Original subtitles

Усі скарби тут, як і обіцяли.

Вони виконали свої зобов'язання.

Імператор очікує, що ви виконаєте свої

і підете геть негайно.

Я скажу Раґнарові.

Вони принесли скарби.

-Я сказав... -Я чув тебе.

Мені все одно.

Я помираю.

Принаймні я знаю...

що зустріну Етельстана.

Що я казав, Ролло?

Я попереджав вас.

Священик отруїв душу Раґнара, і ми бачимо результат.

Твоя правда.

Мені важко на душі.

Я не вірю, що Раґнар став християнином. Це неправда.

Ти бачила, що бачила. А я чув, що чув.

Тебе також охрестили, Ролло. Це не змінило тебе.

Я не хотів змін.

Боги захистили мене від магії християн.

Але від Раґнара відцуралися.

-Чому? -Тобі це відомо.

Його звати Етельстан.

Думаєш, це правда?

Чутки про Раґнара?

-Сподіваюсь. -Чому?

Бо жодному християнину не бути нашим правителем.

Це неприпустимо. Це образить наших богів і народ.

Хтось має убити його.

Алілуя

Принцесо Ґісло, я хочу поговорити з вами.

Не зараз. Не найкращі час і місце для земних розмов.

Пробачте.

Графе Одо.

Здається, принцеса не цінує вашу доблесть. Ви врятували місто.

Дозвольте висловити свою вдячність.

Можливо, пізніше.

Який чудовий день. Наше дорогоцінне місто врятоване.

Ми заплатили їм, щоб вони пішли. Ви вважаєте це перемогою, батьку?

Бо наступного разу ми краще підготуємося.

Ми перекриємо річки і не дамо їм увірватись.

Якби мій дід був тут.

Якби Карл Великий був тут. Він був би щасливий!

Ви впевнені?

Я втомився.

Благослови тебе Боже.

Благослови Боже Париж.

-Гельґо. -Не займай мене!

-Ні, благаю! -Так!

Після того, що я дізналася, як тобі пробачити?

-Ти не розумієш. -Що я маю розуміти?

Усе!

Настане час...

коли ти нестимеш відповідальність за наш народ.

Ти наш король.

Поки що.

Але коли настане час...

слухай голос розуму...

а не серця.

Ти зможеш?

Так, батьку.

Є одна справа, яку я можу доручити лише тобі.

Якби ти знав, що боги приготували для тебе,

ти б пішов і танцював оголений на березі.

Де, на думку чоловіка, ви перебуваєте?

Чоловік занадто п'яний, щоб запитати.

Я майже повірив вам.

Принцеса не говоритиме з вами сьогодні.

Їй врешті доведеться поговорити зі мною.

Її батько змусить.

Вона така манірна.

Така вся правильна і добра.

Це втомлює.

Вона би швидко вам набридла, повірте мені.

Можливо.

Але саме тому було б цікаво її зламати.

Є спосіб мені зацікавити вас?

Ідемо.

Подивимось.

Якщо ви не проти.

Не проти чого?

Ланцюгів і батога.

Звісно, я дозволю вам вибрати батіг.

Тут є менш і більш болючі.

Ви завжди можете зупинити мене...

але я люблю сам вирішувати.

Цим ви би зацікавили мене.

Без сумніву.

Скажіть, коли бити.

Скажіть «бийте».

Бийте.

Що ти робиш?

Раґнар попросив збудувати йому останній дракар.

Уже місяць, як ми віддали їм їхні кляті гроші.

Чому вони ще тут?

-Не знаємо. -Думаю, саме час дізнатись.

Він хоче дізнатись, чому ви досі тут.

Вони виконали свою обіцянку, чому не виконуєте свою?

Наш король, мій батько, Раґнар Лодброк занадто слабкий для походу.

Хоче переконатися.

Зачекайте.

Він просив про одне. Якщо помре,

хоче бути похованим як християнин.

Інакше ми не підемо.

Ваші неозброєні чоловіки можуть принести його тіло в собор.

Відслужимо месу за упокій.

Можете поговорити з ним.

Хто знає, Раґнаре, що боги приготували для нас.

Але такого... я не могла навіть уявити.

Якщо ти потрапиш до раю, ми більше не зустрінемось.

Та я думаю, що Одін прилетить, як вітер, і врятує тебе.

Він забере тебе у Вальгаллу, де тобі місце, мій любий Раґнаре.

Там ми й зустрінемося знов.

Будемо воювати, пити і...

кохати одне одного.

А я й не припиняла кохати тебе.

Ані на мить.

Ми народились, щоб бути разом.

Я завжди на тебе злився... це правда.

Не заперечиш.

Шкода, що ти помер, але...

рано чи пізно, це чекає всіх нас.

Смішно, що боги забрали тебе першим.

Я думав, це ти улюбленець.

Ти також так думав.

Ти вважав себе богом, Раґнаре.

Та врешті-решт...

ти просто людина.

Отже...

Я зробив дракар, який прославив тебе.

І я зробив дракар, який відвезе тебе на небеса.

До речі, вітання Етельстану.

Ти зрадив нас.

Зрадив наші традиції.

Зрадив наше майбутнє. Ти зрадив мене!

Я любив тебе більше за інших.

Я любив тебе більше, ніж той священик.

Але тобі було байдуже.

Ти завжди думав: «Це лише Флокі.

Яке мені діло до Флокі. Він просто дурень».

Я ненавиджу тебе, Раґнаре Лодброку.

І я люблю тебе усім своїм серцем.

Ти рвеш мене на шматки.

Алілуя

Принцесо!

Зупиніться! Він уб'є принцесу!

Я переміг.

Принцеса!

Принцеса!

Перерубайте їх!

Уперед!

Я бачу, що не живий, а мрець підкорить Париж.

Ваша високосте, вони пограбували місто.

Взяли, що хотіли, і пішли.

Ваша високосте.

Ваша високосте.

Вони сплюндрували наше місто.

Що ще я можу сказати?

Усі ангели плачуть на небі.

Батьку, вставайте.

Язичники пішли геть.

Ваша високосте.

Чому ти не розповів нам раніше? Ти не довіряв нам?

Я зробив те, що попросив батько.

-Але... -Він так хотів.

Він досі король!

Йому вдалося.

Ми взяли Париж. Тепер у нас значно більше трофеїв.

Завтра ми вирушаємо додому.

Але ми хочемо ще раз атакувати Париж навесні,

тому важливо, щоб хтось залишився тут.

Я залишусь.

Ні.

У тебе немає причин залишатись, Флокі.

А які причини в тебе, дядьку?

Вирішено.

Ти перезимуєш тут з рештою воїнів,

які схочуть залишитись.

Чудово знову мати змогу їсти хорошу їжу.

Ці равлики такі відгодовані й соковиті.

Ти знаєш, що не всі Нормани пішли.

Великий воїн Ролло залишився в таборі.

Але більшість пішла.

Так.

Але вони повернуться. Саме тому Ролло залишився.

Вони повернуться навесні. Можливо, їх буде навіть більше.

Думаю, твої брати надішлють підмогу.

Я піддався слабкості і надіслав їм листи.

Я благав їх про допомогу, але марно.

Їхня ненависть до мене

керує ними по житті.

Що ж нам робити?

Я не увійду в історію

як французький імператор, за правління якого було зруйновано Париж.

Я не можу дозволити, щоб така нестерпна доля

спіткала наше любе місто.

Запропонуй їм більше грошей.

Треба запропонувати їм не лише це.

Я повинен запропонувати їм щось значно цінніше для мене...

ніж золото і срібло.

Твою руку і серце.

Це все граф Одо.

Через те, що я не вийшла за нього, він хоче віддати мене на поталу псам.

Дитино, ти не зробиш це заради Парижа?

Я готова майже на все заради Парижа.

Я готова вбити себе заради Парижа.

Але я не одружуся з тим, хто швидше тварина, ніж чоловік.

Тоді треба повернути наших посланців.

Ви відправили посланця з цією пропозицією?

Не запитавши мене? Не подумавши про мене?

-Батьку! -Я твій батько.

Але я також імператор Франкського королівства.

До тебе звертається не батько...

а імператор.

Тому...

ти підкоришся.

Ви отримаєте територію на півночі Франкського королівства.

Імператор зробить вас герцогом. Найвища честь від Його високості.

Ви будете дуже багаті і впливові.

Імператор також пропонує вам руку і серце

своєї вродливої доньки, принцеси Ґісли.

А що я маю зробити у відповідь?

Захищати Париж від свого брата.

Ласкаво просимо, Ролло.

Моя дочка... Ґісла.

Що б не казав мій батько, я не вийду заміж за цю тварину.

Я принцеса крові, а не дешева повія.

Краще згорю живцем, ніж терпітиму доторки

цієї істоти до мене.

Він брудний язичник. У нього немає душі.

Він гірший за польових тварин.

Я краще віддам свою цноту лихій собаці,

а не цьому шматкові теплого м'яса.

Він огидний. Мене нудить від нього.

Вітаю вас.

Флокі!

Ти вбив Етельстана.

Переклад субтитрів: Трембач Наталія