Original subtitles

Джин Гекмен

"РОЗМОВА"

Сценарій - Френсіс Форд Коппола

У ролях: Джон Казале,

Аллен Ґарфілд,

Фредерік Форрест,

Сінді Вільямс,

Майкл Гіґінс, Елізабет МакРай,

Тері Ґарр, Гаррісон Форд.

Композитор - Девід Шайр

Оператор - Білл Батлер

Продюсер і режисер - Френсіс Форд Коппола.

Хочу піти додому і лягти спати.

Я так втомився від усього цього.

- Це погано. - Так.

Ти коли-небудь займалася балетом?

У мене слабкі щиколотки. Маєш четвертак для них?

Так, маю.

А що мені?

Побачиш.

З тобою весело.

Ти повинен дражнити мене, робити натяки, щоб я вгадувала.

Поглянь. Це - жахливо.

Він нікому не шкодить.

Як і ми.

О, Боже.

Кожного разу коли я бачу таких людей, я завжди думаю про одне і те ж.

Про що думаєш?

Про те, що колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

Дійсно.

Колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

У нього були мама і тато, які любили його.

А зараз він напівмертвий лежить в парку на лавці.

Де його батьки чи якісь інші родичі?

Я завжди думаю про це.

Що там зверху?

А я завжди думаю, що коли був страйк газетярів...

Ловить більше 40%.

А на другій позиції?

Там гірше.

Що у нас тут?

Ну ж бо, крихітки, зволожте губки.

Добре, покажіть язичок. Давай, покажи язичок.

Просто покажи язичок.

Класно. Тепер французький поцілунок. З язичком.

Досить. Стеж за записом.

Її чудово чути.

Марку, ти бачиш його?

Чоловіка з навушником, як у Чарльза?

- Ні. Де? - Он там, з пакетом.

Це про Пола. Вони помітили його.

Дай навушники.

Він постійно ходить поблизу нас.

Дурниці. Не хвилюйся.

Ми проводимо тут багато часу.

Ні. Давай ще трохи побудемо.

Мене помітили, Гаррі. Вона дивилася на мене.

Так, знаю. Ми чули.

Чітко чули.

Що скажеш?

Є хороші шматки, десь 25%.

Так?

Поле, я подзвоню тобі на днях, якщо треба буде, гаразд?

Ей, Поле, йдеш завтра на конференцію?

Звісно.

А ти, Гаррі?

Так, мабуть.

Влаштуємо вечірку, як 2 роки тому?

Так, Стене?

- Побачимо. - Гаразд.

Ось.

Класний хлопець, як на копа.

Ти йди.

Я ще трохи побуду.

Кого цікавить ця пара?

Навіть не знаю.

- Департамент юстиції? - Ні.

Тоді, мабуть, податкова.

Від їхніх записів хочеться спати.

А ти сюди прийшов розважатися?

Інколи цікаво знати про що вони говорять.

А мені байдуже про що вони говорять.

Усе, що мені потрібно, це - якісний запис.

Привіт, містере Кол.

І з днем народження!

З Днем народження, Гаррі.

З днем народження.

Алло. Алло. Міс Евангеліста?

Так. Це Гаррі Кол зверху.

Так. Ну...

Щиро дякую.

Так. Ви справді дуже добрі.

Так.

Але...

Я знаю...

Так, я знайшов.

Але я хотів запитати вас, як ви увійшли у квартиру?

Ясно.

А як же сигналізація?

Невже?

Так. Я думав, що ключ маю тільки я.

Що за непередбачені обставини?

Добре. Так.

Розумієте, я був би дуже радий, якби мої особисті речі згоріли

під час пожежі. Оскільки особистих речей у мене немає.

Нічого цінного.

Ні. Нічого особистого, окрім ключів.

Так. Я справді хочу, щоб ключ був тільки у мене.

Міс Евангеліста, як ви дізналися про мій День народження?

"З Днем народження".

Ні. Я не пам'ятаю, щоб я казав вам.

Відгадайте, скільки мені?

44. Ви майже вгадали.

Міс Евангеліста, від сьогодні моя пошта приходитиме

на поштову скриньку з кодом і без ключів.

До побачення.

- Привіт, Гаррі. - Доброго ранку.

Тут є стаття про конференцію.

- Згадують тебе. - Невже?

Так. Ти один з найважливіших учасників. Ти знав?

Так, я сказав їм, що прийду.

Послухай ось.

Слухай.

"Серед видатних фахівців цієї галузі

очікують на Гела Ліпсетта і Гаррі Кола зі Сан-Франциско.

Кеннет Сперрі виступить із доповідю...

Хвилинку. Послухай це. Де ж воно?

"Також буде присутнім Вільям П.Моран з Детройта (Мічіґан)".

Відколи це Вільям П. Моран з Детройта (Мічіґан)

став видатним фахівцем у галузі?

Зараз він - велике цабе. Хочеш кави?

Це він розказав "Крайслеру", що "Кадилак" відмовився від плавників.

Це було давно, але історія досі відома.

2 грудня, 13.00. Пакет для покупок, точка А.

2 грудня. 13.00. Параболічна антена, точка В.

2 грудня, 13.00. "City of Paris", точка С.

Що порадиш?

Я досі не знаю, що подарувати йому на Різдво. У нього все є.

Йому нічого не треба.

До речі, я ще не вирішила, що подарую тобі.

...що подарувати йому на Різдво. У нього все є.

Йому нічого не треба.

До речі, я ще не вирішила, що подарую тобі.

Ну, то починай приглядатися.

А що мені?

Побачиш.

З тобою весело.

Ти повинен дражнити мене, робити натяки, щоб я вгадувала.

Тобі не набридло?

- Що? - Ходити тут колами.

Поглянь. Це - жахливо.

Він нікому не шкодить.

Як і ми.

О, Боже.

Кожного разу коли я бачу таких людей...

Кожного разу коли я бачу таких людей, я завжди думаю про одне і те ж.

Про що думаєш?

Про те, що колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

Дійсно.

Колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

У нього були мама і тато, які любили його.

А зараз він напівмертвий лежить в парку на лавці.

Де його батьки чи якісь інші родичі?

Я завжди думаю про це.

А я завжди думаю, що коли був страйк газетярів в Нью-Йорку,

багато з цих людей померли.

50 з них замерзли за одну ніч.

Доброго дня. Вам допомогти?

Так. Будь ласка, 746.

Хвилинку.

Кабінет директора.

Так, це - містер Кол.

Матеріал у мене. Телефоную щодо зустрічі.

Перепрошую, але директор уже пішов.

Ми передзвонимо вам завтра.

Дайте мені свій номер телефону.

Я дзвоню з автомата, у мене вдома немає телефону.

Зачекайте, хвилинку.

- Містере Кол? - Так?

Завтра о 14.30.

Завтра о 14.30? Оплата буде повною?

Як і домовлялися.

Щиро дякую. Я прийду.

- Гаррі? - Привіт, Емі.

Я не думала, що ти прийдеш.

Я приніс вино.

Мені подарували на День народження.

Я не знала про твій День народження.

- Питимеш? - Так.

Скільки тобі, Гаррі?

42.

Мило.

У твій День народження між нами станеться щось особливе?

Що саме?

Щось особисте.

Наприклад?

Ти розкажеш мені про себе, свої таємниці.

У мене немає таємниць.

Я - твоя таємниця.

У тебе є таємниці, Гаррі. Я знаю.

Ні.

Інколи ти приходиш сюди і нічого не говориш.

Якось я бачила, як ти заховався на сходах,

і спостерігав цілу годину.

Ти думаєш, що застукаєш мене за чимось.

Так? Я знаю. Жінка завжди це відчуває.

У тебе особливий спосіб відкривання дверей.

Спочатку ти дуже тихо вставляєш ключа,

а потім швидко відкриваєш двері.

Ніби хочеш спіймати мене за чимось.

Інколи мені здається, що ти підслуховуєш мене, коли я розмовляю по телефону.

Ти про що?

Не знаю. Просто відчуваю.

Справді.

Чому ти співаєш цю пісню?

Вона гарна.

Що таке?

Нічого.

Просто...

Дехто вже співав її сьогодні.

- Дівчина? - Так.

- Хто вона? - Ні, це...

- Я ревную. - Ні.

Це з роботи. І вона...

Нагадала мені про тебе.

А де ти працюєш, Гаррі?

В різних місцях, різна робота. Розумієш?

Знаєш, я - музикант.

Вільний музикант...

Де ти живеш?

Чому я не можу тобі подзвонити?

Бо в мене немає телефону.

Ти живеш сам?

Чому ти запитуєш так багато?

Тому, що це - твій День народження.

Мені не подобається, коли ставлять так багато запитань.

Я хочу знати тебе.

Так, я живу сам.

Я не хочу більше відповідати на запитання.

Тобі пора платити за квартиру.

Ось гроші.

Ти ніколи не ставила багато запитань.

Гаррі, я була така щаслива, коли ти прийшов сьогодні.

Коли я почула, як ти відкриваєш двері, я майже затанцювала під ковдрою.

Але мені здається, що я більше не чекатиму тебе.

- У мене пакунок для директора. - Добре, я передам.

Ні. Я мушу особисто йому віддати.

У мене зустріч.

- Ви - містер Кол? - Так, це я.

Прийшов містер Кол. Добре. Присядьте.

Зараз прийде помічник директора.

Я тут приніс смачного різдвяного печива. Хочете?

- Дійсно смачне. - Ні, дякую.

- Що видно? - Не багато.

Ось ваші гроші. 15 тис. дол. готівкою.

Це плівки?

У мене зустріч з директором.

Я повинен передати їх особисто йому.

Я розумію. Але сьогодні його немає.

І, взагалі, він за кордоном.

Він попросив мене забрати плівку і віддати вам гроші.

Мені здається, я можу зачекати.

Не лізьте в це, містере Кол.

Ці плівки - небезпечні.

Ви їх чули. І ви знаєте про що я.

Хтось може постраждати.

Містере Кол, будьте обережні.

А що мені?

Побачиш.

З тобою весело.

Хто почав цю розмову?

Ти.

Ні, не я.

Так, ти. Просто ти не пам'ятаєш.

Зроби вигляд, ніби я розповіла жарт.

Тобі не набридло?

- Що? - Ходити тут колами.

Поглянь. Це - жахливо.

Він нікому не шкодить.

Як і ми.

О, Боже.

Кожного разу коли я бачу таких людей, я завжди думаю про одне і те ж.

Про що думаєш?

Про те, що колись він був...

Гаррі, зробімо перерву? Я піду куплю пива, га?

- Що скажеш? - Ні. Я хочу закінчити з цим.

- Я думав, ти вже віддав плівку. - Стен, помовч, гаразд?

Гаразд, гаразд.

Думаєш, у нас вийде?

Все одно я втомився пити.

- Яка ж дурна розмова. - Стен, будь ласка. Я працюю.

Я втомився майже від усього.

Від мене теж?

І від тебе, але не сьогодні.

Про що, в біса, вони говорять?

Стенлі, будь ласка. Я ж працюю.

Гаразд, не хвилюйся.

Мені вже набридло.

Що?

Що ти цілий день ставиш запитання.

Господи.

Не кажи так!

- Заради Бога... - Стен, не кажи так, будь ласка.

Не ляпай язиком. Це набридає мені.

В чому річ, Гаррі?

Ти працюєш не акуратно.

Наприкінці тижня. Може, в неділю.

Так, в неділю.

У нас був би значно кращий запис, якби ти зосередився на роботі,

а не на тому, про що вони говорять.

Не розумію, чому кілька запитань про те, що в біса там відбувається

так роздратували тебе.

Тому, що я не можу сидіти тут і пояснювати тобі особисті проблеми моїх клієнтів.

Готель "Джек Тар".

О 15.00.

Кімната 773.

Не зашкодило б деколи і мене ввести в курс справи.

Мене це не стосується, а тебе тим більше.

Це - допитливість. Ти чув про неї? Це - природно для людини.

Послухай, в цій справі я вивчив одне беззаперечне правило:

я не знаю, що таке "природно", я не знаю, що таке "допитливість".

Це не входить до моєї роботи.

Це - моя справа, і коли я...

Побачимось пізніше.

Я думаю, він прослуховує мій телефон.

Я кохаю тебе.

Ми проводимо тут багато часу.

Ні. Давай ще трохи побудемо.

Я думаю, він прослуховує мій телефон.

Він убив би нас, якби мав можливість.

Він убив би нас, якби мав можливість.

Благословіть, отче, бо я згрішив.

Я вже 3 місяці не сповідався.

Я...

Ось мої гріхи.

Я згадував ім'я Боже даремно

кілька разів.

Я...

Кілька разів, я брав газети з вітрини, не заплативши за них.

Я...

...свідомо насолоджувався непристойними думками,

і...

...зараз я займаюся однією справою

через яку, мені здається, можуть постраждати двоє молодих людей.

Зі мною таке вже траплялося.

Люди постраждали через мою роботу.

Боюся, це може статися знову.

Але я не відповідальний за це... Не відповідальний.

Я щиро каюся в цих та інших своїх гріхах.

Привіт. Вам допомогти?

- Так, розкажіть мені про вашу систему. - Звісно, містере Кол. Я - Джим Сторі.

- Радий познайомитись. - Заходьте, огляньте нашу систему.

Вона призначена для прослуховування систем телефонного зв'язку.

Ясно.

...уже в наявності. Це - новий LT500.

Якщо ви ведете спостереження, вам потрібен LT 500.

За допомогою цих звуків

ви зможете точно визначити, які саме двері зламали.

Ясно.

Ще є окремі сигналізації на дверях, які, я певен, ви вже чули.

Вони дуже гучні.

Тут у нас 8мм-ова камера, у цифрі 10,

яку можна побачити ззаду.

Ось тут касета з плівкою.

Формат 8 мм...

Вільям П. Моран з Детройта, Мічіґан,

будь ласка, підійдіть до телефону.

Це - прилад автоматичного запису.

Він непомітно вмикає запис, коли піднімають трубку,

а коли її кладуть, то вимикає.

- Що? - Він справді чудовий.

Це - не старомодний голосовий прилад,

який завжди починає запис, коли ніхто не говорить,

або вимикає його під час важливої розмови.

Це щось подібне до прилада Морана?

"Moran 27" - це копія.

Я більше не дозволю йому навіть глянути на моє обладнання.

- Ви ведете прослуховування? - Так.

- Ви - правоохоронець чи приватний підприємець? - Підприємець.

Назвіть своє ім'я та адресу, щоб я оформив вам розсилку?

Гаррі... Гаррі Кол?

Я вас не впізнав.

Може спробуєте Модель 510-А? Безкоштовно. Протестуєте.

А ми напишемо в нашій рекламі, що ви користуєтесь ним.

Я сам створюю собі обладнання. Дякую.

Може, ви могли б сфотографуватися з ним?

Чи на фоні нашого стенду?

Це було б великою честю для Spectre.

Це - не допомога злочинцям.

Це - допомога правосуддю.

...його можна прикріпити до автомобіля об'єкта...

Слайд.

...і транслювати пульсуючим звуковим сигналом...

Слайд.

...який легко зловити...

Гаррі, радий тебе бачити.

- Гарний костюм. - Подобається? Французький.

Ходімо вип'ємо і поговоримо.

Не вимагає знань або навичок в електроніці.

Ходімо, тут нудно.

ТА-30 можна встановити під панелею приладів за кілька секунд.

Ходімо, хочу познайомити тебе з кимось. З твоїм конкурентом.

- Привіт, Берні, друзяко. - Привіт, Полі, як ти?

Це - Гаррі Кол. Вільям П. Моран.

Друзі кличуть мене Берні. Я багато чув про вас, Гаррі.

- Дякую. - Берні приїхав з Детройта.

Це він дізнався для "Крайслера", що "Кадилак" відмовився від плавників.

Так, я чув.

Гаррі Кол, людина, яку важко спіймати. Я вже давно хочу з вами поговорити.

- Ми підемо випити. Зробиш перерву? - Так, через кілька...

Люба, золотко, час працювати, гаразд?

Гаррі, я був би радий, якби ти залишився на презентацію.

Леді та джентльмени. Леді та джентльмени.

Леді та джентльмени, пропоную вашій увазі апарат Moran S-15.

Це електронне диво можна встановити приблизно за 2 хвилини.

Зверніть увагу: він має своє власне джерело живлення,

завдяки цьому виявити його неможливо.

Встановивши його, ви зможете прослуховувати будь-який телефон у світі.

У Сингапурі, Карачі чи навіть у Москві.

Я сказав "у Москві" тому, що ви з бородою схожі на росіянина.

Ви просто набираєте номер,

робите паузу перед останньою цифрою, дуєте у телефону трубку,

натискаєте останню цифру.

В будинку об'єкта телефон не подасть жодного звуку.

Натомість, він стане активним мікрофоном,

що дозволить вам вести спостереження за тим приміщенням.

А зараз продемонструємо його в дії.

Я встановив один з цих апаратів у себе вдома.

Зараз я наберу номер.

Дякую.

Роблю паузу перед останньою цифрою.

Дую в трубку.

Натискаю останню цифру.

Зауважте, телефон не дзвонить.

Ми зможемо поїхати?

Не знаю. Мабуть, зможемо.

Де твій чоловік?

Він поїхав на конференцію.

Коли повернеться?

Дуже пізно.

Розіграш. Це - просто жарт, хлопці.

- Щоб показати вам можливості... - Ларрі Пітерсон...

- ...Moran S-15. - Ларрі Пітерсон Бернс.

Дякую. Демонстрація закінчилась.

Пропоную вам узяти собі наші брошури.

Ну, що скажете? Сподобалось?

Хороша річ.

Так, хороша для дурнів, що купляють через каталог.

Ось, Гаррі. Безкоштовна ручка. І тобі теж, Полі.

- Краще б випити безкоштовно. - Я не проти.

Стенлі, зроби послугу.

Постій біля стенду, гаразд?

Ну ж бо, за це я тобі плачу. Кілька хвилин. Я піду випити, гаразд?

Привіт, Гаррі.

Привіт, Стен.

Точно. Ви ж працювали разом, так?

Бачиш цього сучого сина? Він украв мою останню ідею.

Тут багато дівчат. Можна погуляти ввечері. Зокрема, з тією, що в жовтому.

Ні, забудь. Вона - справжня черниця.

Гаррі, ти йдеш?

Хлопці, ідіть самі. Я поговорю зі Стеном.

Зустрінемось біля "хромованої" виставки.

Довго не будь, Гаррі.

Давно працюєш на Морана, Стенлі?

Від учора.

Послухай, це було не серйозно. Просто дурна суперечка.

Справа не в цьому, Гаррі.

- Я вирішив, що мені час рухатися вище. - Ні, Стен...

Я просто не хочу, щоб ти розказав йому про мої справи. Це - не етично.

- Я знаю не так багато, Гаррі. - Мабуть, це і є проблема.

Гаразд, я довірятиму тобі, покажу свою техніку.

Ти нічого не покажеш. Я ж добре тебе знаю.

Ні, Стене, зачекай.

Подумай про це.

Не чини так зі мною.

За мною слідкують.

- Хто? - Я не знаю.

Це пов'язано із завданням, що було минулого тижня.

Я не знаю в чому справа, але це мені не подобається.

Добре, гаразд.

Дякую, Стен.

Це - непотріб.

Пробачте, але цей номер відключений.

Будь ласка, перевірте...

- Довідка. - Номер Емі Фредерікс, будь ласка.

Це - новий номер.

Одну хвилинку.

Сер, у переліку немає номеру Емі Фредерікс.

Дякую.

Що ви тут робите?

Розслабтесь. Я просто посланець.

Я приніс вам випити.

Я не хочу. Чому ви слідкуєте за мною?

Я не слідкую за вами. Я шукаю вас.

А це - велика різниця.

- Як ви дізналися де я? - Це ж конференція для тих, хто прослуховує.

О, перепрошую, для фахівців зі спостереження і безпеки.

Це було нескладно.

Я ж казав вам, що не віддам записів нікому, окрім директора.

Я знаю, що ви мені казали, містере Кол.

Тоді навіщо ви прийшли?

Ми хочемо, щоб ви принесли записи в неділю, о 13:00.

Буде директор. Він особисто забере у вас ці записи.

Скажіть йому, що я подумаю.

- Ей, Полі! - Нумо, їдьмо!

Ларлін і Міллард, сідайте ззаду.

А Стенлі - спереду!

Ну ж бо, Гаррі. Що, в біса, ти робиш?

Хочу приодягнутися для бару.

Берні, одяг там немає значення.

Ні, ні! Хвилинку! Дівчата спереду!

Здається, десь тут треба повернути направо.

Сучі діти!

Що вони собі думають?

Годі, заспокойся! Ми ж їдемо на вечірку.

Він - божевільний.

Мілларде, дожени їх.

Спокійно, люба. Пол - найкращий "хвіст" у країні.

Мередіт, ти чула?

База 111, я їду на схід по Ломбард.

Потрібна інформація про авто з номерами 560-Каліфорнія,

B-A-L.

А навіщо тобі інформація?

Дякую.

Ей, Віллі Санчес, 14-та вулиця, 5654,

162 фунти, 180 см, майже гівнюк!

Надурили вас!

Ох..

Хочеш я відкрию цей замок, Гаррі?

- Це буде барна стійка. - Тут холодно.

О, Гаррі. Гаразд.

- Добре, бар відкритий. - Дякую.

- Стенлі? - Так, сер.

- Музика є? - Людина хоче музику.

Гаррі, у тебе гарна майстерня.

Знаєте, якось я перечитував

"Дорогу Еббі", і там була стаття, точніше лист, від хлопця

під ім'ям "Самотній анонім".

Я думаю, це був Гаррі.

А де содова? Треба содову.

Дозвольте я розкажу дещо про Гаррі Кола.

Я знаю, ти чув це тисячу разів, Гаррі, але дозволь мені сказати знову.

Гаррі - найкращий з усіх. Вип'ємо за нього.

Тобто "найкращий"?

Найкращий "слухач" на Західному узбережжі.

А хто найкращий "слухач" на Східному?

Я. Вип'ємо і за це.

Б'юся об заклад, так і є.

Це - дійсно смішно, що ми ніколи не зустрічалися в Нью-Йорку, Гаррі.

Чому смішно?

Не знаю. Ми ж працюємо в одній галузі, в одному місті.

Думаю, мали б перетнутися один з одним.

- Я не знав, що ти приїхав з Нью-Йорка. - Жартуєш?

У Нью-Йорку Гаррі знаменитий.

- Знаєш, я не зміг розгадати тільки одну твою справу? - Яку?

Благодійний фонд у 68-му.

- Як ти дізнався про неї? - Наші всі знають.

Але ніхто не знає, як ти це зробив, Гаррі.

- Як ти це зробив? - Гаррі.

10 центів за танець. Ходімо.

Все гаразд?

- Ти поранилась? - Ні, не хвилюйся.

Зі мною так буває.

Насправді, коли я була маленькою,

я любила битися головою об стіну. Ні, справді, так і було.

Іноді мені хочеться так робити. Це заспокоює.

Я прослухав свій перший телефон, коли мені було 12, Гаррі.

Це - правда. У 12 років.

Це був коридорний таксофон у будинку, де я жив.

Слухав усіх. Півроку вони не знали, хто це.

Мій батько страшно гордився мною. Просто сяяв.

Він казав: "Берні - справжній розумник!"

Відтоді, все пішло вгору, Гаррі.

Я мав найкращих клієнтів.

Тут. То вези їх сюди.

У тебе немає нічого святого, Гаррі.

Звісно. Чим більше, тим краще. Ми будемо тут цілу ніч.

Почуваюся, ніби в школі.

- Сучий... - Що?

Що таке, Гаррі? Не можеш взяти вихідний?

Хлопці, ви - дилетанти, знаєте?

Коли поставиш собі новий шифратор, Гаррі? Цей стоїть ще з Троянської війни.

Гаррі, ходімо. Я хочу знати все про тебе.

- Звідки ти? - Він геть застарілий, знаєш?

- Гаррі підчепив дівчину. - Будь уважним, Гаррі.

- Звідки ти? - З Нью-Йорка.

Я жила в Нью-Йорку.

Спочатку працювала у прийомній, потім - секретаркою.

Потім особистим помічником боса, а потім вийшла заміж за нього.

Ти живеш далеко звідси?

Гаррі?

Ти досі одружена?

Навіть не знаю. Мабуть.

Думаю, так.

Останній раз, я чула,

що він збирає гроші на купівлю ще одного магазину техніки.

Ну так.

А я опинилася тут, у Сан-Франциско, без роботи.

Ось і вся історія мого життя до сьогоднішнього дня.

За тебе.

Я тобі не дуже подобаюся, так? Ти не хочеш зі мною розмовляти.

Я такого не казав.

Ти про щось думаєш. Розкажи мені.

Справді. Я хочу...

Я хочу, щоб ти довіряв мені, щоб ми спілкувалися,

щоб ми стали друзями.

Подалі від цього непотребу.

Якби...

Якби ти була дівчиною, що чекає когось...

Ти можеш довіритись мені.

Ти ніколи не знала, коли він прийде, щоб зустрітися з тобою.

Ти просто жила сама і нічого не знала про нього.

І якщо ти кохала його, була терплячою з ним,

і тебе навіть ніколи не хвилювало, що він нічого не розказує про себе,

навіть якщо й кохає тебе, ти б...

- Що? - Ти б...

Ти б повернулася до нього?

Звідки мені знати? Звідки мені знати, що він кохає мене?

Так, звідки тобі знати.

Ей, Гаррі!

Ти чув про дівку, що розорила Веґас?

Вона була у прозорій блузці.

"Вимкнути світло"

Ти знав, Гаррі?

12 років тому я записував телефонні розмови

кандидата в президенти від однієї з політичних партій.

Не хочу казати якої.

Куди б він не їхав, я їхав за ним. Від узбережжя до узбережжя.

Я не кажу, що я вибрав президента США,

але висновки ти можеш зробити сам.

- Він програв. - Гаррі,

розкажи, як ти встановив "жучок" на папузі.

- Та ну? - Чесно.

Одного разу Гаррі встановив мікрофон на маленькому папузі.

Невже?

З папугами я ще не мав справи,

але мене більше цікавить, як тобі вдалося у 68-му.

А що було?

- В Чикаго що, немає газет? - Мабуть, був страйк.

Це було на перших сторінках.

У той час Гаррі працював на генерального прокурора.

Ти не знав, що я знаю, так Гаррі?

Якщо в загальному, то президент східних профспілок

створив підставний благодійний фонд.

Можеш уточнити мене, Гаррі. Бо я не знаю всіх деталей.

Тільки двоє людей знали про нього:

президент і його бухгалтер.

Вони говорили про нього лише під час риболовлі.

На приватному човні. Лише там обговорювали деталі.

На тому човні нереально встановити "жучок". Це - незаперечний факт, Гаррі.

Вони не починали розмову, якщо на горизонті був інший човен.

Але це не зупинило Гаррі. Він записав усе.

Ніхто не знає, як ти це зробив. Це спричинило небачений скандал.

Чому?

Чому? Просто так. Убили трьох людей і все.

Гаррі просто дуже скромний, щоб розказати нам, як він це зробив.

Я тут ні до чого. Я просто передав записи.

Президент вирішив, що це бухгалтер усе розбазікав.

- Цього ніхто не знає напевне. - Саме так.

Через три дні знайшли бухгалтера, його дружину і дитину,

голих та зв'язаних.

Руки і ноги були зв'язанні мотузкою, усе волосся на їхніх тілах зголили.

Голови знайшли у різних місцях.

- Їх убили? - Ні, загорнули в подарунок.

Це вже давня історія, Гаррі. Але як ти це зробив?

Те, що вони зробили з плівками - це їхня власна справа.

Тоді я вперше почув про тебе, Гаррі.

А згодом дізнався, що ти поїхав з Нью-Йорка.

Я тут ні до чого.

Годі, Гаррі, розкажи нам. Як ти це зробив?

Заради Бога, Гаррі, розкажи йому.

- Вимкни, Стен. - Чому?

Стен, вимкни!

Їм варто це почути, Гаррі. Це - твій найкращий запис!

Стене, що це?

Це - запис, який Гаррі зробив цього тижня.

- Він увійде в історію. - Невже?

Клянуся, немає такої розмови між людьми, якої я не зможу записати,

і немає методу, якого я не можу розгадати.

Я зможу розгадати схему Гаррі. Ну давай, розкажи.

- Я розкажу йому завдання, Гаррі. - Добре.

Це - прямокутна площа в центрі міста.

Це - сходи, щоб піднятися сюди, а навколо стоять лавки.

12-та година дня, це означає, що в усіх людей, які працюють в навколишніх офісах зараз обідня перерва.

Людей - багато. Вони гуляють, розмовляють, їдять.

- Звісно. Далі. - Гаразд.

Двоє людей постійно ходять по колу, виходять і заходять у натовп,

Ми не знаємо чи присядуть вони чи ні.

Вони переконані, що їх неможливо записати,

оскільки вони знаходяться у натовпі і постійно рухаються.

Однак, вони - наш об'єкт.

Завдання - записати усе, що вони говорять.

Як би ти зробив?

По-перше, одного "жучка" тут не досить.

- Я й сам би це сказав. - То чому не сказав?

Давай, розказуй.

По-друге, це - просто. Усе, що треба зробити, - це прикріпити "жучок" на їхньому одязі.

Ні. Нам не відомо в якому одязі вони будуть.

Тоді хтось має зіштовхнутися з ними.

Одягаєшся пияком, зіштовхуєшся з ними, чіпляєш мікрофон.

Їх уже "слухали". Це надто ризиковано.

Я знаю. Найняти людину, що читає по губам, з біноклем.

- Ні. Клієнт хоче чути їхні голоси. - Навіщо?

Щоб знати достовірно.

Гаразд. Я розгадаю.

Це має бути дороге шоу.

- Хто аж так зацікавився? - Невже, ми?

- Хто "ми"? - Федеральний уряд.

- Приватна особа. - Треба не менше 4-х точок.

- Мені вистачило три. - Три?

Чудово, Гаррі. Що ти використав?

Трьохступеневі спрямовуючі мікрофони з підсилювачем. Моя власна розробка.

Ще 20% даних ми отримали просто слідкуючи за ними. Це зробив Пол.

Прекрасно.

Справжній шедевр.

Тобі треба було бачити. Ці нові мікрофони - неймовірні.

Я сам собі не вірив.

Ми були за 200 ярдів звідти, але чули абсолютно все.

Я взяв кількох операторів новин і...

- Тобі треба було це бачити, Берні. - Що вони зробили?

Вони взяли окуляр телескопа і спрямували їх на роти...

Ні. Хлопець та дівчина. Що вони зробили?

Не знаю. Але це була справді красива робота, яку варто побачити.

Так. Звучить чудово.

- Я хотів би глянути на цей мікрофон. - Ось він.

Я завжди казав, що ми повинні бути партнерами.

Я завжди казав, що ти - найкращий. А разом ми будемо поза конкуренцією.

Усе, що мені треба - це глянути на твої схеми і пристрої.

Щоб зрозуміти ідею. Зі мною співпрацюють усі заводи.

Ми можемо розбагатіти, продаючи обладнання державі.

Ти чув про гомика-"слухача", який підслуховував тільки телефони "Принцеса".

Ні.

Сам придумав? Дуже смішно.

Перепрошую, можна мені?

У нього дивне почуття гумору.

Я говорю про мільйони, а він жартує.

- Годі! - Дякую.

Що скажеш, Гаррі? Як щодо партнерства?

Мені потрібен партнер, тобі теж.

- 50 на 50. То що? - Мені ніхто не потрібен.

Гаразд. Мені й самому непогано.

Похвали себе сам, якщо нікому, так?

Абракадабра, Гаррі.

Бачиш, Гаррі, я - номер два. Мені треба більше старатися.

Якби ти була дівчиною, що чекає когось...

Ти можеш довіритись мені.

- Гаррі, це ж наша з тобою розмова. - Що? Нічого собі.

...коли він прийде, щоб зустрітися з тобою.

Це - ручка Moran Super Р-7 з мікрофоном і передавачем.

О це так! "Слухач" підслухав "слухача". Він спіймав тебе, Гаррі.

І якщо ти кохала його, була терплячою з ним,

і тебе навіть ніколи не хвилювало, що він нічого не розказує про себе,

навіть якщо й кохає тебе, ти б...

Дідько, коли ти це зробив?

Тобі подобається, Гаррі? Що думаєш?

Ти б... Ти б повернулася до нього?

Я думаю, що тобі краще вимкнути і піти геть.

Жартуєш? Це просто жарт, заради Бога.

Берні, Гаррі не любить, коли кажуть "заради Бога".

Ні? Мені шкода, Гаррі, я вибачаюся. Стенлі, ти теж божевільний?

Гаррі, що таке?

Годі. Влаштуймо вечірку.

- Поле, уже пізно. - Та годі вам.

Знаєш, скільки вона коштує?

1500 баксів. Я дарую тобі.

Була рада зустрітися.

Це був лише жарт.

- Мередіт? - У хлопця немає почуття гумору.

- Ні, я залишусь тут. - Пол!

Гаразд.

Я забув сумку.

Гаррі, мені справді шкода. Я не хотів тебе образити.

- Ходімо, Стен. - До понеділка, Гаррі.

- Добраніч, Гаррі! - Так, добраніч, Гаррі.

Що порадиш?

Я досі не знаю, що подарувати йому на Різдво.У нього все є.

Гаррі, ти будеш мучити мене цілу ніч?

Гаррі! Ходімо. Повернись. Вимкни.

Вона злякана.

Ось тут вона злякана.

Я досі не знаю, що подарувати йому на Різдво.

Це - не звичайна розмова.

- Йому нічого не треба. - Я відчуваю...

До речі, я ще не вирішила, що подарую тобі.

- ...щось є. - Забудь, Гаррі. Це - просто запис.

- Що? - Робота.

Ти не повинен відчувати.

Ти просто повинен її робити. І все.

Розслабся, любий.

З тобою весело.

- Розслабся. - Ти повинен дражнити мене,

робити натяки, щоб я вгадувала.

Тобі не набридло?

- Що? - Ходити тут колами.

Поглянь. Це - жахливо.

Він нікому не шкодить.

Як і ми.

- О, Боже. - "О, Боже".

Послухай, як вона каже "О, Боже".

Ходи сюди.

Кожного разу коли я бачу таких людей, я завжди думаю про одне і те ж.

Про що думаєш?

Про те, що колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

Дійсно.

Колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

У нього були мама і тато, які любили його.

А зараз він напівмертвий лежить в парку на лавці.

Де його батьки чи якісь інші родичі?

Я завжди думаю про це.

А я завжди думаю, що коли був страйк газетярів в Нью-Йорку,

багато з цих людей померли.

50 з них замерзли за одну ніч.

Лише тому, що не було газет?

- Так. Вони грілися ними. - Це - жахливо.

Хто почав цю розмову?

- Ти. - Ні, не я.

Так, ти. Просто ти не пам'ятаєш.

Зроби вигляд, ніби я розповіла жарт.

- Де ти це почула? - Це - моя таємниця.

Наприкінці тижня. Може, в неділю.

Так, в неділю.

Готель "Джек Тар".

О 15.00.

Кімната 773.

Марку, ти бачиш його?

Чоловіка з навушником, як у Чарльза?

- Ні. Де? - Он там, з пакетом.

Він постійно ходить поблизу нас.

Дурниці. Не хвилюйся.

Ангеле...

Боже, було б добре покінчити з цим якнайшвидше.

Я кохаю тебе.

Усе гаразд, любий. Усе гаразд.

Ми проводимо тут багато часу.

Ні. Давай ще трохи побудемо.

"Убив би нас".

Він убив би їх, якби мав можливість.

Він убив би нас, якби мав можливість.

О, Боже, що я зробив?

Я мушу знищити записи. Я не можу допустити, щоб це сталося знову.

Це - правда.

Ту сім'ю вбили через мене.

Я знаю. Я знаю, Гаррі.

Усе буде добре.

О, Боже. Немає порятунку.

Я ходжу всюди за ними. Я чую їх.

Бувай.

Зачекай, у тебе щось в оці.

- Так? - Ні. Я просто хотіла поцілувати тебе.

Я прощаю тобі, любий.

Послухайте. Послухайте. Мене звати Гаррі Кол.

Ви чуєте мене?

Не бійтеся.

Я знаю, що ви мене не знаєте, але я знаю вас.

Про мене багато не розкажеш.

Я хворів у дитинстві.

Я дуже хворів у дитинстві.

У мене були паралізовані ліва нога і рука.

Я не міг ходити 6 місяців.

Один лікар сказав, що можливо я ніколи не ходитиму.

Моя мама...

Моя мама опускала мене в гарячу ванну. Таке лікування.

Одного разу продзвенів дверний дзвінок і мама пішла запитати хто це.

Я почав сповзати у воду. Вода досягла до підборіддя, потім до носа.

Коли я отямився,

усе моє тіло було жирним, бо мама змастила мене єлеєм.

Я був розчарований, що вижив.

Коли мені було 5 років, батько познайомив мене зі своїм другом,

і я без жодної причини щосили вдарив його в живіт.

Через рік він помер.

Він уб'є вас, якщо матиме можливість.

Я не боюся смерті.

Я боюся вбивства.

Мередіт?

Ей!

Сука.

Доброго ранку. Чим я можу допомогти?

- Так. Лінія 765. - Хвилинку...

Офіс директора.

Я хотів би поговорити з помічником директора, містером Стеттом.

З містером Мартіном Стеттом. Це - містер Кол.

Хвилинку...

Мені шкода, але зараз це неможливо. Можна вам передзвонити?

Ні, я... Я мушу поговорити з ним.

- Повторіть своє ім'я. - Кол.

- Назвіть по літерах. - К-О-Л. (Caul).

Зачекайте на лінії.

- Містере Кол, ми вам передзвонимо. - Ні. У вас немає мого номера.

Алло?

- Так? - Містер Кол? Це - Мартін Стетт.

Звідки у вас цей номер?

Ми готуємо досьє на кожного, хто має справи з директором.

Це означає, що ми слідкували за вами.

Записи у нас. Вони у повній безпеці.

Директор хотів послухати їх якомога швидше.

Ви були якісь... Не знаю... Стурбовані.

Я не міг допустити, щоб записи були знищенні.

Ви ж розумієте, містере Кол?

Наші записи не мають відношення до вас.

Ви зможете приїхати і привезти фотографії?

- Так... - Директор є тут,

він готовий заплатити повну суму.

Кожного разу коли я бачу таких людей, я завжди думаю про одне і те ж.

Про що думаєш?

Про те, що колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

Колись він був чиїмось маленьким хлопчиком.

У нього були мама і тато, які любили його.

А зараз він напівмертвий лежить в парку на лавці.

Де його батьки чи якісь інші родичі?

Я завжди думаю про це.

А я завжди думаю, що коли був страйк газетярів в Нью-Йорку,

багато з цих людей померли.

50 з них замерзли за одну ніч.

Лише тому, що не було газет?

- Так. Вони грілися ними. - Це - жахливо.

Хто почав цю розмову?

- Ти. - Ні, не я.

Так, ти. Просто ти не пам'ятаєш.

Марку, все гаразд. Ми можемо говорити.

Я більше не можу. Я більше не можу так.

- Ти змушуєш мене плакати. - Я знаю, люба. Я теж.

- Ні, не треба. - О, Боже.

- Хочете прослухати ще раз? - Ти хочеш, щоб це було правдою!

Ні, я просто хочу, щоб ви знали те, що повинні знати. І все.

Ваші гроші на столі.

Думаєш, у нас вийде?

Все одно я втомився пити.

Я втомився майже від усього.

- Від мене теж? - І від тебе, але не сьогодні.

Наприкінці тижня. Може, в неділю.

Так, в неділю.

Готель "Джек Тар".

О 15.00.

Кімната 773.

Марку, ти бачиш його?

Чоловіка з навушником, як у Чарльза?

- Ні. Де? - Он там, з пакетом.

Будь ласка, порахуйте гроші ззовні.

Він постійно ходить поблизу нас.

Дурниці. Не хвилюйся.

Боже, було б добре покінчити з цим якнайшвидше.

Я кохаю тебе.

Ось фотографії, які ви просили.

Ми проводимо тут багато часу.

Ні. Давай ще трохи побудемо.

Що ви з нею зробите?

Він убив би нас, якби мав можливість.

Я думаю, він прослуховує мій телефон.

Мені час. Уже майже 14.00.

Будь ласка, не йди. Ще трошки.

Добре, люба. Ще трошки.

15 тисяч баксів.

Непогано як для одного дня роботи, так, містере Кол?

Що він зробить з ними?

Подивимось.

Він убив би нас, якби мав можливість.

Наприкінці тижня. Може, в неділю.

Так, в неділю.

Готель "Джек Тар".

О 15.00.

Кімната 773.

Я хотів би кімнату під номером 773.

773?

Вона зайнята, сер.

Але всі кімнати фактично однакові.

А...

А сусідні кімнати вільні?

- Сусідні... Так. - Добре.

"Не турбувати."

Я втомився від цієї брехні, ясно! Я втомився від брехні!

Марку, все гаразд. Ми можемо говорити.

Я більше не можу. Я більше не можу так.

- Ти змушуєш мене плакати. - Я знаю, люба. Я теж.

Я не розумію, про що ти говориш.

Не розумію! Це була брехня! Розумієш?

Я кохаю тебе.

- Стій! Річарде. - Я хочу побачити директора.

Його сьогодні немає. Боюся, вам треба піти.

Каліфорнія С1.

Директор великої компанії загинув в автокатастрофі.

Звільніть прохід, дозвольте пройти цим людям.

Ви підозрюєте злочинний умисел?

Що буде з корпоративним контролем?

Ваш пакет акцій стане контрольним?

Яка у вас страхівка? Що буде з компанією?

- У вас є... - Ваш чоловік...

Що порадиш?

Я досі не знаю, що подарувати йому на Різдво. У нього все є.

Йому нічого не треба.

Вам не здається, що хтось хоче нашкодити компанії?

Він нікому не шкодить.

Як і ми.

О, Боже.

Ваш чоловік вже бував п'яним за кермом?

Без коментарів...

Ваш чоловік вже бував п'яним за кермом?

Я більше не можу. Я більше не можу так.

Заберіть! Заберіть!

Думаєш, у нас вийде?

Наприкінці тижня. Може, в неділю.

Так, в неділю.

Готель "Джек Тар".

О 15.00.

Кімната 773.

Він убив би нас, якби мав можливість.

Алло?

Алло.

Алло.

Ми знаємо, що ви все знаєте, містере Кол.

Заради свого ж добра, не втручайтеся у це.

Ми будемо прослуховувати вас.

Переклад і реліз - Yuranako (hurtom. com)