Original subtitles

Фільм Олега Новковича

~ Завтра вранці ~

В ролях: Улікс Фехмію Нада Шарін

Небойша Ґлоґовац Лазар Рістовскі

переклав sonnyb

Автор сценарію Мілєна Маркович

Режисер Олег Новкович

"В світлі цього ранку, такого бридкого

діти плачуть, а собаки сміються.

О, який гарний світанок, коли поряд зі мною лежиш ти.

Дружина мого єдиного брата, де може бути твій останній танець?

Яке дерево ти обіймеш замість мого брата?

- Тобі потрібно підстригтись. - Треба.

- Сьогодні? - Ні, краще завтра.

Я не одружусь з тобою, доки ти не підстрижешся.

Зупиніть тут, будь ласка.

"Лоло, о Лоло, я не мільйонер.

Лоло, о Лоло, я куплю тобі шоколадне морозиво. "

Поверни ліворуч, а потім прямо.

- Старою чи новою? - Що? - Якою дорогою?

Старою. Я не знаю, яка тут є нова.

Поруч із гімназією, а потім повернеш ліворуч.

- Де це? - Ну ти ж знаєш стару гімназію?

Вони ще там роблять ручні килими. Така стара будівля.

Я завжди боявся, що звідти мені щось впаде на голову.

Можеш тут зупинити. Звідси я вже пішки піду.

А цей отруйник й досі тут.

В них тут смачні бурґери роблять. В мене немає дрібних грошей.

Зараз поміняю.

Я візьму собі бурґер. Ти хочеш?

Я буду з цибулею, капустою та гірчицею, й щоб добре поперчений.

- Мені такий же. - І одне пиво. Два.

- Що святкуємо? - Я одружуюсь.

- Звідки ти приїхав? - Із Канади, брате.

Моя подорож була дуже довгою і я неймовірно стомився.

- Як довго тебе не було тут? - 12 років.

Неле! Ти так підріс. Тільки подивись на себе.

Справжній чоловік! А в тебе ж була шия, як у курчати.

Ти так часто тут бігав.

В мене постійно голова боліла від твоєї біганини.

- А ще й з м'ячем своїм... - Тепер я точно бігати не буду.

Ні, мені подобався той м'яч... Коли ти поїхав,

тут стало так тихо. Тому я вмикала свій телевізор гучніше.

Дуже гарно. Гарний в тебе гараж. Автоматичні двері, так?

- Одного разу їх заклинило. - Ось саме про це я й кажу тобі.

Механічні кращі, вони точно не заклинять.

З'їж ще сиру.

А навіщо тобі аж два автомобіля? Ти ж все рівно на другому не їздиш.

Все добре, мамо.

Зорко, глянь-но на будинок. Зробили на заводі, але гарний.

А знаєш чому? В ньому гарна ізоляція.

В тебе є час порибалити?

Тут неподалік є озеро. Я дивився якось документалку.

Гарне й велике озеро. І в ньому має бути риба.

- Майїне подобається рибалити. - Їй не подобається рибалити?

Вона могла б взяти щось із собою, щоб якось провести там час,

- доки вона сама не навчиться рибалити. - Як Зорка, розумієш?

Спочатку вона через силу ходила, але в неї не було ані шансу.

- Це через яку ще силу? - А через таку, Зорко. - Нічого подібного.

Я ходила з тобою, тому що я була молодою і хотіла бути з тобою.

- Чому ти не їси? - Я їм. Я занадто багато вже з'їв, мамо.

Будь слухняним. Чи думаєш, що ти вже виріс?

Неле, друже!

Ти тут!

Друже, тобі треба щось зробити зі своєю зачіскою. Вона страшна.

А знаєш, що я подумав?

Я подумав, що міг би залишитись в тебе, в Канаді, знайти там роботу.

Бо ж мій бос спіймав мене на крадіжці.

- Ну ж бо, прокидайся вже! - Ти ані стільки не змінився.

А якого дідька? Це добре чи погано?

- Я не маю уяви. - А ти той ще фрукт.

- А це добре чи погано? - Погано...

Я жартую, це ж добре.

Й чого це ти смієшся тут?

А ти. Що за дурні.

Коли ви знайдете таку жінку, як Зорка, ви мені подзвоніть.

Здравко трішки перепочине?

Не думай, що він тебе не почує. В нього просто супутниковий слух.

Ви все продовжуєте дурня клеїти. Ви ж вже дорослі.

- Будьмо. - Маре, синок,

тобі завжди подобалось їсти в нас вдома.

Мені шкода вас. Я подорожував по всьому світу.

Це була велика й щаслива країна.

А мій син рве собі дупу від світанку й до заходу.

Він сидить в офісі весь день.

Він заробляє гроші, щоб купити квартиру й надгробну плиту. Ось і все.

А в мене навіть й надгробної плити немає.

Але я був вільний, як птах.

Не варто було турбуватись, тітко Зора, все добре.

В мене лише один син.

Не роби так зі мною.

Подививсь на себе, яка ти гарна. Подивись на себе.

Подивись на мене.

Ти моя красуня. Йди сюди.

- Твоя Майя вагітна? - Звичайно, ні.

- Тоді навіщо ви одружуєтесь? - Як тобі сказати...

Я хочу побачити, де поховали Сіму.

- У нас немає для цього часу. - Я хочу поїхати.

О, так. Сіма залишив це для тебе до того, як все трапилось.

І це. Я не знаю, що там.

- Я не відкривав. - Ти не відкривав? - Звичайно, ні.

Буре!

Гей, товстун!

- Піднімайтесь сюди! - Ми поспішаємо! Нам потрібен автомобіль.

- Давайте вип'ємо трохи бренді. - То ж бери бренді з собою.

Ви не підніметесь? Тоді чекайте, доки я не доїм обід.

Який ще обід, товстуне! Спускайся до нас!

- Ти зажди й товстун тобі ще покаже. - Ми ж поспішаємо!

- Ви поспішаєте померти. - Що за довбень.

Неле!

Підіймайся, побачиш мою доню.

- Я спробую якось зайти. - Добре.

Ти де пропадав?

Як справи? Дай же подивлюсь на тебе.

Вже сто років пройшло, друже! Ходімо.

Нам сонце світить, й вітер ніжно дме

Країна ця пахне ранковою росою,

нам сонце світить,

Урожай багатий, а я щасливий.

Гляньте на цю психопатку.

Що з тобою, дурепо? Хочеш, щоб тебе збили тут?

Сідай.

- Ти де була? - Був же зелений. - Дупа тобі, а не зелений!

- То де ти була? - У свого хлопця.

- Ти брешеш. Немає в тебе ніякого хлопця. - Є, є...

- Це легко можна перевірити. - Доведеться брати мазок на пробу.

- Неле, ти виглядаєш, як кретин. - Дякую тобі велике.

- Він дійсно виглядає, як яппі. - Ти на себе подивись.

- Не зачіпай мене. - Відразу можна зрозуміти, що ти їла.

Досить вже тобі. Не зачіпай мене!

- Сале, а де твій хлопець? - Який хлопець?

Твій хлопець - Роберт Просінечкі!

А тепер я відвезу тебе додому, щоб ти прийняла душ.

І, будь ласка, з'їж нормальної їжі.

- О, я ж забула... - Свої трусики? - Я забула свою торбу.

- Ми поїдемо за твоєю торбою. - Ми їдемо до Сіми!

- А ти чого кричиш? - Не розмовляй зі мною.

- Ось вхід. - Ні, це не він. - Це він, я ж бо знаю.

Ти дурепа.

Привіт, тато. Я з Буре та Маре.

Ми ночували на катері.

Тут й Неле, татку.

Він виглядає не дуже добре.

Він не хворий, просто виглядає, як гівно.

- Мої вітання! - Привіт, дядьку Сава! - Привіт, дядьку Сава!

Я не дзвонила, тому що не було зв'язку.

Я передзвоню тобі, пока.

Чорт. Це не той вхід.

- Сідай в автомобіль. - Я не хочу сідати.

Я повинна згадати, де це...

- Саша, поїхали. - Сідай в автомобіль.

Бувай, пришелепувата!

- В тебе целюліт. - Мені потрібно кинути пити.

Ні, це вже генетика.

Чого ти хочеш?

Я всього лише цьомнула тебе.

Терпіти не можу ці романтичні сцени. Мене від цього нудить.

- Зупинись прямо тут. - Ти не поїдеш з нами на кладовище?

- Я не ходжу туди. - От і добре.

В тебе є запалити?

Ти ж відключишся.

Чому ти нічого мені не сказав?

- Чому я повинен був розказувати? - Я б приїхав на похорони.

- Ну тебе, друже... - Я дійсно приїхав би.

Як ти б зміг? Тоді в тебе ще не були готові всі папери.

А чому ти не дзвонив?

Тому що ви були козлами і не хотіли мені нічого розказувати.

- А яке це має відношення до цього? - Ти не сказав мені!

Що? Я повинен був подзвонити та поговорити з тобою?

А я про все дізнався у якогось чувака в барі.

А чи знаєш ти, що ще трапилось тієї ночі?

Що ж трапилось, скажи мені!

Що трапилось? А нічого не трапилось.

Дай мені сьорбнути.

Я гнівався, тому що ти не розказав мені відразу ж. Гнівався...

Я гнівався, бо він не дзвонив і він був із Сашею.

І він був мертвий.

Завтра вранці немає де народитись,

Завтра вранці танці на воді,

Завтра вранці стань до мене спиною,

Просто обійми мене, молодість моя.

Завтрашній ранок з'їсть мої сни,

Завтра вранці умий моє обличчя, сестро,

Завтра вранці, йди, сестро

Йди швидко, моя молодість.

Мені дійсно вже варто йти додому.

А, добре, брате. Ти знаєш, де ми є. Заходь якось.

Ти не можеш зараз піти. Давай зіграємо в футбол.

Ти не зможеш і пів поля пробігти, товстуне.

Я тебе пережену, ти тряпко.

Ну ж бо.

Аут!

Якого дідька?!

Наш м'яч!

Маре, ти кретин!

- Я не можу. В мене занадто важкі черевики. - Тоді знімай їх.

А чому ти не граєш? Вперед!

Обережніше, Неле!

Дай йому м'яч!

Давай, американцю! Побачимо, що ти вмієш!

Вперед, Неле!

Хто мене вдарив?

- Ну ж бо, грай! - Я не можу. Щось хруснуло...

Я ще покажу вам.

Сестро, чи не могли б ви подбати про мого друга? Він поранений.

Зараз ми зайняті.

В нього вся нога розпухла. Виглядає просто жахливо.

Якби ви могли тільки перевірити.

Доре, лікар подбає про нього. Зачекайте тут.

Обережно, товстун.

- Поїхали! - Я не можу пити й водити! - Просто веди.

Засранка!

Дядьку Сава?

- Ненад, синочку, чи це ти? - Так. - А що трапилось?

Нічого. Ми грали в футбол. Моя нога, я не можу на неї стати.

- Ти бачив Сашу? - Так.

Хлопці, мені треба буде дещо зробити на катері.

- Коли забажаєте. - Хочете, ми прийдемо завтра?

Завтра? Я одружуюсь післязавтра.

Я бажаю тобі всього найкращого, сину мій.

Він не одружується, а лише реєструється. Ніяких проблем.

У американця не буде навіть весільного свята, лише обід.

А ми не запрошені. Ми можемо прийти до вас завтра.

- У нього немає навіть свідка. - Немає свідка!

Саша була там на вихідних з якимись друзями

- й вони все там розтрощили. - А чому ви дозволили ї?

А мене ніхто й не питав. Ну ж бо, тихіше...

- Поводься добре. - Будь чемним та слухайся дядька Саву.

- А твоя Майя гарна? - Так. - Правда?

- В неї є цицьки? - Є.

А ти лапаєш їх руками чи тільки пальцями?

- Перестань, друже. - А вона як Сале чи як Цеца, а?

А ось тепер я добряче тобі вмажу, виродку!

Ти чортів педик! Стій!

Я покажу тобі, виродку! Стій, покидьку!

- Стій! Стій, ти покидьок! - Давай, вбий мене!

Пішов ти! Пішов ти!

Ти дебелий кретин!

Хто кретин? Хто?

- Хто? - Я кретин! - Я теж.

- Хто твій друг? - Буре. - Хто?

Буре, досить вже!

- Кого ти постійно підставляв? - Тебе.

А це вже тут до чого?

Я ніколи тебе не підставляв. Вперед, стрибай, якщо хочеш.

Хто дав моїй жінці прізвисько "Сосок"?

Гей, товстуне, ти вже починаєш мене бісити.

Хто ображав мою дружину?

В мене є дружина, в тебе немає нічого.

- Добре, друже. - Буре не стрибне.

- Не стрибне? - Ні. - Яка прикрість.

- Доброго вечора. - Що з тобою сталося?

- Вибачте, я запізнився. - Що це?

Який сюрприз! Цей бовдур весь побитий.

Це не смішно, Здравко! Ти з глузду з'їхав?

А ти. Після стількох років ти зовсім не змінився.

Ти точно такий же ідіот, як і ось цей.

Може ти перестанеш? Перестанеш?

- Ти кудись залазив чи як? - Перестань, будь ласка.

Що перестати?

Я був на могилі Сіми. Він був моїм кращим другом,

я вже казав тобі це. Хлопці захотіли пограти в футбол.

- Я не хотів... - Спочатку потрібно було розім'ятись.

Це всього лише вивихнута щиколотка. Тиждень або два, та й усе.

Цей кінь старіє.

Достатньо.

Що за проблеми, Зорко?

Сіма був такою гарною дитиною, просто лялькою.

Яке горе.

Його батьки поїхали в Угорщину, щоб заробити грошей.

Живи своїм життям. Живи.

Сіма був дуже гарним. Справжній красень.

Неймовірно, що він помер.

Не треба.

- Що ти робиш? - Що ти робиш?

- Ти палиш чи що? - Ти палиш чи що?

Добре, Ненаде,

як ти думаєш одягти костюм, який я тобі купила?

А як же весілля й обід?

- Все ж це буде?... - Все буде добре.

Блошиний ринок.

На тисячу динарів.

Отже, мій німий хлопче, ти ось так одружуєшся.

І з жінкою, яка молодша за тебе.

Мій дід також одружився на молодшій жінці,

але він провів два тижня з нею в бані.

У нас з Зорею не було великого весілля.

Ми поїхали до моря на тиждень.

Але ж ти збираєшся все це зробити, як якийсь нікчема.

Скажи мені, вона буде носити твої валізи, а?

Залишайся вдома, доки твоя нога не заживе.

Канада нікуди від тебе не дінеться.

Я б зняв той гіпс і стояв, як чоловік.

Це не зашкодить тобі, очі в тебе не повилазять.

Ніхто від такого не вмирав. Ти повинен ввійти туди, як чоловік.

- Майя вагітна? - Ні. - Ні. Як прикро.

Тоді вона вся світиться без причини.

- Я просто думав... - Ти помилявся.

Випий.

Ти вже достатньо п'яна. Досить вже, мала.

Мій Неле одружується лише раз.

Лише раз.

Послухай, я п'ю вже цілий день.

Я двічі була в душі, щоб привести себе до тями.

Я емоційно готуюсь до твого весілля.

Єдиною проблемою буде, якщо я побачу тебе нещасливим.

Якщо я побачу, що ти нещасливий, все покотиться до пекла.

Тому я повинна зосередитись.

- А ти постарішав, ледар. - Так.

А пам'ятаєш, як ти носив мене?

- Я й тепер можу понести тебе. - Вперед!

"Я куплю це вікно і знайду гарну дружину. "

"Я куплю це вікно і знайду гарну дружину. "

"І кожного вечора під зірками я буду розчісувати їй волосся."

"Її брудне волосся."

Ти трохи спізнився, Неле.

- Ми добре розважились без тебе. - То я можу піти.

- А ви тепер найкращі друзі? - Ти мій найкращий друг. - Я?

Ні, взагалі-то Буре мій найкращий друг!

Мала, випий щось і закінчуй ці дурниці.

Подивись на себе, друже, виглядаєш не дуже.

Ти знову розумника з себе корчиш, товстуне.

Будь ласка, спробуй не читати мені сьогодні нотацій,

не дивись на мене так й не проголошуй мені тут своїх теорій.

Я не знаю, як тобі пояснити, що я не на дозі, друже!

В мене немає грошей, які я тобі винен

- і я дійсно не можу тебе сьогодні тут бачити. - Добре, добре...

Я його ледве пам'ятаю.

- Кого? - Сіму...

Що мені випити?

- Хочеш, я приготую тобі коктейль? - Не роби цього.

- Зроби йому джо-джо - Ніякого джо-джо.

Якщо він хоче зависнути з нами, він повинен випити джо-джо.

- Так. - Я завжди була проти джо-джо.

- А що таке джо-джо? - Дещо дуже смачне.

Джо-джо?

Джо-джо, кажете?

Я покинула Неле, коли грала ця пісня.

- Я вже пішов тоді. - Так, але я покинула тебе на класі.

Але нишком.

Сале, не засмучуйся.

Відпусти. Ходімо на вулицю.

Джо-джо! Джо-джо!

Якого дідька ти робиш, свиня?

- Залиш мене в спокої! - Що ти робиш?

Ну ж бо, ще трішки!

А чому в тебе не буде весільної вечірки? В мене така була.

Це була не холостяцька вечірка! Це було ніщо!

- Ця вечірка була нікчемною. - Досить вже, товстуне.

А тепер ви спробуєте пиріг Цеци.

Пиріг в 3 години ночі?

Вона за хвилину зможе його приготувати.

- Доброго вечора. - Доброго вечора.

- Вибач, Цеца. - Це не твоя провина.

Це ніколи не його провина. Тільки подивись на нього.

- Ми пішли. - Куди це ти зібрався, тряпко?

Я знаю, ви не хочете заходити до мене.

Ви повинні випити кави. Добре, пусти мене.

- Досить вже варнякать та йди в ліжко. - Відпусти мене! - Йди в ліжко!

Залишайся.

Залишайся? А мені нічого?

Гарно. Ти їдеш за кордон, повертаєшся

й усі просять тебе залишитись й такі милі з тобою.

- Марко? - Так?

- Ти як? - Враховуючи обставини.

- Цеца, приготуй нам кави. - Яку каву ви будете?

А то ти не знаєш, яку каву вони люблять.

Вони ж обоє трахали тебе.

О, які ми чутливі.

Подивіться, яка вона кмітлива.

Коли вона підросте, вона також буде трахатись з усіма підряд, як і її мама.

Хіба я не правий?

Мені треба йти.

- Тобі що-небудь потрібно? - Що мені може бути потрібно?

- Я міг би відіслати щось твоїй дитині. - Просто йди.

Просто залиште цей дім, ти та Марко.

Ти знаєш, що ви двоє значили для мене? Все.

Йди.

Відіслати щось моїй дитині?... Не треба...

Ходімо.

Бувай.

Ви вдвох тепер в нормі?

Наш славний Буре часто мене бив.

- А тепер все добре. - Точно? - В мене все добре.

- Що з цим м'ясом? - А що з м'ясом?

- Воно несмачне якесь. - Я не розумію, про що ти.

- Хто купить таке тістечко? - Ти його купиш.

- Але ж тістечко вже почате. - Я відправлю його тобі.

- А тут є туалет? - Ні, немає.

- Тоді, як же ти...? - А я й не ходжу туди.

Ну ж бо, продай мені щось.

Це тістечко. Бери це тістечко.

В тебе є хлопець? Ні, немає. А знаєш, чому?

Ти постійно носиш цього капелюха й ніхто не бачить,

яке гарне в тебе волосся.

- А тепер краще? - Скільки ти можеш випити?

Тобі краще цього не знати.

- Тобі подобаються фрукти? - Це занадто особисте.

І що тепер?

Їж своє тістечко.

А я й їм.

- Ти будеш тут завтра? - Здається, не буду.

Тоді мені завтра не приходити сюди?

Приходь 10 років тому.

Сьогодні в мене день народження і я мрію зняти фільм.

Але він має бути схожим на пісню. Він почнеться, потім зупиниться,

а потім почнеться хор, імпровізація на тему,

знову хор, й всі покидають кінотеатр щасливими,

наче це для них щось значило.

Наче я дивлюся фільм "Віднині і довіку"

і Ернест Борнайн вбиває Френка Сінатру.

А Монтомері Кліфт грає останню партію на трубі.

Мені дуже подобаються труби.

Ходімо додому спати.

Ненавиджу ось так прокидатись.

Я не знаю, чи я сплю зараз.

Що це за квіти?

Де твоя родимка?

Вона зникла після аборту.

- Я казав тобі, що ніхто більше не побачить тебе. - Ніхто й не бачив.

В мене був інший пізніше.

Я чекав тебе.

Так!

Ти моя королева.

- В тебе така сильна шия. - Я набрав трохи ваги.

Ти б сподобався зараз татові.

А тобі?

Мені ніколи!

- Ти гарно проводила час? - Що? - Із Сімою?

Сашо...

- Народи мені дитину. - Пішов ти!

- Я хочу, щоб ти народила мені дитину. - Відпусти мене!

- Поїхали зі мною. - Я не поїду. - Поїхали.

Я не поїду до Канади.

Ходімо в ліжко.

- Тут? - Тут.

- У мене паморочиться голова. - В мене теж.

- Ти думав про мене там? - Так, багато разів. - Як?

Про тебе й про Сіму.

Що таке?

- Не ображай мене. - Я й не ображаю.

Куди ти йдеш?

- За двері. - Йди до мене.

"Йде дощ й трава росте,

В горах трава росте.

Йде дощ,

трава росте, в горах трава росте.

В горах росло дерево, тоненьке й високе.

Під деревом сиділа сестра моя,

а я поруч із нею."

Не буди її.

- Будеш каву? - Ти забагато палиш.

Хочеш кайфонути?

Хочу, брате.

Не треба.

- Випий зі мною кави. - Я поспішаю.

Щоб ти здох! - Що ти сказав?

Щоб ти здох, покидьок!

Я ні красивий, ні розумний. Я не добра душа.

Я вважаю, що ти дуже погана людина.

А ти мій друг, а це значить, що і я погана людина.

Тепер ти збираєшся в Канаду,

а Сале вирвало на антену й тепер вона плаче.

Ніжки, ніжки, йдіть далеко

Ніжки, ніжки живіт гарне життя.

- Ми зарано прийшли. - Ні, це вони запізнюються.

В чому проблема?

- Я схожу в туалет. - Не зараз.

Зачекай, доки все це закінчиться, можеш сходити потім в ресторані.

Я скоро повернусь.

Вставай, Сале, твій хлопець повернувся!

Вставай, умийся й ми вип'ємо кави.

- А що ти мені купив? - Багато чого.

Принеси мені каву в ліжко.

- А я мушу? - Мусиш.

Не треба.

Ти хочеш, щоб я забрався як найскоріше.

Чим скоріше, тим краще.

Йду.

О, ти так рано.

Дозволь мені, будь ласка.

- Ти не на весіллі. - Ні.

Звичайно, ні.

- А де товстун? - Це не твоє діло й не питай цього.

- Вибач. Що ти будеш пити? - Вгадай.

- Бренді? - Бренді підійде.

Будьмо.

Я хотіла подивитись, як в тебе справи.

Я ж казав тобі, ти можеш приходити будь-коли.

- Можеш брати й свою дитину, ніяких проблем. - Прикрий пельку.

Моя Цеца.

Мені недобре, сестро.

А мені недобре і я стомилась бачити тебе на протязі всього свого життя,

- але ж, що тут поробиш? - А де Буре?

Він прокинувся, поїв, випив бренді й знову заснув.

Маре, прибери попільничку, весь дим йде мені в обличчя.

- Неле, принеси мені кави. - Прибери попільничку.

Я не поворухну й пальцем, я готувала весь день.

- Неле прибере ї. - А Буре знає, де ти?

А ти сама знаєш, де ти є, навіжена?

Після 10 років ти все ще прокидаєшся в тих же місцях.

Я не можу жити без нього.

Випий.

Ось.

Давай.

Тримай, Сале. За нареченого.

Будьмо.

Я кохаю його.

Я просто хотіла бути з ним, щоб ми гарно проводили час.

Я втратила розум, коли побачила його.

А хто питав мене, кого я кохала?

Кого ти кохала, Цеца?

Тебе я кохала найбільше.

Це Нелина Майя?

Це Ізабель.

Вона каже, що їй треба вийти. Я чую якусь музику.

Що за музика?

- Чому я дзвоню тобі? - Дай мені.

Цеца хоче з тобою поговорити.

А пам'ятаєш ті книги, коли ми були дітьми?

Алло? Послухай, ти знаєш, де квартира Неле?

Прямо через дорогу, біля автобусної зупинки. Номер 4.

Неле погано себе почуває.

Неле погано себе почуває. Йди швидше сюди.

"Майя на літніх канікулах". "Майя на зимових канікулах".

"Майя на прогулянці в полі". "Майя на телефоні".

Смокче у бізона.

А Цеца стала гарнішою.

Що ж, друже.

Знаєш, що я відчував, коли Сале прийшла до мене?

Вона все мені розповіла і напилась.

Я слухав ї, а потім вона лягла на барну стійку

і заснула.

Я дивився на неї й не міг поворухнутись.

Розумієш мене?

Ти розумієш?

Сале?

Чорт.

"Їй буде 18 в червні

Вона не знає, що робити після випускного

Люди всі злі, дивляться на її груди

Люди злі, дивлячись на її колір обличчя

Вона прокидається

Вона прокидається.

І ніхто не може сказати їй,

що ляльки й спідниця для дівчаток.

Вона ніколи не знала, як стрибати через мотузку

Вона ніколи не була тою, хто готує обіди кожного дня.

Вона прокидається.

Вона прокидається.

Ніхто не може сказати їй: ти моя! Так, ти моя!

Ніхто не може сказати їй: ти моя! Так, ти моя!"

Невістко, випий з нами.

- Я подзвонила нареченій. - Ти геніальна.

Випий з нами.

Ну ж бо, випий за нашу дитину.

Наша дитина махає нам з неба.

Мені лише шкода, що ми не змогли пізнати один одного.

Ти був там і...

Я пішла.

Світлано?

Цеца?

Вибач.

Вибач, вибач, вибач, вибач, вибач...

Ну вибач мене. Спускайся, будь ласка.

Не йди. Підеш завтра.

Подивись на нього. Товстун.

- Ти помічала, які в нього довгі вії? - Так.

Таке більше не повториться, я присягаюсь.

- Я гарна? - Гарна. - Просто гарна?

- Найгарніша! - Як-як?

Світлана найгарніша дівчина!

Спускайся, будь ласка.

Лише Буре не покине мене.

З ким тобі було найкраще?

Ти ніколи не дізнаєшся про це.

- Я мушу знати. - Не мусиш.

Я повинен поїхати з миром, Сашо.

Навіщо тобі мир?

З ким?

З Сімою.

Мені краще було із Сімою.

Брешеш.

Це неправда.

Ти моя, Сашо.

Це неправда. Ти моя.

Ти моя, Сашо.

Ти моя.

Тепер я піду.

Йди, краще йди.

Сале спить в іншій кімнаті.

Я відчуваю себе недобре через це.

Але мені також і добре.

Минулої ночі ми знову грали.

Ми зіграли три пісні підряд.

Ми грали... А я не скажу тобі, що саме ми грали.

Ти й сам можеш собі уявити.

І я змонтував цей фільм просто блискуче.

В ньому немає якогось порядку,

порядок є тільки в моїй голові. А наші голови однакові.

Сале знову завагітніла, цього разу від мене.

Тоді подобались фільми про чоловіків й про чоловічу дружбу.

А мені подобались фільми, які ти й 5 хвилин не міг дивитись.

Ти змінишся. І я змінюсь.

В мене таке відчуття, що все зміниться.

Весь світ зміниться.

Світ не для дітей.

Цей фільм - це моя дитина. Він буде таким же гарним, як і Саша.

Саша теж не була призначена для цього світу.

Завтра вранці немає де народитись,

"Завтра вранці танці на воді,

Завтра вранці, йди, сестро

Йди швидко, моя молодість.

Завтра вранці з'їж мої сни

Завтра вранці танці на воді,

Завтра вранці стань до мене спиною,

Просто обійми мене, молодість моя."

Зорко!

Зорко!

Добре, ми пішли.

Тоді я пішов.

Я сказав їй, що ми запізнимось, а вона почала прасувати.

Дай мені, будь ласка. Я не хочу, щоб ти тут розвів гармидер.

Все повинно бути на своєму місці.

Добре, дітки, обіймайтесь та цілуйтесь!

Добре, друже.

Надсилай сюди гроші.

Цеца?

Йди сюди!

І зміни свою зачіску, я тебе благаю.

- Чорт! Поїхали! - Не кричи на свого старого.

Послухай, вона не заводиться. А я лише минулого тижня ремонтував ї.

Прокляття! Ніхто мене не слухається!

А я ж казав, що ми запізнимось, але ж мене ніхто не слухає!

- Спробуй ще раз, трошки довше. - А ти замовкни... замовкни!

А тепер штовхайте!

- Відразу на другу передачу вмикайте! - Й без тебе знаю!

"В світлі цього ранку, такого бридкого

діти плачуть, а собаки сміються.

О, який гарний світанок, коли поряд зі мною лежиш ти.

Дружина мого єдиного брата, де може бути твій останній танець?

Яке дерево ти обіймеш замість мого брата?

Завтра вранці немає де народитись,

Завтра вранці танці на воді,

Завтра вранці, йди, сестро

Йди швидко, моя молодість.

Завтрашній ранок з'їсть мої сни,

Завтра вранці умий моє обличчя, сестро,

Завтра вранці стань до мене спиною,

Просто обійми мене, молодість моя,

Не смійся, я бачу, в тебе немає зубів

Не пиши мені, в мене немає хати

Не цілуй мене, бо ти цілуєш того,

хто швидко піде звідси,

Де ти танцювала донині, де ти спала,

Де ти цілувала, в яких темних місцях.

Йди до мене, молодість моя,

Завтра вранці немає де народитись,

Завтра вранці танці на воді,

Завтра вранці, йди, сестро

Йди швидко, моя молодість.

Завтрашній ранок з'їсть мої сни,

Завтра вранці умий моє обличчя, сестро,

Завтра вранці стань до мене спиною,

Просто обійми мене, молодість моя.

Переклад українською - sonnyb. 16/03/2014