Original subtitles

Не може піти. Пусти, пусти дитину. Вон Зойка.

Зойка, виплюнули все, а ти репетуєш.

Давай, давай, давай, давай, давай, давай.

Кричи, кричи, кричи.

Ну, давай, давай.

Чому він мовчить?

Поповинно я.

Удавився. Синій родився.

Тішися.

Недовго. Твій теж не виживе.

Дорогою у Сибір помре.

Знаєш, що не виживе?

Килину.

Килину.

Візьми його собі.

Рости, як сина.

Тебе молоко.

Візьми, прошу.

Точно здуріла.

Мій чоловік Іван Куц вигнав вас з дому.

Землю відібрав.

Завтра до Сибіру відправляє.

А ти мені за це сина?

Будеш любити його.

Бог простить вас за все.

Мати Божа, ти знаєш, що я це роблю.

Нехай мій син виживе, виросте гідним свого роду і ніколи не відсурається

землі.

Благослови його.

І нехай любов переможе зло.

Гарна вшиниця вродила. Добрий врожай збере.

Про такому господарю, щоб і не зібрала.

Думаю, все відчуває.

Знає, що після мене нікому буде господарювати. От і дає поки що.

Чихто зарані прощається. Ще жити і жити.

Ніхто не знає.

В тебе донька є. Хоч і не рідна, але ж ти її любиш як свою.

Приведе зятя.

Буде її господарювати.

Аби вона хотіла цього?

Ні, Вася.

На Оксану я більше не надіюсь.

Там молода ще, але з руками одумається, от побачиш.

Аби була щаслива. Так вона щаслива у Варшаві.

Подалі від землі.

Хто це до нас?

Тато! А як знала, що ти будеш тут?

На умисле поїхала цією дорогою.

Отсана, донь.

А ти ж в Польщі, а що тут робиш? Скучила.

Вирішила сюрприз вам зробити.

Дядько Василь.

Як здоров 'я? Або не гірше. А ми про тебе якраз говорили.

Так, признавайся, що трапилось?

Чого трапилось?

Що, я не можу просто так додому приїхати?

І надовго, чи назавжди?

У творчу відпустку.

Може, затримаюсь, вдома розповім.

А ти кажеш, сою три роки підряд сіяти не можна. Диви, яка дебела.

Стричків багато.

Щоб дощу.

Погода напише, як нам треба.

Тридцять центнерів з гектару буде.

Голландські комбайни поставиш сюди.

Хай Руманів вдавиться.

А ти чого такий сумний?

Кругом бачиш свої кургани? Це могильник. Йому дві з половиною тисячі років.

Я мовчу тільки тому, що це поле освоїли до вас.

Тільки його закриють все одно для розков покрану чи пізно.

Тому що це що?

Історія. Сину, що ти там збираєшся викупити?

Золото давно покрали. Там і кісток не лишилось. Справжнє золото от росте. Не

починає, то зараз почуємо, як і ми, несвідомі фермери, думаємо тільки про

вигоду. Я цього не казав, це сказав ти.

Бізнесмени їдуть.

Хто це? Куци?

Лихо приносимо.

Що ти став, як рагун?

Тебе я не спитав.

З дороги давай з 'їжджай.

Степан, я заберу.

Так, і куди це ми дивимося? На колосочки?

Замок.

Це що? Це Окшана Романюк?

Слухайте, блін, я її зі школи не бачив. А че я не ламайте тоді його, поняв? А то

вже слина потекла.

На кого? На Романючку? Вона ж не віжена.

Це воно, цей щось, це його, так? Це його.

Батько жартує.

На Ломанюка, на мене ні.

Не набридло вам ще з Романюками собачитися? Не пхай носа в печі не

Вони ще не відповіли за поле, яке в мене забрали.

Можемо йти додому? Я за мамою спочиваю.

Поїхали.

Дочі, ну що ж ти не сказала?

Я б хоч голубців приготувала.

Мамочка, вона красуня.

Мамочко. Ще в тиждень. І голубців, і вареників. Я довгенько побуду. І ти у

відпустку усі свої арештування прихопила?

Тату, з мольбартами бережно. А це я сама візьму. І за тиждень не втечеш?

Не втечу, якщо не вижените.

Буду малювати. Навесні у Варшаві відкривається моя перша виставка. Боже,

у нас талановита. П 'ять картин української серії хочу зробити. Поки не

будете мене терпіти.

Ну, як я терпіти?

Ми щасливі.

Правда, тату, а?

Пішли обідати, за столом розкажуть.

А мене запросити?

А як ти дізналась?

Ну, я подзвонила. Знала, що будеш рада подрузі.

Давай допоможу.

Піде.

Вау.

Оригінал? Угу.

Наразі в продажі купила.

Суперова.

Слухай, а вона не замала для тебе?

Чи мені здалося, що ти поправилася?

Забирай.

Серйозно? Угу.

Оце яка!

А цю не дам.

Це мені тато на день наручний подарував.

От би такого одягти на Івана Купала.

Піде?

Та ну, Ліс.

Батьки казали, що це перфуминг котів.

Тату розсердиться.

Дурниць якийсь.

Їхній Макс вернувся з експедиції.

Може, теж там буде?

Бачила його сьогодні. Коли ти встигла?

Та випадково, на полі просіклись. А ви ж однокласники були, так?

Ну, були і що?

Ми з ним ніколи не дружили.

Завжди хотів здаватися розумнішим за всіх.

Оксанко, ну, підемо. Там така красива туса, всі ці традиції.

Підемо.

Ну, якщо вийде, то познайомишся з ним.

Ну, він мені так подобається.

Ну, і ще одна піду.

А вміє наш батько людям на ухо навішати.

Така вже покаже.

Знаєш, яку копійку така показуха обходиться?

Батько відроджує народні традиції.

Ти як історик не маєш бути проти.

Знаємо ці традиції.

Для місцевих.

Щоб мовчали про паї і про захопані береги. Це як чорна ягня в білому стаді.

тобі не так?

Ну, який вже є.

Ну, я не знаю. Ну, мені гидко просто.

Подивись, все якесь таке... Несправжнє.

Все, я тебе люблю.

А не бачиш того, Дігнат, ким би ми були без нього?

Ти ж ти нам залишишся.

Пішли через багаття стрибати.

Хоч на дівчат подивимось.

У тебе, до речі, хтось є?

Є. Аж дві.

Перший звати комбайн, а інший сівалка.

Дякую, що ви там були.

Ну що, стрибаємо?

Це ненормально.

Що, вам радо залишитися?

Схоже, збираються стрибати через багаття. Я теж.

Побачайте, господарі свята без чара.

А хто ж сумнівався, що ти влізеш?

Ну що, передумала?

Оксану не треба. Він ражиться, це небезпечно.

Ну як?

Як Вікночка перелетіла?

Привіт.

Познайомтесь, це Ліза, моя подруга.

А це Макс, спонсор «Дрог для багаття». Дуже приємно.

Довго тренувалась?

А я все роблю на таланті.

У вас тут так гарно.

Правда?

Він на мене навіть і не глянув.

На твої ноги витріщався.

Ліза, йому мої ноги не цікаві. Він їх з першого класу на фізкультурі бачив.

Ну ти ж мало мені якось допомогти.

Придумай, як нам з ним притнутися.

Давай так.

Як будемо пивкати вінки, то ти швидко пивкай свій до нього.

А ти з дідькою що будеш робити?

Ну, хочеш, то плю його, поки ніхто не бачить.

Для мене кинула?

Ні. Ні.

Максим, Максим, не чіпай. Не чіпай.

Пайся за мене.

Води не напилася?

Вода теж ваша.

Ого, бачив, в тебе нарешті виросли груди.

Дурно. Ліз, допоможи встати. Давайте я тебе звичайно допоможу.

Айо!

Здається, ногу підвернула.

Так, їдемо в літерарію.

Відшипись. Хай подивляться ногу, може в тебе тріщина.

Бабуся все зробить.

Ти знущаєшся? Їй вже сто років. Дев 'яносто шість. А я досі жива. І тебе

переживи. Ліза, будь ласка, відвези мене додому.

Це моє свято, і я відповідаю за техніку безпеки. Ясно?

Ліс, візьми, будь ласка, речі.

Бабунечка моя, рідна, вибачте, я так посеред ночі приїхала і тебе налякала.

мене вже нічим не налякаєш.

Приїхала і слава Богу.

Вона на ногу встати не може.

Нічого страшного.

Вилих. У мене на стоянку є.

Ти їдь.

Дякую, що допоміг.

Вона батьку забере. Ні, я не спішу.

А хто це тут у мене ховається?

Це зайчик на обід прискакав?

А ну, виходь!

Баб, я в духу, а це ж моя.

Моя.

Слухайте, а я їздив був уже.

Батьки щось бігали по селу, щось шукали мене, переживали, а я тут у вас.

І добре мені тут було, як мене чаєм пригощали, цукерком.

А що ти тут робив?

Ну, якщо вдома, чув багато про твою бабцю. Всі ж казали, що вона магією

займається. Та відьмою називали, не соромиться.

Ба, а ти знала, чий він?

Я все знала.

Ти наступного разу, як приїдеш, так ти мені купи добрих чоколадних

цукерок. Тільки без оріхів.

Чоколадруті то не їжувати не треба. Я сама тобі привезу.

Ні -ні -ні, ну як це? Бабуся мене попросила.

Ну, приїдемо разом. От і добре. І мені веселіше буде.

Провідаєте.

Добре, приїдемо.

Тільки спочатку ж на каву.

Умріть. Ну, як це? Ти ж мені винна.

Я тебе врятував.

Чого ти так нервуєш? Ну, може, з машиною, що я піду пошукаю. Ну, ми же ж

дитина.

Ти ж знаєш, що буде, якщо батько дізнається з Кіндер.

Ну, то нехай сам виправдовиться перед батьком. Ти тут до чого?

Ти хоч у мене кажи.

Ну, я не скажу, хтось інший скаже.

Краще, я.

Ти ж не про це переживаєш, правда ж, я ж не сліпа.

Я розумію, про що ти.

Про Оксану.

Чого ти до неї вчепився?

Подивися, скільки красивих дівчат довкола.

Забудь її.

Як би це було так просто.

Привіт.

Привіт. Як нога?

Та нічого, вже майже все прийшло.

Ліза, я пасок свій цукнітого била. Ти не забирала?

Може, в машині у Максима?

Ні, у нього не було.

Ліза, ти що, ображаєшся?

Та на що?

Все як завжди.

Все, що подобається мені, дістається тобі без безсилю.

От скажи, що зі мною не так?

А Макс розпитував про тебе.

Що сам?

Ну, де працюєш? Чи довго ми з тобою дружимо?

А ти що?

Я сказала, що він сам у тебе спитав.

А він що, запросив нас сьогодні на каву?

Тебе й мене? Ну, ти ж розумієш, що я просто привід, щоб з тобою зустрітися.

Так, що ми підемо?

Коли? Так, мам.

Доча, ти з татом не говорила?

Ні, а щось сталося? Хтось підпалив на нашому полі трактор. Він сам не свій

поїхав розбиратися, щоб дурницю не наробив.

Так, я зараз туди поїду.

Ти, головне, не хвилюйся і випей заспокійливо, добре?

Набери мене одразу.

Вибач, можу обігти.

Так що, наша кава з Максом відміняється?

Чому відміняється? Поїдеш сама, ти не проти?

Добре. А куди їхати?

Це тут, в місті, ресторан куців, знаєш де?

Ну все,

вдаві.

Як ти допустив?

Степан, охолонь. Слава Богу, хоч пшениця не загорілась. Степан Сергійович, я ж

кажу, ми все розв 'ятнили.

Ваш тракторист був п 'яний, курів коли заправляв. Хто п 'яний? Микола?

Та він взагалі не п 'є.

Тут безсторонньої допомоги не обійшлося.

Тата, заспокойся, будь ласка.

Головне, що всі живі.

Може, він і правда сам напився. Що ви мені голову морочите?

Хтось навмисно підпалив мій трактор.

І замість того, щоб тут стояти, треба шукати.

У нас є докази і слова свідків. Тож не ускладнюйте. Ваш Микола в машині, п

'яний, в блюзу. Я можу з ним поговорити? Можете.

Пішли. Пішли.

Привіт.

Привіт.

Ліля.

Ліля. А де Оксана?

Вона не змогла прийти.

В неї в батька якісь проблеми.

Побудемо вдвох?

Я готова відповісти на всі твої запитання.

На які?

Оксана ж сказала, що ти хочеш дізнатися про мене більше.

Так. Я можу почати з самого дитинства.

Я ж не місцева. Правда? Так. Так, я тільки декілька років тому приїхала.

Микола! Микола!

Тебе не чують чи ні?

Ну не міг він сам, його навмисне споїли.

Що, приїхав подивитися на свою роботу? Тато!

Ну звісно, ми у всіх твоїх бідах винуваті.

Ну а хто ж?

Нам нічим займатися, тільки одним твоїм трактором.

А ви кудись їхали? Може їдьте далі?

Нам сказали, що твій батько звинувачує нас. Тридцять років це поле тобі поперед

горла стоїть. Так ти вирішив мій трактор спалити.

Все. Ну, ти подумай сам.

Навіщо мені твій трактор?

Ні, ну, що за слово?

Ну, тільки позориш себе.

Та люди ж бачать, що ти просто заздреш. В мене й техніки, і земель більше. І

масштаби проти твоїх не зрівняти. Може, ви, правда, поїхали?

Ну, щоб ти так не побивався, ну, давай я тобі куплю такий же трактор.

Господи, діловто. Мені це не шкода, ми ж сусіди. Степан, хоча б заради Оксани

заспокойся. Поліція буде розбиратися.

І якщо винуваті ви, відповісти по закону. Ой, а хто це в нас такий

Європи?

Закон тут ямала.

Зараз інші часи. Ми живемо в нормальній країні.

Ну так.

Нога вже не булить.

Вчора знайшла привід.

Повіситись на шию моєму сину.

Що ти сказав?

А що то твоя донька вчора так порозважалася, що аж у воду скочила, щоб

неї дивилися. Тату, я все поясню.

Батько, поїхали.

Тату. А пути мене.

Батько, вибач, що питаю.

Це ти?

Це я ще не починала.

Чому в місто не поїхали? В клуб який?

Ну, вибач, я якось не подумала.

Не проєнялася родовою ворожнацією. Та тобі і не проєняти.

Бо тобі на все напривати.

Це тому, що я не Романюк?

Не твоя?

Була б моя, не питала б. Степан, зупинись.

У матері хворе серце.

Тільки заради неї промовчу.

Ніщо так не надокучає, як чужі діти.

Піду, щоб не мозолити тобі очі.

Ти куди?

Ну як у тебе язик повернувся?

Ти ж її виховав. Хіба ти її не любиш? Я її ростив як рідну і буду захищати як

рідну. Тільки відкололася вона від нас.

І не хоче знати, що для нас наша земля.

Слідкуєш за мною?

Ти нашу подругу підсунула.

А що, не так?

Та все не так.

А ти правда думаєш, що я до тебе прийду?

А чого ні?

Бо ти мене не цікавиш.

А з чим ми вороги?

Забувся? Ну, ти ж не серйозний.

Зато твій батько був сьогодні дуже серйозний, коли насміхався з мого.

І що, ти не знайшла йому, що відповісти?

А от ти йди і в нього запитай.

Давай, йди звідси.

І не потрапляй мені на очі.

А то що? А то заїду пописну.

Ти в собі?

Ну, зато тепер буде за що ворогувати.

Ліза приходила, сказала тобі передати.

Тоню, поговоримо?

Я сьогодні наговорив дурного.

Вибач.

Я розумію, чому ти так поводився.

Я не образувалась.

Бо ти не знаєш людей.

А ці взагалі безсовісні і жорстокі.

Ну хто вони такі, щоб ми через них створилися?

Закрий їм цю тему.

Мир.

Опа. Знайшов?

Я таки знала, що тут загубили.

Ти вибач за почалунок, я не збирався цього робити.

Ну, просто ти була якась розлючена.

Вибач за лякас.

Я була згодна на твої обидва і дергалась на тобі.

Ти ж историк.

Ага. Хіба можна сто років за землю воювати?

Чому вони просто не можуть порозумітися?

Ну, так можуть більше, ніж сто.

Кожна ж своя правда.

Значить, відповіді не буде.

А ти що думаєш, на всі питання є відповіді? Ні.

Ти тут надовго?

Де взагалі живеш?

У Варшаві.

Додому приїхала працювати для своєї виставки.

Так ти у нас відома художниця?

Ну, поки що ні.

Але буду.

А ти?

Я тут у відпустці.

У вересні експедиція.

Шукаєш свою пектораль, щоб розставитись?

А що ти думаєш, я дозволю, щоб ти стала відомою, а я ні?

Ти не дуже зі школи змінився.

А ти змінилась.

Я на це не піду.

Так я промеду.

Та батько тільки заспокоївся. Я не хочу, щоб він нервував знову. Окей.

Чекай.

Джазів 'янов. І що?

Чого не викнился?

Він тепер мій.

Я на п 'ять хвилин вправо -погорло, нічого не втигаю.

Переїхала б до нас, тобі було б не так по -модному, і нам лекце.

Півтори разів ми в ганусі тебе кликали. І не кличте.

Я в цій хаті народилася і помру.

Та й марно говорить.

Чорний, як ніч.

Ну, розказуй, що там тебе грезе.

Оксана таке натворила.

Здається, здибалася.

З молодшим куцом.

Дякую тобі, господин Шевчук.

Ти що робиш?

Та то не твоєї голови біль.

Заспокоїла. Тож вилупок свого батька.

Та не гніви ти Бога. Бога від у мене не дуже вже є діло.

Був би у мене син.

Мій син.

А так, що і казати.

Закінчився на мені рід Романюків.

Тебе донька є, а ще себе покаже.

Я на неї так надіюся, але чужа кров проявляється.

Немає більше Романюків. А ти вір моїм словам.

Ти ще потримаєш на руках молодшого з нашого роду.

Нам по 55 років.

У Ганусі хвора серця. Це які діти?

Тут, дай Бог, діждатися внуків.

Та я з цим вже змирився. А як змиритися з тим, що Оксана крутить цим куцом?

Дай Бог і робить своє діло.

Слухай, чого ти їх захищаєш?

У них весь лід запроданці.

Своїх же людей розкуркулювали. На їхнім горі наживалися. Та й ти ледь вижили в

Сибіру.

Так Богу і треба було.

Тато, а куди ми їдемо?

На чужу землю, Назарчику.

Євдо, свідонечко, посить.

Не чіпай!

Цей мотлок треба спалити.

Іване, тебе Бог покарає.

Ти що, може мені сказати, що вас арештували? Іване!

Засупротив владі. Іване, нехай забирає.

Поїхали зі.

Ну що, ти вийшла?

Ну тоді заберу тебе біля озера.

Та ніхто не побачить, не переживай.

Давай.

Ти зайнятий? Ну, так, вже біжу.

До Оксани?

Ну, я бачу, від тебе нічого не приховаєш.

Слухай, ти тут не живеш, приїхав на дітава.

І не розумієш, як батько... Хоч ти не починай цю пісню, ну правда. Ми ж з

дорослі чоловіки, батько хай дмиться.

Ти вже з нею спав?

Слухай, брат братом, ну це вже особисто.

Раніше ти мені все розповів.

І про батька так знаважливо не говорив.

Чесно?

Я вважаю, що батько не спустився берега.

Мені не подобається, що він робить. Навіть не так, мені не подобається, як

це робить.

Тільки я не маю права туди лізти, бо в мене своє життя.

Своє життя, шмаркач?

Та що ти сам можеш? Могили копати?

Ти проти кого йдеш? Ей, не змушуй мене робити те, чого я не хочу. Я не твоя

власність. І він не твоя власність.

Ми маємо право на своє життя.

Кусок гівна в тебе, а не життя.

Невдячний сучий сину.

Андрію він все залишив, а ти болото перекопуй.

З нас досить, ми не будемо гратися в їхню ворожнечу.

Ну що ми можемо?

Да перестати ховатися.

Ой, тільки не кажи, що ти мене соромишся.

Звісно, ні. Тоді в чому справа?

Я не хочу нервувати батька. Він все одно дізнається, рано чи пізно.

Скільки ти хочеш мовчати?

Тільки поки я пишу картини.

Як допишу, так і поговорю. І через кілька це буде?

Через тиждень? Через місяць?

Мені набридло зустрічатися, а то буде таємно.

Ну, не довго ще. Скільки?

А із шумлязді слухаю хмарки біжать, милуюся, милуюся,

дивуюся, чого душі мої так весело.

Від війну десь вдалеку думки пряде над нивами, над

нивами, приливами, купаючи мене, мов.

Субтитрувальниця Оля Шор

Добрий день.

Добрий. Це вам.

Я не розумію. А я зараз поясню.

Повечте, будь ласка, Оксану і дядька Степану.

Оксано!

Степан!

Ти що тут робиш? Скажу, коли прийде твій батько.

Приїдемо.

Ти кого тут цінуєш?

Степана Сергійовичу, я хочу поговорити. Так ану іди, а я твого дому.

Будь ласка, давайте просто поговоримо.

Хочеш поговорити?

Зачекай мене тут, зараз поговоримо.

Що ти не робив? Я домовлюсь з твоїм батьком, не переживай, чуєш? Все буде

Прибери мене, я можу вистрибатися. Так, ану заберу руки твої доньки. Та то ти в

своєму розумі, це іграшки по -твоєму. Будь ласка, давайте просто поговоримо.

Твою черті в пеклі скоро поговорять.

А ви чого приперліться?

Та не боюся твою пукалку, я за сином прийшов. Забирай свого виродка, я цього

дому. Батько, я вас сюди не кликав. Будь ладка, в мене тут справа. Забирайте це.

Оксана!

Виходь за мене.

Ти взагалі з глушу з 'їхав?

Що ти робиш, батько, батько?

Батько, дадіть житті!

Оксана, йшла зі мною.

Побачила батька.

Він скаже ні.

І це треба пережити.

Максим мене не простить.

Простить. Він любить тебе.

А ти не можеш знати всього, що буде.

Я не зможу без нього.

Вибачте, я не вчасно.

Цукерки, без горіхів. Чекай.

Я піду Мелісу пошукаю, а ви поговоріть.

Вибач мене, будь ласка.

Я так злікалася.

Я не можу без тебе.

Ради пролитої крові.

Заради ненароджених дітей.

Заради тих, хто прийде після нас.

Амінь.

Господи, їдьте звідси негайно.

Бабоню, хоч ти налякай мене. Чому негайно? Часу немає.

Я готовий.

Їдь з ним.

Обіцяй перед Богом.

Так вийдеш за мене.

Так, чекай.

Над річкою неба крає, як золото, Мовда та поколото.

Гори тримтить ріка, як музика.

Гори тримтить ріка, Гори тримтить ріка, Гори тримтить

ріка, як музика.

Привіт. Де твої речі?

Макс, не сердце.

Так.

Що зміниться, якщо ми поїдемо за тиждень?

Чому?

Батько змириться.

Мама прийде до тями.

У неї ж хоре серце.

Я не хочу, щоб...

Була криза.

Оксан, я тут більше не можу.

Вдома не стерпну.

Та їдь сьогодні.

А я приїду за тиждень.

Зберуся нормально.

Добре. Знайду нам за цей час квартиру.

Ти з батьками попрощався?

Батько сьогодні святкує 23 лютого. Не хочу п 'яних розбірок.

Я вірю, якщо ми з тобою будемо разом, то мої і твої знайдуть спільну маму.

Ну, а куди вони дінуться?

З 'являться внуки, всі помилюються. Може, рано ще для внуків? Кому рано?

рано? Мені не рано. Тобі рано? Тобі теж не рано.

Тому що ти моя назавжди.

А я хочу, щоб в нас були діти. Бо я тебе що?

Що? Що?

Війна? Як війна?

Підвал, швидко!

Ковру захвати! Тоню, давай скоріше!

Вставай, давай!

Не стій там, спускайся! Мам, я тебе прошу, там немає зв 'язку.

Макс, тебе... Я в військоматі.

Я в військоматі.

Макс, прошу тебе, не кидай мене.

Скажи мені, де ти? Я приїду.

Вам терміново треба їхати. Не сьогодні, завтра вони зайдуть у село.

Хто? Росіяни.

Будь на зв 'язку. Бери батьків і виїжджайте. Куди зможете доїхати? Якщо

поїдуть, попросив Андрія. Він тебе вивезе.

Все, все, мені треба їхати.

Зброя в будинку ще є? Немає.

Ми прийшли до вас відкрито з пропозицією співпрацювання.

Запропонували переоформити бізнес, ніхто б вам не заважав. А ти, тварина, морду

відвертаєш. Коротше так, ми його забираємо, а ти маєш час подумати до

Не треба.

Заспокойся, все буде добре, я скоро поговорю. Останнє, лишайся з мамою.

Давай, давай, пішов, агов!

З 'ять, сука, Бандерівська!

Від нас вам зелене світло на все.

Перепустки машинам, охорона, дозволи.

Працюйте. А що з полями?

Зараз посівна, якщо замінуєте, як Романюку, ми ж нічого не посіємо.

Все з вашими полями буде гаразд.

А Романюк сам нарвався. Давай.

За взаємовигідну співпрацю.

Що з Романюком?

А що з ним? І не таких обламували.

Ну, якщо потрібно буде, посилимо аргументи.

Візьмемо його дочку.

Красуня.

Давай ще погодній. Син, ти куди?

Ба, може так і буде.

Воно померло.

Аксим не виходить на зв 'язок.

Тата нічого не віддав.

Ти його шукав?

Кажуть, немає наді такого.

Не могли ж про його.

Тобі треба вибиратися.

А ти за мене не думай.

Рятуй себе.

Я вже все бачила, можна й помирати.

Ти важливіше за всіх.

Збирайте, поїдемо прямо зараз.

Чому зараз?

Тобі терміново треба їхати.

А тату?

Я про нього нічого не знаю.

Ти йому не допоможеш, тільки гірше зробиш.

Тебе арештують і пустять по кругу на очах Сусипана.

Ти цього хочеш?

Швидше! Швидше, швидше!

Нехай виходять і показують речі.

Що ви з ним возиш? Дівку не вигляд.

Відчувайся.

Давай живіше.

Живіше, живіше.

У тебе є перепустка?

Нічого не питай.

Що далі будеш робити, взагалі?

Поїду в Київ, буду шукати Максима.

В Києві небезпечно.

Краще б більше у тебе там знайомі.

Звідти дещо можна шукати.

Я сама буду вирішувати.

Я переживаю за тебе.

Не треба.

А ти?

Повернешся назад?

Що далі?

Треба знайти тобі машину.

Йду, пошукаю її в колоні на перетин сірої зони.

Бо я далі не можу, інакше не повернусь назад.

Друже, я можу пересадити до тебе автомобіль?

Добре, пересадж до мене назад.

Тільки ніхто не гарантує проїзд сірої зони.

Росіяни обстрілюють.

Сьогодні зранку три машини брешута. Дві сім 'ї.

А звідти сюди теж пускають?

Ну, якщо дуже потрібно, то їдуть і сюди.

Всі машини переповнені, я сам тебе відвезу.

Але ж ти хотів повернутися.

Якось повернуся.

Дякую.

Оксана, треба буде проїхати 10 кілометрів під обстрілями.

Я не боюсь.

Я хочу бути з Максимом.

Бажаю здоров 'я.

Документи будла.

Прописані в митному?

Де працюєте? Водієм на приватному підприємстві. Де ваш військовий квиток?

Не взяв з собою, бо я себе перевірах на блокпостах.

Маєте військове звання?

Ні.

Куди їдете?

Київ. Що можете розповісти? Скільки їх там в митному?

Багато техніки?

Де розміщена? Та ми їздимо більше по хатах, щоб не потрапляти на очі.

Хто?

Командир Максимова.

Що?

Що це значить?

Ні.

Алло, це рідний брат Максимова.

Сидіть в машині.

Борат загинув, він доброволець.

Оксана, Оксана, тут є лікар? 100 кілометрів ціло, там медпункт від

Піднімайте!

Проходьте, будь ласка.

Сідаєте.

Та не хвилюйтесь ви так. Це буває в вашому стані.

В якому стані?

Наскільки я можу судити другий триместр вагітності?

Ви не знали?

Дякую, не треба.

Максим мій брат.

Я знав про ваші стосунки, тому не казав тобі.

Але якщо вже так сталося з Максом, Оксана, я давно,

дуже давно тебе кохаю.

Дуже сильно.

Ти не можеш бути одна в такому стані.

Ти ж збирався повернутися.

Я не повернусь, я не кину тебе.

Виходь за мене.

Я буду батьком для твоєї дитини.

Ми почнемо нове життя.