Original subtitles

У попередній серії:

Це дуже відома мисткиня.

- Яким видом мистецтва вона займається? - Перформансом.

Вона поводитиметься трохи дивно.

Хай робить, не втручайтеся.

Не заважайте їй в жодному разі.

- Бачите, що робить ця божевільна? - Це мистецтво.

Я виписала імена художників, які ще не отримали цієї нагороди.

Маю дуже потужну номінантку: Маріель Бернабе.

Я не згоден.

Тож голосуємо.

Ти завжди була такою, самотньою?

Чесно кажучи, я ніколи не відчувала потреби.

поки не з'явилися Ви.

Вона це трощить.

- Зараз. - Ей!

- Стій, стій, стій! - Ей, стій!

Стій!

Проти всього!

Це карикатури. Звичайні, примітивні.

Вибач, що так прямолінійно.

Але так більше не буде.

Я вирішила прийняти запрошення

і приїхати до Мадрида на церемонію. Маріель Бернабе.

Трясця твоїй матері.

Це останнє надбання музею.

Йдеться про роботу "Невблаганна швидкоплинність наших дій"

ізраїльської мисткині Рут Качановскі.

Через цю роботу художниця торкається теми трансцендентності.

А я бачу лише купу огидних слимаків.

Як у мене на задвірку.

Ідея в тому, щоб ми замислилися над ефемерністю життя.

Гляньте на доріжки від слимаків, цей слід, цей відбиток.

Це метафора скінченності та незначущості нашого життя.

Зрештою, ми всі приречені зникнути.

Давайте розберемося...

Я розумію ідею і мені дуже імпонує те, що ви говорите,

але вважаю неприйнятним жорстоке поводження художниці

і музею стосовно слимаків.

Що, перепрошую?

Що слимаки – живі істоти.

Я вважаю жахливим, що вони виставлені

в цій коробці, схожій на концтабір.

- Вибачте, але... - Ні вибачень, ні прощень.

Це експлуатація тварин.

Ну, чесно кажучи, я думаю, що слимаки не усвідомлюють,

що вони є частиною якогось твору мистецтва.

І не бачу, щоб вони страждали. Навпаки, вони видаються цілком спокійними.

Цинічна брехня.

Досить. Кохана, ходімо.

Такого я не очікував.

КРАСНЕ МИСТЕЦТВО

КВАСНЕ МИСТЕЦТВО

Художниця прибула вчора до Мадриду і поінформована про сценарій церемонії.

Її звати Маріель Бернабе.

Так, я знаю, хто вона.

Так, я розумію.

Якщо хочете, розповімо деталі.

Так, будь ласка.

Гостей запрошують до музею о 19:00,

а початок заходу о 20:00.

Він відбудеться в актовій залі музею.

Гостей – 300 осіб, дрес-код – офіційний.

У папці є кілька варіантів сценарію.

Головуватиме на церемонії міністерка,

виступатимуть лише міністерка і художниця,

щоб не затягувати час.

Ага. Гаразд.

Антоніо, підготуй кілька слів для міністерки:

рецензію на художницю, мотиви її нагородження.

Чудово. Підготую.

Коротко, будь ласка.

Не пиши одне з тих типових есе про сучасне мистецтво.

І просто, бо не люблю заплутаної мови експертів.

Так, звісно, дуже просто.

Після церемонії в залі подадуть їжу та напої.

Список гостей – в кінці папки.

Це держслужбовці, діячі культури і мистецтва,

підприємці, члени опікунської ради музею.

Словом, усі VIP-персони.

Гмм. Бачу, що...

чоловіків значно більше, ніж жінок.

Антоніо,

це жарт? Продовжуйте, будь ласка.

У папці ви знайдете схему розміщення гостей.

Якщо хочете, можемо перевірити.

XXVIII Премія за досягнення в галузі візуальних мистецтв МАРІЕЛЬ БЕРНАБЕ

- Доброго ранку. - Доброго ранку, директоре.

Дякую.

Це триндець.

Там Лео, Зої та Андрес, хочуть з вами поговорити.

Хай заходять.

Марісо, вибач, одне питання.

Зв'язалися з Маріель Бернабе?

Вона, мабуть, вже в Мадриді?

Так, так, вона в Мадриді,

але відколи прилетіла, ми нічого про неї не чули.

Боже, який жах.

З нею важко зв'язатися, бо вона не користується мобільником...

Я надіслала їй кілька листів, але вона не відповідає.

- Спробуй знайти її. - Так.

Настійливо намагаюся. Задзвони сину Йосепу.

Ні.

Як Міґель?

Дуже добре. Дякую. Я їх покличу.

Так, будь ласка.

- Можете зайти. - Дякую.

Що сталося?

Надійшов бюрофакс.

Від Товариства захисту тварин.

Це про твір зі слимаками. Пишуть, що це знущання над тваринами

і просять негайно це прибрати.

- Це що – жарт? - Ні, зовсім ні.

Вони збожеволіли?

Бачили скарги та коментарі в соцмережах?

Я не читаю соцмережі, ви ж знаєте.

Вони нас знищують. Гляньте.

У слимаків є почуття!

Ні, ні, ні, не показуй мені більше.

Досить.

До музею надходять десятки скарг за жорстоке поводження з тваринами.

Людство досягає найвищих вершин дурості.

Андресе, напиши відповідь,

переконливу та юридично обґрунтовану, і передай Зої

для публікації, добре?

Лео, допоможи їм з аргументами щодо твору.

Звісно.

Людям роблять

лоботомію.

Це неймовірно.

Офіційне повідомлення.

У відповідь на полеміку, викликану роботою

"Невблаганна швидкоплинність наших дій"

мисткині Рут Качановскі

музей інформує, що...

слимаки, які є частиною твору, перебувають під постійним наглядом

ентомолога та ветеринара.

Їх щодня зволожують і годують

комахами та овочами, що є їхнім звичним раціоном.

Слимаки належать до виду, якому загрожує зникнення.

Тому їх долучення до проекту

не має жодного впливу на навколишнє середовище.

Об'єм експоната був спеціально спроектований,

щоб слимаки могли ковзати по ньому

і функціонувати у природний спосіб,

звичний...

і нетравматичний.

Так? Що скажете?

Так, думаю, це охоплює всі аспекти.

Опублікуємо це зараз.

- Так, геніально. - Гаразд.

Дякую.

Доброго ранку.

Вітаю, доброго ранку.

Стільки людей чекають, так?

Це ефект слимака.

Всі хочуть побачити твір зі слимаками до того, як його заберуть.

Звернення не спрацювало. Навпаки, мало протилежний ефект.

Як підлили бензину у вогонь.

Вибачте, ми думали, що це спрацює.

Справа в тому, що побільшало негативних повідомлень проти музею.

Зачитай деякі.

Негайно звільніть слимаків!

Яка жалюгідна заява музею,

який намагається нас переконати,

що неправильне – насправді правильне.

Ні експлуатації тварин!

Всі проти? Ніхто не підтримав?

Подивимось. Один "за".

Ви ніколи не вбивали слимака? Я не вірю в ці дебати.

Хіба немає важливих справ?

Ви щодня байдуже дивитесь на безхатченків,

а тут – ах, слимаки!

Не знаходжу більше жодного "за", всі решта проти.

Слава Богу, людство ще не зовсім втрачене.

Це було в новинах,

і на цьому тижні буде нагородження за художню майстерність.

Так, вони всі прийдуть.

Цьому треба покласти край.

Маю ідею.

Але спершу мені потрібна згода мисткині.

Будете просити зняти роботу?

Качановскі погодилася.

Гаразд, можемо починати.

Будь ласка.

Марісо, знайшла Маріель?

Ні, не вдалося.

Луїсе, ти теж не бачив Маріель?

Ні, не бачив.

Я хвилююся, адже нагородження у четвер.

Вона в Мадриді, але не подає ознак життя.

Не користується мобільним, не відповідає на імейли.

Ти ж знаєш, яка вона.

На жаль, так.

У будь-якому разі,

вона мусить спершу зайти в музей.

Бо треба підписати папери, якась державна бюрократія.

Я її не бачив.

Як хочеш, напишу їй імейла і перекажу це.

Гаразд, так, буду вдячний.

Не хвилюйся.

У будь-якому разі, побачимося на місці, так?

Прийдеш?

Ну, звісно, прийду.

Я отримав запрошення, не хвилюйся.

Хіба це можна пропустити, Антоніо? Так я зможу побачити твір зі слимаками.

Музей сучасного мистецтва знову в новинах,

цього разу через твір мистецтва, що спричинив полеміку.

Робота, про яку йдеться – акрилова коробка, всередині якої

рухаються живі слимаки. І ви спитаєте: хіба це мистецтво?

Що ж, залишмо це на ваш розсуд.

Тисячі людей закликали в соцмережах

припинити жорстоке поводження та ув'язнення цих слимаків.

Насправді, вже кілька днів хештег #звільніть_слимаків

є топ-темою.

Тепер вас може цікавити, якою була реакція музею.

Чи випустили слимаків? Чи прибрали роботу?

Це ми зараз і дізнаємося. Вибачте, ми в прямому ефірі.

Дякую. Ідіть за мною. Перепрошую.

Як бачите, твір залишається, і слимаки теж.

Чи означає це, що музей проігнорував скарги?

Відповідь міститься у цьому повідомленні на стіні:

В результаті отриманих численних скарг

про жорстоке поводження з живими істотами, мисткиня і директор музею

вирішили вбити і забальзамувати слимаків, щоб покласти край

їхнім стражданням раз і назавжди.

Це відповідь музею.

Ти їси комах?

І тобі не шкода їсти цих живих істот?

Нагадування усім працівникам залу:

у разі претензій щодо слимаків,

протокол реагування має бути таким:

Слимаки більше не страждають, бо вони мертві.

Дуже дякую.

Дирекція.

Привіт. Ласкаво просимо.

- Є новини від Маріель? - Ні.

Антоніо, як справи?

Дуже добре, Елевтеріо. Дякую.

Пані, дякую, що прийшли.

- В академії все добре? - Дуже добре, дуже добре.

Музей просто чудовий. Давненько я тут не був.

Робимо, що можемо.

Скажи, ця Маріель Бернабе

була твоєю дружиною?

Ні. Ну, тобто

так, але в минулому столітті. Понад 40 років тому.

Я вже й забув.

Ясна річ, це не я запропонував.

На цьому наполягали інші члени журі.

Фактично, я був проти, але програв.

То не треба стільки пояснень.

Виправдань не потрібно.

Авжеж.

- Проходьте, будь ласка. Прошу заходити. - Дякую.

Йди до дупи, сучий сину.

- Антоніо. - Так.

- Ще побачимось. - Обов'язково.

- Пані міністерко. - Привіт, Антоніо. Як справи?

Дуже добре, дякую.

- Тут все гаразд? - Все підготовлено.

Дякую за текст, він дуже хороший.

А де лауреатка? Хочу познайомитися.

Вона ще не прибула.

Буде трохи пізніше.

Перепрошую. Пані міністерко, будь ласка.

Так.

Антоніо, як ти?

Тобі вдалося зв'язатися з Маріель?

Вона не прийшла, і я хвилююся.

Не хвилюйся, вона підтвердила, що прийде.

Не можу повірити, що тепер моя черга вручати їй нагороду.

Який жах.

Що ти кажеш? З глузду з'їхав? Це ж чудово.

Антоніо, роботи Маріель тепер коштують удвічі більше, і ти отримаєш свою частку.

Я волів би нічого не отримувати і не проходити через це.

Повірити на слово і залишити твою частку собі?

З радістю.

Давай, тримайся.

Пішов.

Ми встигаємо.

Вона робить це навмисно.

- Маріель, нарешті. Що сталося? - Нічого.

Добре, сідай.

Відтак, за послідовність і доробок,

створений упродовж років відданою працею,

Міністерство культури має честь нагородити художницю

Маріель Бернабе медаллю "За мистецьку майстерність".

Цей інструмент інків

називається тінья.

Він походить з гірських масивів Анд.

Там жінки грають на ньому під час церемоній.

Звісно, не на таких церемоніях, як ця. Але...

але це виняток.

Що значить ця нагорода?

Я не знаю, що вона значить для вас.

Для мене уособлює все, що не є правильним.

Мистецтво як змагання – це маячня.

Музеї

стають тематичними парками.

Міністерства повні бюрократів,

якщо не паразитів.

Мистецький світ

сьогодні – це справжній цирк для снобів.

Я хотіла бути тут особисто, щоб сказати це вам.

Я офіційно відмовляюсь від цієї відзнаки.

Дуже дякую. Гарного вечора.

Маріель, зачекай, будь ласка.

Маріель!

Маріель!

Маріель, зачекай мить, будь ласка.

Маріель, прошу твоєї уваги на секунду,

- я теж хочу сказати кілька слів. - Антоніо.

Маріель!

Маріель!

Маріель!

Можеш зачекати секунду, будь ласка?

Чого тобі?

Хочу сказати, що повністю згоден з тобою.

Світ мистецтва брудний, огидний.

Але я не можу повірити, що ти думаєш, ніби виступ

проти системи може завдати найменшої шкоди світу мистецтва.

Навпаки, зміцнює.

Твоя відмова містить той невеликий відсоток критики,

який потрібен самій системі, щоб бути відкритою і толерантною.

Розумієш?

Твій бунт, зрештою, консолідує всю систему.

- Ти завершив? - Ні.

Це правда, що всі вони клоуни.

А ще правда, що у Міністерстві культури повно

нікчемних і неосвічених людей, починаючи з міністерки.

Але такі художники, як ти, з удаваною моральною вищістю,

найгірші.

Мене нудить.

Тому хочу тобі сказати, що мистецький світ,

Міністерство культури і музей вдячні за "виставу".

Дуже дякую за все, Маріель.

Як я бачу, ти все той же старий засранець.

Можливо, але ти знаєш, що я маю рацію.

Антоніо!

Антоніо, мікрофон!

Добре, що всі почули твою яскраву промову.

Вперше в житті ти сказав те, що насправді думаєш.

Не хочеш купити картинку?

Вони справді хороші, не те, що там висять.

Доброго ранку, пане директоре.

- Доброго ранку. - Вигнати його?

Ні, ні.

Самодур пихатий.

Доброго дня.

Пане Антоніо, як щодо заяв

на постійні контракти?

Ситуація з працевлаштуванням вже нестерпна.

Кажу це востаннє.

Це не залишає нам іншого вибору, як вжити рішучих дій.

Отже, вас попереджено.

Повідомте мені, як щось знадобиться. Я допоможу.

Щодо міністерки це було занадто.

Вона цього не заслужила. Мені досі зле.

Доброго ранку.

Антоніо, міністерка дзвонила сім разів.

Просила зателефонувати їй, як тільки прийдете.

Субтитри: Tasia Редакція: OlkaOlka