Afrikaans
Akan
Albanian
Amharic
Arabic
Armenian
Azerbaijani
Basque
Belarusian
Bemba
Bengali
Bihari
Bosnian
Breton
Bulgarian
Cambodian
Catalan
Cebuano
Cherokee
Chichewa
Chinese (Simplified)
Chinese (Traditional)
Corsican
Croatian
Czech
Danish
Dutch
English
Esperanto
Estonian
Ewe
Faroese
Filipino
Finnish
French
Frisian
Ga
Galician
Georgian
German
Greek
Guarani
Gujarati
Haitian Creole
Hausa
Hawaiian
Hebrew
Hindi
Hmong
Hungarian
Icelandic
Igbo
Indonesian
Interlingua
Irish
Italian
Japanese
Javanese
Kannada
Kazakh
Kinyarwanda
Kirundi
Kongo
Korean
Krio (Sierra Leone)
Kurdish
Kurdish (Soranî)
Kyrgyz
Laothian
Latin
Latvian
Lingala
Lithuanian
Lozi
Luganda
Luo
Luxembourgish
Macedonian
Malagasy
Malay
Malayalam
Maltese
Maori
Marathi
Mauritian Creole
Moldavian
Mongolian
Myanmar (Burmese)
Montenegrin
Nepali
Nigerian Pidgin
Northern Sotho
Norwegian
Norwegian (Nynorsk)
Occitan
Oriya
Oromo
Pashto
Persian
Polish
Portuguese (Brazil)
Portuguese (Portugal)
Punjabi
Quechua
Romanian
Romansh
Runyakitara
Russian
Samoan
Scots Gaelic
Serbian
Serbo-Croatian
Sesotho
Setswana
Seychellois Creole
Shona
Sindhi
Sinhalese
Slovak
Slovenian
Somali
Spanish
Spanish (Latin American)
Sundanese
Swahili
Swedish
Tajik
Tamil
Tatar
Telugu
Thai
Tigrinya
Tonga
Tshiluba
Tumbuka
Turkish
Turkmen
Twi
Uighur
Ukrainian
Urdu
Uzbek
Vietnamese
Welsh
Wolof
Xhosa
Yiddish
Yoruba
Zulu
Я у клубі.
Може прийти?
Візьми трубку.
Візьми трубку, Іра.
І ради їх мати руку!
Чули, ми взяли йому з маніака. На жаль, про Ковеля нічого. Але я вкрав фото його
авто з рапорту патрульних. Глянете?
Відопотрібно, ви чого?
Присядьте, присядьте, присядьте. Ви щось зовсім заблідли. Я вам водички принесу.
Ось, відміть.
Дихайте, дихайте.
У вас ж права майже 30 років і свєрта мобіль, але ж ви його не використовуєте.
і коли Славко руку травмував, ви категорично відмовились сняти за кермо.
Це ж не просто так щось трапилося. Я людей вбила.
Блок.
Вони загинули в машині, в яку я врізалась.
Ого. Ти вбила людей.
Ого. Я вимкну, мабуть, щоб не тригарити.
Все добре? Нормально.
Якісь новини про босса? Хоч щось?
Ні, нічого.
А про Ірину Володимирівну?
І що нам тут самим робити?
Я так більше не можу. Я йду гуляти.
Окей. Я з вами.
Можемо в кіно сходити. Тишки капізму нам не завадить. Якби мовити, втечемо від
проблем. А єдепутіна, ви ж з нами, так?
Ні, ні, ви не зрозуміли. Я йду гуляти сама.
І нікого з вас з собою не кличу.
Добрий день.
Як справи не питаю, це таки три трупи за тиждень. А між тим, шановні, у вас
повну проблему. Міністр вистереться через Ірину, і йому потрібна жертва.
В найгіршому випадку це, звичайно, буде коваль, а в найкращому буде хтось із
вас.
Отже, міністр довірив мені передати вам цю надскладну і надвідповідальну справу.
Походу, глухар.
Які в нас ніколи не розкриваються. Цю справу треба розкрити. Скільки часу
з моменту вбивства?
Дві доби.
Шанси знайти вбивцю через 72 години дорівнюють нулю. Як мені подобається ваш
оптимізм. У вас ще й цілих 24 години.
Кого вбили?
Його.
Ні, ні, ні, не сюди.
Не сюди, не сюди.
І ми маємо це зробити без Коваля? Так.
Бо його зараз тут немає, а значить він вам не допоможе. Але ви можете допомогти
йому.
Удачі.
Що ви робите?
Повернісь, будь ласка, в палату.
Анастасія Олександрівна, а де мій одяг і телефон?
Вам їх повернуть під час виписки. Добре, виписуйте.
Ні, якому разі.
Втрата свідомості за кермом – це не просто втаму. Причина може бути в
перенапоруженні, стрибку тиску, порушенні мозкового кровообігу.
Останнім часом у вас були, головний біль, запаморочення, шум у вухах, двоєнє
очах? А який у мене статус? У мене переломи, забої, струс. Це диво у вас
забій м 'яких тканини, тіло посічене склом. Але у вас нервове виснаження,
ймовірно ПТСР. Ну тоді я здоровий. Де мій телефон?
Доброго дня, джентльмени.
НБР, майор Коваль.
Змушений позичити у вас ваш одяг і телефон.
Ненадовго. Доброго, пацани.
Так що, який план?
Давай так, ти береш папку з допитами з місця злочину, я коробку з доказами, а
тобі.
Вензі, яке повне ім 'я вбитого? Проб 'ю його. Імені немає, зазначено як не
встановлена особа. Тобто ми шукаємо невідомого вбивця, не встановленого
таємного замовника невідомого вбивця, невідомого чоловіка.
Без коваля?
В деморалізованому колективі.
Катастрофа. Клас.
Дякую, все поверну.
Я не знаю, чи це ви так не довіряєте особи в темені, чи медицині в цілому,
вас серйозні проблеми зі здоров 'ям.
Абонент не може прийняти ваш дзвінок.
Коваль!
Алло, Микита Андрійович, це Коваль. Що з Ірою?
Радий тебе чути. Ти в порядку? Так, в порядку, вже виписувався. Що з Ірою?
Інтоксикація міорелаксантом, ураження струмом. На кілька хвилин повна втрата
свідомості, дихання не було, але, слава Богу, все обійшлося. Лікарі кажуть,
зупинка була коротка, мозок не постраждав. А де вона лежить?
Вибач, не можу сказати. Ви не можете сказати конкретно мені, чи взагалі не
можете сказати? Не психуй.
Іру ледь не вбили.
Це звичайний протокол безпеки.
Сам не дзвонив їй? Ні, зв 'язку немає. Що з маніаком? Твої взяли. Гарно
спрацювали. Добре, хвалю.
Гаразд, хвалю. Я зараз трохи зайнятий, тому давай одужу і повертайся встрій.
Вас не просто так мушить головне білі і тривало безсаня.
Ви можете піти.
Однак при всій поваді до вас, як до ветерана.
Якщо ви не можете про себе подбати, це за вас зроблю я.
Я донесу до вашого керівництва, що ви на дії здатні перебувати в гострій фазі
ПТСР і становити загрозу для себе і для оточуючих. Дайте мені три дні, і я
поспостерігаю за вами.
Може, нарешті ведеш мене в курс справи?
Так, Галюбки, нам привезли тіло, не знайомиться, звони пало.
Єди Петрівна зафіксувала різні параметри його обличчя.
Відстань між віницями, довжина носогубки, висота вух. А отут, бачиш,
проганяю його по базі зниклих безвісти.
Сподіваюсь, його близькі з 'явили до поліції.
Убивство було два дні тому.
У Коваля дві коханки?
Одразу?
Дві коханки?
А ти по цій справі?
Ірина і балерина.
Вдумайся в це. Ірина і балерина.
І ти мені про це не сказав, так?
А ти що думала, що ти така унікальна, так?
Що у вас такі особливі стосунки. А він такий гад, не взяв тебе одразу, бо не
тому, що не хотів поспішати, а тому, що просто тебе не хотів.
Дякую.
Нелі подарунок. То ти більше не приховуєш щось з цього падка, так?
Срати нога! Що це було?
Забий.
Ти знайшов щось?
Чуваки, я знайшов відео з веб -камер.
Так.
Невідомого застрелили на вулиці Лісова.
Ось він.
Дивись. Йде собі в помаранчевій куртці.
Добре. Ні, ну реально, це теракотова. Та добре. Йде собі, нічого не підозрює.
Дивись. Бачиш, паркується білий бус. Він заходить за нього. Тепер зацікай мій
час. Один, два, три.
Чотири. П 'ять. Пів. Пав. Бус їде. Бачиш червону пляму? Це наш клієнт. Тільки
вже стоював.
Непогано погуляв.
О,
збіг по базі, зник на базі.
Та ти ж.
Так. Це ж він, так?
Схожий. Значить, це в нас Олег Климчук. 43 роки. Пішов із дому і не повернувся.
Був одягнений у... Помаранчеву.
Помаранчеву куртку. Добре. Так, стоп. Що за фігня?
Дружина заявила про газетнення ще в квітні.
Зараз липень. І що, три місяці ходив у тій своїй помаранчевій куртці по місці,
ніхто знайомих його не зустрів, тільки кілери?
Слухай, може, Хаяїда Петрівна скаже його дружині про смерть?
Ну, щоб не я. І не ти.
І не Софія. Бо буде біда.
Олено, мені дуже шкода.
Ви думаєте, мені Олега шкода?
Я весь цей час за ним ридала. Тільки заспокоїлася.
Мені себе шкода.
Виявляється, він просто втік.
Вийшов під цигарки і не повернувся. Я така дура. Це життя його виправдовувало.
Скажіть, що він таке робив ці три місяці, за що його вбили?
На жаль, нам це поки що невідомо. Він був пов 'язаний з криміналом? Може,
щось незаконне?
Не знаю.
Олег працював на заправці пістолетником.
Заробляв копійки.
Гледачі він. Нічого не хотів робити. Ні законного, ні протизаконного. Ну, хто ж
бажав йому смерті? Може, у нього з кимось були конфлікти?
Та нього і друзів не було.
Ворогів тим паче.
Хіба що собутильники.
Боже, яке нудне життя у вашого чоловіка.
Ну, хто ж його застрелив?
Собутильники? Тефія? Що? Нічого.
Вибачте їй.
Ну, не всім випало таке цікаве життя, як тобі.
Заміж ти не поспішаєш, як бачу.
Там нудно.
Готуй, прибирай, сраки дітям витирай.
Але з нас хоча б як користь, діти.
А з тебе яка?
Чоловіків із цими крафти?
А ваш алкаш -пістолетник ще так покусив. Соня, замовкни.
Олена Васильівна, вибачте нам, будь ласка. У нас двоє колег мало не
ми всі на нервах. Дякуємо, що приїхали.
Я вас проведу.
Софія, ти що робиш?
Візьми себе в руки.
Не можна через чоловіка робити боляче всім, особливо тобі. А я дочку Петрівну.
Тільки вам мене вчити. З вашим щастям в особистому житті.
Не жалкуєте, що залишились?
Виявляється, власне, так погано, як я очікував.
Чужий телефон можете віддати мені передав власнику.
Вам люди не потрібні? Бо хлопець вже всім розказав, що працює в НБР. Та я
вже персонажів. Дякую.
Лешкі тісни настали. Так, ми всі рідні як пальці. Я вказівний, Софія середній.
Ти... Ти дуже молодець.
Але маємо стати кулаком.
Згода?
Ясно. Поки я не наш босс в лікарні, нам потрібен неформальний лідер. А я якраз є
людиною системним і абстрактним мисленням. А ти вже щось знаєш? Тоді
будь ласка. Бо Єда зайнята, Софія збожеволіла, а Славко і так нічого не
що ти кажеш.
Я дещо дивна.
Я слухаю.
Сканини вбитого щільні, ніби воскові, без звичної еластичності, судини ламкім,
язери шаровуються при дотику. Я думала, що це через те, що тіло зберігали два
дні в неналежних умовах, але... Але аналіз крові нічого не показав.
Тромбоцити не функціонують і є непридатними для аналізу.
Як справи?
Розповідаю нашому неформальному самопроголошеному лідеру про склад крові
Точніше про неінформативні лейкоцити. Тромбоцити. Тромбоцити.
І що?
І що?
І що ти думаєш?
Ну, ти що думаєш?
Я думаю, у крові сталася реакція якась.
Хімічна. Тепла.
Висока температура.
Холодна. Низька.
Це що було? Я не зрозумів.
Тіло перебувало у глибоко замороженому стані. Ну, а потім його розморозили.
Аааа. Аааа.
Молодці, молодці.
Працюйте.
Ну,
як ви там?
Бос, ми такі раді, що ви в порядку, і що подзвонили, і що гарно виглядаєте. Як
ви? Я нормально.
Мене поки що звідси не випускають, так що давайте одразу до справи. Хто почне?
Я, бос, я.
Ми поки що не встигли вибудувати версію. Є нестиковка.
На відео з вуличної камери нашого жертва Олег Климчук йде по вулиці Лісовій.
Проходить за білий мікроавтобус. Через 10 секунд мікроавтобус їде, а жертва вже
лежить на землі. Ми мали не розпізнати, свідки не знайшли.
І в чому невідповідність?
Неля вважає, що тіло було заморожене. Вже після того, як в нього стріляли.
А Климчук вже півроку в розшуку. О, це важливий момент. Дякую.
На записі ви точно бачите, що до мікроавтобуса йде Климчук? Чи ви тільки
допускаєте, що це Климчук?
А що за камера? Що вона
знімає?
Тобто трансляція загально доступна?
Добре, тоді версія така.
Жертву вбили близько пів року тому, а тіло заморозили. Неля, може бути? Так.
А три дні тому інсценували вбивство.
Один зі співучасників у червоній куртці пройшовся так, щоб здавалося, ніби він
Климчук. А коли зайшов за мікроавтобус, з нього витягли тіло вбитого. А їй до
Петрівно може бути?
Цілком. Могли підкинути гільзи і пролити кров, яку попередньо теж заморозили.
Ще у вбивці є доступ до великого холодильнику та білого мікроавтобуса.
А де Софія?
Вона прихворіла.
Вона поки не з нами.
Завтра зранку їдьте на місце злочину і спробуйте зрозуміти, чому тіло залишили
перед камерами. Плюс.
Привіт, як ти?
Збираю галізу, хочу побачити Париж.
Ні, не щоб померти, а щоб зустріти своє кохання.
Знаю, що хтось шукає серед людей, а я...
Вирішила закохатися в місто.
Маруся, я не мав цього допускати.
Вибач мене.
Це був цікавий досвід.
І цікава пригода.
Але будь -яка пригода зрештою стає лише спогадом.
І ти залишишся моїм. А я твоїм.
Цінним свідком.
Прощавай. Дякую.
О, а ось і наш неформальний лідер. Лише з цим годинним запізненням. Ну, ви ж
бачили цей тетор. Ага.
А пів години тому затору не було.
Ладь, ну ми ж навмисно домовилися зустрітися раніше, щоб оцінити ситуацію,
тут склалася рівно о 7 .43, коли залишили тіло.
Вибачте, і як тут було о 7 .43?
Ну, з відео ми знаємо, що машин було мало, все співпало.
Пішоходів теж не було, тож ви вантажити тіло і залишити його на проїжджій
частині було нескладно.
Я не розумію, чому вбивці не зробили цього вночі. Ну, щоб не помітно. А може
вони хотіли, щоб було помітно?
Ну, не могли поховати тіло, знищити.
А вони демонстративно залишають його тут. А що це за затор? Звідки всі їдуть?
Ну, там кілька літних пістечок і далі села. Люди їдуть на роботу.
Ага, тобто вони залишають тіло о 7 .43 ранку, коли дорога порожня. Ось мені тут
починають прям валити машини.
Тіло, звісно, помічають і викликають поліцію. За пів години тут оточення,
експерти, права смуга зайнята, ліва ледь -ледь тягнеться. І всі, що в цьому
заторі стоять, помічають тіло.
І що?
Цільова аудиторія цього перфоменсу саме в цьому заторі. Той, кому конкретно
адресувалася ця сцена вбивства, кожного дня проїжджає цією дорогою у діапазоні
восьма... 15 .09 ранку. Яка ексцентрична, але цікава версія.
Добре, лідери, звання тобі повертаємо. Поки. Що робимо далі?
Євгенія Петрина, поїдьте до вдови, запитайте, чи не було вбитого когось з
знайомих, хто проживає в цьому напрямку. А я поверну дитями профію, час їй
повертатися в сім 'ю.
Я вам все не сказала.
Пригучайтеся. Дякую.
Олена, подивіться, будь ласка, на цю карту.
Ось тут знайшли тіло вашого чоловіка.
Чи може в цих селищах жити хтось, з ким він міг бути знайомий?
Хіба що лиш на умову, коли вміють.
Але вони років 20 не спілкуються.
Коломієць тепер велика людина, депутат лісового району. У вас є його фото?
Ось, другий зліва Коломієць, а в крайній справа мій Олег.
А хто інші?
Однокласники. Вітя зараз в Канаді, а Льоня помер. Його зарізали на вулиці.
Грабіж чи п 'яна бійка. Льоня сильно пив.
А, до речі, знайшли його недалеко від заправки, де Олег працював. Він Льонію
пізнав.
Може, пригадаєте, коли це сталося?
Та минулого року.
Липень був, як зараз. Липень. А число раптом не 16?
Можливо, а що?
Саме 16 липня знайшли вашого чоловіка.
В моєму телефоні є жучок?
Програма батьківського контролю.
Кава з віскі, як ти любиш.
Звідки знаєш?
Не пам 'ятаю. В твоєму телефоні я ще не шарився, хоча міг.
Ми приймаємо той факт, що ти соціопатка, лицемірка і егоїстка. Але не треба
злажувати нашою любов 'ю.
Давай повертайся і знову вдавай, що ти нормальна.
Просто не очікувала, що я так вилипну. Ніби ж велика дівчинка.
Опікалася, опукала.
Просто він такий... Який?
Він такий, що не траплялися.
От зараз ти образ вживаєш.
Ти розумієш, що мені не по кайфу таке слухати. І знаєш чому?
Вибач. Просто ти, типу, мій єдиний друг.
Сам винен.
Ну, раз я вже попав у френдзону, може обговоримо розкладки таро чи послідчені
кінчики?
А їде дзвонить.
Попрацюємо?
Його пробили. Ані промислового холодильника, ні фарухона.
Вітаю. НБР?
Поговоримо?
Блін, ви що, серйозно?
Ви вже на сесію прийшли.
Я ж пропонував зустрітися не на людях, щоб це не зашкодило ні мої, ні ваші
репутації. Зі твоєю репутацією я вборюся, а от репутацію мертвого
складно буде виправити. Тихо, тихо, дівчинка, ти що таке говориш?
Впізнаєте, ви і троє ваших однокласників, двоє з яких мертві.
В понеділок ви їхали на цьому авто і стояли в заторі на дорозі, де було
тіло Олега.
Ось кадри з трансляції камери дорожнього руху, ось ваше авто, ось тіло вашого
однокласника.
То що, Олег, серйозно?
Бувають же збіги.
Підсумуємо. Рівно рік тому, 16 липня, вбивають Пленіда Кисльова, його
Олег. За рік вбивають Олега.
Його бачите ви.
Як ви думаєте, що може статися через рік?
Та це маячня.
Я не можу тут говорити.
В мене сесія зустрічі.
Зателефонуйте якось потім.
Вмикаєте логіку!
До вбивств він не причетний.
Але він наступний, він точно знає за що.
Ну що, босс, куди далі?
Славко знайшов маму Леоніда, нашого першого вбитого. Поїхали.
Я вже помер?
Чи як?
Так. Ми ваші янголи.
Атеїстів вже пускають до раю? Так. І ви зобов 'язані все з 'їсти. У нас у раю
суворі правила.
А ви знаєте, що медпрацівникам потрібно говорити тільки правду? Від цього
залежить ваше життя.
Добре.
Що ви хочете дізнатися?
У вас є хронічні захворювання?
Немає. Алергіяни медикаменти?
Немає. А наречена?
Нареченої в мене також немає.
А Ірина Кравець вам хто?
Ви до неї їхали, коли потрапили в аварію?
А ви звідки про неї знаєте, дівчата?
Ми нічого не знаємо. Аню, ходімо. Стоп, вона тут? У цій лікарні?
З кінця коридору службовий ліфт. Третій поверх.
Палата 301.
201? 301.
Дякую.
Зачекайте.
Дякую.
Дура. Спіалка тебе вб 'є.
Дуже гарні фото.
Хто їх робив?
Мій Люня.
Захоплювався фотографією. А можна альбоми подивитись?
Звичайно. О!
Молодий був такий мрійник.
Такі плани мав на життя.
А потім навіть не знаю.
Зіткнувся ж життям і всі мрії розгубив.
Пити почав.
Ви щось дізналися про його вбивство?
На жаль, ні. Ми розслідуємо вбивство Олега Клинчука.
Олешку?
І його теж?
Ми думаємо, ці два вбивства пов 'язані.
Господи, прости, за що ж ти їх?
А тут багато фотографій, де Леонід з однокласниками. Він з Олегом, Вовою, з
Вітєю. А остання фотографія до того на осінь 2004 року. Вони ще пристали
спілкуватися, чи що сталося?
Він мені про себе вже особисто нічого не розповідав. Та і з 'їхав він якраз у
липні 2004.
І пити почав у цей час.
А що в коробках?
Дружина Льоні колишня повернула його речі. Ви не будете проти, якщо ми
подивимось? Так, дивіться.
Треба зрештою з цим щось робити.
Дякую. Я ще чаю принесу.
Так, можна.
Мені байдуже на твої вибачення почуття.
Хоча, які в тебе можуть бути почуття?
Твариний інстинкт. І коли тобі погано знову і знову, ти приходиш до мене.
Хоча ні.
Тебе привело до мене почуття провини, Коваль.
Глибоке і руйнівне.
Але мені плювати.
Чуєш?
Мені і на це плювати.
Живи, Стім Коваль.
Я не знаю, що тобі можна, а що ні. Тому я взяв все, що знайшов.
Чай, кава, сік, трохи вина.
Заспокійливі і фрукти.
Хороший же був фотограф.
А це виклуголіком.
Я в дитинстві був геніальним математиком і став злочинцем.
Неля була класним хірургом і стала злочинницею.
Славко!
Був просто файним хлопцем. І став злочинцем. От ти.
Могла би бути актрисою, письменницею, президенткою, інфоциганкою та ким
завгодно. Але... Нічого ви не можете зробити.
Люблю твої грішки. Як і ти.
Як і цей Леонід. Але він помер через такі грішки.
Опа.
Непроявлена.
Датована липнем 2004 року.
Це ж цей період він перестав фотографувати своїх друзів.
Ти зможеш зробити цього фото?
Ні, але є YouTube.
Зробимо це в лабораторії Аїди.
Аппаратуру позначимо десь тут?
А, Аїду ми не покличемо.
Ти лідер.
Бери і роби.
Коли тобі набридне мати коханця, знайди собі чоловіка.
Пам 'ятаєш, коли ти мені це вперше сказав?
Четвертий курс, твій день народження.
П 'ятий курс, коваль.
Хіба? П 'ятий. В четвертому тебе все влаштувало.
Ти завжди був зі мною чесним.
Ніколи не говорив про кохання, про майбутнє, про нам.
Я сама відвідала.
Ти був хорошим другом. Ну?
Є.
Є, коваль, є.
Льодом із моргом.
Дивись, є?
Усі?
Льоня, депутат відкроює, Олег молодий.
Всі четверо.
А тут?
Останній знімок того дня.
Далі їм чомусь стало не до фотографії.
Що там?
Щось страшне?
Може там ходячий мрець.
Ну і де фотка?
Такі терпіння на фері.
Лаклі.
Трішки терпіння.
Давай.
Ви такий наляканий. Там сталося щось страшне.
Вони були в лісусмузі.
Поруч явно не річка, скоріш за все озеро.
Судячи з фото, без наметів і провізії небагато.
Значить вони десь в Київській області. І недалеко якогось населеного пункту.
Малий Звудков, явно ти пішки прийшов.
Що це за озеро?
Може, міністерка?
Озеро.
Міністерка. Терка є.
І поруч жило вербівка.
То що, поїхали поговоримо з містами, не? Так рано так. Сплять всі.
Сплять?
Метики ці. Ну що, поїхали на природу, покажу тобі корову?
Слухай, тобі не здається, що ця птаха підозріла, а?
Це гузька.
Якщо ви нарушите, то арестуємо.
Чекай. Я тобі підіграв. Бо ти голосно крикнула.
Це рефлекс такий.
Лагід, дивись, як вона при рту.
Не бачу.
Це не смішно.
І чого це ви там кричите?
Доброго дня.
А ми хлопця з вашого села шукаємо. Ось фотографія 20 років тому.
А ви самі звідки бузите?
Ми НБР. Що? В поліції. А, в поліції, це добре.
Зачекайте. Бадя!
Бадя! Що горлопаниш? Тут в поліції за хлопця питають.
А я не бачу. А це не Миколка. Той, який
мовчун.
Він саме. Це вам треба до Наталки. Ось ота хата.
Вам знайомі ці люди?
Ні. А хто це?
Ці вбиті, цьому погрожують. А це в Канаді.
Боже, я точно не бачила.
Ще таке питання. Ви знаєте цього хлопчика?
Так, це мій Миколка.
Прізвища, уточнюю, Мовчун?
Касьянами. А Мовчун – це його сільське прізвисько.
Миколко до сіми років такий був, тарахтєлка, не перебалакаєш.
Рибалку обожнював. З чоловіком весь час на рибалку ходив, на озеро.
І доходився.
Пішли тоді разом, а повернувся.
Миколка сам, пізно.
І ось з такими речами.
І після цього вже чотири роки не розмовляв.
І його возила до психолога, невролога.
Він тільки в 12 потроху почав говорити. А батько?
А батька так і не знайшли.
А що там сталося, Микола, я вам ніколи не розповідала.
А коли зник ваш чоловік?
16 липня 2004.
А син працює? Так. У нього з братом цех по переробці і зберіганню м 'яса.
Продає в супермаркетах.
З таким великим холодильником?
Так. І мікроавтобус є для перевезення м 'яса?
Білий.
Так.
Скажіть, а ви вже знаєте, що сталося з моїм чоловіком?
Ні, нам ще потрібен час. І поговорити з вашим сином.
Вибачте, ви згадали про Канаду. Я не знаю, чи потрібно вам це, але щороку
мені хтось висилає 5 тисяч доларів з Канади.
Я мала би бути вдячна, але за все мені платять.
Що вони зробили з вашим батьком?
Хто з них це зробив?
Щоб він ще пару років пожив у страху.
Як я все життя.
Щоб він з жахом згадував цей день.
16 липня.
Я вирішив чинити замусу.
Пацан, ти де живеш?
А мамка в тебе є?
Є, так.
Хочу, щоб з ним все було добре.
Тоді це буде все, що ти ще не тут бачив.
Якщо ти комусь про те розказуєш, Знайдеш мамку з перерізаним гором. Ти мене
зрозумів? Навіть якщо просто ти комусь про це не цякнеш, я прийду вночі і
твої уші. Ти мене зрозумів?
А тепер біжи звідси і не озирайся. Бо якщо озирнешся, то це буде останнє, що
побачиш в своєму житті. Поняв?
Вали давай!
Хто вам допомагав, ваш брат? Він допомагав вам помітитися.
Я б це сам.
Він не знав.
Вбивство на очах сина. Понад 20 років тому в селі Вербівка безвісті зник
Григорій Литвин. Вас підозрюють у скоєнні цього вбивства. Прокоментуйте,
ласка. Чому ви уникаєте журналістів?
Я прийшов здатися. Брат усьому зізнався, і я зізнаюся.
Іди звідси, поки тебе ніхто не бачить. Я його не кину. А матір кинеш? Їй що
залишиться? Так, запевняю, ми без тебе всіх покараємо. Твоя справа матір любити
і онуків їй народжувати.
Пішов в ліцей. Давай, давай, давай.
Я вам клянусь, я цього депутата, я його з лайном перетру. Я його в дупу висув
з костюму Арманія Гістану і в тюрму. На вітнім років. Отак, ви... Ви
молодці. Коваль може вам випишатися.
Обнімемося.
Або не будемо.
Літкуйте.
Що смішного?
Наказ є наказом. Я піду по тяжке.
Алло.
Скільки ви мені нічого не розповідаєте, а деякі результати ваших аналізів мали
дивні показники, я вирішила дослідити вашу медичну історію і натрапила на
історію хвороби вашої матері.
Її смерть не була результатом помилки лікарів.
Вона вмерла від нервового виснаження.
Від хвороби, яка називається фатальне сімейне безсоння.
Дуже поетично назвав.
Тридцять років тому ніхто не міг дати цей діагноз і ніхто не міг допомогти.
Скільки вона не впала?
Пів року?
Десять місяців. За той час медицина пішла вперед. Ми можемо дізнатися, чи
передалася вам ця хвороба генетично.
Ви нічим не зможете мені допомогти. Ліків немає. Надійні не допомагають.
Ви думаєте, я не розумію, що відбувається?
Ви в мені бачите об 'єкт для своєї роботи. Мені це не подобається.
Ви живете в страху підпустити до себе людину.
Боїтеся завести сім 'ю. Але є ймовірність, що цей страх не
ПТСР. Якщо цей ген вам не передався, ви зможете жити нормально. Я живу
нормально.
Просто вже така у нас нормальність.
Від Коваля Олега. Розмова записується. Якщо бажаєте відповісти абоненту,
натисніть 1.
Дякую.
Can't find what you're looking for?
Get subtitles in any language from opensubtitles.com, and translate them here.