Original subtitles

У попередній серії

Ми працюємо над тим, щоб музей став живим організмом.

Це чиновниці з Міністерства рівності.

Перевіряють кількість художниць у колекції.

Вони належать іранці.

Ми б піднялися на три щаблі політкоректності:

жінка, літнього віку, не громадянка ЄС.

Вона на додачу не лесбійка?

Для музею велика честь презентувати сьогодні

виставку іранської художниці Оріми Ласки.

Оріми Ласки тут немає, бо її не існує.

Я подавав цей проект під своїм ім’ям, але його відхилили.

Чому вони обрали Оріму?

Оріма – літня жінка з бідної країни.

Все, що щойно сказав Маріо – абсолютна правда.

Ми завжди знали, що Оріми не існує.

Це чудовий спосіб змусити нас замислитися над собою.

Дуже дякую, Маріо.

Маріель.

Маріель.

Скільки років.

Стільки десятиліть.

Мої співчуття.

Дякую, що прийшов.

Не знаю чому, але мама тебе дуже любила.

Вона збирала все, що про тебе з'являлося в пресі, читала це мені,

бо ніколи не розуміла, чому ми розлучилися,

так само, як ніколи не розуміла, чому я переїхала до Перу.

Ну, я теж ніколи не розумів, чому ти переїхала до Перу.

Вона відвідувала тебе там?

Ні.

Вона це не схвалювала,

бо для неї це синонім бідності, тероризму...

Я б хотіла, щоб вона приїхала.

Маріель.

Привіт!

Карлотто!

Мені так шкода, дитино моя.

Спасибі тобі.

Вона дуже тебе любила.

Антоніо!

Луїс!

- Давно не бачилися! - Як справи?

Це правда, ми рідко бачимося.

Звісно, ти більше не приходиш на наші відкриття.

Тепер ти граєш у вищій лізі.

а я все ще звичайний арт-дилер,

нікчемний комерсант.

Ну, принаймні, ми зустрічаємося тут...

в таких місцях, як це.

Похорон дуже схожий на відкриття.

Люди одягаються з нагоди, так?

Зустрічаєш людей, яких рідко бачиш.

Вони говорять банальності,

і як тільки відвертаєшся, починають тебе критикувати.

До речі, коли ти купиш роботу

з моєї галереї для свого музею?

Ти мене не пограбуєш.

Я не знав, що ти досі спілкуєшся з Маріель.

Ні, зовсім ні.

Я дізнався, що її мати померла,

і що вона в Мадриді, тож хотів заїхати і привітатися,

але ми не бачилися цілу вічність.

А ти?

Ви з нею спілкуєтеся?

Так, але дистанційно.

У мене в галереї є її роботи, я досить активно їх продаю.

Ого!

Це кілька робіт, які вона надіслала з Перу, а я їх тут оправив.

Але що це за роботи, які можна надсилати поштою?

Це щось особливе, поглянь...

дуже, дуже хроматичні.

Вона сама їх створює,

ажурно, з етнічними геометричними символами.

Дуже делікатні, ти повинен прийти і побачити це.

- Так, але... - Ось ця дуже гарна.

Якось по обіді можеш заїхати до музею?

У мене є дещо, хочу тобі це показати.

- Інтригуюче. - Ага.

КРАСНЕ МИСТЕЦТВО

КВАСНЕ МИСТЕЦТВО

Ой, вибачте!

Зачекай! Я тобі передзвоню.

- Вибачте. - Вибачте, будь ласка.

- Пробачте мою незграбність. - Ні, ні, ні.

Це я розмовляла, не дивлячись.

- Вибачте. - Ні, я вас не бачив.

- Дякую. - Я щойно вас побачив.

- Вибачте. - Ні, ні.

Дякую, ви дуже люб'язні.

Ні.

Фонд Нексус 42. Паула Дреєр, генеральний директор.

Дуже приємно.

Я Антоніо Думас, директор музею.

Що я можу зробити, щоб згладити цю колізію?

Не хвилюйтеся, дрібниці.

Дозвольте принаймні пригостити вас кавою тут, у музеї.

Будь ласка.

Будь ласка.

Чим я займаюся?

Мені не просто відповісти, бо я багато чим займаюся,

але якби треба було охарактеризувати себе, то я...

щось на кшталт фасилітатора.

Фасилітатор?

Я очолюю фонд,

який займається поєднанням неурядових організацій

з потенційними благодійниками.

Іншими словами, я або ми, зводимо

людей, які мають багато грошей, але не мають ідей,

з організаціями, які мають вдосталь...

потреб, але їм бракує фінансування.

Звучить чудово.

І ви працюєте тут, у Мадриді?

Ем... Ні.

Ну, скажімо так, я кочівниця.

Практично живу в літаку.

Я буваю в найбагатших і найбідніших країнах.

Іноді шокує переїзд з особняка в Лос-Анджелесі

до села, загубленого в... ну, не знаю, в Амазонії.

Але я не нарікаю, бо якщо зі мною нічого не стається, то це нудно.

Тож зараз зі мною в музеї вам, мабуть, нудно нестерпно.

Ні, зовсім ні.

Ні, я люблю мистецтво, і ти не здаєшся нудним.

Я бачу цей злий блиск у твоїх очах.

Але розкажи про себе, як це... як це – керувати музеєм?

У мене розщеплення піднебіння, тому мені ставили шину.

У мого старшого те саме, але я не пам'ятаю, як це називається.

Що я не забуду, так це гроші, які у нього вклав.

- Доброго ранку. Гарного дня.

Марісо, будь ласка, мене не турбувати.

- Заходьте. - Дякую.

Ну, коли я зустрічаю

мільйонера з почуттям провини,

я організовую кампанію

з пошуку організації, яка потребує допомоги, і зводжу їх.

Маю список усіх куточків світу, які тільки можна собі уявити.

І оскільки я, як правило, наполеглива,

переконлива,

мені майже завжди вдається налагодити зв'язок.

Отже, є така організація...

яка має потребу.

І готова прийняти допомогу.

- Цей музей? - Так.

Зазвичай я не працюю з культурними установами.

Послухайте, це державний музей,

тож можете собі уявити,

що нам майже завжди бракує коштів.

Так.

Але, може, ви знаєте

якогось стурбованого мільйонера чи мільярдера,

який цікавиться мистецтвом?

Ну, треба над цим подумати.

Просто зараз.

Знаєш,

є один саудівський нафтовий магнат,

Амін Надар,

якого я ніяк не можу зацікавити соціальними проблемами.

Але він любить мистецтво і, власне, має цілу колекцію.

Звучить дуже добре.

А що би ви могли йому запропонувати?

Ну, бути меценатом музею.

Що конкретно це означає?

Бути членом правління,

спеціальні заходи,

участь у щорічному гала-вечорі, і таке інше.

І це дозволило б йому стати в один ряд

з елітою сучасного мистецтва, чи не так?

Так, звісно, так.

Так, з колекціонерами, художниками, директорами музеїв,

галеристами...

Гаразд. Я можу поговорити з ним від імені музею?

Так! Звичайно.

Дуже добре.

Дуже приємно.

Навзаєм.

- Бувай. - До побачення.

Пауло, який приємний сюрприз.

Маю для тебе чудову новину. Сидиш?

Гаразд, давай.

Розмовляла з саудівським бізнесменом,

Аміном Надаром.

Він дуже захопився ідеєю стати меценатом музею,

і не тільки. Він хоче зустрітися з нами,

щоб остаточно узгодити умови договору.

Чудово, яка оперативність!

От бачиш? Коли зустрінемося, дам кілька порад,

щоб він був задоволений і почувався невимушено під час візиту.

Так, але це треба відсвяткувати. Може, повечеряємо?

Зачекай, зачекай секунду.

Я зараз.

Чи все добре?

Секундочку!

Доброго раночку, Марісо. Все гаразд?

Так, дякую. А у вас?

Краще, ніж будь-коли.

Попроси Андреса та Лео зайти до мене.

Амін Надар – мультимільйонер, саудівський бізнесмен.

І Паула каже, що може роздобути багато грошей для музею.

Це чудово, але як державна установа,

ми не можемо брати гроші від приватних інвесторів.

Я їй сказав,

але вона може провести їх через свій фонд.

Вона очолює фонд, який цим займається.

Проблем не буде.

До того ж вона суперпрофесіоналка,

і вже робила це раніше.

А що вона з цього матиме?

Фундація?

Я запитав їй те саме. 10% за менеджмент.

Справедливо, мені здається.

Мені теж.

Перепрошую, прийшов Луїс Вітар з галереї "Призма".

А, Луїс, так, запроси до мого кабінету.

Ми вже завершили.

Залишаю вас.

Не можу повірити,

вона ніколи раніше не надсилала мені роботи на банкнотах.

Вони геніальні.

Не тільки естетично, прекрасно, божественно,

але й концептуально.

Це критика ринку, споживацтва,

концепції твору мистецтва і цінності грошей як таких.

І, найголовніше, Антоніо.

- Думаєш, їх можна добре продати? - Дуже добре.

Я хочу повернути вартість цих банкнот,

- ...бо це були мої. - Що значить "твої"?

Це довга історія, яка не стосується справи.

Їх треба вставити в рамку.

Я б зробив різні комбінації банкнот.

Одну з однією банкнотою, інші – з 6.

Також згрупував би більше:

по 9 банкнот, а деякі по 16.

Не знаю, треба над цим подумати.

Але можу гарантувати,

що ми збільшимо номінальну вартість вдесятеро.

- О! - Ні, я серйозно.

Гроші є гроші.

Цей твір називається "Endless"...

що в перекладі іспанською означає "безкінечність".

і символізує те саме, тобто ідею нескінченності,

незбагненного, що перевершує нас, і не тільки через свій вимір,

але й самим поняттям нескінченності.

Нам важко уявити щось,

що ніколи не закінчиться.

Художник вважає, що для того, щоб отримати по-справжньому чуттєвий досвід

і відчути інтенсивність ідеї нескінченності,

яку пропагує його робота, глядач повинен

стояти на відстані не більше 1 метра

і провести щонайменше 20 хвилин у спогляданні.

Зараз ми цього не робитимемо через брак часу,

бо маємо продовжувати екскурсію,

але я дуже рекомендую це зробити.

Жодних фото!

Художник забороняє відтворювати свої роботи.

ЛЕАНДРО ЕРЛІХ Внутрішній кордон

Амін.

Антоніо Думас, директор музею.

Приємно познайомитися.

Це здебільшого роботи кінця 20-го століття

і початку 21-го століття.

Це робота дуже відомого аргентинського художника.

Йому дуже подобається цей твір.

Це робота бразилійського художника,

який працює з позамистецькими елементами,

що належать до соціального виміру мистецтва.

Наприклад, інавгурації.

Урочистості.

Світські заходи.

Композиція називається "Вернісаж".

Він каже, що пропонує 300 000 євро

і по можливості, якщо все буде гаразд,

продовжить контракт на наступний рік.

Дуже дякую, це дуже хороша сума для нас...

і ви станете

головним приватним меценатом музею,

плюс...

Директор каже, що за таку суму неможливо отримати статус "Меценат"...

Срібний рівень – це 500 тисяч євро,

який є третім рівнем.

Існує Золотий рівень за 750 тисяч євро,

і Платиновий рівень, для тих, хто пожертвує більше мільйона євро.

Аміне.

Особи з високим статусом

стають донором платинового рівня.

Донори Срібного Мецената мають середній рівень.

Це іспанські компанії.

Гадаю,

варто подумати про те, щоб отримати

найвищий рівень

або відмовитися від ідеї.

Гаразд, я згоден на мільйон євро.

Він дасть мільйон.

О!

Дуже дякую.

- Вітаю. - Дуже дякую.

Він з Катару, так?

Саудівська Аравія.

Саудівська Аравія, так.

Він запропонував 300 000.

Чудово.

Але Паула майстерно витягла з нього мільйон.

Мільйон?

Але це неймовірно.

Вона зробила це геніально,

бо розповіла про потенціал музею так,

як я сам не зумів би.

Вона зачаровувала його, водила за ніс весь час,

і заробила свої проценти, еге ж?

І коли він заплатить?

Скоро. Теоретично, він перекаже гроші за кілька днів.

Ми складемо список справ,

які не завершені через брак фінансування.

Зможемо нарешті вирішити проблему з кондиціонуванням.

Тих грошей вистачить, щоб вирішити її остаточно.

Яка непримітна машина.

Нехай заздрять.

Ага.

Ой! Вибач.

Я забув мобільний.

Ні, так навіть краще, присвятимо собі цей день.

Окей.

Окей.

Мені це дуже подобається!

Поглянь на це, люба.

Справжні келихи шипучки.

Чи це шампанське справжнє?

Гадки не маю.

Сумніваюся.

Ні!

Що ти накоїв?

Що сталося?

Дякую, Кармен.

Антоніо, вибач, що наполягаю,

але як отримаєш це повідомлення, зателефонуй мені терміново, будь ласка.

Розкажи щось про себе, про свою родину.

Єдина дитина.

Моя мама живе в Мехіко.

Ага.

Мій тато... не знаю.

Не знаю, то з'являється, то зникає...

Він завжди був дуже екстравагантним.

Він говорив, що...

професія чи робота, якими б важливими вони не були...

це плацебо.

Як анестезія від болю людського досвіду.

Що ж... я згоден з діагнозом твого батька.

І тепер також розумію, чому...

з таким батьком, як він, ти зв'язалася...

з таким старшим чоловіком, як я.

Починається.

Як довго це триває?

Приблизно чотири години.

Чотири години?

Фантастично.

Маю погані новини.

Робота застрахована, але тільки на випадок крадіжки або повного пошкодження.

Зрозуміло? Поліція не несе відповідальності

за нещасні випадки або вандалізм, спричинені відвідувачами.

Скільки коштує ця робота?

Робота оцінюється у...

сімсот тисяч євро.

Боже мій! Як ми розрахуємося?

Любий, все добре?

Будь ласка, покличте лікаря.

- Випий води. - Спокійно.

- Вода, вода, пий, пий.

Йдеш?

Я б з радістю, але маю роботу.

Зараз?

Маю зателефонувати до Сіднею, а там вже дев'ята година.

А, звісно.

Севіче було смачним, правда?

Так, їжа... чудова, але концерт...

Побачимося.

Побачимося.

Страховка, яку ми оформили, не покриває такі нещасні випадки, ясно?

Вона покриває лише розбій або грабіж.

Це абсурд,

цей твір неможливо вкрасти і дуже легко знищити.

Це така страховка.

Боже мій, це божевілля.

Коли я назвав туристу ціну твору, він ледь не помер.

Ми не можемо з них отримати нічого, вони пенсіонери.

Що робитимемо?

Чи можемо поговорити з художником, щоб він це виправив?

Художник помер 20 років тому.

Ми не можемо дозволити собі вартість роботи, це божевілля.

Може, використаємо гроші араба на це.

Альтернативи просто немає.

Марісо, будь ласка, нехай все приберуть і винесуть.

Ми не можемо це так залишити.

- Доброго ранку! - Привіт.

Скажіть... – Луїс Вітар?

Пан Вітар поїхав і сьогодні не повернеться.

Щось йому переказати?

Як вас звати?

Маріель Бернабе.

А, пробачте, звісно, художниця.

Просто я ніколи не бачила вас особисто.

Я не часто буваю в Мадриді.

Так, звичайно, я знаю, бо отримую ваші роботи.

Ну, останні з них вражають.

- Я ваша велика шанувальниця. - Дуже дякую.

Мені сподобалася остання серія,

де замість кольорового паперу використані справжні банкноти.

Не знаю, просто мені здалося,

це дуже ризиковано і зухвало.

Які банкноти?

Так?

Секундочку.

- Слухаю, Андресе. - Хороші новини,

араби надіслали копію платіжки,

вони вже поклали мільйон євро на рахунок.

Чудово.

Я підготував два кошториси,

один для роботи зі склом, а інший з кондиціонерами,

на загальну суму.

Чудово, пересилайте, я відправлю їх Паулі,

щоб вона провела платіж зі свого фонду.

Дякую.

Привіт, Пауло, як справи? Надійшов переказ від Аміна.

Маємо новий привід для святкування.

Знаю чудовий корейський ресторан.

Зателефонуй мені, будь ласка.

Цьом.

- Вибачте, Антоніо. - Так.

Щойно надіслав копії, але хочу, щоб ви подивилися на це.

Це копія переказу.

Гляньте на рахунок фонду Паули,

це на Кайманових островах.

Трохи дивно, чи не так?

Так.

Йду до себе в кабінет.

Як матимете новини, дайте мені знати негайно, добре?

Звичайно, так, дякую.

Пауло, я тебе шукаю

і хочу, щоб ти віддзвонила мені з приводу переказу.

Відгукнися на повідомлення, будь ласка.

Номер, який ви набрали, не обслуговується.

Вона просто зникла,

зникла.

Вона використовувала фальшиве ім'я,

розповідала мені небилиці

і обікрала нас.

Вона забрала всі гроші, які нам пожертвував араб.

От сучка!

Слід подати скаргу і попередити інші музеї.

Ні, якщо про це дізнаються, то буде міжнародний скандал.

А араб?

Що, скажемо йому правду?

А як щодо неї?

Вибачте.

Давайте змиримося з тією шкодою, яку завдала нам ця мерзотниця.

Скажемо арабу, що все пройшло успішно.

Ми розповімо в медіях

про його сприяння як платинового мецената

і запросимо за найкращий столик на новорічній вечірці,

поруч зі мною і міністеркою.

І скажемо, що дійсно отримали його гроші

і використали їх на різні цілі. Зрозуміло?

А що робитимемо зі склянками?

Я знаю, що робити.

Привіт, мені потрібно 476 таких, будь ласка.

Тепер нам треба прибрати всі коробки і порожні пляшки.

І за 700 євро ми маємо твір на 700 000.

То відкриваємо зал?

Так, звичайно, як тільки вони закінчать,

але нікому про це не кажіть, будь ласка. Добре?

Тут нічого не трапилося.

Пане Мартен!

Пані й панове, вистава почнеться за п'ять хвилин.

- Будь ласка, займайте свої місця. - Добрий вечір.

Дякую.

- Добрий вечір, пане директоре. - Добрий вечір. Ласкаво прошу.

Пробачте! Тисяча вибачень.

Я вас не побачив.

Мене звати Алан Мартен, я директор театру.

Селін Лакер.

Приємно познайомитись.