Original subtitles

Прокидайтеся.

Прокидайтеся.

Вставайте.

Це містер Сеньйор Люблячий Татко, ваш улюблений голос.

Єдиний у світі, хто здатний витримати безперервний 12-годинний ефір,

тільки тут — на «Ві-Лав Радіо», 108 ФM.

Остання частота на вашому приймачі, але перша у ваших серцях,

і це правда, крихітко.

Я в ефірі. А я в ефірі?

Ви знаєте це! Це ви знаєте.

Це містер Сеньйор Люблячий Татко ллє непристойності у ваші вуха,

у ваші непристойні вуха.

Я ставлю в ефір тільки топові хіти,

які ефір свій заслужили,

і це правда, крихітко.

Із самого серця Бед-Стай

ви слухаєте «Ві-Лав Радіо».

Грає хіп і хоп, янь та інь,

свіжий біт і казна що.

У мене є для вас прогноз на сьогодні.

Буде гаряче!

Колір дня: чорний. Саме так, чорний.

Щоб ви могли накопичити якнайбільше цього проміння й запастися теплом на зиму.

Тож якщо захочете вибратися з дому, одягайте чорне й залишайтеся зі мною.

Сьогодні температура має піднятися вище 37 градусів.

Тож бережіть свою зачіску від перегріву. Саме так: бережіть зачіску.

Якщо боїтеся за зачіску, то залишайтеся вдома,

або ходитимете до кінця днів своїх з пластиковим шоломом.

Тепер саме час передати вітання містеру й місіс

і містеру й місіс

і привітати з днем народження Великого Реда, Маленького Реда,

і міс Енні-Мей, якій сьогодні виповнилося 100.

Якщо ви обачні й уникатимете цієї спеки,

може, і ви доживете до такого віку.

Попереджують про нестачу води,

тож не затримуйтеся в душі більш, ніж на одну хвилину.

І дві хвилини, якщо ви приймаєте душ з кимось.

-Краще не затримуйтеся там. -Дідько!

-Або ви спізнитеся. -Оце спека!

...і вас звільнять. Тож вставайте! Виходьте.

Ось про що я вам кажу.

Ми не хочемо, щоб кого-небудь звільнили з роботи.

Бо ні в кого і так грошей немає.

Добре.

Отже, уперед до рок-н-ролу...

Доброго ранку.

Мене звуть Смайлі.

Це Малкольм... Ікс.

А це Мартін Кінг.

Сьогодні вони вже мертві,

але ми однаково маємо...

боротися проти апартеїду.

10, 15, 20, 30, 40, 50,

60, 70, 80, 100.

20, 40, 60... Лайно!

Вісімдесят...

Триста.

20, 40, 60, 80... Стоп, це ж 300.

350, 450... доларів готівкою.

Мукі, чому ти завжди дошкуляєш мені, поки я ще сплю?

-Мукі. -Прокидайся.

Припини дихати мені в шию! Чого мені прокидатися, Мукі?

Схоже, сьогодні буде спекотно, Джейд.

Субота — єдиний день, коли я можу поспати довше. Чорт.

Мукі, припини. Це не смішно.

Чому б тобі не залишити мене в спокої, поки я сплю?

Що таке? Більше не любиш свого брата Мукі?

Ні? Я ж тебе люблю, Джейд.

Я повішу замок собі на двері, щоб твоєї дупи тут більше не було, Мукі.

Друже, чому б тобі не піти на роботу й не лишити мене в спокої?

-Встигну, мені треба забрати зарплату. -Ага, і почисть зуби.

-Я вже почистив зуби. -У тебе з рота смердить.

Це твоя верхня губа.

Як ся маєш, Селе? Як справи, хлопче?

Чуваче, маю дістати собі такий самий «Кадилак».

Куплю собі точно таку машину.

Ох, ну й спека.

Санні, як урожай, га?

Доброго ранку, Селе. Піно. Віто.

-Тату, поговори з майстром кондиціонерів. -Я дзвоню йому весь тиждень.

Він не прийде сюди без супроводу поліції.

Піно, візьми мітлу й підмети ґанок.

Віто, візьми мітлу. Підмети ґанок.

-Га? -Візьми мітлу й підмети ґанок.

-Що? -Візьми мітлу й підмети ґанок!

Бачиш, Тату, саме про це я й говорив.

Щоразу, коли ти кажеш Піно щось зробити, він каже мені зробити те саме.

Він і справді дурний, тату.

Обидва замовкніть.

Скажи Піно!

Я що, говорю тут сам із собою? Я що, цим і займаюся?

Я однаково не хотів їхати сюди працювати.

Ненавиджу це паршиве місце. Я його до нудоти зневажаю.

Ти... Ти зневажаєш його до нудоти?

Це все одно, що сильна ненависть, розумієш? Отака ненависть.

-Такого я не казав. -О, ти такого не казав?

Ну, а я саме це й почув. Може, я божеволію?

Мені ж це не почулося? Мені не почулося, Віто?

Тобто ти думаєш, що зміг би влаштуватися краще?

Ні, я так не думаю.

Розумієш, Піно, це шанований бізнес,

і в цьому немає нічого поганого.

Тобто якщо тут є щось ганебне, я хочу, щоб ти пояснив мені.

Ти можеш... Ні. Ти можеш сказати мені прямо зараз.

Тут є щось ганебне? Тут немає нічого ганебного. Добре?

Послухай, зроби мені послугу. Візьми мітлу й підмети ґанок.

Скажи це Віто.

Ти що, глухий, абощо? Тато тебе попросив.

Я сьогодні вб’ю кого-небудь.

-Повірити не можу. -Що таке?

-Що вона тобі подобається. -Не подобається.

-Так? -Так, мені вона не подобається.

Ще чого!

-Привіт. -Привіт, Мукі.

-Мукі. -Привіт, Муку.

-Доброго ранку, Мукі. -Доброго ранку, міс Матір-сестриця.

Мукі, не перепрацьовуй сьогодні.

Той хлопець сказав, що сьогодні буде спекотно як у пеклі.

Не хочу, щоб у тебе стався сонячний удар, ти зрозумів мене, синку?

-Я зрозумів вас, Матір-сестриця. -Добре.

-Гаразд. -Я стежитиму за тобою, синку.

Матір-сестриця завжди стежить.

Мукі.

Ти знову запізнився.

Ти живеш у кварталі звідси. Що, твій «Кадилак» зламався?

-Привіт, Селе, Віто. -Йоу, Муку. Як життя?

-Без напрягу. -Без напрягу.

Тим не менш, спізнюєшся.

Чому б тобі не розслабитися, Піно? Будь простішим і проживеш довше.

Так, бери мітлу. Потрібно підмести ґанок.

Я щойно прийшов. Сам мети.

-Б’юсь об заклад, Сел попросив тебе. -Саме так.

Срати я на це хотів. Я розвожу піцу. За це мені й платять.

Платять за те, що ми кажем робити.

Що ми кажемо? Ти чув, Селе? Я не чув, щоб Сел щось говорив.

Хто тут на кого працює, га?

Заходьте, Мере.

Доброго ранку, джентльмени. Піно, Мукі, Віто, Селе.

Як поживаєте?

Схоже, сьогодні буде спекотний деньок. Будьте певні.

У тебе тут є якесь дільце?

Тату.

Чому ти взагалі даєш гроші цьому нездарі?

Чому не лишити його в спокої?

Він хороша людина. Залиш його в спокої.

Вибирайте собі зброю, Мере.

Ви щось упустили, Мере.

У тебе буде найчистіший тротуар у Брукліні.

Чисто, як у санітарному управлінні.

Добре, Мере.

Тату, я не можу повірити в це лайно.

Ти соціальне забезпечення чи що?

Щодня ти даєш цей дрібний долар.

-Що таке дрібний? -Ти італієць?

-Ти знаєш, що таке дрібний? -Мер не дрібний.

Щодня ти даєш цей дрібний долар, щоб він підмів нам тротуар.

За що ж ми тоді платимо Мукі, га? Адже він навіть не працює.

Я працюю старанніше, ніж він, а я твій рідний син.

Піно, ти піднімеш шість великих піц вверх на шість сходових прольотів

без ліфту й усякого лайна?

-Чому б вам обом не заткнутися? -Ага, скажи їм, тату.

І чому б тобі теж не заткнутися, Віто?

-Нам з тобою треба буде поговорити. -Хто сказав?

-Хто сказав? -Хто сказав?

-Я сказав. -А хто ти такий?

Гей, гей! Що я щойно сказав?

Не починай знову це лайно «Мукі не працює», добре?

-Йоу, Амаде! -Я міг би це зробити.

Чуваче, закрийся. Йоу, Амаде!

Лайно. Слухай, припини.

Слухай, Панчі, якщо хочеш ще покричати,

валяй, бо я більше не можу.

Хто там кричить моє ім’я?

-Ну, Панчі сказав мені. -«Панчі сказав мені».

Не слухай цього недоумка. Потрапиш у неприємності, дівчинко.

Чув, Панчі?

-Гей, Елло? -Що?

У тебе ж є мізки, так? Використовуй їх.

Мир усім.

-Мир, Радіо Рахіме. -Мир, чуваче.

-Ти рулиш, а я просто спостерігаю. -Це твій світ, братан.

І це достобіса серйозно.

-Світ цього хлопця просто величезний. -Навіть ходить під стерео.

Фізкультура на повну, хлопче!

Радіо Рахім, чортів негідник.

Радіо Рахім. Його біґ-бокс волає на повну. Впевнено крокує районом.

Де «Міллер Хай Лайф»?

Де «Міллер Хай Лайф»?

«Хай Лайфа» більше немає. Вибирай, що є, і купуй.

«Хай Лайфа» більше немає?

Що це за магазин такий?

Як це більше немає «Хай Лайфа»?

Послухай, докторе, тут тобі не Корея або Китай, чи звідки ти там приїхав.

Завези у свій довбаний магазин трохи «Міллера Хай Лайфа».

Ти купуй інше пиво.

Мер не п’є оце лайно «Лайт».

На смак як холодний бульйон.

Ну добре, гаразд.

Але ти забагато вимагаєш. Змушуючи людину вибрати інше пиво.

Ти вимагаєш забагато, докторе.

Ти старий п’яниця!

Що я тобі казала про розпивання алкоголю перед моїм ґанком?

Іди. Ти загороджуєш мені вид!

Ти такий страшний.

Не витріщайся на мене. Вроки на мене не діють.

Матір-сестриця, ви наговорюєте на мене вже 18 років.

-Що я вам такого зробив? -Ти п’яний дурень.

А окрім цього?

Мер нікому не докучає,

і ніхто не докучає Меру, окрім вас.

Мер просто займається своїми справами. Я всіх люблю.

-Я навіть вас люблю. -Притримай свого язика.

Не так вже й багато в тебе любові.

Колись ви будете прихильні до мене.

Можливо, ми помремо, і нас поховають, але ви будете добрі.

Принаймні ввічливі.

Я сказала тобі — я не збираюся бути твоєю доглядальницею

і годі!

Про що ти таке говориш? Учора ти сказала, що згодна.

А сьогодні вже передумала?

Відчепися від мене, мамо!

Я ладна зробити для тебе все, а ти для мене анічогісінько.

Ага, саме так. Твоя правда, мамо. Ти знаєш, що це не так, мамо.

Ага. Я ладна зробити для тебе все, а ти для мене анічогісінько!

Припини!

Мене від неї нудить.

І від твого батька мене теж нудить. Мене від усіх нудить.

Лайно.

Твій батько — несправжній батько. Він нероба.

Працює за копійки, на побігеньках, нероба!

-Майк. -До біса Майка Тайсона!

Майк Тайсон — не лайнюк.

Я пам’ятаю, як він пограбував жінку прямо на Лексінгтон-авеню.

-Пам’ятаю це лайно. -І ти збираєшся послати його?

Я пошлю його. До біса Майка Тайсона!

-Прямо в обличчя? -Твоя в біса правда!

Майк Тайсон розіб’є твою сраку.

-Ти блефуєш. -Я покінчу з ним раз і назавжди.

Так, чорт забирай.

Якщо йому сниться, як дати прочуханку моїй дупі, хай прокинеться й вибачиться.

Ну, джентльмени, для мене очевидно,

що якщо ця спекотна погода продовжиться,

то полярні шапки в усьому світі розтануть,

а вся суша, яка ще не під водою,

без сумніву затоне.

Ти просто довбанутий придурок!

Ну, і де ти прочитав цю дурню, га? Полярні шапки.

Не переймайся цим.

Але коли це станеться, я буду в своєму човні,

а ваші чорні дупи будуть тонути.

І не кличте на допомогу, я не кину вам ані мотузки, ані рятівного круга, нічого.

Дурню, у тебе ж ні копійки за душею.

-Як тобі на човен вистачить? -Так, хлопче.

Не хвилюйтеся.

Твоя в біса правда. «Не хвилюйтеся». Подивися на себе.

Ти обшарпаний, як бродяга. Готовий з’їсти дірку від пончика.

Довбаний халамидник. «Не хвилюйтеся!».

Я в гарній формі. Я буду в хорошій формі.

-Скоро повернуся до вас на своїх двох. -Іди до біса...

Але не в цих зношених черевиках. Тільки глянь на себе!

Черевикам скоро кінець, знімеш і нестимеш із собою.

Так, Ем-Ел.

Розкажи мені.

Коли вся ця чортова колотнеча з таненням льоду, по-твоєму, відбудеться?

Алло. «Піцерію Села».

Так.

Велетенські фрикадельки, баклажан і пармезан. Зрозуміло.

Так, є доставка. Звичайно, у нас є доставка.

Гаразд. Де це?

-Ти заплатиш зараз або частинами? -Скільки?

Ти буваєш тут принаймні тричі на день.

Ти що, тупий?

Це півтора долара.

Селе, чувак, закинь трохи сиру на цю штуковину.

Ще одна порція сиру — це два долари.

-Два долари? -Так, два долари.

Можеш відразу забути про це лайно.

Що?

Прокляття, Селе, ти такий дріб’язковий.

Він мені не підходив. Недостатньо пристрасний.

-У моєму житті бракує пристрасті. -Він мамлюк.

СТІНА СЛАВИ

Він мамлюк!

Так, звісно.

Гей, Муку!

-Мукі! -Що?

Як так, немає чорних братів на стіні?

Чуваче, запитай Села, гаразд?

Гей, Селе, як сталося, що на цій стіні немає братів?

Хочеш портрети братів на стіні?

Відкрий свій заклад і розвішуй кого хочеш.

Можеш повісити своїх братів і дядьків, племінниць і племінників,

свого вітчима, мачуху, кого хочеш, втямив?

А це моя піцерія.

-І на стіні тільки італо-американці. -Не гарячкуй, тату.

Ти теж. Не починай сьогодні.

Чого?

Ага, це було б чудово, Селе, але тут господар ти.

І я нечасто бачу, щоб тут їли італо-американці.

Усі, кого я бачу — чорні хлопці.

Тож оскільки ми витрачаємо тут свої гроші, у нас з’явилося право голосу.

Ти шукаєш проблем?

Ти порушник спокою, чи не так? Намагаєшся нарватися?

Шукаєш проблем?

Ага, я порушник спокою. І я нариваюся.

А ти крутий перець.

О, тату. Розслабся.

Завжди приходиш сюди в пошуках пригод, так?

Зараз дам тобі прочухана. Як щодо...

Мукі, не хочеш випровадити свого друга звідси?

Що, ти хочеш викинути мене? Хочеш мене викинути?

Не я. Ти сам себе викинеш.

-Ми хочемо кількох чорних братів на стіні. -Ходімо.

Знаєш, Малкольма Ікс, Нельсона Манделу,

-Майкла Джордана. Завтра ж. -Ходімо.

Мукі, випровади його, добре?

-Я намагаюся. Забирай свій шматок. -Я заплатив за нього.

Я знаю, що ти заплатив за нього.

Гаразд, ти викидаєш мене.

-Цей хоче розбити голову, а цей викинути. -Ходімо. Нумо.

Слухай, я заплатив за...

-Слухайте, бойкотуйте «Піцерію Села». -Іди!

Чхав я на твій «бойкот».

Бойкотуйте «Піцерію Села»!

Над чим ти смієшся?

Мукі, я заплатив за свій шматок, чуваче!

Чувак, я витратив тут купу бабла!

-Чого ти домагаєшся? -Про що ти?

-Чого ти хочеш? -Хочу портрети братів на стіні.

Мені тут ще працювати. А ти мене підставляєш.

-Це тільки між мною й Селом. -Ти ж мені підсираєш.

Я не намагаюся тобі підісрати, Муку. Ти ж знаєш, що це не так.

-Мені шкода. -Тобі шкода?

Повертайся за тиждень, коли все владнається. Гаразд?

-Тиждень? -Тиждень.

-Добре. -Гаразд?

-Згода. -Згода.

Піца!

Муку, залишайся чорним.

Слухай, цей хлопець — твій друг, так? Якщо помиляюся, так і скажи.

-Він твій друг? -Він мій друг.

Якщо він буде поводитися так, більше не хочу його тут бачити. Жени його.

Я нічого не можу з ним вдіяти, Селе.

Попроси братів поговорити з ним.

-Сказати братам? -Так.

Послухай. Люди вільні творити будь-яку дурню, яку захочуть.

Що, вільні? Що ти в біса таке кажеш?

Вільні? Тут немає свободи.

Тут я бос! Ніякої свободи. Я бос.

Ти хочеш свободи? Он, там твоя свобода.

Береш замовлення і доставляєш його. У нього є замовлення для тебе.

Ну ж бо, рухайся. Нумо. За роботу.

-Над чим ти смієшся? -Ти стоїш і нічого не робиш.

А ти стоїш і боїшся цієї чортової печі. Займися нею!

-Ця адреса? -Ця адреса.

«Ця адреса?» Він насправді запитує мене про це?

«Ця адреса?»

Мукі.

Іди сюди, докторе.

-Мере, мені треба йти. Я на роботі. -Іди сюди, докторе.

-Докторе, до тебе звертається Мер. -Добре.

-Докторе? -Ну бо. Що?

Завжди чини правильно.

-Це все? -Це все.

Я зрозумів. Я пішов.

-Мукі. -Як ся маєш, Смайлі?

Дай... два долари.

-Іншу. -Два долари.

Іншу, Смайлі.

-Один долар. -Ось цю. Увечері, коли мені заплатять.

Коли тобі...

Бувай, Мукі.

-Малкольм. -Бувай, Смайлі.

Мартін.

Лайно.

Я бачила твого брата сьогодні вранці.

Ага, по дорозі на роботу, я сподіваюся.

Це може зайняти трохи часу, Матір-сестриця.

Мені немає куди поспішати.

Ми вже давно не сиділи отак добре вдвох.

У моїй родині у всіх було ніжне волосся.

-У тебе ніжне волосся? -Ага. І в мене.

Я дбаю про нього. Саме тому я дозволяю... Ось чому тільки ти можеш торкатися його.

-Ой. -Вибач, Матір-сестриця.

Гребінь застряг.

Ніжніше, дитя. Матір-сестриця — стара жінка.

Так, Матір-сестриця.

Я не знав, що в тебе таке красиве волосся.

Дурень, у світі є багато чого, про що ти не знаєш.

Я не зупиняюся. Я йду далі.

Матір-сестриця, чому ти така жорстка з Мером?

-Це неправильно. -Я не повчаю Мера.

Він нагадує мені моїх найменш улюблених людей,

моїх орендаря і колишнього чоловіка.

От дідько. Боже благослови його душу.

ТАК, ЗАРАЗ СПЕКОТНО, ЗАРАЗ ДУШНО, І ТАК, ВИ БОЖЕВОЛІЄТЕ

СПЕКОКАЛІПСИС

ПЕЧЕНЕ ЯБЛУКО

ОЦЕ СПЕКА!

ГАРЯЧЕ, ВОЛОГО Й УСЕ БЛИЖЧЕ ДО 37

ФУ!

Як справи, хлопці?

Гайда до води! Отак!

Тут вода!

Що ти робиш? Амаде, постав мене на землю!

Боже мій!

Шикарно. Ти бачив це, чуваче?

Малкольм!

Агов. Це Радіо. Радіо, чуваче!

-Як справи, Радіо? -Як справи?

Радіо!

Не треба! Припини!

Гей, ти! Ох, досить у біса гратися з водою!

Чуваче, їдь далі. Ти мене почув!

У тебе буде достобіса неприємностей,

якщо ти намочиш цю машину.

Ніхто тут не дуркує, приятелю.

Чому б тобі просто не їхати далі?

Це антикваріат, вискочко.

Мужик, їдь далі! Що тут такого?

Агов, приятелю, я... Я серйозно, друже!

Ну добре. Гаразд, вода не потрапить на тебе.

Ага, постарайся щоб так і було.

-Проїжджай! Їдь уже! -Просто поквапся, друже!

Добре, я поїхав.

І так нема чого робити у цьому районі!

-Забирайся! Геть з дороги, дурню! -Ходімо! Пішли!

Сам дурень! Розвертай цю довбану воду!

Отак! Забирай це із собою в Маленьку Італію.

Драла!

Ось же сучі діти! Я весь промок через цих півників!

-Офіцере! Стривайте хвилину. -Зачекайте.

Хочу, щоб ви здійснили арешт прямо зараз. Прямо зараз!

-У чому справа? -Я збіса промок!

Сер, заспокойтеся й розкажіть що сталося.

Двоє чорних хлопчаків облили мене з пожежного гідранта.

Вони зіпсували мою машину. Гляньте. Це антикваріат.

-Я збіса наскрізь промок через них. -То де вони?

Де вони? До біса блискуче питання.

-Де вони? -Вони втекли. Як гадаєте?

Ви бажаєте подати скаргу, сер?

Ага, я хочу подати скаргу. Я хочу, щоб їх кинули в довбану в’язницю.

-Марко, піду перекрию воду. -Гаразд, тут усе під контролем.

Куди ви йдете? Куди він пішов?

-Чи не чули ви імен підозрюваних? -Офіцере!

Офіцере, якого дідька ви робите?

-Просто заспокойтеся! -До дупи ваше «заспокойтеся»!

-Чи не чули ви імен підозрюваних... -Срав я на імена.

Мо й Джо! Звідки мені знати їх імена?

Які Мо й Джо, сер?

Які Мо й Джо?

Мо й Джо Блек! Згодиться?

-Вони брати, сер? -Брати. Ага, вони довбані брати.

Раджу більше нікому не чіпати цей гідрант,

інакше ви заплатите за це.

Відповідатимете переді мною, чорт забирай.

Спитайте його. Він знає.

Він свідок. Він бачив кожну довбану деталь!

-Розкажи йому що сталося. -Ви дозволите нам його опитати, сер?

Довбане лайно.

-Знаєте щось про це? -Хто були ті придурки?

Доктори, ті, хто можуть говорити, — нічого не знають

а ті, хто знають, — нічого не скажуть.

-Що це за гімно? Якесь вуду-лайно? -Розумний хлопець.

Гей, Мер нічого не знає, зрозуміло?

Агов! Він іде?

Не чіпайте гідрант. Хочете скупатися? Їдьте на Коні-Айленд.

Гей! Я з вами розмовляю. Він іде? А як же я?

-А як щодо вас? -Гадаю, вам краще поїхати якнайшвидше,

перш ніж ці люди поцуплять усе з машини.

Гарного дня, сер.

Він був у вас півгодини тому?

Ні, жодних проблем. Дякую. Півгодини.

Мукі зник... Де, тебе дідько носив, Мукі?

-Я тут не граюся, зрозуміло? -Ворушися швидше, добре?

-Віднеси це на радіостанцію. -Люблячому Татку?

Ага, Люблячому Татку.

Гей, тату, я піду з Мукі, добре?

Ага. Переконайся, що Мукі не вештається без діла.

-Стривай, Муку! -Ідеш кудись?

Нікуди не йди.

-Куди в біса ти йдеш? -Як справи?

Віто, я знаю, що Піно твій брат, вся фігня,

але тобі варто надерти йому дупу, коли він торкнеться тебе.

Наступного разу, коли він зачепить тебе, просто надери йому дупу.

Гей, йоу, Муку.

Я звичайно ж ціную твою турботу і таке інше,

але, по-моєму, це не твоя справа.

Я знаю, що мене це не стосується, але тобі варто надерти йому дупу.

Смайлі, не зараз.

Якби у мене був брат як він, ми б увесь час билися.

-Послухай, по-перше... -Смайлі!

По-перше, Муку, у тебе немає такого ж брата.

Смайлі, вали звідси!

По-перше, Муку, в тебе немає такого ж брата.

А якби був, ти б не знав, як з ним впоратися,

бо в тебе не було брата.

-Він мій брат. Не хочу з ним битися. -У мене є сестра.

-Але ти не бився з нею. -У мене є сестра.

Вона діє тобі на нерви, як Піно діє на нерви мені?

Ти не можеш бити дівчину так, як хлопця.

Просто вріж своєму брату разок, і все припиниться.

Закінчімо цю довбану балачку.

Думаєш, від цього буде користь?

Так, зрозуміло? Ще й яка.

Віддаймо... Люблячий Татко!

Люди, мій шлунок бурчить, але допомога щойно прибула.

Мій дорогий братан Мукі врятував мене!

Прямо зі «Знаменитої піцерії Села» кварталом далі.

Підійди до мікрофона, Мукі.

-Ну ж бо! Не соромся. -Не знаю що й сказати.

М-м-м, смачно пахне.

Гайда. Говорить Люблячий Татко,

у животі кишки марш грають.

-Скажи щось людям. -Гаразд, Люблячий Татку.

Я б хотів присвятити цей запис Тіні — від усього серця й душі.

Чудово! Дозволь поставлю пісню під цю тему,

поки беруся з’їсти цей шедевр із куркою й пармезаном,

з додатковою порцією сиру й соусу.

Розслабся, друже.

Заткнись. Я намагаюся читати.

Май трохи сраної поваги, га?

Йоу, чуваче! Ти знаєш це, чуваче!

Я хочу слухати свою сальсу!

Спокійно!

По-твоєму, ти крутий, брате? Шоколадний?

Вали звідси, мудило!

Зроби голосніше, Стіві!

Прожени його, чувак! Прожени його!

Ага, прожени його!

-Додай на повну! -Стіві!

Так!

Сальса!

Хай живе сальса!

Що таке?

Йоу, Стіві! Зроби гучніше!

Так, чуваче!

Твоя взяла, братане.

Ну ж бо, Стіві, друже.

-Ти мертвий, чуваче. -Він і так мудило, чуваче.

Виродку! Як справи?

Він просто сисунець, чуваче! Придурок!

Він невдаха, чуваче.

-Дивився гру вчора ввечері? -Ага, дивився.

Найкращий пітчер у грі,

Двайт Гуден.

-Я знав, що ти це згадаєш. -Хіба є хтось кращий?

Ти знаєш, хто кращий. Роджер Клеменс.

Клеменс — відстій, чуваче. Йому не перевершити майстерність Двайта.

-Ну що ти таке кажеш? -Кращого за Двайта немає.

-Хто поспіль вигравав нагороди Сая Янга? -Найкращий у грі.

Як справи, Пуголовку?

Усе пучком. Що відбувається?

-Ти мужик. -Ні, ти мужик.

-Ні, ти мужик. -Ні, ти мужик.

-Ні, ти мужик. -Ні, я чорний хлопець, який

не здається і намагається вижити у жорстокому й суворому світі.

Йоу, а що не так з цим білим хлопчиною?

Пуголовку, не починай це лайно.

-Віто нормальний, гаразд? -Ага, гаразд.

-Віто нормальний. -Ага.

Йоу!

Прокляття.

Йоу!

Так?

Ти ледь не збив мене з ніг. Правильно казати «перепрошую».

Перепрошую. Мені шкода.

Ти не лише ледь не збив мене,

а й наступив на нові білі «Ейр Джорданс», які я щойно купив.

І все, що ти скажеш, — це «перепрошую»?

-Ти серйозно? -Ага, я серйозно.

-Я тобі вріжу два рази за це! -Два рази!

Хто дозволив стати на кросівки? А йти по моїй стороні вулиці?

-Бути в моєму районі? -Я власник цього помешкання.

Хто дав тобі право купити будинок

у моєму кварталі, у моєму районі та на моєму боці цієї вулиці?

Що змусило тебе переїхати в чорний район?

-Довбаний буржуй. -Ну...

-Наскільки я розумію, це вільна країна. -До біса, чуваче.

-І людина може жити там, де захоче. -Вільна країна?

Чуваче, тобі варто врізати тільки за це лайно!

Йоу, чуваче, твоїм «Джордансам» капець.

Чорт. Ти можеш просто викинути їх.

Це лайно вже нікуди не годиться.

Вони були реально круті, поки він не забруднив їх. Він зумисно.

Він навіть щось сказав про твою маму.

Чорт, ти в них виглядав таким класним!

-Чувак, скільки ти заплатив за них? -Сотню баксів!

-Американських доларів, йо! -З податками 108.

-Дай йому сотню ляпасів. -Тобі пощастило, що у мене

добре серце.

Коли побачиш мене, йди на іншу сторону.

-З мене досить. -Поламай йому ноги!

-Забери його велик! -Змушу тебе купити нову пару!

-Чорна пантера недере йому зад! -Забери його велик!

Твоє щастя, що я праведний чорношкірий!

Інакше ти був би в серйозній халепі. Серйозно.

-Вріж йому. -Вріжмо йому.

Чому тобі не вернутися назад у Массачусетс?

Я народився в Брукліні.

Пішов звідси!

Варто відправляти з тобою Віто щоразу.

Ага. Більше ніякої доставки за 90 хвилин за ріг.

Піно, я так само працюю тут щосили, як і всі інші, гаразд?

Ти знаєш, що це правда, Піно.

Віто, підійди сюди.

Підійди сюди.

Що між вами двома відбувається?

Ви типу пара, як хлопець і дівчина, чи як?

-Про що ми щойно говорили з тобою? -Що?

Про що ми щойно говорили з тобою?

-Про що ви говорите? -Вріж йому.

Гей! Той, хто тут вріже комусь, потім отримає від мене!

Ти послухаєш цього чорнопикого, який сказав тобі врізати мені,

твоєму старшому брату?

Лише пам’ятай, хто ти насправді, добре?

Тебе звуть Віто Франґоне, а не Віто Мухаммед. Ясно?

Буду вдячний, якщо не пхатимеш носа в мої справи.

Перестань підкидати моєму брату такі ідеї, добре?

Слухай, я не граю в цю дурню з Мухаммедом, ясно?

Яку дурню з Мухаммедом?

Слухай, не задовбуй мене, добре?

От дідько.

До біса, чуваче.

Ненавиджу це місце.

Ну й убозтво.

Ну й убозтво.

Як я й говорив, поки нас так грубо не перебили

-ці нью-йоркські представники влади... -Що ти там казав?

Цей довбань взагалі ніхріна не говорив.

-Ага. -Тільки поглянь.

-Поглянути на що? -Це ж довбаний сором.

Який довбаний сором?

-Солодкий Прутень Віллі. -Так мене звуть.

Чорт, мужик, невже мені треба пояснювати?

-Поясни простіше. -Ну добре, тільки дослухайте.

-Я збираюся рознести цю крамницю. -Щоб вона збанкрутувала на хрін.

-Ти вловив думку? -Вловив.

Подивися на цих корейських мудил на тій стороні вулиці.

Не минуло й року, як вони злізли з човна й відкрили крамницю.

Точно. Не пройшло й року.

Довбаний рік з довбаного човна —

й ось вони вже ведуть свій бізнес у нашому районі.

Добрий бізнес.

Зайняли будинок який вже стояв порожнім довше,

ніж я себе пам’ятаю,

а я живу тут уже давно.

-Ага, давно. -Саме так, приятелю.

І тепер, хоч лусни...

Знаєте, я собі втямити не можу.

Або ці корейські довбні — генії...

або ви, чорношкірі дупи, просто повні недотепи.

-Іди до біса. -Це, певне, тому, що ми чорні.

-Немає іншого пояснення. -Чекай...

Ні, я знаю це! Ти знаєш, що це правда.

Вони завжди тримали чорних за лайно!

Овва! Припиніть лити це лайно.

Я втомився вислуховувати ці старі виправдання.

Знаєш, мужик, клянуся тобі,

я стану щасливим дурнем, коли ми відкриємо власний бізнес

прямо тут, у нашому районі.

Богом клянуся, буду першим, щоб віддати на це всі мої заощадження.

Я підтримую тебе.

Ви, невдахи, постійно говорите те старе лайно Кіта Світа:

«Я збираюся те. Я збираюся се».

І не зробите анічогісінько.

Натомість протиратимете свою дупу в цьому закутку.

Ем-Ел, коли збираєшся почати свій бізнес?

-Га? -Ага, так я й думав.

Ти не реалізуєш жодної чортової ідеї.

Але я скажу, що я збираюся зробити. Чуєш мене?

Збираюся витратити в корейців трохи грошей. Геть дороги.

Час пити «Міллер», мудили.

Старі рогаті невдахи кажуть мені що робити.

Зухвалості аж за край.

Та й ви не тутешні, а з човна злізли. Лишіть мене в спокої.

Гей, кунг-фу, принеси мені довбану пляшку пива, чорт забирай!

-Неси свій зад сюди. -Ніякого безкоштовного пива.

-Не треба, лялю. -Агов, друже.

-Ніякого безкоштовного пива. -Не починай це лайно.

-Містер Солодкий Прутень. -Усе так.

Солодкий Прутень Віллі. Так мене звуть.

Це просто довбаний сором.

Друже, ну як так можна?

-Гей, докторе. Як тебе звати? -Едді.

-Скільки тобі років? -Десять.

Добре. Питання. Що змушує Семмі бігти?

-Я сказав, мене звуть Едді. -Що змушує Семмі бігти?

Мене звуть Едді Лавелл.

Заспокойся. Едді, я хочу, щоб ти сходив у магазин для мене.

Питання: скільки це буде коштувати?

Звідки мені знати скільки, якщо я не знаю що мені треба купити?

Едді, ти надто розумний як на свій вік. А тепер послухай мене.

Скільки ти хочеш, щоб сходити в магазин за рогом для чоловіка?

-П’ятдесят центів. -Домовилися. Ось.

Принеси мені літрову пляшку пива. «Міллер Хай Лайф».

Якщо хтось запитає, кажи, це для твого прикутого до ліжка прадідуся.

А тепер іди. Іди.

-Так що з ним таке? -У нього ніколи немає грошей.

-Тільки подивися на це, чувак. -Досить цих нісенітниць.

Хто сказав тобі, що ти мер у цьому кварталі?

Здається, він самозванець.

-Чувак, залиш його в спокої. -Заткнись!

Ось. Послухайте. Дайте мені спокій.

Я так просто не піду, приятелю.

Ти ходиш туди-сюди кварталом, наче він тобі належить.

-Реально. «Ваша Честь». -Ти такий старий, наче викопні рештки.

Йоу, мужик. Ти на бомжа схожий. Ти старий п’яничка-ніхто.

Ну і що ти тепер відповіси на це?

Що ти знаєш про мене?

Не можете сцяти стоячи, ніхто з вас не може.

Що ти взагалі знаєш?

Хіба що...

На відміну від тебе, я стояв у проході,

чув, як п’ятеро моїх голодних дітей плачуть і просять хліба,

а ти ні чорта не можеш з цим вдіяти.

Твоя жінка стоїть поруч... Ти навіть не можеш поглянути їй в очі.

Я пройшов через це. Ти не знаєш мене, мій біль, мої рани, мої почуття.

Ти ніхріна не знаєш!

-Йоу, чуваче. -Отак.

Не називай мене бомжем. Не називай мене п’яницею.

Бог нікому з вас не дав розуму, якого він дав цапу!

Не називай мене нікчемою. Це нешанобливо.

Я знаю, ваші матері й батьки, виховували вас для кращого.

Йоу, мужик, сподіваюся, ти закінчив свої маленький діалог.

Я навчився сцяти стоячи дуже давно.

Розумієш, що я говорю? І ти маєш рацію.

Я не слухав би в проході, як п’ятеро моїх дітей плачуть від голоду.

Я б знайшов роботу, зробив би щось. Що завгодно, аби вони мали їжу.

І ти маєш рацію. Я нічого не хочу знати про твій біль. Мені начхати.

Ти сам винен у своїй ситуації.

Щодня я бачу, як ти ходиш туди-сюди п’яним по кварталу.

Постійно п’яний! Саме так.

-П’яниця. -Ну ж бо!

-До біса це. Мужик розлютив мене! -Амаде!

Жодної поваги ти тут не отримаєш. Ані краплі поваги, приятелю.

І ти смієш говорити, як мене виховували батьки?

Я поважаю тих, хто поважає сам себе.

Облиш, чуваче. Облиш це. Він усього лише стариган.

Тіна, я знаю, що ми не бачилися вже чотири дні.

-Я працюю. -Це добре. Але я теж працюю,

і все одно можу знайти час.

Що ти хочеш, щоб я зробив, га?

Я хочу, щоб ти проводив трохи часу зі мною і Гектором!

Я хочу, щоб ти працював над нашими стосунками.

А якщо тобі все одно, то мені начхати на твою дупу.

-Мукі, ти якось швидко змучився. -Гаразд. Чорт.

-Я заскочу до тебе сьогодні пізніше. -Ти завжди говориш, що зайдеш пізніше!

Пізніше, коли вийду з роботи.

Принеси морозива, спека нестерпна.

Мукі, ти мене любиш?

-Чи люблю я тебе? -Мукі, злазь із телефону!

Через секунду, добре, Селе?

Чи люблю я тебе? Я присвятив тобі запис на радіошоу Люблячого Татка.

Ну й що?

І як хтось зможе додзвонитися до нас, Мукі?

Гаразд!

-Боже, ти, певно, витратив... -Якщо це не любов, то ти божевільна.

Ти глухий, абощо?

Піно, я розмовляю по телефону.

Я це бачу.

Тіно, мені час класти слухавку.

Ага, Піно просто мудак. Побачимося пізніше.

Пізніше!

Усі щасливі?

«Знаменита піца Села». Ага. Ага, зачекайте.

Гаразд, дві великі. Анчоус і пепероні.

Гаразд. Просто зачекайте одну секунду.

Бачиш, тату? Мукі говорить по телефону тоді,

коли люди хочуть зробити замовлення.

-Ми отримуємо збитки через нього. -Мукі!

Двадцять хвилин.

Як можуть нігери бути такими тупими?

Якщо побачиш нігера, копни його під зад.

Іди в сраку. Відійди від телефону.

Агов, Мукі. Забудь про це.

Ми можемо поговорити з тобою?

-Що? -Хто твій улюблений гравець у баскетбол?

Меджик Джонсон.

-А улюблений актор? -Едді Мерфі.

А хто твоя улюблена рок-зірка? Прінс.

-Ти тупий фан Принса. -Чудово. Брюс.

-Прінс. -Брюс.

Піно, ти завжди говориш, що нігери те, і нігери се.

І все одно ти є фанатом тих, кого називаєш нігерами.

Це інше. Меджик, Едді, Прінс

не нігери.

Маю на увазі, що вони не чорні. Тобто...

Дозволь пояснити. Вони... Вони не зовсім чорні.

Тобто вони чорні, але не насправді.

Вони більше, ніж просто чорні. Тут є різниця.

-Є різниця? -Ага. Для мене є.

Піно, десь глибоко в душі ти хотів би бути чорним.

Котися звідси в сраку.

Смійся, якщо хочеш. У тебе волосся більш кучеряве, ніж у мене.

Що це може означати?

І ти знаєш, що вони говорять про смаглявих італійців.

Знаєш, я давно слухаю й читаю...

-Ти щось читаєш? -Я читаю.

Я почитую про твоїх кумирів.

Преподобного Ела «Містера Ду» Шарптона,

Джессі «Не втрачайте надію».

-Якась дурня. -«Не втрачайте надію».

Це фігня. Не говори про Джессі.

І навіть того хлопця, як його ім’я?

Фераман, Фейракан...

Священнослужитель Фаррахан.

Точно. Вибач. Священнослужитель Фаррахан.

Священнослужитель Фаррахан завжди говорить про так званий день,

коли чорношкірий чоловік прокинеться.

Що він говорить? «Настане день, коли ми будемо правити світом так само,

як робили це в дні нашого славного минулого».

Усе правильно.

Про яке минуле ти говориш? Я щось пропустив?

Ми зародили цивілізацію.

Мрій далі, чуваче. Але потім ти прокинешся.

Піно, йди в сраку. Хай іде в сраку твоя довбана піца,

і йде в сраку Франк Сінатра.

Так? Що ж, сам іди в сраку, і хай туди йде Майкл Джексон.

Ти макаронник, подих часнику, кидач піци,

згинач спагеті, Вік Дамон, Перрі Комо,

Лучано Паваротті, «Соло міо», і мудило без голосу.

Ти золотозуба мавпа-любителька золотих цяцьок,

любитель смаженої курки й бісквітів,

макака, бабуїн, довготелесий, швидконогий,

стрибун, списокид,

зациклений на баскетбольному кільці,

первісний яйцеголовий негритос.

Забирай свій довбаний шматок піци й повертайся назад в Африку.

Ти низький, вузькоокий «не-говорити-по-американськи»,

який стоїть за всіма фруктово-овочевими прилавками в Нью-Йорку,

гівно, преподобний Мун Сон Мьон,

Літня олімпіада 88-го, корейський кікбоксерський сучий син.

Ти пожирач квасолі, латинос, по-15-у-машині,

по-30-у-квартирі, завужені черевики, червоні шмотки,

гостра їжа, міра-міра, пуерториканський членосмоктач.

Так, ти!

Недорого. У мене хороша ціна для тебе.

Мер Кох, «Як воно?»

П’є яєчно-шоколадно-кремовий коктейль,

рогалик і лосось, Бнай-Брит, єврейський мудак.

Йоу! Годі! Перерва!

Перерва!

Усім видихнути!

Вам треба заспокоїтися і припинити це лайно!

І це правда в квадраті, крихітко!

Селе, можеш зробити мені послугу?

Дивлячись яку, Мукі.

Можеш заплатити мені зараз?

Я не можу цього зробити.

Селе, лише цього разу. Зробити мені послугу, друже?

Ні. Увечері, коли ми закриємося.

Селе, я хочу платню зараз.

Ти знаєш, що отримаєш платню ввечері, як закриємося.

Ми все ще відкриті, гаразд?

Якщо я заплачу тобі зараз, то більше не побачу тебе сьогодні.

-Упевнений? -Ага, таки впевнений.

Я тобі це пригадаю, Селе.

-Ну, знаєш, роби що хочеш. -Добре.

-Я це пригадаю. -Що ж, я хочу, щоб ти це пригадав.

Зроби мені послугу, Муку? Пригадай це.

-Ну ж бо, Селе. -Не можу.

Радіо Рахіме!

-Муку. -Як справи?

-Це твій світ. -Куди прямуєш?

-Збираюся з’їсти шматок піци. -Ти йдеш до Села?

-Точняк. -Після роботи зайду до тебе.

-На зворотному шляху. -Зуб даю. Ну гаразд.

О чорт! Дай зацінити.

-Ось це тема! -Нове, свіжак.

Дай-но я розповім тобі історію правої руки й лівої руки.

Це повість про добро і зло.

«Ненависть».

Цю руку Каїн здійняв на свого брата.

«Любов».

Ці п’ять пальців вриваються прямо в душу людини.

Права рука — рука любові.

Ця історія життя...

вічна.

Одна рука завжди бореться з іншою рукою,

і ліва рука часто дає прочухана.

Тобто, схоже на те, ніби права рука, любов, видихалася.

Але стривай. Не поспішай так.

Права рука повертається.

Ага. І ось ліва рука вже на канатах рингу. Ось так! Так!

Нищівний удар правою і ліву нокаутовано. Її повалено!

Ліва рука — ненависть — нокаутована любов’ю.

Якщо я люблю тебе, то я люблю тебе.

Але якщо я ненавиджу тебе...

Так і є — любов і ненависть.

-Я люблю тебе, брате. -Навзаєм.

Радіо Рахіме, провідаю тебе пізніше. Мир.

Два шматки.

Ніякого обслуговування, поки не вимкнеш це лайно!

Два шматки.

Вимкни!

Містере Радіо Рахім, я навіть своїх думок не чую!

Ти напружуєш мене!

Ти напружуєш моїх відвідувачів!

Два шматки.

Ти прийшов у піцерію Села, тут не дозволена музика.

Ніякого репу, ніякої музики.

Капішче? Зрозуміло?

Закинь зверху порцію моцарели на це йобане лайно.

Сир зверху коштує два долари.

Доставка піци!

Добре. Бувай.

Маусі, як справи?

-Обережніше. -Біжи!

...tе саме лайно.

Як ся маєш, друже? Як життя, чуваче?

-Ось іде Мукі. -Мукі!

-Позич мені грошей! -Знайди роботу.

-Нам не потрібна робота. -Знайди роботу, чуваче.

Заткни пельку, чуваче.

-Пуголовку. -Чудово, чуваче.

Тобі все одно з ними не замутити.

Ой, та я можу, раз плюнути.

Мукі!

Мукі!

Гаразд. Ось. Відчепися від мене.

Спасибі тобі, чорний чоловіче.

Гаразд. Облиш мене.

Джейд!

Що?

Мукі, як це ти не на роботі в «Піцерії Села»?

Я на роботі.

Що це? Твоя чергова нібито дозволена двогодинна перерва?

Я хотів зайти додому і швидко прийняти душ.

Сел, мабуть, розгнівається.

Знаєш, іноді мені здається, що ти більше переживаєш за Села, ніж за мене.

А я твій рідний брат.

Ти ж знаєш, що Сел платить тобі, Мукі.

Саме тому треба працювати. Ти думав про це колись?

Я працюю. Рабства давно немає. А я не Кунта Кінте.

Так, Мукі. Я просто не хочу, щоб ти втратив ту єдину роботу,

на якій зміг протриматися більше місяця. Це все. Гаразд?

-Я тобі і так допомагаю. -Не хвилюйся за мене. Я отримую платню.

Ага. Ти завжди отримував свою платню.

А як щодо твоїх обов’язків?

-Не вважаєш, що про них теж треба думати? -Яких обов’язків?

Яких обов’язків? Мукі, ти що, глухий?

Ти в біса добре розумієш, про що я говорю.

Стався відповідальніше до своїх обов’язків, добре?

І хто це тут лає мене?

-Хто це так лає мене? -Я лаю тебе.

-Я збираюся прийняти душ. -Прийми душ.

-Я твій старший брат. Не кричи на мене. -Іди звідси.

-Ти ледащо. -Досить цього лайна. Не називай мене так.

Джейд, якщо я хочу прийняти душ посеред дня, то так і буде.

До біса Села.

Ми любимо ці імена, хлопці.

Буґі Даун Продакшенз, Роб Бейс, Дана Дейн,

Марлі Марл, Олатунджі,

Чак Ді, Рей Чарльз,

І-Пі-Ем-Ді, «Експірієнс Анлімітед», Альберта Хантер,

«Ран Ді-Ем-Сі», Стетсасонік,

Шуґар Беар, Джон Колтрен, Біґ Дедді Кейн,

Солт-н-Пепа, Лютер Вандросс,

МакКой Тайнер, Біз Маркі,

Нью-Едішн, Отіс Реддінг, Аніта Бейкер,

Телоніус Монк, Маркус Міллер,

Бренфорд Марсаліс, Джеймс Браун, Вейн Шортер,

Трейсі Чепман, Майлз Девіс,

Форс-Ем-Ді’с, Олівер Нельсон,

Фред Веслі, Масео,

Дженет Джексон, Луї Армстронг,

Дюк Еллінгтон, Джимі Джем,

Террі Льїіс, Джорж Клінтон,

Каунт Бейсі, Емтьюме,

Стіві Вандер, Боббі МакФеррін,

Декстер Гордон, Сем Кук, «Парламент Фанкаделік»,

Ел Джерро, Тедді Пендерграсс,

Джо Вільямз, Вінтон Марсаліс,

Філліс Хайман, Сейд,

Сара Вон, Роланд Кірк,

Кіт Світ, Кул Мо Ді,

Прінс, Елла Фітцджеральд,

Даєн Рівз, Арета Франклін,

Боб Марлі, Бессі Сміт,

Вітні Г’юстон, Діонн Ворвік,

«Стіл Палс», Літтл Річард,

Махалія Джексон, Джекі Вілсон,

«Кенонболл» і Нет Еддерлі,

Квінсі Джонс, Марвін Гей, Чарльз Мінгус,

і Мері Лу Вільямс.

Хочемо подякувати вам усім за те, що зробили наші життя

трохи яскравішим тут, на «Ві-Лав Радіо».

Спека така, що капець. Помахай вухами як віялом.

Годі приколюватися!

Проїхали.

Стули писок.

Розслабтеся. Занадто спекотно для цього.

Саме тому я й попросив тебе.

У нас немає грошей, щоб чимось зайнятися.

Я дуже втомився.

Тату, знаєш, про що я думав?

Може, нам варто продати цей заклад.

Забиратися звідси, поки в нас є сили й здоров’я.

Ти дійсно вважаєш, що знаєш, що буде кращим для нас, Піно?

Ми могли б продати це місце

й відкрити нове в нашому рідному районі.

Там і так уже занадто багато піцерій.

Ну, тоді ми могли б спробувати щось інше.

І що я буду робити? Це все, що я вмію.

Що я роблю? Я в цьому вже 25 років. Чим я займуся?

Мене нудить від нігерів.

Я приходжу на роботу, наче на «Планету мавп».

Мені не подобається між ними. Вони тварини.

Звідки в тебе стільки злості?

Звідки? Розповім тобі, звідки.

Мої друзі, вони сміються з мене.

Вони сміються прямо мені в обличчя.

Вони кажуть мені: «Їдь у Бед-Стай. Годуй цих негрів».

Твої друзі дають тобі гроші, Піно? Кладуть їжу тобі на стіл?

Платять за тебе оренду за дах над головою?

Га?

Вони тобі не друзі.

Якщо вони твої друзі, вони б не сміялися з тебе.

Що я можу сказати, тату? Я не хочу тут бути.

Вони теж не хочуть.

Варто було залишитися в нашому рідному районі,

в Бенсонгерсті. А нігерам слід залишатися у своєму.

У мене ніколи не було ніяких проблем з цими людьми.

Я сидів біля цього вікна. Бачив, як ці маленькі діти дорослішають.

І я бачив, як дорослі стають старими.

Так, звісно, декому ми не подобаємося, але більшості з них ми подобаємося.

Я маю на увазі, Господи Боже, Піно, вони виросли на моїй їжі.

На моїй їжі.

І я дуже пишаюся цим.

Ти можеш думати, що це смішно, але я дуже пишаюся цим.

Послухай, що я намагаюся сказати, синку...

«Знаменита піцерія Села» залишиться тут.

Мені шкода.

Я твій батько, і я люблю тебе.

Мені шкода, але все залишиться, як є.

Селе.

Привіт, Селе.

Як ся маєш?

Усього два долари.

Забирайся.

Вали звідси, чоловіче!

Вали звідси!

Два долари.

Нумо. Іди звідси.

-Вали звідси, чоловіче. -Агов. Агов!

Кожен день одне й те ж лайно.

-Агов. -Агов що?

Знайди кляту роботу, мужик!

Чому б тобі не знайти собі кляту роботу, мужик?

Влаштуйся на довбану роботу.

Ну тебе в жопу, мужик.

Забирайся. Геть! Бачиш, про що я говорю?

Лиши його в спокої. Ти знаєш, що з ним не все гаразд.

-Чорт забирай. -Влаштуйся на довбану роботу, мужик!

-Дістало це лайно. -Сам знайди роботу.

Га? Що? У мене є робота. У мене є робота, мужик.

Тягни сюди свою дупу, виродку!

Ні, я до тебе не піду. Я не бачу ніякого сенсу йти до тебе.

Я не бачу ніякого сенсу йти до тебе.

-Що ти зробиш? Хочеш напасти на мене? -Іди в сраку!

Іди в сраку, мужик. Вали звідси.

Іди в сраку!

Іди всередину.

-Смайлі, ось. Ось. Смайлі, ось. -Чорт...

-Ось кілька доларів. -До біса. Дідько.

-Нумо. Ось. -Ну ти й виродок!

Іди на хрін!

Гей, Віллі, спокійно. Він нічого такого не хотів.

-Гаразд? -Ось про це я і говорю.

Пішли, Джейд!

Мере, нам потрібно, щоб ви очолили нас.

-Докторе, що ти кажеш? -Я бойкотую «Знамениту піцерію Села».

Лайно. Нумо, йди далі, докторе.

Я не хочу слухати твою чортову негритянську дурну балаканину.

Прокляття. Ніякого запалу.

Ні, чувак. Ні.

Ні!

Чорта з два, будь воно прокляте.

Сел нічого тобі не зробив, чуваче. І мені теж.

Натомість треба бойкотувати цього чортового перукаря,

-який зробив цю гівно в тебе на голові. -Ага!

Чорт, прийшов сюди, щоб намахати Солодкого Прутня Віллі.

-Нумо, чуваче. Іди звідси. -Відвали звідси.

Приєднуйтеся до петиції про бойкот «Знаменитої піцерії Села»?

-Що? -Що?

Я нічого не бойкотуватиму, сирноголовий ти придурок.

Я зараз піду туди й куплю собі шматок піци.

Чорт, я народилася й виросла на піці Села.

-Що за дурню ти несеш? -Лайно. Ти з глузду з’їхав, чуваче?

Ти настільки ж довбанутий, наскільки хороша ця піца.

-Чорна пантера їсть піцу, ми їмо піцу. -Хлопче.

Упораюся без вашої допомоги.

З тебе 75 центів.

-Дякуємо. -Тобі спасибі, мила.

Селе, ми збираємося бойкотувати твою жирну макаронну дупу!

Ти збираєшся... Ти збираєшся мене бойкотувати?

У тебе яєць немає, щоб мене бойкотувати.

Він зібрався мене бойкотувати. Знущаєшся з мене?

Ось тобі бойкот... Ось. Ось твій бойкот.

Прямо тобі в дупу. Бойкотувати зібрався.

Ось. Ти куди пішов? Ох! Ти куди пішов?

-Я з тобою говорю, Піно! -Я слухаю.

Добре. Іди всередину. Я сам зможу про себе подбати.

-Заспокойся, добре? -Ні, я хочу, щоб ти зайшов всередину.

Ось тобі бойкот! Тримай. Сучий син.

Забруднити мої «Джорданс» тим лайном.

Чорт!

Я приведу все до ладу.

Надеру цю білосніжку в дупу, чуваче.

-Повірити не можу в це лайно. -Твої «Джорданс» засрані.

-Чуваче, і ти туди ж? Припини. -Ага, і я.

О, зависаєш з молодшою сестричкою.

Послухай, Пуголовку, ми не зависаємо.

-Вона проводить мене назад до Села. -Годі брехати.

Це неправда. Я просто збираюся з’їсти шматок піци.

Шматок? Йоу, Джейд, ти не можеш це зробити. Не сьогодні.

Слухай, ти не в курсі, але я організовую бойкот «Знаменитої піцерії Села».

Чому? Що він зробив?

Пам’ятаєш ті фото, що висять у нього на стіні слави?

-І що? -І що? Прокинься.

Ти хіба нічого у них дивного не помітила?

Ні, Пуголовку, не помітила.

Знаєш, ти даремно витрачаєш мій час.

Просто залиш це лайно в спокої. Правда, залиш.

-Гей, Муку. -Я пішов.

-Побачимося там. -Залишайся чорним, Мукі.

-То що, Пуголовку, де пропадав? -Де пропадав?

Кожен, хто висить на тій стіні — італієць.

-І? -Ми хочемо, щоб там були чорношкірі.

-І що, ти запитав про це Села? -Ага, я запитав його.

Ми не хочемо, щоб до нього хтось ходив,

і щоб хтось витрачав гроші в піцерії Села,

доки на тій стіні не буде довбаних фото з чорними.

Пуголовку, який в цьому сенс, га?

Знаєш, Пуголовку, якщо ти спробуєш,

ти міг би спрямувати свою енергію в якесь корисне русло.

Джейд, тобі має бути прикро. Що, тобі не прикро?

Ага, Пуголовку, прикро,

але мені прикро, коли це стосується суспільної користі.

Ти за це?

Джейд...

Джейд, у будь-якому випадку, я все ще люблю тебе.

Ага, і я все ще люблю тебе, Пуголовку.

-Побачимося згодом. -Бувай.

Чуваче!

Ти нариваєшся, Мукі.

Ти серйозно нариваєшся.

Я плачу тобі хороші гроші не за те, щоб ти робив з мене дурня.

А тепер іди, інакше закінчиш на вулиці

разом зі своїми дружками.

Нарешті, тату.

Джейд.

-Як ся маєш, Джейд? -Дуже добре.

-Де пропадала? -Просто працюю весь час, постійно зайнята.

-Як просувається бізнес? -Бізнес процвітає.

Знаєш, ми вже зачекалися, коли ж ти зайдеш до нас.

-Як справи в мого брата? -Ну, він... Мукі...

Усе чудово. Ти знаєш, він хороший хлопець.

Гей, тату, годі брехати.

-Він просто жартує, Джейд. -Я знаю.

-Що бажаєш замовити? -Стандартний шматок піци.

Ні, я збираюся зробити для тебе щось особливе.

Щось дуже особливе, якщо ти не проти.

-Ага, було б чудово. -Гаразд. Що будеш пити?

-Крем-соду. -Це нове. Раніше пила кореневе пиво.

Якщо помиляюся, скажи мені про це.

Знаю, просто хочу змінити звичний уклад.

Віто, протреш стіл для Джейд. Гаразд?

Добре, Тату.

Іди сюди, Джейд. Сідай тут. Найкраще місце.

Двадцять «Енерджайзерів Ді».

Двадцять «Енерджайзерів Сі»?

«Ді». Не «Сі», «Ді».

«Енерджайзери Сі»?

«Ді», сука. «Ді»!

Спершу вивчи англійську, добре? «Ді»!

Скільки, ти сказав?

Двадцять, довбню. Двадцять.

Сам довбня!

Довб...

Ти довбня. Гаразд, чоловіче. Гаразд.

Просто дай мені ці кляті батарейки, добре?

Двадцять клятих батарейок «Ді».

Гей, постривай. Чекай.

-Який термін придатності, чувак? -Довбня.

Який у них термін придатності?

Термін! Довбаний термін придатності!

-Що? -Чорт, англійською розмовляєш? Термін!

-Термін. -Термін. Термін?

Вони «пелезень».

«Пелезень»? Що за дурня? «Пелезень»?

-Тисяча дев’ятсот дев’яносто один. -А, березень.

Вони до березня, довбню, березня.

Ти впевнена, що там точно 20 штук?

-Двадцять. -Ні, друже. Ні.

-Витягни їх і перерахуй заново. -Що?

-Перерахуй це лайно заново. -Довбень.

Чим можу допомогти?

Мені потрібні квіти.

-Увесь букет? -Увесь букет.

-Увесь букет дуже дорогий. -Я знаю. Я заплачу.

Подумав, тобі можуть сподобатися ці квіти.

Здається, ні.

Ніщо не зрівняється із запахом свіжих квітів.

Ти не згодна, Матір-сестриця?

Літня пора.

Запах у літню пору — це сморід від сміття.

Ця сморід сильніший за всі інші запахи,

особливо за ніжний, приємний запах квітів.

Якщо ти не проти, я посиджу тут,

одну або дві хвилини на свіжому повітрі, а потім піду далі.

Слава Богу, сонце заходить.

Так спекотно, що аж пече.

Боже мій.

Ну, мабуть, продовжу свій шлях.

Прокляття, чуваче! Вирубай це лайно!

Чому не слухати Боббі «Блю» Бленда або на кшталт того?

-Мудило! -Що я говорив?

-Чуваче, знати не хочу, як він це слухає. -Ой, чуваче!

Довбане лайно.

-Що? -Ем-Ел.

Що?

-Ем-Ел. -Що?

Потримай його для мене, крихітко.

Потримати що, сисунець?

-Ти зрозумів, про що я. -Усе гаразд.

Принаймні, моя мама не назвала мене

Солодкий Прутень Віллі.

Я казав тобі щодо балаканини про мою маму, чуваче.

Ніхто не говорить про твою маму.

А я нічого й не кажу про неї, мудило. Я говорив про тебе.

Нумо, чувак, забий. Просто забий на це лайно.

-Слухай, я нічого такого не мав на увазі. -Ні, мав. Чорт.

Я просто хотів дізнатися, хто назвав тебе Солодкий Прутень Віллі.

Чувак, це просто ім’я.

Чорт забирай. Лайно.

-А як тобі дісталося ім’я Ем-Ел? -Ага.

Ем-Ел означає Ем-Ел.

Ну ось, почалося це тупе лайно.

Ти чуєш мене? Це тупе лайно.

Так всі знають, чому мене назвали Солодкий Прутень Віллі.

-Усі. -О, якщо скажу, ви, негри, вб’єте мене.

Постійно тримаєте в руках і говорите про свої члени.

Не скажу за тебе, але, по-моєму, сьогодні дуже жарко для трахання.

Чувак, ти зі сраного розуму вижив?

Для мене ніколи не надто жарко і ніколи захолодно, щоб зайнятися сексом.

Чуєш мене?

Я пробував найкращих жінок у такий задушливий день.

-От лайно. Ще щось. -Отам, на районі.

-Разом із твоєю жінкою. -Закінчуй брехати, чуваче.

-О, Боже, зглянься на мене. -О, хлопче. Агов, хлопче.

Оце чортиця. Не хотів би я побачити її голою в день зарплати.

Піраґуеро! Усі на вихід!

Морозивник приїхав.

Агов. Смакота.

А ось і ви. Тільки гляньте на всіх цих красунчиків.

Морозивник приїхав.

-Я хочу кокосове. -Мені лимонне.

Говоріть, яке вам.

Тримай, моя радість. Ось.

-Ось твій колір, ось твій смак. -Дякуємо.

На моє побільше сиропу.

Він постійно п’є пиво.

Агов! Куди це всі біжать?

Морозиво!

-Морозиво! -Докторе!

Докторе, хіба ти не знаєш,

що не можна переходити вулицю перед машиною?

Що ти намагався зробити, вбити себе?

Нумо.

Ну ж бо, піднімаємося. Нумо.

З тобою все буде добре.

З тобою все буде добре, малюче.

Едді, ти будеш у повному порядку.

-Едді, що трапилося? -Мер збив мене з ніг.

Вам повинно бути соромно за себе.

Цей хлопець просто перелякався до смерті.

Що сталося...

Я просто гуляв по вулиці, розмірковував про свої справи.

Глянув у бік і помітив вашого сина, якого ледве не збила машина,

тож я кинувся, щоб урятувати його.

І я штовхнув його, щоб уберегти нас обох від удару.

Насправді,

я врятував сьогодні два життя: його і своє.

Едді, це правда?

Едді, ти мене чуєш? Я з тобою говорю, малюче.

Він буде в порядку міс, у повному порядку.

Йоу, чоловіче. Йоу!

Мамо! Вибач.

Піднімайся додому! Негайно!

А коли твій батько прийде додому, він з тебе ще й штани спустить!

Міс.

Вам не варто ось так бити свого хлопця.

Він і так до смерті перелякався.

Я вдячна за те, що ви врятували мого Едді, дійсно вдячна.

Але мені не потрібні поради щодо його виховання, навіть від його тата.

Ви маєте рацію, міс.

Ви маєте рацію.

Перепрошую.

Я не хочу здатися придурком,

-але я можу дещо сказати тобі, Джейд? -Так, Селе.

У тебе найбільші очі, які я тільки бачив у житті.

Вони ніби вистрибують з орбіт. Ти знаєш про це?

Я ніяковію, навіть коли говорю це. Відчуваю себе придурком.

-Дякую, Селе. -Немає за що.

Дуже дякую. Це була смакота.

-Я хочу поговорити з тобою. -Гей, Мукі.

-Я хочу поговорити з тобою. Ходімо. -Зажди, Мукі.

Ну ж бо. Пішли.

Джейд, не забувай заходити, добре?

Агов, Мукі. Легше, гаразд? Чому ти хапаєш її за руку?

Ти ж зламаєш їй руку.

Віто.

Джейд, я не хочу, щоб ти більше з’являлася в Села, добре?

-Мукі, що... Годі дуріти. -Ні, це ти припини дуріти.

Читай по губах. Більше не приходь до Села.

-Що тобі не дає спокою? -Те, як Сел дивиться на тебе.

-Те, як він говорить із тобою. -Він просто намагається бути милим.

-Милим? -Він зовсім невинний.

-Невинний? -Я що, заїкаюся? Ти мене почув.

Сел лишень хоче засунути в тебе свою салямі.

Ти дуже грубий, Мукі. Ти знаєш про це?

Визнаю, я грубий. Більше не заходь до Села.

-Тобі там не місце. -У тебе щось з нервами. Ти в курсі?

Я тобі повторю востаннє, Мукі.

Годі гратися зі мною в старшого братика, добре? Я доросла жінка!

Ти ледве можеш заплатити оренду, і ще намагаєшся вчити мене?

-Припини це. -Це безглуздя.

-Ой, це нічого не міняє, так? -Ні.

Ти заробляєш свої жалюгідні 250 доларів на тиждень, плюс чайові.

-Але я заробляю. -Крихти.

Знаєш, незабаром я з’їду, добре?

-Ага, коли? -Не переживай щодо цього.

-Коли, Мукі? Я просто хочу знати. -Не переймайся через це.

Джейд, не приходь сюди більше, гаразд?

Усе... Ми більше не говоритимемо про це.

Тягни свою худу дупу за ріг і йди додому.

Я втомився утримувати дорослу жінку, зрозуміло?

Я втомилася утримувати дорослого чоловіка, зрозуміло?

Я хочу знати, коли ти збереш свої речі і з’їдеш, Мукі.

-Просто не заходь більше до Села, добре? -Я повернуся.

І більше ніякої піци.

Мені плювати, якщо ти звільниш мене в цей самий довбаний момент.

Якщо ти говориш про те, про що я думаю,

то краще не говори цього тому, що я не хочу це чути.

Чуєш мене? Зроби мені послугу, залиш Джейд у спокої.

Знаєш, Мукі, я тебе зараз попереджаю,

але якби ти був трохи вищим,

я надавав би тобі стусанів під зад за те, про що ти подумав.

По суті, мені варто було б надавати тобі підсрачників просто з принципу.

Ось. Замовлення достав.

Це правильна адреса?

Ага, що за... Так це правильна адреса.

Це правильна адреса. Я сам її записав.

-А що? -Просто перевіряю.

Знаєш, іноді ти помиляєшся,

і я доставляю цю йобану піцу за неправильною довбаною адресою.

-Я не помиляюся. -Ти не помиляєшся?

-Ні. -І повертайся швидше, добре?

І не загубися. Ми ще відкриті.

Зроби мені послугу, займися піцою, га?

Містер Мер.

Я бачила, що ви зробили. Це був дурний вчинок.

Але це було сміливо.

Ви врятували життя цій дитині.

Я не намагався бути героєм.

Я просто побачив, що могло статися і зреагував.

Навіть не замислювався.

Імовірно, якби замислився, то не зробив би цього.

Так, Мер стає зовсім старим.

Я вже не бігаю, як у молоді роки.

Я пробігав від бази до будинку на одному диханні.

Переможні забіги в бейсболі.

Було два аути аж до дев’ятої.

Це було 1 серпня 1939 року в Сноу-Хілл, Алабама.

Олд Мад «Купа кісток» Кет був пітчером.

Він ненавидів мене. Він прибіг, зробив замах на майданчику,

а я зірвався як біла блискавка на тлі дупи чорної змії.

Я...

Може, мені...

Може, варто бути героєм трохи частіше, га?

А, може, не варто.

Не радій так сильно. Це нічого між нами не змінює.

Ти зробив хороший вчинок,

і Матір-сестриця просто хотіла подякувати тобі за нього.

-А я хочу подякувати тобі. -Прошу.

Доставка зі «Знаменитої піцерії Села».

Якого біса ти так довго? Вона не охолола?

Леді, я ніколи в житті не доставляв холодну піцу.

Ходи сюди.

Схоже, вважаєш себе дуже хитрою, Тіна.

Я знаю. Як ще мені змусити тебе прийти сюди?

Я тебе вже тиждень не бачила.

Я працюю. Заробляю гроші, отримую зарплату.

Ага. Бачу, ти знову забув морозиво.

От, чорт. Я забув.

Ага, знаєш, твоя пам’ять насправді стає дірявою.

-Це дратує. -Я забув. У мене безліч інших думок.

Ага, а я справді хотіла морозива.

Слухай, якщо це тебе ощасливить, то я вийду й куплю його.

Ні. Так не піде. Ти більше не повернешся.

Знаєш, я й так не можу лишитися надовго.

-Як довго? -Достатньо для перепихону.

Ні, облиш, Мукі. Так не піде.

Стривай хвилинку. По-перше, зараз дуже жарко, зрозуміло?

Якщо думаєш, що я дозволю тобі це,

збирай свої шмотки й шуруй звідси,

щоб я не бачила твоєї чорної дупи ще один тиждень.

-Ти знущаєшся. -Побачимося завтра.

Ага, точно. А мене звуть клоун-дурник Бу-бу.

То що, ніякого перепиху, га?

Ні.

Тіна, тоді займімося чимось іще.

-Чим? -Довірся мені.

Дійсно? Мукі, коли я востаннє довірилася тобі, народився наш син.

-Пам’ятаєш свого сина? -Я пам’ятаю свого сина. Його звуть Гектор.

Що ти намагаєшся сказати? Що я поганий батько?

У яблучко.

Поговорімо секунду.

-Що? -Сюди.

Тіно, зніми одяг.

Мукі, я вже казала, що зараз на хрін жарко, щоб кохатися.

«Зараз на хрін жарко». Чому ти постійно матюкаєшся?

Я не так до хріна і матюкаюся.

Я не так до хріна і матюкаюся.

Про що, чорт візьми, ти кажеш, Мукі?

-Ти завжди лаєшся. -Зовсім ні!

У будь-якому випадку, ніякого швидкого перепиху сьогодні.

Гаразд? І закінчімо на цьому.

-Ніякого перепиху? -Ні. Ніякого перепиху.

Чому ти завжди поводиш себе ось так, коли приходиш сюди?

-Я не поводжуся так завжди. -Та ти завжди ось так натякаєш на секс.

Що ти робиш?

Я не лаюся.

Мукі.

Припини.

Я не жартую, я не дуркую.

Я не дуркую.

Чорт. Не будь таким нетерплячим.

Ось так. Знімай їх.

-Ти потієш. -Звичайно я потію, дебіл.

Зараз усього лише якихось 37 градусів.

Так, замри. Не рухайся. Я зараз повернуся, добре?

-Що значить, ти зараз повернешся? -Просто будь тут.

-Куди ти йдеш? -Я зараз повернуся.

Якого біса ти змусив мене так стати на ліжку?

Куди, до дідька, ти йдеш?

Як поживає мій синочок Гектор?

Сонечко, ти це чув?

Він хоче знати, як ти поживаєш.

І він зробив чесне обличчя, щоб запитати про це.

Нероба.

Англійською!

Я хочу, щоб мій син говорив англійською, добре?

Забирайся з моєї кухні.

І так недобре, що його звуть Гектор.

Пішов геть з моєї кухні. Я не хочу нічого слухати. Геть.

Пішов геть, я сказала.

Так, дітки,

це куточок свіжості.

Ми уповільнюємо темп для всіх закоханих у гніздечку.

Я надам вам усю допомогу, яка вам потрібна.

У музичному сенсі, звичайно.

Це лайно холодне.

Воно має бути холодним. Це кубик льоду.

Облиш свою балаканину.

Mira.

Mira.

Що?

Тіно, у тебе не просто лоб.

-У тебе величезний лоб. -Мукі, ти несеш банальщину.

-У тебе такий самий лоб як у Шаде Аду. -Та йди ти в сраку...

Дідька лисого. Це просто гігантський лоб.

Мені знадобиться айсберг.

Замість цього кубика льоду.

Боже, дякую за ці губи.

Боже, дякую за цю шию.

Боже, дякую за ці коліна.

Боже, дякую за ці лікті.

Боже, дякую за ці стегна.

Боже, дякую за цей правий сосок.

Боже, дякую за цей лівий сосок.

Приємно.

Мені подобається, що їй подобається, коли їй подобається.

Амінь.

Мені час іти.

-Краще повертайся. -Я повернуся ввечері.

Краще повертайся, або я надеру тобі дупу.

Ой. Здається, тоді мені доведеться повернутися.

Добре.

Добре.

Добре.

-Іди геть. -Мені час іти.

-Гаразд. -Гаразд.

-Я ще не пішов. -Іди звідси!

-Гаразд. Побачимося. -Побачимося.

Селе, мені просто цікаво, скільки ти ще будеш стирчати тут?

Ти маєш на увазі сьогодні?

Ні, маю на увазі, в цьому районі. Ти знаєш.

Ну, думаю десь років 50.

Бо я збираюся зайнятися нерухомістю. Розумієш?

Я уявляю, що побудую реально великий будинок у цьому районі.

Ага. Багато хто хоче переїхати сюди.

А чому б і ні? Не хочеш тут квартиру?

Не забули покласти соломинки, м-ре Трамп?

Звісно.

-«Заклад містера Трампа». -«Піца Трампа».

-Я чув про це місце, мужик. -Ні, це «Трамп Плаза».

-Зробіть послугу. Ідіть звідси. -Побачимося, Селе.

Бережи себе, Сальваторе.

Піно, принеси безалкогольні напої і постав у холодильник.

Гаразд, тату.

Селе, якщо ти хочеш, щоб я доставляв швидше,

тобі доведеться купити мені ракету абощо,

бо я не можу бігти з піцою в руках. Сир стікається на одну сторону.

Мукі, я тобі нічого не казав.

Тебе, мабуть, замучила совість? Тебе гризе совість?

Селе, мене нічого не гризе.

Та облиш, тебе безумовно щось мучить,

інакше ти б не прийшов сюди, починаючи розмову з таких слів.

-Припини, Селе. -На чому ми зупинилися?

А, чорт.

Віто, нумо, допоможи мені.

-Іди сюди. -Що?

Так, що за дурня?

Віто, я хочу, щоб ти вислухав мене. Я твій брат.

Я можу щоразу давати тобі стусани,

але я, як і раніше, залишуся твоїм братом.

Ну й що, Піно? Ну й що, дідько?

Я люблю тебе, мужик.

Я слухаю.

Добре, бо я хочу, щоб ти вислухав.

-Боже, Піно. Кажу, що я слухаю, дідько. -Добре.

Віто. Чорні, білі... Ні.

-Ні. -Ні?

-Про що ти в біса говориш? -Ти слухаєш мене?

Не крути мені яйця, Піно.

Я ж уже вдесяте сказав, що я збіса слухаю тебе.

-Мукі не можна довіряти. -Я довіряю йому, Піно.

Ні. Чорнопиким не можна довіряти.

Щойно ти повернешся до них спиною...

Бах!

У тебе стирчить спис, мужик, прямо в спині.

-Так? Звідки ти це знаєш? -Я знаю.

-Звідки ти це знаєш, мужик? -Я знаю. Я читав.

Годі, Піно. Я ніколи не бачив, щоб ти щось читав за все сране життя.

Почитай історію.

Це все з історії.

Йому, їм... Усім їм не можна довіряти.

Що ти від мене хочеш?

Віто, я хочу, щоб ти, курва, був на сторожі.

Хочеш вмазати мені? Ти маєш бути на сторожі.

Мукі водить тата за ніс, і ми маємо уберегти його.

Та ти сам не усвідомлюєш, яку дурню верзеш.

-Це саме те, про що я говорю. -Так?

Віто, Піно, ходімо!

Ми скоро будемо, тату. Через хвилину.

Тобі краще прислухатися до моїх слів.

Я вріжу тобі. Я тобі вдую.

Ти знаєш, що я тобі вдую.

-Знаєш, що, Піно? -Що?

Ти не знаєш нічого, але думаєш, що знаєш.

Ти думаєш, що знаєш, але це не так.

Мукі. Він слухає мене. А ти ні, друже.

Він слухає. А ти ніхріна не слухаєш.

Ти наче ніж у спину встромив, мужик.

-Радіо! -Пуголовку, як воно?

Де пропадав, чувак?

Світ великий, братане.

Це єдина касета, яка в тебе є?

Не подобається «Паблік Енемі», чуваче? Це лайно затягує.

Я не проти, але ти не вмикаєш нічого іншого.

Мені ніщо інше й не подобається.

Є тема, чуваче. Ти знаєш Села?

Ага, я знаю цього мудила.

Я намагаюся організувати бойкот «Знаменитої піцерії Села».

Розумієш, про що я?

Я мало не розбив йому голову сьогодні, чуваче.

Він хотів переконати мене... Переконати мене, Радіо Рахіма,

щоб я вимкнув свій бокс і лайно,

навіть не сказав «будь ласка».

Ким він, падла, себе вважає? Сраним Доном Корлеоне?

Заробляє купу грошей на нас, чорношкірих людях,

а на стіні портрети самих італійців.

Знаєш, Сильвестр Сталлоне й інші мерзотники.

-Ти розумієш, що я говорю, друже? -Дослівно.

Ага, не варто там навіть шматка купувати і витрачати жодного пенні,

доки він не повісить портрети кольорових на ту стіну.

Ось, про що я... Ось, про що я говорю.

-Ти прикриєш мені спину? -Твоя спина прикрита.

-Братане. -Братане.

Гей, Смайлі. Підійди, чуваче.

Ти підслуховуєш?

Малкольм.

Малкольм, га?

Вируби цю кляту реп-музику!

Я тут намагаюся, сука, заснути...

-Йоу, я тебе мерщій уколошкаю! -Двічі!

Тричі!

Селе, починай відраховувати мені гроші за сьогодні,

бо мені потрібно отримати свою платню.

Пішли, Віто. Пішли.

Приголомшливо.

Я в тому сенсі, що в нас вийшов просто відмінний день.

Знаєте що?

Немає нічого кращого, ніж сімейний бізнес і спільна праця.

Я збираюся перейменувати цей заклад.

Я назву його «Знаменита піцерія Села і його синів».

Чому ні? Колись, хлопці, вам доведеться керувати ним, авжеж?

І Мукі...

Мукі, я хочу сказати, що тут для тебе завжди знайдеться місце.

Тут, у «Знаменитій піцерії Села»,

бо ти завжди був мені як син.

-Селе, друже! -Можна трохи піци, приятелю?

Ні, ми зачинені.

-Заткнися. -Сам заткнися.

Гаразд, впусти їх. Впусти їх.

Вони божеволіють від моєї піци.

Чотири шматки й мене тут нема.

-Селе, ми тут намагаємося додому піти. -Відчини двері, Мукі.

-Заткнися! -Ти ніхто, тільки хлопчик на побігеньках.

-Посадіть свої чорні дупи. -Заткнися. Іди в сраку.

Гей, Селе. Чотири шматки, чуваче. Звичайні.

-Із собою, так? -Чому ти лаєшся?

Чудово. Чудово, чуваче!

-Нумо, чуваче. Я голодний. -Піца хороша.

Що я говорив тобі про цей шум?

А що я казав тобі про ці фото?

Якого хріна? Ти що, глухий?

Ні! А ти?

Іди в сраку!

Хочемо, щоб на цій довбаній стіні слави негайно з’явилося кілька чорношкірих!

Ми тут хочемо піти на хрін додому.

Ми були тут цілий довбаний день, Пуголовку.

Вимкни цю музику джунглів. Ми не в Африці.

Чому тема зайшла про музику джунглів?

Чому тема зайшла про Африку?

Це стосується тільки цих довбаних фоток!

Це стосується того, щоб вимкнути це лайно

і звалили на хрін із мого закладу!

-Радіо Рахіме! -Пішов в сраку!

Пішов ти сам.

Це музика. Моя музика.

В сраку твою музику.

Ну так вимкни її.

Хлопці, ідіть звідси в сраку. Ми вже закрилися.

Та пішов ти!

Ми назовсім закриємо тебе, макаронна ти сволота!

Назовсім, мудило!

До тих пір, поки ти не повісиш

на цю довбану стіну слави кількох чорношкірих.

-Ти, падло, зібрався закрити мене? -Твоя в біса правда!

Ти чорний членосмок!

Я надеру ваші нігерські дупи.

-О, так тепер ми нігери? Ми тепер нігери. -Тепер ми нігери?

-Довбані білі покидьки. -Я тобі, сволото, зараз вдую.

Селе, поклади цю довбану биту!

Нумо, ти бісове гвінейське сміття!

Ах ти ж покидьку!

Ти чорний членосмок.

Ти довбаний нігер.

Я щойно вбив твоє довбане радіо.

Моя музика, ти довбаний...

Злізь із нього. Злізь із нього, падло.

-Злізь із нього! -Злізь!

Мудило!

Ти, падло, врізав мені в око.

Амаде, припини! Будь ласка, припини!

Ти роздовбав мій бокс, чуваче!

Прошу!

Припиніть!

Вставай, дідько!

Нумо, я як слід надеру тобі зад.

-Ну ж бо! -Іди в сраку!

Іди до дідька!

Нумо!

Бійка!

Бійка!

Мукі!

Я уб’ю тебе!

«ЗНАМЕНИТА ПІЦЕРІЯ СЕЛА»

Агов! Припиніть. Агов!

-Гей! -Гей!

-Убий його! -Розійдіться!

Ви що робите? Ти ж його вб’єш!

-Припиніть! -Розійдіться.

Стоп.

Припиніть! Розійдіться!

-Валіть... З дороги. -Валіть на хрін з дороги, хлопче.

Розійдіться.

Злізь із нього. Розступіться, чорт забирай.

-Пропустіть мене, пропустіть. -Гері, хапай здорованя.

-Пропустіть. -Злізь із мене!

Уб’ю тебе, мудило!

Та злізьте з нього!

Заберіться!

Що ви робите? Селе!

Сволото, відчепіться.

Відчепіться від мене. Відчепіться!

Дідько. Забираєте мене до в'язниці, га?

Чому не заарештовуєте Віто, Піно, або Села, га?

На хрін від мене.

Тримай його другу руку.

Тримай його другу руку.

На землю його.

На землю його, мужик.

Відпустіть його до біса. Ви вбиваєте його. Відпустіть його!

Здавайся, дурню. Заспокойся.

Ні.

-На землю його. -Ну ж бо!

-Відпустіть його! -Припиніть, чорт візьми!

Припиніть!

Тримай його руку!

Гері, припини. Ти вбиваєш його.

Гері, припини, чоловіче.

-Гері, припини! -Стули пельку.

Радіо Рахіме!

Ні!

Радіо!

Радіо Рахіме! Піднімайся.

Піднімайся, падло! Ти ще не вмер.

Вставай, мудак.

Годі прикидатися. Вставай, мудак.

Вставай. Встав, падло!

Приберімо його звідси.

Я чорношкірий чоловік, чорт забирай! Я чорношкірий чоловік!

Ви не зможете вбити нас усіх!

Ви ніхріна не зможете вбити нас усіх, чорт забирай!

Мудило.

Приберімо його звідси. Ну ж бо.

Лайно.

Засуньмо його в машину.

Засуньмо його в машину. Гайда.

Ти довбана свиня. Довбані вбивці.

Ви не зможете вбити нас усіх. Ви ніхріна не зможете вбити нас усіх.

Відійдіть.

-Усі відійшли. -Відійшли!

Відвали!

Відвали, мужик. Відвали!

-Відчепись, сволото! -Заткнися.

-Дідько! -Заткнися.

ПОЛІЦІЯ

Радіо!

Ні!

Ні...

Мукі, вони вбили його! Вони вбили Радіо Рахіма!

Це вбивство! Вони знову це зробили, прямо як з Майклом Стюартом.

Убивство! Елеонор Бамперс! Убивство!

Чорт, чуваче! У нашому власному районі ніхріна не безпечно.

Ніколи не було. Ніколи не буде.

Я більше не терпітиму це лайно, Селе. Ти чуєш мене?

Я не збираюся терпіти довбану поліцію, виродку.

Усе ясно як день.

Навіщо було вбивати хлопчака.

Чорт, Селе. Чорт.

Я роблю те, що доводиться.

-Пішов ти, чуваче! -Сам пішов, Селе!

Послухайте. Люди добрі, прошу вас.

Розійдімося по домівках. Хтось може постраждати.

Ага, ти, друже!

Якщо ми не припинимо це, і не припинимо негайно,

зробимо те, про що будемо шкодувати до кінця наших днів.

Сел і його хлопці не винні у тому, що зробили копи.

Один із тих поліцейських був чорним.

Залиште його в спокої.

Ми доберемося до тебе і твоїх трьох помічників, Селе.

Ну ж бо, містере Сел.

-Продовжуй. -Ти бачив, як вони тримали й душили його?

Таким прийомом можна вбити людину, чуваче.

У нього був магнітофон.

У нього був магнітофон! Бісів магнітофон.

Він помер за те, що в нього був магнітофон!

Усе, чого він хотів, це фото на тій стіні, і за це він помер.

Селе, що ти можеш сказати?

Твій син викликав копів.

Чуваче, до біса з моїх очей.

Хтось може постраждати.

До сраки це все, чуваче!

-Агов! -Ні!

Облиште це.

-Що вони роблять? -Нумо, Селе.

-Що вони роблять? -Селе.

-Що вони, суки, роблять? -Нумо, швидко.

Приберіть їх звідти. Приберіть...

Це мій заклад!

-Це мій довбаний заклад! -Селе!

Довбані нігери.

-Радіо! -Радіо!

-Радіо! -Радіо!

-Радіо! -Спалити дотла!

Гайда, виженемо зайд. Чорт. Пішли.

Я не білий!

Твоя черга, сисунцю!

Я не білий!

-Я не білий! Я чорний! -Що? Чорний?

Так. Я чорний!

Він чорний? Я чорний!

У якому місці ти чорний?

-Я чорний! -Я чорний.

-Я? -Ти, я, однакові!

Ми однакові.

Однакові? Я чорний.

Розплющ очі, мудило!

Ем-Ел, залиш корейця в спокої, чуваче.

Він свій.

Так? Він свій.

Так? Він свій. Він чорний.

Лайно.

О, іди в сраку, чуваче!

Боягуз-Біч!

Боягуз-Біч!

-Ходімо! -Боягуз-Біч!

Розігнати натовп.

-Забери їх звідси. -Хто ви збіса такі?

Приберіть їх з дороги.

Ідіть! Отак.

Люди добрі, прошу вас, розійдіться.

Люди добрі, ми попереджаємо вас востаннє. Прошу вас, ідіть додому.

-Тут наш дім. -Гаразд. Ми вас попереджали.

Змий цього чорного сисунця!

Відчепися від мене! Відчепися від мене, падло!

Пішов!

Нумо!

Прибери від мене свої довбані чорні руки.

Ну ж бо, мудак! Нумо!

Нумо, ворушись. Ну ж бо, мудак!

Що ти робиш? Думаєш, тут тобі бірмінгемське гетто?

Гей, де Булл Коннер?

Сучий син!

О, ні! Ні!

Ні!

Ні! О ні!

Ні!

О ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні!

Ні...

Люди-люди...

Що я можу сказати?

Скажу, що зможу.

Я бачив це, але не вірив у це.

Я не вірив у те, що бачив.

Ми хочемо жити всі разом?

Чи разом хочемо ми жити?

Це ваш містер Сеньйор Люблячий Татко

говорить з вами на хвилях «Ві-Лав Радіо», 108 ФМ на ваших приймачах,

і це потрійна правда, крихітко.

Погода на сьогодні?

Спека!

Прокидайтеся!

Курва!

Мої гроші. Чорт!

-Куди ти йдеш? -Забрати гроші.

Навіть не берися знову за це лайно, гаразд?

Ти збираєшся втекти звідси,

а я не збираюся чекати твою чорну дупу ще один довбаний тиждень.

-Тіно, все зовсім не так. -Усе саме так.

Тобі насрати на мене,

і тобі точно насрати на свого сина.

Слухай, ти мені не байдужа, як і не байдужий мій син.

-І я скоро повернуся. -Чому б тобі не стати чоловіком?

-Я — чоловік, ясно? -Тоді поводься як чоловік.

Чому б тобі не стати довбаним мужиком, Мукі?

-Тіно, що... -Мені набридло твоє лайно.

Чому ми щоразу маємо обговорювати те саме це лайно?

Тому що ти мене ніхріна не слухаєш, Мукі!

Якби ти слухав мене, то мені не доводилося б повторюватися

наче довбане радіо, зрозуміло?

Що ти за матір така, якщо постійно лаєшся?

Що я за матір? Тобі треба вирости.

Твоєї дупи тут майже не буває, а ти смієш повчати мене?

Слухай, купи довбаний словник, добре?

Займися своїм довбаним життям!

-Ага. Послухай. -Послухати що?

-Я повернуся. -Не йди, Мукі.

-Я повернуся. -Не йди, Мукі.

Бо я втомилася від цього лайна, зрозуміло?

Як вийдеш за ці двері — і це все, зрозуміло?

Зрозуміло?

Мені потрібно забрати в Села свої гроші. Я повернуся.

З мене вистачить цього лайна, Мукі, зрозуміло?

І я втомилася від цього, зрозуміло?

Тому що тобі час облишити свою тупу зарозумілість, ясно?

І тобі просто потрібно зайнятися своїм довбаним життям, Мукі. Зрозуміло?

Тому що твоє теперішнє — коту під хвіст, ясно?

І я не хочу більше миритися з цим лайном.

Чорт. Довбаний мудак. Тупий придурок. Тупорилий мудило.

Чорт. Лайно. Пішов і він, і його лайно.

Доброго ранку.

Хіба цей ранок добрий?

Саме так.

Ти мало не вбив себе минулої ночі.

Зі мною таке вже бувало.

Де ти спала?

Я не спала.

Сподіваюся, квартал ще на місці.

Ми все ще на місці.

-Чого ти хочеш? -Хочу свої гроші. Хочу отримати платню.

-Ти тут більше не працюєш. -Селе, я хочу свої гроші.

Твоїх грошей не вистачить на те вікно, яке ти розбив.

Та до сраки це вікно. Радіо Рахім мертвий.

Я знаю, що він мертвий. Я був тут, пам’ятаєш?

Він мертвий через свого дружка.

Цей членосос почав все це лайно.

Він відповідає за смерть того хлопчини.

Він хотів закрити мене, а ти стояв тут як довбень

і дивився, як вони палять мій заклад до тла!

Я бачив це. І бачив, як копи вбили Радіо Рахіма.

Ти отримаєш свою довбану страхову виплату, Селе.

-Ти ж у курсі. -Та що з тобою збіса не так?

Справа не тільки в грошах. Срав я на гроші.

Бачиш цей довбаний заклад?

Я створив цей довбаний заклад!

Своїми довбаними голими руками.

Кожну розетку, кожен шматочок кахлю.

Я! Ось цими клятими руками.

Ти розумієш, що це в біса означає?

Ага, це означає, виплати мені мої довбані гроші.

Ось що це означає, Селе.

Гаразд, Мукі.

Скільки я винен тобі?

Моя зарплата — 250. Двісті п’ятдесят на тиждень.

Ось, один.

Два.

Три.

Чотири.

І п’ять.

Ти отримав 500 доларів. Ти тепер сраний багатій. Щасливий?

Ти щасливий?

Він отримав 500 клятих доларів.

Він тепер важлива людина. Він тепер офіґенно багата людина.

У нього більше ніколи не буде ніяких проблем!

Тільки не в Мукі. Він офіґенно багатий.

-Якого хріна ти кричиш? -Ти багатій, Мукі.

Ти тепер, курва, справжній Рокфеллер.

Ти отримав свій довбаний заробіток, а тепер залиш мене, га?

Селе, моя платня 250 на тиждень, зрозуміло?

Я винен тобі 50 баксів.

-Залиш собі. -Собі залиш.

-Залиш собі. -Ти залиш.

-Ні, ти залиш собі. -Ти залиш собі.

Повірити не можу в це лайно.

Повір.

Ти хворий?

Мені так спекотно, що капець. І все ж зі мною все гаразд.

Кажуть, сьогодні буде ще спекотніше.

Чим будеш займатися?

Гроші заробляти. Зарплатню.

Селе, якщо ти не проти, я хочу побути зі своїм сином.

Ей, Муку. Це наш чувак Мук!

Я бачу як ти йдеш вулицею. Іди додому до свого хлопця.

А тепер новини і прогноз погоди.

Мер міста зробив заяву з трибуни зі словами,

цитую: «Щодо вчорашніх нічних безладів.

Мерія Нью-Йорка не допустить

знищення власності ким завгодно». Кінець цитати.

-Його честь відвідає наш квартал сьогодні. -Знайди роботу.

Можливо, йому варто перетнутися з нашим Мером і купити йому пива.

Ваш Люблячий Татко каже: «Віддайте свій голос».

Вибори на підході.

Попереду поки не видно кінця цієї хвилі спеки.

Тож сьогодні словом лотереї буде «холод».

Саме так. Х-О-Л-О-Д.

Як почуєш «холод», телефонуй 555-Л-А-В

і ти виграєш гроші, лялю.

Це містер Сеньйор Люблячий Татко.

На останній частоті твого приймача, але на першій у твоєму серці,

і це квінтесенція правди, дитинко.

Наступний запис присвячується Радіо Рахіму.

Ми любимо тебе, брате.

«НАСИЛЬСТВО ЯК ШЛЯХ ДОСЯГНЕННЯ РАСОВОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ НЕДОЦІЛЬНЕ

Й АМОРАЛЬНЕ. ЦЕ НЕПРАКТИЧНО, БО ЦЕ СПАДНА СПІРАЛЬ, ЩО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ

РУЙНУВАННЯМ ДЛЯ ВСІХ. СТАРИЙ ЗАКОН "ОКО ЗА ОКО" ЗАЛИШАЄ ВСІХ СЛІПИМИ.

ВІН АМОРАЛЬНИЙ, БО ПРАГНЕ ПРИНИЗИТИ СУПРОТИВНИКА,

А НЕ ЗДОБУТИ ЙОГО РОЗУМІННЯ; ПРАГНЕ ЗНИЩУВАТИ, А НЕ НАВЕРТАТИ.

НАСИЛЬСТВО АМОРАЛЬНЕ, БО РОСТЕ НА НЕНАВИСТІ, А НЕ ЛЮБОВІ.

ВОНО РУЙНУЄ СПІЛЬНОТУ Й УНЕМОЖЛИВЛЮЄ БРАТЕРСТВО.

ВОНО ЛИШАЄ СУСПІЛЬСТВУ МОНОЛОГ, А НЕ ДІАЛОГ.

НАСИЛЬСТВО ЗРЕШТОЮ ЗНИЩУЄ СЕБЕ. ВОНО СТВОРЮЄ ГІРКОТУ У ВЦІЛІЛИХ

І ЖОРСТОКІСТЬ В АГРЕСОРІВ». МАРТІН ЛЮТЕР КІНГ МОЛОДШИЙ

«ГАДАЮ, ЩО В АМЕРИЦІ БАГАТО ХОРОШИХ ЛЮДЕЙ,

АЛЕ ТУТ БАГАТО ПОГАНИХ ЛЮДЕЙ, І ПОГАНІ — ТІ, У КОГО, СХОЖЕ,

ВСЯ СИЛА Й МОЖЛИВІСТЬ ЗАБОРОНИТИ ТЕ, ЩО НАМ З ВАМИ ГРІЄ ДУШУ.

І В ЦІЙ СИТУАЦІЇ МИ З ВАМИ МАЄМО ЗАХИЩАТИ ПРАВО НА ТЕ,

ЩОБ ПОКЛАСТИ ЦЬОМУ КРАЙ, АЛЕ ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ,

ЩО Я ВИСТУПАЮ ЗА НАСИЛЬСТВО, АЛЕ В ТОЙ ЖЕ ЧАС Я НЕ ПРОТИ

НАСИЛЬСТВА З МЕТОЮ САМООБОРОНИ.

Я НАВІТЬ НЕ НАЗИВАЮ ЦЕ НАСИЛЬСТВОМ, КОЛИ ЦЕ САМООБОРОНА,

Я НАЗИВАЮ ЦЕ РОЗСУДЛИВІСТЮ». МАЛКОЛЬМ ІКС

Переклад субтитрів: Іван Швед