Original subtitles

Звідки ти, кажеш, прилетів?

З Німеччини.

Я не люблю фестивалі: алкоголь, бруд.

Але Ольга працює на Atlas Weekend.

То я потерплю. Бо в мене план.

-«Барбаросса»? -Як підкорити Ольгу.

Я буду волонтером на фестивалі.

Але для Ольги це сюрприз.

Ага.

Звідки ти так по-нашому шпрехаєш?

Моя мама з Києва. А тато - німець.

Мама каже, він врятував її, як принц на білому коні.

І забрав у Мюнхен.

Це мій план. Я врятую Ольгу та заберу її.

А яка тут дозволена швидкість?

Погнати скоріше?

Дивіться на дорогу! Чому ви без ременя?

Бог береже.

Та й ти відстебнись. Я фартовий, шо Шумахер.

О, привіт, зая! Їжджу потихеньку.

Стоп! Стоп! Стоп!

Потім передзвоню.

Чого кричиш, Бетховене?

Давай, поїдемо, як скажеш.

Фіксуйте ремінь. Їдьте повільно.

Дивіться на дорогу і не розмовляйте!

Ясно.

А ти що, думаєш, що ця Ольга кине все тут і поїде за тобою?

Не розмовляйте!

Звісно поїде.

Це план.

Ну ти й дурне, Швайнштайгер.

Кривбас порве «Атлас»!

Їдуть чергові дикуни в наше нещасне місто.

Все тому, що на цих вихідних

проходить музичний фестиваль Atlas Weekend.

І все біосміття

без музичного смаку та слуху приїжджає на нього.

Я зараз не про цих хлопців з Кривого Рогу.

Я про заявлених артистів.

Слухайте, але їм хоча б платять гроші.

Вас черговий раз обдурили! Вітаю!

Не смійся голосно. І не жуй голосно.

Сядь рівно і досить дивитись цю фігню.

Віддам вам гроші за дорогу.

Паніка з цими білетами.

Таке враження, що весь Львів їде у Київ.

Ви так класно виглядаєте. Така молода мама.

Можна подумати, шо сестра.

Я і є сестра.

Що ти робиш?

Ти шо, гониш чи шо?

Я вибачаюсь, а он там під вами ковбаса. Дайте, будь ласка.

Дякую.

Дайте курку спробувати.

Я скидувався на неї! Дай з’їсти курку.

На.

Так шо, тренер, який у нас режим?

Тоталітарний.

Зрозуміло, як звичайно, газ-квас-керогаз.

Пару замісів з місцевими.

-Тобто? -Тобто. Гоню.

Ну і вигуляти молодого на «Атласі».

Щось ти забуваєш про саме головне.

-Шо? -А дєвочки будуть?

Нам мета потрібна, як у Затоці.

Кожен мав принести по ліфчику.

Або в Херсоні: замутити з жінкою під 40.

Оце місія нездійсненна!

Но в нашого Льоні вийшло.

Він гарненький. Схожий на цуценятко.

А далі, боже, ви будете сміятися.

Почалася злива, і ми намокли до трусів.

Намок до трусів той, хто носив труси. А це не ми.

Міро, а розкажіть щось ви. Якусь класну історію.

Ну…

-З вами в житті щось траплялось? -Неймовірне.

-Особливе! -Хвилююче.

Так. З нами траплялося особливе та хвилююче.

Три роки тому у нас батьки померли.

В один день.

Перепрошую. Це з роботи.

Жанно.

Жанно, прийом?

Трясця. Жанно?

-Алло? -Жанно, Жанно?

-Жанно? -Мирославо?

-Зупиніть машину! -Тут не можна.

Зупини машину!

Жанно?

Жанно? Так видно?

Жанно,

так видно?

А так?

Слухай, а ким твоя сестра працює?

Вона найкращий фінансист Львова.

Але то вже не її рівень. Хоче вище.

В Київ.

Вам зручно говорити?

Мені не буває незручно, коли йдеться про роботу!

Пацани, а ви з якого району такі голосні?

Опа!

Ми з Довгінцева.

-Махався якось з вашими. -Угу. І шо?

У пациків з Довгінцева довгі язики, але короткі руки і пісюни.

-Дядь, ну фільтруй! Ми з Ювілейного. -Заспокойся.

Так, а що у вас за кіпіш?

А, так парубоцький вечір. Наш кореш жениться.

Ну да, кореш. Каблук і зрадник!

А чо це?

А у нас із пациками домовленість.

Поки не посивіємо, ніяких стосунків!

Тим більше - весіль.

Це закрита інфа. Нащо ти цільову розлякуєш?

А нас таким не налякаєш.

-Так? -Так.

Так а що з молодим вашим?

Так в нього мала народилась місяць тому. Так він дома взагалі не спить.

Так що, може, візьмете наші телефони?

Так, а ми візьмемо. І вас із собою візьмемо.

Я Валєра.

Це Вітя Донбас. Він з Донбасу.

Клас!

Я Аня. Я дам свій номер тобі, а Таня - тобі.

В мене телефон сів.

Я що, дурень, в ліс дрова возить?

У мене цілий Кривий дівчат з Кривого!

Пацики, от вам і челендж.

Коротше, в Києві мутимо тільки з чистокровними киянками. Ясно?

-Готовий? -Готовий!

Дітки, ви підростіть!

Може, вас якась дівчина образила? Чи може природа?

Що?

Залиш свій фемінізм у П’ятихатках.

-Ми так собі взагалі нікого не знайдемо. -Я тебе благаю.

Шановні пасажири, нічний швидкий поїзд

сполученням Одеса-Київ прибув на першу колію…

Нумерація вагонів починається з західної сторони вокзалу.

І чого ти не береш слухавку?

Зміни нарешті цей треш в телефоні.

Це не треш. Це моя улюблена музика.

-В піснях має бути сенс. -Tак у ній є сенс.

Знаєш, скільки разів ця пісня рятувала мене від депресії?

Так, доцю, а ти де?

Сама знаєш, у Ксю. Ми спали.

А що за музика?

Tа то телек. Ксю, зроби тихіше!

А це хто?

Дядя Саша біситься.

Алісо, ану увімкни камеру.

Не зараз. Ми голі.

З дядьком Сашком? Ану ввімкнула камеру негайно!

Ну, я ж чую, що ти не в Ксюші. Ти де?

-В Києві. -В якому Києві?

В Києві Київської області, мам.

Тобі скільки років? П’ятнадцять?

Ти мене попередила? Ти мене не попередила. Ти нормальна? Ти ненормальна.

Ти вже про все сама себе спитала?

Я приїхала, щоб знайти його.

Кого?

Сама знаєш кого.

Привіт!

-Вибачте, це моє запрошення. -Спитайте там.

Вибачте. Де менеджер Ольга?

Може, там.

-Вибачте. Я волонтер. -О, волонтер.

Привіт, Олю.

Це я, Ганс.

Я довго терпіла твої лажі.

Але не зустріти в аеропорту хедлайнера…

Ваня, ти труп. Мертвий для цього бізнесу.

Тобі не довірять флаєри в переході роздавати.

І навіть не думай тут з’являтися! Я з’їм тебе і зап’ю заспокійливим.

Щоб більше ніколи в житті так не нервувати!

Так, не хвилюйся. Дихай.

Ти з усім впораєшся. Як завжди, так?

Де мені за 20 хвилин знайти нормального перекладача?

Хоч хтось тут говорить німецькою?

Я говорю.

Це ж я, Ганс.

Хто?

Сюрприз.

Паспорт.

Страховка.

Так, Дімо. Проблем більше не буде.

-Мед. довідка. -Я знайшла нового перекладача.

Я трохи по-іншому уявляв Ольгу.

А нащо ти її уявляв?

Звичайно, він профі.

Ганс, то ти мене знаєш?

Ми ж близькі друзі.

В Інстаграм.

В тебе 20 тисяч підписників.

Ось, ти лайкнула мій коментар.

А ось - поставила вогник.

Яка пристрасна переписка.

Так, для тебе є дуже важлива місія.

Повечеряти з нашим хедлайнером.

О, він ще живий?

Це жарт. Зрозуміло?

О, він ще й комік. Все, як ти любиш.

Пітер Похер - це ганьба для німецької музики.

Наркотики, оргії, проблеми з законом.

Тому я жартував: «Він ще живий?».

-Це значить… -Смішно. Ми зрозуміли.

Ганс, Пітеру потрібен перекладач. Ти ж не підведеш?

Я? Тебе?

Ніколи!

Залікова хата!

Розклади свої речі.

Так, мій список.

Я хочу київську перепічку. Подвійний бургер.

Кататися на фунікулері.

Піцу кінг-сайз. Багато морозива.

І на фестиваль!

А я хочу на обкладинку Forbes.

Тож ми сидітимемо тут, і я прокачую себе перед співбесідою.

На яку я піду ідеально підготовленою в ідеальному костюмі.

Блін, вихідні ж!

Ми що, не можемо розслабитись?

-Потім відсвяткуємо, замовимо… -Піцу?

Щось без глютену і без цукру. Подивимось фільм.

Документальний. Англійською.

Весело, як срати в нічному лісі.

За лайки йди в кімнату. Телефон і морозиво лиши.

Книгу візьми.

Виростеш, ще дякую скажеш.

А навіщо чекати?

Дякую за офігенне життя.

Коза!

Дівчино! Може, поплаваємо? Ви з Києва?

З Вінниці.

Вибач, захід тільки для місцевих.

Тема, звісно, взяти з собою басейн, так?

О, ти шо! Чистий кайф.

Гей! Почуй, Донбас, подай пивас!

Льоню, я не зрозумів. Що ти філониш?

Як на мене, безвідмовно ведуться тільки на тебе.

Братан, я тобі фору даю.

Дами, здрастуйте!

Братан, чому ми так рідко бачимося?

Робота, хобота.

Ми ж уже не пацанчики.

А цей взагалі жениться.

На фіга, запитується?

На фіга ти одружуєшся, Васю?

Головне, що в нас є особиста свобода, да?

Роби, що хочеш. Згоден, братан?

Самозванки! У вас взагалі совість є?

Йдіть у свій Фастів! Київ не гумовий.

А як він міг забути нашу клятву? Тупо через тьолку.

Слухай, ну ми клялися, коли нам скільки було?

По п’ятнадцять?

А що помінялось?

Може, ми?

Пацани! Я знайшов корінних киянок.

Годі тухнути!

Час одягати наші костюми. І рвати цей Київ!

Перепрошую.

А для початку,

хто не зробить з цього басейна джакузі,

піде гуляти в костюмі супер-тьолки!

Сюди!

Тепленька пішла!

Холера!

Фірма, Валеро! Хто винен, що ти газуєш, як дівчина!

Стоп!

А де жених?

Йо-майо!

Давай, погнали!

Швидше, швидше!

Вирішіть це якось без мене.

Я ж не повинна розбиратись в електриці.

Так, Дімо, все добре.

Здрастуйте, Пітер. Вітаю, Кріс.

-Здрастуйте. -Це Ганс.

Це ваш перекладач.

Привітайся з гером Похером та його менеджером Крістіаном.

-Німець? -Так.

Треба помити руки, Ольго.

Бачу, все під контролем.

Піду спати.

Навіть не вип’єш з нами?

Я не п’ю, і ти теж не п’єш.

-І я взагалі не п’ю. -Я теж не «дрінкен».

Ох і весело вам буде.

-Добраніч. -Добраніч.

Принеси зарядку. Телефон зараз сяде.

Ганяєш старого.

А ти мене як ганяєш.

Десять концертів в місяць у мої 65!

Бо ти помреш, а я іще не всім онукам на освіту відклав.

Досить розмножуватись!

Бідні діти будуть такі ж товсті і лисі, як ти.

Олю!

Ми помиємо руки.

Я від’їду на годину. Там все горить.

Це ж не за планом?

Ласкаво прошу в моє життя.

Якщо я не повернусь до десятої, проведи Пітера у номер 303 і подзвони.

Подбай про нього, будь ласка. Ти мене врятуєш.

Я тут саме для цього.

Ви до кого?

Вибачте, а Володимир вдома?

Що з вами робити?

Знайшли собі Мусліма Магомаєва.

Він старий для тебе. Дитино, йди додому.

Я ж з Одеси приїхала.

Я Аліса.

Підіймайся.

Алісо, проходь.

Яка ти доросла стала!

Я вас бачила на фото, які тато лишив.

Ви типу моя ба…

-Бабуся? -Проходь, проходь.

Бабуся, ходи сюди.

Вибачте.

Ви, мабуть, ним пишаєтесь.

Я дуже пишаюсь.

Він тобі дзвонить?

Постійно.

З днем народження вітає.

Значить, раз на рік.

Він з нами не живе.

Тут ти його не дочекаєшся.

Зараз я тобі супчик підігрію.

Ти хто?

Я Аліса. Донька Володимира.

Володимир - мій тато. Он він.

Мій дід - ваш фанат.

Був… Вже помер.

Сподіваюсь, я переживу не всіх своїх фанатів.

Що нового у світі… наркотиків?

Я зав’язав.

Також ніякого алкоголю, м’яса та оргій.

В мене багато гріхів.

І мало часу їх виправляти.

Тепер я дбаю про тварин.

Відстібаю їм дурну купу бабла з цих турів,

які мене доконають.

А як же ваша шуба?

Це штучне хутро.

Тобі буде до лиця.

-Хочеш, подарую? -Ні, дякую. Не мій стиль.

Прогуляємось після вечері?

Ні. Ви йдете спати, а я - до Ольги.

Який же ти нудний.

Ти теж веган?

Просто люблю, коли все за планом.

О, рівно десята.

Вибачте, рахунок, будь ласка?

Шо це за клуб? Тут навіть кальянів немає!

А чому всі воду п’ють?

Так, може, бідні, може, на спорті.

Ні, всі в чорному.

Може, це похорон?

Ні, ну музичка точно похоронна.

-Братан, я в туалет. -Давай, братан.

Я взагалі не розумію, хто тут тьолки?

Як в таких умовах можна зняти киянку?

Зняти киянку легко, але тільки на айфон.

Ти киянка? З паспортом, з пропискою?

Офігіти! Ти шо!

Ти перша киянка за десять годин в Києві!

А ви супергерої, так?

Так, супергерої.

І яка твоя суперсила?

Мою суперсилу видно, тільки коли я без штанів.

Покажеш?

Опа!

За кентом гляди.

Сорян… Я не це хотів. Просто поговорити.

-Поговорити? -Так.

-Ти під колесами? -Та ні, та… Та що ти чудиш?

Вибач. Я просто не можу це зробити.

Ненавиджу наркоманів.

Ну що, тренер? Київ зацінив твій Кривий Ріг?

Звісно!

Чемпіон йобі-бобі!

Йобі-бобі!

Кривбас!

Так, мамо.

Доню, а де ти ночуєш?

В бабушки Свєти. Де ж іще?

А ти його бачила?

Давай не зараз.

Тут всі сплять. Я заважаю.

Бувай.

Бувай.

А, мужики! Дивіться.

Стій, стій!

Тренер, диви.

«Донер». Обожнюю.

Братік, здорів. Дай найбільшу. Пацики голодні.

Ми за безпечний секс. І за безпечний хавчик.

У житті більше не з’їм біляш з вокзалу!

Тепер гулятоньки?

Ми ж домовились. Спати.

У мене безсоння.

Краще ходімо.

Пригощайтеся наливкою.

-На коня. -На коня.

Ні-ні-ні. Гер Похер, вам не можна алкоголь.

Гуру каже: можна алкоголь, якщо хочеться наркотиків.

Навіть Ісус пив, пам’ятаєш?

Це ж снодійне, бульк - і в ліжечко. Тримай.

Ні-ні, я не п’ю.

По одній і спати. Слово вегана!

Альо?

Чому світло?

Вибачте, де я?

Не знаю, де ти. Я в Києві.

Чому болить голова?

Ну, може, тому, що ти випив… оце?

Я?

Це не мої.

Пітер. Де же він?

Пітер!

Де Пітер Похер?

Не знаю, друже. Ти вчора сюди сам прийшов.

Як це сталось? Ми йшли за планом!

Алло?

Пітер, слава богу! Ви в нормі, гер Похер?

Ви в нормі?

Ольго, це я, Ганс.

Ганс? Нарешті. Де ви були? Пітер не ночував в готелі.

Телефон не брав. Ти теж не брав.

Я думала, мені кінець. Де ви зараз?

Сталось щось страшне.

Нас отруїли. В ресторані.

Так.

Я нічого не пам’ятаю.

Ганс! Де Пітер Похер?

Він… зник.

Що? Стій.

Нікуди не йди. Ні з ким не розмовляй. Не рухайся, поки я не приїду.

Так.

-Так. -Де ти знаходишся?

Льоню.

А ти чув, як пахне його мала?

Тю, я що, дурний її нюхати. Він мій кореш.

Та не Свєтка. Сама мала, Амелія.

Пахне молоком, медом.

У Васі в квартирі запах - бомба, іти не хочеться, знаєш.

Стоп. Це ти до чого?

А до того, Льоня, що мене дістало, що в моїй хаті смердить пивасом.

Пацанами, тобою, коли ти, свиня, виповзти не можеш.

Тю! Та я в тебе сто років не був!

Я теж хочу, щоб в мене пахло якоюсь дівчиною.

Кремами її там, супчиками. Не знаю…

Може, дитиною якоюсь.

Ти, звісно, женеш на входах, але щоб так?

Глянь на Васю.

Знаєш, чому він такий щасливий?

Тому що у нього все є.

А ми що с тобою?

Двіжняки весь час, метушня.

Ніяк не можем заспокоїтись.

Бо нема у нас отут гармонії, братан.

Нема отут любові.

Так це що, типу, ти хочеш любов шукати?

Я вже, братан.

В мене є мала. Вже місяць.

Я дурію від неї.

Так, я тобі не казав. Там клятва, всі діла.

Льонь, це серйозно.

Це любов.

Лесик, ти де?

Ти в порядку? Лесик!

Срав пес, перділи гуси. Що тут сталось?

-Ти пішов з квартири за цим? -Я і тобі приніс.

-І ти не зачинив двері? -Забув. Думав, зачинив.

Твою ж!

Все вкрали.

Косметичку, одяг.

Ноутбук.

Костюм.

Твою наліво.

Костюм! Нема костюму!

Та нащо тобі ті штуки? Ти і так гарна.

І в чому я піду на співбесіду? У мене істерика. Я за себе не відповідаю.

Це з компанії.

Жанно, добрий день.

Добрий, Мирославо. Вибачте, що у вихідний.

Завтра о десятій ранку чекаємо вас

на зустріч з президентом компанії.

Не бійтесь говорити про себе, про свої хобі.

Тому що Олександр цінує гармонійних працівників.

Повірте, мені є що розказати.

Я дуже і дуже гармонійна людина.

А хто це?

Я на зв’язку з Мирославою зі Львова.

Давай.

Мирославо, привіт.

Дуже приємно.

Мирославо, з вами все добре?

Прошу.

Просто займаюсь йогою, в мене ж вихідний.

А це моє хобі.

Справді?

Я теж займаюся йогою!

Все мені про себе розкажете завтра.

Чекаю з нетерпінням.

Ненавиджу йогу.

Так ти перепічку будеш?

Чи, може, я з’їм?

Хлопці, увага. Це не навчальна тривога.

Сьогодні починається той самий фестиваль немитого волосся,

на який сходяться найстрашніші тьолки.

Урод.

Вибачте, я штовхнув вас.

Я думала, урод якийсь пре без черги, а тут - ельф.

А я думав, бабця якась скандалить, а тут - ти.

Хочеш пройти?

Дами вперед. А я тут з бабцями постою.

Ну… бабцям привіт.

Привіт поні та єдинорогам!

Олю!

Ганс?

Я буду глибоко дихати, щоб в мене просто не стало серце.

Розповідай все, що пам’ятаєш.

Вони всі можуть хоч хвилину не дзвонити?

Давай сюди, а ти розказуй.

Ми йшли в номер. Але нас оточили.

І стали пропонувати оцю…

Наливку?

О, так.

О ні.

Що було далі, не пам’ятаю.

Але щось жахливе.

А те, що ти загубив хедлайнера фестивалю, ти пам’ятаєш?

Не тисни на нього.

Гансе, будь ласка, згадай щось.

Ні.

Де мені його шукати?

У нього саунд-чек через десять хвилин!

А через десять годин в нього виступ на головній сцені!

О боже, цей Пітер Похер такий старий, що він міг просто не пережити цю ніч!

Куди я йду? Я зараз впаду.

Гіпервентиляція, тримай. Дихай.

Все йшло за планом. О десятій нуль-нуль ми взяли рахунок.

Пішли до ліфту, але… але там…

-Він може не говорити? -Ти можеш не говорити?

Ти її збиваєш, а мене просто бісиш.

Я не можу стояти на місці.

Телефон!

У тебе телефон Пітера. Де він?

Господи, яке ж ти… Чого ти мовчав?

Боже.

Який в нього пароль?

Що ти робиш? Це незаконно!

-Цить, фрице. -Ганс.

Боже, це моя провина.

Я буду шукати Пітера.

Давай зробимо так.

Я заберу твій робочий телефон, ти собі залишаєш особистий.

Я наберу тебе, тільки якщо на фестиваль прилетить метеорит.

Дякую! Ти неймовірна!

Ми з тобою підемо в останнє місце, яке ти пам’ятаєш.

Стій!

Братан, якщо вже відверто,

в мене теж є дівчина.

Та годі. Ти що, гониш?

-Скоро півроку. -Скільки?

Ти шо, її у підвалі тримав чи що?

Ой, блін. Мала дуже сильно злилася. Типу, знаєш, я її соромлюсь.

Братан, що я можу сказати?

Півроку, це як… Це як мої дід з бабою.

Так що ти її той? Так?

Ну так, люблю.

Вона типу половина моя.

Братик, я такий щасливий за тебе, клянуся!

Я Мирослава. Ваш ідеальний працівник.

Одразу ні.

Це вже краще.

А щось мінялось?

Вафлі з карамеллю.

Міро, я на хвилинку.

Що ти кажеш? Я тебе не чую.

Це відчайдушний експеримент.

Лесик, ти де?

Стій, телефон!

Стій! Костюм!

Стій! Стій, я сказала!

Тиць-пердиць.

Та коза в червоному туди побігла.

Стій!

Стій, я сказала!

Я сказала: стій!

Стій!

Міро, що сталось?

В мене вкрали телефон, бо ти його лишив без нагляду!

З тих пір, як батьків немає, я кручусь, щоб в тебе все було.

Щоб ти ніколи не опинився на моєму місці.

Це ти все вкрав.

Мою свободу, молодість.

Через тебе мені не щастить.

Ти притягуєш самі проблеми.

Ти якір, ти тягнеш мене на дно!

Що? Що ти хочеш мені сказати?

Як завжди, «коза»?

Лесик!

Лесик, куди ти побіг?

Лесик, стій, я тобі кажу!

Це вона нас отруїла.

Добрий день.

О, з поверненням.

А ви вчора проводжали цього та іще одного чоловіка?

І дуже довго не могла провести.

А вони пили наливку?

Так, дві пляшки.

-Ні. -Вони хотіли іще, але я їм відмовила.

Ні!

Це не я.

Що ви зі мною зробили?

Що ви зі мною зробили?

Що вони робили потім?

Пішли дивитися на щось красиве.

В Софію, в Лавру?

В клуб. Пішли дивитися на красивих дівчат.

Неправда.

Особисто ви хотіли якусь Ольгу.

Я коли тебе побачила, то відчула, що ти такий правильний, такий надійний.

Як я могла так помилитися?

Не тільки ти помилялась.

Я дивився на твоє фото і думав, що ти спокійна.

Ніжна, як принцеса. Як моя мама.

А ти…

То я розчарувала тебе? Так мені і треба!

Ти… Ти зламав мені життя.

Я? Я жертва!

Зі мною могло статися, що й з Пітером.

Будь-хто з розумом, на моєму місті вже летів би в Мюнхен!

То сідай на своє місце і лети!

Хай згорить той день, коли я лайкнула твоє фото,

яке я навіть не пам’ятаю!

Через тебе фестивалю кінець.

Дякую.

Опа! Зла дівчина-рокер!

Слухай, а що це в тебе за трава?

Я думав, ти голови кажанам відкушуєш.

Ну послухай, я пожартував.

Слухай, мені справді з тобою цікаво.

Ну там рок-н-ролл!

А звідки хлопець у рожевому знає таке слово?

Дід казав, що в минулому була актуальна така музика.

Пригощайся. Смачно дуже.

І якщо хочеш, я тобі теж можу взяти.

А чого трубку не береш? Мене соромишся?

Алло, зайчику, ти як? Включиш камеру?

Нормально. Не включу.

А де ти?

На фестивалі.

Ти, доню… Ти обережно.

В перші ряди не ходи. Напої в незнайомців не бери.

Якщо запропонують щось курити, відмовся. Чуєш?

Як будеш на виступі Сердючки, запиши мені.

Я не буду на виступі ніякої Сердючки!

Досить дзвонити мені щогодини. Залиш мене у спокої хоч на день!

Боже, ну як вона мене бісить!

Вона така приземлена з цим своїм смаком!

Єдине незвичайне, що в неї було, це тато. І його вона не втримала.

А чим він такий особливий?

Мій тато - Володимир Білий.

Соліст гурту «Білий дим».

Ти дійсно ельф.

Ельфійська сила - це мої крила!

Так а що там? Класна музика в твого тата?

Вона найкраща в усьому світі!

З цими глибокими текстами, метафоричним звучанням, що випереджає час.

Це просто неймовірно!

-Тобі нецікаво. -Я гуглив твого тата.

А як він випереджає час,

якщо його останній трек був вісім років тому?

Я… Я…

Ясно.

Бувай.

Срав пес, перділи гуси.

Що?

Щоб ти не мала ілюзій.

-Я тут не заради тебе. -Це втішає.

-А заради Пітера. -Як йому пощастило.

Як допомогти?

Треба розблокувати телефон.

-Так не можна! -Дякую, це допомагає.

Це всього чотири цифри.

-Що найдорожче в нього є? -Собаки.

Так. Було шість, але всі померли. Крім цього.

Йому 21, і він більш популярний, ніж Пітер.

Так, рік народження - 2001.

Підходить!

Так, що треба дивитись?

Повідомлення, фото.

Відео з клубу.

Я там є? Не буду дивитись.

Я не злочинець.

Вибач, я погано знаю ваші закони. А в Німеччині бити жінку - це злочин?

Ні, це не я. Я ніколи…

Нащо я це дивлюсь?

Треба почати з останнього відео.

-Що? Ні, ні, ні… -Що?

Розрядився.

Блін, що це взагалі за телефон? Де знайти таку зарядку?

Блін.

Я знаю цей клуб.

Я знаю.

Що зі мною робить ця країна?

Це і є твій геніальний тато?

На сцені наче зупинився час.

Слухай, мені реально подобається!

Я тепер розумію, в кого ти така. Ти дуже схожа на свого батька.

А ти - на свою маму.

Це її кофточка?

Що ти взагалі розумієш в музиці?

Як мене нудить з вас усіх: попсових і несправжніх!

А щоб бути справжнім, обов’язково ображати інших?

Пітер.

Де?

Ось там.

Весь Київ? Нам кінець.

Ти сюди приїхав, щоб знущатися з мене? Це твій план?

Ні, в мене інший план. Я хотів…

Лесику, де ж тебе шукати?

Що ти там казав?

Фунікулер, бургер, піца?

Фестиваль.

Вибачте, будь ласка!

Тьху ти! Знов!

Я сподіваюсь, ви це не знімали на телефон?

В мене немає телефону.

Ось і добре.

Будь ласка, обережно.

Ага.

Тут хтось є?

Пітер?

Ви тут?

Пітер!

Вибачте…

Що треба?

О, Ганюсік, це ти?

-Ану іди на ручки. -Ви хто?

Тю, Стасик.

Вночі - Стася.

То це я вас бив? А не жінку?

Ти забув нашу гарячу ніч?

О ні, тільки не це!

Та не бійся, бздюха!

То був тільки рестлінг!

Все одно я переміг.

Можна якусь футболку?

Скажіть їй, що я вас бив.

Але не кажіть, що я програв.

Пітера немає?

А Ганс мене бив.

Ви ж Пітером поїхали кататися на яхті Звіра.

Хто такий Звір?

Ну, Звір. Ви що, не знаєте Звіра?

У нього є прізвище, телефон?

Я йому не дзвонив. Він сам прийшов.

Де ця яхта?

У яхтклубі. Називається «Буду досягати своїх мрій».

Зупиніться!

Підкинете на Atlas Weekend? Дякую.

-Дякую, брате. -На здоров’я.

Вставай, дядь.

Нє.

Коротше, я як вернусь, роблю пропозицію малій.

Я готовий сто пудів!

А ти не хочеш на своїй женитись?

-Хочу. -Ну так давай зробимо це разом.

Влітку, в один день.

Ми ж з тобою як брати.

А шо так апетитно пахне? Дайте хоч ніжку.

Так, ану стоять!

Усе тобі, так?

І киянку, і ніжку? На, братан!

Ну ти чиж!

Люблю курочок.

Моя пише.

І моя.

Кицюня моя.

-А як твою звати? -Софія.

Братан, мою теж Софія!

-Та ну? -Так.

О цих Софій розвелось!

Давай на рахунок «три» показуємо фотографії.

Раз. Два. Три!

Що ви робите? Ви шо, кінчені?

-Гарного дня. -Дякую.

Будь ласка, один квиток.

Дітям до 12 - безкоштовно.

Дітям безкоштовно, але у супроводі дорослих. Де твої батьки?

Мої батьки померли.

На жаль, я не можу пустити тебе без дорослих.

А він зі мною.

Альона.

Я в курсі. Лесик.

А ти взагалі тут з ким?

З сестрою.

Але вона готується до співбесіди.

А я так хочу погуляти!

Так пішли з нами. Сестра ж не буде проти?

Ви моя улюблена співачка.

Так я наче не особо співаю.

Лесик! Вибачте, будь ласка.

Лесик!

Лесик!

Лесик! Лесик!

Лесик!

В мене там брат. Можна його забрати, і одразу назад. Будь ласка!

Вибачте, без браслетів не можна.

Прошу. В мене дуже складний день. Обнесли квартиру, вкрали телефон.

Я порядна людина у важкому становищі!

Я бачу. Де костюмчик брали з алярмом?

Що?

-Ви не повірите. -Тоді не починайте.

-Привіт. -Привіт, красуне. Що тобі?

Це я, Аліса.

То де тобі розписатись, Аліса?

Тато, ти мене не впізнав?

Аліса?

Привіт. Два пива.

Світле?

Мені 15.

Тоді пиво і щось солоденьке.

А в мене гаманець десь за сценою. Просто щойно після виступу.

Я заплачу.

Ти пробач, я не привітав тебе з минулим днем народження.

Я розумію. В тебе всі ці виступи,

записи, інтерв’ю…

А як новий альбом?

Пишу. Розумієш, шукаю нове звучання.

Я ж не попсовик який-небудь,

аби щомісяця випускати нову пісню, як цей мана-мана… Монатік.

Це точно.

Як мама? Все сварить мене?

Ні, ніколи.

Я розумію, я…

Я не приїздив.

Рідко дзвонив тобі.

Але я дав тобі все, що міг.

Гарні гени!

Ти подивись, яка ти в мене красуня!

Тато, я взагалі-то теж пишу пісні.

Я ще нікому не показувала. Мені важлива тільки твоя думка.

На інших мені пофіг.

Я собі ще візьму.

Дати гроші?

Секунду.

-Розміняєш? -Так.

Візьму гаманець і все верну.

Ми помилялись щодо мене.

Я не б’ю жінок.

Думаю, цей Звір теж порядний.

Погана людина не назве яхту «Буду досягати своїх мрій».

Ольга, я знайшов!

БДСМ?

Бляха!

Українською БДСМ значить те саме, що і німецькою?

Бляха!

Тут хтось є?

Люди?

Звірі?

Ау!

Так… Подивись внизу.

Ось ви де!

Стоп! Стоп! Будь ласка…

Не б’ю жінок.

Я не б’ю жінок.

Припиніть! Я не б’ю жінок!

А я б’ю!

Допоможіть!

Прошу!

Ви Звір? Допоможіть!

Дай ще трохи подивитись.

Саня, ти обіцяв без замісів!

-Це гівно шпехає мою наречену! Урод! -Це він мою!

Звідки у вас наречені?

Пусти, я сказав!

Вітя! Стій!

Братан!

Горить! Робіть шось!

Гаси давай!

Горить!

Стій! Стій, сказав!

Вандали! Хіба ж так можна з куркою?

Може, ми вам поможем прибрати?

О. А я доїм.

Смачно ж.

Тримай.

Це що, моя?

Так. Це моя найдорожча річ.

Дякую, давай.

Хвилююся.

Ллється бруд у всіх чатах Діти пишуть на партах

Завантажують жарти Обери свій шлях

Будь собою Не бреши, не бреши собі

Будь собою Не бреши, не бреши собі

Хтось, за ким вже не стежать Суперечки…

Я не з тої почала. Є інші.

Може, в тебе є якісь інші хобі?

Це не хобі.

Слухай, я зараз відійду на хвилиночку.

Я швиденько, за гаманцем. В машину.

Тату!

Скажи чесно. Як тобі моя музика?

Це наївно і попсово.

Я бажаю тобі щастя.

Я з цією «Кріпосною» не можу.

Ніяких нервів не вистачає.

Ай, точно. Твоя правда, Ніна.

Як Джон Сноу помер, я так не плакала, як за Жаданом.

А хто сьогодні в концерті, крім Вєрки Сердючки?

Може, Павлік чи Пономарьов?

Онука.

Шо?! Твоя Лєнка?

Колєнко!

Це моє місто…

-Ой! -Ой.

Відстала ти од життя, стара!

Підстрижися!

Вибач, будь ласка. В тебе є зайвий квиток?

Вибач, є квиток зайвий?

Дівчата, вибачте, будь ласка. Є зайвий квиток?

Блін!

Я чув, ти шукаєш квиток.

А я якраз шукаю дівчину.

У мене є. Зараз…

Браслет.

А у тебе є… ти.

Я згодна.

Але ж ти маєш усвідомлювати всі наслідки цієї ночі.

Гаразд.

А, так… А давай, у вигляді авансу - фото в Instagram. Ага?

Ага.

Обійми мене. Ага.

І трошки ближче притулись. Отак.

Я мокра.

Я відчуваю.

І отаке лице хтиве зроби.

Ти так приємно пахнеш.

Угу. Це пиво.

«Я і моя бейбі».

Хештег «найкращі вихідні».

Хештег «селфі», хештег «хот ґік».

Слухай, хештег, пішли!

Давай, давай!

Фе!

Отака… Ого!

Ти… Ти чого це?

Стояти!

Загубися.

Стій!

Та на!

Я тебе вб’ю, гнида!

Я зрад не прощаю, второпав?

Ти з нею місяць зустрічався, а я - півроку.

-Це я маю не прощати зраду… -Рота зімкни!

Киця, я ж казав,

не можна кидатись на людей.

Так що з Пітером?

З Пітером ми вчора легендарно потусили.

Гансу стало погано, і я їх висадив.

Вас туди відвезти?

Так, будь ласка.

Ну, Ганс, ти просто звірюга!

Це що, зарядка Пітера?

У тебе великий потенціал.

Підходить.

Так спекотно.

А може, чогось солоденького?

Морозива.

Я кабанчиком. Ти тільки тут стій, добре?

Добре.

Так. Не хвилюйтесь. Зараз зробимо оголошення. Диктуйте текст.

Лесик, тебе шукає сестра. Підійди до адміністрації.

Alyona Alyona, відпустіть мого брата до адміністрації негайно!

-А до чого тут Альона? -Вона забрала мого брата.

Ви хочете сказати, що Альона викрала дитину?

Так і є! Вона затягнула його на фестиваль і кудись повела.

А скільки ви сьогодні випили?

Куди побігла?

Я сказав, стояти!

Стій!

Отак і живе український шоу-бізнес!

Пітер такий крутий, я так фанатіла в дитинстві.

Ви моя улюблена співачка!

Дякую!

Почекаєш мене років п’ять?

Я виросту і женюсь на тобі.

Все. Дострибався? Тепер ти точно здохнеш!

Зрозумів? Зрозумів мене? Скажи!

Шо? Зливаєшся, доходяга, так?

Доходяга, зливаєшся?

Льоня. Льоня, стій!

Братан, що коїться? Льоня!

Льоня!

Опускайте колесо! Опускайте!

Опускайте колесо, будь ласка.

Я вас прошу! Люди!

Слухай, у мене не було можливості запитати.

Чому ти так добре говориш українською?

Моя мама з Києва.

А тато з Мюнхена.

Мама каже, він прийшов, як принц на білому коні.

Надійний.

Сильний.

Вона одразу закохалась.

Тато помер цього року.

Мені шкода.

Коли тато помер, я вирішив,

треба не мріяти, а робити.

Телефон увімкнувся.

Тут відео.

Конина з Казахстану. Дуже смачна.

Дуже смачна!

Гей, Гансе!

Так, так, так…

Що це? Ганс?

Ти теж це бачиш?

Це… Це кінь.

Святий Боже! Тримай телефон!

Він дивиться на мене.

Це тому, що я пиячив,

дивився на дівчат. І найстрашніше,

я з’їв його брата.

Я великий грішник.

Прости мене, кінь.

Пітер?

Що з Пітером? Він… Він помер?

О господи! Він помер.

О боже! Що робити?

Я всіх підвела. Місто, країну, всіх людей.

Він помер тому, що я така дурна.

Це ще неточно.

Я хочу перемотати час, щоб наша зустріч ніколи не відбулася!

-Секундочку. Я зараз уточню… -Стій!

Я вам передзвоню.

Пітер не був на саундчеку. Все норм? Де Оля?

Десь там, де й Пітер. Приблизно.

Сподіваюсь, ви його не загубили.

Бо я не зможу продати ще одну квартиру, щоб розрахуватись за фестиваль.

Не хвилюйся. У твоїх батьків ще є дім.

Добре. Працюй.

Знав би ти, яка нам всім срака, особливо тобі.

А ви не знаєте, де машина Володимира?

Він пішов на парковку, ми загубилися.

Я його донька, Аліса.

У Володимира давно немає машини. Він її продав.

Його доньці років чотири. А тобі скільки?

Тільки не проси його телефон.

Я даю номер гарним дівчатам,

а він замість дякувати каже, що вижене мене з групи.

Та було б звідки виганяти. Теж мені Вакарчук!

Будьмо!

Скажіть, де тут лікарня найближча?

Де тут лікарня, скажіть, будь ласка!

Де лікарня тут найближча, скажи?

-Туди. -Та я звідти тільки прийшов, блін.

Братику, зараз. Тримайся, рідний, зараз.

Гальмуй! Гальмуй, я сказав!

Допоможіть моєму другу, будь ласка! Благаю!

Можна-можна-можна?

-Ось ваш карамельний коктейль. -Дякую.

-Дядя, руки! Це мій! -А дали його мені.

А замовляв його я.

Ага, мамці пожалійся.

У мене нема мами.

-У мене теж. І батька. -І в мене.

А як твої?

В Авдіївці. Чув про таке?

Ти бачив війну?

Ага. А що з твоїми?

Аварія.

З ким живеш?

Є сеструха старша.

Вона мені і за маму, і за батька, і за злого дядька.

Круто, коли про тебе дбає хтось не тому, що жаліє, а тому що любить.

Фу, карамельний.

Ненавиджу. Пий.

Дякую.

-Тут хтось є? -Тихо.

Не наближайся! Стій!

Що ви зробили з Пітером Похером?

Опа! Німець!

Повернувся?

А де дівся Пітер наш Похер?

Ви знаєте Пітера?

Аякже!

Ми з бабкою під його пісні ще в минулому столітті куролісили!

Он, Федора під нього зробили!

Так що тут вчора сталося? Пітер живий?

А що йому буде?

Ми відпоїли їх чайком з травками, перевдягли тепленько.

Тебе ж Федір під готель відвіз.

До речі, а де ти бабині калоші дів?

А Пітер де?

А Пітер пішов на світанку.

-Разом з конем. -Конем?

Він же в мене Пегаса купив.

Якщо його знайдете, зателефонуйте діду, бо щось я хвилююся за Пітера.

А я за коня.

Ну і де тебе шукати?

Ну де ти є?

Лесик!

Ото-то, мала! Красуня, що трапилося?

-Я брата загубила. -Як звуть?

Лесик.

Зараз. Лесик?

Лесик!

Вєрка!

Ненавиджу ці зйомки дронами. Я їх так боюся.

Обережно! Ой, які там гонорари!

А віджеям 700 євро, а оренда залу 70 тисяч?

А як ви хотіли? Проходимо, Артур. Почули про гроші.

Чого ви тут стоїте?

-О, дитина сидить. -Чого ти тут сам сидиш?

Мене Alyona Alyona сюди привела.

Ти дивись, щоб вона тебе не з’їла. Вона любить таке пухле.

Її навіть зі школи вигнали за це.

Скажи, в тебе вже є дівчинка?

Та, напевно, ні. Будете нею?

-Ага, зараз! -Ну ти подивися!

Він хоче, щоб мене в тюрму посадили! Ух падло!

От же мале таке, а таке - ух!

Ух ти моя дупця. Каже: «Будеш моєю дівчиною?»

Ще мені в такому віці не пропонували.

Давай, зібен-зібен, йо!

Ну?

Поздоровляємо з Днем любові!

На даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок.

На даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок.

Зателефонуйте, будь ласка, пізніше.

На даний момент абонент не може…

Лесик!

Я тут. Лесик!

Лесик!

Міро!

Міро, я тут!

Мій брат на сцені. Як туди дістатись?

Тримайся, мала!

Що відбувається?

Мала! Розслабся і пливи!

Міро!

Лесик!

Міро!

Лесик!

Я зрозуміла!

Ти не якір, ти мій парус!

Він може бути де завгодно.

Якщо ми не можемо знайти людину, може, ми знайдемо коня?

А це ідея!

Подзвоню приятелю… гаду одному.

Що?

Альош, привіт. Як справи?

Що тобі від мене потрібно? Моя багатомільйонна аудиторія?

Можеш організувати у себе челлендж «Знайди білого коня»? Щоб викладали фото.

І тільки не питай чому.

А чому?

Я загубила коня.

А насправді?

Загубила хедлайнера. Він десь із конем.

Тільки нікому. І проси все, що хочеш.

Абонемент на «Атлас» на десять років.

Окей.

Слухай, так твій Похер має виступати через півгодини!

Тобі капець.

І тобі того ж.

Тепер чекаємо на диво.

Рок-принцеса танцює під Сердючку?

Нічого не знаю. Це улюблена музика моєї мами.

Я не знаю, куди тільки дивиться твій тато.

Ходімо.

-Що? -Пішли зі мною. Давай!

Давай лапу.

Трохи далі. Два кроки.

Сфотографуватись.

Мам! А в мене, дивіться, яка красуня! Вона дуже хоче сфоткатися!

-Як звуть? -Аліса.

Мене треба трохи далі, бо я не вміщаюсь в Instagram.

-Давай, для мами. Як маму звати? -От так.

Мама дзвонить.

-Ну візьми! -Бери вже слухавку!

Доця, ну як ти?

Здрастуйте.

Ой! Мама! Вєра!

Ой, я так рада вас бачити!

Ви така хороша, ви така класна артистка!

Ой, та перестаньте! Ну прямо прихильниця!

А це моя дочка, так. А чого ти не сказала?

Ваша Аліса була на концерті у нас.

Танцювала, підспівувала, прямо збожеволіла.

Ви знаєте, вона ж пісні пише!

Такі талановиті!

Вона не дає мені слухати, але я підслуховую.

Ви повинні її послухати!

О ні, це для мене занадто! Мамі в приват, добре?

Я хочу, до речі, сказати, шо Влад - отакий пацан!

Так? Який Влад? Аліса?

Потім поясню.

Круте-верте там.

Приїжджайте до нас в Одесу!

-Дякую. -До зустрічі!

Хольося моя. А тепер давай.

Ти хоч попередила би.

-Дякую, мам. -За що дякую?

За те, що ти завжди поруч.

Хвилюєшся за мене, віриш.

Так а як в тебе не вірити?

Ти ж надзвичайна!

Я люблю тебе.

Дзвони хоч сто разів на день,

але не більше.

Скільки тут фото з конем!

Ого, і це всюди Пітер з ним.

Є стрім! Дивись! Зараз знімають!

Їдемо на Труханів. Швидко!

Ну і де це ти так?

На сонці згорів.

А він?

Побився з дебілом одним.

Значить так, більше дебілів до нього не пускати.

Напад стався через стрес.

Ну що? Ти як?

Нормас.

Ти цей…

Вибач.

-Ти вибач. -Та ти вибач.

Ти вибач, зрозумів?

Вибач мене за те, шо я такий мудак,

за те, шо не знав я…

про твою астму, про Софію цю.

А чого ти не казав нічого?

Це ми дітьми всім ділились.

А тепер… ми виросли.

Так що, все?

Дружбі кінець, так?

Ти що, дебіл?

Ми просто рідше бачимось.

Я не хотів тебе грузити своїми болячками.

Братан, Софія твоя.

Все. Я відступаю, ти що.

Та я її знать не хочу!

Я ж їй постійно про тебе розказував! Вона знала, що ти мій кореш.

Братан, може, погнали звідси?

Ми ж двіжувати приїхали!

-Кінь! -Пітер! Ви бачили Пітера?

Він був з конем.

Пітер?

Пітер?

Тут є Пітер?

Тихо. Він медитує.

Пітер, прокиньтеся!

Пітер, з вами все добре?

Вибачте, Пітер, але треба поспішати.

Ваш виступ почнеться прямо зараз, в цю хвилину.

Що?

Він вирішив піти зі сцени.

Що?

Сьогодні? А давайте ви підете зі сцени завтра?

Я хочу в рай до моїх песиків.

Лишилося так мало часу,

щоб вимолити прощення за півстоліття гріхів.

Я вирішив присвятити себе релігії.

Ні, ви не можете.

Ви не можете.

Я не можу пояснити, як це важливо.

Я так втомилась.

У мене немає сил, Ганс!

Пітер, я не дуже розуміюся на релігії,

знаю тільки, що віра - це любов.

Любов цієї дівчини до роботи привела її сюди.

Любов до цієї дівчини привела мене у Київ.

Любов до вашої музики привела тисячі людей на фестиваль.

Вони вірять, що вас веде на сцену така ж любов.

Вони ваша паства.

Яка ще віра та любов потрібні?

У вас є все.

Ти крутий софіст.

Німецькі філософи тобою б пишались.

Що він каже?

Я хочу до своєї пастви.

Ходімо!

Пітер Похер!

Та скільки ще чекати, ну?

Відстій!

Ви не повірите, де я.

Я на «Атласі».

Як я вам і обіцяв, тут дуже тухло.

Мої джерела повідомили, що виступ хедлайнера не відбудеться.

Я просто не міг пропустити той епічний момент,

коли натовп шматуватиме організаторів.

Викликаю таксі.

Буде за 20 хвилин?

Всюди затори.

Все.

У нас немає шансів. Нам годину їхати на авто. Це кінець.

Я дзвоню Дімі. Я зруйнувала фестиваль.

Це все, Ганс. Це все.

Ні.

Не все.

Тягніть час.

Що? Я…

Зараз я прийду. Я вже йду.

Діма, любий, як тобі допомогти?

Хіба що ти заспіваєш замість Похера.

Я можу.

А давай.

Ти красива.

Тебе не порвуть, як мене, якщо я скажу, що все відміняється.

Друзі, заспокоїмо людей?

Ганс?

Ти вмієш це водити?

І за скільки ми подолаємо сім кілометрів?

Сім хвилин.

Ганс, ти мене рятуєш.

Так, Ольга.

Ти як принц на білому коні.

Я… Я…

Дітки.

Нічого не забули?

Я більше не підведу тебе.

Я знаю.

-На коня! -Гей!

Мір, добре, що темно,

бо я стану червоним, як скажу.

Дякую за все, що ти для мене робиш -

за обох батьків.

Я це ціную, правда.

Оля, як тобі це вдалося? Цей кінь, цей Похер - такий треш!

Олю, ти окей?

-Так, Діма! -Ти де? Давай, швидше, йди сюди.

Ідея з конем - це бомба. Його потрібно забрати зі сцени.

Та йду я.

Льоня. Капітошка, я сказав, заспокойся.

Дай пульс поміряю.

-Та розслабся! -Куди розслабся?

У тебе мізків нема чи що? Заспокойся.

-Супергерої? Опа! -Ого!

Ось ми вас і знайшли.

Я ж казала, що вони геї.

Що?

Я зараз покажу тобі гея!

Привіт.

Як тобі фестиваль?

Чекай, я теж маю перевірити.

Тоді загубися!

-Ти щось тямиш? -Ні.

Ольга…

Я прилетів у Київ з планом, як тебе забрати в Мюнхен.

Як це зробив мій тато з мамою.

Але я більше не хочу жити за планом.

Я хочу бути тут,

з тобою.

Без плану.

Тому що я люблю тебе.

Гансе,

ми з тобою знайомі півтора дні!

Це жахливі півтора дні. Про яку любов ти взагалі говориш?

Ми з тобою один одному взагалі не підходимо.

І цей день, який ми пережили разом,

і ти… і я…

і ми…

Подивись, Діма не дивиться на нас?

Ні.

Я зараз ще принесу. Ви тільки тут стійте!

Офігенні вихідні.

Треба частіше кудись виходити.