Original subtitles

Фільм виробництва Марка Гордона і Гері Левінсона

Постановка Мікаеля Саломона

Морган Фрімен

Крістіан Слейтер

Ренді Квейд

Злива

Мінні Драйвер

Едвард Еснер

Ричард Дісер, Бетті Вайт

Марк Ролстон

Співпродюсер Крістіан Слейтер

Композитор Крістофер Янг

Костюми Кетлін Де Торро

Монтажер Пол Хірш

Художник Джей Майкл Ріва

Оператор Пітер Ментіз

Головний продюсер Елісон Сіган

Автор сценарію Грехам Юст

Продюсери Марк Гордон, Гері Левінсон, Йєн Брамс

Режисер Мікаель Саломон

Схоже, справи кепські. Ми що, всі потонемо?

Усі як один. Але не зараз.

Доведеться ще скинути, а то гребля не витримає.

Якраз на шістнадцятиліття з вітрянкою зліг. А твій найгірший день народження?

Знущаєшся? Ніби можна справити ювілей гірше, ніж сьогодні! Маєш мене за телепня?

Можеш не відповідати. Хенк знову готує скид, вулицю зовсім затопить!

Треба прибирати машини.

Вітаю, джентльмени. Вейне, з днем народження! Майку, ви герої!

Я б не зміг цілий день простовбичити під дощем.

Відробляємо платню, котру такий собі гад мав за звичку затримувати.

Городяни зробили велику помилку, що не обрали мене.

Бідолашні! Співчуваю їм!

Пане колишній мер, хоча я і радий скоротати негоду за приємною розмовою,

але запроторю Вас до камери, якщо не вивільните проїзд.

Гаразд, поїхав. Не підведіть, хлопчики, і народ вас не забуде.

Козел!

Може, спалимо виродкові дім, а потім спишемо на мародерів?

А може, підкинемо дохлу корову?

Повернеться, а туша на килимі відмокає кілька днів!

Знаєш, як краще за все помститися мерові та іншим?

Виконувати свою роботу. Рятувати місто!

- Чи не можна швидше? - Куди швидше? Тримайте.

Стійте!

- Чого тобі? - Підпис потрібен.

Давай!

На дорозі акуратніше!

- З розгону! - Якого біса?

Надворі потоп. Належить трохи промокнути.

- Диспетчер, тридцять перший. - Слухаю, тридцять перший.

Виїжджаємо з Хантинберга, будемо за годину.

- Вас зрозуміла. Не затримуйтеся. -Їдемо. Кінець зв'язку.

Що?

-Вухо. - А що з вухом?

- У тебе там жахливі зарості. - Пішов ти!

Справді! Іноді влаштовуй прополку, а то біда!

- Тримай. - Вирішив поділитися пончиком?

- Тепер я твій боржник. - Зжери хоч усе, тільки замовкни.

- Так недовго і звикнути до розкошів. - Набридло!

- Ти все і всіх довкола зневажаєш. - А чим захоплюватися, Чарлі?

Симпатичною уніформою із синтетики? Стабільним прибутком?

- От фрукт! Лайно невдячне! - Кинь, я ж жартував.

Он, значить, як виходить? Я марно профукав життя?

- Хто це сказав? - Зрозуміло.

Будувати свій дім, дітей виховувати - це дурниці?

- Я цього не говорив. - Знаєш, Томе, мені начхати, що ти сказав!

Так говорить Господь Піднімаються води з півночі і потоком зробляться.

І тоді заволають люди. Ієремія, сорок сім, вірш другий.

Тобі вистачить капусти хоч на тонну біблій.

А я в першу чергу найму братові адвоката, щоб був найкращий!

- Скільки йому світить? - Тридцятник!

- Либонь, замочив лягавого? - А от і ні! Охоронця при виконанні.

- А безплатні захисники все лайно! - Кенні, двадцять шість по горизонталі.

- Джиме, я по кросвордах не спец. - Не соромся.

- Може, я допоможу? - Облиште, містере Мелор. Він грамотний.

Двадцять шість зліва.

Заїкнешся ще раз про гроші - вб ю.

- Вгадав? - Так, Джиме, вірно! Так!

Базікало довбане!

- Зануда. - Клоун!

- Ну добре, давай миритися. - Та відчепися!

- Пішов ти! - Який вразливий старий пеньок!

Вибач!

Чого це ти так розійшовся? Сиджу нікого не чіпаю, і раптом отримав!

Сам не знаю. Видно, погода. Швидше б додому.

До речі, я тобі вдячний: роботка нічого собі.

Зовсім ні. Служба - лайно! Ризикувати шкурою заради чужих грошей!

- Де ця дорога? - Десь тут.

Томе, мені начхати, ким ти станеш у майбутньому.

- Ну от, знову! - Я знаю одне.

Чим би ти не займався, доведеться напружуватися!

- Стоп! - Ні, ти вислухай! Труднощі бувають...

- Гальмуй! Ми сповзаємо з дороги! - Господи!

Здавай задом.

Легше! Легше!

Чорт забирай!

- Сіли, схоже, міцно. - Я не чекав іншого!

Піду, постою на даху. Раптом хтось проїде.

Диспетчере, це тридцять перший.

Тридцять перший викликає диспетчерську. Ми застрягли на околиці Хантинберга!

Тут плакат.

З приїздом до Хантинбергу.

- Місто евакуйоване. Навряд чи хто проїде. - Їм теж нема кого прислати.

Вони хоч розуміють, що у нас купа грошей?

Іде Національна гвардія. Будуть за дві години.

Дві години?

Чорт!

Говорить шериф. Генрі, я знаю, що ти вдома.

Генрі, ти не поїхав! Я бачив! Генрі, виходь негайно!

Він не вийде.

Генрі, замкни двері. Не слухай його! Повернися, зараз же!

- Чому ви затрималися? Допомога потрібна? - Ні, просто ми з Дорін...

- Ставимо пастки! - Це незаконно!

Ти нас заарештуєш, шерифе? Хоча ти більше не шериф. Так, шерифе?

Усі на виборах були проти тебе. Я ж точно була проти! Генрі теж.

- Слухайте, не треба ставити пастки! - У сімдесят третьому теж так вважали.

А повернулися після повені - магазин порожній! Розтягли все!

- Цього ми не допустимо! - Я уявляю!

- Треба їхати звідси! - Ми поїдемо до сестри, скоро!

- Чудово! - Ось тільки пастки розставимо!

Бог простить, якщо ти їївтопиш, Генрі.

- Пора забиратися. - А куди мішок?

Грошам нічого не зробиться, а з нами гірше. Вода прибуває швидко!

Національна гвардія з явиться нескоро. Прикинь сам!

Чорт!

- Чуємо! Постраждалих немає? Застрягли? - Так!

Зараз спробуємо вас витягти.

Пощастило, я й не чекав.

- А навіщо це? - Щоб краще нас бачити.

Чи щоб нас засліпити.

Так, слухайте! Це моя остання справа. Щоб усе як по нотах!

Ти чув, Кенні? Кенні!

- Остовпів? Уважніше! - Слухаю, сер!

Про те, що ми застрягли знають лише диспетчер і гвардійці.

Облиш, Чарлі! Перехопити розмову по радіо дуже просто.

- Ви не вимкнете прожектора? - Зараз! Тільки дістанемо трос!

- Ми тут осліпнемо! Заберіть світло! - Тримайтесь, ми йдемо!

- Відключіть світло! - Томе, стривай! Ти чого це?

- У машину, Чарлі! - Ні, не треба!

- Кенні, здурів? - О чорт!

- Я тобі що наказував? - Він поліз по пушку!

Не стріляти! Годі, дурню!

Не стріляти!

Чарлі!

Чорти б тебе вхопили! Ідіот!

Хлопці, ви як, цілі?

- Чарлі! - Томмі...

- Боже! Чарлі! - Чорт! Диявол!

Ми лише заберемо гроші! Чуєте, ви можете тікати!

Вас не чіпатимуть! Ну як, згода?

У вас тридцять секунд!

Вшивайтеся!

Хлопці, вирішуйте! Годинник цокає! Що надумали?

Чорт!

Сучий син! Рей!

Татусь пишався б тобою.

- Він дістав пушку! - Замовкни!

Містере Мелор, думаю, зараз Ваш вихід!

Студентів теж навчаєш майструвати бомби?

Ти давно не був в університеті. Моїстуденти самі мене цього навчили.

Мерщій! Мерщій!

Отакої! Порожньо!

Навіщо він це зробив?

- Щоб залишитися живим. - Тобто?

Поки ми не дізнаємося, де бакси, ми його не вб'ємо.

Є й інший варіант: він просто вирішив узяти гроші собі.

Так, можливо. В будь-якому разі, він нас обдурив.

- Джиме, що будемо робити? - Вода прибуває, він не зможе втекти.

А нам з вами море по коліна!

Містере Мелор!

Відірвемо по яхті!

Джиме, як тобі катерок?

- Навіть міні бар є! - Ні вистачить цього.

Ми ж злодії, Джиме! Нам належить брати все.

Навколо ще мілко. Тут краще плоскодонки. Містере Мелор, потрібен бензин.

Джим!

Ось він!

Джим! Усі сюди!

- Ось вікно! Воно розбите! - Женіть його звідти! Головне, не стріляти.

Він має бути живим, поки не дізнаємося, де гроші.

Де ж ти?

Куди він подівся?

Стій!

Іду на таран! - Не спіткнися!

Причалив, юнго!

Не знайшов? Що? Він тут! Попався! Я його бачу!

Джим! Він тут!

Диявол!

Чорт!

- Так тобі і треба, гаде! А то розійшовся! - Злізь з мене!

Приємно, що тобі весело! Але мертвяка не запитаєш про гроші!

Не варто перейматися.

Він цілісінький!

Рею, видай для натхнення!

Згубним потоком карає Він тих, хто опирався Йому. І переслідує ворогів...

І вночі... Цей вірш по-різному трактують.

Даруйте, що перервав богословський диспут!

Та хто-небудь помітив, як ми прокололися?

Ми мали сидіти в мотелі і підраховувати навар, а натомість...

Ніхто не в захваті від такого розкладу, Кенні.

Ми маємо вибір: або щось робити, або здатися.

Мова йде про великі гроші, і я маю намір їх добути!

Хочеш відколотися? Тоді пливи. Хочеш з нами - будь ласка!

Тільки припини скиглити!

Скиглій!

- Чому ти затрималася? - Колупалася з насосами.

- Не второпаю! Здалася тобі ця церква! - Звичайно, не второпаєш, Вейне.

Карен, а наказ про евакуацію тебе не стосується?

Я якраз хотіла пливти. І тут, звідки й взявся, мародер.

Я, може, помиляюсь, але від Вас я чекала... Ну не знаю, похвали...

- Ти просто молодчина, Карен! - Браво, Філе!

- Тепер вона сама стрибне до тебе в ліжко. - Ти не так зрозумів, Вейне!

- Вейне, закрий рота! - Годі!

А була б у нього зброя? Мародери озброєні.

Я не мародер!

Він може бути де завгодно, навіть в іншій будівлі.

Не витрачай патронів. Візьми.

Кенні! Якщо ти живий, то підводься і допомагай.

Прокляття! Де він?

- Навіщо заліз до церкви? - Шукав, чим поживитися!

Кажу ж. Я не мародер! Це Ви мене стукнули?

- Цікаво, чим? - Розп'яттям!

А що? Воно було під рукою.

Тепер потягнуться паломники роздивлятися лик Ісуса на моєму чолі.

- Що тобі знадобилося в церкві? - Я шукав, де сховатися.

- Від кого? Від водяника? - Від убивць мого напарника.

Я охоронець-інкасатор. Видно, наші розмови з диспетчерською перехопили.

Грабіжники точно знали, де ми і відкрили вогонь.

- Скільки везли грошей? - Понад три мільйони.

Каса всіх філіалів у районі повені!

- Украли три мільйона доларів? - Ні, сумніваюся...

- Ти ж врятував гроші? - Так, сховав на цвинтарі.

- Прив'язав мішок до надгробка Портмана. - Заради чого, хлопче?

Не люблю таскати за собою стільки готівки.

Вейне, у тебе голова чи підставка для капелюхів?

Коли б він не сховав мішки, його б пришили.

- Візьми два дробовики. - Документи є?

- Ні, вони у машині залишилися. - Поворот цікавий!

- Віриш йому? - Так, Вейне, вірю.

Та це й н суттєво. Ми все одно маємо перевірити сигнал.

- Хіба ні? - Поїду з вами, покажу місце.

Краще залишайся тут: ти своє діло зробив.

Ми якось упораємося без інкасаторів.

Вейне, ти хоч раз ризикував на службі життям?

Пам'ятаю, місіс Дуган замахнулася на тебе шпателем. А в цього хлопця стріляли!

Філе, ми оглянемо цвинтар. Твоє завдання вивести реставраторшу з міста.

- Потім відразу повертайся. - Так, сер!

- Мені потрібно заправити помпи. - Вже не треба.

- Вейн! - А раптом він бреше?

- Шерифе, вони вбили мого напарника! - І заплатять за це!

- Філе, візьмеш човна Карен. - Зрозумів, шеріфе.

Не осоромся, Філе! Ми всі подумки з тобою!

Годі, Вейне!

От влип!

Філе, ти звернув увагу на вітражі? Знаєш, скільки праці я в них уклала?

- Хоч приблизно уявляєш? - Ні.

Дай мені десять хвилин! Я тільки заправлю помпи.

Ти ж знаєш, я заради тебе готовий на все! Але шериф сказав, що тебе треба вивезти.

- Заради твоєїбезпеки! - Гаразд.

- Що ти робиш? - Не хочеш везти мене, доведеться пливти.

Ні, давай без дурниць! Карен! Карен! Сядь!

Хоча стоп! Човен-то мій!

- Пливи сам! - Карен!

Господи!

Шериф, прийом!

Шерифе, зараз Вас добряче накриє! Шериф! Шериф, прийом!

Обережно!

Тільки не це!

Господи!

Залазь, Рею!

Кенні! Тримай скутер!

Ну ж бо! Давай! Чіпляйся!

Красота! Можу поїхати на Форді.

Вейне, ти замкнув його?

Ну давай! Давай!

Руку! Вилазь!

- Ти як? Цілий? - Так, нібито.

- Дякую! - Дурниці, облиш!

- А в чому справа? - Не знаю. Щось, напевне з греблею.

Зрозуміло. Пора йти.

Тікаймо, це вони!

- Кенні! Туди! - Є!

Визирни! Ну де ж ти, сволото?

- Може, ти скажеш їм де гроші? - Не можна!

- Чому не можна? - Зачекай! Послухай!

Нас уб'ють, щойно дізнаються, де гроші!

Пірнай!

- Що робитимемо? - Покатаємося, поки бензин не закінчиться.

Я вісім місяців реставрую церкву і кинула все, щоб врятувати тебе! Дотепник!

Добре, спершу пошукаємо, де тобі сховатися.

Потім я повернуся до фургону і почекаю національних гвардійців. Пора їм з'явитись.

- Ти як? - Нормально! І грубка чудово гріє.

- У всякому разі, ми не мокнемо під дощем. - Атож, дуже затишно!

Хлопець мертвий?

- Захлинувся? - Ні. Очевидно, його хтось врятував.

- Хто? - Не знаю.

- Може, Карен? - Карен? Звідки їй взятися?

- Ти ж їївивіз за місто. - Так, але я тут...

- Викладай! - Вона мене зненацька застала...

- Тебе вже грабували раніше? - Ні, я працюю два місяці.

До цього продавав будматеріали.

Непогано йшло, та я зрозумів, що це не моє.

- І почав возити гроші? - Мене дядько пристроїв. Допоміг родичу!

Так, та ще допомога! Що він тепер скаже?

Він і був напарником.

- Дуже шкода. - Так.

Виходить, що вона каратистка, Філе! Геній дзюдо!

Інакше незрозуміло, як вона могла впоратися з тобою?

- Помовчав би ти, Вейне! - Замовкніть обидва!

Їдемо шукати Карен. Може він з нею.

- Цікаво, чия це машина? - Так.

Власнику подобається: Пат Бентар, Едді Мані, Саундтрек Футлуз.

Серйозно? Треба ж, я від них в школі тащився!

Час вибиратися.

Швидше вилазь із води.

- Диявол! Це ж метал! - Боже!

Злазь!

- Впіймав! - Ні!

- Треба вилізти! - Попався!

Швидше вилазь!

Сюди, швидше!

- У воді смерть! Трансформатор заливає! - Пливи!

- Зараз буде феєрверк! - Швидше!

- Струмом бабахне! - Сюди! Сюди, сказав! Ні! Сюди!

- Та штука з металу! Руку мені дай! - Швидше!

Руку дай!

- Джиме, дивись! - А де Кенні?

Боже ти мій!

Дай руку.

Тільки ворухніться! І залишитеся без голови!

Джиме! Це ж Кенні!

- Господи! Що з ним! - Кенні!

Кенні!

- Ще трохи, Кенні! - Та що ж це?

Підніміть руки! Повільно, ніби пливете в патоці.

- Дорін, ти ще нікого не вбила? - Вторгнення відбито, Генрі!

- Можеш спати далі! - Послухайте...

Дорін! Та тут ціла зграя!

Смердить якоюсь дохлятиною!

- Ну! - Їх там немає!

- Куди вони поділися? У них немає човна. - Не знаю. Мені й клопоту немає.

- Ти одужаєш. Не сумнівайся. - Горить!

Містер Мелор у таких справах дока. Він сказав, що небезпеки немає.

Точно, містере Мелор? Адже Кенні одужає?

- Говори! - Так, Кенні. Ти в нормі.

- Я ж знаю, ти мене не хотів брати. - З чого ти взяв?

Без тебе ніхто б не впорався.

Біль зник. Майже вже не відчуваю. Мені вже краще.

Що я сказав!

Ти сказав, що я одужаю. А я вирішив, що ти брешеш.

Я б не став брехати.

А ти просто повір.

Кошмар! Тільки цього не вистачало! Тепер покидьки почнуть гатити по нас!

- Чому ви обрали наш дім? - Ми думали, тут нікого немає.

Он як? А сусідній дім і справді порожній. Може, подастеся туди?

- Ідіть з Богом! - Хочеш вигнати нещасних дітлахів?

Дивіться, як заговорив! І який у Вас план, генерале Шварцкопф?

- По-моєму, це погано! - Я все одно не можу залишитися.

Національна гвардія от-от підтягнеться. Я піду до фургона.

- Дамо човна. Не пускати ж його уплав? - Генрі!

Генрі! Не розкидайся човнами! Може заодно подаруєш їм телевізор?

Чи той китайський сервіз? А ще срібні ложки?

- Мене звати Том. - Бережи себе, Томе.

А то складно рятувати тобі життя.

Генрі! Не вдавай, що не чуєш! Негайно повернися, Генрі!

Екіпаж подано!

На дворі страшна повінь, а ти віддаєш останнього човна!

Ти геній, любий! Справжній Ейнштейн!

Попливли зі мною?

Генрі, чого ти чекаєш? Прощального поцілунку? Йди додому!

Дякую.

Ти хоч знаєш, як дощ шкодить шторам! Спусти вікно швидше!

Гаразд, гаразд.

Може, візьмемо просто зараз?

Якщо хлопець помітить погоню, він нас струмом бабахне.

Або ви продірявите його. Я знаю куди він прямує.

Мені цікавіше звідки він пливе.

Я знаю, твій обов'язок охороняти гроші.

Та перед тим, як геройствувати, поглянь туди.

- О чорт! - Може ти здуру віддаси за гроші життя.

Та чи готовий ти пожертвувати ними?

Я покажу, де гроші, та спочатку дай їм поїхати.

- Ні, нам краще зараз не розлучатися. - Це моя умова!

Тобі ж тільки бакси потрібні? От і доведи.

Ми могли б сидіти собі вдома, а не мокнути в човні серед ночі, в компаніїволоцюг!

- Нехай ідуть. - Дякую! Сюди, будь-ласка.

Вилазь!

Тут слизько.

- А де Карен? - На горищі. Їїне знайшли.

Мерщій, Генрі! Покидьки можуть передумати!

Налягай! Ну що ти як баба! Греби!

- Що ти робиш? - Я гребу назад!

Може, вони тебе пристрілять? Чи мене? І те, й інше непогано!

- Генрі! - Ти забратися звідси хочеш?

- Та ще б пак! - Тоді прикрий пащеку!

Шерифе, вона тут!

- Що за чортівня! - Таке буває під час повені.

Земля розмокає, а труни герметичні.

Хто похований недавно, спливає на поверхню.

За такі лекціїтебе і турнули з кафедри?

- Де те місце? - Важко розібрати. Надто глибоко.

Гаразд, гаразд. Це в той бік.

Вони не з являться.

- Національноїгвардіїне буде. - Не знаю, про що ти.

Я ж бачу, ти чекаєш на патруль Національної гвардії, час тягнеш. А ніхто не приїде.

Ти перехопив переговори Чарлі? Відмінив виклик?

Відміняти не довелося. Не було виклику. Ми не підслуховували радіообмін.

- Чарлі тримав нас у курсі. - Що?

Шерифе, я й радий би допомогти, та не можу відійти!

Якщо вода перехлесне через край, кінець греблі і місту.

Мені самому допомога не завадила б.

Пам'ятаєш, як Джек Фінч засів у коморі у Майка Крейна і погрожував спалити її?

А як же. Я ж власноруч скрутив мерзотника.

Вірно! І після того випадку я призначив тебе помічником шерифа.

Я тебе кличу, і це наказ а не прохання! Так що жени сюди! Це ненадовго.

- Так, сер. - Прихопи гвинтівку.

Ми чекали ближче до виїзду на автостраду. Та фургон застряг, довелося міняти плани.

Брехня! Брешеш, гаде! Брехня!

Ми з Чарлі разом працювали в Джонстауні.

Друге ім'я - Маккарті. Його предки любили програми Чарлі Маккарті на радіо.

Дружина померла від інфаркту торік. Є син і донька. Обидва дорослі, у них є діти.

- Сучий ти сину! - Краще сядь і не смикайся!

Класний план, так? Чарі кулю, а собі гроші?

Це була випадковість. Кенні вистрілив, не знаючи, що Чарлі на нашому боці.

Я не сказав йому. Кенні був базікалом.

Не треба було його брати, та я обіцяв його батькові приглянути за малим.

- Я поганенько впорався. - Вибач, Джиме, я переб'ю.

Чи не пора забрати мішки і вшиватися звідси?

Вірно. Синку, я поставлю тобі те ж саме запитання.

Перед тим, як морочити мені голову, подумай!

У мене була погана ніч. Може, мені без тебе не бачити грошей,

але в даний момент мені на це начхати.

Я покажу місце. Правда, радіти тобі рано!

Пірнай!

Вночі ми спустимося до моря, і води його приймуть нас.

Це Спрінгстін, пісня Море. Цитатам з Бібліїкінець.

- Хтось випередив нас! - Що?

Ах ти сволоцюга!

- Досить! Зачепите Тома! - Не стріляти! Не стріляти!

Я знаю, що ти хочеш мене пристрілити.

Та перед цим ти маєш продірявити малюка Тома.

Згода!

Ні!

Карен! Карен!

Карен!

- Вони ніби мали рятувати тебе? - Карен!

Пригнися!

Хтось мені пояснить, що тут відбувається?

Привіт, Хенку! Пам ятаєш, я говорив про інкасаторські грошики?

- Ну то й що? - Ми їх візьмемо!

Три мільйони доларів на чотирьох!

По сімсот п'ятдесят. Влаштовує?

Хенк! Є заперечення?

Сімсот п ятдесят тисяч! І ти мене ще питаєш?

- Навіщо брати його в долю? - Бачу, ти жодного разу не полював з Хенком.

Даю ввідну! За тим надгробком двоє. Приший їх!

Мене не все влаштовує!

- Не дурій, Філе! - Ти хочеш стати вбивцею?

Це злодії, Філе! Влаштували в нашому місті наліт на інкасатора!

- А як же Том? Як же Карен? Вони не злодії! - Вони свідки.

Чорт!

Дивись!

- Частина мішків твої, Філе! - Ти ж шериф!

Тримай.

- Ти двадцять років охороняєш спокій... - Я двадцять років лайно жер!

На сніданок, обід і вечерю. З мене годі!

Моя дієта віднині виключає лайно!

Ще є питання, Філе? Чи пояснити на пальцях?

- Це неправильно! - О Боже!

Гаразд, Філе, розклад такий. Ти можеш вибрати одне з двох:

або приєднуйся до нас, або наберися мужності і стріляй в мене.

Сімсот п ятдесят тисяч доларів або труп шерифа.

Вирішуй сам.

Отак краще!

Томе! Хапайся за борт!

Дякую.

Швидкість мала!

Сядь за кермо!

Чорт!

Щоб тобі!

Заводься!

Усе, попався!

Ти куди?

Сученя!

Ти мене розлютив!

- Болить? - Так.

Добре.

Хенку, набери порожніх пляшок. Ми їх викуримо.

- Я миттю! - Стривай! А як же дамба?

- Що їй зробиться? - Ти казав, все місто може змити!

Так навіть краще!

- Не вистачало ще підхопити правець! - Правець? У порівнянні з іншим...

- Ти куди? - Там комора. Пошукаю, чим перев'язати.

- Бував тут раніше? - О так! І прийняв хрещення!

- Що, у Чарлі був рак? - В плані, тому він і зважився?

Ні, нічого подібного. Ти хоч раз мріяв привласнити гроші?

- Ні. - Ні?

- Радий тебе засмутити. - Атож!

- Що з грошима зробиш? - Битиму байдики.

- Беліз... - Що?

Беліз. Крихітна країна в Центральній Америці коло Гондурасу.

Я знаю, де Беліз. Ти до чого це?

Там знають англійську, шанують долари. Привітний народ, розкішні пляжі.

Ліберальні закони. На рідкість ліберальні!

Звичайно, про багатство ти і не мріяв!

Не можна водити фургон і не думати про гроші.

У Чарлі з цього почалося.

- Що ти затіяв? - Розстріляти усіх - підозріло.

- Відвезу їїдодому, ніби вона втопилася. - Не смій! Не смій, Вейне!

Знаєш, Філе, коли б ти їїврятував, може і перепало б!

Не торкайся до неї!

А ну, повернися! Я вб'ю тебе, Вейне! Я вб ю тебе!

У нього Карен!

Ти куди зібрався? Зловиш кулю, а їй не допоможеш. Ти не знаєш куди їїповезли.

- Зате шериф знає! Запитаю у нього. - Тобі і метра не дадуть пройти!

- Заразом спитай, коли до нас нагрянуть. - А якщо не нагрянуть?

Зараз переконаєшся.

Пробач, Карен!

Вейне, що ти робиш?

Дорогий Пентхаузе, я звичайний хлопець,

не збоченець, та тут мені підфартило...

- Боже! - Фокус не вдався.

- Вогонь гасне. Надто сильний дощ. - Треба з ним кінчати!

Їїім я Карен. Закінчила коледж і стала відвертати носа від місцевих хлопців!

І от вона переді мною, прикута до поруччя

Я сказав їй: У вас проблеми, мем?

А вона...

- Вона відповіла... - Відчепися, чортів псих!

Я в твоїшозоїдні ігри не граю! - Непогано!

При світлі краще. Вибач, я відійду.

Нікуди не йди.

Ось! Знайшов свічку.

Дуже інтимно.

Ніч була холодна. І мені раптом так захотілося тепла і співчуття...

- Уже настроїлася? - Ні!

Прокляття!

Ні! Ні!

Ну ж бо... Пливи!

Холера!

Чорт! Убий його!

Стріляй, Філе!

Ні!

Тюхтій!

Де Карен?

Відповідай, де вона?

- Їївідвезли додому. - Де вона живе?

Що це?

- Хенк! Дамба! Вже падає! - Що?

- Час поки є? - Не залишилось! Це кінець!

Так що пушки раджу кинути.

Що?

Є пропозиція!

Ви відпускаєте нас з Хенком і даєте пару мішків. Я не жадібний!

- А я скажу, де шукати Карен. - Лізь за борт.

- Зачекай! - Зачекати?

- Так. - Інакше дівку не знайти.

- Ні! - Лише два мішки?

- Ні! І не сперечайся! - Що значить ні?

Я хочу всю суму, і крапка!

Бойд-стріт...

Вона живе на Бойд-стріт. Третя звідси.

Будинок двоповерховий, з блакитним.

Лізь за борт.

Що думаєш з нами робити? Хочеш залишити тут?

Краще б убити.

Набагато краще!

Том!

Я прикута!

- Так, справи кепські! - Пилка! Вона на кухні!

- Де? - В шухляді над сушкою.

- Сирена замовкла. - Усе! Нам кінець!

Даремно ти такий добрий!

Біжи! Дамба впала!

Ні! Ні! Ні!

Швидше!

- Треба постаратися! - Так! Твоя правда!

Боже мій!

- Полотно луснуло! - Господи! Зачекай. Пістолет Вейна!

- А де він? - Внизу!

Не жартуй, Генрі! Тобі рано до раю. Повернися до мене. Ти все, що у мене є!

Не кидай мене саму!

Слава богу!

Коли я наступного разу скажу їдемо - значить, їдемо.

Я слухатимусь, Генрі!

Припливли, дітки!

Оце вже ні!

Ти цілий?

Трохи стомився. Нічого, переживу.

- Дякую, що повернувся. - Ніяк не запам'ятаєш? Мені потрібні бакси.

Так.

Ти не поранена?

Поліція штату! Припиніть вогонь! Кидайте зброю!

Тобі краще зникнути.

- Як щодо грошей? Думаєш здати? - А що робити?

- Не знаєш, з церквою усе гаразд? - Церква? Як сказати?

- Інтер'єр трохи пошкодили, але... - Що але?

Не було би щастя, та нещастя допомогло. Вода загасила пожежу.

- Пожежа? - Слухай, я ні при чому. Це шериф.

Поліція штату! Руки за голову! Не рухатися!

- Сильна була пожежа? - Пожежа? Ні, несерйозна!

Дах попсувала, тому вони і прорвалися на катерах через вітражі...