Original subtitles

Настав час обирати зрадників. Сильні хочуть бути зрадницею.

Сміливіше раміна. Я невростєнник, я тривожник, в мене трясуться губи. Це

було просто катастрофічно страшно.

Він щось не схриває. Мале Пацюча.

Там, де ви вчились, я там викладав. Ви помилились.

Зрадники все ще серед вас.

Які ж зрадники насправді пільні?

Чому? Портрети гравців, які... Чорнобілі. А, вони чорнобілі?

Знаєш, в чому парадокс Раміна? Ти дуже добре граєш в ручку.

Я довго думав, де ми помиляємось? Значить, він зрадник. Вона.

На моїй табличці написано Олександра.

Це було неприємно.

Якщо ми вдаримо по Раміні сьогодні, це викличе таку турбуленцію в грі.

Займу місце у портарі.

Так починається багато готичних детективів.

Це найбільша гра в Україні. Це найцікавіше, що взагалі, мені здається,

може статися з людиною, яка любить грати у будь-яку подібну гру.

Просто поглянув перший сезон, та я так жорстко зафанатів, що якось так вийшло,

що все вийшло.

Для мене опинитись зараз тут, в Радниках, це, напевно, вперше за років

10 в моєму житті з'явилася мета.

Я сюди потрапив, і мені зараз тут до вподоби.

Мені було цікаво побачити, як люди себе поводять в незвичних

обставинах, коли треба і собі довіряти, і, можливо, обманювати.

Журналіст – це людина, яка має вміти домовлятися. Це гра не тільки про пошук

зрадників, а і про пошук союзників.

А ви чим займаєтеся?

Ну, можна, по-перше, нати.

Я не можу, то повага, так вчили. А як по батькові ви?

Анатолійович. Анатолійович, о.

Як автор і детективів, автор природницьких романів, я кожного з

учасників розглядаю як персонажа.

Я загалом не дуже відкривався. Мені здається, коли дізнаються, що я там

блогер... І в мене там більше мільйона аудиторій, і в мене знесуть в перший же

день. Я думаю, що були би якихось блогерів, де генерацію понепихають.

Дякую, я блогер.

Починаючи з 21-го року, до 24-го я служив і отримав статус учасника бойових

дій. І будучи в армії, я почав писати вірші.

Хочете бути вірними чи зрадниками?

Хочу бути зрадником. Мені здається, це такий жах, бути зрадником. Так, емоційно

складно.

Але ж це просто гра.

Пов'язаним треба зрозуміти, що грати треба не проти зрадників. Бо зрадники

такі ж заручники чого?

Алгоритму.

А треба грати проти алгоритму.

Я вражена інтелектуальним рівнем цієї людини.

Я пропоную вмовитись, щоб, Сергій, ви нікому більше не розповідали, що ви

політтехнолог. Бути переконливим — це просто досвід. Я колись порахував, в

скількох компаніях я брав участь — вийшло за 80.

А, ого!

Ми починаємо гру.

Вау!

Та ти що, і що це у нас буде? Виглядає, як засада, хлопці.

Боже, який фактурний дядька.

Ну то край похмура людина.

Біги Боже, Боже, страшно то як. Ой.

Перше місце.

Перепрошую за цю маленьку зупинку, але... Але маю для вас... Перше

завдання.

Перше завдання.

Просто зараз ви можете покласти у спільний банк перші гроші. Клас.

50 тисяч гривень. Але гроші тут не роздають задарма. Тож,

протягом п'яти хвилин із кожної машини мають

вийти по одному добровольцю.

Бо саме ті, хто наважиться, опиняться під загрозою усунення

вже першої ночі.

В мене був шок.

Час пішов.

В

мене

був ступор, шок. Я дивлюся на раміну, в неї те саме.

Дуже страшно і некомфортно. Ми абсолютно не були готові до того.

Давайте, хто хоче вилетіти першої ночі? Ми вже починаємо змагання, ми вже

починаємо ці соціальні експерименти. Я був дуже розгублений. У нас же є хтось

сміливий тут в машині.

Атмосфера була гнітюча.

Це значить, тільки з них будуть усувати цієї ночі зрадники.

Це було дуже дивно відчувати, що ти ніби хочеш проявитися, але дуже боїшся і не

хочеш покидати шоу.

Моя стратегія — не лізти на рожон, допоки я бачу, що на рожон може полізти

хтось інший.

Перевірка характеру отак от з ходу. Тільки приїхав — вже є ризик вилетіти.

Я вже йду.

Якщо ви дозволяєте. Так, давай, Дмитро.

Я навіть не думав. Я так подивився на хлопців. Видно, що вони не хотіли

вилетіти. А я... Самі розумієте.

Він просто вискочив, я пішов. Ну й іди. Я посиджу. Я ще трошечки хочу побути в

проєкті.

Я зіграю, я схожу, звісно.

Дякую. Джентельмен.

Ляля Сережа за рулем.

Дівчата і я. Кому ще йти? Мені.

Вже два вийшли, а ми і машина за нами.

Ну, по-перше, давайте так, я вже не вийду, тому що я за кермом.

Якщо я піду, хто буде їхати далі?

Хтось хоче піти?

Урожай питання Олександру! Я піду.

Надіюсь, мене не виживуть.

Оскільки я був в комунальному відділенні, може це зіграло, що я маю

показувати власним прикладом, що страшно, є ризики, особливо ризик

вилетіти, але коли ти робиш це з добрими намірами, а не під силу, то має

все бути добре.

Доброго дня.

Трошки трепетно, правда?

Знаєш, інтрига є, трошки ноги трясуться.

Судячи за все, що йдуть чоловіки, то давайте я вийду.

Давайте шокуємо.

Давайте,

а чого?

Поки там всі думають, я одразу дію.

О, хоч одна пані, бо я з мужиками... Бачите, ми за той, і я і вийшла.

Давайте якось вас посередині.

Добрий день.

Коли в мене була дівчина в рожевих гумаках, ти на неї дивишся, людина про

себе говорить образом, як яскрава особистість.

Я живу на хуторі, можна сказати, я фермерка. На хуторі я живу вже п'ять

років. А так, щоб не було якось одиноко, то я завела собі тварин, бо людей

не дуже люблю.

Я можу піти.

Це може трішки звучать езотерічно, але я собі це дозволю. У мене просто

внутрішньо спрацював якийсь імпульс. От я просто відчула, що я маю це зробити.

Дай Боже.

Боже, який кошмар. Ми навіть не встигли доїхати. У нас вже п'ять смертників.

Він нічого не говорив.

Дивився він на мене так, як мої батьки пів життя.

У вас дуже потужний погляд.

Атмосфера була така напружена.

Доведеться зараз читати, так?

Вітаю. Ваша хоробрість приєднала команді 50 тисяч гривень, але винагорода має

свою ціну. Ми, як виявилося, смертники.

Своєю ініціативою.

Зовсім не хочеться піти.

З кожної хвилиною в грі хочеться грати ще. І я вже хочу бути до кінця просто.

Маю отаке бажання. Зіграти.

повністю гру.

Ми заробили 50 тисяч гривень, все окей, але ночі одного з нас усунуть.

Давайте так, якщо хтось із нас буде зрадником, нас чотирьох до кінця, до

кінця. Не виганять. Типу не голосуємо друг проти друга на денному. Якщо хтось

з вас буде, лишіть мене на кінець.

Безпечно буде без денечка.

У мене була чітка впевненість, що зі мною все буде окей, що я не вилучу.

Гонорові, завзяті.

Везуть мені повні кишені амбіцій та пихи.

Та чи усвідомлюють вони, що дорога до мого замку – це не шлях до

слави, а знайомство?

із власним демоном.

Реміна вітаю.

Сергій. Рада познайомитись.

Приїхали в замок, почали знайомитись. Я очікував, що хтось до мене підійде, тому

що якась медійність у мене, публічність є.

Виявилося, що жодний не знає, хто я. Можливо, це плюс.

Якщо б казали, а, це той самий політтехнолог, і будуть підозрювати.

Я

в

замок зайшов, і мене виключило. Я вже забув, де я.

що я на проекті, що потрібно з людьми спілкуватися, якось знайомитися.

Я не очікувала, що тут буде аж настільки атмосферно. Замок в житті більший,

ніж в телевізорі. Все таке дуже красиве, дуже автентичне.

Я помішана на всіх костюмованих фільмах, і побачити своє фото в цьому стилі, я

просто така, боже, я така красива.

Оце я.

Дуже цікаво було себе побачити по цей бік історії. Як правило, ти вигадуєш

персонажів, а тут сам стаєш до певної міри персонажем.

Яка у вас стратегія, щоб не випастися? Не знаю.

Просто бути собою.

Якби Анжеліка не була собою, вона б зараз не була під загрозою.

Просто думала, що може і не треба було бути собою і вилазити.

Моя подалі гра, я думаю, вона вже буде залежати від того, чи доживу я до

завтра. Поки що я надіюсь тільки на найдобріше і хороше, в тому плані, що

мене не виженуть.

Людина. Ксенія, дуже приємно.

Дмитро як нам тримав двері. Такий джентельмен.

Чоловіків повно, а джентельмен один.

Я займаюся тим, що створюю контенти, тобто тіктоки, шорт-формати, рілси.

Роблю приколи. Весела, креативна. Це така трошки дівчинка моднява.

— Як? — Діана.

— Діана. Дуже приємно. — Мені теж. Я не впевнена, що я запам'ятаю всі імена, бо

в мене вже в голові каша постійно, але ви шикарно виглядаєте. Дякую.

Ну, мені дуже приємно було, тому що він теж гарний. Я також його відразу

заметила. Такий симпатичний мальчик, молодий, високий.

— А скільки вам років? — 7 років і 25.

— Що? — А ти кращий виглядаєш. — Дякую.

— Ну, це правда.

Подивіться.

Я сприймаю багатьох людей як музику або як жанри.

Тому я зможу відрізнити, хто фальшивець.

Пан ведучий, він виходить і просто забирає все повітря з приміщення.

Неможливо вдихнути, боїшся звук якийсь вийдути. Настільки людина в цій

атмосфері працює нереально.

Вітаю вас!

Як я скучив за цими палаючими очима, тріпотінням сердець,

за цей дуже довгий рік я обирав серед тисяч охочих потрапити сюди

і почастило саме вам, найрозумнішим, найспритнішим,

найхитрішим, чи, можливо, просто везунчиком. Подивимось, чи не помилився

я, обравши саме вас.

Нагадаю вам правило.

Десять днів ви проведете в моєму замку.

Вже сьогодні серед вас я оберу зрадники.

Їхнє завдання щоночі усувати інших гравців. Одного за годину.

Ви не знатимете ані їхній кількості, ані їхніх намірів.

Вони будуть грати хитро, можливо, підступно.

Завдання вірних – викрити зрадників і позбутися їх на круглому столі.

Якщо у фіналі залишиться хоча б один зрадник, він,

вона або вони заберуть весь виграш.

Зречі про виграш.

Ставки зростають.

Цьогоріч на кону один мільйон гривень.

Я закрию кредит!

Мільйон? Це колосальні гроші. Вони не поміщаються у мене в голові. Я ніколи не

тримав мільйон гривень. Це вау! Це круто! Чи готові ви розпочати гру?

Так!

З народження!

Пам'ятайте, у цьому замку всі носять маски. Не лише зрадники.

До речі, ви вже стигли познайомитися з моїм дворецьким?

На відміну від попереднього, він трішки живіший.

Ніколи не перебиває, не говорить зайвого.

Власне, він німий.

Тож вміє зберігати таємниці.

Спілкуйтесь.

Граф неймовірний.

грав такий, як я хочу бути, коли виросту. Це просто... Я би радив всім

зараз хоч трошки запам'ятати, хто як себе веде, бо після визначення зрадника

трошки поведінка може змінитися в людей.

Які вони різні?

Один неперевершений аналітик, інший вміє

бездоганно маскуватися, а зброя третього – почуття

гумору.

Вибір нелегкий, але я люблю виклики.

Настав час обирати зрадників.

Це мільйон? Це мільйон.

Чи є у вас якісь міркування, як витратити ці гроші у разі перемоги? Коли

мені було сім, мама придбала самотужке житло і виплачувала його майже 30 років.

Ця квартира знаходиться в Харкові на північній Салтівці.

Моя мама зараз в еміграції і працює на трьох роботах для того, щоб підкласти

гроші на нове житло.

І я дуже хочу відплатити їй ще.

Я хочу їх впустити в власну справу, щоб бути більш незалежним і якраз більше

допомагати тим, хто дійсно цьому потребує.

Я в цілому зараз в житті живу і заробляю гроші на майбутнє свого сина.

Я б допоміг би мамі переїхати в Пиїл, бо вона під обстрілом весь час місце в

Мікополі.

Я ніколи не була в Венеції.

І мені так хочеться, що це щось дивовижне має.

Покращу свою зовнішність. Наприклад, зроблю ринопластику.

Я допомагаю одному притулку для тварин. Тому, якщо я виграю, ці гроші полетять

на цей притулок.

Які ваші сильні сторони?

Щирість, легкість, підвертість.

А що вам заважатиме в цій грі?

Хілость, легкість, а відвертість — рівно.

Яка ваша тюніва сторона?

Я можу без зазорів сумління розправитися з гравцями, які будуть заважати.

Вас легко спокусити, дивлячись, що запропонуєте. Чи гроші, чи алкоголь.

Чи посмішку у гарної жінки.

Які інструменти ви будете використовувати в цій грі?

свою красу. Люди довіряють гарним людям.

Вітаю вас на першому круглому столі.

Це особливе місце. Саме тут проходить двобій між вірними та

зрадниками. Поки що ви всі вірні.

Але за кілька хвилин я оберу зрадників. І з цього моменту гра стане

небезпечною. Зараз ви...

Надягнете пов'язки.

Сів метелик на травичку.

Які ви собі бачите цігарі?

Набагато легше шукати.

аніж губити власне лице і одягати якусь маску. Не хотілося вірити, що все ж

хтось одягне ту маску, стане зрадником, і в більшості хтось цього і хоче.

Ви розумієте всі підводні рифи, які можуть спіткати вас на цьому шляху?

Тому я тут.

І сказав якусь дурничку.

Вірна чи зрадниця? Зрадниця.

На що ви готові заради того, щоби перемогти?

Йти по головам, з'їдати, маніпулювати і добитися свого.

Дуже чарівно.

Я бачу себе вірною, бо я дуже хочу бути хорошою дівчинкою.

Для мене це 50 на 50, бо і там, і там гра.

А ви взагалі за кого граєте?

Я не граю. Я створюю гру.

Що означає ця прикраса? Я можу покинути гру.

Або? Або буду зрадником.

Я вимушений вас просити про роль зрадника, тому що я отримав ворона.

Поклади руку на плече, поклади руку.

Чи не переоцінюєте ви свої можливості? Я впевнений, людина в суді.

Я хотів би спробувати себе зрадником.

Зрадником? Так. Чи шляхетно бути зрадником? Але ж це гра, тому шляхетно.

А що приваблює вас у ролі зрадника?

Керувати процесом.

Влада.

Так.

Боюся того, що не можу контролювати.

Ви вважаєте, що вам вдасться контролювати щось у моїй грі? Ні.

Я йду на зустріч своєму страху.

Я звик грати за хороших і знаходити поганих.

Мої грі немає хороших і поганих.

Я дуже хочу випустити назовні свою другу натуру, противну таку,

яка може робити речі, яких її ніхто не заподозрює, бо вона

насправді

Серьозна жінка.

Раз, два, три.

Люблю грати на грані.

Розумієте? Це, напевне, будеш... Хочеться себе випробувати.

Зрозуміти в себе зсередини.

Ти?

Подивимося, чи я зможу витримати до кінця проєкт.

Я був впевнена, що мене оберуть зратницю.

Він проходив ззаду, і я думаю, ну-ну-ну-ну, ну, щас.

То як, віддатися на волю інших, чи самі взяти владу

у свої руки?

Але я би прийняла два варіанти.

А на що ви готові заради того, щоби виграти головний приз?

Це гра. І в грі майже на все.

Ви не такий вже однозначний, у вас є інша сторона.

Стрес! Так, звісно, це стрес!

Всередині у мене просто всі мої маленькі дімки бігали зі сторони в сторону.

Ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа

А які вади має раміна?

Основна, напевно, гординя.

Коли я вважаю, що краще за інших. Вірно.

Чи зрадниць?

Сміливіше раміна.

Я не знаю.

Була така напруга, здавалося, що їй можна було різати ножем.

Ким хоче бути Ксенія?

Караул.

Ксенія хоче бути зрадницею.

Я хочу контролювати.

А зрадники контролюють більше, ніж вірні.

Я хочу бути вірною.

Чому саме вірною?

Я набагато краще справляюсь з будь-якими завданнями, коли я знаю, що правда і

справедливість на моєму боці.

Я хочу, щоб це було про те, як я викриваю брехню, а не як я брешу.

Вірною чи зрадницею ви будете, у моїй грі вирішую я.

Це було просто катастрофічно страшно. Ти сидиш і ти отак от весь.

Жах.

І от перед вами зрадниця.

Ви можете зняти пов'язки.

Тепер серед вас є зрадники.

А я зняв маску і одразу така людина гіперактивна, не знаю, що робить, руки

бігають, очі бігають.

Зрадники, вже цієї ночі ви побачите одне одного на конклаві. І вже цієї

ночі... Ви усунете одного з п'яти добровольців.

Бажаю вам гарної гри.

Дуже неоднозначний погляд, і мені здається, ніби він сам боявся, що зараз

всі будуть дивитися на нього.

Так, хто шо чув?

Я чув, як у мене чухався ніс. Це от все, що... Я чув, як у Анатолійовича коліна

тріщила.

Дуже важко тримати обличчя, не спалитися.

Я розстроїлась, злюсь, обіжена.

Чому мене не взяли зрадницею?

Я взагалі не знала, як себе збирати по шматкам. Я була абсолютно не готова до

цієї ролі. Хто зрадник?

Я побрав Андрія, тому що по його обличчю ніколи не скажеш, що він зрадник чи

вірний. Те, що я для себе відзначив, це абсолютно червоні обличчя всіх

чоловіків, які до того не були червоними.

Дім. Діма.

Зроби отак рух.

Не труситься, ладно.

А ти що, Дімончик, скажеш?

Я зараз спостерігаю за всіма, хто змінився.

А ну, бачу, бачу.

Ми з тобою маємо грати до кінця. Ти зарадник чи ні?

А ну, дай повірю.

Я ж не знаю, хто мої колеги. І було б дуже цікаво.

Вичислити їх до того, як я їх побачу. Ну і Діма зліва мене.

Я чую, там є якийсь підвох.

Мені, як і Саше, згадується. Вона от така, знаєш, саме триндяча, як я. Тут,

коротше, затихло секунді фоню.

І просто поміняло, чувак.

Я тобі клянусь.

Ну дивіться, зрадники — це коаліція, яка сьогодні вночі дізнається, хто є зрадник

і буде все знати.

Кого б я особисто обрав, хто буде ефективним зрадником?

Максимальна, комфортна і досвідчена в комунікації людина. Номер один – це

Роміна.

Та скажи, ти зрадник чи вірний? Та я зрадник.

Я нікому не скажу.

Мені здалося, що змінився Діма Варварук. Взяла на понт.

І тут — оп! Людина спалилась.

Я не знаю, це така пальбула. Тобто... Тобто я був готовий, я до всього

готовий, але це якось так неочікувано було. Ну, хитра срака. — Як ви? — Вроде

нормально. — Що скажеш?

— Нервовано. — Нервово? — Мусиш пройти перевірку. — А чому ти нервуєш? — Щоб

попасти в нашу банку. Оце нервово?

А ну, старіна, ти зрадник?

А ну, руку.

Ну, рука труситься.

Ну, я нервую.

Два Дмитра мене трошечки сполохнули, подивилися, що в мене руки трусяться, а

вони в мене завжди трусяться.

Вирішили, що, можливо, я зрадник. І тепер я не знаю, що в їхніх головах.

Дивись, моя тактика – зібрати коліссію. Хоча б людей візьм, що вірні зараз

дійшли до кінця. Я стер себе з пам'яті, що я зрадник. І почав думати, як вірний.

Треба зібрати людей вісім хоча б. Тобто дивись, є я, ти, Андрюха і Влад. Кожен

ще по одній людині, кому можна довіряти. Ми збираємось, обговорюємо і тримаємось

до кінця. Один за одного на круглому столі не топимо.

Але це може бути і хтось із цих восьми сто відсотків.

Я не знаю поки що, яку тактику обирати, як так себе поводити.

Знову ж таки, я буду сам собою.

Я вже деякі фрази собі підлаштував. Головне — щиро. А якщо їй треба, буде.

Я їй слізу пустю.

— Ти нервуєш? — Я ні.

Я насправді дуже задоволена ще, не вірно? Я сподіваюся, що ти в моїй

команді. Я поводила себе досить спокійно, мені здається.

Ну... Чи можна взагалі мене назвати спокійною? Я би вводилась природною. — І

що? — Є вручка? — Чо затихла, коли... — Так-так-так, з задоволенням з тобою

поділюся. Я не звикла бути лідером. — Ти вірна? Так, ні? — Так.

Я знаю, що це ти, любива.

Знаю. Я просто зібрав вас чотирьох, бо у вас, я не знаю, після цього впевнений.

От мені просто одразу реакція Михайла, він почервонів, перестав говорити,

застіснявся, говорив тільки тихенько біля тих, хто сидить. До цього він сидів

широко розпавленими плечима, спокійно, впевнено.

Він сидів як чоловік, який знає, що він красивий. А потім він дуже почервонів. Я

поліцейський штурмової бригади «Людь»

поліграфолог по міміці.

Людини, ті рухи та як вона сидить, це вже може сказати багато про людину, про

її наміри. Я постараюсь приховати свою основну роботу зараз, тому що це може

викликати в зрадників бажання мене першим усунути.

Зрадникам простіше значне.

Але вони все знають. Вони можуть робити будь-яку стратегію, а ми не можемо. Тому

що ви не знаєте, я зрадник, я не знаю, хто з вас.

А вони знають все.

У вірних повинна бути якась система.

Можливо, менш ефективна, але ви стоїте проти системи зрадників, коли ти граєш в

системі, навіть поміляючись.

Більша вірогідність.

— Все нормально у тебе?

— Так.

— Я розстрілилась. — Чого?

— Це правда. — Ти хотіла бути зрадницею? — Так, я з пташкою. — Та ти боїшся,

що... — Думаю, що з цієї п'ятірки я перша, в кого виженуть зрадники.

Ну, бо із всіх, хто з пташками, мені здається, я найбільш

виділяюсь. А таких не люблять.

— Ти дуже хвилюєшся? — Так. Ну, в тому плані, що мені просто не хочеться

вилетіти в першу.

— Я згоден.

Ще не хочеться.

Один з нас п'ятьох сьогодні покине гру. І кожен хвилюється за своє життя.

Єдиний шанс, щоб завтра прокинутися, це виграти щит сьогодні на випробуванні.

Попереду перша місія.

Зрадники та вірні будуть змушені грати разом, адже їх об'єднує спільна мета –

заробити один.

Мільйон гривень.

Дивіться, ми будемо однією командою більш за все на змаганнях. В нас є одна

людина, правильно, з пташкою. Тобто ти в нас на грані видати, але нам треба

зробити тобі щит. Так.

Влад просто природній лідер.

Прекрасний, красивий.

Майже як мій майбутній чоловік відчуваю. І одразу вирішив, що я не зрадниця. І

мені це так було приємно. Думаю, блін, ти так все бачиш, все розумієш.

Я очікую більше адреналіну, більше драйву, більше страшних конкурсів.

Хорош! Я не люблю, коли гумор — це підколи. Мені здається, що гумор через

підколи, він здебільшого говорить про невпевненість тої людини, яка підколює.

Ооо! Та ти що!

Ооо,

троянський конь!

Це троянський конь?

Кінь був просто неймовірний. Коли його побачила, думала, блін, це так круто,

він такий гарний, такий великий.

І я навіть не знаю, яким він був за вишки, скільки там було поверхів.

Вітаю вас!

на вашій першій місії.

Поки у вас 50 тисяч. І просто зараз у вас буде можливість

виграти золото на 100 тисяч гривень.

Це великі гроші. Давайте так, для мене, як для вчительки, це

велетенські гроші, безумовно.

Позаду вас Дерев'яний кінь. Один із найвідоміших символів

хитрості і людської зради. Його черево наповнене золотом, і рівно за

30 хвилин це золото або стане вашим, або перетвориться на

попіл.

Щоби встигнути дістати виграш, ви маєте дотягти цього

велетенського коня На інший край поля.

Дорогу перекриватимуть замкнені ворота.

Виконайте завдання, отримайте ключ від воріт.

І зможете рухатись далі.

Ну що, готові? Так, зараз.

Час пішов.

Дівчата туди! Дівчата туди! Хлопці, одразу тягніть!

Стоп! Дивіться, там для всіх вистачить місце на канатах. Це супер, я була

спереду. Ми спочатку хотіли, щоб хлопці стали впереді, щоб вони тягнули, а

дівчата, типу, сзади допомагали. Але Анжеліка сказала, я хочу впереді, я хочу

тягнути цей канат. Думаю, господи, тягни. Я йшла з думкою, що ми будемо

боротися за щит.

Я думав, що це буде легка конструкція, а він виявився важче, ніж

виглядав.

Я був в шокі. Вага коня шалена. Ми всі ледве-ледве його тягнули.

Об'єдналися, ми прям таким одним цілим були.

Дмитро чогось вирішив з боку кричати.

Раз! Раз!

Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз! Раз!

Раз! Раз! Раз!

Раз!

Раз!

Мене виморозив Діма. У мене проблеми зі спиною, і я корячилась.

І ти просто поруч такий, гей-гей-гей, давайте, давайте.

Ну, типу, в цей момент хотілось просто вбити, чесно. Давай-давай, далі-далі.

Мєтка-мєтка-мєтка!

Колесо, колесо, не тягти!

Оберіть шість слів, які складають мудрість, що допоможе виграти цю гру.

Станьте на них та промовте кожне слово.

Правильна послідовність відкриє шлях та проведе вас далі. Першим завданням було

скласти з окремих слів певне речення.

Вір, сонце, корова, ніхто не чоло.

Має бути фраза якась. Що там за слово?

Гора.

Зрадить не втекти камінь нікому. От дивлюся набір слів, думаю, боже, як його

скласти, в якому порядку його треба скласти. Гора не камінь.

Коли камінь кадеться згори, нікому не втекти, щось таке. Гора не камінь,

нікому не втекти.

Я отут хвилювався, може ми за якоюсь дурісті щось не відгадати? Щось «Вода

зрадить гору», щось таке.

Гора не камінь.

Камінь не гора. Правильно! Камінь не гора, не вір нікому, ні? Трошки

забуксували на першому завданні. Дуже було смішно, що ми на повному серйозі

розглядали такі варіанти, як «Гора не камінь». Дійсно, гора не камінь.

Вода не камінь, нікого не втекти. А в чому логіка?

Бо вода тече.

Там якесь прислів'я має бути. Там серед слів у прислів'ї було слово «корова»,

яке точно не ліпиться до жодного прислів'я. Точно має бути «зрадить».

Гора не зрадить камінь.

А далі? Невірний камінь. Давайте спробуємо.

Гора не...

Гора не зрадить камінь.

Це дуже глибоко.

Гора, понятно.

Ми всі думаємо, що гора – це великий камінь. А маленький камінь? Він же

маленький, беззащитний.

Ну як його зрадиш?

Це прислів'я не було складно відгадати, аби мені дали

більше часу на подумання, а не слухати інших.

Давайте спробуємо. Невір нікому, ніхто не зрадить. Чуєте? Друзі, спробуйте.

Невір нікому, ніхто не зрадить.

Невір нікому, ніхто не зрадить. Невір нікому, ніхто не

зрадить. Шукайте ті слова там.

Один промовляє.

Невір нікому, ніхто не зрадить.

Я її вгадала, тому що я живу по цьому принципу. Я нікому ніколи не вірю. Вона

просто мовчки ходила-ходила і винайшла правильне поговір'я.

Я маю досвід проходження військової служби 28 років. Завжди вміла

відстоювати свою думку. Саме головне, я вмію нести за це відповідальність.

Давай, давай, швидше, швидше!

Раз, раз, раз!

Біжні! Давай!

Це вже було дуже важко тягнути. Я не знаю, тягну, тягну, а воно так важко.

Давайте покажемо цьому коневі, хто справжній кінь!

Ти перше коло пропустив!

Давай, Костик, давай!

Штовхати коня — це виявилось дуже складно. Я думав, що я втрачу

свідомість, чесно кажучи.

Зараз закрутиться в колесо.

Сідьте, треба розмотати.

Сідьте, бо зараз буде біда.

Ліве колесо ззаду, там канат замотався за колесо і воно в нас перестало їхати.

Перед вами чесноти і влади. Знайдіть протилежності і поєднайте їх.

Нам треба було виділити чотирьох людей, котрі будуть шукати протиставні поняття.

Там, знаєте, якось бистро. Хто перший підбіг, той і складає.

Об'єволетність. Конвертація, боже.

Дивергенція, божеска депресія.

Для мене це було важке завдання.

Я

просто

брала підписи з підлоги і клеїла. Отака у мене була задача.

Раміна хотіла виділитися. Вона людина публічна, для неї це, я так розумію,

природньо. Аскетизм може бути щедрість, аскетизм.

Старалися всі бути активними, але в моменті якраз це і вибивало на всіх.

10 хвилин.

Читати чи ні? Давай.

Проактивність, прокрастинація, співчуття, жорстокість, альтруїзм,

егоїзм, скупість, щедрість, смиренність, пиха, байдужість, доброта, щирість,

лицемірство, вірність, зрада, боягуство, зміливість.

Сім-сім, відкрийся!

Давай!

Відкривай!

Після цього завдання я подумала, що зрадникам абсолютно не

можна усувати розумних. Тому що розумні що? Розумні класно справляються з такими

завданнями.

Трохи занесло коника вправо, і під колосом

опинилася моя...

Нога, точніше, палець. Я взагалі була в шоці, я одразу закричала, типу, стійте.

І я так і не зрозуміла в той момент, чи вона наїхала, чи вона відскочила.

Керуйте, кажіть, куди, ліво, право.

Було дуже боляче, неприємно. Я відчуваю, як палець набух, як він став синій.

Сподіваюся, все буде гаразд, це не завадить мені продовжити гру.

Третя точка. Треба було скласти винаходи в хронологічному

порядку.

Я генеалог, займаюся дослідженням родоводів. По суті, це пошук предків. Я

завжди люблю казати, що зі мною говорять мертві.

Відповідно, і працювати з мертвими мені простіше, спокійніше.

Лампочка в кінець.

Інтернет саме останній.

Автомобіль 20-х сторіччя.

Лампочка 20-х сторіччя.

Пеніцилін – це друга світова війна. В Вінницькій області народився Зельман

Ваксман. Це мої знання. Це не те, щоб привід для гордості, але це приємний

такий штрих.

Колесо, папір, порог.

Окуляри, лампочка розжарювання, телефон, автомобіль, літак, пеніцилін, інтернет.

Останні хвилини. Якщо вони не впораються, золото згорить. Давай!

Давай, Накомальна!

Грав! Грав!

Грав!

Грав! Жаль, грав дає дуже мало часу. Начебто дивишся, не так далеко йти, але

час дуже швидко летить.

Все, все, все, все, дотягуй.

Ще! Ще! Все!

Грав! Грав!

Нам видали ключ, в коню була така каліточка, скажімо, фірточка, ми її

відчинили. Ланцюжко!

Давайте, рад, давайте!

Там нічого?

Передавайте! Давайте через одного, ну!

Було би добре, якби...

Ми отримали хоча б декілька щитів, хоча б один.

І все, я дуже засмутилася. Я до останнього думала, що десь цей щит має

бути.

Зупиніть цього безумця.

Зупинись!

Це було супер, феєрично, це було трошки страшно.

Ваша злагодженість принесла вам 100 тисяч

гривень. Ми зробили багато грошиків. Гроші ми любимо.

Повертайтеся до замку і відпочивайте.

Нагадаю, що для одного з вас цей вечір стане останнім у моєму замку.

Насолоджуйтесь.

Горящий кінь і ведучий кінь не обертається. Ну, це така картина, яку я

запам'ятаю на все життя.

Воно так все величене, воно все так епічене. І ти відчуваєш себе героєм

якогось пригодницького фільму.

Ммм, боксмайстерки всі. Те, що я люблю.

Девочка блондинка, як і Анжеліка.

Дуже хотіла щит. Хоча щит, вона не 100%. 100% не зрадниця.

Якби ми вибиралися з нашої четвірки, хто міг би? Я б не хотіла про це думати

зараз. Але це цікаво. В першу чергу, бути зрадником, я б сама себе вигнала.

Бо із цих п'ятих людей, мене...

Майже ніхто не підозрював.

Мене тільки що на цьому питанні дуже розчарував Дімова Риворук.

Ну він як дитина, господи.

Це перше діло, ну, мужик, який мав на себе взяти. Це трошки вибісило в самий

момент, коли ти тягнеш. Аж на третій каліточку його включило, то він щось

почав тягнути. Є такий момент, коли може просто гра дійти до того, коли просто

немає за кого голосувати. От такі гравці, в принципі, якщо він і не

зрадник, скажімо, і тут не приносить ніякої пользи, то от тобі і вистріл.

А пахне!

А на смак!

Анатоліо, чи ви мені скажіть, що ви думаєте за Ремінуга?

Ви себе у жінках найбільше розбираєте.

Золоті слова?

Я теж так думав.

Накрило мене хвилею активних людей.

Всі хочуть спілкуватися, всі хочуть щось говорити.

Опиратися такому означає закриватися від всіх, що не зовсім правильно. А з іншого

боку вести себе так само активно – це підставлятися під удар.

А як ви надалі будете грати? Ви хочете робити коаліцію? Я зроблю коаліцію. Якщо

хтось не війде, це не повинно ображати нікого.

І далі подивлюсь, як діє коаліція. Що ви думаєте про мене в коаліції?

Поки ні.

Я так і відчуваю.

Дивись, це не підозри.

Я прийшла в цю гру з секретом. В минулому я професійна гравчиня в

класичну мафію. В мене за плечима 9 років активної гри.

Я не хочу заявляти про себе як про людину, яка щелкає брехонів на раз-два.

Я просто скажу, що в мене є певний досвід для того, щоб вміло

проаналізувати зібрані факти.

Тому ти не ображаєшся, що розумієш, так? Дуже красиво. Я в вас вишукувала опору,

і я хотіла з вами створювати альянс.

Будь присутня, коаліція не буде закритою. Я побачила, що Сергій не йде

на контакт, і він не старається знайти в мені те, що я намагаюся знайти в ньому.

І, чесно кажучи, мене це засмутило.

Що, тебе задовбують вже якимись теоріями?

Звичайно, про тебе.

Про мене говорять знов?

Так, а хто про мене?

Пацани? Молодь?

І пацани.

Ну, не знаю, я чула разів 7.

Причому отакий, типу, момент, що хтось такий, типу... Я ненавиджу цю гру.

Я її люблю і ненавиджу.

Але, так, треба щось робити, але я абсолютно не знаю, якими механізмами

переконувати людей, що я мирний.

Я взагалі не розраховував, що з першого ж дня я так окунусь в гру, в підозри.

Особливо враховуючи, що я такий хороший мальчик.

От ти підозрюєш. В мене поки що тільки, як я й казав в машині, Кося і все. І я

ти не піду, Костя Костя. Ну, я так думаю собі. Ну, може, там трохи на Дмитра

думаю той, що молодшого, і, мабуть, все поки що. А на мене ти думаєш?

Ні. Вона максимально притирається в довіру.

Припускаюся, що вона є зрадником.

Пані Ксені. Що?

Ви думаєте, що я зрадниця? Ви дуже-дуже змінилися, коли зняли маски. Так? Так,

це правда. Це я не буду відпиратися.

Ви розумієте, на педраді...

Мене б'ють під столом ногою, тому що коли говорять якусь єрунду, я дивлюся і

все на обличчі «Добрий вечір» видно.

Я така людина, якщо я відчуваю, що я хочу плакати, значить я плачу.

Якщо я хочу сміятися, я сміюсь.

Якщо я серджуся, я серджуся. Я вважаю, що це така розкіш дозволяти собі емоції

в наш час.

Особливо, коли це починається, а ти ж доросла, ти доросла. Ну, доросла, і що

мені тепер?

Дивись, стратегія моя – думати як сценарист цього шоу, а не як всередині.

Кого б я обрав? Так, щоб його не можна було викрити, але він.

Пан Сергій дуже розумний, досвідчений і я розумію, що він може скласти

проблеми досягненням їх з цілею.

Мої любі мої дімочки кажуть, Саша, ми тебе підозрюємо, тому що ти, типу, на

круглому столі, ти зняла маску, і ти не почала одразу базарять, а ти, типу, що

-то замовчала. Я знімаю маску, і я починаю одразу сканувати. Я подивилась

дуже уважно на те, як у кого складені руки, як хвилюється. І я повертаюсь на

Костю, а він сидить такий. Я хотіла грати за вірних, і я притрималась цього

плану. Я шукала зрадників, я була впевнена, що це Костя, і що я видаю

свого.

Ти боїшся вилетіти завтра? Шукала щит?

Шукала. Є?

Маєш.

Ти просто так емоційно сказала, що дуже багато людей тобі повірило.

Що-що?

Про те, що ти справді шукала щит, що ти з ним скористалася би для того, щоб себе

врятувати. Тобто ти вже в довірі у більшості. Тобто через це і це проблема,

бо якщо я в довірі, то зрадникам є сенс мене усунути, бо ви точно про мене не

будете голосувати.

Так. Ти права зараз.

От Анжеліка і я. От для мене є два претенденти, от кого можуть викинути.

Якщо там більше жіночий колектив в зрадниках, скоріше за все піде Анжеліка.

Якщо більше чоловічий колектив, піду я.

Можна забрати крилечки?

Я хочу розмовляти.

Господи, побачимось на сніданку. Я буду за вами скучати. Мені там так сумно.

А зустрінуться вони лише на сніданку. Проте вже не всі.

А от для зрадників найцікавіше тільки починається. Просто зараз вони вперше

побачать одне одного і оберуть першу жертву.

Я Олександра.

Я Дмитро.

Я Варвару Дмитро Ігоревич. Приймаю надану мені роль і погоджуюсь стати

одним із таємних обранців у цій грі. Я обіцяю брехати,

хитрувати, маніпувати, щоб не викрити себе у цій грі.

Обіцяю щоночі усувати вірних. Обіцяю в таємниці зберігати свою сутність і

сутність своїх публічників.

Обіцяємо те, я більше не вірний. Я... Зрадниця!

Ааа, серйозно?

Бідний Трембовецький.

Я була переконана, що я зніму маску, там опиниться Костя Трембовецький,

Михайло або Оксана. Потиснемо руки і вірні виженуть нас в перші три дні.

Неочікувати. Переігриш.

Ти недоігриш.

Я не здивувався взагалі. Я одразу знав, що я буду казати одному і другому.

Ти контору геть спалила, я тобі кажу.

Втратила контроль, любима моя.

Ти змінилася з самого початку дуже сильно. Боги, на мене напали. Якби ви на

мене не напали, я думаю, що мене би ніхто і не побачив. Ми вдвох з Дмитром

топили і дуже сильно. І тут ми втрьох зрадники.

Це найгірші люди для мене сьогодні були. Діма, вибачай.

Це жах. Я весь день не могла знайти своє місце, бо думала, що ви мене підозрюєте,

що в мені кінець.

Зрадник — це дуже самотня роль. Коли я побачила людей, з якими я гратиму, я

відчула цю самотність ще більше.

Твоя імпульсивність не зіграє тобі на руку серед мирних.

Ти напав за нату швидко. На тебе? А що я тобі зробив? За воду. За воду? За воду.

— Капулюєшся? — Капулюєшся. — Звичайно.

Мене ж можуть знести.

— А якщо зрадник ти? — Вже від того, що вже людина воду п'є, зрадник. Ну, то

давайте це, бить один одного.

— Треба відбезти від себе пуліт. І навести пуліт на іншу людину. Ти б так

не зробив хіба? — Дивіться, давайте менше дискусій, більше крові, га?

Якщо у вас є варіанти, я готовий послухати.

Стешок, хто тобі не подобається?

Зі своїм ципочком стукає. Ну, це прям лайф.

Вітаю вас на першому конклаві, мої зрадники.

Тут народжуються змови, тут приносять жертви. І саме тут відбувається справжня

гра.

Я бачу, ви швидко зорієнтувалися.

І, напевно, встигли обговорити когось, п'ятірки ви усунете.

Точніше, із четвірки.

Але сьогодні я перевершу ваші очікування.

Тут ви напишете ім'я того, хто до ранку залишить замок.

Окей.

А в цьому листі кажете ім'я вашого союзника. Ви маєте обрати

четвертого зрадника.

Саме серед четвірки добровольців.

Обирайте мудру нового попілічника.

Він може стати вашим щитом, а може і тріщиною, яка порушить ваш

союз. Я залишу вас наодинці з вибором.

За це і дякую.

Хто зіграє з нами?

Хто зможе зіграти?

А мені здається сильним Олексій.

Він дуже милий, щирий, відвертий людина, яка складе прекрасну наступальність.

І я впевнений, що він зміг би зіграти зрадника, і він би дотягнув до перемоги.

Він постійно усміхається. Я розумію, світ прекрасний, веселки, козочки

бігають. Ну, але це рано чи пізно.

Люди не люблять дивитися на тих, хто усміхається, повір мені.

Олексій, Олексій.

Він не змінився абсолютно.

Абсолютно. Він як посміхався, був приємним і щирим, такими зручностями. Це

зараз. Його не будуть підозрювати. Дивися наперед.

Я побачила, як кожен перетягує на себе ковдру і думаю,

господи.

Підозрюють максимально тихих і максимально гучних.

Це не я. А хто?

Він нестабільний, він дуже імпульсивний, він робить вчинки на емоціях. І це є моя

основна проблема. Дмитро. Шановні, давайте хоч зараз ми не будемо полонаду

грати і хоч трошки побудемо серйозні. Зараз у нас є дійсно важлива задача

обрати двох людей.

Я можу сказати, кого.

У мене навіть є вже підстави. Скажи. Я думаю, що вигнати треба

Анжеліку.

Вона дійсно переживає. У неї тахікардія.

Вона взагалі ніякої небезпеки не становила. Тобто Михайло для вас загрози

зараз не складає?

Михайло, він не візуал.

Як у Пудало, в хорошому розумінні. На нього всі дивляться. Він файно виглядає.

Будем чесні, він сексуальний тіп. Та, не такий, як я, але я б його лишав.

Ці чоловіки отак от. І хто, хто гучніше, хто сильніше? Отже, у нас є

влада.

Я їй досить довіряю. Я їй досить не довіряю. Мені здається, вона сильна, і

вона би підсилила цей союз. Я хотіла підсилити лаву жінок. Мені дуже не

вистачає там підтримки.

Дівчатка, вони емоційні. Треба брати в команду чоловіків. Я не віддам владу.

Чекай, влада мені потім на убивство. Не дивіться на мене далі після цього.

Я розумію, що я якимось взагалі чином стала слабким звином.

Оце перо мені, а ти своє маєш. Так пиши.

Він, видно, що хоче контроль у свої руки взяти, підписувати, утверджувати.

Ми зараз пишемо ім'я однієї людини, яка вилітає, ім'я однієї людини, яка

приєднується до нас.

Це дуже тяжкий вибір.

Давай, бери на себе цю відповідальність.

Пишу. Але моя місія така.

Випечайте, не сприймайте мене таким в житті. Щоб я потім по вулиці не ходив,

не плюйте мені в лице. Я хороший людина час.

Сподіваюся, що ми не зробили плому.

А всередині відчувалась влада. Відчувалось, що ти можеш все. Це наша

перша ніч. Цікаво, як ми будемо дивитися завтра один на одного.

І як ми будемо дивитися на вірних.

Він...

Мені здається, що він рано чи пізно може всунути ніж Гури Бро.

Це зрадник квадратів може бути.

Але за тебе я лягшу, якщо ж ти будеш жити.

Він так само казав за пана Андрія.

Якщо десь те, що я сказав на початку, я би це слово дотримував.

Вони слизькі. Вони чоловіки.

І вони багато про себе думають.

Але ми ще поборемось.

Дякую за перегляд!