючи на те, що думають інші,

включаючи навіть тебе.

-Всі заслуговують на другий шанс. -Так.

Дай мені свою ліву руку.

-Що ти робиш? -Танцюю з тобою.

Руку на плече.

Нам не варто цього робити.

Цього разу вестиму я, добре?

Гадаю…

…це належить тобі.

Кермуй обережно.

Там навіть є холодильник.

Ми зробили все, як ти хотіла.

Дякую, Джеймсе.

Дякую тобі.

Бувай, Сем.

Не забувай іноді порушувати правила.

А ти не забувай дотримуватись їх.

-Ти щось забув? -Так.

Я забула свою сумочку.

Піклуйся про нього.

Неодмінно.

На мене чекають справи.

А в мене жодних справ.

Вона приїде на весняні канікули.

До твого відома.

Готовий вписати своє ім’я в історію?

Так. А ти?

-Президент виходить. -Так.

Цього разу спробуй не закохуватись.

Одного разу під чарівним нічним небом

маленька дівчинка, що виросла у Білому домі,

вирушила у подорож, щоб знайти свій власний дім.

Вона повернеться, коли вишневі дерева знову розквітнуть.

І на неї чекатиме її принц, Джеймс.

Але це вже зовсім інша історія.

Переклад субтитрів: Тетяна Скаренівська