All language subtitles for Planeta.Singli.2016.720p.BDRip

af Afrikaans
ak Akan
sq Albanian
am Amharic
ar Arabic
hy Armenian
az Azerbaijani
eu Basque
be Belarusian
bem Bemba
bn Bengali Download
bh Bihari
bs Bosnian
br Breton
bg Bulgarian Download
km Cambodian
ca Catalan
ceb Cebuano
chr Cherokee
ny Chichewa
zh-CN Chinese (Simplified)
zh-TW Chinese (Traditional)
co Corsican
hr Croatian
cs Czech
da Danish
nl Dutch
en English Download
eo Esperanto
et Estonian
ee Ewe
fo Faroese
tl Filipino
fi Finnish
fr French
fy Frisian
gaa Ga
gl Galician
ka Georgian
de German
el Greek
gn Guarani
gu Gujarati
ht Haitian Creole
ha Hausa
haw Hawaiian
iw Hebrew
hi Hindi
hmn Hmong
hu Hungarian
is Icelandic
ig Igbo
id Indonesian
ia Interlingua
ga Irish
it Italian
ja Japanese
jw Javanese
kn Kannada
kk Kazakh
rw Kinyarwanda
rn Kirundi
kg Kongo
ko Korean
kri Krio (Sierra Leone)
ku Kurdish
ckb Kurdish (Soranî)
ky Kyrgyz
lo Laothian
la Latin
lv Latvian
ln Lingala
lt Lithuanian
loz Lozi
lg Luganda
ach Luo
lb Luxembourgish
mk Macedonian
mg Malagasy
ms Malay
ml Malayalam
mt Maltese
mi Maori
mr Marathi
mfe Mauritian Creole
mo Moldavian
mn Mongolian
my Myanmar (Burmese)
sr-ME Montenegrin
ne Nepali
pcm Nigerian Pidgin
nso Northern Sotho
no Norwegian
nn Norwegian (Nynorsk)
oc Occitan
or Oriya
om Oromo
ps Pashto
fa Persian
pl Polish
pt-BR Portuguese (Brazil)
pt Portuguese (Portugal) Download
pa Punjabi
qu Quechua
ro Romanian Download
rm Romansh
nyn Runyakitara
ru Russian
sm Samoan
gd Scots Gaelic
sr Serbian
sh Serbo-Croatian
st Sesotho
tn Setswana
crs Seychellois Creole
sn Shona
sd Sindhi
si Sinhalese
sk Slovak
sl Slovenian
so Somali
es Spanish Download
es-419 Spanish (Latin American)
su Sundanese
sw Swahili
sv Swedish
tg Tajik
ta Tamil
tt Tatar
te Telugu
th Thai
ti Tigrinya
to Tonga
lua Tshiluba
tum Tumbuka
tr Turkish
tk Turkmen
tw Twi
ug Uighur
uk Ukrainian
ur Urdu
uz Uzbek
vi Vietnamese
cy Welsh
wo Wolof
xh Xhosa
yi Yiddish
yo Yoruba
zu Zulu

Original subtitles

ПЛАНЕТА САМОТНІХ

ВОВК

ДІ-ДЖЕЙ

АНЖЕЛА

СВІТ ОЧИМА ВОВКА

Вітайте того, хто смикає за всі мотузки, Томек Вовчинський!

Доброго вечора всім, сьогодні, в день закоханих, з вами буду я та Анжела!

Всього найкращого для всіх у день закоханих!

А зараз великий план.

А ви ніколи не задумувалися, що в свята з нас хтось просто кпить?

Візьмімо Великдень:

заєць, що несе яйця... шоколадні...

А валентинки, принаймні, для двох:

букетик квіточок, серденько, перегляд романтичної комедії...

...і звісно класно перепихнутися.

Перепихнутися? О, то ходи, ходи до мене.

Тільки коротко, лишилося 5% заряду.

Дурня це все. Яка дурепа знайомиться через інтернет?

- Нормальні люди так не знайомляться. - Хочеш сказати, що я та Боґдан ненормальні?

Ви - виняток.

Я хочу просто когось зустріти.

Добре, вдягай білого гольфа, почисть зуби, всміхнися

й вийди врешті з того дому на побачення з тим, як його звати?..

Ант_Ман.

- Угу, але як його звати? - Власне,

- я навіть не знаю, як його звати. - Заспокойся.

це перше побачення, а не терапія для подружжя.

Отримаєш лише тоді, як допоможеш мамі на роботі.

І пам'ятай,

першого враження не можна зробити на другий раз.

Завтра підеш з мамою в перукарню і все!

Вона не моя мама! І не називай її так!

Моя мама не проста перукарка, а адвокатка!

Вона через тебе нас залишила!

Я перепрошую, можна тихіше, тут телефоном говорять.

Ненавиджу вас!

Вибач, я тобі пізніше передзвоню.

Попрацюєш з мамою трохи. І так усе закінчиться, як і завжди.

Що ти сказав?

Зовсім не смішно.

Привіт, мамо.

Принесла покупки й листи.

Всього найкращого тобі в День закоханих.

Найкраще вже минуло.

Ясно.

- Па. - А куди це ти? Посеред ночі?

- Лише дев'ята. У мене побачення. - З ким?

- Мамо... - Я хіба маю знати з ким ти зустрічаєшся?

Мені вже майже тридцять.

Добрий вечір.

- Слухаю вас? - Був замовлений столик на двох.

Прізвище?

Ант_Ман.

Нема такого.

Вибачте.

А багато у вас замовлень на 21:30?

- Одне. - Це наше.

Прошу.

Через три дні - 8 березня. 70 відсотків твоєї аудиторії - жінки.

Супер.

Які плани на сьогодні?

І тому я хочу, щоб ти перестав їх ображати.

БЕАТА: З тобою - жодних. ВІдвали.

- Бляха, Беата образилася. - Яка Беата?

Не знаю... Глянь.

Це Маґдина подруга.

Я саме про це, ти навіть не розумієш, коли це робиш...

Принести вам щось випити?

Я чекаю на когось.

Гаразд, тоді ми разом чекатимемо.

Це жінки. Вони, зрештою, матері, якщо навіть не є ними, то будуть.

Вони наші сестри, дружини, доньки, бабусі. Вони дивляться наш канал.

Ти не можеш їх ображати, бо це вони хочуть бачити тебе на екрані.

Не прийде.

То, добре, щасливо.

Привіт.

Вибач, що спізнився, бісові затори.

Бляха, але смачні.

З часником були б кращі, але добрі...

Ант_Ман?

Ант_Ман?

Перше побачення через інтернет.

П'яте.

Якби воно було п'ятим, ти б відповіла, що перше.

Після третього вже кожен розуміє, що це облом.

- Ну, я б так не сказала. - Не сказала?

Може тобі сподобалося, що хтось тебе так розвів у День закоханих?

Послухай, Касю...

- Аня. - Аню.

Може б нам звідси кудись піти?

Вже?

Я хотів щось з'їсти, але якщо ти така нетерпляча...

Розсмішив.

Нічого не вийде.

Томек Вовчинський?

Мені дуже подобається твоє шоу.

- Можна фотку? - Так.

Клацнеш?

Підійди.

Готово.

Якби що, ми он там.

Я бачу.

От така робота, що поробиш.

На чому ми зупинилися?

Ну, чіки аж пищать за тобою.

Я ні.

А мій хлопець запізнюється. Гадаю, щось сталося.

Хочеш поговорити про щось? То, гаразд.

Ким працюєш, Аню?

- Вчителькою. - Та, ти що? А що вчиш?

Музику.

- У консерваторії? - Ні, в школі.

1 - 4 класи.

То, здається, я вже все зрозумів.

Так?

А що саме?

Ти хотіла стати музиканткою, чи композиторкою, або диригенткою.

Мріяла працювати у Берлінській філармонії,

де б тебе слухав німецький канцлер, але на жаль...

...не вдалося.

Ти потрапила до школи. Робота - лайно.

Хто з музикантів хотів би вчити тих дітлахів?

На розстроєних інструментах, у маленьких класах...

- Та й скільки тобі, 30? - 27.

Власне, 37, довкола повно якихось дітей, але вони не твої.

Чому? Бо ти не маєш дітей.

А чому? А з ким ти їх матимеш?

Бо у школі всі вчителі такі ж паталахи.

Біологічний годинник відраховує твій час. Ніби все добре, але ти боїшся.

Що ніхто тебе так і не покохає

і ти помреш десь там на самоті.

Зрештою вирішуєш, що треба щось змінити.

І домовляєшся про побачення на сайті знайомств.

Бо провести одній День закоханих це дно.

А знаєш, що найгірше?

Той хлопець таки був тут.

Зайшов у ті двері, побачив тебе,

відчув твій страх за десять метрів

і подумав, що краще провести вечір з пивом в інтернеті вдома.

Як? В яблучко?

То, ми вже йдемо?

- Послухай, мерзотнику... - Томку.

Ти нічого не зрозумів. Ти ніщо.

А велике маєш лише своє его.

Колись чоловіки мали честь, принципи, поважали жінок.

Могли завоювати весь світ, були лицарями на білих конях.

А ти про це нічого не знаєш, лише можеш варнякати:

"Агов, це я - селебрітіс, зробимо собі фотки!" Та: "Ходи до мене, буде супер, бо я супер!"

Краще вже померти на самоті, ніж зустрічатися з такими мудаками, як ти.

Пані Аню...

- Пані Аню! - Так?

Ось.

Уяви, що ти чуєш цю ноту.

- Привіт. - Привіт.

Добре, на сьогодні все. У тебе чудово виходило.

Пречудово.

- Добрий день. - Добрий день, Ело.

- Видно поступ. - Грала б краще, якби фортепіано справне було б.

Звісно, ми про це колись говорили, що грошей катма.

Я не тому прийшов.

Ти мусиш перейти до спортзалу.

- То ж, поговори з новим фізруком. - Ти ж мені обіцяв новий клас.

А тепер я мушу до спортзалу забратися? І як я там виступ підготую?

Так, обіцяв, але класу не буде, а цей потрібний на уроки.

А знаєш, які трабли в мене з твоїм музичним гуртком?

- Немаленькі. - Та, знаю.

То, може хоч фортепіано поремонтуємо?

У бюджеті на це нема грошей.

Якби я мав гроші, то б просто купив.

Але... не маю.

Ось так. Свої б дав, але не маю.

Нічого не маю. Нічого.

Маю лише дружину та доньку.

Одна сидить в інтернеті та лише селфі робить,

а друга не може понад місяць на одній роботі затриматися,

бо вважає, що вона срана артистка!

Бляха, срана артистка!

Замість робити зачіски людям,

то вона хоче робити кляті витвори мистецтва комусь на голові!

- Боґдане... - Що?!

Бляха, вибачте.

Пан Маліновський, пані Квятковська. А на мене вже час.

Бувайте.

- Він завжди такий? - Домашні проблеми.

- Пйотр. - Аня.

Гарне.

Колись хотів грати в бенді, жити з музики.

- Але потім все змінилося. - Ти грав на басі?

- На саксофоні. - Це ж басовий ключ.

Та, знаю. Мені вже потім сказали.

- То, як ми поділимо спортзал? - Якось буде, не переживай.

Так було? Якийсь Ант_Ман тебе намахав, а секс-символ з екрана

хотів з тобою замутити, й ти все зісрала лише за дві години? Кул.

- Не могли б ви припинити? - Даруйте, вибачте. Ще мить.

Не крутіться. Він насправді такий пристойний?

Я б навіть не думала!

- Тобто? - Зосько, йди замітати.

- Найбільший мудак на світі він. - Ти ще моєї шефової не бачила.

А зараз відкиньте волосся...

Воно тепер дуже пишне.

І ось!

- Нова красива я. - Супер.

Що це таке?!

Нова красива я.

А де моє довге чорне волосся?

У смітті.

Але вам так набагато краще: волосся ясніше, очі виблискують, ми молодша, стрункіша...

Шановна, я вас просила, щоб ви мені кінчики підрівняли та відсвіжили колір.

Саме так, я вам відсвіжила ваш чорний й ви маєте новий сучасний каштановий...

Але я не хотіла нового сучасного каштанового кольору.

Але я вас переконувала, що такого вже не роблять! Це не модно!

Що значить "не модно"?!

Вона хоче сказати що у вас футуристична зачіска.

Але я такого не хотіла!

Ви ж любите фантастику, бо попередня зачіска була, як у фільмі про планету мавп!

Голота, ви на мене не заслуговуєте!

Віриш? Три дні я працювала, три!

Вони ніколи не мали кращої перукарки, ніж я!

- Аматори. - Допоможи, Зосю.

Що я тепер робитиму? Боґдан коли почує це, то вб'є мене.

Він точно дізнається.

- Я нічого не скажу. - А завтра як буде?

Йди до мене. Ключі я залишу під килимком.

Дякую, ти мене порятувала.

СВІТ ОЧИМА ВОВКА

Сьогодні я пережив найбільший оргазм,

коли глянув у календар.

Міжнародний жіночий день!

День жінок - найбільше досягнення сучасного світу.

Мої вітання!

Дебіл.

Жінки мають усе.

Сильні! Амбітні! Самотні!

Ант_Ман Вибач, я все поясню.

- Незадоволені! - Вже пізно.

Така правда: чоловіки бояться незадоволених жінок!

Недавно мені зустрівся дуже цікавий екземпляр сучасної жінки.

Уявіть: перше побачення через інтернет у її натуральному середовищі: у барі для одинаків.

Вітайте Ханю!

Привіт, ти побила рекорд: за двогодинне очікування отримуєш диплом.

Дякую, не треба, я просто чекаю на когось.

Чи той хтось про це знає?

Спробую тобі допомогти, що замовиш?

Лицаря, що підкоряє країни заради коханої.

- Ти це дивишся? - Але так не можна!

- Не можна, не можна... - Це занадто, що він робить!

І щоб мав білого коня...

- Шок, білий кінь? - Так, білий кінь...

Це жахливо.

Вибач, такого нема, але маємо інших.

Бізнесмен, але без часу для сім'ї,

артист без гроша, і без коня,

і пристойний наче лицар, але тупий, як кінь.

- Кого вибереш? - Нікого!

Не для того ми боролися за рівні права...

- Але я зовсім не така. - Знаєш... така, така.

Що я тепер робитиму? Всі ж насміхатимуться з мене.

Розслабся, хто тебе впізнає.

Я... вже не знаю кого хочу.

Ти глянь, як тобі пасує той білий гольф.

Даруйте.

- Привіт, Аню. - Привіт.

- Я придумав, як нам спортзал поділити... - Про що ви говорили?

Про Вовка.

- Отакої. Ти теж це дивишся? - Деколи.

Вчора була така смішна лялька,

безпорадна, в окулярах... жалюгідна...

Жалюгідна? Може в неї такі переконання?

То, ти теж дивилася?

Трохи. Як на мене, вона не хоче бути як всі.

Але говорила вона, як моя бабця.

Маєш мудру бабцю! Шкода, що теперішні чоловіки не подібні на наших дідусів!

Я не дивився, повторив, що почув...

- Досить, Марцелю. - Вони тобі того не подарують!

Я знаю жінок, а ти - ні. Добре?

- Вона тобі цього не пробачить. - Хто?

Одиначка, незалежна, свідомо бездітна, та, яка зробила кар'єру,

п'ятидесяти дев'ятирічна ікона фемінізму. Керівничка нашого каналу.

- Є в себе? - Так, у неї хтось є, зачекайте.

Добре.

Ти звісно не міг цього не сказати.

Мені платять не за те, щоб я щось не говорив.

Все було дуже кумедне. Я навіть удома ще сміявся.

Ти й кілька твоїх неандертальців. Вона нас витурить.

Дуже дякую! Неймовірні новини!

У сраку вас! Самі займайтеся своїм задроченим каналом!

Бісові маріонетки!

До побачення!

Ането, нехай заходять.

Так, звісно.

Пані продюсерка просить вас зайти.

- Може зачекаємо... - Ходімо.

Прочитаю тобі ось це:

Так низько ви ще не падали. Це було дно.

Вовчинський це шовіністична наволоч через його кпини з жінок.

Сподіваюся, що канал якось відреагує на його жалюгідне шоу.

- Я б хотів сказати, що ми хотіли... - Прийшло дві тисячі подібних листів

на електронку та п'ять тисяч дописів на наш профіль.

Благаю, не закривайте наше шоу.

Ваше шоу тепер йтиме на основному каналі о 20:00.

Звичайно треба буде дещо змінити.

Більший бюджет - більша відповідальність.

Ането, нехай Яцек зайде.

Вам треба когось з більшим досвідом. Яцек чудовий продюсер, я його знаю.

Але це я продюсер...

Привіт, Томку. Приємно познайомитися.

- Привіт, Марцін. - Марцель.

Звичайно, треба дати людям те, що вони хочуть і люблять.

Гадаю, нам усе вдасться. Колись ми вже...

Та твоя Ханя й все, що ти сказав про кохання, романтику, це все була бомба.

На це ми ставитимемо.

Ну, так, але я гадав, що вона буде таким одноразовим продуктом,

- вона страшна зануда й не знаю... - Томку...

...ти щось придумаєш. Ти ж можеш.

Звісно.

Зосередься! Добре!

Що вони тут роблять?

- Гаразд, добре. - Бачиш ту чотириоку?

- Заспокоївся! Що це таке?! - Все гаразд?

Всі в роздягалку!

Ти залишся. П'ять віджимань.

Все нормально.

Встаньте, діти.

Класно.

Так, мамо, буду за годину.

Знаю, вже по роботі. Бувай.

Привіт, Аню.

Ти справді вчиш музику в школі, це чудово.

- Відвали. - Стривай, я хочу тобі щось сказати.

Я не маю часу! На тебе не маю часу!

- Ти зробив з мене посміховисько! - Я? Та, ну.

Знаєш, як на мене тепер кажуть? Жалюгідна.

Я не жалюгідна! Я швидше задоволена, а не жалюгідна!

Я й не казав, що ти жалюгідна.

Вислухай мене...

Аню, опусти вікно.

Ти ж мене чуєш. Це недовго, якихось двадцять...

Жалюгідна твоя музика.

Вимкни ту музику, бо ще діти почують...

Це радіо.

Якщо не хочеш зі мною говорити, я почекаю.

Бляшка...

- Все гаразд? Може до лікаря? - До бармена.

Тихіше.

Ти могла мене вбити.

Так от,

хочу тебе перепросити.

Не знаю чому така зла, рейтинги зашкалювали.

Тож я подумав, що може... ми могли разом...

Я чекаю на вибачення.

- Я не вибачився? - Ні.

Ти лише сказав, а не вибачився.

То, вибач. Я хочу, щоб ми й надалі разом працювали.

Це буде так: ти ходиш на побачення,

розповідаєш мені все,

а ми на цьому матеріалі робитимемо різні скетчі.

Ясно, так?

Щось перепитаю.

Я ходжу на побачення...

Розповідаю, що і як. Як було, кого зустріла, що дивилися...

А потім я дивитимусь, як ти з мене дурепу робитимеш на екрані?

Що? Та ти що, шоу зовсім не про це...

Не переживай, гроші є, задурно ти цього не робитимеш.

То, ти вже хочеш мене купити?! Як шльондру...

Чи я так сказав?

З тобою розмовляти, як Толстого читати.

- Пацику... - Томку.

Томку.

Нема такого чогось, що ти міг би мені запропонувати, щоб я погодилася.

- Справді? - Справді.

Дуже шкода.

Привіт, Марцелю, рояль, на жаль, не знадобиться.

Так, так, Станвей.

Вибач, я пробував, але... Бідні діти...

Звідки ти взнав?

Виконав домашку.

Це Марцель постарався.

Він давно за мене багато що робить.

Добре, а як це все буде?

Ти будеш з нами весь сезон.

Якщо вирішиш піти - роялю не буде.

А якщо я закохаюся?

Якщо закохаєшся - рояль твій

і зможеш піти, коли схочеш.

Але я можу тебе ошукати

і сказати, що закохалася.

Тоді я змушений тобі вірити.

Що це таке?

Наклейки для знайомств. Сказав, що це просто.

- Спробуй. - Не можу ввійти.

Динозаври.

Це найкращий чат для знайомств у нас.

Гадаю, ти в це не влазиш?

Звісно, що ні. Я ще комікси читаю та ще не знаю, що таке пеніс.

Страшно кумедно.

Підійди, покажеш, як туди зайти.

Це для пошуку людей.

Ось тут ті, які тебе лайкнули.

Тут ті, яких ти лайкнула. Тут заходите до чату.

Направо, якщо тобі хтось подобається,

вліво, якщо ні.

Це все.

- Це все? - Це все.

Тут заходиш... Ось і перший. З собакою.

Ні, наступний.

- Милий. - Здуріла? Відразу видно, що це ґвалтівник і збоченець.

- Далі, далі. - Цей непоганий.

Видавець книг. Хіба таке може бути? Далі.

- Може ось цей... або цей. - Стій, зажди. Назад. Ще.

Ні...

Сексі_Тато_107?

Дай мені.

Це Боґдан.

Боженько, я це відчувала. Він так пізно повертався додому.

- Він шукає собі молодшу! - Ні, це не так. Це якась помилка.

Дах вам їде?

То, допоможи мені когось вибрати. Може цей?

Так, може бути. Нам треба йти.

Олю, чекай...

Олю, пообіцяй мені... Глянь на мене!

- Пообіцяй, що нічого не вчудиш. - Що?

Обіцяю.

Зосю, я мушу допомогти Ані вибрати хлопця.

Можеш мені профіль створити?

На твоє ім'я?

Та, ти що! Фейкове, Кристина, Халіна, будь-яке.

Кристина? Халіна?

Ти нормальна? Таких імен уже не знайдеш. Треба щось сучасне.

Кокеточка.

Кокеточка. Бомба.

Кокеточка_22.

А може... 46?

22.

Добре...

Міколай Запрошує на свою планету. Погоджуєшся?

Разом на одній планеті.

Добридень. Щось подати?

Добрий, я чекаю на когось.

Аня?

Міколай?

Так. Привіт. Приємно з тобою познайомитися.

Приємна несподіванка.

- Чому? - Бо ти вчасно прийшов і пристойний.

Я це вголос сказала?

Що сказала вголос?

Класно!

Ми говорили, приємно проводили час.

Випили по коктейлю,

все було чудово.

А що далі?

Нічого.

Потім розійшлися.

Ух ти! Круть! Глядачі від емоцій зі стільців упадуть!

Марцелю, чудова ідея. Дякую!

Аню, знаю, що ти з Томком домовилася...

- Я мушу вийти. - Стривай.

Ну, добре.

- Дві горілки. - Я не питиму.

То лише дві.

Точно нічого не хочеш?

Склянку води.

Він був милим.

Симпатичним.

Лише трохи нервував.

Тепер краще.

Читала в твоєму профілі, що займаєшся видавництвом.

- Клас, я дуже люблю читати. - Та, ну, це нудно.

Мене насправді цікавить футбол. Ще дві горілки.

Подвійні.

Любиш футбол?

- Ну, гадаю... - Клас!

І назамовляв стільки тієї горілки, бо хотів команду створити,

щоб показати мені, що таке офсайд.

Це напад, пас на нападника...

Вони прориваються...

Досить!

Вибачте, це перше побачення.

А-я-я-я-й, це наша Ханя

Кохання на неї напало

Напало кохання до обблювання!

Шановні глядачі, це все на сьогодні.

Роблю для вас ці шоу з великою насолодою.

Побачимося через тиждень!

Добра горілочка!

- Ще щось подати? - Дві подвійні. Для подруги!

Ви ж видавець? Бачу ви читали братів Стругацьких.

Стругацьких? Зараз я вам щось зі Стругацьких утну!

Більше подвійних порцій! Нема чого мордуватися маленькими.

Сексі_Тато_107 Привіт, маленька.

Кокеточка_22 Привіт, пацику...

Кокеточка_22 Не хочеш зустрітися?

Сексі_Тато_107 Може спершу обміняємося якимось відвертими фотами?

Пес кудлатий.

АНЯ ОК, це було навіть кумедно.

- Привіт. - Привіт.

- Домінік? - Каська?

- Аня. - Пардонс, Аня.

Може зробімо так: викличемо таксі,

дорогою купимо вина, винограду, чи що ти хочеш...

...поїдемо до мене, чи до тебе?

А може спершу поспілкуємося?

Чи ще щось?

Розумієш, у мене дуже насичений графік.

Але дякую.

Кася?

Домінік?

Зробімо так.

Викликаємо таксі, візьмемо вина, виноград...

Добре.

Добрий вечір.

Я йому відмовила.

А він сказав, що в нього насичений графік.

А вона от так відразу погодилася. Неймовірно.

Вони ж ніколи раніше не бачилися.

- "Напружений графік", кумедно. - Це смішно? Хіба це смішно?

Смішно. Приходь увечері на знімання й побачиш.

Я плачу за все.

Береш?

Чи ти спершу хочеш з ним ближче познайомитися?

Дякую. Сумніваюся, чи це слушна думка.

Не будь такою ідеалісткою. Прийди й переконайся, це й твоє шоу.

- А можна з подругою? - Звісно.

АНЯ Підеш сьогодні зі мною на "Вовка"?

ОДНОЗНАЧНО

Забереш?

Що її вкусило?

Не знаю. Це твоя половина. Бачили очі, що вибирали.

Завантаж "Планету Самотніх" та знайди свою половинку.

Ага, відразу. Заливайте, заливайте.

Без звуку Звук

Пересунь вправо й побачиш наскільки близько є щастя.

"Планета Самотніх" Покінчи із самотністю.

Сексі_Тато_107 Привіт, маленька.

Сексі_ Тато_107 Коли вишлеш якісь фотки?

Сексі_ Тато?

Що...

- Що робиш? - Нічого. Повідомлення читаю.

- Щось цікаве? - Так, так, цікаве.

- Ти кудись ідеш? - З Анею зустрічаюся.

- Добре. Передай вітання. - Я на вечерю не прийду.

Зосько...

...розумієш... Зосько!

- Що? - Розумієш...

Незабаром мушу розповісти учням про...

...загрозу від побачень через інтернет.

І... власне...

Можеш пояснити, що це за "Планета Самотніх"?

Звісно, тут очевидний діагноз:

німфоманія, яку треба лікувати.

А жінки також лікуються?

- Звісно. - Можна адресу?

Домініку? Де ти?

А навіщо лікуватися?

Хіба не краще йти за своїми інстинктами?

Ти Кася? Чи може ти? Ні, з тобою - ні.

- Домініку, облиш! - А тут? Кася?

Не відвертайся від мене.

Дай цьом. Дай.

Дай їм спокій, Домініку!

Он Анжела вільна.

Анжела? Обожнюю її. Бачили її цицьки?

Анжело! Я мчу до тебе!

Ді-джея найважче було зробити.

З Марцелем ви знайомі.

А це Томек. Ми на нього кажемо Ховрах,

- бо колись заснув під час шоу. - Завжди це повторює.

- Привіт. - Привіт.

- Але подібні. - До кого?

До одного мого знайомого.

А ти теж подібна до...

Ховрашку, йди-но спати. Дякую.

Він знає?!

Що він може знати, ховрах він і в Африці ховрах.

Аню, ти спец по волоссі?

Ми усамітнимося на хвильку, не шукайте нас.

- Хочеш щось прикольне побачити? - Та.

У вас взуття біля щіток?

Цікаво, ти перша це помітила.

Це страшно негігієнічно.

А що це?

Перший замовив його собі, але потім вирішили, що надто відвертий і віддали нам.

Майже забездурно.

Марцелю, Яцек тебе шукає. У нього якісь клопоти виникли.

Ні кроку без мене?

Я скоро.

Почувайся, як вдома.

Як набридне, знаєш, де мене знайти.

Неймовірно.

Ти всі сам зробив?

Перші кілька сотень.

А потім уже мав помічників.

Тобі личить.

Це була моя перша лялька.

- Давно зробив? - Шимку, коли це було?

Вибач!

Томек? Всратися, не жити!

Востаннє ми бачилися ще за царя Гороха.

Щоб мене... принцеса.

Цілую руки...

Правду брешу: це завдяки мені він добився всього.

Бачиш, як подякував? Припадаю пилюкою в коморі.

Вибач, Шимек завжди любив грати на емоціях.

А як ти навчився говорити різними голосами?

Бо ніколи не мав друзів і не мав з ким говорити.

А насправді?

Батьків ніколи не було вдома,

а мій дідусь колись працював у "Вечірній казці".

І так я почав бавитися ляльками.

Що сповідаємося?

А принцеса, давно полюбила музику?

Ну, нічого надзвичайного:

тато був композитор, малою садив мене за піаніно,

щоб я гатила по клавішах.

Такий був початок.

- Я навіть дісталася до Паризької консерваторії. - Справді? Клас.

Тато навіть купив мені плаття на перший виступ.

І що сталося?

Тато несподівано помер перед поїздкою.

Для мами це був шок і я нікуди не поїхала.

Вивчилася на вчительку.

І вчу дітей грати.

Так іноді буває в житті.

Вибач, але мушу йти.

Я з ним поговорю.

- А де Марцель? - Був в третьому.

- Ти справді вважаєш, що я затягнута? - Що?

Ти ж казав, що я затягнута.

Ти наче насміхаєшся сама з себе.

Не знаю, може тобі краще бути більш спонтанною.

Безсердечний псих!

От познайомлюся з кимось і він благатиме, щоб я повернулася.

Такий скарб має вдома той жирдяй зарослий.

Я могла будь-кого закадрити...

Бачиш, я про це говорив.

Ант_Ман Я не хотів тебе образити. Вибачиш мене?

Гіркувато-солодкий запрошує тебе до чату.

Прийняти

Гіркувато-солодкий Що робиш?

Аня. Нічого. Дивлюся телик.

Гіркувато-солодкий :)Нормальні люди

прагнуть чогось більшого.

ОК, а ти що робиш?

Гіркувато-солодкий Розмовляю з милою дівчиною.

Аня А вона знає,

що одночасно ти до мене пишеш?

Аня Твоя черга. Краще знати дату,

чи причину своєї смерті?

Гіркувато-солодкий Причину.

Моя черга: що для тебе краще

кнопка "пауза", чи "назад"?

Аня Я зараз на "паузі".

Гіркувато-солодкий Тобто?

Аня. Не знаю,

почуваюся ніби топчуся на місці. Розумієш про що я?

Гіркувато-солодкий Так.

Гіркувато-солодкий Деколи думаю, що мав би щось інше робити.

Гіркувато-солодкий Що десь не туди повернув.

Аня Може зустрінемося?

Гіркувато-солодкий Не зараз.

Гіркувато-солодкий Поки що спілкування вистарчає.

Вибач, хочеш кави?

Так.

Яку? Еспресо, чорну, лате?

Так, клас.

А ти яку п'єш?

Чорну з цукром, але мало солоджу.

Трохи гірку.

- Ну, як кава. - Як і життя?

Не в'їхав.

Ну, кава, вона як життя.

Я це зрозумів, але не в'їхав про що це ти.

Як у житті:

трохи гірко, трохи солодко.

Ну, так.

Так, чудово коли солодко, але деколи гірко буває.

Гірко-солодко.

Так, так.

Зустріч. Мушу йти.

Олек_36 Запрошує на свою планету. Погоджуєшся?

- Олек? - Ні.

Аня?

Привіт.

Чудово виглядаєш.

Замовити алкогольний коктейль?

Перепрошую!

- Покажіть посвідчення особи. - Зараз.

Вибачте, але повій ми б не хотіли тут бачити.

Маленький був. Як той хлопчик.

Але тягне!

Директор_110 Запрошує на свою планету. Погоджуєшся?

Артистка Зайчику, хочеш побачити мої гарячі фоти?

Розумієш, відчуваю щораз більший тиск. Уже й сам не знаю, що робити.

Може просто скажи батькам, що ти гей?

Що? Звідки ти це взяла?

Дурна гра.

Нашу героїню відштовхнув гарний чоловік.

В якого чудові м'язи, що аж вилискують,

вирізані немов зі сталі...

Многая літа...

Сьогодні не мої уродини й не іменини.

Тут дають безкоштовний тортик на день народження.

Я ж обіцяла...

От сучище!

- Що ви сказали про мою доньку? - Ні, я не про неї...

Ви все правильно почули.

- Скажи дружині нехай стулить писка. - А якщо ні, то що буде?

Може відразу розійдіться?

Аня Жах. Я й не знала,

що побачення через інтернет, то як йти по мінному полі.

Гірко-солодкий Треба поцілувати багато жаб,

щоб знайти принца. Може це невдовзі станеться?

Директор_110 Отже, післязавтра о 19:00?

Сексі_ Тато Отже, післязавтра о 19:00.

Кокеточка Так, можеш уже розігрівати двигуна, гонщику.

Артистка Так, можеш уже розігрівати двигуна, гонщику.

ЯК ПРОСТО ЗДИХАТИСЯ МАЧУХИ

Зося. Завтра побачите, як це працює!

- Я Маліновський, замовив у вас стіл. - Пйотр? Привіт.

- Привіт, Аню. Приємно тебе тут зустріти. - Тебе теж.

- Це Оскар. - Привіт, Пйотр.

- Який ще Пйотр? - Разом працюємо в школі.

- Разом працюєте? - Так.

- То, тобі подобається моя дівчина? - Ні...

- Мрієш її виграти? - Ні...

- Ні? А що не так? Страшна вона? - Ні, вона гарна...

То, ти таки хочеш її виграти?!

Аня - Гірко-солодкий Чому не пишеш?

Аня Гадаю, все норм?

Важливі ті дні, про які ми ще не знаємо.

Важливі ті моменти, на які ми чекаємо.

Лікарю, Ані загрожує сказ матки та застій піхви.

Що можемо зробити з цим? Як їй допомогти?

У нас вар'ятам голови відтинали.

Або опіум ще давали.

Про наркоту я теж думав, але що можна Ані запропонувати?

Бо вона настільки перебірлива, що...

..гадаю, їй може допомогти лише таблетка для сексу...

АНТ_МАН Я ще надіюся.

Щоб не померти незайманкою.

Може ви поясните глядачам, як діє таблетка для сексу?

Аня Ти не прийшов. Тож, чекай.

Ось ця спершу загальмовує ваші відчуття.

Загальмовує відчуття? Ну ж бо.

- Це.. безвідповідально... - А потім що далі?

АНТ_МАН Я постійно пробую перепросити

АНТ_МАН Ми квити?

АНТ_МАН Даси мені шанс?

- Що? - Ти ще питаєш?

Ти хіба не бачиш, що коїться з тобою? Постійно сидиш в інтернеті.

- Я розмовляю з кимось. - Розмовляєш? Це щось нове.

Це не розмова. Так розмовляють.

Тепер це теж розмова.

- А хто він? - Не знаю.

Не знаєш? Ти з кимось розмовляєш і не знаєш з ким?

Власне, намагаюся дізнатися.

Аню, це він мусить дізнатися, старатися!

Бо інакше ти ніколи не знайдеш гідного парубка.

Твій тато дуже старався й це було справжнє кохання.

Це справжнє щастя - бути для когось настільки важливим.

Якщо хочеш бути справді щасливою, то будь з кимось, хто насправді старається.

Що це таке?!

Вмовив. Завтра о 20:00. Без спізнень!

Спізнилася трохи.

Я ж це заслужив.

- Аня. - Антоні, тобто Ант_Ман.

Тож, усе з'ясувалося. І ти не супер герой.

Може, але я й так би не зізнався.

Може варто тобі з подробицями розказати про той вечір.

Тож,

тоді все було в мене сплановане, але мені подзвонили зі школи,

що моя донька...

Так, Матильда, шість років.

Дуже цікаво.

Задзвонили, що її нема в школі й не можуть додзвонитися до неї.

Напруга зростає.

- Ти не віриш мені? - Чому ні? Вірю.

Я забагато бачила останнім часом. Продовжуй.

Я шукав її повсюди, дзвонив батькам однокласників та зрештою з'ясувалося,

- що вона у філармонії. - Шестирічка?

Моя дружина співала в хорі, коли ще жила.

Матильда ще й досі не в собі після смерті мами.

Пішла спитати коли буде наступний виступ.

Мабуть, вона ще не зрозуміла, що мама вже не повернеться.

Це не жарт?

- Вибач мені. - Не треба. Ти вибач.

Розумієш, удівець з дитиною, я не міг так усе сказати відразу.

Я все розповів, щоб пояснити причину моєї відсутності.

Та й не мав твого номеру, не міг задзвонити.

- Вибач. - Та чого ти, то пусте...

- А як донька почувається? - По-різному. То краще, то гірше.

Важко сказати, що вона розуміє, а що ні.

- А її мама співала в хорі? - Так.

Цікаво, бо я вчителька музики...

Я знаю, бачив твій профіль.

Музика дуже допомагає, як хочеш, то запиши її до мене.

Що ж, початок був простий...

- Тоді... - Яка твоя улюблена страва?

Лазанья.

Тільки не кажи, що й твоя теж.

Хіба я казав, ні не казав...

Моя улюблена страва - кебаб.

- Два кебаби. - У нас нема кебабів.

Тоді ми мусимо ще подумати.

І заберіть це, будь ласка.

Томек Як справи?

Аня Хочу їсти. Знову замовила лише салат.

Томек Готую вечерю, приїжджай.

Аня А не пізно?

22:30? Скільки тобі рочків?

37!:).

- Серйозно. - Привіт.

Дай мені.

- Заходь. - Мені вже страшно.

Хочеш щось випити? Коктейль?

Дякую.

- Вино. - Біле? Червоне?

Біле, червоне... біле...

Невеличка гостинка.

Якщо знайдеш тут ванну, я тобі подякую.

Сто років не слухала.

То, як? Поставити?

Скільки було днів До втрати сил

Скільки було моментів До втрати подиху...

Грала її батькам.

На піаніні.

У дитинстві, щонеділі.

Дивилася, як вони танцювали.

І вмирала від нудьги.

Погано мені робилося від цієї пісні.

А відколи тато помер мама її вже не слухає.

А я шкодую, що не можу їм її більше заграти.

- Розкажи, як тобі сьогодні пішло. - Що?

На побаченні з хлопцем, який не може прийти.

- Не хочу розповідати. - Так погано було?

Так добре.

Серйозно?

То, розкажи.

Не хочу.

- Чому? - Бо це піде в шоу.

А як угода?

Не хочу, щоб ти все зіпсував.

Чому я б мав усе зіпсувати?

Ми ж тобі хлопця шукаємо?

- Але пообіцяй, що це залишиться між нами. - Добре,

але ти ще вина вип'єш.

Він був...

...чарівний, пристойний, кумедний...

- Вибач... - Радісний...

Це ти про того, на якого марно чекала дві години?

Нас багато що поєднує.

Він також любить музику й недавно пережив смерть близької людини.

Кого?

Дружини.

Померла від раку дев'ять місяців тому. Це сумно.

- І тому він тоді не прийшов. - Ясно.

Його донька зникла й він її шукав.

Що це за міна?

- Ти не чуєш, як це прозвучало? - Як?

Дружина померла від раку.

А потім він шукав доньку.

Він показав фото.

Трупа дружини, чи доньки, яка втікала?

Якби ти когось утратив, то б так не говорив.

Шкода, що не втратив.

Я не це хотів сказати...

Він не брехав.

Ми страшно чудово провели час.

То страшно, чи чудово?

- Коли тобі привести той рояль? - Який ще рояль?

Ми ж домовилися, якщо ти закохаєшся.

Яке кохання? Ми лише чудово провели час.

Добре,

вже пізно, а завтра в мене багато справ.

Дякую, все було дуже смачним.

До ліфта не треба проводжати, я дійду.

Дівка красна-розпрекрасна Пісеньку співала Як повернулася лицем Півспортзалу впало!

Не слухай його, у тебе гарне личко.

Вголос рахуй.

П'ять, шість, сім...

- Як ти? - До весілля загоїться.

Вибач, не знала, що він такий бовдур.

Не переживай. Приємно, що ти спитала.

Я то я, от ти як мала почуватися.

Спокійно сиділа, говорила, тут зайшов я...

Це ж був шок.

Пйотре, а зараз повернуся і докінчиш.

- Привіт. - Ми подумали, що ти права.

Дуже рада.

А це Матильда?

- Добрий день. - Добрий.

- Чарівна дівчинка. - Це від мами.

Діти, в нас новенька. Привітайтеся.

Привіт!

Дасть раду.

- Дякую, що прийшов. - Це я дякую.

Чудово ми з тобою провели час, тобто я...

І хотів би розраховувати на продовження.

Сьогодні ввечері.

З радістю.

Тихо!

- То, побачимося. - Бувай! - До побачення!

Що робиш?

Візьмись за навчання, прочитай щось!

Він ідіот. Знаю його. Він когось має. Молодшу.

Ще благатиме мене.

Проситиме вибачення...

а я скажу, що, курва, пізно.

ДЛЯ НАЙКОХАНІШОГО ЧОЛОВІКА НА СВІТІ ТВОЯ ОЛЯ

- Гарний костюмчик. - Гарний, гарний.

Ти теж файно виглядаєш.

Розважайтеся там з Анею.

А ти розважся з бухгалтером.

Я точно добре розважуся.

Прошу.

- Старші вперед. - Жінку треба пропустити.

- Ти ж поспішаєш. - Я зажду.

Невже чоловіки в опері теж співають? Уявляєш таке?

Дурня якась.

Шок.

Твітнути мушу.

Щось міцніше принеси.

Зроби подвійний.

Про що ми говорили?

Не... Не можу говорити, мушу написати.

- Куди ти? - Зроби селфі, я зараз повернуся.

Аня?

Томек?

Що ти тут робиш?

Ти гарно виглядаєш. Ти прекрасна.

Ти... теж.

- Може ми... - Аню!

Але тут охорона. Неймовірна.

- Антоні, це Томек, мій... - Знайомий.

Теж учитель?

- Що? - Ти теж учитель?

- Ні, я на телебаченні працюю. - Продюсер?

Майже. Веду комедійне шоу з ляльками.

Круто. Клас.

- Я не часто дивлюся телебачення. - А де працюєш?

Нудота. Шкода слів.

Антоні лікар.

Лікар. Круть.

Хірург-гастроентеролог. Нічого цікавого.

Нічого цікавого, просто рятує людям життя.

Маємо подібні методи,

ти теж людям руку в дупу пхаєш...

Ну, так.

Може бажаєте прийти на моє післязавтрашнє шоу?

Що? Не можемо.

- Чому ні? Матильді ляльки подобаються. - Донька?

Так.

Якщо так, то мусите прийти.

Запрошую.

Точно зможеш?

- Можу, завтра? - Післязавтра.

Післязавтра ні. Чергую в лікарні.

Шкода.

Вибачте, дзвінок. Повернуся швидше, ніж ви скажете "гастроентерологія".

- Файний. - Що це було?

Що?

Запрошення на знімання шоу.

- Ти ж йому розповіла? - Звісно, що ні.

Брешеш йому?

Не брешу, лише...

Спробуй зрозуміти.

Зажди, Аню.

- Вибач! - Нічого, нормально все!

Говори голосніше.

Вибач, кохана, я зі знайомими в клубі.

Знаю, що голосно.

Ні, ні, я буду дуже пізно, не чекай на мене.

Скажеш мамі від мене "добраніч"?

Цілую обох. Спи спокійно. Па-па.

Зайнято.

Подай папір.

Оце так несподіванка...

Як ти могла таке зробити, наче якась...

...шльондра!

Я не...

...не вірю. Не вірю.

Несподіванка вийшла...

Ні, ні...

Як ти таке могла зробити?

Сука...

Несподіванка?

Як ти таке могла зробити?

Наче грана хвойда.

Прошу.

- Може щось вип'єте? - Краще "вб'єте".

- Добрий вечір... - Добрий, не треба!

Несподівано, так? Як ти могла...

Несподівано? А ти сподівався когось іншого побачити?

Як ти міг таке зробити з якоюсь граною хвойдою?!

Чи ти не можеш, як інші, фотки на сайтах переглядати?

Так ні, тобі відразу фотки треба вислати?

- Я фотки? Я7? - Я?! Я?! Може відразу перейдімо на німецьку?!

Замало було дізнатися, що ти мене ошукуєш, то ще збочені повідомлення пишеш!

Зажди... Тебе знову звільнили?!

Так! Звільнили. Кілька місяців уже минуло!

Ти ніде не затримуєшся, бо ти безвідповідальна!

А ти навіть не здогадався, бо я тобі байдужа! І ти мене не поважаєш!

Яка ще повага?!

Як я міг колись подумати, що ця дівчина неймовірна!

Що вона стане новою мамою моєї доньки!

Ти не можеш місяць на одному місці затриматися на роботі, то яка може бути сім'я!

- То чудово! - Чудово...

Перепрошую, але я змушений...

- Може краще нам розійтися. - Слушна думка.

Вперед!

Запрошую до мого скромного помешкання.

Скромне? Воно чудове.

Вибач за безлад.

Ти ще в нас не була.

Там ванна, передпокій, вітальня.

Оля?

Мені нікуди піти.

Так, подруго. Нема питань.

Боґдан це виродок.

Виродок, виродок.

- Вибач. - Всі чоловіки виродки! Аню!

Аню, відійди від того виродка!

Вали до біса, виродку!

Я піду.

Гадаю, на нього вдома дружина чекає, з якою він не говорить і не спить!

Вибач, може він був милим виродком.

- Що сталося? - Боґдан...

...він колись був мені близьким...

Це кінець. Кінець.

Томку?

- Слухаю. - Ходи зі мною.

- Щось сталося? - Рейтинг падає.

- Знаю, мусимо поговорити... - Не говори, а роби.

Так.

Може треба показати справжню Ханю, поки вона ще когось цікавить.

Я їй обіцяв анонімність.

Це зворушливо.

- І як? - Мусимо додати перцю.

Яким чином?

Маю щось на думці.

Це точно той будинок?

Ні, ми вісім годин не там просиділи.

Он він.

Тепер ти наш!

Нагадує "Поліцію Маямі".

Ким хочеш бути?

- Я буду чорним. - Ти нестерпний.

Скажи хлопцям, щоб їхали за ним. Обережно.

Тобі це треба?

Ти ж не сліпий? Це справжній брехуняка.

- Може й так, але не треба людям лізти... - Рейтинги самі не виростуть!

Гаразд, ти за кермом, ти й газуєш.

Гадаю, ваш чоловік вас зраджує.

Я не вірю.

У нас докази.

Не вірю, це знову повторюється.

То, це не вперше?

Чому ті дурепи ведуться на його жалісливі розповіді?

Та хвойда, то хто?

Яка різниця.

Задзвоню йому. Ні, поїду до нього. Поїду й уб'ю його

- Спокійно. - Яке "спокійно"? Яйця йому відріжу!

Сонечко...

Сонечко, йди до кімнати. Я зараз прийду.

- Може нам варто... - Ти ж гей?

Зможеш його зґвалтувати?

Як?!

Я спершу йому яйця відріжу,

ти його зґвалтуєш, а потім ми його заб'ємо.

- Зґвалтувати! - Послухайте мене.

Я щось краще придумав.

- Леді вперед. - Ти жартуєш.

- Ти справді не хочеш мене вбити? - Щоб я сам повертався?

- Бляха... - Що там?!

- Тут люди сплять. - Вибачте.

- Не дадуть поспати. - Перед тобою ж вибачилися.

- Це я до твоєї хати увірвався?! - Вибач. Добраніч.

Антоні!

Я тут.

- Сумувала за мною? - Дуже.

Тут красиво.

Красунь треба водити в гарні місця.

- Це амфітеатр, а якому співала... - Співала Йоанна.

Гадаю, вона саме тут стояла.

- Антоні, може нам краще звідси піти... - Тобі тут не подобається?

Ні, подобається.

Тут неймовірно, тільки...

- Бляха, знову! - Що там таке...

Браво, Антоні!

Номінація на Оскара!

Шановні, ми в амфітеатрі, де невдовзі ви побачите

правдиві обличчя!

- Справжню Ханю, та справжнього Антонія. - Що?!

Це Аня,

вона стала прообразом Хані. Вона моя добра знайома.

- Хто така Ханя? - Це лялька.

- Що це? Це шоу? - В яблучко!

Так! Ні! Я не знаю, що це насправді.

Аню сюди привів ось цей чоловік - Антоні Бенчицький!

Він живе подвійним життям, чи не так?

Що?

Він бреше своїм подругам і використовує їхні співчуття та довіру.

- Що ти мелеш? - Невдовзі мій асистент

приведе твою дружину, щоб вона могла побачити який ти брехливий негідник.

Марцелю.

Хвойдо!

Облиш мене!

- Марисю!? - Відпусти!

- Антоні? Що ти тут робиш? - Що я тут роблю?

- Хто вона така? - Моя сестра.

- Ти одружився зі своєю сестрою? - Ні, баране, моя дружина померла.

Ти спиш з моїм чоловіком і моїм братом?

- Ти брехлива сука... - Я ні з ким не сплю!

От подумай, Славоміре, якби ти не був ким є,

то б цього не побачив...

- Заспокой їх! Зроби щось! - Що зробити?

Стоп! Тиша!

Дякую всім.

Мабуть, трапилося непорозуміння.

Марія не Антоні дружина, а його сестра.

Його дружина померла, вибач, але така правда.

Трапилася помилочка.

Ми не хотіли вас так стресувати.

Ми вас перепрошуємо й робимо ноги.

Ходімо.

Це була справді несподіванка.

Антоні...

Всі ви огидні.

Це чудове шоу!

Вибач, Антоні...

Він чудова людина.

Лише хотів тобі допомогти...

Допомогти? Ти завжди мене використовував.

Я гадала, ми про щось домовилися.

- Стривай, Аню... - Не хочу тебе більше бачити. Ніколи.

Аню, ти так просто не підеш.

- А рояль? - Клала я на твій рояль.

Було цікаво, що казати.

Але сюжет. Справжня бомба!

Нормально. Ходімо, вип'ємо?

Ми трохи разом пережили всього?

Пам'ятаєш, як ми починали в будинку культури в Нідзіці?

А тепер ми сюди дійшли.

Власне, до чого ми дійшли?

То, що було сьогодні,

це на тебе не було подібне.

Я саме зрозумів, що ти став зовсім іншим.

Ти навіть слова не сказав, коли вона мене відсунула.

Все мандою накрилося.

Це лікар Бєнчинський, залиште своє повідомлення.

Хочеш з мамою поговорити?

Сонечко...

...коли ми говоримо з мамою, то це зовсім не так...

Знаю, тату.

Що знаєш?

Знаю, що мама вже не повернеться.

Ело, продовжуй співати, не нервуйся.

Раз, два, три...

- Я не можу. - Не втікай...

Що за мука? Хто то слуха? Дякуючи Богу, тепер тихо.

- Обернись! - Що?

Гадаєш, це було смішно? Насміхатися з дівчат заради реготу хлопців?

Гадаєш, що маєш своє шоу, глядачів і все так буде й надалі?

Гадаєш, що можна насміхатися над кимось і тобі нічого не буде? Ти поводишся наче малий мерзотник.

Тобі хтось говорив, що ти малий мерзотник? Ніхто!

Якщо ти ще раз спробуєш насміхатися з моїх дівчат, то я тобі м'яча

засаджу так глибоко в дупу, що школу закінчищ, а його не витягнеш.

Зрозумів?

Що тут сталося? Все гаразд?

Все гаразд, так, Ігоре?

Нормалька.

Я приніс запрошення.

Чудово.

Що ти знову накоїв?

Почнімо без нього?

- Можна. - Добрий день.

- Майже вчасно. - Даруйте, а де Марцель?

Не сказав тобі. Він рано відмовився від участі.

Добре, що є Яцек.

Нашвидкуруч ми це змонтували.

Ти хвойдо!

Він бреше своїм подругам і використовує їхнє співчуття та довіру.

Ти спиш з моїм чоловіком?

Це Аня, вона стала прообразом Хані. Вона моя добра знайома.

Номінація на Оскар!

- Це зовсім не те. Вона ж його сестра. - Все ОК, лише додай тієї шарпанини.

І додай музики, поки не з'явиться його дружина.

- Вона не його дружина. - Ні?

Добре, з музикою подумаю.

Знизу додай титри: "Антоні - невірний чоловік".

- Добре. - І зроби мені копію.

Добрий день, мені програму.

ВОВК ВІДКРИЄ ТАЄМНИЦЮ, ХТО ТАКА СПРАВЖНЯ ХАНЯ

А решта...

- Привіт, мамо. - Привіт.

Що це?

- Запрошення. - На що?

На наш виступ під кінець навчального року.

А де програма?

- Що? - Програма.

Ти її не купила.

Може ти нарешті програму

сама підеш і купиш?

Не таким тоном.

Замість того, щоб увесь день дивитися той шлак по ящику.

Як ти смієш так з мамою говорити?

З мамою? Якою мамою?

Це я про тебе піклуюся.

Приношу листи, ходжу по магазинах. Постійно, з ранку до вечора.

- Наче наймичка. - Ніби мені легко?

Гадаєш, мені просто жити?!

Аню? Аню!

Лайків - O Дизлайків - O

Не знімай цього, шмаркачко!

Як ти сказала на мою доньку?!

- Як хочу, так і говорю! Пішла геть! - Сама вали! Фашисти ви!

Ходімо, Зосько.

Тату?

Ти вдома?

Кажеш тобі все нормально?

Ти найвпертіша дівчина, яку я зустрічав.

Чудово.

- Я вже скучила за тобою! - Добрий день.

Доброго дня.

Я гадала, що вас більше не побачу.

Важко було себе змусити.

Але мала врешті мене намовила.

Тепер вона мене сюди притягнула.

Та ситуація, я почуваюся, як свиня...

Не треба...

- Мені цього треба було. Твій приятель... - Він не приятель.

Добре, але він мав слушність в одному.

Я брехав. Сам собі.

Бо, щоб йти далі, треба перегорнути, те що було.

Я тебе розумію.

- Мене хтось обслужить? - Чого вам?

- Мені... - Томек Вовчинський?

Так. Автографів не буде.

Я тобі зараз дам Стругацьких...

О, любитель Стругацьких.

Марцелю...

Марцелю!

Чого ричиш? Чого тобі?

Не знаю.

Не знаю, що відбувається.

Мабуть, ще зі школи, коли я списував від тебе...

Не знаю, як далі...

Марцелю!

Не зачиняй...

Марцелю, благаю, не залишай мене! Я сам не впораюся зі всім!

Стули морду!

Марцелю, мені тебе дуже треба!

Заціпся нарешті!

Добре, що ти вийшов.

Дурнику, піднімися.

Мені дуже страшно.

Я тебе дуже люблю.

- І я тебе люблю. - Вибач за все.

- Та, нічого страшного. - Вибач.

Вибачаю, ходімо.

Це Томек Вовчинський?

Я не знав, що він гей.

Все владнається.

Аню...

Аню...

Хтось дзвонить, скажи нехай перестане.

Горить тобі?!

- Добрий день. - Привіт.

Оля тут?

Будь ласка, повтори, бо я не все зрозуміла.

Ти створила два фейкових профілі Олі й Боґдана,

щоб вони гадали, що між собою спілкуються, а насправді з тобою?

Неймовірно. Придумала ж таке: якась інтрига, секрети.

- Як таке можна було... - Аню...

Я до школи.

Удачі.

То, як тепер, можемо повертатися додому?

Не вийде.

- Вибач, я не хотіла... - Стривай.

Це не твоя вина.

Ти лише допомогла нам зрозуміти, що між нами вже нічого нема і...

- Ми не пара. - Пара.

Вам бути разом.

Та і яка з мене мама.

І ти так просто на все наплюєш?

Діти! Плани дещо змінилися.

Роздайте.

Пйотре...

- Мені треба, щоб ти допоміг. - Заспокойся.

Що таке?

Твоя група ще грає?

Ніби так.

То, вони мені також потрібні, і ти, і ви всі теж.

А найбільше Ігор.

Ходімо.

Ходімо.

Не бійся, будь хлопом.

Привіт, Марцелю. Я думав, що нас покинув.

- Я мушу побачити останній випуск. - Так, це має бути хіт сезону.

Октавія шукала тебе.

Знову?

Питала, де той дурень за пультом. Я подумав, що тебе шукала.

Це ми так жартуємо...

Не можу відійти, зараз почнеться.

Я можу початок за тебе зробити.

Ти ж повернешся ще перед монологом.

Гадаєш? То я хутко.

- Скільки в нас часу? - Півхвилини.

- Чудово. Тримай. - Що це?

- Плани дещо змінилися. - Ясно.

Я скучила за тобою.

"Лототрон пустий".

"Вмикаємо його".

"Почнімо розіграш". Три, два, один. Оплески.

Томек! Томек!

Ханя! Ханя!

Фінал сезону. Це неймовірно.

Якщо щиро, то не думав, що я зможу так далеко зайти й стояти саме тут.

А пригадую, як давним-давно я з приятелем

починали в провінційному будинку культури наш ляльковий театрик.

Ви хоч знаєте, що таке будинок культури?

У нас хіба п'яні сантехніки могли кричати на сцену: "Покажи цицьки!"

Я прийшов.

Бачу.

- Ви хотіли зі мною поговорити про щось. - Ні.

Зараза.

І ось до мене задзвонив Рафал Вольський.

Сам Рафал Вольський!

Бачив мене в Мронґові й запросив мене на ТБ. Це був мій дебют.

Дякую тобі, Рафале, за тоді,

і вибач за тепер.

Неймовірно. Це було п'ять років тому.

Сьогодні я стою в тій же студії,

і можна сказати, що маю те, що хочу.

Але не те, що мені треба.

- Аню, йди, глянь. - Так. Дякую.

Так, учора після роботи отримав по писку.

І знаєте, що?

Мені цього треба було.

Коли я висміював звичайних людей, то вони...

Бляха...

Вони були набагато відважніші, ніж я, бо були готові на поразку...

...бо шукали любов,

і що найсмішніше, деколи її знаходили.

Дивіться самі.

- Я Міколай. - Едита.

Я прийшов сюди на побачення

по інтернету з Ханею.

Те побачення було справжнім дном.

Ханя це непорозуміння. Було, минуло.

Але вона мала рацію.

Я повернувся додому й сказав рідним, що я...

...гей.

Але потім я зустрів...

...мою перлинку.

Я мусив проявити себе, і ми таки досі разом...

Облиш.

Кароліна зачарувала мене своїм темпераментом, особистістю та її красою...

Чого вирячилася? Проблеми? Це мій хлопець!

Він каже, що біля мене більше не почувається ніяково.

- Подобається ходити до мене на роботу. - Бо вона робить чудову каву.

Кілька днів по тому, я познайомився з Ґетрудою.

Вона лише переступила поріг і її волосся підхопив вітер.

- я зрозумів, що вона жінка майбутнього... - Аню!

Глянь-но, це та, що її тоді не так помалювала!

Перед цим я зробила зачіску в салоні краси. Вона мені не сподобалася, але завдяки їй я зустріла справжнє кохання.

- Тож, я хотіла б подякувати... - Це мамина клієнтка.

...тій перукарці. Ви справжня майстриня. Дякую вам.

Я шукала вас. Гадаю, ви тепер лише знаменитостей стрижете.

Мої вітання.

Ти на неї мама сказала.

Я такого не говорила.

Ми ладимо, віримо одне одному і я вірю, що все буле гаразд...

Досить.

Мама!

- А ви? У вас хтось є? - Ні, мамо...

Попроси номер телефону...

Я не вірив у щастя в коханні, а тим більше, через інтернет.

Я й досі не вірю в те, що вони кажуть.

Хоча я вже зрозумів, де помилявся.

Я завжди бачив лише те, що не спрацьовувало.

Це тепер я розумію, щоб замість того, щоб шукати ідеал,

треба шукати когось, хто...

...заповнить мої недоліки.

Я розповім про справжню Ханю, вона не ідеал:

нервує тебе, невротична, багато патякає

завжди коли їсть, побрудиться...

Але вона залишається собою і нічого не вдає.

Вона краще від мене знає, що в житті треба боротися,

не за те, що хочеш,

а за те, що потрібно.

Якби ви мені це сказали півроку тому, я б помер зі сміху.

А сьогодні сам скажу це звідси:

чесність потребує зусиль.

І лише дехто це може.

Ханя.

Набагато простіше робити те, що я: сміятися з інших.

Бо мені бракує сміливості не вдавати.

Ось тому я самотній.

То, хочете дізнатися хто така справжня Ханя?

Вона поруч вас.

Ви зустрічаєте її в метрі, в коридорі,

вона працює у вашому офісі, чи живе з вами двері в двері.

Це той, кого ви ігноруєте, легковажите, висміюєте.

Ви її побачите лише тоді, коли перестанете думати тільки про себе.

Хотів би попросити вас, моїх глядачів...

Гляньте довкола.

І не зробіть помилки, як я.

Не втратьте нагоди.

Бо можете прокинутися в пустій квартирі...

...на самоті.

Це все. Бувайте.

ЗАПРОШЕННЯ

Директор_110 Запрошує на свою планету. Погоджуєшся?

Прекрасний?

Вранці привезли. Хто, не відомо.

Мабуть, якась фундація?

ВДАЛОГО ВИСТУПУ

- Добрий день. - Добрий день, проходьте.

- Радий, що ти прийшла. - Добрий вечір, ви директор?..

Ну...

...Директор_110?

Так. Так, це я.

А ви, як я здогадався, Кокеточка?

Приємно з вами познайомитися.

Щось вам скажу:

в реалі ви набагато красивіша, ніж у віртуалі.

Тату, я мушу...

Ви маєте доньку?

Так, це моя донька...

Зоська.

Добре, покажу ваші місця.

Я тобі ще покажу, ти покарана на весь рік.

Стільки було днів

До втрати сил

До втрати подиху Стільки було моментів

Коли шкодуєш по тих

З яких нічого не маєш

Одне лише варто знати

Одне тільки варто відати

Що важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Важливі ті моменти, на які ми чекаємо

Що важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Важливі ті кілька моментів

Хтось з нас мусить кращим бути Маємо час, повернемось сюди ще сьогодні.

Завжди працюй над собою Виправляй свої помилки Кращою людиною станеш відразу

Тут тобі плач не допоможе Вислухай мене, а вже потім дякуй

Не варто сумувати за тим, що минуло

Бо важливі лише ті моменти Яких ми ще не знаємо

Був собі один знаменитий чоловік Який мав усе чого забажає

Втратив раптом сенс І до поганої компанії потрапив

Хоч утратив він усе Але не втратив віри

Бо тоді він твердо знав, що

Важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Важливі лише ті моменти, на які ми чекаємо

Важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Як впізнати людей, яких ми вже не знаємо?

Як зібратися з думками

Коли в голові пустка?

Як раптово знайти радість і надію?

Сам мусиш знайти відповідь

Бо на все час маєш...

Важливі ті дні, яких ми ще не знаємо

Важливі лише ті моменти, на які ми чекаємо

Агов. Мені сподобалося, як ти співала.

Вибач мені.

- Дякую, бувай. - Бувай.

- Твій знайомий? - Мамо...

АНЯ Чому не відписуєш?

АНЯ Гадаю, все нормально?

Гірко-солодкий Все норм. Може зустрінемося?

Гірко-солодкий Я тебе налякав?

Гірко-солодкий Гаразд, поговорю сам із собою:)

Гірко-солодкий Це Аня. Я сумую за тобою.

Гірко-солодкий Супер, Аню, я теж. Зустрінемося?

Гірко-солодкий Дорогенький, я мушу подумати. Чекай.

Гірко-солодкий Добре, Аню, я чекатиму. Лише не забувай.

Гірко-солодкий Звичайно, друзів не забувають.

ВІД ОСТАННЬОГО ПОВІДОМЛЕННЯ МИНУЛО ТРИ ТИЖНІ

Аня Завтра о 20:00. Кафе "Ринок".

Аня. Надіюся, що врешті познайомлюся з тобою.

Отакої, вам воду й палички?

- Я чекаю на когось. - Гаразд, тоді ми разом чекатимемо.

Пйотр?

Який в біса Пйотр?

Вилупок!

Ти весь час вдавав із себе Гірко-солодкого!

- Я не вдавав. - Басовий ключ?!

Бо думав, що це тобі сподобається і що це трохи романтично..

Марцелю!

Біжу, Ваша Незгинальносте.

Що ти робиш! Подай руку!

На коня!

- Допоможи! - Добре, Ваша Завзятосте.

Вперед!

Містрелі! Грайте, тільки романтично!

Як можна бути такою впертою, дратівливою, надутою дівкою,

- Це я вперта? - яка не розуміє,

- що я тут з себе дурня роблю - Це ти надутий!

і в присутності всіх цих людей прошу вибачення в тебе...

Я зовсім не жартую, а лише хочу сказати, що люблю тебе!

Що?

Він сказав, що мене любить?

Томку! Томку!

Зупиніть коня!

Боже! Боже!

Аня?

То та, прибацана з твоєї школи?

То, тепер я все зрозуміла.

- Томку, ти живий? - Кінь... мене скинув...

Я не почула, що ти сказав.

- Ти найбільш уперта дівка... - Не те.

Я дуже тебе люблю.

ВОВЧИНСЬКИЙ ЗАКОХАВСЯ? Друзі це підтвердили!

ГЛЯДАЧІ ПІШЛИ РАЗОМ З ВОВКОМ? Зміни в керівництві каналу.

ВІН СТОЇТЬ ЗА ВОВКОМ Продюсер Марцель розповідає про нові проекти.

РІЖЕМО НА ГОСТРО Стилістка знаменитостей розповідає про любов, сім'ю та психологію волосся.

Як один виступ зробив зі школи

фабрику музичних талантів.

ВІД СІМЕЙНОЇ СВАРКИ ДО СТАРТАПУ Сімнадцятирічна дівчина

створила комунікатор для батьків і дітей.

Всю нерухомість герої фільму отримали в спадок від родичів.

Жодна тварина не постраждала під час знімання фільму,

лише члени знімальної групи та їхні сім'ї.

Курва, бісове лайно, а не фільм.

переклад ivan vyrvyvuho

Can't find what you're looking for?
Get subtitles in any language from opensubtitles.com, and translate them here.