Original subtitles

ПІРАМІД ПРОДУКСЬЙОН та КАМЕРА ВАН представляють

спільно з СОЛЕЙР ПРОДУКСЬЙОН

за участі КАНАЛ ПЛЮС та СІНЕСІНЕМА

продюсер ФАБ'ЄН ВОНЬЄ

КРІСТІН СКОТТ ТОМАС

СЕРХІ ЛОПЕС

ІВАН АТТАЛЬ

ВІДПУСТИ

режисер КАТРІН КОРСІНІ

ЗА ПІВ РОКУ ДО ЦЬОГО

Не ставте нагрівач води у залі очікування. Це негарно.

Так простіше.

Ви маєте зробити так, як домовлялися.

Гаразд.

Я подивився кошторис. Занадто дорого. Потрібно зробити дешевше.

Я максимально зменшив витрати.

Спробуйте ще трохи.

Дружині час відкривати кабінет. Клієнтів у неї поки немає.

Кави?

Ні, дякую.

Нехай мій хлопець зробить більшість роботи, а я буду час від часу приїжджати...

Він іспанець, працює добре.

Це буде трохи довше.

На скільки довше?

- Залежить від нього. - Ти не працювала 15 років.

Можна і місяць почекати.

Я дізнаюся, чи вільний він і домовлюся про оплату.

Ні.

Поперековий відділ...

Хребет...

Шийний...

Куприк...

Що ви тут робите?

- Хто ви? - Мене надіслала фірма Ремі.

Мені потрібно підготувати приміщення для ремонту.

- Я дзвонив і дзвонив. - Зрозуміло.

Я думала, що ви почнете завтра.

Все зрозуміло.

І все це викидати?

Так.

Це треба було зробити вже давно.

Тепер я зрозумів чому Ремі був не в захваті.

Чому?

Ваш чоловік настільки скоротив кошторис,

що я сам повинен буду розчистити приміщення.

Як мені з цим впоратися?

Ні, поставте. Ця робота не для вас.

А от і ні.

Ви думаєте, що я зовсім слабачка.

Будете викидати?

Вона не працює.

Я полагоджу.

Дякую. Будьмо.

Робочі вже тут. Прийшли рано вранці.

Їм за це платять.

Заварю їм кави.

Не прищеплюй їм поганих звичок.

Я роблю це заради кабінету.

- Що з тобою? - Нічого.

- Щось болить? - Ні. Просто ломота від втоми.

А від чого ти втомилася?

Допомагала робітнику звільняти майстерню.

Чого б це?

- Знайдете вдень час? - Так.

Справа піде швидше, якщо ви виберете плитку на підлогу.

- Ремі! Як справи? - Месьє Відаль.

- Все добре? - Так.

- Хочу познайомити вас. - Іван.

Дуже приємно. Нічого страшного.

Це ви змусили мою дружину попотіти?

Ну я пішов. Хочеш, підвезу?

Ні. Мені на стажування пізніше.

Працюйте добре.

- Тебе це влаштовує? - Так, звісно.

Гарного дня. До побачення вам. Бувай, Іване.

Дякую. Вам також.

Пробачте за те, що вам сказав мій чоловік. Він іноді буває різким.

Все гаразд.

Ви провели цілий день з таким хлопцем, як я. Тому йому довелося мене зачепити.

А що ви тоді робили зі своїми ступнями?

Це рефлексологія.

Я тренуюся, щоб повернутися до роботи фізіотерапевтом.

Он як? Чому?

Мені цього не вистачає.

А я 6 хотів не працювати.

Тому що у вас важка робота.

Ви працюєте на людей, які вас не поважають.

А фізіотерапія — це інше.

Ти приносиш людям полегшення.

Тримай. Конверт для робітника... Я забув йому заплатити.

Ну що ж, робота пішла.

Так. Все добре. Я задоволена.

- Пропускаєш заняття? - Ми починаємо о 10-ій.

Тоді я пішов. Бувай.

Ось ваш конверт.

Ваша машина?

Відійдіть з дороги!

Обережно!

Обережно!

Іване!

Іване!

Котра година?

П'ята.

- Я маю йти. - Що? Лежіть.

Я маю йти.

Куди йти? Куди?

- Я повинен повернутися до Іспанії. - Ні, ви залишитесь. Лежіть.

- Мені потрібно їхати до Іспанії. - Ви зірвете пов'язку. Не можна ворушитися.

- Мені потрібно туди. - Ні, лежіть спокійно.

В Іспанію? Він божевільний.

Я мало його не вбила.

- Це я винна. - Ти тут ні до чого.

- Це все через мене. - Без паніки. Я все зроблю.

Я його мало не вбила.

У вас перелом щиколотки із рваною раною.

Мені на це начхати. Мені треба йти.

Я не можу вас відпустити. Ви втратили свідомість

і я маю потримати вас тут.

Ні, ні, ні.

Я маю їхати до Іспанії, побачити доньку.

Завтра мій день, я йду.

Не будьте дурнем.

Не погіршуйте свій стан.

Я не маю права вас виписувати.

Але маєте право незаконно наймати мене на роботу.

Я вас відвезу.

Це можна? Не занадто ризиковано?

Це далеко?

Близько трьох годин їзди.

Я дам вам виписку.

Про всяк випадок дам тобі шприц зі знеболювальним.

Ви щотижня це робите?

Ні, вперше за рік.

Ви не бачили вашу доньку цілий рік?

Я сидів у в'язниці.

Після того, як вийшов, її мати зробила усе, щоб я з нею не бачився.

Що ви накоїли?

Нічого такого. Дрібниці.

Вам погано? Мені зупинитися?

Нічого, все гаразд.

Зупиніть тут.

Коли за вами заїхати?

Не чекайте мене. Я тут заночую.

Як це?

Я пообіцяла до вечора повернути вас у лікарню.

Не хвилюйтеся, я сам впораюся.

Як ви?

От бачите, я не можу вас залишити.

Ви можете занести інфекцію чи... ні. Я вас зачекаю.

Тут є готель?

Так, на площі.

Я залишу вам свій номер телефону.

Раптом що — одразу дзвоніть мені. Добре?

Ви впораєтеся?

Так. Так.

Звісно впораюся.

Гаразд.

Скажи Давіду, щоб він не хвилювався про матч. Я буду.

Дивись не пропусти.

Нізащо. Хіба я колись щось пропускала?

От і добре.

- Ви поїли? - Діти пішли у МакДональдз.

А я повернуся до лікарні. Потрібно заповнити картки.

Зрозуміло.

Тоді цілую тебе.

До завтра.

Я вас люблю.

Ми прийшли.

В мене болить нога. Зробіть ваш укол.

Звісно. Зараз.

Я прийшов з донькою. Не хотів лишати її саму.

Як тебе звати?

- Берта. - Як гарно.

Ну, пішли.

Як ви?

Алло!

Сюзанн?

Так.

Я біля готелю. Хочу тут поруч повечеряти.

Не складете компанію?

Складу із задоволенням.

- Тоді до зустрічі. - До зустрічі.

Дякую.

Добре погуляли з донькою?

Так, дуже добре.

Цілий день вона мовчала, а коли я вкладав її спати,

почала ставити запитання. Не могла зупинитися.

Так і заснула розмовляючи зі мною.

Захотіла все дізнатися.

Що я робив, де був увесь цей час...

Я злякався і нічого не сказав їй про в'язницю.

Навигадував різного.

Вона ще занадто мала.

Ви розповісте їй пізніше.

Мені так її не вистачало.

Ну а ви як?

Не сумували?

Ні.

Я гуляла.

Відчуття було таке, ніби я на відпочинку.

Я не могла більше залишатися в Англії.

Тоді я поїхала в Нім, помічницею по господарству.

Французької я не знала.

У перший же день господиня відправила мене за покупками.

Чуже місто. Я зовсім розгубилася і запанікувала.

І один молодий чоловік мене врятував. Це був Самюель, мій чоловік.

А ви?

Я вперше приїхав у Нім

під час турне одного нашого співака.

Я був вражений,

почувши, як він співає по-каталонськи на аренах Німа.

До того ж...

він співав пісню, яка називається "Сьоме небо".

Вона настільки чудова, що хочеться плакати.

Заспівайте її.

Хочете?

Гарно.

Ти приїхала вчасно. Саме матч-пойнт.

- Все гаразд? - Так.

Переміг Давід Відаль!

Ти все-таки його переміг. Браво.

- Ти не бачила, як я грав. - Зате я бачила, як ти виграв.

Гарний матч, Давіде. Браво.

Він добре грав.

Коліно вже краще?

Так, дивись. Ніяких проблем.

Але не ти ним займався.

Коли ми зіграємо?

Не знаю. Може, у середу?

- І зверху недороблено. - Зрозумів.

- Доброго дня. - Доброго дня.

Доброго дня.

Я все влаштував. Ремонт закінчить Емір.

Дуже добре.

Не скалічте мені його.

Що чути про Івана? Йому вже краще?

Він вдома і все ще не може працювати.

Знаєте, ми з чоловіком вирішили компенсувати йому простій.

- У вас є його адреса? - Звісно.

ШВИДКОГО ОДУЖАННЯ! СЮЗАНН

Ще раз. Давіть на мою руку.

Давіть, давіть!

Дуже добре. Відпочивайте.

Все гаразд?

Тепер активація колінної чашечки.

Ніжно, акуратно. Ось так.

Пробачте.

Алло.

Добридень, це Іван. Я знайшов вашу записку.

Дякую, Сюзанн.

З ногою вже краще?

Середньо. Але я вже помаленьку став спиратися на неї.

Є час випити кави?

Чи є? Часу багато. Я можу випити хоч тисячу чашок.

Тоді о третій годині?

Гаразд.

Де?

Добридень.

На жаль, у мене немає вази.

Мені треба було про це подумати.

Зараз я щось знайду.

Ось це підійде.

Готово.

Біжи швидше.

Давай ворушися.

Алло, месьє Лаґаш? Це Сюзанн Відаль.

У мене невеличка проблема. Я не зможу сьогодні прийти.

Ні. Завтра, завтра.

Гаразд.

До завтра, бувайте.

Ну, вже набагато краще.

Так.

Все дуже добре.

Я не хочу йти.

Залишайся.

Я не можу.

Потрібно йти.

Прожени мене.

Ти повинен мене прогнати, інакше у мене не вийде.

Гаразд.

Йди.

Йди геть звідси.

Мамо, я вдарилася плечем.

Можеш зробити мені масаж?

Так.

Усі зібралися вчасно. Це просто чудо.

- Неймовірно смачно пахне. - Так.

Що ти нам приготувала?

Знову курка? Ми її сьогодні вже їли.

- Господи, мамо? - Сюзанн, що з тобою?

Що сталося?

Не засмучуйся, це всього лише посуд.

Все це дрібниці. Звичайний посуд. Заспокойся.

Я всюди тебе шукаю.

Все гаразд?

Самюелю...

Я закохалася.

Що ти таке кажеш?

Я закохана в Івана.

Хто це, Іван?

Це іспанський будівельник,

який через мене постраждав.

Ти спала з ним?

Ти з ним спала?

Так.

Чому тато поїхав?

Що з тобою, мамо?

Ходімо накривати стіл.

Ти не любиш викладача французької?

Та ні, я не люблю викладача з фізики.

- О котрій ти закінчуєш? - Не пам'ятаю. Поки не знаю свого розкладу.

- Хочеш пасти? - Ні, не турбуйся. Дякую.

Куди ти їздив?

А хіба тебе це стосується?

Залишся за столом.

- Ви сьогодні зовсім збожеволіли. - Це точно.

Не втручайтеся!

Самюелю, досить. Вони нічого не зробили.

Діти, будь ласка, залиште нас.

Пробач мене, Самюелю.

Скільки разів?

Що скільки разів?

Скільки разів ти з ним спала.

Не треба...

Скажи, скільки разів?

Не у цьому справа.

Де ти з ним спала?

У нього.

Я з ним більше не бачитимусь.

Все скінчено.

Я тобі обіцяю.

Скінчено.

Не плач, все скінчено.

Ти що божевільна? Навіщо ти йому сказала?

Я не вмію брехати. Не можу по-іншому.

Що тепер буде з нами?

- Я не знаю. - Що?

- Я не знаю. - Тоді я також не знаю хто така Сюзанн.

Іване!

Яке гарне.

Дякую, любий.

- Замовимо випити? - Так.

Можна вас!

Варела хоче, щоб я увійшов до його списку в муніципалітет.

Але ж ти не хотів іти в політику?

Він хороший мер, і я піддався спокусі.

Хочеться чогось нового.

Доброго вечора, мадам. Доброго вечора, месьє.

Карту вин, будь ласка.

Ти моя дружина.

Не вставай.

Маріон! Давіде!

Швидше!

Добридень, це Іван. Залиште повідомлення.

Іване!

- Алло. - Ремі, привіт! Це Сюзанн Відаль.

Вибачте, ви щось чули про Івана Белехано?

Так, так.

У нього немає дозволу, але він почав працювати.

Де?

У ресторані в Юзесі.

Що ти тут робиш?

Я дзвонила, але ти не відповідав.

Нам краще не бачитися, ти ж знаєш.

Я не зможу.

Я працюю і не можу з тобою розмовляти.

- Коли у тебе перерва? - О третій годині.

Зачекай мене надворі.

Мені соромно, що я тебе сюди привів.

Та припини.

Мені все подобається, коли я з тобою.

Мені треба йти.

Я мушу йти, Сюзанн.

Тебе усі чекають. Мої батьки тут із сьомої години.

Вибач, але мені треба було у магазин.

У магазин?

Дуже смачно, Сюзанн. Як завжди.

Ти перевершила себе, люба.

Навіщо тобі робота, Сюзанн? Якась дивна ідея.

Особливо у її віці.

А я вважаю її сміливою.

Я заздрю їй. І хочу допомогти.

Пропоную вам меблі з мого кабінету і зали очікування.

Мені ти таке не пропонував, хоча я просив тебе про це.

Так. Я це роблю для Сюзанн.

Ви навіть не питаєте, чи сподобається їй?

Що сподобається? Пробачте...

Перепрошую.

Я знову хочу тебе.

Я також тебе хочу.

Ти зводиш мене з розуму.

Що ти робиш?

Мені треба піти.

Ти поводиш себе, як сука. Це огидно. Ти залишишся вдома.

- Я роблю, що хочу! - Ти нікуди не підеш.

- Ти збожеволів? - Замовкни!

Сюзанн втомилася, я проведу її до спальні.

- Ай! - Тихо.

Ні! Самюелю!

Ти що жартуєш, Самюелю!

Не вставайте з-за столу!

Я не можу без тебе жити.

- І ти це зробила? - Так.

Так, я хотіла провести з тобою усю ніч.

Прокинутися разом з тобою.

Ти божевільна.

Ти божевільна і мені це подобається.

- Поспала трохи? - Ага!

Ти гарно пахнеш.

Я кохаю тебе.

- Чому ти тут? - Я чекаю тебе.

Навіщо?

Досить знущатися з мене. Ти чудово знаєш.

Бачу, ти здатна на все. Ти не знаєш міри. Мені соромно за тебе.

Я чекав на тебе усю ніч!

Подивись на мене!

Ти моя дружина. Ти забула про свої обов'язки.

Що ти збираєшся робити?

Проводити вечір вдома, готувати нам вечерю

і йти до коханця?

У тебе такі плани?

- Що з нами буде? - Я йду від тебе.

Я забороняю тобі йти.

Я забороняю! Ти моя дружина!

Ти не маєш права все псувати.

- Зі мною у тебе є все. - Але я не хочу нічого!

- Я не дозволю тобі піти. - Припини!

Йди сюди!

Я не дам тобі піти!

Це навалилося на мене, Самюелю. Не знаю, що сталося.

Я ненавиджу себе за те зло, яке завдаю вам. Але я не можу інакше.

Ніяк не можу.

Відпусти мене.

На що ти житимеш?

- У мене є професія. - Професія?

Так.

Яка професія?

Я фізіотерапевт.

Кожен день будеш їздити сюди і працювати у мене під носом?

І дратувати мене задоволеним виглядом шльондри?

Я працюватиму в місті.

Хотілося б подивитися.

Ти нічого не могла без мене.

Ти знаєш, скільки мені коштувала твоя забаганка?

Знаєш, скільки коштував твій кабінет? 30 тисяч євро.

А ти що думала? Що гроші падають з неба? Так?

Що ти робитимеш?

Що ви будете робити?

Без мене ти ніхто і нічого не можеш.

Скажи хоч щось!

Сюзанн!

Сюзанн!

Як чудово.

У мене вийшло.

Вона заснула.

- Невже? - Так.

Її можна зрозуміти. Я обожнюю коли ти співаєш мені англійською.

- Справді? - Так.

Можеш сказати мені щось англійською?

- Якщо ти скажеш щось по-каталонськи. - Он як?

Що?

Що, що, що?

Тс-с-с...

Це найщасливіший день мого життя.

Дихайте.

Ой. Щось хруснуло.

Ще раз...

Ну от. На сьогодні достатньо.

Гаразд.

Дякую.

- Обережно. - Так. Дякую вам.

Я записала вам кілька вправ, які потрібно буде робити вдома. Обов'язково.

Буду робити.

Мадам Відаль, а коли ви відкриєте ваш кабінет?

Не скоро, поки я заміняю месьє Лаґаша.

На кого виписувати чек?

На мене.

Ви завжди така гарна. Відпочинок пішов вам на користь.

- Як справи, Сюзанн? - Все гаразд.

Я починаю працювати у потрібному ритмі.

Мені треба з вами поговорити. Мені подзвонив друг.

Пропонує до кінця місяця перекупити мою оренду.

Але ви обіцяли поки що не продавати кабінет.

Вибачте, але для мене це вигідно.

Я не можу відмовитися.

А у вас поки що є час щось вирішити.

Так.

Я можу з ним поговорити? Можливо, йому потрібна заміна?

Він дантист.

УРОКИ АНГЛІЙСЬКОЇ

АНГЛІЙКА, ЧУДОВО ВОЛОДІЄ ДВОМА МОВАМИ

ДАЄ УРОКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВДОМА

І це все, мадам Відаль?

Я скоро знову починаю працювати.

Були труднощі. Я їх долаю.

31 день — короткострокова позика.

Перше, що потрібно зробити — оплатити всі борги.

- Що у мене на рахунку? - 100 євро.

А на депозиті?

Він заблокований вашим чоловіком.

Я можу взяти позику.

Ви її не отримаєте.

А що мені робити? Що ви пропонуєте?

Я ваша клієнтка вже 20 років і вперше про щось прошу.

Без поручительства вашого чоловіка я нічого не можу для вас зробити.

Я з ним розлучаюся.

Після закінчення процесу в мене будуть гроші.

Бажаю вам цього, але поки що у мене немає гарантій.

Вибачте.

Привіт, Ремі, як життя?

- Як справи, Іване? - Привіт.

- Добридень, мадам Відаль. - Звіть мене Сюзанн.

- Дороті, моя дружина. - Привіт.

Привіт. Це вам.

Мигдальне печиво, як мило. Дуже дякую.

Та нічого особливого. Мені просто приємно.

Нам треба поговорити.

Мене звільнено.

Як звільнено?

- На новому будівництві я не потрібен. - Чому?

Хіба не ви там головний?

Я, але...

Що тоді?

- Ваш чоловік. - Мій чоловік?

Я будую на замовлення мерії. І він подзвонив особисто меру.

Мер і твій чоловік друзі?

Месьє Відаль знає тут усіх.

Не можна це так залишати.

У мене маленький бізнес.

Поставте себе на моє місце.

Треба їм допомогти.

Ти ж весь у боргах.

Я тобі допоможу. Позичу трохи грошей.

Ненадовго.

Я з ним поговорю.

Ну так.

Поговори також про твою фізіотерапію.

- Навіщо ти сюди прийшла? - За мирною угодою.

- А хто воює? - Ти.

Заважаєш нам працювати, мориш голодом.

Прошу тебе, зупинися.

- Про що ти говориш? - Ти чудово знаєш.

Усе припиниться, щойно ти повернешся додому.

Я не повернуся.

Не розраховуй.

- У тебе немає вибору. - Самюелю, усе закінчено!

Змирися з цим.

Я забороняю тобі так говорити.

Багато людей розходиться. Будь розсудливим!

Як це можливо, якщо ти трахаєшся з цим типом?

Він злочинець! Шахрай!

Саме такий може здійснити твої мрії?

Буржуазія і пролетарій. У цьому увесь фокус?

Ви згодні працювати щодня зранку до вечора?

Згодна. Я знаю, що таке працювати на касі.

Гаразд.

Але у вас немає жодних записів про це.

- Це було давно, в Англії. - Зрозуміло.

- Якщо будуть вакансії вам подзвонять. - Гаразд.

Привіт, любий.

Не дуже велика.

Нас усього двоє.

- Тобто, для нас місця немає? - Є.

Ви можете спати на дивані.

- Івана немає? - Він скоро прийде.

Я хотіла спочатку поговорити з вами наодинці.

Мені потрібні листи від вас для розлучення.

Чому ми маємо це робити?

Інакше я нічого не отримаю.

Нічого.

То й що? Ти ж пішла.

Ви вважаєте справедливим, що я нічого не отримаю?

Я допомагала вашому батькові, працювала разом з ним, вас виростила.

Не хвилюйся, мамо. Я напишу цей лист. Я підтримаю тебе.

Я йду звідси.

- Маріон, ти маєш залишитися. - Ні, я йду. Я не хочу з тобою розмовляти.

Я піду з нею, мамо.

Наступного разу я залишуся надовше.

Заспокойся. Вона просто дитина.

Вона дитина.

Вона, як її батько. Вона зводить мене з розуму.

Нічого. В неї це мине.

А у мене гарна новина. Гарна.

Ремі дає мені роботу.

Оплата не велика, але це робота.

Одне погано...

далеко звідси.

Я маю там ночувати.

Залишатися там на ніч.

Скільки часу?

2 тижні. 800 євро.

Що таке? У чому справа?

Це довго.

Я така рада, що ти поїдеш зі мною.

Я сказав батькові, що піду з друзями у похід.

Ось, тримай.

Ти залишила їх у себе в кімнаті.

Це чудово.

Я про них зовсім забула. Поклади їх у бардачок.

- І ще я прихопив деякі твої речі. - Дякую, любий.

Ну все, бувайте. До наступного тижня.

- Як справи, Давіде? - Все гаразд.

Все добре?

Ну і добре. В ресторан вас не запрошую.

Мені заплатять лише наступного тижня.

Це те, що нам треба. Підтверджую.

Дідько!

Він забрав мою картку!

У мене немає ні копійки. У тебе є гроші?

Мені ще не заплатили.

Що ж нам робити?

Пробачте, мадам. Бачите там машину?

Бачите там машину?

Моя картка не працює.

Я можу цим заплатити за бензин.

Ні, ні.

Тут не Африка, мадам.

Вас не цікавить годинник?

- Мсьє, годинник. - Ні.

Добридень, мадам.

Добридень.

- Не хочете купити годинник? - Ні.

- Це справжній Картьє, подивіться. - Я зрозуміла, дякую.

Вас це не цікавить? Він дуже хороший.

Що мама там робить?

- Де ти їх знайшла? - Вони мої.

- Твої? - Звісно.

- Сюзанн, що ти робиш? - Відійди, ти мені заважаєш.

120.

Це все що у мене є.

- Що? - 120.

120 євро.

- Так добре? - Так, дуже добре.

У мене вийшло!

Вийшло!

Я не можу дивитися, як ти це робиш.

- Чому? - Я просто не можу.

Це було нерозумно, мамо.

Самюелю!

Навіщо ти сюди прийшла?

Мені потрібні гроші.

- Я хочу отримати свою частину негайно. - Свою частину?

Але тут все твоє.

Я хочу розлучення. Негайно.

Якщо ти покинула наш будинок, ти багато не отримаєш.

- Отримаю. - Я маю право на грошову компенсацію.

- Грошову компенсацію? - Так.

На твоєму місці я б не дуже на це розраховував.

Але цей будинок

також належить і мені. Це 20 років мого життя.

- А за що ти тут заплатила? - Я виховала твоїх дітей!

До речі про дітей. Поки ми не розлучилися, ти не зможеш бачитися з дітьми.

Мій син, без гроша в кишені на заправці в іспанському селищі.

Вибачай, але я зберіг повідомлення. І моєму адвокатові це дуже сподобається.

Хочеш мене обікрасти?

Подивися на себе. Ти така не стримана. Просто жалюгідна.

З твоєї вини.

Взяла, що треба? Тоді йди.

Забирайся звідси.

Мамо!

Я написав, те що тобі потрібно.

Я люблю тебе.

Сюзанн, ваша зарплатня.

Іване.

Ми пропали, Сюзанн. Ми не виберемося.

Не кажи так. Завжди знайдеться вихід.

Виходу немає.

Ми застрягли. Подивися фактам в очі.

Що це за життя?

Я працюю за копійки.

Все йде на аліменти для Берти.

А ти? Чим тобі доводиться займатися!

- Я не можу цього витримати. - Я витримаю. Я сильна.

Живемо, як собаки. Тільки працюємо і більше нічого.

Ми з цим не впораємося.

Потрібно протриматися до розлучення.

Припини мріяти, припини.

Ти нічого не отримаєш і ти це знаєш.

Зі мною у тебе завжди буде жахливе життя.

Я проклятий.

Повернися до чоловіка, це найкраще, що ти можеш зробити.

Ніколи.

Як ти можеш таке казати?

Ніколи, ніколи, ніколи я такого не зроблю! Ніколи!

Іване.

Йду. Я на хвилинку.

- Що сталося? - Дзвонив Давід.

Самюель з дітьми їде у Берлін на 4 дні

святкувати день народження Маріон. Будинок буде пустий.

То й що?

Картини! Віал та Пакійоне варті цілого статку.

Ми будемо забезпечені.

- Хочеш пограбувати свій будинок? - Хочу забрати те, що належить мені.

Я маю на них право.

Як я про це раніше не згадала.

Що ти таке кажеш?

Сюзанн, ми не будемо цього робити.

Це ризиковано. Я вже відсидів.

У мене є ключі! Ніякого ризику.

Я сказав ні. Я навіть не хочу про це говорити.

Якщо не хочеш, я все зроблю сама.

Візьми ті. Він їх мені подарував.

Коштовності береш?

Це його родинні.

Тоді залиш їх.

Зачекай, я зараз.

У мене все на місці. Айпод, комп'ютер. Все тут.

- А у тебе? - Все на місці. Немає лише парфумів.

Діти, залиште нас. Йдіть до себе.

Хто шукатиме коштовності у коробці з під сигар окрім Сюзанн?

- Хочеш посадити свою дружину у в'язницю? - Вона тут ні до чого. Це він.

Він сидів у в'язниці. У нього є судимість. Це він її у це втягнув.

Немає доказів. Немає злому.

Ти думаєш, що вони взяли картину, щоб прикрасити свою халупу?

Вони намагатимуться їх продати.

Зупинися, Самюелю.

Тобто, я не можу на тебе розраховувати.

Ти можеш,

але Сюзанн також моя подруга.

- Це ваші сімейні справи. - Мені начхати на сімейні справи.

- Я подаю до суду. - Роби, що хочеш.

Добридень, мадам Відаль.

Давно вас не зустрічав.

Завжди радий вас бачити.

Шукаєте щось конкретне?

Є гарні маленькі африканські статуетки.

Ні, ні.

Я зайду пізніше.

До побачення, мадам. Месьє!

Не вийшло. Я йому не довіряю.

Не знаю, куди ще піти.

Можливо, я зможу щось зробити?

Добре.

Згода.

Що він сказав?

Ми домовилися.

Я зустрінуся з людиною Ремі.

Він зацікавився.

Ми зустрінемося за 15 хвилин.

Хороше.

Якщо отримаємо 30 тисяч, зможемо купити той покинутий будинок.

Адже він коштує не дорого.

Заплатимо готівкою.

Я пішов.

Мені піти з тобою?

Не хвилюйся, я повернуся через годину.

Повторний злочин. До 6-ти років.

Дороті, це знову я.

Мені дуже треба побачити Ремі.

Передзвони мені будь ласка.

Що ти тут робиш?

Де він?

- Що ти з ним зробив? - Я. Нічого.

На щастя, є чесні громадяни, такі як Ремі.

Я все це зробила.

Це я все придумала.

Він тут ні до чого.

Ти ні до чого. А він збував крадене.

Я взяла те, що належить мені.

Більше я нічого не робила. Я тобі все поверну.

Сюзанн, він вже сидів у в'язниці. Його маленька донька довго його не побачить.

Ти не маєш права таке робити! Це жорстоко! Не роби цього!

Не роби.

Як ти можеш кохати такого типа?

Адже він навіть не заступився за тебе.

- Я тобі не вірю. - Так, він боягуз.

Зачекай.

Скажи, що я маю зробити.

Я зроблю все, що ти захочеш.

Повертайся додому.

Повернися і він буде вільним.

Мамо.

Мамо.

Мамо.

Мамо, завтра вранці відвезеш мене на танці?

- Так, якщо хочеш. - Добре.

Ти закінчив?

Так.

- Було дуже смачно. - Дякую.

Обійми мене.