Original subtitles

І як я могла в таке вляпатись?

Така пригода… Наче сон.

Може, розкажу якомусь довірливому режисеру і він зніме фільм?

Стану відомою.

Отже, ця авантюрна історія почалася більше

ста років тому, десь у Франції.

Романтики скрізь шукали картину

французького генія Поля Гогена.

Бо з'явилася легенда,

що ця картина — символ найщасливішого весілля.

А ось і вона.

Ні, це не питання до вас,

а назва цього шедевру вартістю триста мільйонів доларів.

І саме через неї сталася ця авантюрна історія.

Сердючка!

Танцюймо! Танцюймо!

А це я. Мені 34 і так я тікаю від своїх проблем.

А до чого тут та картина?

Давайте про все по порядку.

Я Ксенія, директорка художньої галереї.

Ми вже бачились.

І це моє спокійне життя тижнем раніше.

А цей здоровань — мій молодший братик Марк.

Працює в поліції, але дуже мріє про Інтерпол.

А ще він не може жити без своїх окулярів,

уявляє себе шпигуном.

А цей красень — мій наречений Бодя.

Перспективний художник із секретною технікою малювання,

про яку ніхто не знає.

Навіть я.

І для тисяч людей

цей звичайний ранок може стати незабутнім назавжди.

Тому що мрії збуваються.

Ти бачив?

Мій братик також вирішив одружитися.

Хоча, ця Анжелка трохи мене лякає.

І вони знайомі лише місяць.

А ми з Богданом разом вже три роки.

І нарешті, я дочекалась.

Тож, нашу сім'ю очікує відразу два весілля.

Мій брат одружується,

а я виходжу заміж.

Так.

Наша галерея входить в топ 50 галерей в Європі.

У нас представлені роботи відомих

українських художників зі світовим ім'ям.

-А молодь? -Молоді ми також допомагаємо.

Всі картини такі різні.

Так, у кожного художника своє бачення.

Але всі вони надихаються одним.

Коханням?

Так, коханням.

Це робота відомого українського художника.

Скажіть, що ви на ній бачите?

Голого мужика.

Хм.

Гроші дай.

Це… не мій…

Тільки кеш.

Пару тищ.

Точніше це мій, але брат.

Він хворіє останнім часом. Років 30.

Перепрошую…

Давайте я покажу вам нову колекцію.

Марк, що це за халатний кежуал?

У мене тут урядова делегація.

Вона розбила моє серце, як улюблені рейбани.

-Хто? -Анжелка.

Вона киданула мене. Весілля не буде.

Марк, ви знайомі один місяць.

А де твій пістолет?

Мене турнули з поліції.

Того вона мене і киданула.

Їй не підходять мої методи, хоча я… Я бачу це зло!

-Я його скрізь сканую. Я його сканую… -Та заспокойся!

Ображений чоловік.

Стадія перша: Королева драми

Але істерика вибивається за секунду.

Походу твій сканер зламався

при знайомстві з Анжелою.

Вона тобі що казала? Що вона балерина?

А ти її де зустрів?

-В стриптиз-клубі. -Вона там просто заміняла якусь подругу.

Так-так-так.

Я їй доведу. Мене візьмуть в Інтерпол.

Стадія друга: герой рятівник.

Триває максимум годину.

Літак, який захопили терористи.

Вона всередині.

Я залізу прямо на крило,

зубами вигризу там дірку,

залізу туди, до неї всередину і так залижу їй всі рани…

і ми за дві секунди до того, як він вибухне,

вистрибнемо з цього літака.

Розумієш? Отак буде!

Добре-добре, але ж ти боїшся висоти.

Та то ж в школі ще було.

Точно.

Прощавай, Анжелка!

Пора забути про старе

і шукати щось нове.

Остання стадія наступає в той же вечір.

«Мисливець». Знову у пошуках нової.

Твою мать!

-Марк! -Нормально, я сам.

Я сам, я сам. Нормально.

-Ти.. -Нормально.

Ти перебрав.

Шукай далі, це не твоє.

У мене ж кол.

Я ніяк не можу обрати сукню, вже тиждень.

А сьогодні дедлайн.

Так, терміновий дзвінок.

Тепер в нашій сім'ї на одне весілля менше.

А задач у мене все більше.

Сукня, ресторан, меню, музиканти, прикраси, запрошення,

списки гостей, весільна подорож…

Але ввечері я все ж таки знайду час

зробити своєму коханому приємно.

Ніжніше…

Ти ж не підлогу натираєш.

Темп нормальний. Ще трохи.

Дозволь я зроблю кілька мазків.

Продовжуй.

Зроби обличчя більш натхненним.

Усміхнись. От, чудово.

Колись твій портрет побачать у Луврі.

Або на кладовищі.

Ану іди сюди.

Куди побігла?

Стояти!

В Лувр вона захотіла.

Де ти?

-Не чіпай її! -Стій!

Де ти, Бодя?

І оце ти ним пишеш?

Збоченець.

Ти ж обіцяв портрет моїй мамі.

Я би вимкнув світло, вона б не бачила.

Мій… Пензлик…

Не ний. Художник.

Хто ж ти така, богиня стилю?

Я проаналізувала його коло спілкування за останній час.

Моя асистентка? Ні.

Нотаріус? М-мм.

Сусідка…

О, вона іншого рівня.

Його колега більше по дівчатам…

Стоп.

Ти з Бодею малювала?

Шкільна подруга.

Куди тобі до Лувру?

Мона Ліза з Козятина.

Ого! Знімай, знімай!

Ах ти ненаситна.

У Анжелки такий самий, мочи її.

Знімай, знімай.

Так, зйомки серіалу «Чому жінки вбивають» завершено,

все, вимикаємо камери, вимикаємо.

Ти зняв?

Це був королівський, чемпіонський укол, сестричко.

Молодець, ходімо.

Як ти її уколола… Він такий величезний.

Не тряси ним, руку розтягнеш.

Яка я була сліпа.

Я була неначе під якимось дурманом.

Бодя тобі щось підсипав.

Не здивуюсь, якщо Анжелка мені теж щось підсипала.

Чекай…

А може вони змовилися?

Проти нашої сім'ї.

А цей Едік космос, він їх куратор.

Ооо, Едік.

А він мені втирав, що це справжнє кохання.

Це антидот.

Ні, Марк.

Привіт, дорога.

А це мій новий астролог.

Знайома запевняла, що він космічного рівня.

У мене буквально одна хвилина.

Я в обсерваторії в Гарварді.

У нас пряме включення з орбіти Землі.

Зараз буде комета Галея пролітати,

несе доленосні зміни, до речі.

Ви!

Ви мені казали, що Бодя — моя доля!

Ви квапили мене з весіллям, а він мене зрадив.

Так ось і зміни.

Ось і зміни, все правильно, це комета Галея.

Ви взагалі знаєте, чим він малював?

Це зґвалтування не просто моєї душі,

це зґвалтування мистецтва в цілому.

Ну, слухай, дорога,

він не один такий, таких багато відомих.

Наприклад Прікассо, чула такого?

Правильно казати Пікассо. Його звати Пікассо.

Марк, це взагалі різні художники.

-Це мій брат. -Козоріг?

Сам ти баран.

Овен. Очевидно, Овен.

Дорога, слухай мене.

Зірки тебе оберігають.

Комета Галея і я вчасно ідентифікували

зрадника і ампутували його з твого життя.

Просто мені так боляче.

Наче щось важливе від мене відірвали.

Так. Нема часу, нема часу.

Гроші, як завжди на карту.

-Але… -І запам'ятай головне:

твоя доля в твоїх руках.

Інтерпол за тобою плаче.

Я вже відправив резюме.

Фу, що ти її слинявиш? Збоченець.

Ганьба таким фільмам.

Нічого пристойного зняти не можуть. Кіношники.

Ксенія Віталіївна,

ви не директор галереї, ви

ханига і вбивця пенісів.

Ксю?

Це ти?

Розумію, бачила той відос.

Сором дикий.

Ну мала, ну ти чого?

Стільки років не бачились.

Ну, ходи.

Боже.

Ой, вибач.

Слухай, а це правда, що ти йому член зламала?

Угу.

Ах ти ж хуліганка.

Ну там така подруга,

що вона швидко його полагодить.

Ой, ти завжди вміла розбиратися в мистецтві,

але ніколи не вміла обирати подруг.

У неї є я, а я краще ніж десять найкращих подруг.

Зникни, збоченець!

Марк, це Лора, моя подруга з університету.

Пам'ятаєш?

Марк?

Це твій малий?

Це той, у якого на мене при всіх був…

То в школі було.

Вийди з класу.

Лора, ну, перестань, йому було 15.

Ти була його першим коханням

Ой, котику, коли трапляється лайно…

А це — фірмове лайно, повір мені, я в цьому спец.

Треба їхати у подорож.

Море, літо.

І ти забудеш свого «екс», як невдалий секс.

Я не знаю.

Я не можу.

Мене запрошували на одну мистецьку виставку

до всесвітнього дня поцілунків, але настрою немає.

Чекай, це та, про яку зараз увесь європейський бомонд тріщить?

Ну, цей, найхаризматичніший блондин ще пост про це зробив.

-Як же його… -Борис Джонсон?

Ну, не настільки харизматичний.

Хоча теж тричі одружений.

О, Остапчук.

Той ще краш.

Непублічний мільйонер та,

як кажуть, ще й нічогенький художник,

влаштовує дебютну виставку своїх картин,

яку присвятив всесвітньому дню поцілунку.

А надихнула його

одна із найдорожчих картин у світі на тему кохання.

Яке саме з цих багатомільйонних полотен —

ми дізнаємося лише в день відкриття.

І подейкують, що ця картина має магічну силу.

Так, але туди можна тільки парами.

Як бачиш, я без пари.

Слухай, ну, я можу допомогти тобі.

Лора, зірка нашого універу, гаряча штучка.

Але через її авантюрні ідеї я завжди встрягала в якесь лайно.

Я можу бути твоєю коханою

лесбійською половинкою.

Та ну ти що? Ні-ні.

Лора, я таких експериментів ніколи не робила і взагалі я скромна, тиха.

Курва!

Це я оплатила цю подорож Новою Зеландією.

Так, я хотіла Буковель, але там дорого.

Я…

Значить так.

-Я зараз. -Ага.

Едуард?

Ви знову мені потрібні.

Що? Так, ви космос.

Добре, оплата вперед, скиньте картку.

Бачив тебе на маркетплейсі.

Торгуєш турецькими туфлями?

А я бачила тебе на сайті знайомств.

У розділі «дизлайк року».

Там немає такого розділу.

А я бачу, романтичні рефлекси у вас таки збереглися?

Це рефлекс рятівника,

який намагається спіймати бомбу до її падіння.

До речі нелегку.

А ця нелегка бомба може і в'їб…

Моя сестра з тобою нікуди не поїде.

Бо вона завжди до мене прислухається. Я авторитет в нашій сім'ї.

Ай…

Все! Я лесбійка.

Летимо.

А за тобою я тепер стежу.

Я сканую кожен твій крок.

Ширинку застібни.

Бо сканер випаде.

Ходімо.

Звикай.

Послухавши свою давню подругу і свого астролога,

я вирішила втекти від своїх проблем.

Не здогадуючись, що вони тільки починаються.

Всі по парочках, головне, щоб нас не спалили.

Та не спалять. Чого ти?

-Може, закуску? -Ні-ні-ні.

Обмеження по віку до 30-ти, синку.

Але, за статистикою у 15% пар жінки старші чоловіків.

Ну от коли статистика виросте, ти мені подзвониш.

Ти це чула?

Гарно потрусити.

Прошу?

Ну, гарно потрусити. Вечірка.

Це називається гарно потусити.

Потусити.

Потусити.

Дякую.

Ксю,

лишай студента, хай працює.

Так, ти на «десерт» не налягай.

Всі пам'ятають твої п'яні вибрики під Сердючку на випускному.

То в школі було.

Шкода тоді не було соцмереж, ти була б зіркою.

Бачу ціль.

Це лише частина моїх робіт,

решту побачите на виставці за декілька днів.

І як вам моя техніка?

Хм. Нагадує підручник з геометрії.

Жодна з ваших картин не була б продана

навіть за один долар.

Нормально?

Ну, зачісці твоїй звісно гаплик.

Бо гори, море, вологість.

Але ти така красуня.

Більше не пий.

За офіційною статистикою жіноче «ні» —

це «так», але пізніше.

Так,

пізніше, років через 15.

Наприклад, автопортрет Рембрандта був

проданий за 18 мільйонів доларів.

А ван Гога за 90 мільйонів.

Розумієте?

Розумію.

Тобто, написати автопортрет?

Ні, тобто, ви не Рембрандт і не ван Гог.

Автопортрети — це селфі тих часів.

А я доєднаюся і ми продамо вдвічі дорожче.

Гедоніст.

Дякую, врятувала від тих вампірів.

Лора Крафт, винищувачка вампірів.

Антоніо, художник, гедоніст.

Дозвольте вкрасти вас у вашої половинки.

Дозволяю, адже вона любить алкоголь більше ніж мене.

Знаєте, це мені нагадує трагічну любов ван Гога до зеленого змія.

Через це він відрізав сам собі вухо.

Ну, це міф.

Не ціле вухо,

а маленький шматочок мочки.

Ось такий.

Так це він художник-мільйонер?

Дозвольте поцікавитись, ви картини теж хріном малюєте?

-Ні. -Ні?

На одну хвилинку.

Нализалась? Інтелігентка.

Хто? Я?

Та я твереза, як сльоза незайманої антилопи.

Повне ім'я Пабло Пікассо.

Пабло Пікассо.

Пабло Дієго Хосе Франсіско де Паула

Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос

Сіпріано де ла Сантісіма Тринідад Кліто Руїс-і-Пікассо.

Повторила.

Ти хуліганка.

Тільки не цей трек.

Сердючка!

Танцюймо!

Випускний два нуль.

Гарячого чаю?

Угу.

Мабуть, я краще сам собі…

А, так, краще сам собі.

Я теж, коли сама, краще роблю собі.

Роблю.

Дівчина пише?

Та, якби ж там.

Бабуся.

Якраз таки хвилюється, що я все сам собі роблю.

Ну, що одинокий в сенсі.

Аааа.

Скажете тепер, що робите це зі мною.

Вже місяць.

Це буде моє вибачення і вдячність за спасіння.

Приємно чути.

Дякую.

Я Тео, до речі.

Тео.

У ван Гога був брат Тео, і він

єдиний у всьому світі підтримував дивного художника.

Цікаве співпадіння.

У мене теж є брат, якого я підтримую, але він просто дивний.

Гедоніст.

Тео, а звідки у вас така українська?

Я народився в Україні,

а сюди переїхав в десять до своєї бабусі.

Сумую за Україною.

Нічого не хвилюйтесь,

у вас просто сильна інтонація.

Інтоксикація.

Мені можна, у мене зараз криза.

Та будь ласка, на здоров'я, пийте скільки влізе.

Ви зараз хочете мені сказати,

що я якась алкашка?

Та ні, навпаки, алкоголікам якраз багато не треба.

Що?

Всі художники збоченці. Ненавиджу.

Ви тільки що зламали частину чиєїсь душі.

Пеніси я вже ламала, тепер почала душі.

Пора спати.

Лора, поїхали спати.

Лора? Лора?

Таки швидко допоможе.

О, чую швидка допомога з Одеси?

З Аркадії.

Тоді за Аркадію і за чорноморську креветку.

Ну і як ти тут?

Норм.

Люди хороші, море є, красиве.

Але, не таке, як вдома, розумієш?

Може, пахне не так.

Не так, бо не чорне, не рідне.

Марк?

Окей.

Стоп.

Окей.

Зроби мені іще кави.

Дві доби без сну, щось мене вже глючить.

Прийнято.

Обережніше… вибачаюсь.

Марк?

Тихо.

А що це за талант шоу?

У мене тестове завдання для Інтерполу.

А тут у тебе що? Прослушка?

Так і скажи, що ти приїхав за Лорою.

Що?

Ревнуєш.

Що? Взагалі не цікаво.

Ну, звичайно, навіщо ти їй зі своїми фальшивими мікрофонами.

У неї, до речі, з'явився справжній кавалер.

Ти такий смішний.

Я сфоткаю, відправлю маман, хай з батею посміються.

Це я смішний?

Дай я тобі дещо покажу.

Тьфу.

Вітаю, в тебе новий рекорд.

Один мільйон.

Відправ баті з мамою, хай посміються.

Знайди нормальну роботу собі.

Ага.

Неперевершений ван Гог для чарівних туристів.

Лише 50 євро. Ні?

Гаразд, у мене є Мунк.

Крик, кричить,

як ваші чоловіки під час футболу.

Тільки для вас ван Гог і Мунк за 70 євро лише.

Просто з усіх квітів ти обрав ті,

на які у мене алергія.

Ти в казино не пробував грати?

Спробую. Я же фартовий.

Чим займемось?

Ну, як, чим? Мистецтвом.

Ну, як казав Густав Клімт, все мистецтво еротичне.

Нещодавно я таке витворяла,

споглядаючи «Народження Венери» Боттічеллі.

А хочеш побачити оригінального Гогена?

Звичайно хоче, вона ж оригіналів взагалі не бачила.

Це ж видно.

Віскарь. О, просеко.

Антоніо, а вас?

Венера, Венера.

Венера, Венера. Як Богиня кохання.

Ні, як безрука.

У неї навіть немає почуття гумору, думаю, що вона аферистка.

Пити?

А. Пити. Так.

Але я заплачу. Я заплачу.

Сідай.

Їж.

Це мені? Ой, дякую.

Українка?

Так, українка.

Українка…

Їсти не срать — можна почекать.

Дуже смачно, дякую.

Сказала, як у воду перднула.

-А коли ти вийдеш заміж? -Що?

-Що? -Що ти?

Ти з нею?

Ні, це назва картини Гогена.

Запрошую до себе на віллу.

Подивитися.

-За що? -Я була перша.

-За що? -За всьо.

-За що? -За всьо.

Ходімо, нас чекає Гоген.

Шукай далі. Це не твоє.

Венера.

Скільки? Скільки день?

А, скільки днів я тут буду?

Сім.

Ааа, допомога від сонця.

Я зрозуміла, я зрозуміла.

О ні, Боже.

-Ні? -Боже, ні.

Ні?

Гарна, як срака навиворіт.

Почекай.

Що це таке?

А, я зрозуміла.

О, самотній, як палець у сраці.

Дякую, що нагадали.

Знову ви?

Перепрошую, у нас тут басейну немає.

Є фонтан за рогом, чи вам спочатку налити треба?

Що? Я…

Я ще вчора казала, що я не якась там…

-Звичайно. -Ця.

Вам мало було моєї картини,

ви прийшли кафе моєї бабусі ревнувати?

Руйнувати.

Ось, почитайте, це ваш рівень.

Плутаєте слова, як…

Ваша бабуся?

Вдала фотка.

Так, залетіла.

Хто залетіла? Я залетіла?

У мене взагалі-то…

Підіграй що сподобалось.

Потім поясню.

Так смачно.

Акторська гра жах.

Жах — це те, що ти робив язиком у роті.

Потім поясню.

І що, ти так просто стрибнув зі скелі?

Ну так.

Круто, мій брат так би не зміг.

Висоти боїться.

Я взагалі мало чого боюсь.

У тебе кров.

І в мене.

Та нічого, це лише маленький поріз.

Ти вся в крові.

І я теж.

Її не зупинити.

Десь я це вже бачила.

У тебе кров.

І в мене.

Та нічого страшного, маленький поріз.

Ні, ти вся в крові.

Її не зупинити.

Толя, Толя.

Поцілуй мене.

Я вмираю.

Толя? Толя, це ти?

Ксю?

Тоді здається ще поцілунок був.

То в школі було.

Був Толя, а став Тео.

Слухай, а скільки це пройшло, десь років 15?

Двадцять три.

А ти тоді куди зник?

Ну в мене тоді батьки загинули, якщо пам'ятаєш.

От єдина бабуся і забрала, виховала.

У тебе така молода бабуся, як кінозірка.

Але я не знала,

що в тебе хорватське коріння.

Тільки наполовину.

Мама українка, а тато звідси.

Вони, до речі, тут і зустрілися.

Серйозно? В цьому кафе?

За цим столом.

Ось фотографії їх.

Це так романтично.

Поїхали в Україну, одружилися і там вже народився я.

Толька.

Тео.

Вдвох? Разом.

А, разом, так, в школі, разом.

Навіщо?

-Це вона нас зараз… -Благословила.

Терміново на перемовини.

Це що таке? Це афера якась, чи що?

Та ні.

Моя бабуся просто хвилюється за мене,

вона хоче, щоб я був щасливим.

Послухай, я нещодавно скасував своє весілля.

Знайомо.

Моя наречена, вона була аферисткою та перележала з іншим.

Переспала.

Це теж мені знайомо.

Так, переспала, дякую.

Слухай, я знаю що у тебе є своя кохана.

Хто, Лора?

Між нами нічого немає.

Мені просто треба потрапити на цю виставку і вона мені підіграє.

-Тобто… -Ми робимо вигляд,

що ми пара, але це не так.

Довго розказувати.

Іди і розкажи все своїй бабусі.

Це не іграшки.

А може, ти мені теж підіграєш?

День-два.

Пісні, танці.

Я піду і все сама розкажу.

Лора!

Лора!

-Лора! -Я тут!

Ну, і де ж твоя картина?

Момент.

Лора ател… альтер… альтернативний погляд на тебе.

«Лора отель» наче в гетконтакт зайшла.

-Що? -Нічого.

Ага.

Ну, який банан, така картина.

Марк?

Кругом ГМО.

Вибачте.

Скажи їй.

-Вона сказала тобі… -Я зрозуміла.

Я просто не можу розбити їй серце.

Коли я поїду, все сам їй розкажеш.

Я підіграю.

Дякую.

Це кафе,

ця зустріч, як у твоїх батьків.

Це було жахливо.

Вона весь процес контролювала.

Я наче знову підлітком себе відчув.

Це бабуся дірку завісила.

Не хвилюйся, це реконструкція.

Репродукція.

Дрезденська Венера.

Звідки у твоєї бабусі оригінал.

Вона в Дрездені висить, в музеї.

Кастель Франко, 1508 рік.

Ааа, це…

Це Лора забула.

Це її стиль. Вона любить арешти.

Десь наручники забула.

Я придумала нову гру у піратів і скарби.

Я пірат. А де твій скарб?

Де картина?

Картина?

Картина.

Яка картина?

Не знаю я про картину.

Я хочу в туалет.

Де картина, ссикло?

Картина… ні…

Ти мене думав на секс розвести, а?

Та Лора Богданівна таких, як ти,

як білочка горішки.

До речі, про горішки.

Де картина?

Де Гоген?

Якісна репродукція.

Це ж оригінал!

Ксю!

-Звідки вона тут? -Звідки вона тут?

Це оригінал.

Я знаю.

А звідки у твоєї бабусі оригінал за 300 мільйонів?

Але ж я все зробила. Просто…

сталася маленька… лажа.

Валентіно Ферарі… простіть мені, що не встигла насолодитися вами.

Відгуляла своє.

Прости мені гріхи мої.

Дай мені знак, що ти мене любиш.

Знайшла! Я знайшла!

Я знайшла! Ось картина! Ось!

Все під контролем.

Я зараз спитаю, де вона.

Звідки в офіціанта Гоген?

Толік, ти вкрав картину?

Звичайно, ні.

Вона випадково тут опинилась.

О, я зрозуміла, я викликаю поліцію. 911 чи як у вас?

Яка поліція? Прошу тебе, заспокойся.

Бабуся випадково…

-Це бабуся вкрала? -Звичайно, ні.

-У кого? -У мене!

Це моя картина.

Мені здається, я знаю, як вона тут опинилася.

Пару днів тому бабуся попросила в мене

якусь картину, прикрити тріщину в стіні.

Звісно, я їй сказав взяти якусь із моїх у кімнаті праворуч.

Тут, дивись!

Бачиш?

Вона переплутала і зайшла до спальні,

а там – моє сховище.

За картиною – картина.

Прикольно, правда?

Якби ж тільки Антоніо не забував зачиняти за собою.

Ну, все дуже просто, ніяких сейфів.

Тому що, ну, кому мене грабувати,

крім моїх рідних?

Якось по-дурному вийшло.

Ось така у мене бабуся.

Бабуся в тебе супер.

А ти, виявляється, брехло!

Зустрічала таких…

Так, я збрехав, я прикидався офіціантом на своїй вечірці,

хотів почути чесні відгуки людей про свої картини.

Антоніо прикидався мною.

Я… Це його була ідея,

мені це все абсолютно непотрібно.

А зі мною?

Ким ти прикидався в ліжку?

Я тебе ніколи не відпущу.

Вибач, це терміново, я повернусь, і ми договоримо.

Всі ви однакові. Художники!

Ти давно не дзвонила,

а я якраз був в космічному потоці,

і Марс підказав допомогти тобі.

Досить! Скажіть своєму Марсу,

що я сама знаю, що мені робити.

Повір, повір, тобі терміново потрібна

розширена консультація. От подивись,

Марс зараз в опозиції до Сонця,

а цей транзит несе великий обман,

який може розкритися

-в будь-який момент… -Астролог-пи… болог!

А ти хто?

Я Анжела. Де мої мільйони?

Марс обіцяв занзібарського шейха,

а я отримала візит до венеролога.

Ах.

Це ж… це ж просто студія!

Що знімають?

Що тут знімають, аферюга, а?

Екстрасенсів.

А ти? Ти –– екстрасенс?

Стиліст я.

Ах, йди звідси!

-Ой, зачіска. -Ааа, це ти?

Передай, братику, що я його прощаю.

Нехай повертається, бо обручку не поверну!

Обручка…

Треба повернути, я ж не Анжелка.

Що ти робиш в моєму ліжку?

Говори українською, так треба.

Брате, жінки мене погубили.

Марін хотіла вкрасти картину.

Я бачу.

Тео… ще одна…

Та українка працює на Марін.

Дуже підступна.

Мені просто треба потрапити на цю виставку,

довго розказувати…

Я знаю.

А ти – шукай роботу.

Яка робота? Я – гедоніст.

Що це було?

Лора. А як ти тут?

Я ж тобі адресу показала.

А Антоніо сказав.

А картину?

Йому?

Ну, так.

Супер! Слухай,

а, може, давай ми з тобою вип'ємо?

Зараз?

Кримінал.

Картина.

Ходімо, ходімо.

Зрадниця.

Марін. Та сама колишня Тео.

Виявляється, вона дилер на чорному ринку

витворів мистецтва.

Оце я влипла!

Вперед!

Де Ксенія?

Та вона мене… ледь не вбила!

Вона вкрала бабусю і картину забрала.

Ой, ні, ні. Тихо, тихо, ніякої поліції.

Я з Інтерпола.

Бачиш?

Спеціально викинула, щоб ми її не змогли відслідкувати по GPS.

Слухай, вона дуже небезпечна.

Але спокійно, нам головне знати, куди вони поїхали.

Якесь особливе місце?

Швидше!

Шолом одягни.

Застебнула? Голову бережи!

Точно струс мозку.

Гей! Ви що робите?

Так, наче все на місці.

-За що? -За всьо.

-Відігрались. -Відірвались.

Відірвались, відірвались.

Що це за місце?

Тео нас знайде. За мною!

-Ви вже трохи переходите на українську? -Так.

Та книжечка пішла вам на користь.

Двісті годин.

-Років? -Років.

Моя прапрабака фарбувала тут картини.

-Писала. -Писала, писала.

А тепер – Тео пише картини.

Ця обручка…

Так. Це вона.

Ти мене що, на сповідь привів?

Табличку бачиш?

Мої предки побудували. Місце сили нашої родини.

Так, тоді ти рятуєш родину,

а я – картину.

Я розуміти твоя мова.

Ну, і скільки ти візьмеш за неї на чорному ринку?

Двісті мільйонів?

Ти працюєш на мою колишню?

Я не з нею. Лора!

Лора, скажи йому!

Вибач, Ксю, але поки ти жирувала,

я торгувала трусами на базарі.

Так що зрадниця тут ти.

Лора, заарештуй їх.

Ти ідіот? Де я і де Інтерпол?

Сорі, вона реально може вбити за погану англійську.

Я тобі довіряла…

Як і я тобі.

Картину.

Картину.

Ти все одно з нею нічого не зробиш.

Відпусти її.

Зачекай, Тео, нам треба поговорити.

Нам немає про що.

-Але я… -Нам немає про що.

Вас забере водій.

-Я не винна. -Я не вірю тобі.

Через ваші ігри я ледь не втратив найцінніше.

-Тео… -Свою сім’ю.

Вона – сім’я.

Вона – ніхто. Я знаю її два дні.

Ми тебе просто розіграли.

Вибачте.

Вибачте.

Ксю…

Вибач мені.

Якщо зможеш.

Я просто хотіла бути, як ти.

Щоб мене поважали.

Туфлі хотіла носити італьянські.

Я все просрала.

Я боялася, що вона тебе вб'є.

Вибач мені, вибач мені, вибач мені.

Так.

Я це все заварила, я це все і виправлю.

Ми його повернемо.

І я дала Лорі шанс.

Подивимось, чи дасть мені шанс Тео.

Все, як завжди. В мистецтві – супер,

з мужиками – нуль.

Інтоксикація. Кругом трансжири.

Так, все. Мене все це дістало!

Він просто…

він не хоче мене слухати взагалі.

Збирайся, ми їдемо.

Так, не панікуй.

А я й не панікую.

Я не панікую.

Я більше отак не буду принижуватися.

Я взагалі… Я – директорка галереї.

-Це моє. -Збирайся!

-Так, блін. -Значить так.

Бліцкриг на пляжі провалився,

але Лора Крафт вигадає новий.

Мене вже дістали всі твої плани!

Яка ти Лора Крафт? Ти – фальшивка.

Ти все життя була Лора Богданівна Крав… ченко.

Ой, любий, вибач. Моя любов!

Вони тебе не розуміють. Вони – китайські.

А душа в них – італійська.

Так, все. Більше нічого не повернути.

Їдемо.

А обручку повернути?

Знову…

Я все влаштую.

А з тебе – нові туфлі.

-Може, ти віддаси? -Хм… Я, скоріше, її продам.

Одинак!

Лора, я не зможу.

-Будь ласка. Я прошу тебе. -Так!

Ти все зможеш.

Ти ж хуліганка.

Самотній, як палець в сраці.

Не віддавай одразу, зроби комплімент.

Ваша обручка. Бажаю щастя.

Бери.

Щасливої поїздки додому.

Починайте перемовини.

Я, до речі, помітила, ваша українська все краща і краща.

Просто браво!

Ці наручники стали для нас новим початком.

А для декого наручники – це кінець історії.

Я веду репортаж з місця злочину.

Завдяки секретній спецоперації вдалося

затримати королеву чорного ринку шедеврів.

Нею виявилася фальшива світська леді Марін Йованович.

Аферистку вдалося затримати

під час нелегального продажу картини

Гогена вартістю 300 мільйонів доларів.

Скажіть, що вдалось встановити слідству?

-Скажіть. -Без коментарів.

Головне, ми знаємо, хто тепер справжня фальшивка.

Відійди.

Та вже прокоментуй, якого ти там робиш.

Ця операція була спланована і реалізована українським офіцером Інтерполу,

і це його перше завдання на службі.

Але він не хоче розкривати всі цілі

справи і обіцяє,

що це не кінцева його мета.

І на нас чекає розкриття ще кількох злочинів.

А вони точно… італійські?

Так, так.

Я буду тримати руку на пульсі.

Щойно стало відомо, що картина – фальшивка.

Цікаво, куди ж подівся оригінал?

Ану тримай її!

І дійсно, куди подівся оригінал?

Чи буде Лора знову полювати на картину?

А може, Марін помститься мені за свою поразку?

Тому сьогодні, у Всесвітній день поцілунків,

ми вирішили об’єднати виставку картин і наше весілля.

А навіщо ваш брат видавав себе за художника? За вас?

Ви соромитесь своїх картин?

Ні, це просто був невдалий жарт.

Такий же невдалий, як і ваші витвори?

Їх досі ніхто не купує.

Як колись казав Сальвадор Далі:

«Я б не купив жодну зі своїх картин».

На щастя, ви – не Сальвадор Далі.

А цікаво, а що з вашою колишньою? Марін?

Мене це не цікавить. Я думаю, що це справа поліції

та суду.

Але ви втратили найдорожчу картину в світі.

Триста мільйонів доларів.

Невже вона варта цього?

Так, я дійсно втратив найдорожчу картину в світі,

але зустрів найдорожчу людину.

Думаю, вам цього не зрозуміти.

Так, все, інтерв’ю закінчено.

Бай-бай!

-Забий на неї! -Лора!

Нарешті у мене є найкраща подруга.

І, здається, найкращий чоловік.

За офіційною статистикою,

жінки люблять квіти.

Сонечко, ну, жінки — це ж не статистика.

Ми – іскра, натхнення, пристрасть.

Головне, що отут,

а не тут.

А ще, за статистикою жінки люблять гроші.

Ну, отут статистика – права.

Іди вже, інтелектуал.

Лора-Лора,

всі підлітки від тебе мліють, не тільки мій дивний малий.

Чого це він малий?

І зовсім він не дивний.

Ну, хіба трошки.

А він, до речі, буде?

Сказав, що на новій роботі…

На якій це?

Я не знаю. Сказав, що добре платять.

І я сподіваюся, без оцих всіх шпигунських штучок.

А, до речі, про штучки…

А це – вам.

Ну, не тільки ж мистецтвом займатися…

Зрозуміли мій натяк?

Лора!

Вай, мої кохані!

Сповідаюсь, ця дрібничка порадує вас.

Сподіваюсь.

А так, так, сподіваюсь… дрібничка порадує.

Бака!

Нічого собі, дрібничка.

-Це оригінал. -Як це оригінал?

Це оригінал!

Як то оригінал? Я в 50 євро у Роберта купила.

У мене?

Гей! Ви що робите?

Боже, скільки я прошу тебе,

пошли мені оригінал хоч якогось шедевру,

щоб ніколи не працювати.

Ти мене не чуєш!

Оце я лоханувся! Я продав оригінал за 50 євро.

Йоб..

Оце я лоханулася!

Я взяла не ту картину.

Вона повернулась до нас.

Ця картина — це наш талісман.

А для чорнявої – причина сісти на 15 років.

Вітаю з поверненням!

Так, картина у власників. Завдання виконане.

Що? Що? Алло!

Це він грається в Інтерпол.

«Коли ти вийдеш заміж?»

Може, ця картина французького генія і справді магічна?

Не дарма ж за нею полюють більше сотні років.

Але вона поєднала саме наші долі.

А чули про картину, яку вкрали?

-Чула. -Моя.

Та ви що!

Триста мільйонів.

Та ви що!

Але я фартовий, гроші мене самі знайдуть.

І я вас відвезу в Голлівуд.

-Мене? -Так.

-В Голлівуд? -Так.

-Мене? -Так.

-В Голлівуд? -Так.

Мені в іншу сторону.

Ах, ці жінки… Не знаю, як її вразити.

Її ніхто не може вразити.

За статистикою, жінки люблять ювелірку.

Куплю обручку. Даш 100 євро?

Я – банкрут.

А казав, гедоніст…

Це майже синонім.

Ну пап…

Ааа, не папкай!

А то відправлю до мамки в Україну – і кінець канікулам.

На вечірках – усяк сам за себе.

ДАВАЙ ОДРУЖИМОСЯ! ВСЕ ОПЛАЧУ

Нарешті!

Чуєш,

гедоніст, може, час подумати про майбутнє сина?

Сину! Гедоніст – це не професія.

Обирай університет,

я оплачу.

Марк?

А я хотіла з тобою поговорити.

Лора Богданівна, я на роботі.

Я працюю. Я не можу.

Я працюю зараз.

Слухай, яка я тобі Богданівна, та ми ж майже однолітки.

Я працюю зараз, я на роботі!

Марк, я ж тебе дожену! Я хочу з тобою просто поговорити.

-А ваша українська все краща. -Не відволікайся,

карти – вони не брешуть.

Це точно.

Кохання знайде тебе.

Як сонце на пляжі.

Була в мене недавно одна «з пляжу».

Яка розбила спочатку моє серце, а тоді мої улюблені окуляри.

До сих пір не можу знайти нові.

Шукай далі. Не твоє.

Марк, точно з нами не поїдеш?

Ні, в мене нова робота.

А що за робота, розкажи.

Та одна дамочка в Луврі в небезпеці.

Венера.

Марк, ну так і скажи, що охоронець.

Нічого соромитись, важкий період.

Час повертатись додому!

А де Марк?

На роботу побіг. Щойно.

Ага.

А?

То що?

Кого підкинути до Одеси?

А ти теж повертаєшся додому?

Ага, щось так чорноморських креветочок захотілось.

Час повертатися додому.

Марк! Марк!

Марк!

Чекай!

Тобі пасують оригінали.

І тобі.

Нарешті я знайшов своє.

Богданівна,

повертайся додому і чекай мене.

Марк!

Марк, ти ж висоти боїшся!

Та то в школі було.

Час повертатись додому.

Ну, я боюсь пробувати.

Я не така смілива, як ти.

Мала, ну давай.

Це будуть просто мегавідчуття.

Ну, я кажу тобі.

Ми живемо в сучасній країні.

Ну, чого ти?

Ну, для мене це якось занадто.

А що батьки скажуть?

Як Тео на це відреагує?

А раптом нас хтось зніме на відео,

і я знову потраплю в соцмережі?

Кому яке діло?

Це наш вибір.

Наш перший і незабутній досвід.

Пішли вони всі!

Хай краще за собою дивляться, правда?

Добре, з тобою я готова.

Так, це наше перше тренування.

І лікарі обіцяють, що пологи у воді будуть просто ідеальні.

Секунду. Алло!

Ну, які овочі, я вам що, коза?

Стейки мені давайте на весілля.

Коли весілля?

А от тебе братик коли набере,

спитаєш в нього, коли в мене весілля?

Алло! Просто розумієте, він в мене спецагент.

І він зараз на спецзавданні,

тому насправді я ще й сама не знаю,

коли я вийду заміж.

Але вийду обов’язково.

А ти, коли вийдеш заміж?

Спитай в свого спецагента!