Original subtitles

У попередній серії

Він корумпований мільярдер.

Він не стільки щедрий, скільки злочинець,

який хоче очистити свій імідж перед смертю.

- Ось ця робота. - Чому ця картина у нього?

Бо це й досі найефективніший спосіб відмивання грошей.

Ось документи, які потрібно підписати.

У мене є ще один шедевр.

Хочу, щоб ви виставили вертеп моєї мами

у вашому музеї.

Або обидва шедеври, або жоден.

Я пообіцяв йому, що організую виставку...

і я це зроблю.

Тільки це буде віртуальна виставка.

Він не може вийти з дому і навіть не дізнається.

- Це афера. - Це не афера.

У будь-якому разі, це недогляд.

За дві години Монтеаґудо буде тут. Треба негайно змонтувати вертеп.

Що скажете, президенте?

Моя мама посміхається мені з небес.

Вибач, що так пізно, але ніяк тебе не застану.

Хотів дізнатися, чи ти дивився мої малюнки.

Мистецтво – це мішок гнилого сміття, який ось-ось вибухне

від власних випарів.

Яка вдала метафора.

Я люблю мистецтво, але...

мистецтво мене цікавить найменше.

Антоніо, прийшли Еме і Мусоке.

Окей. Дай мені п'ять хвилин

і... я буду.

Запропонуй їм випити.

- Так, так, звичайно. - Я зараз буду.

Окей.

Нещодавно побувала в Мадриді,

після багатьох років, з приводу смерті моєї матері.

Зустріла людей, яких не бачила цілу вічність

і переконалася в тому, що завжди знала.

Вони всі шарлатани,

яких в глибині душі цікавлять лише гроші.

Цього тижня ми презентуємо німецьку мисткиню Уллу Ґрог.

- Улла Ґрог? - Ага.

Мені подобається. Вона найкрутіша.

- Вітаю, Антоніо. - Дякую.

Вона прекрасна.

Що ж, до справи.

Яких номінантів ви пропонуєте на Нагороду за майстерність?

Я виписала імена ібероамериканських художників,

які не отримували нагороди.

Маю дуже потужну номінантку,

яка, що дивно, досі не отримувала цю нагороду.

- Яка саме? - Маріель Бернабе.

Вона очолює мій список.

Бачили її інтерв'ю в "Canvas"?

Так, і остаточно переконалася, що це має бути вона.

І не лише завдяки її роботам. Вона дуже розумна жінка.

- І бойова. - Так.

Звичайно, так, я добре її знаю і теж ціную.

Але ми не можемо її нагородити.

Чому?

Бо вона була моєю партнеркою понад десять років.

Те, що вона була з тобою, не позбавляє її права на нагороду.

Це абсурд.

Ти сама щойно сказала, що є інші номінанти.

Назви їх.

- Можливо, з'явиться альтернатива. - Я склала список.

Але Маріель Бернабе – номер один.

Не сумніваюся, що це має бути вона.

Вона заслуговує на це більше, ніж усі решта.

Дівчата, колеги,

будь ласка, прошу назвати

інше ім'я, яке вам до вподоби.

Через це я можу мати особисті проблеми

з міністеркою культури, з усією мистецькою спільнотою.

Перепрошую, Антоніо,

але ти просиш нас не брати до уваги

одну з найвидатніших іспанських художниць,

бо так тобі краще або через те, що скажуть люди?

У будь-якому разі ця дискусія марна.

Маріель не погодиться.

Вона проти будь-яких нагород.

Її треба вручити тому, хто це оцінить.

Тому пропоную наступне.

Ми напишемо Маріель імейл про те,

що маємо намір вручити їй нагороду

і хочемо знати, чи погодиться вона її прийняти.

Я не проти.

- Я не згоден. - Гаразд.

Тож голосуємо.

КРАСНЕ МИСТЕЦТВО

КВАСНЕ МИСТЕЦТВО

Хай станеться те, що має статися.

Отже, це буде три перформанси, так?

Саме так.

Усі вони різні, але є складовими одного процесу.

Ага.

І коли це буде?

Немає визначеного дня,

часу чи тривалості.

Вони відбудуться упродовж цього тижня.

Це все, що можемо сказати.

І чи є певне місце,

яке ви обрали

для проведення перформансу?

Улла не працює з конкретними просторами.

Гаразд.

Плата за гонорар

вже нарахована, так?

Так, Антоніо, це був аванс і...

Так, це зроблено.

Що ж, тоді все,

чого мені зараз хочеться, – це чекати, коли Улла нас здивує.

Марісо, є новини від Маріель Бернабе? Я нічого не бачив.

Вона ще не відповіла.

- Дякую. До завтра. - До завтра.

Це мисткиня.

Вона не говорить іспанською.

Приїде якогось дня без попередження, не знаємо коли,

і проведе свою мистецьку акцію.

Тобто вона поводитиметься трохи дивно,

незвично, і ви це одразу помітите.

І нехай робить, їй не можна заважати в жодному разі.

Зрозуміло?

Ця жінка є дуже відомою мисткинею

і ми не хочемо облажатися,

наче ми провінціали або не тямимо в сучасному мистецтві.

- Яким видом мистецтва вона займається? - Перформансом.

Це як танець або акторська гра без музики.

Ви не хвилюйтеся, це буде гра.

Хоча вона робитиме дивні речі.

Цього тижня вона тричі відвідає музей.

Ми не знаємо, в який момент.

І повторюю:

хай робить, не втручайтеся, що б вона не вчинила.

Домовилися?

Так.

Чудово.

Так, так, але це дуже дивно. Ти дав йому рожеву пігулку, ні?

Гаразд, зачекай трохи, я вже йду.

Приїхала перформерка.

Так, так, якнайшвидше.

Улла приїхала. Ходімо до неї?

НАРОДИТИСЯ КУПИТИ ПОМЕРТИ

Міґель де Сервантес ДОН КІХОТ "...осідлав коня, наче брався за секатор. Він наближався до років..."

Обережніше!

Aaaaaaa.

Ви бачите, що робить ця божевільна?

Хіба не бачили, що вона скинула бабцю на землю?

- Ми нічого не можемо зробити. - Що значить – нічого не можемо?

Якого біса ви тут робите?

Це мистецтво.

Aaaaa.

Приголомшливо. Дивовижно.

Мені треба йти. Будь ласка, попроси охорону

бути напоготові. - Звісно.

- Доброго ранку. - Доброго ранку.

Маріса сьогодні не змогла прийти. Як щось знадобиться – дайте знати.

Окей. Дякую.

Антоніо, доброго ранку.

- Маєш хвилинку? - Так, кажи.

Вибач, що турбую з цим, але ми отримали багато скарг

щодо вчорашнього перформансу. - Що за скарги?

Усіх мастей.

Люди кажуть, що їх штовхали, дехто відчув себе ображеним,

інші обурюються, що публічний музей оплачує це з їхніх податків.

Коротше... Так завжди буває з роботами Улли.

Робота, яку не кожен може осягнути.

У цьому її цінність.

Заспокойся, все гаразд.

Це як японський ритуал.

Так. Як підношення.

Гей, гей, мені боляче.

У чому проблема цієї жінки?

Не дивись, не дивись.

Не дивись.

- Мамо! - Ти здуріла?

Але вона зробила їй боляче. Невже ніхто нічого не скаже?

Але, благаю, що це таке?

То ж дитина.

Дивись, дивись.

Що вона робить?

Вона маленька, але страшна.

Все гаразд?

Може, вже досить?

Приїхала поліція. Хочуть поговорити з вами.

- Цей пан – директор музею. - Добрий день.

Добрий день.

Ми отримали від людей скарги про напади в музеї.

А, ясно. Так, ні, але...

Пояснюю. Це непорозуміння, бо все це було частиною

перформансу дуже відомої мисткині,

яка взаємодіє з людьми.

Дуже реальна форма театрального дійства.

Не схоже, щоб скаржники вважали це реальним дійством.

Це люди, які злякалися і надмірно відреагували.

А ще будуть такі дійства?

Ні, не думаю.

- Ну, є ще одне. - О, так, ще одне.

І на цьому все.

Будемо напоготові.

Будь ласка, не хвилюйтеся, нічого не станеться.

- Ми ж музей мистецтв. - На все добре.

- Гарного дня. - Гарного дня.

А як наступного разу щось трапиться, що будемо робити?

Не хвилюйтеся, нічого не станеться.

Треба намагатися, щоб все йшло гладко

і нічого не робити, бо інакше

нас звинуватять у цензурі і зроблять крайніми.

- Все? - Так.

Я буду присутній на перформансі.

Як помітите щось дивне –

гляньте на мене і я скажу, що робити.

- Ясно? - Так, пане.

Я призначив цю коротку зустріч, щоб прискорити вручення нагороди.

Хтось із вас отримав відповідь від Маріель Бернабе?

Ні. Якщо відповість, ми дізнаємося про це одночасно.

- Отримаємо копію імейлом. - Щось сталося?

Ні, нічого не сталося. Ми не можемо чекати вічно.

Але минуло лише два дні.

Більш ніж достатньо часу, щоб відповісти на повідомлення.

Чи ні?

І що пропонуєш?

Подумати про альтернативу.

А якщо відповість?

Знаючи Маріель,

відсутність відповіді і є відповіддю. Розумієте мене?

Може, лист потрапив у спам. Я надішлю повторно.

Не варто. Слухайте, я пропоную подумати про іншого художника.

Бо ми не встигнемо організувати гала-вечірку

і церемонію нагородження.

Окей?

Марісо, я телефоную тобі вже втретє,

втретє.

А, ясно.

Нормально, га?

Згода.

Не думаю, що Улла прийде о цій годині.

Я теж так думаю,

але з нею ніколи не знаєш напевно, будь уважний, прошу.

Звісно.

- До завтра, Антоніо. - До завтра.

Марісо, я не знаю, де ти, але коли ти мені потрібна, тебе немає.

Хоч би подзвонила, дідько.

Привіт. Шукаєш Марісу?

- Так. Де вона, в біса? - Має проблеми з братом.

- Яке мені діло до її брата? - Зачекай. Дозволь мені пояснити.

Дякую, Марісо.

Квіти прекрасні, Антоніо, але не треба було.

Будь ласка.

І вибач мою нетерплячість.

І це дурне повідомлення, що я залишив.

Приємно познайомитися, Міґелю.

Тішуся, що тобі вже краще.

Дя... дякую.

Так. У нього була жахлива ніч.

Не міг дихати.

У Міґеля проблеми з легенями.

Але тепер краще, так?

Але я хотіла залишитися з ним про всяк випадок.

Так, звісно.

Антоніо – мій бос у музеї.

Дум... думав, що він

молодший

і ви... ви... вищий.

Міґелю, хочеш сісти за комп'ютер?

Можна.

Бувай, друже. Приємно було познайомитися.

До побачення.

Пам'ятаєш... це фото?

Марісо, чому ти...

ніколи не розповідала мені про свою ситуацію, про брата?

А я, придурок, стільки вимагаю.

Що я можу зробити для тебе чи для вас?

Нічого.

Я завжди могла впоратися з усім сама, Антоніо.

Коли мама померла, ми з Міґелем залишилися тут самі.

Цей дім належав їй.

І ти завжди була...

самотньою, скажімо так?

Вибач за нескромність.

Маєш на увазі пару?

Ага.

Чесно кажучи, я ніколи не відчувала потреби.

Ясно.

Я вже давно не помічала чоловіків.

Ясно.

Поки не з'явилися ви.

Так. Ні, я не знаю чому, Антоніо,

але я завжди сприймала вас по-іншому.

Не знаю.

Але, Марісо...

ти красива, молода жінка.

Як ти могла подумати про когось мого віку?

Я відчувала, але не замислювалася.

І чому ти мені нічого не казала?

Але я говорила тисячу разів, Антоніо.

Справа в тому, що ви не...

Але не хвилюйся, це все.

Ну, я...

я мушу йти.

Марісо, бери стільки днів, скільки потрібно.

Ні, ні, ні. Я буду в музеї завтра.

Добре.

Вибач.

Роб Верф МАРНОСЛАВСТВО

Але це дуже добре.

О, дивись.

Поліція.

- Добрий день. - Добрий день.

- Де директор музею? - Йдіть за мною.

Добрий день. Все гаразд?

Так, так. Дякую. А що вас сюди привело?

Зацікавилися мистецтвом?

Надійшли ще скарги і заяви, зокрема від неповнолітньої.

Сокира.

Щось це недобре, гм?

Що вона робить?

Який жах.

Постійна експозиція

Вона це трощить.

Ця божевільна жінка небезпечна.

Вона божевільна.

Зараз.

Зараз.

Стій, стій, стій! Стій!

Стій!

Обережно.

- Будьте обережні, будь ласка. - Ганьба.

Ось так. Спокійно.

Заберіть її.

Браво, браво!

Проти всього!

Вражаюче.

- Нехай її забирають. - Я залишуся...

- Це що... - Так.

У вас якраз була перезмінка, так?

Обережно з головою.

Антоніо!

Антоніо! Яке неподобство!

Де ви взяли цю божевільну?

З художниками треба бути обережніше.

До речі, я прийшов, щоб підготуватися до своєї виставки в музеї.

Мені дуже подобається це місце і я побачив

кілька варіантів, де можна виставити мої роботи.

- Зараз не... - Як гадаєш, де найліпше?

- Послухай... - Чоловіче, ми ж друзі!

Окей. Хосе, я б дуже хотів організувати твою виставку в музеї.

Але не я один вирішую, розумієш?

Тут є рада, є куратори,

які це...

Я брешу тобі.

Хосе, я брешу тобі.

Правда в тому, що рішення приймаю я.

І якби я захотів,

твої роботи могли б висіти в музеї вже завтра.

Але знаєш що?

Це карикатури.

Звичайні, примітивні, які не відповідають певному рівню,

щоб виставлятися в цьому музеї чи в будь-якому іншому.

Вибач, що так прямолінійно.

Але я вважаю, що краще сказати правду,

ніж плекати хибні очікування.

Сподіваюся, що моя грубість тебе не образила.

Але насправді я пропоную тобі правдиву, чесну оцінку.

Те, що не є звичним

у світі мистецтва.

Розумієш?

Ти граєш з почуттями людей.

Ти сучий син.

І брехливий мішок лайна.

І ти вкрав мої картини.

- Крім того, що ти мудак, ти ще й злодій. - Я нічого в тебе не крав, ти мені їх дав.

Але так більше не буде.

Усе гаразд, усе гаразд.

Побачимо, за ким останнє слово.

Сучий син.

Сволота.

Все гаразд?

Так. Це мій сусід, який...

Борхесе,

якщо прийде сусід зверху,

нападай на нього.

Ясно?

Нападай на нього, стрибай йому на шию.

Дуже добре.

Ось.

Шановні члени журі,

для мене було несподіванкою стати номінанткою

на здобуття Нагороди за художню майстерність у візуальному мистецтві.

Визнаю, що це мене спантеличило, тому не поспішала з відповіддю.

Я вирішила прийняти ваше запрошення

і приїхати до Мадрида на церемонію.

З повагою, Маріель Бернабе.

Трясця твоїй матері.