Afrikaans
Akan
Albanian
Amharic
Arabic
Armenian
Azerbaijani
Basque
Belarusian
Bemba
Bihari
Bosnian
Breton
Bulgarian
Cambodian
Catalan
Cebuano
Cherokee
Chichewa
Chinese (Simplified)
Chinese (Traditional)
Corsican
Croatian
Czech
Danish
Dutch
Esperanto
Estonian
Ewe
Faroese
Filipino
Finnish
French
Frisian
Ga
Galician
Georgian
German
Greek
Guarani
Gujarati
Haitian Creole
Hausa
Hawaiian
Hebrew
Hindi
Hmong
Hungarian
Icelandic
Igbo
Indonesian
Interlingua
Irish
Italian
Japanese
Javanese
Kannada
Kazakh
Kinyarwanda
Kirundi
Kongo
Korean
Krio (Sierra Leone)
Kurdish
Kurdish (Soranî)
Kyrgyz
Laothian
Latin
Latvian
Lingala
Lithuanian
Lozi
Luganda
Luo
Luxembourgish
Macedonian
Malagasy
Malay
Malayalam
Maltese
Maori
Marathi
Mauritian Creole
Moldavian
Mongolian
Myanmar (Burmese)
Montenegrin
Nepali
Nigerian Pidgin
Northern Sotho
Norwegian
Norwegian (Nynorsk)
Occitan
Oriya
Oromo
Pashto
Persian
Polish
Portuguese (Brazil)
Portuguese (Portugal)
Punjabi
Quechua
Romanian
Romansh
Runyakitara
Samoan
Scots Gaelic
Serbian
Serbo-Croatian
Sesotho
Setswana
Seychellois Creole
Shona
Sindhi
Sinhalese
Slovak
Slovenian
Somali
Spanish
Spanish (Latin American)
Sundanese
Swahili
Swedish
Tajik
Tamil
Tatar
Telugu
Thai
Tigrinya
Tonga
Tshiluba
Tumbuka
Turkish
Turkmen
Twi
Uighur
Ukrainian
Urdu
Uzbek
Vietnamese
Welsh
Wolof
Xhosa
Yiddish
Yoruba
Zulu
Повідомте королеві.
ЧАСТИНА ПЕРША «НЕ РОЗРАХОВУЙ НА ЦЕ, БЕТМЕНЕ»
Брюс Вейн.
Брюс Вейн.
Через шторм гелікоптери не літають уже шість днів.
Звідки він узявся?
Сказав, що здолав гору.
Не може бути.
Говори.
Схоже, є один незнайомець. Він приходить у це селище з моря.
Він з'являється взимку, коли люди голодні.
Він приносить рибу.
Під час найсильнішого припливу.
Це було минулої ночі.
Очі маєш, тож сам і подивись.
У гавані айсберги.
Востаннє корабель припливав чотири місяці тому.
Цей незнайомець... прибув не кораблем.
Іздалеку насувається ворог.
Мені потрібні воїни.
Людям подобається цей незнайомець.
Я збираю альянс, щоб ми могли захиститися.
І мені дуже важливо зустрітися з цим чоловіком.
Якщо цей незнайомець існує,
я передам йому твоє повідомлення.
За п'ять тисяч доларів.
Я заплачу тобі 25 000, щоб поспілкуватися з ним просто зараз, наодинці.
Цей пес розмовляє з нами, немов із дітьми.
Авжеж, цей чародій з глибин морських.
Ми бідні, але не дурні.
Геть звідси.
Даруйте.
Але я не можу піти.
Піду після того, як ми поговоримо.
Він мовив: «Геть звідси».
Навряд чи.
Артур Каррі.
Також відомий як Захисник океанів.
Аквамен.
Слухай, поясни-но мені.
Ти це робиш, вдягаючись кажаном? Тобто справжнім кажаном?
Ось уже як 20 років у Готемі.
Діра ще та.
Ти будеш нам потрібний у бою, коли прийде час.
- Не розраховуй на це, Бетмене. - Чому?
Мені не подобається, що ти тут, пхаєш носа у мої справи,
лізеш у моє життя. Я хочу, щоб мені дали спокій.
Чому ж ти це робиш?
Чому допомагаєш людям у цій глушині?
Я читав історії. Про твої добрі справи, а ти гадаєш, що цього ніхто не помічає.
Ти долучишся до нас.
«Сильні люди найсильніші поодинці».
Чув таке?
А ти чув про Супермена?
Він загинув поруч зі мною.
От і я про те ж саме.
Він вважав, що ми сильніші разом. Ми у нього в боргу.
Я нікому нічого не винен.
Переодягаєшся в кажана.
Ти геть збожеволів, Брюсе Вейн.
Посунься, Дасті.
КЛАРК ДЖОЗЕФ КЕНТ
ЗАСТАВНЕ МАЙНО ПРОДАЄТЬСЯ - ВЛАСНІСТЬ БАНКУ
Господи, пане Вейн, але ж як тут зимно.
Чому б нам не зустріти наступний гігантський приплив на Ямайці?
Може, і на Фіджі є одна чи дві металюдини.
Коста-Рика теж чудове місце.
Я його знайшов.
Він відмовився.
Отже, жодного з двох не вдалося завербувати?
Може, людина, яка сидить у печері й думи думає,
не створена для того, щоб бути вербувальником?
З вас десять доларів.
«ДЕЙЛІ ПЛЕНЕТ» ЩОДЕННІ НОВИНИ ПРО ПОДІЇ НА ПЛАНЕТІ
БАНК МАНГЕТТЕНА ШУКАЄ НОВОГО АРХІТЕКТОРА
ПОЛІЦІЯ МІСТО МЕТРОПОЛІС
Доброго ранку, міс Лейн.
Привіт, Джеррі.
Овва.
А ви сюди щодня ходите, так?
Мені тут подобається.
Даруйте...
Рухайтеся!
Ну ж бо!
- Ні, не стріляй! - Іди давай!
Ану швидко туди!
Поставте їх до стіни.
І щоб мовчали.
- Замовкніть! - Стуліть пельки!
І вони нехай замовкнуть!
Незабаром ми зробимо заяву.
А до того часу, якщо я помічу рух,
на вашій совісті буде смерть багатьох дітлахів.
Прибрати його?
Не стріляти.
Там діти.
Так, він не блефує, шефе.
Школа Св. Бригіти сьогодні влаштувала екскурсію.
Тихо!
Стуліть пельки!
Покінчимо із сучасним світом.
Повернімося у Темні віки.
Замовкніть!
Я сказав, стули свою кляту пельку.
Хто ви?
Ласо Гестії змушує розкрити правду.
Отже, хто ви такі?
Ми невеличке угруповання терористів-реакціонерів,
які хочуть повернути Європу
- на тисячу років назад. - Нудно. Навіщо вам заручники?
У нас немає жодних вимог.
Поки ми це робимо, ми затримуємо поліцію.
Що саме робите?
Ти не встигла. Відлік уже розпочався.
За кілька хвилин чотири квартали міста...
поки увесь світ споглядатиме.
Ні!
Наче ягнята на заклання.
Я в це не вірю.
Краще повір.
Усі живі? З вами все гаразд?
От і добре. Усе гаразд.
Усе позаду. Можете підвестися.
Усе добре.
Усе скінчилося. Усе гаразд?
А ти як? Добре.
З тобою все гаразд, принцесо?
Чи зможу я теж стати такою, як ви?
Ти можеш бути ким завгодно.
Ну все. Ходімо.
Щось змінилося сьогодні?
Ні, моя королево.
Материнська скринька прокинулася,
але нічого не сталося.
Вона спала тисячі років
від початку часів.
Чому вона взагалі прокинулася?
Це вперше, коли вона затихла після появи тріщини.
Може, вона знову засинає.
Зло ніколи не спить.
Воно чатує.
Щось от-от з'явиться.
Приготуватися до бою!
Амазонки, на позиції!
Приготуватися!
Захисниці.
Вони не вберегли 100 000 світів.
Вони завжди програють.
Я відкрию для вас велику темряву.
Я купатимуся у вашому страху.
Доньки Феміскіри,
покажіть йому свій страх!
Ми не боїмося!
Збирайте легіони!
Іди з нею!
Треба зачинити сховище!
Мерщій!
Філліпус!
Ні!
Епіоно.
Вшануйте нас. Це треба зробити.
Зачиніть.
Готуйте молоти!
Зачиняйте, негайно!
Охороняйте її ціною життя.
- Так, королево. - Рушайте.
Вона в мене!
Шляхетна королево. Навіщо ти чиниш опір?
Ти її вже не врятуєш.
Ти не врятуєш жодної з них.
Настав час великої темряви.
Амазонки!
Так, ми знайдемо інші скриньки.
Натягнути тятиву!
Стріляйте!
Він повернувся до свого світу.
Ні.
Він рушив на землі людей,
щоб знайти дві інші скриньки.
Треба запалити прадавню сигнальну ватру.
Ватру не запалювали вже 5 000 років.
Люди не зрозуміють її значення.
Люди - ні.
Але вона зрозуміє.
ДРУГА ЧАСТИНА ЕРА ГЕРОЇВ
Атмосфера токсична.
Це добре.
Уперед!
Летіть на запах Материнських скриньок.
Знайдіть дві інші.
Коли їх буде знайдено, утвориться Єдність.
Цей світ долучиться до інших.
Він буде задоволений.
І він знову переконається в моїй цінності.
Слухай.
Є щось на того хлопця з магазину алкогольних напоїв?
Можливо.
«Можливо».
Якби ж мені давали долар щоразу, коли я чую це «можливо».
Авжеж, тоді ви були б ще нестерпнішим.
Може, сканування обличчя визначило
нашого невловимого хлопця.
Баррі Аллен із Сентрал-Сіті.
Може, це черговий хибний результат, тож потрібно трохи часу,
- щоб підтвердити. - Часу більше немає.
Пане Вейн,
ви збираєте цю команду так, наче востаннє, намагаючись залучити до неї людей,
яких навіть не можете знайти.
Я знайшов одного. Знайшов двох, включно з Діаною.
І це лише через те, що Лекс Лютор каже, нібито планеті загрожує ворожий напад?
Лекс Лютор тут ні до чого.
Це заради нього.
Я дав йому обіцянку на його могилі.
Я так довго намагався нас розділити.
Тож тепер мушу нас об'єднати, щоб виправити помилку.
Лютор уже досить давно про це попереджав.
Але нападу так і не сталося. Варварів біля воріт немає.
Може, ці варвари вриваються не крізь ворота.
Може, вони вже тут.
Продовжуй шукати. Є ще якась інформація?
Лабораторія у твоєму розпорядженні, Говарде.
Лише 23:30.
Сьогодні ви рано закінчили, Сіласе.
Так, сьогодні рано.
Передавай мої вітання родині.
Що за...
Господи.
Стріла Артеміди.
Вона долетить до землі людей.
Небесний смолоскипе,
сигнале героїв,
розсій темряву.
Гори, як горів ти в часи минулі.
Покажи їй темряву, що передує світлу історії.
Попередь мою доньку про те, що розпочалася війна,
і захисти її.
Повернися до мене, Діано.
Що робили на вихідних, Діано?
Та нічого особливого.
Ви завжди так нам кажете.
А що я можу зробити? Така вже я нецікава.
От вийдете звідси, візьмете і просто зникнете.
Знову?
- Що таке? - Що цього разу?
Урізання бюджету, розкрадачі гробниць.
А тепер додайте до цього «підпал».
Доброго ранку, вітаю з острова Крит.
Як бачите, позаду мене палає величезне вогнище.
Воно горіло всю ніч.
Зараз ранок, ми знаходимося принаймні за вісім кілометрів.
Але вогнище видно навіть звідси зараз, поки ми говоримо.
Місцеві жителі й урядовці, які прибули на це історичне місце
до так званого храму амазонок, спантеличені.
Місцеві жителі й представники уряду
- не знають, що могло це спричинити. - Вторгнення.
Райане.
- Вітаю, доку. - А що з...
Лазер на електронах не пошкоджено.
- Доктор Сілас Стоун? - Так.
- Райан Чой? - Так, це ми.
Хто це зробив? Щось украли?
- Забрали те, що було тут. - Там?
Це не було викрадено. Так, докторе Стоун?
Ні. Це вже давно десь поділося.
Об'єкт номер 6-1-9-8-2. З архівів Міністерства оборони.
Що це було?
Не знаю.
Не знаєте?
Не знаю, саме тому й вивчав це.
Яке у вас звання, докторе?
Райане, якщо твоя ласка.
- Звісно. Так. - Дякую.
Цивільний службовець.
«С.Т.А.Р. Лабс» - приватний підрядник. Ми працюємо на Міноборони.
Консультуємо їх із питань ксенонауки.
«Ксенонауки»?
Іншопланетні технології.
Наприклад,
корабель Супермена.
Минулої ночі восьмеро співробітників не вийшли з лабораторії, докторе.
Прибиральники, охоронці, кілька з ваших учених.
Їх було викрадено.
Ви впевнені?
Усе це бачив свідок. Йому вдалося втекти.
Він зараз на карантині, малює портрет викрадача.
Може, знаєте, хто б це міг бути?
Для схову скриньки тут ненадійне місце.
Вікторе,
вони приходили по неї в лабораторію.
Деяких людей забрало якесь чудовисько.
А ти добре знаєшся на чудовиськах,
чи не так?
А надто на тому, як їх створювати.
Мейдей! Рятуйте!
Корпус мого корабля пробито. Я тону.
Мейдей!
Мене хтось чує?
Віскі.
Передай йому, нехай наступного разу поважає шторм.
Він заплатить.
Король, що хотів стати звичайною людиною.
Його батько - людина, мати - королева моря.
Я згаяв стільки часу,
намагаючись дотриматися обіцянки, яку дав твоїй матері.
Ти закінчив, старий?
Ти щоразу спиш в іншому місці,
але продовжуєш повертатися сюди.
Тут гарно. Тихо тут.
Це твій спадок.
Ти законний король Атлантиди.
Наш народ страждає.
Твій народ.
Жорстокий, обмежений, марновірний люд.
А на поверхні живуть інші люди?
Там мене не називають Королем поверхні.
Чого ти хочеш, Вулко?
Біля цитаделі почали зникати охоронці.
Викрадачі згори.
Поговори з королем Ормом.
- Із твоїм братом? - З єдинокровним братом.
Він намагається підбурити до війни з поверхнею.
Він бреше.
Ці викрадачі з'явилися з темряви. Вони шукають її.
Материнська скринька, яку охороняють наші люди, в небезпеці.
Пливи до цитаделі Атлантиди. Захисти скриньку.
Час настав.
Бери тризуб своєї матері.
Ти не можеш довічно відвертатися від світу, Артуре.
Від того, що на поверхні, й від підводного.
ДеСааде.
ДеСааде! Я кличу тебе.
Степовий Вовче, ти почав завоювання?
Цей світ розділений.
Вони примітивний вид.
Нерозвинені, ворогують одне з одним.
Їм не об'єднатися.
Треба викорінити їхню свободу волі так само, як в інших світів.
Відпустити гріхи й подарувати славну віру
в служіння йому.
А Материнські скриньки?
Я знайшов одну з трьох.
Ту, яка прокинулася й покликала мене.
Дві інші ще сплять,
але парадемони відчувають їхню присутність.
Вони літають,
шукають, захоплюють бранців, на яких є запах скриньок,
поки я будую твердиню в ім'я його слави.
Так.
Могутній Степовий Вовк,
який міг би сидіти поряд із ним, величним.
Але звергнутий через свою самовдоволеність.
ДеСааде,
я схиляюся перед тобою.
Дозволь прохати його
про моє повернення додому
після того, як я підкорю цей світ для нього.
Ти зрадив його.
Свою родину.
Я визнав помилку.
Я вбив тих, хто зазіхав на його трон.
Ти все одно винен величному ще 50 000 світів.
Він почує твоє прохання
після того, як сплатиш борг.
Ми знайдемо і з'єднаємо Материнські скриньки.
Тут не залишилося захисників.
Ані Ліхтарів, ані криптонців.
Цей світ паде так само, як і інші.
За Дарксайда.
За Дарксайда.
Я заплатив мільйони доларів за систему безпеки цієї будівлі.
Вона варта таких грошей.
Я ледь не цілу хвилину її відключала.
Привіт.
Нова іграшка?
Прототип військового транспортера.
Колись я знала пілота, який би залюбки на ньому політав.
Його не підняли у повітря найкращі фахівці «Вейн Аероспейс».
А ти можеш?
У мене немає вибору.
Мені потрібні більша дальність польоту і більша вантажопідйомність.
Думаю, нам слід чекати нападу.
Не чекати, Брюсе.
На нас уже напали.
З того, що я дізналася, - це істоти з іншого світу.
Вони служать темній силі.
Прадавній силі.
Чого вони хочуть?
Вторгатися. Підкорювати.
Вони вже бували тут, колись дуже давно.
У небі з'явилася численна армада,
знищуючи все, що чинило опір.
На чолі загарбників була істота, яку звали Дарксайд.
Ім'я, яке прокляли і якого боялися у всіх світах.
Дарксайд зійшовся у битві із захисниками Землі.
Із прадавніми богами, людьми,
атлантійцями до того, як вони зійшли в морські глибини.
Із амазонками до того, як їх було зраджено й поневолено,
а також із вартовими зірок.
Їхнє минуле навчило їх не довіряти один одному,
не покладати надії на альянс.
Битися нарізно.
Під час своєї війни на Землі
Дарксайд відкрив таємницю,
силу, приховану в нескінченності простору.
Він закликав містиків,
які почали поклонятися трьом об'єктам -
Материнським скринькам.
Стривай-но.
«Материнські скриньки»?
Живі машини, які неможливо знищити,
створені за такими передовими технологіями, що це схоже на магію.
Щоб почати завойовувати, три скриньки повинні синхронізуватися,
з'єднатися, утворивши Єдність.
Ця Єдність випалює планету вщент,
після чого планета стає копією ворожого світу.
Усі, хто виживе, стануть челяддю Дарксайда.
Хоча й живі, але життя з них висмоктане.
Парадемони.
Амазонки!
За мною!
Але перш ніш Єдність синхронізувалася,
захисники Землі дали відсіч і билися всі разом.
Амазонки поряд із атлантійцями.
Зевс та його син Арес поряд із вартовими з небес.
То була золота Ера Героїв, які билися разом, щоб захистити життя на Землі.
Їм вдалося те, що не вдавалося зробити жодному зі світів.
Вони прогнали ворогів назад у їхній світ.
Три Материнські скриньки так і не синхронізувалися.
Єдність не утворилася.
Але коли вороги відступили,
скриньки залишилися на Землі.
Вони втрачали свою силу. Собаки без господарів...
які заснули,
очікуючи їхнього повернення.
Вороги випустили скриньки з поля зору,
безликі серед трильйону світів.
Захисники Землі дали клятву.
Люди, атлантійці, амазонки.
Вони поклялися надійно зберігати по одній з трьох сплячих скриньок
згідно з обрядами та ритуалами власної культури,
пильнуючи, щоб скриньки не прокинулися й не закликали сили планети Апоколіпс
повернутися й завоювати
єдиний непідкорений Дарксайдом світ.
Щось розбудило скриньку, яку охороняв мій народ.
Вона покликала темну силу,
одного з Дарксайдових загарбників.
Ворог уже тут.
Якщо ворог тут, то де саме?
Він шукатиме дві інші скриньки,
переховуючись, поки не знайде всі три. Поки не буде готовий.
Тоді й ми маємо бути напоготові. Ти, я та інші.
Казали, що Ера Героїв більше ніколи не настане.
Настане.
Повинна.
Ну а інші, де ж вони?
ТРЕТЯ ЧАСТИНА УЛЮБЛЕНА МАТИ, УЛЮБЛЕНИЙ СИН
СЕНТРАЛ-СІТІ - МЕЖА МІСТА НАСЕЛ. 1 395 600
ПРИГОТУЙТЕСЯ ЗМЕНШИТИ ШВИДКІСТЬ
Я запізнився? Сильно запізнився.
ГАВ-ЦЕНТРАЛ ГОТЕЛЬ ДЛЯ СОБАК
Привіт, друзяко.
Ні.
Гаразд, до зустрічі.
Перепрошую.
Я запізнився.
- А ви... - Я...
Вибачте, я запізнився. Я не хотів запізнюватися.
Але ось він я, я тут, пробачте за запізнення.
Узагалі-то, не було автобуса, та потім він приїхав,
але літня жінка довго рахувала дрібні гроші за проїзд -
по центу і по п'ять центів.
Ой леле, та пустіть уже цю жінку в автобус.
Їй бо 107 років,
і це можуть бути останні миті її життя.
Ваше резюме.
Резюме.
Ну ж бо.
Ну давай.
Це французьке слово.
Résumé, здається, це дієприкметник минулого часу від...
Овва. Кепські справи.
Типу, хто там мешкає у моїй кишені? «Голодний паперовий монстрик».
Ну ж бо. Ми ж тепер із тобою друзі.
Так.
Коледж Сентрал-Сіті, вивчаю карне право.
Ви казали, що вигулювали собак раніше.
Лишенько, сподіваюся, всі живі.
На випадок критичної ситуації я беру з собою м'ясні ласощі для собак.
Це їх заспокоює.
Бо хтозна, що може статися в цьому місті.
Навіть лячно подумати.
Чи не так? То я почну з понеділка?
Ти був біля Материнської скриньки.
На тобі її запах.
Де вона?
Ніхто з синів та доньок Атлантиди не скаже тобі цього.
Наш народ охороняв Материнську скриньку протягом багатьох тисяч років.
Я ніколи не зраджу свій народ.
Ти вже зрадив.
Це було знято у найглибшій западині на Землі.
Певно, він атлантієць.
Той, хто дихає водою.
Коли я з ним говорив, він дихав повітрям.
Тоді він напіватлантієць.
То він сказав, що битиметься разом із нами?
Більш-менш.
То більше, чи все ж таки менше?
Скоріше менше.
- Тобто відмовився. - Відмовився.
З атлантійцями важко порозумітися.
Одного разу мій народ воював із ними.
Не впевнена, що йому можна довіряти.
Діано, якщо вже робити це,
то треба прийняти певні речі, які ми не...
ну ти розумієш...
- Вибач. Усе гаразд. - Вибач. Я не хотів.
Забудь це.
- Давай... - Трапляється.
Тож...
А ось і третій.
Зникає за одну тридцяту секунди.
Один кадр відео, бачиш?
Баррі Аллен. Сентрал-Сіті.
Їдь до нього.
Я займуся четвертим.
Органічні й біомехатронні частини тіла.
Він кіборг.
СТОУН
- Готові! - На позиції!
ПОГАЛАСУЄМО!
Три,
вісімдесят,
готуймося... вперед!
Нехай ваш син і капітан футбольної команди,
а ще офіційно визнаний геній, місіс Стоун...
Доктор Стоун.
...але це не дозволяє йому зламувати нашу систему,
щоб змінити оцінки своєї приятельки.
Родина Сари цього року втратила дім.
То хіба ж їй до екзаменів?
Віктор допоміг їй, бо в нього добре серце.
А що ви зробили, аби допомогти їй?
ГОТЕМ - ВІСКОНСИН 31 - 35
- Твій батько... - Мамо, не треба.
Він затримався в лабораторії.
Так. Як завжди.
Але він хотів приїхати.
Ти завжди так кажеш.
Мамо, припини його виправдовувати.
У тебе не менше справ, ніж у нього, але ти встигаєш.
Йому важко це продемонструвати, але...
Я знаю, що він пишається тобою.
Ми обоє пишаємося тобою, Вікторе.
Гей, ну що ти.
Тобі вже стільки всього під силу зробити,
і я чекаю не дочекаюся, ким ти станеш у майбутньому.
Докторе Стоун, мені дуже прикро...
але ваша дружина не вижила.
На жаль, і син теж не виживе.
Я не дам тобі померти.
Я цього не допущу.
Нізащо.
Вікторе.
Вікторе, ти вільний.
На тебе чекає повноцінне життя.
І мати б хотіла, щоб ти його прожив.
Якби ти тоді прийшов...
Мама була б жива.
Гаразд, послухай...
ти не зобов'язаний давати мені другий шанс, але дай його собі.
Якщо тобі огидно на мене дивитися...
то хоча б послухай.
Ти не уявляєш, на що ти тепер здатен, Вікторе.
Твоя фізична сила - це лише верхівка айсбергу.
Кінчик самої вершини.
Ти володар світу цифрового кодування.
Тебе не зупинить жоден мережевий екран.
Перед тобою капітулює будь-який протокол шифрування.
Ми всі залежимо від твоєї милості, Віку.
Починаючи від енергосистем і до систем телекомунікацій,
життя всіх людей контролюють
і поглинають цифрові мережі,
якими ти легко можеш керувати.
Доля світу буквально буде в твоїх руках.
Ти зможеш однією лиш думкою запустити весь ядерний арсенал світу.
Маніпулювання грошовими системами з їхнім складним механізмом взаємодії
буде здаватися тобі дитячою забавкою.
І питанням... Ні, викликом стане...
не можливість скористатися цим.
А здатність утриматися від спокуси.
Не помічати всього цього.
Тягар цієї відповідальності
буде визначати тебе і те, який шлях ти обереш.
Загадай бажання.
І ще раз.
Молодець. Помахай бабусі!
Привіт, бабусю!
ВИБАЧТЕ, ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТРАНЗАКЦІЇ НЕ ВИСТАЧАЄ КОШТІВ
ВІТАЄМО!
ВИ ВИГРАЛИ ПРИЗ ДЛЯ КЛІЄНТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ГОТЕМА - ?100 000!
Що?
Боже мій! Боже!
Боже.
Боже мій!
Вікторе...
Вікторе, це мова й висновки вченого.
Саме так я з тобою і спілкувався.
Але тепер...
дозволь сказати тобі те, що в мене на душі, не як у вченого,
а як у батька.
Гей.
Гей, ти!
Бо ти не розвиваєшся.
Ти ходиш по колу.
Три безперспективні роботи
та ще й четверта. І де тільки знаходиш на це час?
Я планую свій час.
- Ще одна робота... - Баррі.
- ...і я заплачу за своє навчання. - Не роби так.
- Як я й казав. - Це не може далі так тривати.
Слухай, я більше не хочу про це говорити.
У нас є лише десять хвилин.
То ось як тобі обходиться
- ступінь із карного права? - Так.
Заради чого?
Зараз подумаю. Я розмовляю зі своїм батьком,
який і досі у в'язниці за вбивство моєї матері, яке він не скоїв.
Так, тож як це мене зацікавило карне право?
Уже й не пригадаю.
От лихо.
Цей шлях сам мене обрав, тату.
Дай руку, малий.
Послухай мене, Баррі.
Уважно мене послухай, бо це важливо.
Я хочу, щоб ти все кинув.
А ще я хочу, щоб ти більше мене не відвідував.
Я тягар для тебе.
Гаразд.
Будь ласка, більше ніколи так не кажи.
Дуже прошу.
Знаєш, якої справедливості я б хотів для себе?
Щоб мій син припинив марнувати своє життя.
Ти можеш буди ким захочеш. Ти дуже розумний хлопчина.
Найобдарованіший з усіх.
Я не можу сидіти тут і дивитися, як ти топчешся на місці у Сентрал-Сіті
заради свого старого,
якому вже нічого не світить.
- Тату, це ж неправда. - Час сплинув.
Неправда.
Рушай, Аллене. Аллене!
Я хочу, щоб ти творив власне майбутнє.
Ти живеш у минулому. Твори своє майбутнє.
Відчиняйте.
Чудово.
«Ти живеш у минулому. Твори своє майбутнє, Баррі».
Увійшли. Зачиняйте.
Баррі Аллен. Я Брюс Вейн.
Ви сказали це так, наче це пояснює, чому в мене вдома незнайомець
сидить у темряві у моєму другому улюбленому кріслі.
Розкажи мені про це.
Це особа, що виглядає точнісінько як я,
але це точно не я.
Це хтось... Навіть не знаю.
Хіпі з довгим волоссям.
Досить привабливий єврейський хлопчик.
Він п'є молоко, а я молоко не п'ю.
Я знаю, що в тебе є здібності.
Лише не знаю, які саме.
Мої особливі здібності -
гра на альті, вебдизайн,
вільне володіння мовою жестів, мовою жестів горил.
Матеріал на основі кремнію і кварцового піску.
Зносостійкий, а також вогнетривкий.
Так, я займаюся спортивним танцями на льоду.
Такий матеріал використовують у космічних шатлах проти згорання в атмосфері.
У мене дуже інтенсивні спортивні танці на льоду.
Слухай, я не знаю, хто ти, але кого б ти не шукав,
це не я.
Ти Бетмен?
Отже, ти швидкий.
Це надто спрощено.
Я збираю команду.
Людей із особливими здібностями.
Розумієш, я думаю, на нас іде ворог.
Стій, далі не кажи. Я згоден.
Справді?
Ось так просто?
Так.
Мені потрібні друзі.
Ну то чудово.
Можна я це залишу?
Це схоже на шар об'ємної реальності, що впливає на простір-час.
Я зву це Силою швидкості.
Через неї я спалюю неймовірну кількість калорій,
тож я просто чорна діра для наїдків.
Їжа зникає в мені.
А скільки людей у цьому спецзагоні?
- Троє разом із тобою. - Троє?
Проти кого?
Розповім у літаку.
У літаку?
Нагадай-но, які в тебе суперздібності?
Я багатий.
Міс Прінс, давайте я це зроблю.
Та ні. Я й сама можу.
Вам заварити?
Ні, дякую.
Спочатку треба налити води.
- Звісно. - Щоб не обпекти листя чаю.
- Так. - Добре.
Ні, чаю вже достатньо.
Гаразд.
Точно не хочете?
Ні, дякую. І нехай спочатку завариться.
Звісно. Я почекаю.
Над чим працюєте?
Це рукавиця,
оснащена особливими фотоелементами.
Давайте я вам продемонструю.
Ми взяли це з криптонського корабля-розвідника.
Може, ви трохи...
- зовсім трохи вбік. Дякую. - Так. Звісно.
Поглянемо, як це спрацювало.
О так!
Річ, з якою варто рахуватися.
Рукавиця, що накопичує та розсіює енергію.
Її вигадав пан Вейн.
Тоді, може, за таким принципом створите й ласо?
Чорного кольору, звісно ж.
Отже. Віктор Стоун.
ПОШУК/ ВІКТОР СТОУН
Щось не так.
ЗУСТРІЧАЄМОСЯ ТУТ. ПРОСТО ЗАРАЗ
Схоже, у вас побачення, міс Прінс.
Чому ти розшукуєш мене, Діано?
Ти знаєш, хто я.
Я знаю більше, ніж ти можеш собі уявити.
То, може, тобі вже відомо, що мені потрібна твоя допомога.
Вона потрібна світові.
До біса світ.
Схоже, тобі довелося багато чого пережити.
Я навіть не уявляю, що саме.
Але що б із тобою тоді не сталося, зараз ти маєш дар.
Дар?
Що саме з цього всього схоже на дар?
Ти нам потрібен, Вікторе.
І, може, ми потрібні тобі.
Мені ніхто не потрібен.
Уже ні.
Я дуже довго казала собі те саме.
Колись я втратила того, кого любила.
І я закрилася від усього світу.
Але потім довелося вчитися відкриватись.
І правда в тому, що я й досі вчуся цього.
А якщо ти запропонував зустрітися...
то ти вчишся також.
УЛЮБЛЕНИЙ СИН ВІКТОР СТОУН 1994 - 2015
УЛЮБЛЕНИЙ СИН ВІКТОР СТОУН 1994 - 2015
Ви були праві щодо зразка металу з корабля Супермена.
Якщо спрямувати на нього ікс-проміння, згенероване лазером на електронах,
погляньте, що відбувається.
Це 3,5 мільйонів кельвінів.
Внутрішнє ядро металу дуже сильно нагрівається.
Розжарена тверда речовина.
Це найгарячіше з усього, що є на планеті Земля.
Те саме я сказав своїй дівчині на випускному.
Та вона все одно мене кинула.
Так.
Слухайте, доку,
як гадаєте, Бетмен причетний до зникнення об'єкту, який шукають криміналісти?
Ну, я про об'єкт номер 6-1-9-8-2.
Ні.
Не думаю.
Ох, Вікторе.
Так, пішов!
- Комісаре Гордон? - Ну ж бо!
Повідомлення для вас.
Не треба дивитися на небо, аби зрозуміти, що зараз місячна повня.
Засвітилася половина мешканців Готема, у яких проблеми зі сприйняттям реальності.
Кажуть, що бачили монстрів у небі над гаванню.
Мамо, ти була права щодо поліцейської академії. Чому було не піти на дантиста?
«Напав летючий вампір».
«Схожий на гігантського кажана з великими іклами».
Можливо, це стосується справи:
малюнок підозрюваного у викраденнях з лабораторії в районі гавані.
- Схоже на... - Знаю, на кого це схоже, Криспусе.
Невже ти думаєш, що після 20 років боротьби зі злочинцями тут
він вирішив податися до Метрополіса й викрасти вісьмох людей?
Я поговорю з ним сьогодні.
Як, Джиме?
А ти як думаєш?
Сіласе?
Гей.
Гей, ні!
- Нічого собі. - Де кіборг?
Його звати Віктор.
Ми зустрілися, поговорили.
Дай йому час.
Певно, ти Баррі. Я Діана.
Привіт, Баррі. Я Діана. Ні, неправильно. Ну чудово.
То наразі це всі.
Так, це всі.
Круто як! Це ж Бет-сигнал. Це твій...
Вибач. Це твій сигнал.
Тобто нам треба вирушати.
- Саме це він і означає. - Це ж так круто.
Командирко Меро, я доповів королю, що охорону периметру знищено.
Але він не пришле підкріплення.
Каже, що всі резервні сили потрібні у бунтівних регіонах.
Окрім того, що жорстокий, він іще недалекоглядний.
Гаразд, візьми всіх, хто в нас є,
і накажи утворити фалангу навколо Материнської скриньки.
Тобі не втекти.
А я й не тікаю.
Вулко сказав мені, що ти з'явишся.
Первісток улюбленої королеви Атлани.
Зажди.
Будь ласка.
Я знала її.
Хоча б один з нас її знав.
Мої батьки загинули на війнах.
І вона дбала про мене.
То вона свята.
Як ти смієш таке казати про королеву Атлану?
Твоя королева кинула мене у батька на порозі
і більше про мене не згадувала.
Твоя мати кинула тебе, щоб урятувати.
Ти не уявляєш, як важко їй було це робити.
Та чого їй це коштувало.
Але ти вже не беззахисне дитя.
То був би її обов'язок -
піти по слідах того монстра на поверхню і зупинити його.
Ну а зараз...
твій.
Так.
Степовий Вовче,
розповідай, що ти з'ясував.
Дві скриньки знайдено, і вони прокинулися.
Завдяки силі двох скриньок
я зміг здолати захист цитаделі.
Де третя Материнська скринька?
Парадемони відчувають її присутність і шукають її.
Вони захопили бранців,
на яких є запах скриньки.
Іди.
Допитай бранців.
Знайди третю.
Вони розкажуть мені все, що їм відомо.
Інакше я вирву з них зізнання.
ЧЕТВЕРТА ЧАСТИНА «ЗНАРЯДДЯ ЗМІН»
Скільки вас?
Недостатньо.
Десятки свідків по всьому Готему.
Судячи з опису, цей підозрюваний також причетний до викрадень у Метрополісі.
Парадемони.
Гаразд.
Певно, вони відчули запах Материнської скриньки.
У лабораторії.
Вони забрали людей, щоб з'ясувати, що саме їм відомо.
- Ті восьмеро ще можуть бути живі. - Дев'ятеро.
Голову «С.Т.А.Р. Лабс» викрали сьогодні.
Овва. Тобто ще одного вченого.
То як ми його знайдемо?
Їхнє лігво має бути десь поруч.
Я позначив на мапі Метрополіса й Готема усі місця, де їх помітили.
Я не бачу тут якоїсь системи.
Маршрути на мапі не перетинаються.
На суші.
Ці шляхи ведуть до Страйкер Айленда, з'єднуючи два міста.
Вентиляційні шахти. Вони ведуть до тунелю
у Метрополісі, яким не користуються з1929 року.
Лігво може бути там.
То він поїде з нами?
У твоїй машині всі не помістяться.
У мене є більший транспортний засіб.
Ви справді думаєте, що...
Овва, вони просто... Вони взяли і зникли, еге ж?
Як нечемно.
«С.Т.А.Р. ЛАБС»
Ми вже близько.
Запах ворога.
Порожнечі.
Темряви.
Смерті.
- Де ми, Альфреде? - Це Страйкер Айленд.
Ви маєте бути точно під вентиляційним каналом тунелю.
Подивіться ліворуч, там будуть сходи до апаратної.
Теплове сканування показує там групу людей.
Це воно.
Уперед.
Отже,
то є якийсь план?
У когось із вас.
Не вступати в бій поодинці.
Зробимо це разом.
Я чув про тебе.
Не думав, що ти справді існуєш.
Існую, коли це потрібно.
Мені набридло ваше мовчання. Кажи, де Материнська скринька.
Благаю. У нас є сім'ї.
Тоді у вас є слабке місце.
Степовий Вовк.
Так, певно... це і є лиходій.
Гарна здогадка.
Мені зараз справді бракує Супермена.
Зайдемо з іншого боку.
Оточимо їх і нападемо зненацька.
Ти був поряд із Материнською скринькою.
На тобі її запах.
Я не знаю, про що ти.
- Де вона? - Залиш його!
Він не знає.
Ні, не треба, благаю!
На тобі теж є її запах. Але він сильніший.
Я краще помру, ніж розповім тобі.
Ти й помреш, якщо не скажеш.
Ні!
Вікторе.
Убийте обох.
Амазонка.
Але не така, як твої сестри.
Сильніша.
Амазонко.
Стійте!
Вона моя.
Я не належу нікому.
Народ, зараз ви б'єтеся поодинці.
Забери звідси людей.
Я відволічу цих істот.
Народ, рухайтеся!
Трохи швидше.
- Усе гаразд? - Так.
Я сам. Треба швидше.
Сюди.
Енергія розсіюється.
Моя рукавиця допомогла!
Потім будеш радіти, Альфреде. Мені потрібен «Нічний повзун».
Нарешті ви попросили.
«Нічний повзун» вирушає. Активую дистанційне керування.
Дякую, Альфреде.
Немає за що.
Ні!
Вони в безпеці. Повертайся в тунель.
Тунель. Так. Прибульці, лиходій, жінка з мечем.
Моя черга.
Вихід з ладу всіх систем.
З вами все гаразд, пане Вейн?
Ви живі?
У тобі тече кров прадавніх богів.
З тобою все гаразд?
Не знав, чи прийдеш.
Ти ж мій батько.
Поквапся.
Ні!
Спокійно, Альфреде. Далі я сам.
Я вас знаю?
То що там зараз над нами?
Готемська гавань.
Хто це?
Ну ж бо.
Діано, стрибай!
Що таке?
Покажи мені.
Воно тут.
У цьому світі.
Ви будете на карантині через можливість зараження іншопланетними мікробами.
Протоколи уряду США вимагають...
Я знайомий з вимогами. Я сам складав їхній перелік.
Вона покликала його.
Материнська скринька.
Та, яку він уже здобув.
У нього їх дві. Він забрав скриньку, яка була в Атлантиді.
Йому залишилося здобути загублену скриньку, яку зберігали люди.
Якщо вона ще не в нього.
Вона не в нього.
Вона в мене.
Ти вже завершив завоювання?
Ще ні, ДеСааде.
Тоді чому ти мене викликав?
У мене новини.
Перш ніж могутній Дарксайд зійшов на трон,
він шукав у всесвіті найдосконалішу зброю.
Рівняння Антижиття.
Воно контролює життя й волю на теренах мультивсесвіту.
Він його знайшов на одній примітивній планеті, але перш ніж...
Історія непокори добре відома.
Я знайшов цю примітивну планету.
Світ, який дав відсіч.
Це Земля.
Рівняння Антижиття закарбоване
на поверхні ось цього світу.
Ти впевнений?
Я сам бачив.
На власні очі.
Володарю.
Степовий Вовче.
Володарю, я твій покірний слуга.
Це правда, що ти його знайшов?
Знайшов, величний.
Загублений світ - це Земля.
Антижиття заховане тут.
Якщо ти прагнеш спокути, знайди третю скриньку,
синхронізуй їх задля утворення Єдності, а коли цей світ буде випалений вщент,
я прийду за своєю винагородою.
Ти з'явишся на Землі?
Я перетворив на пил 100 000 світів
у пошуках Рівняння Антижиття.
Шукав тих, хто позбавив мене слави.
Я піду по їхніх кістках і буду купатися в променях сяйва Антижиття.
І все живе
належатиме мені.
Так і буде, володарю.
Це круто.
А ззовні виглядає як закинута будівля.
Він хоче злетіти.
Розмовляєш із машинами?
Я спілкуюся з інтелектом.
Цей каже, що не може літати через збій програми,
але я б його полагодив, якби дали трохи часу.
У моєму потоці даних є прогалина.
Я відчуваю дві інші скриньки.
Я знаю, що вони прокинулися,
але не бачу, де вони.
Ми не можемо атакувати, не знаючи, де їхня база.
А якби й знали...
Я ще не зустрічала нікого, сильнішого за Степового Вовка.
Може, лише раз.
Супермен.
Поки третя скринька спить, вони її не бачать, а лише відчувають.
Треба рухатися, щоб вони за нами не встигали.
Ні. Так ми лише відтягнемо поразку, але не переможемо.
А що, вогнемети вже не використовують?
Чому б не знищити її?
Вогонь не знищить скриньки.
Вони створені з невідомої речовини.
Тепло добре на них впливає. Вони його поглинають і накопичують всередині.
А ти знаєшся на цих скриньках.
Якось це підозріло.
Де ти знайшов скриньку, Вікторе?
Ви на щось натякаєте?
Я кажу, що думаю.
Звідки нам знати, що ти не з ними?
Це довга історія.
А ти кудись поспішаєш?
Наприкінці Другої світової війни скриньку знайшли нацисти,
закопану під монастирем в Італії.
Коли її доправляли Гітлерові, скриньку перехопили союзники.
У 1944 році її перевезли в США.
Невідомий об'єкт номер 6-1-9-8-2.
Він припадав пилом а архівах Пентагону протягом 70 років,
аж поки Міноборони не почало вивчати корабель Супермена.
Учений зі «С.Т.А.Р. Лабс» встановив зв'язок між кораблем
та об'єктом 6-1-9-8-2.
Він розумів, що в обох випадках мова йшла про іншопланетні технології.
Різні цивілізації,
але схожі властивості.
І хоча скринька спала протягом багатьох тисяч років,
учений розробив теорію про те, як її пробудити.
Йому вдалося це зробити.
А потім...
сталася аварія, внаслідок якої я мав загинути.
Але через відчай, а може, втративши здоровий глузд,
учений використав потенціал Материнської скриньки.
Він задіяв іншопланетну технологію,
яку не зовсім розумів.
І за допомогою неї він дав мені життя.
Життя
в ось такій подобі.
Скринька знову заснула,
і він залишив її собі.
Тим ученим був Сілас Стоун.
Мій батько.
Стривай...
Батько врятував тебе за допомогою скриньки?
Хіба це не шалені вбивчі машини?
Вони - знаряддя змін.
Скриньки не зцілюють і не вбивають, для них не існує
живого чи мертвого.
Вони впорядковують речовину за бажанням їхнього господаря,
регенерують її, відновлюють.
Відновлюють?
Скринька може відновити початковий механізм взаємодії частинок речовини.
Тобто частинки речовини не з'являються і не зникають, змінюється лише
принцип взаємодії між ними.
Якщо спалити будинок, його складові частинки не зникнуть.
Вони лише перетворяться на частинки диму.
Будь-хто за допомогою сірника зробить так, щоб будинок перетворився на дим.
Але Материнська скринька...
...із диму знову створює будинок.
Знаю, ми всі зараз думаємо про одне й те саме.
То хто це озвучить? Я не буду цього казати.
Хто там?
Марта.
Привіт.
Вітаю.
Я ходила в редакцію «Дейлі Пленет», щоб нарешті забрати речі Кларка.
Не знаю чому, але мені тепер немає де їх подіти.
Я втратила ферму.
У мене вже давно була заборгованість за кредитом.
Але дім усе одно завеликий для мене одної.
Ви можете переїхати до мене будь-коли
і залишатися скільки треба.
Дякую, Лоіс. Дуже мило з твого боку.
Але я знайшла житло, яке мене цілком влаштовує, -
біля їдальні.
Я прийшла не за допомогою.
Я прийшла, бо...
Коли я зустріла містера Перрі, він сказав мені...
що ти не з'являлася на роботі після загибелі Кларка.
Я не можу.
Увесь світ у жалобі.
Через втрату свого символу.
Куди б я не пішла, куди б не поглянула - повсюди це «С».
Я чула, що кажуть люди.
Вони говорять так, наче знали його.
Але ж вони не знали Кларка.
А я не можу їх зупинити,
подивитися їм в очі і сказати,
як сильно я пишаюся своїм сином.
Ти єдина, хто знає.
Хто мене розуміє.
Обтяжену горем та ще й таємницею.
Я здолала цей шлях і приїхала сюди, бо хотіла...
тому що хотіла побачити тебе.
І сказати тобі,
що я все розумію.
Я...
вже нікого не покохаю так, як вашого сина.
І я сумую за ним.
Я так сильно за ним сумую.
Я теж, люба моя.
Марто, ви ж знаєте, якщо вам бодай щось потрібне, я допоможу.
Ти дійсно можеш дещо для мене зробити, мила.
Повертайся до свого життя.
Ти теж потрібна світу, Лоіс.
Померлі - мертві.
Скринька оживила Віктора.
Віктор не помер.
Життя може бути або нулем, або одиницею.
Можна бути чи не бути. Щось одне з цього.
Ти можеш запустити скриньку, Вікторе?
Звісно.
Але в нас недостатньо даних про біологію криптонців.
Невідомо, що може статися.
Гаразд, але...
Треба спробувати. Хіба ні? Мусимо спробувати.
Що нам втрачати?
Для цього спочатку треба активувати скриньку.
А щойно вона прокинеться...
...її помітить ворог, з'явиться тут,
синхронізує Єдність. І кінець всьому.
Тож ми можемо втратити всю планету, віддавши її прибульцям,
схильним до геноциду. Дякую за пояснення.
Навіть якби Супермен повернувся,
питання: хіба це напевно, що він їх здолав би?
На це відповіла Материнська скринька.
Батько Віктора активував Материнську скриньку більше року тому,
коли Супермен був іще живий.
І вона не покликала Степового Вовка. Жодна зі скриньок не покликала його. Аж поки...
Поки не загинув Супермен.
Аж поки не загинув Супермен.
- То вони його ніби як боялися? - Так,
вони боялися його.
Це єдиний шлях.
Повинно бути шестеро, а не п'ятеро. Без нього нас немає.
П'ЯТА ЧАСТИНА УСЯ КОРОЛІВСЬКА КІННОТА
Можна викреслити це зі списку бажань.
Ексгумувати тіло Супермена. Є.
КЛАРК ДЖОЗЕФ КЕНТ
Ти ж знаєш, що ми могли б зробити це за наносекунду?
Могли б.
Він був моїм героєм.
Ну гаразд.
Амазонка об'єдналася з атлантійцем.
Я напівкровка.
Скільки тисяч років тому наші народи востаннє спілкувалися?
Не знаю. Я не надто близький зі своїм народом.
Я ненавиджу атлантійців так само, як і ви, амазонки.
Від ненависті ніякої користі.
Еге.
Ні, дякую.
Батько казав мені, що в атлантійців є прислів'я:
«Якщо темрява когось і віддає,
- то лише...» - «...лише в обмін на когось іншого».
Ми теж так кажемо.
Як тобі таке?
Диво-Жінка.
Як ти вважаєш, їй може сподобатися хлопець, молодший за неї?
Їй 5 000 років, Баррі.
Усі хлопці будуть молодші за неї.
Боже мій.
Господи.
От лихо...
Ну як, виходить?
Якщо ви питаєте про те,
чи є бодай якісь шанси, що він злетить сьогодні,
то ні, нічого не вийде.
Усе гаразд.
Це не має значення. Ми покладемо тіло
у криптонський корабель. Фактично це органічний комп'ютер.
Він може безпосередньо контактувати зі скринькою.
Що? Так само, як із Лексом Лютором?
На кшталт того.
Авжеж. Ну тоді що може піти не так?
Пане Вейн...
у вас вийшло!
Ви зібрали команду, щоб битися на цій війні.
Ви виконали свою обіцянку.
Але наважитися на таке... Це ж, наче...
Відчуття провини затьмарило вам розум.
Не зможе і вся королівська кіннота, і вся рать...
Альфреде, цього разу я керуюся виключно вірою,
а не здоровим глуздом.
Але якщо ви почнете бавитися з цією магічною скринькою,
це може стати кінцем усього.
Звідки ви знаєте, що ваша команда достатньо сильна?
Якщо вам не під силу приборкати бика, що атакує,
не варто махати перед ним червоним плащем.
Цим червоним плащем - варто.
Цей червоний плащ дає відсіч.
Гаразд.
Ви були праві, докторе Стоун. Результати тестів негативні.
Ані ви, ані інші не заражені.
Про всяк випадок ми прочесали весь об'єкт.
Дякую, Томасе. Тобто я можу йти?
Звісно.
- Дякую. - Усім увага.
Ви не заражені. Тож збирайте свої речі.
У разі потреби додаткової медичної допомоги...
Артуре, потрібна твоя думка. Який варіант менш недоладний. Цей?
- Точно ні. - Добре.
Або... Цей?
Покажи ще раз перший варіант.
Отже. Давайте переодягнемося.
Я завжди одягнений.
Перепустка?
Перепустка.
Слухаюся.
«Слухаюся»?
ПЕРСОНАЛ «С.Т.А.Р. ЛАБС» ФАЙЛ - ПОМИЛКА
ВЕСЛІ РОУВ - ВІЙСЬКОВА ПОЛІЦІЯ ДОПУЩЕНИЙ
Рушай.
«Рушай»? Овва, ну добре!
Доку!
Вас випустили з карантину.
Так, вони дослухалися до розуму.
Давай поглянемо, якого прогресу ми досягли
з лазером на електронах.
Прогрес суттєвий. Я вам зараз покажу.
Вікторе, тут нікого не має бути.
Зрозуміло.
Червоний рівень тривоги. Небезпека зараження.
БІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА
Персоналу негайно евакуюватися.
Біозагроза п'ятого рівня.
Сенсор виявив мікроб іншопланетного походження.
Мікроб іншопланетного походження? Це якась нісенітниця.
Певно, помилкова тривога.
Народ, усе вимикайте і мерщій звідси.
- Усе ж перевірили. - Ходімо.
- Певно, це помилкова тривога. - Хутко, доку.
- Сам подумай. - Загальна евакуація! На вихід!
Та стійте ви! Трясця!
Зберігайте спокій і рухайтеся у напрямку до найближчого виходу.
До уваги персоналу.
Хутко! Рухайтеся! Ну ж бо!
Швидше! Ну ж бо!
Усім на вихід!
БІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА
БЕЗПЕЧНО
Так!
Ось так!
Командире охорони, це доктор Сілас Стоун, ви мене чуєте?
- Говоріть, докторе Стоун. - Це хибна тривога.
Хтось зламав систему. Треба попередити...
Вікторе.
Докторе Стоун, ви там? Я не чую.
Я помилився.
Тривога справжня.
Евакуюйте всіх. І щоб ніхто, повторюю,
щоб ніхто не повертався без мого дозволу.
Зрозумів вас, сер.
Виводьте персонал!
Рухаємося! Швидше!
- Усі вийшли? - Схоже на те.
- Усі? - Так.
Сюди.
Він знає, що Супермен тут.
Дух захоплює.
Це неймовірно.
Це божевілля.
Що? То зараз це вже божевілля?
Сподіваюся, ви, психи, знаєте, що робите.
ЛОІС ЛЕЙН РЕПОРТЕР «ДЕЙЛІ ПЛЕНЕТ»
ФОРС-МАЖОР ТЕСТ НА ВАГІТНІСТЬ
Системи активуються.
Вітання, Вікторе. Ви хочете взяти керування на себе?
Я в системі.
Корабель сприймає Материнську скриньку як ворожий об'єкт.
Я можу обійти протоколи безпеки,
але Лютор спалив конденсатори
через стрибки напруги, і на відновлення цього немає часу.
Поясни нормально.
Недостатньо заряду, щоб скринька прокинулася.
Може, в мене вийде.
Я міг би спробувати запустити її.
Не люблю порушувати це правило,
але коли я наближаюся до швидкості світла...
Із часом може відбуватися казна-що,
але якщо я це роблю, я створюю надпотужний електричний заряд.
Я б міг відійти, і якщо відстань буде достатня,
я створю сильний електричний струм.
Я б міг розбудити скриньку, якщо...
ми цього й досі хочемо.
Хочемо. Роби це.
Вітаю, міс Лейн.
Доброго ранку.
Я вже думав, ви не прийдете.
Останній раз.
НЕ ПЕРЕТИНАТИ ПОЛІЦІЯ МЕТРОПОЛІСА
Бачу двигуни, тож, певно, далі не можна.
Я на позиції.
Готовність до занурення.
Материнська скринька готова.
Корабель благає мене не будити скриньку.
- Це необоротна дія. - Він боїться.
Знає, що прийде Степовий Вовк.
Нам це й так відомо. Продовжуй.
Я настійно рекомендую не проводити активацію.
Баррі, я розпочинаю відлік.
Це необоротна дія.
- П'ять... - П'ять...
П'ять...
- Ворожа технологія. - Не варто.
Варто. Продовжуй.
Чотири...
- Чотири... - Чотири...
- Я наполягаю: не проводити активацію. - Скасовуємо.
Та зробіть це.
- Три... - Три...
Три...
- Два... - Два...
- Два... - Це необоротний процес.
- Один. - Один.
- Один. - Це необоротна дія.
ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ
- Вікторе? - Ні.
Бігти?
Майбутнє вкорінилося в теперішньому.
Пригніться!
ЯКЩО ШУКАЄТЕ ЙОГО ПАМ'ЯТНИК, ОЗИРНІТЬСЯ ДОВКОЛА
Він повернувся.
Щось не так. Він нас сканує.
Що?
Вікторе?
Вікторе?
- Дідько. - Ти що робиш?
Моя система автоматичного захисту
реагує на небезпеку.
Вікторе, ні!
- Я її не контролюю! - Не треба!
Кал-Ел, ні!
Він спантеличений. Не знає, хто він.
Артуре, треба його вгамувати.
Кал-Ел, останній сине Криптона...
згадай, хто ти.
Скажи мені, хто...
Швидше!
Краще відійдіть.
- Ти живий? - Так.
Підводься. Сховайся подалі. Іди.
Будь ласка, не змушуй мене робити це.
Кларку.
Кларку, ні.
Кларку.
Ні.
Ти потрібен світу.
Кларку.
Кларку.
Не стріляти!
Кларку.
Будь ласка.
Прошу тебе.
Будь ласка.
Ну ж бо.
Так.
Ходімо.
Мені дуже прикро.
В укриття!
- Він наближається. - Материнська скринька.
Де вона?
Ну ж бо.
Ну давай.
Увага, порушення системи безпеки.
Четвертий сектор, третій рівень.
Негайно все заблокувати.
Давай сюди Материнську скриньку.
Ні, не треба.
Тату, стій! Ні!
Це початок кінця.
Вікторе?
Вікторе... Овва, Вікторе. З тобою все гаразд? Підводься.
Вікторе?
Він загинув.
Що?
Мій батько.
А я його не врятував. Не міг.
Боже.
Його батько загинув через нас.
Я казав: будити скриньку - погана ідея.
Ні, не погана.
Адже нам потрібен був Супермен. І досі потрібен.
Те, що повернулося, - це не Супермен.
Може, це його тіло й суперздібності. Але то не він.
Він.
Він упізнав Лоіс Лейн.
- Кого? - Жінку, яку він кохає.
- Він пам'ятає її. - Ні.
Він потягнувся до неї, бо вона його не злякалася.
Це інстинкт, Діано.
А куди вирушив Степовий Вовк?
На свою базу, щоб з'єднати три скриньки.
А ми не знаємо, де його база. Та скільки часу до...
Лічені години.
Скриньки синхронізуються, утвориться Єдність,
і якщо ми не встигнемо зупинити це, планета загине.
Це не ваша...
Він знав.
Він знав, так, знав.
Він не хотів знищити скриньку,
він її розжарював.
Щоб ізсередини скринька була найгарячішим об'єктом за межами ядерного реактора.
- Будь-що з такою температурою... - Зашкалить
у системі тепловізійного спостереження.
Твій батько пожертвував собою, щоб позначити ту скриньку.
Повернімося в мою лабораторію і за допомогою супутника
проскануємо Землю і знайдемо термальну аномалію.
Я вже це роблю.
Даруй, у тебе що, вбудований супутник?
Шість супутників.
Ясно.
Знайдімо цього сучого сина.
ШОСТА ЧАСТИНА «ДЕЩО ПОХМУРІШЕ»
ЗАСТАВНЕ МАЙНО ПРОДАЄТЬСЯ - ВЛАСНІСТЬ БАНКУ
Ти переніс нас сюди.
Ти пригадав.
Це дім.
Ти заговорив.
А раніше не говорив?
Твоя мати заборгувала банку.
Вона нікому не розповіла.
Не розумію.
Вона горда жінка, Кларку.
Ось.
Їй подобалося це місце.
І мені теж.
І мені.
Овва!
Круто як.
Я привів друзів.
Нічого собі! Так!
Народ, це Альфред. Я працюю на нього.
- Альфреде. - Вітаю вас, мем.
Нівроку лігво, Альфреде.
Що ж, я заварю чай.
Чудово.
Не знаю, де взяти стільки чашок.
А ось і Материнська скринька.
Покажи зображення у видимому спектрі.
Пожарнов.
Місто-привид неподалік Москви.
Мешканці залишили його 30 років тому після ядерної аварії.
Це місце уникає навіть армія.
Певно, там стільки радіації,
що з шиї може вирости ще одна нога.
Уже ні.
Він накопичив усю радіацію задля спорудження бази.
Наблизь.
Що він, у біса, вибудовує?
Єдність саме там.
Будемо атакувати згори.
Вибухові речовини не розділять скриньки,
але лише зміцнять їхній зв'язок.
То що, підірвати їх не вийде?
Ззовні - ні.
Я хочу підключитися до Єдності, сам на сам.
Злитися з нею.
Послабити її зв'язок ізсередини, щоб потім роз'єднати скриньки.
Ти не знаєш, із чим тобі доведеться зіткнутися.
Ти зіллєшся з Єдністю і будеш наодинці з нею.
Синхронізовані скриньки - загроза світу.
Їм мільярд років.
Вони залізуть тобі в голову, знайдуть твої слабкі місця,
страхи і використають їх, щоб знищити тебе.
Доправте мене туди і дайте час.
Ти можеш загинути, Вікторе.
Якщо ні, то ми всі помремо. І крапка.
Мені немає чого втрачати.
Ти ж хотіла, щоб я скористався своїм даром.
От я це й зроблю.
Гаразд. Отже,
якщо Віктор хоче спробувати врятувати світ, злившись із фатальними скриньками,
пропоную допомогти йому проникнути в них.
Але це значить, що нам доведеться атакувати ту базу.
Битися з дияволом та його армією
у пеклі.
Певно, цей Степовий Вовк уже бився
із сотнями тисяч інших суперістот на різних планетах, знищених ним, так?
І треба припустити, що він переміг.
Мені начхати на те, зі скількома демонами він бився і в скількох пекельних світах,
але з нами він іще не бився. З нами, об'єднаними.
Гадаю, ти сказала «так».
Коли?
Я про обручку.
А ти справді повернувся.
Я отримав другий шанс, Лу.
І я його не змарную.
Це справді ти?
Справді я, мамо.
Слухай, мамо.
Вони не просто так повернули мене до життя.
І я мушу з'ясувати навіщо.
Як там Віктор?
Та він хотів побути на самоті.
Ми просимо юнака, котрий щойно втратив батька,
протистояти найпотужнішим машинам у всесвіті.
Це несправедливо.
Тобі, наче, було начхати.
Я цього не казав.
Що з тобою?
Мені наснився сон, навіть не знаю... наче якесь передвістя.
Був кінець світу,
а Баррі Аллен стояв тут
і сказав мені: «Лоіс Лейн - ось наш ключ».
Так і є... Ключ до Супермена.
До кожного серця є свій ключик.
Думаю, це щось інше.
Дещо похмуріше.
Пане Вейн.
Пане Вейн!
Ви повинні це побачити.
Ти його полагодив.
Він хотів літати.
Він створений для польоту.
Ти теж.
Він з'явиться, Альфреде, я знаю.
Чому ви так упевнені в цьому?
Віра, Альфреде. Віра.
Нарешті.
Приготуватися до його прибуття.
Час моєї спокути настає.
Об'єднайтеся.
Синхронізуйтеся.
Супутники показують, що він створив захисний купол.
Він має конструктивну ваду.
Купол завалиться, якщо знищити вежу.
Ворог не передбачив можливість фронтального наступу.
Бо, певно, не думав, що знайдеться хтось настільки божевільний.
Брюс правий.
Треба знищити захисний купол,
щоб завадити Єдності синхронізуватися.
А якщо купол не буде знищено?
Ми його знищимо.
Коли Віктор підключиться до Єдності,
Баррі допоможе йому пробити її захисні системи.
Нагадайте мені, яким чином?
За допомогою сили кохання.
- Баррі. - Завдяки надпотужному стрибку енергії.
Добре.
Тобі доведеться бігти так швидко як ніколи,
щоб створити заряд такої потужності.
Потім ти встановиш фізичний контакт із Віктором.
Ця сила має проштовхнути його всередину Єдності.
Вікторе, далі все в твоїх руках.
Роз'єднай процес ізсередини, перш ніж Єдність синхронізується.
Нарешті в нас є справжній план.
У нас є план.
Символом дому Ел є надія.
Надія, яка втілює в собі глибоку віру
в потенціал кожної людини бути силою добра.
Кларку...
Ось що ти можеш їм дати.
...тебе послали сюди не просто так.
Ти подаруєш мешканцям Землі ідеал, якого вони намагатимуться досягти.
Навіть якщо на це піде все твоє життя -
ти заслуговуєш того, щоб дізнатися, якою ж була причина.
Вони спотикатимуться й падатимуть.
Тобі доведеться зробити вибір.
Вони засяють так само яскраво, як і ти, Кале.
Вибір такий: стояти з гордістю у перших рядах людської раси чи ні.
Ти допоможеш їм створювати дива.
Тепер усі надії і мрії Криптона живуть у тобі.
Я пишаюся тобою, сину.
Ми з твоєю матір'ю любили тебе.
Ми з твоєю матір'ю знали, що ти зміниш світ.
Це було випробовуванням твоєї волі.
Я знаю, що було важко, Кларку.
Але ти дав надію їхньому світові.
Покажи їм, хто ти насправді.
Люби їх, Кале.
Так само, як ми любили тебе.
Лети, сину.
Час настав.
Я завалю вежу і зруйную той захисний купол.
Що б ви не побачили...
дотримуйтеся плану.
Для цього я й зібрав вас разом.
Брюсе, повертай. У тебе нічого не вийде.
Треба просто постукати сильніше.
Убийте його!
Уперед, до бою. Захищайте Єдність.
Трясця.
Вежу знищено.
Чуєте мене?
Так, добре чуємо.
Ти живий?
Брюсе?
Ідіть до реактора.
А я відволічу стільки цих монстрів, скільки зможу.
І що це значить?
За мене не хвилюйтеся. Проривайтеся до Єдності.
Вони тут.
Брюсе?
Зв'язок вирубився.
Уперед.
Ну ж бо, летіть за мною, кляті комахи.
Критичні пошкодження.
А ти справді глузд втратив.
Не дякуй.
Друзяко.
Так, ми впораємося.
А ти роби що треба.
Певно, ти Альфред.
Пане Кент.
Він сказав, що ви прийдете.
Будемо сподіватися, ще не пізно.
Гей!
Пам'ятаєш мене?
Другий раунд?
Ще б пак.
Почнемо?
Скажи мені, амазонко,
чому ти залишила своїх сестер
і зійшлася з цими створіннями,
які чіпляються за свої жалюгідні життя?
Тебе не було з ними, щоб захистити їх від мене.
На жаль, хоча могла б.
Баррі, я на позиції.
Гаразд. Я створюю заряд.
Кажи коли.
Баррі, на рахунок один.
Три, два...
Відчепися від мене!
Вікторе!
Вікторе!
Я дивився, як палав твій острів,
а твої сестри благали пощадити їх.
Так само, як і твоя мати.
Брешеш.
Я видихаюся!
Вікторе!
Вікторе, я не втримаю заряд!
За Дарксайда.
Я не вражений.
Добре.
Кал-Ел.
Баррі, я підключився до Єдності.
Мені потрібен заряд, щоб потрапити всередину.
Баррі?
Баррі, усе гаразд?
Баррі!
Я видохся. За лічені секунди я знову буду у формі!
Баррі, ну де ти? Вона майже синхронізувалася!
Гаразд.
Боже мій. Зціляйся, Баррі.
Загоюйся.
Баррі!
Ми не встигли.
О ні.
Він уже тут!
Гаразд.
Моя швидкість має перевищувати швидкість світла. Набагато.
Ти повинен порушити правило, Баррі, і зробити це просто зараз.
Тату...
що б не сталося, я хочу, аби ти знав...
твій син був одним із них, тату.
Одним із найобдарованіших серед усіх.
Твори власне майбутнє.
Твори своє минуле.
Тепер усе гаразд.
Ми чекали на тебе, Вікторе.
Мій зломлений хлопчику.
Якщо хочеш, ти вже не будеш самотній.
Ми знову будемо разом.
Усе може бути як раніше.
Ти знову станеш повноцінним.
Я не зломлений.
І я не самотній.
Супермене!
Я казав тобі,
що Степовий Вовк зазнає поразки.
Так. Ти казав.
Володарю, тепер, коли Материнські скриньки знищені,
як ти отримаєш свій трофей?
Антижиття знайдено, ДеСааде.
І щоб заволодіти ним, ми не зупинимося ні перед чим.
Готуй армаду.
Зробимо це перевіреним способом.
ЕПІЛОГ ДВІЧІ БАТЬКО
Двічі твій батько.
Дозволь сказати тобі те, що в мене на душі, не як у вченого,
а як у батька.
Я двічі твій батько.
Я привів тебе у світ, і потім знову.
Ти не уявляєш, як сильно я тобою пишаюся.
Завжди пишався.
Я змарнував стільки років, поки ти був поряд. Не виправив стількох помилок.
Усе розсипається, Вікторе.
Усе змінюється.
Мені треба зустрітися з батьком.
Світові завдано болю.
Він пошкоджений.
Іншого немає.
Тепер корабель ваш, молодий чоловіче. Ви бос.
«Райан Чой, директор з вивчення нанотехнологій».
Ваша спеціалізація.
Авжеж.
Моя спеціалізація.
Та шукати вирішення проблем світу треба не в минулому, а лише в майбутньому.
У тому, що не настало. У тому, що настає.
Овва. Тут десь 30, може, 45 метрів.
Десь так.
Великий круглий стіл.
Шість крісел, ось тут.
Але й вільні місця.
І вільні місця.
Допоможи нам, Боже.
Те, що настає, - це ти.
Що?
Це найгірша робота, що буває у криміналістичній лабораторії.
Але я проліз крізь вушко голки.
То це справжня робота?
Справжнісінька.
Ти проліз крізь вушко голки.
Так кажуть?
Проліз крізь вушко.
Так, кажуть, малий.
Він проліз крізь вушко голки!
- Це мій хлопчина, ось він! - Лишенько.
Я його нічого не навчив.
- У тебе знову пирснуть із балончика. - Так!
Тепер тебе не зупинити.
Дякую, тату.
Сьогодні.
Це твій час, Вікторе... засяй.
Просто подякувати тобі - цього замало.
Я лише виправив помилку.
Як ти забрав будинок у банку?
Я купив банк.
До речі, мої вітання.
Зроби це. Стань ним.
УЛЮБЛЕНИЙ БАТЬКО СІЛАС СТОУН 1969 - 2017
Чоловіком, яким я так і не став. Героєм, ким ти і є.
Займи своє місце поміж хоробрих.
Тих, хто був, є і ще буде.
Тож устань...
бийся...
пізнавай...
зцілюй, кохай...
перемагай.
Час для цього
настав.
Готовий?
Ходімо, Стівенсе.
Гаразд, рухайся.
Крокуй.
Люторе, виходь.
Люторе.
Карле, відчини другу.
Люторе.
Годі дурня клеїти, Люторе, інакше я зараз увійду.
АРКГЕМ - ГОТЕМ
АРКГЕМ - УТРИМАННЯ ДУШЕВНОХВОРИХ
Ось і він.
Прошу на борт.
Бажаєте келих Goût de Diаmаnts?
Я святкую повернення бога.
Він вийшов із землі і повернувся на небо.
Чув, тобі бракувало клепки в голові.
Так, дякую за уважність,
бракувало, але сумлінні лікарі в Аркгемі допомогли мені повернути ясність розуму.
Ви добровільно погодилися знищити кажана - задарма.
Безоплатна робота?
Це особисте.
Зараз здогадаюся, око за око?
Ти казав, що маєш для мене інформацію?
Досить гаяти мій час.
І накликати на себе ваш гнів, містере Вілсон? Мені б цього не хотілося.
Мені є заради чого жити. А також я маю важливіші справи.
Якщо вам потрібен Бетмен,
ось що вам може допомогти.
Його звати Брюс Вейн.
Я щойно подумав...
привід для святкування дійсно є.
Молодець.
Чисто.
Далеко ще?
Ми майже на місці.
Треба поквапитися.
Ми тут як на долоні.
Він прийде по нас.
Нехай іде.
Нехай цей гад іде сюди.
Я проткну ось цим його серце за те, що він зробив із Артуром.
Хочу, щоб він за це поплатився.
Я розумію, що ти відчуваєш, Меро.
Ти й гадки не маєш, що я відчуваю.
Але щоб досягти свого, ми повинні дотримуватися плану.
Ти взагалі коли-небудь любив когось?
СПЕЦЗАГІН
Помиляєшся, моя таранько.
Він добре знає, як це, коли втрачаєш того, кого любиш.
Ну, скажімо...
батька...
або матір.
Дуже обачно обирай свої наступні слова.
Або ж прийомного сина.
Хіба не так...
Бетмене?
Може, певним чином стара смердюча камбала права.
Скільки людей має померти на твоїх руках, перш ніж ти станеш нечутливим до смерті?
Не надто обачно.
Скільком померлим ти можеш поглянути в очі,
перш ніж сам помреш усередині?
Я вже давно мертвий усередині,
але навіть у мене є межа.
І якщо перетнеш цю межу, Богом клянуся, я...
І що буде, Брюсе? Уб'єш мене?
Ти мене не вб'єш.
Я твій найкращий друг.
До того ж, хто тебе тоді приголубить іззаду?
У будь-якому разі...
я тобі потрібен.
Ти
без мене не врятуєш світ, що занепав після того, як ти дозволив їй померти.
Бідолашна Лоіс.
Вона так страждала!
Мені часто буває цікаво,
скільки разів ти будеш знищувати світ, створюючи альтернативну історію,
через те, що ти, відверто кажучи, тремтиш за своє життя.
Тож, як завжди, дорослим буду я.
Перемир'я...
Брюсе.
Поки ця карта в тебе - перемир'я.
Але тобі достатньо розірвати її навпіл - і я залюбки подискутую,
у будь-якій формі, про те, навіщо ти послав Диво-Хлопчика...
виконувати чоловічу роботу.
Знаєш, це кумедно,
що ти говориш про людей, які померли в мене на руках,
бо коли я тримав Харлі Квін,
у той час як вона стікала кров'ю й помирала,
вона на останньому подиху благала мене про те,
щоб я вбивав тебе,
а ти не сумнівайся, трясця, я вб'ю тебе...
Щоб я вбивав тебе повільно.
І я дотримаюся тієї обіцянки.
Молодець.
Я ледь не впіймався.
Де будемо переховуватися?
Там, де він ніколи не шукатиме.
Ти й досі думаєш, що його варто було брати з собою?
А сам як гадаєш?
Він знайшов нас.
Чим можу допомогти?
Упевнений, ти знаєш, що Дарксайд іще повернеться на Землю.
Адже десь тут є Рівняння Антижиття.
Треба знайти Антижиття, перш ніж це зробить він.
Насувається війна.
І я хочу допомогти.
Перепрошую, нагадай, хто ти?
У мене були різні імена, я набував різних форм. І так само, як ти,
я зрозумів, що зацікавлений в існуванні цього світу
і настав час битися за нього.
Поміч нам точно знадобиться.
Тому я радий, що ти тут.
Я ніколи не думав, що побачу захисників Землі,
які б'ються усі разом, об'єднані.
Без тебе цього б не сталося, Брюсе.
Твої батьки пишалися б тобою.
Сподіваюся.
Що ж, я буду на зв'язку.
До речі, дехто називав мене
Марсіанським Мисливцем.
Тоді, певно, до зустрічі.
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ОТЕМ
Переклад субтитрів: Дмитро Восколович
Can't find what you're looking for?
Get subtitles in any language from opensubtitles.com, and translate them here.