Original subtitles

У попередніх серіях...

Це історія про місто, колись безпечне та невинне,

яке назавжди змінилося після таємничої смерті Джейсона Блоссома 4-го липня.

Твій тато найняв Південних зміїв,

щоб вони допомогли знизити ціну ділянки.

- Де решта? - Решта?

- То де тепер житимеш? - Щось вигадаю, тату.

Як завжди.

Я бачила тебе, мамо. З Фредом Ендрюсом.

Потрібно два з трьох підписи, щоб розірвати угоду.

Вибач, мамо, але - ні.

Не хочу нічого знати.

Що відбувається?

Той контракт, за який всі боролися, дістався моїй компанії.

Схоже, ви перемогли.

Ти... від Джейсона...

Тобі лише треба допомогти мені вибратись звідси.

Я поїду до авто на закинутій автомагістралі неподалік 40-ї.

Це куртка Джейсона?

Нам потрібен шериф Келер, а потім до Поллі.

Що робить дім домом?

Теплі та близькі стосунки?

Певна ідеалізована, уявна версія американської мрії?

Може, любов та прийняття?

Чи просто відчуття безпеки?

Друже.

Навіщо ти встромив ніж мені в спину?

Або ж ніщо зі згаданого.

І це місце, де вбили капітана футбольної команди.

Чи всіма забута комірчина під сходами,

в якій з вами живуть лише миші та павуки,

як у фільмі Веса Крейвена.

Що ти тут робиш?

Користуюсь найновішими шкільними зручностями.

Ні, серйозно, Бевзю. Що ти тут робиш?

І давно?

Ну, відколи закрили автокіно.

Раніше я жив там.

Чому, чорт забирай, ти не живеш вдома?

Правда в дому, що вдома не все так добре.

- Через тата? - Ага.

Він почав пити.

Після того, як твій тато його звільнив, якщо чесно.

Відтоді у нього не було роботи.

Він все обіцяє, що візьме себе в руки,

але мама більше не могла цього терпіти,

тому забрала Мармеладку і поїхала до батьків.

Ходімо.

Боже, Беве, чому ти не розказав?

А тато думає ти де?

У друзів ночую.

Ну, до біса все. Живи зі мною.

Це не назавжди.

Я щось вигадаю.

Просто нікому не кажи. Особливо Бетті.

Бетті? Її це не хвилює.

Хіба що Вероніка може трохи бути снобом.

Точно, так. Їй також не кажи.

Це що таке?

Бальзам, який загоїть мої душевні рани,

декілька скарбів із Ґламазона.

Смізерсе, будь другом, залиш у моїй кімнаті.

Вероніко, грошей, які залишив твій батько,

ледве вистачає на сплату цієї квартири.

Ми не можемо жити на широку ногу.

Ти впевнена, мамо?

Навіть після того, як ти знайшла нове тепле містечко під крилом шкільного кавалера?

Мама з татом не хочуть залучати поліцію.

Вони не хочуть, аби хтось знав, що вона втекла,

чи про її ганебний стан.

Я тебе благаю. В якому столітті ми живемо?

До того ж, вона знала, де стояла Джейсонова автівка,

тому вони бояться, що люди подумають, ніби вона її спалила, і якщо так...

То вона могла вбити Джейсона, а потім намагалась замести сліди.

Але хто ж підпалив авто?

Шериф Келлер каже, що, можливо, за нами хтось стежив.

Боже. Чесно, народ, треба переїжджати.

А якщо Поллі серйозно поранена?

Якщо вбивця Джейсона прийде і за нею?

Бетті, може, тобі слід піти в поліцію,

навіть якщо батьки цього не хочуть.

Підтримую. Ми можемо разом поговорити з моїм татом,

щоб він не теревенив про це.

Не ображайся, Кеве, але твій тато відповідає

перед людьми, які стоять вище Бога, - Блоссомами.

Вони дізнаються перші.

А якщо й потрібно вберегти від когось цей секрет,

то це від Блоссомів.

Вони все перекрутять і зі злості її шукатимуть.

Чим ми можемо допомогти?

Скажи, Бі, і ми усе зробимо.

Агов, Беве.

Пам’ятаєш, як раніше сказав, що не хочеш,

аби Бетті знала де ти живеш?

Це тому що ви з нею...

Між нами дещо було...

Це круто, справді.

Не хвилюйся, мені просто цікаво.

Слухай, я подумав про твоє становище і поговорив з татом.

Він сказав, що дасть йому другий шанс,

якщо ЕфПі його справді хоче.

Він подзвонить йому.

Але, думаю, тобі також краще з ним поговорити.

Між нами кажучи, думаю, у нас все вийде.

Невже сам Голден Колфілд нашої школи тебе обійняв?

Гаразд, останні декілька днів

я не дуже добре себе почувала, в емоційному плані.

І Бевзь мене підтримував...

Боже. Яка милість!

Добре, якщо вже він допоміг моїй дівчинці

пройти через бурхливі води,

то Вероніка Лодж схвалює.

Так тримати.

Ходімо, знайдемо твою сестру.

Пані Блоссом, наші криміналісти

дослідять кожен сантиметр цього авто.

Ми дуже близькі до прориву у справі вашого сина.

До речі, про прориви, чим заплатиш за нього, мамо?

Дозволиш знову бути "Лисицею"?

Про що, в біса, ти говориш, Шеріл?

У мене є інформація... яка стосується

справи мого брата і яка зацікавить вас обох.

Але спочатку, "Лисиці" — мої.

І я хочу, щоб ти мені їх повернула.

Господи Боже, гаразд.

Отож, Джинджер написала мені, поки я була у дамській кімнаті.

Здається, те божевільне стерво, Поллі Куппер,

втекла з якоїсь божевільні якраз тієї ночі, коли підпалили авто Джейсона.

Тепер давайте зробимо висновки.

Поллі втекла + Поллі підпалила авто Джейсона = вона вбивця.

Замітає сліди, намагається залягти на дно,

як жорстокий, холоднокровний вбивця, якою вона і є.

І я щойно твітнула про це всім своїм посіпакам,

тому тиск росте, шерифе Келлер.

- Народ, Боже. - Що?

Шеріл щойно твітнула #ПолліКупперВбилаМогоБрата,

#ХоватисьНікуди, #ГострітьВила.

Ні.

Треба знайти Поллі раніше, ніж Блоссоми.

РІВЕРДЕЙЛ Переклад проекту «ТВА»: https://www.facebook.com/tobeannounced2017

Повернення блудного сина.

Як справи? Виглядаєш непогано.

- Стараюсь. - Так?

Я прийшов спитати...

Чи ти думаєш повертатись на роботу до Фреда Ендрюса.

Так, він дзвонив мені. Я відмовився.

Він звільнив мене, Бевзю.

Ким би я був, якби повернувся з протягнутою рукою?

Для початку?

Чоловіком з роботою, який намагається налагодити стосунки в сім’ї.

Поговори з мамою.

Це вона від нас відмовилась і забрала твою сестру.

Можеш, будь ласка, просто сходити до пана Ендрюса?

Він хоче дати тобі другий шанс.

Він хоче?

Як щедро з його боку, після всього лайна, яке він на мене вилив.

Тату, ти не хочеш, щоб ми знову були однією сім’єю?

Мама з Мармеладкою могли б повернутися.

Я б міг повернутися.

Ще не пізно.

Гаразд, будинок "Сестер тихого милосердя" на півночі.

Авто було на заході, на старій 40-ій трасі.

Найближча автобусна зупинка на сході,

дорога йде до Світвотер.

Якщо Поллі хотіла покинути Рівердейл непомітно,

то, ймовірно, пішла би...

Цим шляхом. Через ліс Еверсґрін.

[грає Unions - "Bury"]

Вся ця історія з твоєю сестрою,

мені шкода, що тобі довелось через це пройти,

а мене не було поруч.

Все гаразд, Арч, тепер ти тут.

Як там холодна війна вдома?

Жахливо.

Слухай, мені не подобається сваритись із мамою, але поки вона не зізнається,

що підробила мій підпис, щоб допомогти своїй інтрижці з Фредом Ендрюсом,

я не здамся, Кевіне.

Наступний хід повинна зробити вона.

А якщо не зробить?

У Нью-Йорку, коли мені треба було спустити пар

чи змусити маму розкрити карти,

я пускалась берега,

танцювала із улюбленою зірковою подружкою,

найкращим другом-ґеєм

і якимось недалеким, сексуальним красунчиком.

- Це Джозі, ти. - Для мене це честь.

А на роль красунчика...

Він підійде.

Я за, я в ділі.

Бетті запросимо?

Зараз їй не завадило б відволіктися.

Думаю, вона буде трохи зайнята.

Еліс Купер, де вона? Де Поллі?

Думаєш, якби я знала, то прийшла б сюди погуляти з комарами?

Поглянь на факти, люба матусю, Поллі вбила Джейсона.

Вона втекла з дурки, хто доведе, що не робила цього раніше,

скажемо, в той день, коли вбили Джейсона?

Зашморг на шиї твоєї дочки-вбивці затягується.

- Я це знаю, і шериф Келлер також. - Заждіть-но.

І обіцяю, коли ми її знайдемо,

а ми знайдемо,

про це дізнається весь Рівердейл.

Мамо, це хороша ідея?

Я думала, ми намагаємось цього не допустити.

Намагались, Елізабет.

Але кіт вибрався із мішка,

ми переходимо у бойовий режим.

У Блоссомів є своя версія розвитку подій,

але всієї історії вони не знають, принаймні поки.

І це дає нам короткочасну перевагу.

Я не знаю, чи зможу.

Зможеш і зробиш.

Ти стоятимеш поряд зі мною і своїм батьком,

єдиним фронтом проти цих покидьків.

Нехай Блоссоми тільки спробують нас зганьбити.

Сьогодні містом розлетілись плітки про нашу дочку, Поллі.

І ми стоїмо тут, щоб сказати вам, що це неправда.

Так, Поллі проходила лікування у приватному медичному закладі

під суворим наглядом,

навіть на час смерті Джейсона Блоссома.

Коли вона дізналась про вбивство,

то не тямила себе від горя.

Знаєте, моя дочка, Поллі,

вагітна від Джейсона Блоссома.

Поллі б і мухи не скривдила,

не кажучи вже про батька своєї ненародженої дитини.

Поллі, люба, якщо ти нас бачиш,

будь ласка, повертайся додому.

Ти не мусив мене проводити.

У нас тут вбивця на свободі розгулює, пам’ятаєш?

Крім того, хіба це не те...

Знаєш...

Що роблять люди,

котрі пройшли через те, що й ми?

Що таке? Ну, на додаток.

Якби не я, то вона б не втекла, Беве.

Бетті, це твої батьки брехали їй і тримали в незнанні.

Ти правильно вчинила, розказавши правду.

Кумедно. Це не вперше Поллі втікає з дому.

Коли їй було дев’ять, вони з мамою сильно посварились

і вона зникла на декілька годин.

Її шукав весь район.

Далеко вона втекла?

Що?

Дякую, що провів додому.

Я подзвоню пізніше. Добраніч.

Мамо? Тату?

Поллі?

Усе гаразд. Я одна.

Мами з татом тут немає.

Бетті, ти мусиш мені допомогти. Будь ласка.

Як ти сюди непомітно потрапила?

Та я книжку можу написати про те, як залізти чи вийти з цього будинку.

І тато досі не полагодив двері у підвал.

Поллі, всі дуже занепокоєні,

чому ти пішла з дому? Ти могла нашкодити собі.

Я не могла там знаходитись,

чекати когось, хто ніколи не прийде.

Ми з Джейсоном, планували поїхати на ферму, на північ, і ростити дитину.

Я досі хочу туди поїхати, але у мене

немає грошей, нічого немає.

Чому б тобі просто не залишитись тут?

Мама з татом хочуть, щоб я віддала дитину на всиновлення,

вони чітко дали це зрозуміти. А я не хочу.

Ну, це їхній онук, Поллі.

Тепер всі знають, що ти вагітна.

Це більше не ганебно.

Ти не знаєш, що вони зроблять.

А я не роститиму свою дитину в домі, в якому її не хочуть бачити.

Поллі...

Дай мені декілька днів.

Я знайду безпечне місце, тут, в Рівердейлі.

Прошу, Поллі, я не можу знову тебе втратити.

Ти далеко відійшов від консервної банки, в якій ми працювали.

Не думав, що ти приймеш мою пропозицію.

Не думав, що вона справжня.

Не буду брехати, це не я придумав.

Це хлопці.

Але я міг би раніше з тобою зв’язатись.

Слухай, мені нелегко повертатись сюди.

Але, чорт забирай, я...

Я хочу, щоб, подивившись на мене, мій син не бачив шматок сміття.

Здається, це мій останній шанс.

Тоді давай скористаємось ним.

- Дякую. - Ага.

Герміоно, пам’ятаєш ЕфПі Джонса, з яким ми вчились?

Він працюватиме з нами.

- Герміоно. - Звісно.

- Здається, вічність минула. Привіт. - Привіт.

Перепрошую. Так, Віку, говори.

Слухай, якщо ти знову хочеш збити грошей...

Ні, все гаразд.

Твій чоловік за все розплатився.

Думаю, він отримав повідомлення після того, як тобі доставили посилку.

Навіщо ти тут взагалі?

Син попросив спробувати і порвати з криміналом, ясно?

Хочеш все ускладнити?

Дадлі Справедливий не знає, що я Змій,

то я б хотів би, що ти тримала рот на замку.

Бо ось що тобі треба знати про Зміїв.

Поки не наступиш на них, вони не вкусять.

Мамо, тату, коли ми знайдемо Поллі,

вона ж житиме з нами, так?

Вже ж немає сенсу ховати її чи відсилати кудись, так?

Люба, звісно, ні. Ми будемо їй раді.

А де спатиме дитина?

Солоденька, ми говорили про це з твоєю сестрою,

і вона погодилась віддати дитину на всиновлення.

Справді?

Молодій матері тяжко прийняти таке рішення,

але, враховуючи обставини, це найкращий варіант.

- Єдиний... - Єдиний варіант.

Чому ти питаєш, люба?

Просто цікаво.

Я не хочу, щоб Поллі втекла.

Але якщо вона не може жити вдома, то...

не знаю, я б могла зняти їй квартиру.

Давай я поговорю зі своєю мамою.

Ні, тобі зараз самій нелегко, Ві.

Бетті, Поллі потрібні лікарі, вітаміни для вагітних...

Їй потрібна сім’я.

Чого ти хочеш, Шеріл?

Чого хочемо ми обоє.

Безпеки для дитини.

Як я можу допомогти?

Ніяк, я тобі не довіряю, Шеріл.

То й не довіряй. Слідкуй, як шуліка.

Розповідай якнайменше.

Але дозволь допомогти тобі допомагати Поллі.

Ти вважаєш Поллі божевільною.

Так, божевільнішою від обдовбаного серійного вбивці, то й що з того?

Вона носить дитину Джейсона. Це все переважує.

Ти знаєш де вона?

Якби й знала, то не сказала.

- Боже, ти знаєш. - Що? Ні.

Ого, ти найгірша брехуха зі всіх, кого я знаю.

Не вдавайся до деталей, Бетті.

Просто скажи, як я можу допомогти моєму любому племіннику чи племінниці.

Гаразд, Поллі треба гроші.

Щоб жити в безпечному місці. І ліки.

Готівка? І все?

Я можу поговорити з батьками.

Що? Ні, Шеріл.

Дитина Джейсона все змінить.

Тепер ми всі в одній команді.

- Як перший день на роботі? - Чудово.

Твій батько найпрацьовитіший у команді, як завжди.

У такому разі

чому б нам це не відсвяткувати?

Ага, ми з Бевем подумали,

що можна було б повечеряти сьогодні вчотирьох.

Сьогодні? Не знаю...

Я за, якщо ти за.

Я пригощаю.

Як-не-як...

Ми той старий "Фольксваген" все літо лагодили.

Так.

Пам’ятаєш, як ми його називали, Фреде?

"Брудний вагон".

Це було до того, як твій батько знайшов дівчину.

Випускний рік, він зібрав групу,

і всі дівчата на нього запали.

Ми жахливо грали.

Так, так і було.

Але було круто. Найкращі роки мого життя.

Знаєш, Бевзю, твій тато був найкрутішим у школі.

- Та годі. Звісно, був. - У чому саме?

У футболі, наприклад.

Він самотужки переміг наших головних суперників - "Бакстерських воронів"

Він таким не цікавиться, Фреде. Футболом, спортом.

У цьому плані пішов у маму,

і це комплімент.

Я краще знатиму, що у вільний час ти

пишеш, придумуєш історії, досі цим займаєшся?

Втикаєшся носом у книжку? Постійно друкуєш?

Так, так, Бевзь працює у шкільній газеті із Бетті.

Бетті?

Хто така Бетті? Твоя дівчина?

Вона...

Я хочу дізнатись більше про групу.

Як вона називалась?

Так.

Вона називалася "Макітри Фреда".

Чекай, як?

Так, тому про неї не часто згадують.

Дякую, Попе.

Та годі, Фреде. Це ж я мав пригощати.

Заплатиш наступного разу.

Перепрошую. Попе?

Ми запросили вас. Давайте я оплачу.

Заховай свої бісові гроші.

ЕфПі, легше.

Ти винен мені.

- Так, звісно. - Так.

Давай. Плати.

Якби я знав, то замовив би ще один молочний коктейль.

Куди йдеш?

І не кажи, що в клуб, тобі завтра в школу.

Але я якраз туди і йду,

а знаєш чому?

Бо у мене є картка "Вихід із в’язниці".

Гаразд, Ронні, досить.

Шах і мат. Чого ти хочеш?

Щоб ти зізналась.

Добре. Я поцілувала Фреда Ендрюса.

Ні, мамо, в іншому.

У тому, що підробила мій підпис,

щоб Фред Ендрюс отримав той дурний контракт забудови татової землі.

Вероніко, я попросила тебе підписати...

Ти порушила закон, мамо, і скористалась для цього мною.

Коли татко дізнається, він подумає, що я його зрадила.

Не подумає, я йому все розкажу.

Справді? Коли? Прямо зараз?

Бо в такому разі я скасую плани.

Ти ж знаєш, що це так не робиться.

Тоді поговоримо пізніше, на мене чекають друзі.

Ронні, не смій йти.

Вероніко!

[грає Tove Lo & Seeb - "Moments"]

Дівчинко, краще випий.

Ти у танці всю себе залишила.

Хотіла б, я Джозі.

Залишати іноді своє тіло.

Залишати Рівердейл, і усе інше.

І це допомагає?

Втеча, перехід у "Чорного лебедя"?

Коли мого тата заарештували,

поліція, адвокати, суддя, суди,

вони забрали у нас все.

Наші будинки, машини, членства, яхту,

і навіть, я не жартую, останню сорочку.

І моя мама посадила мене на край мого ліжка з балдахіном

і сказала не плакати.

Бо була єдина річ на світі,

яку ніхто не може у мене забрати.

- Ніколи. - Трастовий фонд?

Моє ім'я, Реджі.

Вона сказала, що ніхто його у мене не забере,

а потім взяла і забрала.

Наче воно нічого не означає.

Дрібниця.

Наче я ніщо.

Нічого собі, непогано.

Ти кращий за батька.

А у Фреда тут пиво є?

Тату, ти не думаєш, що вже пізно? Типу...

Так, так. Ніч на вулиці.

Завтра великий день.

Пане Джонс, поки ви не пішли,

- можна дещо спитати? - Так.

За вечерею ви сказали, що мій тато вам винен.

Що ви мали на увазі?

Арчі, чому б нам не піти по-тихому?

Я ж просто... спитав.

Між вами щось сталося?

Це давня історія, ми з твоїм татом...

Ми разом заснували "Ендрюс Констракшн".

Ви були партнерами?

Він би так не сказав.

Ми...

Спочатку справи були не дуже.

Фред мав утримувати тебе і маму,

у мене був Бевзь та Мармеладка, їхня мама та рахунки з лікарні.

Тому я брав усякі підробітки.

І в одній конкретно вляпався,

а твій тато вніс заставу.

Але потім він сказав, що наші шляхи мають розійтися.

Змусив підписати папери, що ця застава - моя частка у компанії.

Хоча моя доля у компанії була

у 10 разів більша, мінімум.

Та й таке.

Так ми і розійшлися.

Знаєте, мені треба щось міцніше за пиво.

Ми з Кліффордом видихнули з полегшенням,

коли Шеріл сказала, що Поллі з дитиною живі-здорові.

Гроші не будуть проблемою, Бетті.

Ані зараз, ні потім.

Але, звісно, ми хочемо надати не тільки фінансову підтримку,

а й емоційну,

яку так потребує молода мама.

Де Поллі зараз?

Я не буду казати.

Ви ж розумієте.

Звісно, але відтепер ви з Поллі частина нашої родини,

і ми вас захищатимемо.

Тільки довіряй нам.

Добре?

Бевзю, те, що розказав твій тато... я не знав.

Я теж.

Те ще відкриття.

У тата мала бути причина.

Кинути мого?

Ти готовий, Беве?

Побачимося завтра.

Вибачте, пані Лодж, але карту відхилено.

Справді?

Дайте вгадаю, може бути краденою?

Саме так.

Ми маємо подзвонити до поліції.

Точно. Дзвоніть.

Ми з радістю скажемо скільки нам років.

Або можете моїй мамі подзвонити. Вона мер.

Цього має вистачити.

Вероніко, мама тобі кисень перекриває?

Саме так.

- А це добре? - Реджі.

Так і розбираються у родині Лоджів.

Удар, відповідь, напад і відступ.

Наче танок кобри і мангуста.

Вона здригнулася, тому, думаю,

що Герміона Лодж готова до переговорів.

Я спатиму на дивані,

можеш іти у спальню.

Я не займу твоє ліжко, тату.

Я не вперше сплю тут.

Дякую.

Якщо залишишся... Ти ж залишишся?

Не спізнися до школи.

Усе гаразд.

Я пройшов усі предмети наперед.

І я говорив з мамою.

Вона працює в у кол-центрі, щоб сплатити онлайн-заняття.

Думаю, намагається скласти тест і отримати атестат.

Мармеладка їй допомагає з навчанням.

До речі, хоче, щоб її тепер називали ДжейБі.

Думає, що так крутіше.

У свої 10 вона слухає платівки Pink Floyd,

не думаю, що вона може стати ще крутішою.

Привіт, друзяко. Як пограли?

Було круто, поки ЕфПі не розказав,

що ти викинув його з компанії, яку він допоміг заснувати.

Це його версія, хочеш почути мою?

ЕфПі став сам не свій.

Він крав матеріали і продавав їх на стороні.

Враховуючи це, я повівся дуже щедро.

Так щедро, що навіть не дав йому другий шанс?

Звісно, дав.

Ти навіть не уявляєш, скільки разів я вносив за нього заставу.

Сину, потопаючого можна врятувати,

але не коли він тягне тебе з собою на дно.

Я зробив усе, що міг, для своєї сім’ї.

Для тебе.

Ага, і кому там яка різниця, що Бевзь теж тоне.

Сказала, що мою картку вкрали,

непоганий хід.

Я знала, що ти оціниш.

Mija [з ісп. "донечко"], я тебе засмутила.

Ти мене засмутила.

Тому ми владнаємо все так, як хотів би твій батько.

За допомогою переговорів. Я почну.

Я працюю з паном Ендрюсом,

і так, між нам є якісь почуття.

Але поки я не можу сказати, що це значить,

бо і сама не знаю.

А як же татко?

Він прийняв декілька рішень, які віддалили його від мене і сім’ї.

Тому мені треба прийняти декілька рішень,

які стосуватимуться мого життя і бажань.

То ти хочеш, щоб я змирилась із твоїм романом?

Поки ми не дізнаємось більше, так.

Саме про це я і прошу.

Гаразд. Я згодна. Моя черга.

Слухаю.

Що б між вами з Фредом не відбувалось,

воно не повинно відбуватись під цим дахом.

Згода.

І ти повинна зізнатись татку, що підробила мій підпис.

"Лодж Індастріз" знайшла

законних партнерів, не злочинців.

Я зрозуміла. Але я не хочу, щоб татко думав, що я його зрадила.

Я розповім йому про підробку.

І скажу, що це я зробила.

А поки покупки в Інтернеті,

клуби,

все це припиняється.

- Так? - Так.

- Привіт. - Привіт.

Що сталось?

Тобі треба поїхати зі мною в дільницю.

Подзвоніть моєму тату.

- Так. Так. - Звісно.

Надійшли результати експертизи автівки.

Незважаючи на пожежу, ми змогли знайти декілька відбитків.

Твоїх і Бетті.

Це, звісно, не дивно.

Але ось, що мене здивувало.

Твої відбитки були у справі

шестирічної давнини,

коли ти побував у

"Центрі для малолітніх злочинців" Рівердейла за...

спробу підпалу початкової школи.

Я грався із сірниками,

і як на шерифа, цей зв’язок притягнутий за вуха.

Ну, директор Везербі дозволив мені

переглянути твою особисту справу.

У вас довга і складна історія, пане Джонс.

Часті знущання.

Так, мене звати Бевзь.

Особливо, з боку футбольної команди.

Я можу тільки припустити, що Джейсон Блоссом також долучився.

То як тобі таке?

Може, розкажеш, де ти був 11-го липня?

Це божевілля. Думаєте, я...

Бевзю. Такий хлопець як ти,

котрого у бідному районі ростив батько-ледар,

з якого знущались діти типу Джейсона Блоссома.

Хто б не твоєму місці не зірвався?

Я більше не буду з вами говорити.

Я хочу адвоката.

Шеріл, ти називала Поллі гультяйкою.

Ти бачила, як вона приймала наркотики? На власні очі?

Не впевнена, а що?

Запобіжні заходи.

Нам не хотілось би, щоб нездорова матір

ростила нашого онука, так?

Ні, звісно ні.

Я цього не робив, Бетті, повір мені.

Звісно, я ж була з тобою, і я тебе знаю.

Тих дітей із "Втраченого раю" прирекли на смерть,

тому що вони носили чорний одяг

і слухали Metallica.

Я не хочу стати цапом відбувайлом.

Я цього не дозволю.

Всі докази проти тебе побічні.

Ми витягнемо тебе.

Тато вже тут?

Арчі приїхав зі своїм.

Вони говорять із шерифом.

Ніхто не знає, де твій тато.

Бевзь не старається собі допомогти.

Я спитав його про алібі, він повівся по-хамськи.

Він працював на мене.

Того тижня, 11-го липня, так?

Так, я попросив його знести гіпсокартонну стіну.

Ви можете надати документи, які це підтвердять?

Треба перевірити записи.

Бевзю!

Вибач.

Я прийшов, щойно отримав повідомлення.

Телефон, бісова батарея.

Забув поставити на зарядку.

- Що, в біса, сталось? - Нічого.

Тепер все добре.

Пан Ендрюс про це попіклувався.

І в чому вони тебе звинуватили, чорт забирай?

Падлюки хочуть кинути тебе до в’язниці,

як твого старого? Та пішли вони.

Я приб’ю Келлера за те, що він намагається...

ЕфПі, заспокойся.

Це мій син, він мій син, Фреде!

Для свого ти б зробив те ж.

Тату.

Не роби ще гірше.

Прошу.

Так.

Тоді добре.

Підеш зі мною додому?

Він може залишитись у нас, пане Джонс.

Ми вже пропонували.

Хочеш?

Може, так буде краще.

Якщо ти не проти, Фреде.

Як захочеш, ЕфПі.

Це ваша справа.

Я піду з тобою, тату.

Синку, послухай.

Я зроблю так, як захочеш,

візьму себе в руки.

Я поверну маму і Мармеладку додому,

щоб ми жили під одним дахом.

Обіцяю. Але...

Мені треба трохи часу.

Небагато, місяць, два - найбільше.

А тоді все повернеться в норму, гаразд?

Ти...

ти ж віриш, так?

Так, я тобі вірю, тату.

З хвилини на хвилину.

Як ти?

Угода з "Ендрюс Констракшн"

була правильним рішенням.

І твій батько зрозуміє, або ні.

У будь-якому випадку, я готова жити з наслідками.

Алло.

Вам дзвінок з виправного закладу.

Ви готові сплатити?

Так, готова.

Схоже, ти таке вже робив.

Так, у кожного свої тузи в рукаві.

Може, і слід було дати ЕфПі тоді шанс.

Але Бевзь на таке на заслуговує.

Це найменше, що я можу зробити.

Блоссоми скоро будуть.

Щойно обговоримо усе з ними, подзвонимо батькам.

Нервуєш?

Я вдячна.

Сестри завжди казали, що у кожного є янгол-охоронець.

Ти - мій, Бетті.

Шеріл...

Співчуваю щодо Джейсона,

я знаю як ти його любила.

І він завжди казав як сильно любить тебе.

Шеріл, де твої батьки?

Тобі треба йти. Зараз.

Мої батьки... не думаю, що вони хочуть допомогти.

Про що ти говориш?

Вони хочуть вивести тебе з гри, Поллі.

З ними тобі не буде безпечно.

Дитині ДжеДжея там не буде безпечно.

І куди мені тепер йти? На горище я не повернуся.

Ні, це точно, Поллі.

Не турбуйся про мою маму, Бетті, вона захоче допомогти.

Звісно можеш лишитися. Скільки треба.

Усе для доньок Еліс Купер.

Дякую, пані Лодж.

- І дякую тобі, Вероніко. - Так.

Ласкаво прошу, дівчата.

І прошу, оскільки ми тепер сусідки,

називай мене Герміоною.

Проходь, сідай, почувайся як удома.

Мені прикро за мого батька,

і твого.

Я не здаюся, Арчі.

Ще ні.

Як думаєш, він буде завтра на роботі?

Як знати. Сподіваюся.

Надія. Слово найближче до "дім",

і таке ж хитре.

Скільки б ми не хотіли піймати вбивцю Джейсона,

і не зробити наше місто, наш дім знову безпечним,

з кожним днем, наші надії згасали усе більше і більше.

Є один старий вираз:

"Найтемніше завжди перед світанком"

Але іноді...

Це просто темрява...

Реліз проекту «ТВА». Перекладачі: yarmolchuk, _hellisa, shadanakar за редакцією Kira. Система колективного перекладу «ПАЛЯНИЦЯ»: http://translate.thealphacentauri.net/book/188