Original subtitles

Так! Гарний удар!

Молодець!

Кінець!

ЗАКОН ЛІДІЇ ПОЕТ

Після офіційного висунення звинувачень генеральним прокурором П'єрлуїджі Фурно

Туринський суд присяжних готується

до того, що буржуазна преса вже охрестила «Судовим процесом століття».

-Ганьба! -Ганьба!

Ви захищаєте вбивцю!

Цікаве визначення, м'яко кажучи,

оскільки громадська думка вже винесла обвинувальний вирок

Грації Фонтані.

У прокурора є телеграма, яку ви надіслали чоловіку за два дні до Великодня.

-Це неможливо. -На жаль, це так. Ми бачили оригінал.

Ви попросили його приєднатися до вас у нашому домі.

Скажи їй.

Лідіє, я не надсилала телеграми, присягаюся.

Я вірю тобі, Граціє, але

головне, що думає журі, а не я.

Можливо, це підробка.

О, чудово!

Звинуватимо прокуратуру й Карабінерів

у змові проти неї. Як це нам раніше не спало це на думку?

Це не змова, але я нічого не писала.

Граціє, послухай мене. Зараз це може здатися абсурдом,

але тобі треба визнати, що це ти надіслала телеграму.

Скажи, що це була мить слабкості, бо твій план втечі провалився,

і ти знала, що вдома чоловік заб'є тебе до смерті.

-Запросила його до нас зі страху. -Подумають, що я хотіла його вбити.

Може, зрозуміють, що ти боялася

і хотіла зустрітися з ним у присутності свідків.

Це єдиний шанс зменшити шкоду,

щоб не запідозрили тебе в умислі.

Так?

Це може спрацювати.

Я завжди тобі довіряла.

А тепер ти довірся мені.

-Привіт. -Привіт.

Усім встати. Суд іде.

Підсудна присутня у залі суду?

-Так. -Хто її представляє?

Я, ваша честь. Адвокат Енріко Поет з Туринської колегії адвокатів.

Панно Поет, якщо я не помиляюся,

є рішення Апеляційного суду, підтримане Касаційним судом,

про скасування вашої реєстрації в колегії адвокатів.

Так.

Ваша честь, панна Поет присутня тут лише у ролі помічниці.

Якщо вона має допомагати, то нехай знайде відповідніше місце.

Ваша честь, можна дізнатися, яка стаття кодексу

забороняє адвокату мати помічницею жінку?

Якщо ви негайно не залишите ту лаву,

я накажу вивести вас із зали суду.

Добре, ваша честь. Сподіваюся, народні судді менш упереджені за вас.

Дякую.

Шановні члени журі,

не зважайте на цю ганебну виставу

і зосередьтеся виключно на доказах і свідченнях,

оцінюючи їх, як велить совість

і ваші внутрішні переконання,

з неупередженістю та рішучістю, які личать людям честі та свободи.

Присягаюся.

Грацію Фонтану обвинувачують за статтями 526 і 528

у тому, що 10 квітня 1887 року в Турині

вона умисно вбила

відставного морського капітана Ґвідо Фонтану.

Перейдімо до допиту підсудної.

Бог свідок, ваша честь, я не бажала смерті чоловікові.

Я хотіла врятувати себе й доньку.

Є ще питання, адвокати?

Ні, ваша честь.

Ви сказали, що були здивовані, коли ваш чоловік приїхав

на великодній обід до Поетів.

Це правда?

Однак у нас є докази, що за два дні до злочину

ви надіслали йому телеграму.

Документ у справі під номером 12.

«Ми в Турині, вдома у Лідії Поет.

Чекатиму на тебе.

Грація».

Чому ми маємо вірити, що приїзд чоловіка здивував вас?

Чому ми взагалі маємо вірити всьому, сказаному вами досі?

Бо я не писала тієї телеграми.

Брехуха!

Брехуха!

Тиша!

Телеграма підроблена, ваша честь.

Це ваша лінія захисту?

Дискредитувати слідчих?

Ні.

Ні, ваша честь.

Ба більше, з мого боку було б неетично

підказувати пані Фонтані відповіді на цьому допиті.

Однак у протоколі немає експертного аналізу,

що підтверджує автентичність телеграми.

Я правильно розумію?

Ви просите неупереджену експертизу,

щоб встановити автентичність доказів?

Так.

Гаразд. Прохання відхилено.

Бажаєте заперечити?

Ні. Ні, дякую, ваша честь.

Судове засідання завершено.

Що ж, загалом усе пройшло непогано.

Ти знала, Лідіє, що на завершення цього чудового дня

мені подзвонив Дзанарделлі?

Тон його голосу був не дуже багатонадійним.

-Він сказав, чого хоче? -Ні.

Сказав, що буде в Турині і хоче зустрітися.

От зустрінетеся, тоді й владнаємо проблему,

якщо вона є.

Я не можу.

Лідіє, зрозумій, Дзанарделлі й Енріко — закохані голубки,

і один хибний крок може зруйнувати їхню ідилію.

Пан Феррарі здає милу квартиру по сусідству.

-Можу домовитися про ціну. -Мені бракуватиме вашої теплоти, Енріко.

Там гарний камін.

Консуело сподобається. Можеш кинутися в нього.

Енріко, досить!

Якопо може залишатися тут, скільки хоче.

Дякую, Альбертіно. Можеш іти.

Власне, дозволите?

Звісно.

Мені потрібен адвокат.

Ти когось убила?

Ні, пані. Як ви могли так подумати? Це щодо мого кузена, Ернесто Доцци.

Він дуже хороший. Мухи не скривдить.

Карабінери кажуть, що він убив боксера.

Я часто ходив на боксерські матчі, щоб розвіятися.

Почав ходити, коли помер мій син.

Напої дешеві, іноді я робив кілька ставок.

Тієї ночі подивився кілька боїв і вирішив піти.

А коли я вийшов…

побачив того хлопця з головою у чаші фонтану.

Гей! Що ти робиш?

Я намагався його розбудити, але хтось крикнув, що я його вбив.

Мене мало не лінчували.

Можна запитати, ким ви були жертві?

Ніким.

Ну, я знав його ім'я,

кілька разів бачив, як він бився, але це все.

Даруйте, відступімо трохи.

Ви ходили на ці зібрання, де дозволялися ставки, так?

Так. Там є тип, який усім заправляє.

Звати Маріо Феделі.

Він приводить боксерів і перед кожним боєм

встановлює коефіцієнти й збирає гроші.

Ви коли-небудь програвали гроші, ставлячи на цього Ніно Біраґо?

Ви так думаєте? Що я вбив його, бо програв гроші?

Пане Доцца, ми тут заради вас, і якщо ми ставимо ці питання,

то лише щоб виключити можливий мотив.

У мене не було причин убивати його. Коли я знайшов його, він був уже мертвий.

Мені більше нічого сказати.

Чесно кажучи, мотив мене не хвилює.

У мене дев'ять свідків

присягаються, що бачили, як Доцца вбив Ніно Біраґо.

Ми, судді, називаємо це «заскочити на гарячому».

Даруйте, свідки чітко бачили,

як він топив жертву у фонтані?

Чітко? Пані, це був вечір. Вони навіть близько не стояли.

Але всі вони кажуть, що бачили Доццу над тим бідолахою,

і він топив його у фонтані.

Доцца каже, що знайшов його мертвим з головою у воді.

Звісно, адвокате.

Хай каже що завгодно, та ми не мусимо йому вірити.

Без мотиву ми теж не мусимо вірити вашим свідкам.

Адвокате, Доцца був хронічним лудоманом і дуже любив алкоголь.

Допоможіть, якщо не важко.

Звичайна річ,

коли людина вбиває того, через кого втратив гроші.

Ні, вибачте, але це припущення, прокуроре.

Звісно, панно, припущення, але в мене є дев'ять свідків,

а у вас гарна риторика для виборчої платформи.

Хоч відомо, чи в Ніно була сім'я?

Молодша сестра, Ромільда.

Якщо хочете з нею зустрітися, йдіть у сквот на Віале Монферрато.

Вибачте. Можете сказати, де Ромільда?

Ромільда Біраґо, так?

Перепрошуємо.

Ми адвокати.

Якщо можна, хочемо поставити кілька запитань про вашого брата.

Ви були там тієї ночі, коли вбили Ніно?

Мені дуже прикро.

Я вже розповіла прокурору все, що знаю.

Я розумію.

Розумієте, панно,

ми захищаємо Ернесто Доццу, якого обвинувачують в убивстві,

і намагаємося зрозуміти,

чи був у когось мотив убити Ніно.

Будь-яка інформація може бути важливою.

Немає сенсу з вами говорити. Ви не уявляєте, як ми живемо.

Можете розповісти про Маріо Феделі?

Для нас із Ніно Маріо як батько.

Завжди дбав про нас. Що вам від нього треба?

Поговорити про Ніно, про ту ніч.

Якщо хочете поговорити з Маріо, йдіть на бої. Знайдете його там.

Дякую.

Дівчина бажає співпрацювати.

Що робимо? Їдемо додому?

Ти їдь. У мене є справи.

Що? Щось дурне? Нерозсудливе?

Щось легковажне, Енріко.

Не можна завжди працювати.

Прийми ванну.

Привіт.

Я боявся, що ти розлютишся.

Ти просто виконуєш свою роботу.

Я розумію.

Коли суддя тебе відсторонив,

я хотів його вдарити.

Це було б чудово.

Робиш домашнє завдання?

Якщо Грація каже, що не писала телеграми,

має бути пояснення.

Телеграфісти кажуть, що не можуть ідентифікувати її як відправника.

Її випадково знайшов брат Фонтани під час обшуків.

Але, Лідіє, суддя явно відхилив ваше клопотання

про експертний висновок, бо упереджений.

Тож я попросив експерта перевірити.

Телеграма справжня.

Важко визнати, що подруга тобі збрехала.

Ти нічого про неї не знаєш.

Якби вона не була твоєю подругою, ти б сумнівалася в ній.

-Добре. -Ти послухаєш мене?

Я не хочу з тобою про це говорити.

-Я не хочу, щоб ти думала… -Я нічого не думаю.

Це ти натякаєш, що Грація вбила чоловіка

у нас удома, щоб ми свідчили на її користь.

Це викривлена логіка навіть для мене.

Це не стосується тебе, неї чи вашої дружби.

-Я керуюся доказами. -Певна річ.

Бо ти освічена людина, так? Ти не такий, як усі.

Суд щойно почався, а ви вже всі її засудили.

Ну, не геть усі.

Барберіс лишився в місті навмисно?

-Лідіє, можемо… -Ти не мислиш ясно.

Поговоримо пізніше.

Люба,

я читав, що прем'єра «Отелло» в театрі Костанці мала успіх,

і мені страшенно прикро, що я не зміг бути там у першому ряду.

Це лист до Консуело?

Так.

Ти справді за нею сумуєш?

-Тобі це здається дивним? -Ні.

Лідія — закритий розділ.

Хвала небесам.

Тож так, я сумую за Консуело.

Вона справді чудова дівчина, так?

І, схоже, дуже закохана, так?

Терезо, що таке? Що відбувається?

Я…

Я сумую за Маріанною.

І я дуже хвилююся за Мілу.

Вибачте, ви не бачили Енріко?

Він поїхав на зустріч із Дзанарделлі.

Я можу допомогти?

Ні, я хотіла попросити відвезти мене на боксерські бої.

Не зважайте.

Лідіє, можна зайти?

Ні, я одягаюся.

Що я там не бачив?

Чого тобі, Якопо?

Я хочу піти з тобою на ті бої.

А я хочу бути членкинею колегії адвокатів,

та життя несправедливе.

Я розповідав тобі, як був у Парижі й брав уроки боксу?

Хотів стати боксером.

І що сталося?

Мозок знову запрацював?

Ні, я не хотів псувати це гарне личко. Жінкам воно дуже подобається.

І яким жінкам.

Маріо Феделі?

Якщо хочете зробити ставку, вже пізно. Це останній бій.

Ні, ми хотіли зрозуміти, як працюють бої.

Чому цікавитеся?

Мій друг — боксер.

Він бився в найгірших тавернах Парижа.

На вигляд він охайний, але насправді він лютий звір.

Цілковито міняється.

Йому потрібні гроші.

Боксери отримують 50 лір за перемогу, 20 за поразку

і можуть ставити лише на себе, а не на суперника,

щоб не думали, що вони програють навмисно.

Боронь боже.

Сімоне?

Ще один бій?

Я навіть не спітнів.

-Добре, молодець. -Із Сімоне?

Це твій шанс побитися.

Звісно, я дам ще 30, лише якщо ти виграєш.

Якопо.

Він велетень.

Але ледь стоїть на ногах. Я можу виграти.

-Що ти кажеш? -Якщо я кажу, що можу, то можу.

Або можеш вмерти.

То що?

Ні.

Якопо!

У нас позаплановий бій.

Просто з Парижа, претендент… Як його звати?

-Якопо. -Бовдур.

Сім до одного на користь француза.

Я розумію твої побоювання, Дзанарделлі, але ти теж маєш зрозуміти мене.

Ти мене переоцінюєш.

Скажу так.

Якщо виграєш цей суд, про тебе говоритимуть усі.

І закон, що носить твоє прізвище, отримає підтримку громадськості.

Разом зі своїм законом потонеш.

І я не зможу врятувати.

Народні судді завжди непередбачувані.

Але всі вони — чоловіки.

А твоя клієнтка вбила свого чоловіка.

У тебе дуже перспективна політична кар'єра.

Чи є сенс боротися за цю програну справу?

Гарне запитання.

Якопо, тікай!

Трясця!

Моя сестра сказала б: якби ми відмовлялися від усіх справ,

які здавалися програними, не змогли б розвиватися як суспільство.

Ми знаємо, що думає твоя сестра.

А ти?

Що думаєш?

Я вальденс, Дзанарделлі.

Нас намагаються навернути вже 700 років.

Нас відлучили від церкви, судили, спалювали на вогнищах.

Усе марно.

Ми вперті люди.

Ми не можемо йти проти совісті.

Якопо?

Бий його!

Продовжуй!

Чого чекаєш? Ще раз!

Три, два, один!

Кінець!

Я переміг!

Кінець!

Ой.

-Я ледь торкнулася. -Розумію, але я побитий.

-Я нічого не можу вдіяти. -Обережніше.

Хай там як, перший бій у моєму житті — і я нокаутую чинного чемпіона.

Я б не хвалилася перемогою в підтасованому бою, Якопо.

«Підтасованому»? Я нокаутував його.

Він піддався.

Та ну! Він був переді мною. Змучений, а я…

Якопо, поки ви билися,

Маріо Феделі перевернув склянку на барі.

І з того моменту Сімоне дозволив тобі бити його.

-Це не може бути збігом. -Не думаю.

Подумай. Це величезна афера, щоб заробити на ставках.

Логічно.

-Ти так думаєш? -Так.

Це багато що пояснює.

Гаразд.

Хай там як, мушу сказати, було неймовірно — бачити, як тебе б'ють.

Нарешті.

-Давай, я сам. -Так.

Скільки Маріо Феделі платить тобі за програш?

Шоу закінчилося. Можете йти додому.

Ніно теж брав участь у таких боях?

Може, він програв той, який мав виграти, і за це поплатився?

-Може, припиниш? -Заспокойся, добре?

Тут я можу тебе побити. Обережно.

Ти справді мені піддався?

Якопо.

Я адвокатка пана Доцци.

Можу викликати тебе на допит у прокуратуру.

Справді вважаєш Доццу невинним?

Він розповів, як помер його син?

Ваш син загинув під час бою з Ніно Біраґо.

Чому ви не сказали?

Якщо прокуратура дізнається,

у них буде незаперечний мотив проти вас. Помста.

Я не хотів помсти.

Тоді навіщо ходили на ці бої? Через любов до спорту?

Я не знав, хто забив мого сина до смерті.

Тому почав ходити на ці бої. Щоб дізнатися.

Ніно сам підійшов до мене. Його мучила провина.

Думаєте, він був щирим?

Так.

Зрештою, він вмовив мене

поставити проти нього в останньому поєдинку вечора.

Виграш дозволив би мені погасити деякі борги.

Решту ви знаєте.

Казна-що.

Захист без шансів.

У нього не було причин убивати людину, з якою він домовився.

Розумію, але це лише його слова. Він брехав на попередніх допитах.

Гаразд.

Пане Доцца, хтось може підтвердити вашу угоду з Ніно?

Ні.

Прекрасно.

Я не вірю версії Доцци.

Він каже нам неправду.

Ти мене слухаєш?

Ні, вибач. Я думала про Дзанарделлі.

До чого тут Дзанарделлі?

Ти не розповів, що було вчора ввечері.

-Про що ви говорили? -Ні про що.

Як Кріспі може стати новим прем'єром.

-Таке. -Гаразд.

Про суд він не говорив.

То він приїхав, щоб поговорити про Кріспі.

Так.

Терезо, я переїжджаю лише за 20 метрів звідси.

Не робімо з мухи слона.

Енріко часом поводиться як печерна людина, але він не хотів тебе образити.

Що я зробив цього разу?

-Якопо, зачекай. -Терезо.

Хтось мені скаже, що відбувається?

Якопо переїжджає у квартиру пана Феррарі.

Чудова новина. Гарна угода?

Лідіє, скажи йому, що ми будемо раді, якщо він залишиться.

Вибач, люба, але, може, він сам не хоче залишатися.

Ми щось не так зробили?

-Звісно, ні. -Бачиш? Якби ти не був таким грубим…

Терезо, ти найкраща сестра у світі. Я серйозно.

А твій чоловік — чудова людина. І я люблю сперечатися з вами.

Але досить, бо це вже сміховинно. Гаразд?

Якщо знадоблюся, пройди кілька кроків, постукай — і я тут.

Друзі, бережіть себе.

Мужності тобі, Альбертіно.

Не знаю, що на мене найшло. Я відчуваю…

Що?

Не безглуздо. Ти нічого не розумієш.

-Що мені робити? -Іди до неї!

Світло мого життя!

Ти забув це.

А, дякую.

Могла б залишити Терезі на згадку.

Не будь козлом. Тереза зараз дуже вразлива.

Ми всі вразливі, Лідіє.

-Трішки коньяку? -Ні.

Ти, я і коньяк — це завжди погана ідея.

-Чому? -Без причини. Дежавю.

А, дежавю.

-Ще сильно болить? -Трохи, так.

Це хоч було того варте?

Так, ми дізналися, що Доцца і Біраґо були знайомі.

Домовилися обдурити Маріо Феделі.

Цього може бути достатньо, щоб зняти обвинувачення в убивстві.

-Але? -Це лише його слово.

Мені потрібен свідок цієї угоди. Доцца каже, що нікому не казав.

Ніно? Може, Ніно казав.

Так, є його сестра Ромільда.

Але вони з Ніно мали дуже близькі, якщо не токсичні,

стосунки з Маріо Феделі,

і якби вона знала, що брат хоче його обдурити,

спробувала б його відмовити.

Може, вона намагалася, але не вийшло. Старші брати можуть бути дуже впертими.

Так.

Бачиш? Тобі було корисно дістати по обличчю.

Твій мозок працює краще. Молодець.

Ти знаєш, як помер син Доцци?

Це був нещасний випадок. Ніно не винен.

То він розповів тобі.

А казав, що просив Доццу поставити проти нього?

-У підтасованому матчі, через провину. -Я не знаю, про що ви.

Маріо Феделі дізнався і втопив Ніно у фонтані.

Послання зрозуміле. Ніхто не сміє його обкрадати.

Хто його попередив?

Той, хто мав зуб на Ніно, чи той, хто не думав, що Маріо його вб'є?

Досить, я…

Ромільдо, я знаю, що ти боїшся.

Але такі, як Маріо Феделі, розраховують,

що жінки мовчатимуть, боячись наслідків.

Чому не дасте мені спокій?

Бо твій брат заслуговує на справедливість.

І Доцца теж.

Я знаю, що ти не змогла його врятувати.

Але ти також єдина людина, яка може розповісти, що сталося.

Якщо не позбудешся Феделі, загине ще більше людей.

Та якщо заговориш, звільнишся.

Ми з Ніно були дітьми, коли Маріо забрав нас у монахинь.

Він завжди про нас дбав.

Ми ніколи не завдавали йому клопоту.

Але коли помер той хлопець, син Доцци,

Ніно це почало гнітити.

Панно, можна до суті?

Я сказала Феделі, що мій брат уклав угоду з паном Доццою.

Феделі поцілував мене в чоло і сказав: «Я все владнаю».

А потім я побачила, як він тримає його голову під водою.

Я кричала, щоб припинив.

Але Ніно вже не дихав.

Феделі кинув його там.

А мені сказав: «Мовчи.

Він дістав по заслузі».

Що я можу сказати, ваша честь?

Ми намагалися з'ясувати мотив пана Доцци.

Але дякуємо депутату й адвокату, що з'ясував це для нас.

Сьогодні ж накажу заарештувати пана Феделі.

Я теж вам дякую, адвокате.

Не бачу причин тримати вашого клієнта у в'язниці.

Але є одна річ, якої я не збагну.

Коли Ніно ухвалив це рішення,

чому ви його зрадили?

Ні, ваша честь, я нікого не зраджувала.

Я боялася, що Маріо дізнається, коли буде пізно, і скривдить Ніно.

Тому я йому сказала.

Я сподівалася, що вони врешті помиряться.

Я хотіла, щоб вони помирилися.

Адвокатко,

у вас є якісь сумніви?

Ні, усе дуже ясно.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

-Амінь. -Амінь.

Дякуємо за цю їжу, Господи.

Згадай свого вірного слугу Ґвідо, мого брата.

І освіти шлях моєї небоги в темному лісі життя.

Можна їсти?

Хіба ти не хочеш попросити Ісуса про щось?

Захисти короля, полк, дядька і мою душу.

І якщо можеш…

«Якщо можеш»?

…допоможи мамі, їй це дуже потрібно.

Амінь.

А зараз нумо їсти.

Лейтенанте, до вас прийшли депутат Поет із сестрою.

Міло, чекай тут.

Вітаю, лейтенанте. Ми хочемо поговорити з вашою небогою.

Я маю право заперечити?

Так, але тоді суддя викличе її до суду.

Я маю право заперечити?

Пане Фонтана, ви розумієте, що тоді

дитині доведеться свідчити в суді?

Я маю право заперечити?

Тоді я заперечую.

З вашого дозволу.

Ти завжди сама по собі?

Мене звати Вірджинія. Я тут уже рік.

-Я Грація. -Знаю. Ти вбила свого чоловіка.

Героїчного моряка.

Я не хотіла його вбивати.

Ти вчинила слушно.

Усіх чоловіків треба вбити, і світ має початися заново.

-Тільки жінки. -Треба залишити кількох.

Лише для розмноження. А тоді — бах, відрізати їм голови.

Як богомоли.

Я хотіла захиститися.

Нікого не хвилює, що ти хотіла.

Ти це зробила, і тебе засудять.

Дякую. Мені була дуже потрібна надія.

Надію слід шукати в правильному місці.

Коли захочеш з деким познайомитись, приходь до нас.

Нам є про що поговорити.

Чого я не розумію, адвокате, —

це чому ви вважаєте свідчення неповнолітньої,

яка не була свідком події, такими важливими.

Ну, ваша честь, ми не зовсім упевнені, що це важливо.

Але хочемо поговорити з дівчинкою, щоб перевірити теорію.

Ваша честь, це неможливо.

Ви знаєте, як легко вплинути на свідчення неповнолітньої.

Ви вважаєте, що захист хоче вплинути на її свідчення?

Ні, я б не посмів на це натякати.

Але я переконаний, що вплинути на неповнолітню легко,

попри найкращі наміри тих, хто її допитує.

Міла Фонтана має важливу інформацію,

і присяжні мають про це знати.

Добре, адвокатко. Ми розуміємо.

Адвокате, якщо хочете перевірити теорію,

вам доведеться зробити це в суді.

Перед присяжними та обвинуваченням.

Ми не проти.

Захист викликає неповнолітню Каміллу Фонтану для свідчень.

…неповнолітню Каміллу Фонтану, дочку жертви, капітана Фонтани…

…підсудної, Грації Фонтани.

Міло, ти знала про часті сварки

між твоїм батьком і матір'ю?

Ти зрозуміла питання?

Так.

Вони часто сварилися.

І це завдавало тобі болю?

Ваша честь, почуття дитини не мають значення.

Я мав на увазі,

чи намагалася ти їх помирити?

Так.

Як саме?

Я пішла на телеграф і попросила одну пані

написати телеграму моєму батькові.

Я попросила підписати «Грація».

Пробач, мамо. Я мала тобі сказати.

Ти не винна. Ти вчинила нормально.

-Ти зробила те, що будь-хто… -Не треба втішань, адвокате.

Міло, ти пам'ятаєш ім'я жінки, яка надіслала телеграму?

Я не питала. Вибачте.

Ти змогла б знову її знайти?

-Ми могли б перевірити… -Є ще запитання, адвокате?

Ні, ваша честь.

Обвинувачення?

Міло,

ти вмієш читати?

-Так. -Так? Добре.

Ти читала газети останні кілька днів?

І дізналася, що твоя мама заперечує, що писала ту телеграму?

Так, дізналася.

-Який же мерзотник. -Якопо.

Більше запитань не маю, ваша честь.

На сьогодні досить.

Ваша честь, сьогодні мав свідчити доктор Мунарі.

Завтра, адвокате.

Це важливі свідчення для захисту.

Саме так.

Добре підготуйтеся і дайте присяжним відпочити.

Судове засідання завершено.

Перепрошую, адвокатко. Мені сьогодні не дадуть слова?

Ні, вони хочуть відкласти, коли обвинувачення

має перевагу. Завтра буде краще. Ідіть додому й відпочиньте.

Дякую.

«Незалежно від того, що думають народні судді,

без сумніву, свідчення юної Камілли Фонтани підірвали

всю аргументацію обвинувачення.

А прокурор Фурно,

замість того, щоб вселяти упереджені сумніви щодо щирості дитини,

має відмовитися від туманної теорії,

що капітана Ґвідо Фонтану вбили з умислом».

Дозволь тебе зупинити.

А обов'язково згадувати Фурно?

Лідіє, він образиться.

Він образиться, але так, це необхідно, бо ми воюємо.

Ми воюємо зі способом мислення, а не з ним, Якопо.

Слухай, Лідіє.

Я чудово розумію, що ти перебуваєш

у складній ситуації, але повір, я хочу допомогти.

Але ми говоримо про роботу, тож ваші стосунки…

Не відчиниш?

Сюрприз, любий!

Привіт, люба.

-Привіт. -Привіт.

Що таке?

-Ні, що? Нічого, ми… -Нічого.

Обмінювалися ласками?

-Ні. -Ні. Зовсім ні.

-Ні, я просто написав це, і там… -Ми…

Боже.

-З поверненням, Консуело. -Дякую.

-Я вас залишу. -Так.

Як усе пройшло?

Я так скучила, красунчику.

-Справді? -Так.

Я думав, ти змусила мене лишитися тут, бо не хотіла мене в Римі.

Ти ревнуєш?

Кохана!

Енріко, ти чуєш їх?

Так, світло мого життя.

Я так ніколи не кричала.

Ти не сопрано, Терезо.

Ми теж можемо.

Що?

А, це?

-Не знаю. Минуло кілька місяців. -Років.

Зараз не час, Терезо.

Зустріч з Дзанарделлі була жахлива.

Він казав логічні речі,

а я почав розповідати, що вальденси вперті.

Не кажи Лідії. Щоб не хвилювалася.

Не думай про це. Думай про мене.

Не розумію, що на тебе найшло.

Це так важко зрозуміти?

Що?

Я хочу ще одну дитину.

Лідіє.

Вибач.

Вибач за сьогодні.

Вибач, якщо я був

суворим з тією дівчинкою. Я не хотів…

Не говорімо про суд, бо все закінчиться, як минулого разу.

Я не в гуморі.

Бо ти не слухаєш.

Я мала б, зважаючи на твої слова.

То це моя провина?

-Я цього не казала. -Як завжди.

П'єре, я стараюся.

Так.

Якщо так буде й далі,

ми наговоримо зайвого і все зруйнуємо.

Я так думаю.

То що робити?

Не бачитися, щоб бути разом?

Коли Грацію виправдають, усе знову буде, як колись.

А якщо її засудять, Лідіє?

Не знаю.

Нічого не вийде.

Не вийде.

Але я щиро сподіваюся, що помиляюся.

Бувай, П'єре.

Лідіє?

Хай щастить завтра.

Дякую.

Д-ре Тулліо Мунарі?

Так, доброго ранку.

Не думав, що мене до суду супроводжуватимуть Карабінери.

Ми не їдемо до суду, докторе.

Дорогою пояснимо.

Слухайте, я маю бути…

Ні. Це важливіше.

Переклад субтитрів: Надія Сисюк