Afrikaans
Akan
Albanian
Amharic
Arabic
Armenian
Azerbaijani
Basque
Belarusian
Bemba
Bengali
Bihari
Bosnian
Breton
Bulgarian
Cambodian
Catalan
Cebuano
Cherokee
Chichewa
Chinese (Simplified)
Chinese (Traditional)
Corsican
Croatian
Czech
Danish
Dutch
Esperanto
Estonian
Ewe
Faroese
Filipino
Finnish
French
Frisian
Ga
Galician
Georgian
German
Greek
Guarani
Gujarati
Haitian Creole
Hausa
Hawaiian
Hebrew
Hindi
Hmong
Hungarian
Icelandic
Igbo
Indonesian
Interlingua
Irish
Italian
Japanese
Javanese
Kannada
Kazakh
Kinyarwanda
Kirundi
Kongo
Korean
Krio (Sierra Leone)
Kurdish
Kurdish (Soranî)
Kyrgyz
Laothian
Latin
Latvian
Lingala
Lithuanian
Lozi
Luganda
Luo
Luxembourgish
Macedonian
Malagasy
Malay
Malayalam
Maltese
Maori
Marathi
Mauritian Creole
Moldavian
Mongolian
Myanmar (Burmese)
Montenegrin
Nepali
Nigerian Pidgin
Northern Sotho
Norwegian
Norwegian (Nynorsk)
Occitan
Oriya
Oromo
Pashto
Persian
Polish
Portuguese (Brazil)
Portuguese (Portugal)
Punjabi
Quechua
Romanian
Romansh
Runyakitara
Russian
Samoan
Scots Gaelic
Serbian
Serbo-Croatian
Sesotho
Setswana
Seychellois Creole
Shona
Sindhi
Sinhalese
Slovak
Slovenian
Somali
Spanish (Latin American)
Sundanese
Swahili
Swedish
Tajik
Tamil
Tatar
Telugu
Thai
Tigrinya
Tonga
Tshiluba
Tumbuka
Turkish
Turkmen
Twi
Uighur
Ukrainian
Urdu
Uzbek
Vietnamese
Welsh
Wolof
Xhosa
Yiddish
Yoruba
Zulu
Отже, Заїро, це твоє перше вбрання, а потім ми…
Чекай, я спочатку приміряю це.
Ми з Кейт підемо на вечірку Домініка. А ти прийдеш?
Звісно, але залишусь ненадовго.
-Аїдо, ти йдеш? -Ні, я повертаюсь у готель.
Добре. Побачимось завтра.
Я лише перехожий
Шурхіт шин по дорозі
Я замерз, краплі на асфальті
Повертається спокій Після крику на самоті
Я міняю шкіру Я ховаю сліди
Ніби вовк і гадюка Хамелеона ходи
Увижається в дзеркалі Образ новий
Таємничий
Я — сусіда навпроти
Звук гудка Світлофора спалах червоний
Я поруч, я — чоловік незнайомий
Як замовляєш ти друге пиво
Житло міняю Обрій розширяю
Своєї свідомості межі зсуваю
Відбивається в дзеркалі Образ новий
Таємничий
Просто таємничий
ТИЖДЕНЬ МОДИ
Пане, можна вас на хвилинку?
-Я колишній колега Бонетті. -Доброго ранку.
-Чим можу вам допомогти? -Я знаю, що реабілітація йде погано.
-Він видається розчарованим. -Таке буває.
Через виснаження пацієнти втрачають віру.
І що треба робити в таких випадках?
Ми можемо надати найсучасніше лікування,
але лише він може віднайти в собі волю до одужання.
Як хочете, можемо поговорити з ним разом. Присутність друга може допомогти.
Чекайте, я візьму телефон.
Якщо ви дасте свій номер, ми можемо організувати зустріч раз…
СУПЕРМАРКЕТ
П'ятдесят центів.
П'ятдесят центів.
Дякую.
Це я маю вам дякувати.
Справжнє свято — це не Різдво.
Це тиждень моди.
Хіба ти не покинув би дружину заради такої, як вона?
Скільки?
Ось і мій напарник!
Що думаєш? Роздаватимемо по одній кожному клієнту.
Люди побачать її, і з'являться нові клієнти.
Я працюю за нас обох. Нечемно не сказати ні слова.
Я виявляю чемність, бо нічого не кажу.
-А це що таке? -Кур'єр приніс пів години тому.
«Елегантний захід, елегантне вбрання. Кароліна».
Здається, вона знайшла мені нову роботу.
Ніхто не дозволяв тобі відкривати.
Ми напарники.
-Тож формально це для нас обох. -Ні.
-Це моя робота. -Але ти працюєш зі мною.
Я працюю з тобою теж.
Коли ти ремонтуєш машину, ти мені не платиш.
Бо ти не відрізняєш гальма від педалі зчеплення,
або я б з радістю дав тобі 20 відсотків.
Я принесу тобі футболку.
-Скажеш, чи підійшов тобі розмір. -Так.
-Вони всі жовті? -Ні, я зроблю рожеву спеціально для тебе.
-Що ти робиш? -Нічого.
Можеш мені допомогти?
-Хіба ти не йдеш на вечірку сьогодні? -Уже ні.
-Хочеш піти зі мною, люба? -Щоб подумали, що ми сестри?
То й що?
-Що? -Хіба воно не закоротке?
Зазвичай мама каже це дочці, а не навпаки.
Але не тоді, коли мама чепуриться для свого охоронця.
-Нагадую, мене переслідують. -У тебе є чоловік.
Який сказав мені найняти охоронця.
-Я вгадала з розміром. -Так.
-Маєш гарний вигляд. -Дякую. Куди їдемо?
У майстерню мого стиліста. Він скаже тобі, що йому треба.
-Я зустрічаюсь із клієнтами в офісі. -Це гараж.
Я за кермом. Бо ти не працюєш сьогодні.
Що?
-Так. У тебе теж гарний вигляд. -Дякую.
Пане?
-Я покличу Луку. -Так, дякую.
Луко, ходи сюди.
-Етторе Петтінеллі, Лука Травалья. -Приємно познайомитись.
Вітаю, у вас чудовий смак.
-Він створив костюм. -Так. Дякую.
Кароліна сказала, що ви працюєте на неї.
-Я також сказала, що ти професіонал. -Що вам потрібно?
Хтось намагався зашкодити моїй моделі.
Вчора ввечері її хотіли збити машиною.
Прошу, знайди Аїду.
Ви звертались у поліцію?
Так, але вона знає лише те, що машина була чорною.
Мені потрібен хтось для її захисту.
Дефіле відбудеться в суботу. Це її дебют.
До того часу вона має бути в безпеці.
Так. А після цього начхати.
-Як? -Що?
Нічого.
Є підозрювані?
Тобто, окрім заздрісних колег?
Ось і вона.
-Це Кароліна, моя подруга. -Кароліно, дуже приємно.
Це Лука Травалья.
Тиснути руку мусульманці при знайомстві — це помилка.
Мене це не хвилює, але я це ціную. Звідки ви знаєте?
-Я багато подорожував. -Мої батьки з Алжиру.
-Я бувала там лише на канікулах. -Ви не народилися там?
Я народилася та росла в Мессіні. Я італійка, хоча й не схоже.
Чи є якась причина, з якої хтось хоче вам зашкодити?
-Так, багато. -Чому?
-Він мало дивиться телевізор, правда? -Мало.
Мій батько хотів видати мене за алжирця, шлюб за домовленістю.
Я відмовилась. Він ув'язнив мене вдома і погрожував мені.
Аїда втекла і заявила на нього.
Ти була дуже хороброю. Символ свободи для всіх арабських жінок.
Для всіх жінок загалом.
Цей показ мод лише посилить її історію.
-Ви одягнете хіджаб? -Звичайно.
Хоч багато хто думає, що прикривати голову й моделювати — суперечливі речі.
Хіджаб означає «приховувати», а дефіле — це дещо протилежне цьому, так?
Я ношу хіджаб не для того, щоб щось приховати,
а щоб показати, у що я ще вірю попри те, що зі мною сталося.
-Він говорить арабською, тож… -Так.
-Він ідеальний для цієї роботи. -Це так.
-Можете розпочати завтра зранку? -Звісно.
Тоді до завтра.
-Перепрошую. -До зустрічі.
-Бувайте. -Бувайте.
Я не знала, що Аїда арабка, Етторе мені не сказав.
Мабуть, тобі важко після твоєї втрати.
Це не завадить мені виконувати роботу.
Ти впевнений?
Коли ти побачив її, то мав трохи,
скажімо так, розгублений вигляд.
Не хвилюйся. Заспокой свого друга, Аїда буде в безпеці.
Я хвилююсь не за неї. Я хвилююсь за тебе.
Я знаю, що ти не хочеш про це говорити, але важко залишатися байдужим.
Відокремити особисте життя та роботу.
-Мені це вдається. -Добре.
Тепер ми знаємо все.
У нас є місце та час. Це буде в середу.
РИМ, ЗА 6 МІСЯЦІВ ДО ТЕРАКТУ
Усі повинні бути там після обіду.
Усі разом.
Я поясню… Я маю йти. Бувай.
-Привіт. -Привіт.
Дивись.
На них була знижка.
-Гарні. -Ти навіть не поглянув на них.
-Хто це був? -По роботі.
Я їду в середу. Я ночуватиму там.
Куди ти їдеш?
Я спитала, куди ти їдеш, а не що ти будеш робити.
Хадіджо, будь ласка.
Постав себе на моє місце. Я з копом, а не з бухгалтером.
Могло бути й краще.
Я не дурна. Я бачу, що останнім часом ти нервуєш, мало спиш.
Щось тебе непокоїть.
Це лише робота.
Може, нам варто про це поговорити.
-Так роблять пари. -Справді?
Справді.
-Ми пара? -Я вважаю, що так.
Проте я не можу тобі сказати.
Добре.
-Знаєш, чому на них була знижка? -Чому?
Вони не цвістимуть.
Так.
Ні, погортай ще. Ось.
Ні, це 217. Ось цей.
Ти перший знайомий італієць, який говорить арабською.
-Де ти її вивчив? -Це довга історія.
-Може, ти мало кого знаєш. -Так, я мало виходжу з дому.
-Цей світ не для мене. -Проте ти опинилась у вирі подій.
Що ти маєш на увазі?
Ти б не брала участь у показі мод, якби тобі не подобалось.
Думаєш, я роблю це заради грошей?
Думаю, Петтінеллі використовує тебе.
А якщо і так?
Якщо це допоможе таким дівчатам, як я, зрозуміти,
що вони можуть обрати свободу і відмовитись від нав'язаного,
і вийти заміж за коханого?
Так, а тим часом вбиратися в сукні від Петтінеллі.
-Добре. Молодець. -Так.
-Гарний початок. -Так.
-Аїдо! -Принеси мій телефон, будь ласка.
-Можна це ушити? -Аїдо, заспокойся.
Перевісьте цю сукню, хай провітриться.
Добре. Так, чудово.
Не пити каву біля суконь.
-Смертельний вирок, якщо розіллю? -Гірше. Доведеться купити.
-Ти охоронець Аїди, так? -Так.
Ти дізнався, хто хотів її збити?
Ні, це міг бути хто завгодно.
Цього не сталося б, якби вона пішла з нами.
Ви не спілкуєтесь поза роботою?
Вона не п'є, не палить, вона нічого не робить.
Тільки я намагаюсь запрошувати її на вечірки, щоб вона трохи розслабилась.
-Може, вам, дівчатам, вона не подобається. -Чому?
Вона не професійна модель, а їй приділяють так багато уваги.
-Може, вам заздрісно. -У жодному разі.
Наша робота — бути непомітними, тому ми такі безформні.
Люди мають бачити сукню, а не людину в ній.
-Хіба у вас немає роздягальні? -Лише в Аїди.
Наша релігія дозволяє нам переодягатися перед іншими. Якісь проблеми?
Жодних.
-Рецепція. -Кімната 401, дякую.
-Кімната 401. -Хвилинку.
Я йду.
-Картки немає. Може, ви її забрали? -Я залишила її тут вранці.
Зрозумів. Без проблем, зараз я зроблю іншу.
-Прошу. -Не треба супроводжувати мене в кімнату.
Ні, я йду з тобою.
Чекай. Дай її мені.
Чорт! Пече! Чорт!
Аїдо, лишайся там, не виходь!
-Вам щось принести? -Ні, усе добре, дякую.
Пане, використали монету, щоб світло не вмикалося.
Дуже розумно.
-З тобою все гаразд? -Так, усе добре.
Він хотів зіпсувати їй обличчя кислотою.
Що тут написано?
«Зрадлива шльондра».
Її родина тут ні до чого. За ними ведеться спостереження.
-Є камери? -Лише в холі та на стоянці.
-З міркувань конфіденційності. -Коли я можу подивитись?
Завтра в обід у мене вдома.
-Я принесу десерт. -Чудово.
Буде краще, якщо вона не спатиме в готелі сама.
Може, ти маєш рацію.
Це не п'ятизірковий готель, доведеться тобі звикнути.
-У моєму домі було набагато гірше. -Заходь, чого ти там стоїш?
Як думаєш, звідки він знав номер моєї кімнати?
-Він слідкував за мною? -Я не знаю.
Головне, що зараз ти в безпеці. Спробуй трохи поспати.
І що мені одягти? Він порізав увесь одяг.
Що?
Що це таке?
Клієнтка спить у моїй кімнаті.
-Хто вона? -Модель.
Ти привів додому модель і спиш у гаражі?
Я нічому тебе не навчив.
Мій рекламний продукт перетворився на піжаму.
-Вона не могла спати голою. -Вона завелика, але гарна.
-Нарешті, хоч хтось знається на моді. -Замовкни!
-Люба, якщо щось треба, кажи, не соромся. -Ні, дякую, ви вже багато зробили.
Це від щирого серця. Відколи наш син живе в Амстердамі, будинок ніби спорожнів.
Хочеш яєць із беконом?
Вона не їсть бекон.
Точно, усі моделі — вегани.
Боже, він безнадійний!
Вона не веганка, а мусульманка. Вона не їсть свинину.
Я навіть не модель. Я не працюватиму після дефіле.
-Ви працюєте разом? -Так.
Але для нього це друга робота, він тілоохоронець.
-А ти механік, так? -Саме так.
-То ми йдемо? -Ні. Буде краще, якщо ти лишишся тут.
-Паліто, час іти. Ворушись. -Ходімо. Хутко.
-Це друга робота, але хтось має її робити. -Ти скінчив?
-Так. -Ходімо.
Ми можемо працювати лише з написом.
Це тиждень моди. У Мілані повно моделей,
але ми спілкуємось з арабами з довгими бородами.
-Куди ми їдемо? -До того, хто добре їх знає.
Як справи у Саміра?
Добре. Тепер він співає марокканською теж.
А його батько?
Кожен тиждень присилає пляшку махії.
Грапа з марокканського інжиру. Дуже смачно. Він сам її готує.
-Хочеш спробувати? -Я вже достатньо випив за своє життя.
Молодець, Таємничий. З тебе вийшов би гарний мусульманин.
Кращий за мене.
-Чому я завдячую приємністю тебе бачити? -Я охороняю арабську дівчину.
Хтось хоче їй зашкодити, можливо, фундаменталіст.
Я б хотів допомогти, але я не спілкуюсь з такими людьми.
Ти знаєш когось, хто міг про це чути?
Імам мечеті Сеграте, він гарний чоловік.
-Запитай його. Не кажи, що я прислав тебе. -Звісно.
-Ви знаєте модель, яку я охороняю? -Аїду Ядзірі? Особисто не знаю.
-Але я знаю її історію. -Що ви думаєте?
Шлюби за домовленістю — це традиція в певних регіонах.
Вони не мають нічого спільного з мусульманськими релігійними вченнями.
То ви вважаєте, що Аїда вчинила правильно?
Чоловік, який так поводиться з власною дочкою, не лише поганий батько,
а й поганий мусульманин.
Але очевидно, що комусь у громаді
не сподобалось її рішення заявити на нього.
-Настільки, щоб напасти на неї? -Чому ви питаєте?
Бо вчора ввечері хтось вдерся в її номер у готелі.
Я знаю, що ці люди не ходять у мечеть, але я маю з чогось почати.
Світ сповнений вовків-одинаків, божевільних, які не знають Корану.
Вони використовують його лише як виправдання свого божевілля.
-До речі… -Що?
Жоден араб не вжив би це слово. Це не його рідна мова.
-«Зрадлива»? -Інше слово.
«Шльондра»?
Це буквальний переклад, але він неправильний. Ніби…
-Слово знайшли в інтернеті? -Не ображайтесь.
Може, вам варто шукати серед своїх людей, а не моїх.
Ось і напої.
Я дуже радий, що ти зайшов.
Ні, дякую.
-Ні? -Ні.
-Упевнений? -Упевнений.
-Дякую. -То ти не тільки перетворився на міланця.
Клаудіо сказав, що ти ввійшов у світ високої моди.
Ні.
-Я лише водій моделі. -Але ти точно почнеш краще вдягатися.
Як твоє життя? Ми давно не бачились.
Минуло три роки. Я телефонував і відправляв повідомлення.
Я знаю, Федеріко, пробач. Це був гівняний період.
Та тепер, коли ти переїхав до сумного та хаотичного Мілана, ми це виправимо.
Духовка! Не примушуйте мене довго чекати!
Моя дірява голова.
Він не знає.
Добре.
-Ти перевірив відеозаписи? -Так.
Ніхто не виходив із холу чи стоянки раніше за тебе.
Як же він утік?
Вбиральні, кухня, вікно іншого поверху.
-Я намагався знайти його на вході. -І що?
Жоден араб не зайшов після полудня.
Сумніваюсь, що ми маємо шукати араба.
Ось цей?
Ні, він був з тою групою раніше.
Ні.
Дякую.
-Пробач, Феде. -Не хвилюйся.
Я радий бачити, як ви знову працюєте разом.
-Що ви шукаєте? -Якусь дрібницю, щось незвичне.
Він.
Голодранець у п'ятизірковому готелі.
Мабуть, він пройшов через стоянку.
Подивимось.
Ось і він!
Треба пробити номери машини.
Доведеться розігріти їжу пізніше.
-Це Маґанца. Мені треба пробити номери. -Слухай.
Іди. Я проведу тебе до дверей.
Знайшов. Власник — Маріноні, у Монако з минулого місяця.
А машина?
На приватній стоянці в Сан Бабіла.
Добре, відправ дві патрульні машини. Зустрінемось там.
Він небезпечний.
-Я зателефоную пізніше. -Бувай, Феде.
Бувай.
ПОЛІЦІЯ
-Уперед! -Не ворушись!
-Руки вгору, щоб я бачив! -Чому? Що я зробив?
Ви арештовані за напад на Аїду Ядзірі!
У нас є номер машини.
-Я був удома минулої ночі! -Так, розкажеш у відділку.
Я присягаюсь!
Я невинний!
Це Робертіні. Він працює в нічну зміну.
-Де він? -Він спить унизу.
Чисто. Тут нікого немає.
Його звуть Джуліо Робертіні, він пропрацював тут рік.
-З ним колись були проблеми? -Ні, ніколи.
Він займається своїми справами, мало говорить.
-Він завжди працює в нічну зміну. -Чому?
Він розлучений.
Удома на нього ніхто не чекає.
Клаудіо.
Чорт.
ПЕТТІНЕЛЛІ ВІДКРИВАЄ НОВУ ЗІРКУ
МОДЕЛЬ — СИМВОЛ СВОБОДИ
Клаудіо.
Він буде там.
Він прийде за тобою.
Але там буде поліція.
Він знає, що ти бачив його обличчя.
-Що ти його шукаєш. -Він знайде спосіб.
Він одержимий. Він так хоче тобі зашкодити, що йому начхати на арешт.
-Навіщо ти мені це кажеш? Щоб налякати? -Ні.
Щоб переконати не робити цього.
Нізащо.
Ти думаєш, що це примха.
Думаєш, легко було втекти з дому та заявити на мого батька?
Родичі не говорять зі мною.
Жоден із них, навіть сестра.
Я сама.
Я виступлю на показі мод, чого б це не коштувало.
Як хочеш.
-Привіт. -Привіт, Ґедаро. Ми можемо поговорити?
Звичайно, заходь.
Смачно пахне.
-Хочеш? -Ні.
У мене проблема з Аїдою, вона мене не слухає.
Вона хоче взяти участь у показі. Може, ти поговориш із дівчинкою?
Вона не дівчинка, і це б нічого не змінило.
Я не можу переконати навіть свого чоловіка.
Що ти маєш на увазі?
Відтоді, як він почав гратися в детектива з тобою, я весь час хвилююся.
Його досвід базується лише на детективах, які він читає.
Я намагалась переконати його покинути це. Думаєш, мені вдалося?
Ні.
Паліта завжди працював. На багатьох роботах.
Уперше він займається тим, що йому подобається.
Знаєш, що він мені сказав?
«Я борюся з несправедливістю, Ґедаро».
Я ніколи не бачила його таким щасливим.
Як вважаєш, що мені робити? Дозволити Аїді виступити на дефіле?
Коли людина переконана, що має місію в житті, ти не примусиш її передумати.
Дякую.
Соус.
Спорт?
І ти називаєш це спортом, коли б'ють по м'ячу веслом?
-Скажи, що ти знаєш, де він живе. -У гаражі.
Раніше він жив із колишньою дружиною.
Вона не бачила його вже рік і не хоче нічого про нього знати.
-Це все, що вона сказала. -Може, вона поговорить зі мною.
-Я не можу дати тобі її адресу, Луко. -Ти знаєш, я все одно її знайду.
Не примушуй мене ходити по домівках людей о другій ночі.
-Я надішлю тобі повідомлення. -Молодець.
-Вимкни це. -Ні!
Вимикай. У нас є завдання, напарнику.
Добре, ходімо.
Це все, що у мене залишилось. Іншу фотографію я віддала.
Джуліо не завжди був таким. Колись він був відкритою, веселою людиною.
Коли він почав змінюватись?
-Коли почалися проблеми на роботі. -Чим він займався?
У нього була фотостудія на Порта Романа.
Йому вже було важко, а через ковід довелося її закрити.
Натомість у мене була хороша робота, а потім мене підвищили.
-Тому у нас не було проблем із грошима. -Його дратувало, що ви його утримували.
Так, він почав пити, а коли пив, то зганяв зло на мені.
Я зосередилась на роботі.
Я сказала йому поговорити з кимось, але він не захотів.
Тоді почалося захоплення релігією.
Він хотів прийняти іслам.
Раніше це його зовсім не цікавило.
Пробачте, що питаю, але чи він колись завдавав вам шкоди?
Фізичної — ні.
Я терпіла деякий час, а потім не змогла.
Я мала жити, і Антоніо мені допоміг.
Добре. Ви знаєте, де ми можемо його знайти?
Я не бачила його вже рік. Я сказала поліції.
-Я не хочу проблем. -Він прийшов сюди кілька місяців тому.
Сказав, що не підпише папери про розлучення,
що оскільки Сара жінка, вона не мала права розривати шлюб.
Він наставив на нас пістолет. Я не знаю, де він його взяв.
Чому ви на нього не заявили?
-Вона так вирішила. -Це б його знищило.
Джуліо не погана людина, він просто хворий.
Ну ж бо, ти просто чарівна.
Добре. Ти розкішна.
Ще трохи світла сюди. Добре.
Добре, так. Готуйтесь, дівчата.
Ось наші місця. Сідай.
-Привіт. -Що ви тут робите?
Ми прийшли подивитися показ мод.
Пам'ятаєш Б'янку? Ви познайомились у мене вдома.
Так, ми один раз бачились. Привіт.
Те, що вона тут, просто неймовірно.
-Починається. -Так.
-Ви не повинні тут бути. Це небезпечно. -Ні.
Таксі підвезло нас до дверей, тут ти та інші охоронці.
-Побачимось пізніше. Лишайся тут. -Добре.
Дівчата, ви неймовірні, усе чудово, добре?
Готові?
-Сигналізація! -Тут пожежа!
Надвір! Усі надвір!
Біжіть!
-Допоможіть! -Замовкни!
-Допоможіть! -Чорт!
-Будь ласка, відпусти! -Замовкни!
Джуліо, я знаю, що це ти. Відчини двері.
Не заходь, бо я її застрелю.
-Я лише хочу знати, що з Аїдою все добре. -Усе добре!
-Я хочу почути це від неї. -Кажи!
Кажи, чорт забирай!
Усе добре.
-Слухай, ще нічого не сталося, Джуліо. -Тепер мене звуть не Джуліо, а Талал.
Добре, Талале, ти ще можеш зупинитися.
Відпусти її, і ми поговоримо.
Вона тут ні до чого.
Я маю зупинити цей хаос.
Задоволення Аллаха, це задоволення Батька!
Ця жінка згрішила і вона має заплатити!
Дозволь дещо тобі сказати, Талале.
Те, що я не мав би тобі казати.
Ти був спритним, знаєш?
Ти був дуже спритним.
Те, як ти пробрався в кімнату Аїди, як ти уникнув охоронців.
Ти виявився найспритнішим за всіх.
Ти з мене знущаєшся?
Ти знаєш, хто я, Талале?
Ти працюєш на Аїду.
Я лише її водій.
А знаєш, ким я був до цього?
Начальником антитерористичного відділу.
Я дуже любив свою роботу.
У мене був гарний дім,
друзі.
А потім я зробив помилку і втратив усе.
Включно з жінкою, яку кохав.
Але у тебе ще є час.
Ти не здатен завдати шкоди людині.
Звідки тобі знати?
Я просто знаю, Талале.
Ти ненавидиш її не тому, що вона ворог ісламу.
Вона нагадує тобі про те, що ти втратив.
Звідки тобі знати, що я втратив?
Випусти її, Талале,
вона невинна.
Випусти її, і ми з тобою поговоримо.
Ти і я.
Ні, Джуліо.
Ти цього не зробиш.
-Я знаю, не зробиш. -Чому?
Чому мені цього не робити?
Ти нікому не завдав шкоди.
Замах на вбивство, спроба розстрілу.
Я все зруйнував.
Ми обоє.
Тебе судитимуть, побудеш у в'язниці.
Це буде важко, я знаю.
Але ти вийдеш і зможеш побудувати нове життя,
бо ти нікого не вбив.
А з моєї вини хлопець не може ходити.
Може, уже ніколи й не зможе.
І мені доведеться з цим жити решту мого життя.
Тому ти не зробиш цього, Джуліо.
Якщо я не зробив, то й ти не зробиш.
Я можу роззброїти тебе, і ти навіть не помітиш як,
або ти будеш хоробрішим за мене і вб'єш мене.
І що далі?
Ось що я скажу. Ти б усе одно програв.
Віддай його мені.
Повір мені.
Добре, Джуліо. Іди сюди.
-Я маю тобі подякувати. -А я маю попросити вибачення.
За те, що врятував мене?
-Що будеш робити далі? -Повернусь до свого життя.
Повернусь додому, якщо вони мене приймуть.
Не здавайся.
Я схожа на боягузку?
Ти не розповів, звідки знаєш арабську.
Якось зустрінемось, і я тобі розповім.
Привіт, як справи?
Етторе відвезе нас додому.
Я відвезу, якщо хочеш, у мене ще є орендована машина.
Не хвилюйся, їдь додому. Це був довгий день.
Якщо ти не проти, відвези мене до подруги.
Їдьмо.
-Що? -Нічого.
Просто всі ці височенні моделі навкруги.
Вони з'являються ввечері, як комарі. Це неймовірно.
Слава богу, що тиждень моди скінчився. Я його ненавиджу.
Я теж.
І я ненавиджу людей, яким він подобається, та не кажи мамі.
Будь з нею лагідніша. Ти їй потрібна.
Мамі ніхто не потрібен, навіть ти.
Вона вигадала переслідувача.
Як думаєш, чому батька ніколи немає вдома?
-Бо він зайнятий. -Так.
Ні. Він терпіти її не може, і вона знає.
Тож вона вигадала цю історію, щоб привернути його увагу.
Ти перебільшуєш.
Вона і тебе надурила.
Мама не така, якою здається, повір мені.
Привіт.
Коли ти повернувся?
Пів пляшки тому.
Луко, що відбувається?
Ти знаєш, чому я говорю арабською?
Ти нарешті мені розкажеш?
-Мій батько був учителем у Триполі. -У Триполі?
Потім він закохався в ученицю.
Каддафі їх вигнав.
Він відвіз її в Італію та одружився з нею.
-Твоя мати — лівійка? -Була нею.
Вона навчила мене всьому про вашу країну.
Культури, мови, всьому.
Чому ти ніколи не казав мені?
Бо оскільки я говорив арабською,
то проник у терористичну групу.
Я мав пробути там два місяці.
Проте я лишився на два роки.
Я дізнався, на що вони були здатні.
Це безжальні чудовиська.
Тепер їхня ціль — Італія, а я…
Я мав їх зупинити.
Учора ввечері була облава, тому я повинен був поїхати.
Але вони втекли, а я не впіймав їх.
Але я впіймаю.
Присягаюсь, я впіймаю їх усіх, упіймаю.
-Усе добре? -У нас проблема.
-Яка? -Це нам більше не потрібно.
Сержіо пішов з клініки.
Переклад субтитрів: Ольга Бичевська
Can't find what you're looking for?
Get subtitles in any language from opensubtitles.com, and translate them here.