Original subtitles

Моїй бабусі, яка розповіла мені УСЕ.

Південно-східна Польща, 1943.

Філіп Пьотровіч

Йонас Най

Урсула Богуцька

Фільм Міхала Роґальського.

НАШЕ ОСТАННЄ ЛІТО

Перестань, не треба!

Є щось поїсти? Зараз нема. Візьми шматок хліба.

Ромек, підійди сюди.

Поцілуй.

Мамо... Поцілуй...

Поїдеш локомотивом?

Можливо навіть до Варшави.

А тобі дозволяють керувати?

Аякже. Брешеш.

Побачиш.

Таким дурням як ти не дають керувати.

Пані Кулешова!

А де Кулешова?

Кулешова...

Знаєш, що я думаю?

Хто такий Гітлер, то усі знають, але...

За те, що нас звільнив від жидів, поляки повинні йому ставити пам’ятники, еге?

Урбаняк!

Перевір шатуни!

Урбаняк, дай молоток!

Гей! А колеса змащені?

Змащені!

Перекрий пару!

Зі своїм краником побався.

Що ти тут забув? Нічого не говори.

Гей, ти!

Їдь до 333-го по вагони. Швидко!

Добре-добре, пане Ґрубер. Але швидко, вже їдь.

Добре, пане Ґрубер, рушаємо.

333!

Дезінфекційна платформа. Побачиш, Ромек.

Нарешті.

Вугілля підкинь!

Благослови, Господи, дари твої,

що стоять на столі і які споживаємо.

Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Адольф, передай.

Рут Евелер розлучилася з чоловіком.

Хай почекає мене. Я туди поїду наступного тижня.

Так, панове... Маєте три хвилини.

Дівчинко, ти сьогодні прибираєш. Якщо поспішиш, то встигнеш.

Розважайся.

Куди? На стіл.

Форму забруднив. Ходи сюди.

Замазура німецький... Куди?

Доброго ранку, Терезо. Доброго.

Форму потрібно доглядати.

Готово. Дякую.

Дівчино...

На своє місце ставай, в темпі!

Так, хлопці. Відпочинок закінчився.

Сьогодні прибуває наш новий комендант.

Він точно захоче оглянути наш відділок.

Тому будьте поблизу. Після патрулювання повертайтеся назад. Зрозуміло?

Так, зрозуміло! Добре.

Ґвідо та Оді патрулюють ділянку 333 від мосту до санітарної платформи.

Пильнуйте, щоб усе було добре. Яволь!

Тоді до роботи! Збирайтеся.

Гюбш!

Тобі сонце припікає чи як?

Що ти там робиш?

Що ви робите в моєму магазині?

Хто вам дозволив зайти?

Сигаретниця 20 марок, запальничка 15...

Ручка з пером за 10...

Сигаретниця за 20 марок? Ти хоч головою думаєш?

Ходімо, Оді, та ну його. Ні-ні, зачекай.

Покажи мені ручки. Дай подивитися!

Це «Пелікан».

Беремо її. Коштує 20 марок.

Ти казав 10. Тепер уже 20!

Ти смієшся з нас?. Ти казав, що ціна 10 марок.

Ні так ні.

Слухай, Гюбш. У нас тепер новий комендант.

І в твоїх інтересах дати хороший презент, а не такий непотріб.

Це ваш комендант. От яма холерна.

А ти мішок з гімном.

Ти що там робиш? Поклади!

Обкрадають нас. Ґвідо, за ним!

Ану, стій! Стій!

Ґвідо! Праворуч біжи!

Гей!

Застрель засранця!

Ти його бачиш?

Зникни! Зникни!

Валіза.

Курвий сину!

І що... Ходімо звідси!

Ти бачив цього поляка? З Гюбшовою валізою?

Губшові сьогодні не пощастило.

Так ти мені віддячив?

Якби не твоя мама, ти б з голоду вмер, а не їздив би колією.

Хіба мій тато не був машиністом? Чи за це теж треба вам подякувати?

Мовчи!

Ліпше б тебе застрелили як його. Він в Англії.

У Сранглії хіба що?

Тепер по всьому світі тікають перед Гітлером.

Невідомо чи він ще живий.

Раніше я їздив аж до Варшави. А тепер що?

Оце герої! Один утік, а ті по підвалах ховають жидів.

Якби ти попався, то і я б постраждав.

А я не хочу вічно їздити на цій ділянці.

Добра? Добра, дуже добра.

Налий повну.

Франка! Франка!

Принеси компот для панів офіцерів!

Гарне курчатко, якраз для тебе.

Урбаняк!

Підтягни болти на лівйй буксі.

Чого дивишся?

Це не жарти. Скажеш комусь, я тобі ноги повідриваю.

То ніяке не п’янство, пане начальнику. Не пив, працюю.

А Кулеша що? Він не годиться.

Ви дозволяєте собі забагато. Ні, замало.

Ви не перші, хто має вигоду з колії. Ви погрожуєте мені?

Це не погроза, а застереження. У нас нема іншого помічника.

Чи може візьмемо того ідіота з Олексяка? Годі, нема про що говорити.

Вільний!

Баумґартнер, поставте столи в одну лінію!

І зніміть спіднє зі шнурка. Який це має вигляд?

Ґвідо, принеси дрова у сад і розведи вогонь.

Вона була найкраща дівчина в Польщі...

Швидше! Ти не так робиш.

З сирого дерева вогонь не розвести. Потрібні сухі дрова.

Ти ніколи не розводив вогонь? Не знаю як.

Якщо ти настільки дурний, то краще не берися.

То розпали сам. Відійди геть.

Образилась на мене?

Прийдеш сьогодні до річки? А що?

Будуть танці. Можемо піти разом.

А чого мені йти з тобою?

Будемо парою.

Шкода. Щось для тебе маю.

Карамельки? Ні, не карамельки.

А що?

А підеш зі мною?

А що маєш?

Щось маю.

За таке поцілунок.

Сам себе поцілуй.

Що там? Дай пас!

Кому пасуєш? Та не йому!

Та що ти таке робиш? -Хлопці! -Так! –Фолькер, рухом!

Бий!

Хорст, ти майстер!

Хлопці, він їде.

Ходімо. Приведіть себе до ладу.

Гаусман! Швидше!

Рухайся, йолопе.

Стати в шеренгу!

Рівняйсь! Струнко!

Пане оберлейтенант, відділ жандармерії Вробеля вишикуваний.

Вільно! Розійтись.

Сподіваюся, ви добре доїхали.

Спочатку я покажу вам солдатську казарму.

Добрий ранок, мамо.

Привіт.

Нова блюзка?

Треба врешті собі щось нове придбати.

Іду на танці. Може продам трохи наших цукерок.

Ти чого такий мовчазний?

Нічого. Чиє це?

Не знаю.

Нічиє?

Боже... І ти нічого не кажеш?

Клади це на стіл.

Може нам пощастить.

Потримай.

Що це за непотріб?

Що ти робиш? Це ж моє. Нічого не твоє. Що тут твоє?

Я стараюся від ранку до вечора.

І не дозволю, щоб ти наражав нас на небезпеку.

Мамо, а ти не наражаєш нас?

Та блузка теж з трупа знята.

Ти думаєш я не знаю звідки Леон приносить речі?

Як ти смієш! Як ти смієш!

Ідеш на танці?

Не хочеться. Як хочеш.

Франка! Зачекай.

Я дещо маю.

Що? Побачиш.

В одному польському містечку, жила собі дівчина.

Прекрасна була, найгарніша.

Узяв її на танці.

А з її віночка.

Випала червона трояндочка.

Я її підняв i попросив поцілунока

"Ні, ой ні..." відповіла, свої губоньки я тобі не дам

Прошу вашої уваги. Хочу підняти тост за нашого нового командира

i подарувати йому від нашого відділу невеликий подарунок.

Дякую вам панове. Сподіваюся, що цією ручкою

підпишу багато важливих для вас наказів.

Приємної вам забави. Ваше здоров’я!

Сподіваюся, що ви будете задоволені новим місцем служби.

Тут у нас нема великих проблем.

Минулого року айнзатцгрупи жидам такої паски спекли,

що їм вода в задниці закипіла.

Бандитів тут теж немає.

А що сталося з моїм попередником? Як його звали? Ґай... Ґай...

Ґайсен. Так, що сталося з Ґайсеном?

Стався нещасний випадок.

Пешке, ти бачив мого пса? Не бачив.

Дідько!

Гей, Ліп! До мене!

Куди ти сховався?

Потанцюємо?

Під цю музику?

Не треба!

Можна послухати?

Це твоя дівчина?

Ну, неважливо.

Це... Та це ж...

Звідки...

Нічого собі.

Що? Це свінґ. Під нього танцюють.

Танцюють.

Ходім! Усе добре. Просто потанцюємо.

Не бійся. Ну, ходімо.

Усе добре. Усе добре. Я нічого їй не зроблю.

Стань отак. Так... За руку. Тепер ліва нога.

Назад... Отак...

Ліворуч...

Тепер назад... І з початку.

Це нескладно.

Отак.

Увага!

Тепер покружляємо. Крутись...

Пробачте, ви...

Це ж мій дім.

І що з того?

Іди звідси!

Добавився врешті.

Тривога! Підйом! Усі виходимо! Рухайтеся! Ворушіть задницями!

Швидко, заспанці! Та що діється?

Не уявляю. Одягайтеся!

Чому мене Бог покарав таким старцями?

Швидше! Хочете щодня такі підйоми?

Ви не у відпустці! Ви в Польщі!

Рівняйсь! Струнко!

Рівняння ліворуч.

Пане оберлейтенанте, доповідаю, Відділок вишикуваний.

Панове... Доброго ранку.

Доброго ранку, пане оберлейтенанте!

Коль...

Це бруд. Уніформа брудна.

Хаслер.

Я сам повинен вас одягати?

Гаусман.

Гауфмайтер, Міллер!

Гаслер, Кауска, Поль... Ділянка 309 і міст.

Ґанц і Вернер вартують. А решта по машинах.

Бігом, бігом, бігом...

Він повинен вирости сторожовим псом. Що ти виробляєш при новому командирі?

Ну, гаразд.

Ми на патрулі.

Так, ми його тут знайшли.

Навіть скалки лобового скла залишилися.

То як це сталося? Машина стояла тут.

A... Ґайсен лежав там.

Документи в нього забрали. І взуття.

Забрали взуття?

Звірі.

А він вам про це розповідав?

Як цей курвий син поїхав п’яний до борделю і влетів у дерево?

П’яниця і бабій... Догрався.

Чорт забирай! Оді! -Там хтось заховався.

Сигарету... Що?

Сигарету...

Нема сірників.

У кишені маю.

Тихше, тихше!

Тихше, тихше!

Тихіше, молю тебе!

Ну, тихо.

Ти отримав листа з дому? Я отримав.

Ну? Хто з вас найсміливіший?

Гаусман. Ти! Вперед!

Пане оберлейтенанте...

Доповідаю вам, у мене нема сірників.

Маєте! Запалюйте!

Ну, робіть уже.

Кидайте!

Пешке, Краус... Перевірте дорогу до поля.

Штрасер, Гаусман... Пройдете вниз уздовж річки!

Я сподіваюся, що ви повернетеся з трофеями.

Вільно! Розійтися!

Тут тільки стара одежа. Кляті мародери.

Там хтось є.

Іди звідси!

Геть!

Геть!

Відчепися!

Отак? Тоді підем у жандармерію.

Нарешті спокій.

Не можу більше слухати його гавкіт.

Що з тобою, малий?

Не переймайся тим. Там була дитина, Оді.

Дитина. І вона плакала.

Посидимо краще на березі. Маємо ще три години.

Я не буду ганяти лісом як ідіот.

Нам треба перечекати до сутінок.

Чи бачив ти хлопця у светрі?

Це був мій брат.

Ні.

Болить?

Що?

Покажи.

Я тільки подивлюсь.

Зачекай.

Хочеш?

Хочеш?

Дякую.

Як думаєш? Це наші летять чи чужі?

Не знаю. Може чужі.

І може вони летять бомбити твою матір.

Це війна. Вони нас, ми їх.

Менше з тим. Я піду посрати. Ти пильнуй.

Гей!

Руки вгору! Стій!

Підійди!

Холера! Що ти тут робиш?

Вона з тобою?

Хто вона?

Ви налякали мене.

Опусти руки. А де ця вчорашня? Хто це така?

Убий його! Віддай зброю.

Убий його! Не роби цього!

Курва! Замовкни! Не стріляй! Не роби цього!

Убий його! -Замовкни!

Оді! Замовкни! Убий його!

Опусти зброю. Я вам нічого не зробив!

Убий його! Спокійно!

Ну! Ну ж бо!

Спокійно! Я вам нічого не зробив. Убий його!

Оді!

Оді!

Чому ти його не вбив? Тихо будь! Треба було його вбити! Тихо будь!

Треба було його вбити!

Чому ти його не вбив? Тихо будь. Тихо.

Чому?

Я не хотів його вбивати.

Якби ти видів, що вони робили у Варшаві, то не пожалів би його.

Мій брат би його не пожалів. І я б його вбила!

Не пожаліла б.

То, чому не вбила?

Наступного разу... Наступного разу він уб’є тебе.

Чи ти...

Ти мені допоможеш?

Допоможеш?

Кажуть, до зими війна закінчиться.

Добре. Зачекай мене тут. Я повернуся. Тільки до зими.

Як тебе звати?

Ромек. А ти? Повернись до мене, добре?

Ромек...

Прокляття! Прокляття! Прокляття!

Ти по вуха в лайні! І це якраз тоді, коли прислали нового коменданта!

Мені шкода, але я не буду тебе прикривати!

Що мені йому сказати? Це мене не обходить!

Через тиждень я повинен їхати у відпустку, а ти так мене підставив!

Ах так? То мені розповісти, що ти залишив мене самого, а сам пішов посрати?

Гаразд, заспокойся!

Слухай таке. Ми потрапили у засідку.

Почали відстрілюватися.

Ти упав у воду й втратив зброю.

Я ледь тебе урятував.

Урятував в останню мить, але карабін потонув.

Зрозуміло? Так!

Біжимо та стріляємо! Біжимо та стріляємо!

Опустіть зброю!

Чому ви стріляли? Пане оберлейтенанте...

Ми потрапили у засідку коло річки.

По нас стріляли. Це були партизани, три або чотири.

Ми стріляли, поки не скінчилися набої.

Гаусман під час бою впустив у річку свою зброю.

Партизани розбіглися.

Хтось з вас поранений? -Ні!

Слава Богу. Але вони нас добряче налякали.

Ну добре, хлопці.

Так було Гаусман? Так точно, пане оберлейтенанте.

Чудово. Я поздоровляю вас.

Ви кажете, що набої скінчилися. А чому у вас повні підсумки?

Пане обер-лейтенанте, доповідаю, украли у мене зброю.

Хлопець і дівчина, з міста.

Штрасер, ви підтверджуєте цю версію?

Я не знаю, пане оберлейтенанте. Я пішов висратися.

Я тільки хотів допомогти Гаусманові. Прошу пробачити мене.

Розумію. Кажеш украли зброю?

Партизани? Ні, обер-лейтенанте, не партизани.

Так? А хто тоді? Тролі якісь?

Молодий хлопець, поляк, з котрим я... Він з’явився несподівано.

Ти втратив зброю.

А тепер щось розповідаєш про партизанів?

Ти її викинув, бо не хочеш воювати.

Я придивлявся до тебе. Ти просто боягуз.

Ви себе почуваєте тут спокійно, як на канікулах.

Зараз усі будете шукати зброю, поки не знайдете.

Це зрозуміло?

Штрасер, Гаусман, ви залишаєтеся тут... Поки інші не повернуться.

Яволь.

Пане обер-лейтенанте, вони когось піймали. Напевне партизанів.

Обермаєр, Кауске, пильнуйте дорогу.

Ну що я казав?

У них була зброя?

Ні. Тільки оця пукавка. Але вони стріляли по нас.

Вони ховалися в землянці в лісі.

Коли ми їх оточили, почали стріляти. Але потім зброю заклинило.

Вони євреї? Не схоже, але хто зна.

Покажіть мені цей пістолетик!

Навіть справний.

Штрасер, Гаусман... Приберіть усе!

Мюллер, проконтролюйте тут. Решта в машину.

Добрий день, пан Карп’юк.

Маю прохання до вас.

Моя кузина приїхала з Холма, Але нема для неї місця, бо...

сусідки брат...

Може вона тут переночувати?

Так... Так...

Стояти! Руки вгору!

Це він? Чи це він?

Так чи ні? Це він забрав твою гвинтівку?

Так. -Так? То це він?

Так, ніби він. Подивися уважно!

То це він? Ти ж його бачив!

Так. Так, це той хлопець.

Ти впевнений Так!

Добре!

Ні, це не він. Що?

Це не він. Але ти сказав, що це він?

Гаусман, зберися. То це він чи ні?

Ні, той виглядав інакше. Що ти мені заливаєш?

То ти певен чи ні? Хлопче, що з тобою?

Той був старший.

Що ти тут робиш? Звідки ти?

Робота, робота... Робота?

Ну добре, робота... Обшукай його!

Тихо будь.

Це перепустка в локомотивне депо. Ти з депо?

Так.

Чому нічого не говорив?

Тримай і шуруй звідси!

Забери й щезни.

Йолоп!

Я все зрозумів.

Це був він, так? Що?

Той білявий поляк. Це вже не має значення.

Ні, тепер ти дійсно по вуха в лайні.

І вибиратися з нього будеш сам.

Закопуй!

Пане обер-лейтенанте, доповідаю, що не маю нічого сказати на своє виправдання.

Це була моя провина, пане обер-лейтенанте. Для тебе було б гірше

якби ти став виправдовуватися.

Солдат є завжди солдат.

Їсть він, спить чи ходить срати.

А зброя... Зброя є частиною тебе. Ясно?

Яволь, пане оберлейтенант! Що?

Яволь, пане оберлейтенант!

Один з вас піде під військовий трибунал.

Знаєте хто? Ні?

Штрасер. Ви!

Не той ідіот Гаусман.

Ви підете під трибунал за брехню.

А брехати своєму командирові це...

Зрада.

А за таке є лише одна кара.

Добре.

Я тут не для того, щоб вас карати.

Я тут для того, щоб вас якнайкраще вишколити.

Струнко!

Штрасер, ваша відпустка скасована.

Гаусман, тиждень прибирання і робота на кухні.

Я зроблю з вас справжнії вояків. Яволь, пане оберлейтенанте!

Ви вільні.

Гаусман...

Зачиніть двері.

Може ви розповісте мені...

...чому ви тут.

Ваших ровесників повинні призвати лише восени.

Пане оберлейтенанте...

Я з кількома друзями

слухав заборонену музику. -Що?

Слухав джаз, пане оберлейтенанте. Ага.

Отже асоціальний тип.

Це все.

Пробач, Оді.

Ні.

Ти повинен перепросити мою жінку та сина.

Можливо я їх більше не побачу. Клятий сучий сину.

Вибач мені.

Іди в сраку з своїми вибаченнями!

Ах так?

А ти? Ти був завжди відповідальним солдатом?

Ні. Ні.

Хлопці, я відповідальний солдат?

Ти, падлюко. Оді, Оді!

Що тут таке?

Що тут відбувається?!

Що за свинство? Злазь з ліжка!

Це що, божевільня? Виходь, негайно!

Виходь. Негайно!

Ти не станеш унтерофіцером! Закрийся!

Він завжди буде чистити туалети!

Добрий вечір, пане Карп’юк.

Заходьте.

Не роби такої міни, доню.

Вони ж...

Не роби такої міни...

Якось у лісі він зустрів двох єврейок.

Вони попросили його допомогти. Але він тоді спішив.

Обіцяв повернутися. Коли повернувся...

...то побачив...

що їх знайшли жандарми.

І?

Їх убили.

Будеш там так сидіти?

Росіяни.

Бачив польських партизанів?

Ні.

Зроби чаю.

Мені треба вийти.

Тихо! Тихо будь!

Пішов геть звідси!

Там поклади.

Він знову тут? Ще один німецький дурень.

Візьми бідон.

Вийди на хвилинку, Терезка. Гаразд.

Як його звати?

Де твій хлпець? Що?

Твій хлопець.

Ти розумієш, про кого я кажу? «Колєґа».

Ромек... Хай буде Ромек.

Я не знаю. Він же повний ідіот.

Він мені не... подружка.

Так, я теж так подумав. То як його звати?

Він ще мені не сказав.

Не знаю. Немає імені?

Нема. Ми тільки недавно познайомились.

Ну що там? Ходімо вже.

Куди ти йдеш?

Я тобі нічого не зробив. Я випадково побачив.

Вертайся додому.

Вали до біса, шмаркач.

Принц поверувся.

Боже мій...

Я думала, що тебе більше не побачу.

Пробач, мамо.

«Пробач, мамо, пробач, мамо»

А переді мною ніхто не вибачається.

А я мушу виправдовуватися, чому мій помічник не виходить на роботу.

Головне, що з ним нічого не сталося.

І довго ти його няньчитимеш? Фраєр мені знайшовся.

Неробою його виховуєш.

Замовкни нарешті!

Не говори так зі мною!

Леоне, перестань!

Якщо ти до мене ще торкнешся, я тобі відірву голову!

Геть з мого дому!

Гаразд, курво... Я піду. Але ще повернуся.

І не показуйся в депо. Жарти скінчилися.

Miar, Miar... Ovde Miar 2... Прийом.

Miar, ovde Miar 2. Передаю код.

Антон, Ріхард, Зіґрід, Тоні, Ото...

Ти!

Підійди.

Добрий день!

Привіт.

Ти нічого не робиш? Чи вільний?

Інколи. Зараз ні. Манхмаль?

Ні, зараз ні.

Шкода.

Зачекай.

Ходи сюди.

Почекаєш тут?

Не йди звідси. Почекаєш? Гаразд?

Що? У мене ідея. За хвилю повернуся.

Це твоє? Це твоє, Леон? -Так, це все моє. –То це твоє, Леон?

Ти все це украв! Сигарети, шоколад! Ти це все украв, Леон!

Залиш це, злодію! Поклади це, кажу!

Поклади це, поклади!

Що це таке?

Погляньте! Він все це украв з санітарної зони! З санітарної зони!

Не чіпай мене!

Накапав! Здав мене!

Здохни!

Здохни, зраднику!

Можеш тут сісти. Сідай.

Це радіо.

Хочеш послухати?

Слухай.

Щось чуєш?

Так?

Добре, правда?

Будемо слухати разом. Разом.

Вони нас не почують.

Гей, ти!

Машина вже готова? Так.

То чого чекаєш?

Ну, все вдалося.

Залазь!

Я добряче зголоднів. Вечеря за півгодини.

Ах... Почуття... почуття...

Коли валиться світ... А довкола війна...

Ходім!

Пішли! -Ні...

Будь ласка, не треба... Будь ласка, не треба... Ні, ні...

Будь ласка, будь ласка.... Будь ласка, не треба.

Що значить «будь ласка, не треба»? Будь ласка, не треба...

Ти про себе думай. Ти постанеш перед військовим трибуналом.

Будь ласка, не треба...

Я, я... Зроблю усе, що накажете.

Що? Все!

Зроблю все, що накажете.

Добре.

Цікаво.

Зараз перевіримо, чи все.

Гарний задок...

Попрощайся з нею.

Дай!

Вдома втішилися з підвищення?

Переклав Володимирко. Перекладено для Гуртом.